Хіналу́зці (хіналуги, хинализці, кетшійці) — невеличкий народ на північному сході Азербайджану, жителі села Хиналиг (азерб. Xınalıq, хіналуз. Хыналыкъ), від якого й отримали свою назву. Раніше офіційно використовувався російський варіант назви села Хіналуг (рос. Хиналуг). Самі ж хіналузці називають своє село Кетш (хіналуз. Каьтш), себе — кетш халх (буквально «кетшійський народ»), або кеттіддур («односельці»), а свою мову — кетш міц («кетшійська мова»).
Хіналузці хіналуз.: кетш халх, кеттіддур | |
---|---|
Хіналузці в національному вбранні (поч. XX ст.) | |
Кількість | 2 240 (2009) |
Ареал | Азербайджан, Губинський район |
Раса | європеоїди |
Близькі до: | кризи, будухи |
Входить до | шахдазькі народи |
Мова | хіналузька, азербайджанська |
Достатньо ізольований спосіб життя, який ведуть хіналузці, пов'язаний з географічним розташування їхнього села і традиціями ендогамії народу. Він сприяв збереженню цього унікального етносу з власною специфічною матеріальною й духовною культурою.
Часто хіналузців разом із двома іншими малими народами-сусідами (кризами і будухами) об'єднують у так звану шахдазьку групу народів, за назвою гори Шахдаг, поблизу якої вони розселені.
Розселення
Більшість хіналузців живе в аулі Хиналиг, розташованому високо в горах на заході Губинського району (азерб. Quba rayonu) Республіки Азербайджан (у радянські часи район називався Кубинським). Відстань до районного центру Ґуба (Куба, азерб. Quba) становить близько 70 км. Селище розташоване у важкодоступному районі на північних схилах Великого Кавказу. Воно стоїть на схилі гори Гизилгая (азерб. Qızılqaya dağı) на висоті 2100—2300 метрів над рівнем моря. Це найвища позначка серед усіх населених пунктів Азербайджану.
Хиналиг — це своєрідний острів посеред гір. На північ від села здіймається Гизилгая, висота якої становить 3725 метрів над рівнем моря, на північному заході височіють могутній Шагдаг (азерб. Şahdağ, 4243 м, «цар-гора») і Базардюзю (азерб. Bazardüzü dağı, 4466 м), найвища вершина Азербайджану, на південь знаходиться гора Хиналигдаг (азерб. Xınalıq dağı, 3730 м), на схід — гора Турфандаг (азерб. Tufandağ, 4191 м, «гора-буревій»).
До кінця 1960-х років аул був практично ізольованим від решти світу, дорога обривалась біля останнього азербайджанського села Галайхудат. Відстань до найближчого населеного пункту становить не менше 10 км. Коли дорогу подовжили, сполучення покращилось, але через сніг та дощ дістатися Хиналигу автомобілем протягом більшої частини року все одно було неможливо. 2006 року дорогу значно розширили і вкрили асфальтом, проте їздити нею все ще небезпечно. Взимку дорогу замітає снігом шаром у 3—4 метри.
Адміністративно Хиналиг разом із сусіднім селом Галайхудат (азерб. Qalayxudat) утворює Хинализький муніципалітет (азерб. Xınalıq bələdiyyəsi).
За межами Хиналигу найбільша група хіналузців живе в селі Владіміровка (азерб. Vladimirovka, інша назва Гюлюстан, азерб. Gülüstan) поблизу райцентру. Живуть вони також у самій Губі та в інших селах Губинського району: Даглі (азерб. Dağlı), Карачай (азерб. Qaraçay), Алексєєвка (азерб. Alekseyevka), Ашагі-Атуч (азерб. Aşağı Atuc) та ін., у селищі Вандам (азерб. Vəndam) Габалинського району (азерб. Qəbələ rayonu), а також в містах Габала (азерб. Qəbələ), Хачмаз (азерб. Xaçmaz), в окремих селах Хачмазького (азерб. Xaçmaz rayonu) і Кусарського (азерб. Qusar rayonu) районів, у містах Гянджа (азерб. Gəncə), Баку (азерб. Bakı), Сумгаїт (азерб. Sumqayıt). Невелике число представників народу живе також у Росії, зокрема Москві, Уфі, Сургуті та інших містах.
Чисельність
Перші наявні статистичні дані стосовно чисельності хіналузців датовані 1886 роком. Тоді населення селища Хіналуг становило 2 167 осіб, із них 1 182 чоловіків і 985 жінок, 359 домогосподарств. Всі вони були хіналузцями, представників інших національностей у Хіналузі зафіксовано не було.
Перепис населення Радянського Союзу 1926 року зафіксував лише 105 хіналузців, всі вони жили в Азербайджані; серед них було 74 чоловіки і 31 жінка, всі сільські жителі.
Після сумнівних даних 1926 року хіналузці більше не значились у переписах населення СРСР, їх перестали визнавати як окрему етнічну групу і зараховували до складу азербайджанців. Не згадувались вони й у переписі населення вже незалежного Азербайджану 1999 року. Тому динаміку чисельності народу встановити важко; існують лише оцінні дані, які часто сильно різняться між собою: від 1 тис. (Salminen, 2007) до 10 тис. (неофіційна оцінка, 2001).
Перепис населення 1970 р. зафіксував 1 754 жителя селища Хіналуг, враховуючи етнічний характер його населення, майже всі вони були хіналузцями.
2000 року у селі Хиналиг жило 1 749 осіб, ще близько 650 хіналузців проживало в селі Владіміровка Губинського району.
Перепис населення, проведений в Азербайджані 2009 року, зафіксував, що в країні жило 2,2 тис. хіналузців (0,02 % населення країни). З них рідною мовою володіло 97,4 %, азербайджанською 99,9 %, російською 0,9 %, англійською 0,1 %. У Губинському районі жило 2 177 хіналузців, і вони складали 1,43 % населення району. У Хачмаському районі їх було зафіксовано 36 осіб, у Гусарському — 20 осіб, у даних по Габалинському району хіналузці не значаться. Виходить, що за 123 роки чисельність народу практично не змінилася.
Мова
Говорять хіналузькою мовою, яка займає особливе місце серед нахсько-дагестанських мов.
Хіналузька мова має декілька варіантів писемності, зокрема на базі кирилиці і на базі азербайджанської латинської абетки, але жоден з них не знайшов широкого використання. Не в останню чергу, це пояснюється тим, що хіналузька мова має надзвичайно багату фонетику й складну морфологічну структуру.
Основною літературною мовою і мовою навчання, засобів масової інформації для хіналузців є азербайджанська мова. Така ситуація, в поєднанні з тим фактом, що хіналузька мова має обмежене число носіїв, стала причиною того, що її зараховують до числа мов, які перебувають на межі щезання. Проте позиції хіналузької мови в селищі Хиналиг лишаються досить міцними, що засвідчили, зокрема, дослідження, проведені лінгвістом Джоном Кліфтоном (англ. John M. Clifton) в серпні 2000 р. з колегами з Північно-Євразійської групи Літнього інституту лінгвістики (англ. North Eurasia Group of the Summer Institute of Linguistics) під егідою Інституту міжнародних відносин Академії наук Азербайджану (англ. Institute of International Relations of the Academy of Sciences of Azerbaijan).
Було встановлено, що жителі Хиналигу позитивно ставляться до рідної мови, вони активно користуються нею у спілкуванні з односельцями на вулиці, в чайхані, в магазині, в мечеті, на роботі під час колективної праці, на весіллях і похоронах. Вдома хіналузці спілкуються практично суто хіналузькою. Навіть у школі поза межами класної кімнати неформальне спілкування часто відбувається хіналузькою мовою. Вчителі тут місцеві, і хіналузька для них є першою мовою. Дівчата з інших сіл, що виходять заміж у Хиналиг, приблизно за рік зазвичай вже говорять вдома хіналузькою. Рідну мову хіналузці використовують і спілкуючись між собою за межами села, наприклад, на автостанції в Губі, хоча при цьому люди, що знаходяться поруч, не розуміють їх.
У 1993 —1999 рр. у перших чотирьох класах хинализької школи проводили уроки хіналузької мови. Підручники склав Рагім Алхас (азерб. Rahim Alxas, хіналуз. Раьхіим Алхас), на той час директор місцевої школи. Проте невдовзі ця практика припинилася. Причиною, як вважають, була відсутність зацікавленості батьків учнів, для яких важливішим є добре вивчити дітей читати й писати азербайджанською. Засвоєння кириличної хіналузької абетки ускладнювалось ще й через офіційне відновлення латинської орфографії для азербайджанської мови в 1991 році. Рівень грамотності рідною мовою в Ханализі лишається дуже низьким. Небагато дорослих можуть читати хіналузькою, навіть деякі з учителів важко справляються з цим завданням.
Давно помічено, що жителі села Хиналиг мають високий рівень знання азербайджанської мови. Її державний статус в країні визначає й її позиції в Хинализі. Азербайджанська є для хіналузців літературною мовою та мовою спілкування із зовнішнім світом. Нею користуються під час офіційних та освітніх заходів, звертаючись до сторонньої людини, перебуваючи за межами села, а також у листуванні, написанні ділових паперів тощо. Викладання в хиналицькій школі завжди велося азербайджанською. Це сувора політика: під час шкільних занять вчителі та учні говорять суто азербайджанською. Часто, приходячи в перший клас, діти погано володіють державною мовою, але через 2—3 роки вони вже можуть вільно спілкуватися нею. Як правило, в заможніших сім'ях вдома більше говорять азербайджанською. Загалом чоловіки краще за жінок володіють азербайджанською, адже вони більше бувають за межами села. Жінки вивчають азербайджанську переважно під час навчання в школі, а також пасивно через радіо та телебачення.
Таким чином, серед жителів селища Хиналиг склалася стійка двомовність, хіналузька й азербайджанська мови нормально співіснують між собою, при цьому кожна з них має свою сферу використання. Двомовність, певною мірою, зберігається й серед хіналузців, що живуть за межами рідного села. У хіналузких сім'ях, що поїхали із села, часто продовжують користуватися рідною мовою вдома і в спілкуванні між собою. У спілкуванні ж зі сторонніми людьми хіналузці послуговуються азербайджанською мовою. Діти використовують переважно азербайджанську, основну мову оточуючого населення.
За даними перепису населення Азербайджану 2009 року, 97,4 % хіналузців володіли хіналузькою мовою і 99,9 % азербайджанською. Що стосується російської мови, державної мови колишнього Радянського Союзу, то нею володіло лише 0,9 % громади. Це переважно чоловіки середнього віку, які служили в радянській армії або їздили на заробітки до Росії. Після здобуття Азербайджаном незалежності у 1991 році люди втратили мотивацію до вивчення російської. Її знання є корисним лише при прослуховуванні російського радіо й перегляді російських телепередач.
Релігія
За віросповіданням хіналузці є мусульманами-сунітами. У радянські часи люди таємно молилися вдома, тепер вони можуть робити це відкрито. Релігія відіграє важливу роль у їх повсякденному житті. У селищі є мечеть, сорок або й більше чоловіків щоп'ятниці приходять сюди молитися. Мулла промовляє молитви арабською мовою, з поясненнями хіналузькою. Інші церемонії в мечеті не проводяться. Жінки до мечеті не ходять, вони моляться вдома.
Мулла може приходити і читати молитви в кожному домі. Крім того, він має в селі ще цілий ряд інших обов'язків. Він бере участь в організації шлюбів, весіль, похорон. Іноді люди просто приходять до нього за порадою.
Головна мечеть, розташована на узвишші в центрі села. Як вважають, вона була збудована ще у XII ст. Мечеть носить ім'я Абу Мусліма (азерб. Əbu Müslim), який прославився серед мусульман краю своєю праведністю. Колись в селі діяло ще декілька мечетей, але тепер вони закриті.
Іслам на територію сучасного Азербайджану принесли у VIII ст. арабські завойовники, але у високогірний Хиналиг він дістався пізніше. Раніше ж хіналузці були вогнепоклонниками. І досі вони зберігають пережитки язичницьких вірувань і обрядів, зокрема, культ вогню, обряди викликання дощу і сонця. Вогонь тут є предметом особливого шанування. За 5 км на північ від Хиналигу є місце виходу природного газу, яке зветься Аташгяг (азерб. Atəşgah, буквально «храм вогню»). Це священне місце хіналузців, воно ревно шанується місцевими жителями, які називають його ЧӀаь йувур джигаь («місце, де горить вогонь»).
Історія
Хіналузці вважаються потомками населення Кавказької Албанії, яка припинила своє існування в VIII ст. Вірменський історик V ст. Фавстос Бузанд, гаданий автор «Історії Вірменії», у зв'язку з подіями початку IV ст., наводить великий перелік племен північно-східної Албанії. Є в цьому списку й плем'я гат, в назві якого азербайджанський етнолог Г. Гейбуллаєв убачає давньовірменську передачу хіналузького етноніму khət. Тобто ці гати могли бути предками сучасних хіналузців. Римський історик I ст. після Р. Х. Пліній Старший згадує на Кавказі плем'я кет, але неясно, чи має воно стосунок до сучасних хіналузців. В усній пам'яті хіналузців зберігся переказ про те, що їхні предки понад тисячу років тому прийшли на нинішнє місце з якогось міста Хено, що було зруйноване землетрусом. Це легендарне місто Хено вони розташовують біля гори Туфандаг. Гейбуллаєв зіставляє назву цього міста з назвою середньовічного албанського округу Хені, що згадується у вірменських джерелах VIII ст.
640 року Кавказька Албанія була підкорена Арабським халіфатом, серед місцевого населення поширюється іслам. У 736—1225 рр. на території південного Дагестану і північно-східного Дагестану існував Дербентський емірат, згодом захоплений володарями Ширвану (861—1538), іншої середньовічної держави на території сучасного Азербайджану.
У XIII ст. арабський географ Якут аль-Хамаві вперше згадує топонім Хіналук. Надалі Хиналиг щезає із писемних джерел аж до XVIII ст., але наявність навколо села восьми кладовищ, загальна площа яких у декілька разів більша за саме село, свідчить, що воно мало давню й багату історію, хоча й невідому широкому загалу.
У середині XVI століття Ширван був підкорений Сефевідською Персією.
З кінця XVIII століття Хиналиг входив до складу Кубинського (Губинського ханства (азерб. Quba xanlığı, 1680—1810), яке спочатку було підвладне правителям Ірану, а з 1747 року стало незалежним. Кубинське ханство поділялося на 10 районів, або магалів (азерб. mahal). Центром одного з них був Хиналиг.
1806 року ханство було приєднане до Росії. Хіналуг, разом з азербайджанським селом Калей-Худад, утворював Хіналузьке сільське товариство в складі Кубинської дільниці Кубинського повіту Бакинської губернії. З 1920 року в складі Азербайджанської РСР.
У радянські часи спосіб життя хіналузців суттєво змінився. 1926 року була відкрита перша початкова школа. Згодом вона була розширена, а в 1973 році набула статусу середньої. 1934 року в Хинализі був створений колгосп, люди мусили здати свою худобу до колективного господарства (1964 року він був реорганізований в радгосп). Заможні люди були репресовані. 1956 року в селі відкрився медичний центр, 1965 року в Хиналиг була проведена телефонна лінія, а 1967 року відкрилось поштове відділення. Того ж 1967 року сільські хати від генератора були під'єднані до електрики, а в 1985-86 р. в Хиналиг прийшло телебачення. Але найбільш значущою подією за часи радянської влади для хинализьців стала побудова шосе, яке 1968 р. пов'язало їхній аул з Губою. У 1988—94 рр. було збудовано нову дорогу до районного центру, а 2006 року вона була розширена й отримала тверде покриття.
Після розпаду Радянського Союзу в 1991 році Азербайджан став незалежною державою. Колгоспне й радгоспне майно було приватизоване і місцеві жителі отримали змогу повернутися до традиційного способу життя. 2015 року в Хиналиг прийшов швидкісний Інтернет.
Культура
Головним багатством району проживання хіналузьців є чудові гірські пасовища й сіножаті. Тому й не дивно, що основним традиційним заняттям народу є відгінне скотарство, переважно вівчарство, адже для нього тут є відмінна кормова база. Деякі з місцевих жителів мають у своєму господарстві понад 300 овець. Розводять переважно овець лезгинської породи. Покупці з міста Губа спеціально приїздять в Хиналиг купувати вівці. У червні—вересні худобу тримають на гірських пасовищах навколо Хиналигу, а на зиму переганяють її на рівнину. Разом із худобою гори залишає й значна частина дорослих чоловіків. В селі лишаються жінки, літні люди та діти. Деякі з хіналузців мають другу хату на рівнині або поблизу міста Куба, дехто з літніх людей зазвичай проводить тут всю зиму з родичами.
Крім овець, тримають корів, кіз і коней. Місцеві корови невисокі на зріст.
Землеробство в Хинализі завжди виконувало другорядну роль. Для посівів влаштовують тераси на гірських схилах. Сіяли ячмінь, жито, сочевицю, у 1930-ті роки стали вирощувати капусту й картоплю. Рівних земельних ділянок тут бракує. Через це використання машин і вдосконалених знарядь праці є проблематичним. Частину хлібу зазвичай купують в землеробських районах Азербайджану.
Із домашніх ремесел поширені виготовлення шерстяних тканин (шал), в'язаних шерстяних панчіх і шкарпеток (джораб), одноколірних повстин (кече), мотузок з козячої шерсті. У минулому, коли одяг виготовляли ще самі, ткали для нього цупку доморобну тканину. Надзвичайно поширеним місцевим виробом у Хінализі є шкарпетки, які бувають різного розміру, від гольфів до тапочок. Це справжні вироби мистецтва, схожі на міні-килими, прикрашені яскравою різнобарвною вишивкою, переважно із зображенням тварин. Раніше хіналузці також самі ткали килими з довгим ворсом, хіналузькою вони звуться «бци».
Чоловічими заняттями в галузі скотарства є випас, доїння і стриження овець, заготівля кормів. Жінки доять корів, доглядають за молодняком, готують молочні продукти. Землеробськими роботами займаються майже суто чоловіки, жінки беруть участь лише у молотьбі.
Частина хіналузців перебуває на заробітках у Губі та інших містах Азербайджану.
Хиналиг є типовим гірським селом зі щільною забудовою. Воно стоїть на крутих схилах, тому будинки розташовуються уступами один над одним. Село значною мірою зберігає свою традиційну архітектуру, є багато будинків, які стоять вже по 200—300 років, а то й більше.
Стіни хіналузького будинку муровані з каменю на глиняному розчині, дерев'яним є лише сволок. Через гірський рельєф будівля з фасаду є двоповерховою, а з боку гори — одноповерховою. Ставлять будинки «терасами», вони мають плоский земляний дах і, таким чином, дах будинку однієї сім'ї водночас є подвір'ям для іншої, що живе вище. Дах ретельно закотковують, щоб не протікав, по ньому можуть вільно ходити люди і тварини. На таких подвір'ях влаштовують навіть невеличкі городи.
Будинки стоять тісно один до одного, лишаються лише вузькі проходи, якими іноді не може пройти навіть в'ючна тварина. Вулиць немає. Зі стежки легко можна переступити на дах будь-якого будинку. Земляну долівку в хаті традиційно обмазували глиною, в радянські часи стали влаштовувати дерев'яну підлогу. Стіни обмазують глиною і білять із середини.
Перший поверх призначається для тримання худоби і господарських потреб. Другий поверх житловий, має 2—3 кімнати, серед них і кімната для гостей (кунацька). Вікна виходять на фасад будинку. Іноді на другому поверсі є ще другий ряд приміщень, які використовуються як комори або сінники. На другий поверх зазвичай ведуть сходи, прибудовані з фасаду або з торця будинку.
Житлове приміщення мало відкрите вогнище (тунор, тандир, тендир), розташоване в спеціальній ямі в земляній долівці. Над ним у стелі робили круглий світло-димовий отвір, який забезпечував водночас і вихід для диму, і освітлення приміщення. Тендир використовується для випічки хлібу, а ще він рятує людей від холоду. В холодні зимові ночі хіналузці гріються біля своїх тендирів, накидаючи при цьому на себе ковдри, кожухи, килими, бурки. Для обігріву використовують також металеві грубки і каміни.
Топлять кізяками. Іншого палива тут немає, адже ліси і дерева на такій висоті не ростуть. Тому місцеві жителі збирають коров'ячі кізяки, ліплять з них «коржі» і кидають у піч. Хоча таке паливо й не дає багато вогню, воно довго жевріє й дає багато тепла.
Ще з кізяків у Хинализі роблять «цеглу», яку використовують як будівельний матеріал. Гній перемішують із соломою і наповнюють цією сумішшю спеціальні форми; тоді висушують цеглини під сонцем.
Під стелею хіналузької хати вздовж однієї або декількох стін тягнеться полиця (реф), не ній розставляють нарядний посуд, переважно мідний. Біля входу в кімнату стоять дерев'яні або плетені із хмизу засіки (кунда, кенді, амбар) для зерна і борошна. В стінах влаштовані ніші різного розміру, на день туди складають постіль (ковдри, подушки, матраци, паласи, килими), а ще зберігають посуд та інші домашні речі. Головним багатством дому є килими, ними завішані стіни, ними вкрита підлога. Меблів у хаті немає, сидіти й спати тут прийнято на підлозі.
У радянські часи в селищі з'явилися сучасніші будівлі: школа, магазини, адміністративні будинки.
Хиналиг поділяється на квартали, кожен хіналузький рід мав у селищі власний квартал. Крім того, роди мають власні кладовища, власні яйлаги (літні високогірні пасовища). Право власності на пасовища має велике значення в житті громади. У минулому його порушення могло привести до вбивства людини і навіть спровокувати кровну помсту між родами.
Хіналузцям притаманні повага до старших, гостинність, привітність і взаємна допомога.
У минулому хіналузці суворо дотримувались традицій ендогамії, вибір подружжя обмежувався власним селом. Перевагу мали кузенні шлюби. До шлюбу ставали за волею батьків. За наречену сплачували викуп худобою (баранами), рисом, рідше — грошима. Весілля тривало 6—7 днів. Зазвичай справляли його влітку, адже з осені й до весни більшість чоловіків вирушала з худобою на зимові пасовища. Влаштовували бенкет, проводили змагання зі стрільби, джигітування, боротьби. Після весілля наречена переходила жити до свого чоловіка. Три дні молода дружина не могла виходити із хати, тоді, після виконання обряду урочистої ходи по воду, ця заборона знімалася. Ця подія відзначалася в колі родичів. Були заведені звичаї уникання, коли протягом 2—3 років невістка не розмовляла зі свекром, старшими братами чоловіка, його дядьками за чоловічою лінією; зі свекрухою термін уникання був коротшим.
У радянські часи процедура вкладання шлюбу значно спростилася і скоротилася. Перестали дотримуватись ендогамії. Жінка юридично й фактично стала рівноправною з чоловіком. Дівчата зазвичай виходять заміж у віці близько 16 років. Хлопці можуть одружуватись пізніше, іноді коли їм вже близько 30. Хіналузькі сім'ї практикують обмін нареченими із жителями сіл Джек (азерб. Cek) і Криз (азерб. Qrız), деяких інших сусідніх сіл, але більшість дівчат виходить заміж за односельчан.
Традиційний чоловічий костюм хіналузців схожий на азербайджанський, жіночий є оригінальнішим. Специфічним є жіночий головний убір, що складається з п'яти хусток різного розміру і кольору (обов'язковими були білий і червоний кольори). Старий костюм горянок складався із сукняних штанів, бязевої сорочки, поверх якої вдягали короткий архалиг із чорної бавовняної тканини, спереду зав'язували фартух (габаглик), на голову вдягали чухту і шаль. Старовинний святковий одяг складався із шовкової спідниці й оксамитового архалига, його щедро доповнювали різними прикрасами (срібними монетами, намистом тощо). Тепер хіналузьці носять сучасний одяг.
Основу харчування хіналузців становлять молочні продукти: сир (з коров'ячого й овечого молока), молоко, кисляк (мацон). Хліб (квасний і прісний) випікали із суміші ячного і пшеничного борошна. Повсякденна їжа проста, це може бути хліб, локшина, хашил (каша з пшеничної крупи), інші страви з круп та борошна, твердий сир, яйця, овочі, солодкий чай. У їжу додають багато дикорослих трав. М'ясо буває тільки на свята. Святковими стравами є відварене м'ясо і плов з рису та квасолі. Місцеві м'ясні страви подібні до азербайджанських, але в їх приготуванні є певні відмінності. Скажімо, кебаб готують без шомполів, прямо на золі. Традиційні напої: шербет (вода з медом), чай з дикорослих трав.
Бозартму заготовлюють улітку на всю зиму. Роблять це особливим способом. М'ясо (баранину) нарізають тонким шаром, солять і вивішують на мотузках сушитись. Готові шматки мають бурий колір, зовні схожі на брудне ганчір'я. Таке м'ясо дуже солоне, воно довго не псується. За продуктами хіналузці їздять до Губи, купують там цукор, сіль, рис, цукерки тощо.
У Хинализі діє середня школа, сучасна її будівля постала в 1987 році. Вчителі місцеві, більшість із них має вищу освіту. Щоб отримали вищу освіту, випускники хинализької школи їдуть до Баку або Гянджі. Двоє етнічних хіналузців є членами Національної академії наук Азербайджану.
Фольклор хіналузців азербайджанською мовою. Відзначають мусульманські календарні свята, шанують святі місця, які називають пірами. На кожному пірі є могила, в якій покоїться місцевий святий.
Досі в селі Хиналиг не проводили археологічних розкопів, але це справжній музей просто неба. 19 грудня 2007 року розпорядженням Президента Азербайджанської Республіки історична територія села Хиналиг була оголошена Державним історико-архітектурним і етнографічним заповідником «Хиналиг». При прийнятті цього рішення враховувалось, що село має давню історію, своєрідне географічне розташування і унікальне архітектурне обличчя. Тут розташовані храм Вогнепоклонників, гробниця Хидира Небі, мечеті Шейха Шалбуза, Абу Мусліма часів середньовіччя, печери й численні недосліджені археологічні пам'ятки.
У Хинализі є власний музей, у якому виставлений національний одяг, посуд, різноманітні побутові предмети.
Джерела
- М. Алексеев, К. Казенин, М. Сулейманов. Дагестанские народы Азербайджана. Политика, история, культура [ 16 липня 2019 у Wayback Machine.]. Москва: Европа, 2006. (рос.)
- Н. Г. Волкова. Хыналыгцы [ 25 лютого 2017 у Wayback Machine.]. Народы и религии мира: Энциклопедия [ 30 червня 2016 у Wayback Machine.]. Гл. ред. В. А. Тишков — М: Большая Российская энциклопедия, 2000, с. 606. (рос.)
- Народы «шахдахской группы» (будугцы, крызы и хиналугцы) Narody_mira._Etnograficheskie_ocherki/Narody_Kavkaza._T.2.(1962).%5bdjv-fax%5d.zip Народы Кавказа. Том II [ 29 червня 2019 у Wayback Machine.]. Под редакцией Б. А. Гарданова, А. Н. Гулиева, С. Т. Еремяна, Л. И. Лаврова, Г. А. Нерсесова, Г. С. Читая. Серия: Народы мира. Этнографические очерки. Москва: Издательство Академии наук СССР, 1962. с. 199-204 (рос.)
- John M. Clifton, Laura Lucht, Gabriela Deckinga, Janfer Mak, and Calvin Tiessen . SIL Electronic Survey Reports, Language Assessment, 2005 (англ.)
- Г. А. Гейбуллаев. К этногенезу азербайджанцев: историко-этнографическое исследование: Т.1 [ 23 липня 2019 у Wayback Machine.]. Баку: Элм, 1991. (рос.)
Посилання
- Сайт села Хиналиг (англ.)
- Сайт села Хиналиг (азерб.)
- H. Внедорожный. Два дня из жизни Хыналыгцев. Часть 1 [ 31 липня 2019 у Wayback Machine.]. Сообщество «Драйвер-Путешественник» — Руслан Внедорожный (рос.)
- В. Ивченко. Забытый в горах Кетш [ 9 листопада 2016 у Wayback Machine.]. Журнал «Вокруг света», май 1998 (рос.)
- В. Иманов. Путешествие в Хыналыг — Остров среди гор (фотосессия) [ 18 травня 2017 у Wayback Machine.]. Азербайджан, Баку, 30 апреля 2013. Trend News Agency. Новости культуры и общественной жизни в Азербайджане (рос.)
- А. Талыбова. Хыналыг — островок древности [ 20 липня 2019 у Wayback Machine.]. Region Plus. Губа — Хыналыг — Атешгях, 15.04.2009 (рос.)
- М. Велизаде. Хыналыг — дорога вверх. Region Plus. 15.07.2008 (рос.)
Примітки
- Народы «шахдахской группы» (будугцы, крызы и хиналугцы). Б.А. Гарданова, А.Н. Гулиева, С.Т. Еремяна, Л.И. Лаврова, Г.А. Нерсесова, Г.С. Читая (ред.). . Москва: Издательство Академии наук СССР, 1962. с. 199—204. Архів Narody_mira._Etnograficheskie_ocherki/Narody_Kavkaza._T.2.(1962).%5bdjv-fax%5d.zip оригіналу за 31 липня 2019. Процитовано 28.01.2017.(рос.)
- Xınalıq və onun tarixi haqqında bəzi qeydlər. Xınalıq. Dövlət Tarix-Memarlıq və Etnoqrafiya Qoruğ. Архів оригіналу за 29 грудня 2016. Процитовано 28.01.2017.(азерб.)
- John M. Clifton, Laura Lucht, Gabriela Deckinga, Janfer Mak, and Calvin Tiessen. (PDF). SIL Electronic Survey Reports, Language Assessment, 2005. Архів оригіналу (PDF) за 12.08.2017. Процитовано 28.01.2017.(англ.)
- . Тифлис: Тип. И. Мартиросиянца, 1893. Архів оригіналу за 3 грудня 2019. Процитовано 28.01.2017.(рос.)
- . Всесоюзная перепись населения 1926 года. М.: Издание ЦСУ Союза ССР, 1928—29. Том 9. Стр. 34—51. Том 10. Стр. 9—13. Том 11. Стр. 8—17. Том 14. Стр. 6—16. Том 15. Стр. 8—13. Том 16. Стр. 8—12. Том 17. Стр. 8—25. Таблица VI. Население по полу, народности. Архів оригіналу за 22 травня 2011. Процитовано 28.01.2017.(рос.)
- Всесоюзная перепись населения 1926 года. Национальный состав населения по регионам республик СССР. Закавказская СФСР / Азербайджанская ССР. Всесоюзная перепись населения 1926 года.М.: Издание ЦСУ Союза ССР, 1928—29. Том 10—16. Таблица VI. Население по полу, народности. Архів оригіналу за 3 лютого 2012. Процитовано 28.01.2017.(рос.)
- . Ethnologue: Languages of the World, Nineteenth edition. 2016. Архів оригіналу за 25 вересня 2014. Процитовано 28.01.2017.(англ.)
- А. Юнусов. . Институт этнологии и антропологии РАН, 2001. Архів оригіналу за 6 жовтня 2010. Процитовано 28.01.2017.(рос.)
- М. Алексеев, К. Казенин, М. Сулейманов. . Москва: Европа, 2006. ISBN . Архів оригіналу за 16 липня 2019. Процитовано 28.01.2017.(рос.)
- Ю.Б. Коряков. (PDF). Москва: Пилигрим, 2006. ISBN . Архів оригіналу (PDF) за 12 травня 2013. Процитовано 28.01.2017.(рос.)
- . Azərbaycan Respublikasının Dövlət Statistika Komitəsi / State Statistical Committee of the Republic of Azerbaijan. Baki / Baku — 2016, pp. 20-21. Архів оригіналу за 2 липня 2016. Процитовано 28.01.2017.(азерб.)(англ.)
- . Azərbaycan Respublikasının Dövlət Statistika Komitəsi. Архів оригіналу за 5 травня 2019. Процитовано 28.01.2017.(азерб.)
- . Azərbaycan Respublikasının Dövlət Statistika Komitəsi. Архів оригіналу за 15 липня 2019. Процитовано 28.01.2017.(азерб.)
- . Azərbaycan Respublikasının Dövlət Statistika Komitəsi. Архів оригіналу за 31 липня 2019. Процитовано 28.01.2017.(азерб.)
- . Azərbaycan Respublikasının Dövlət Statistika Komitəsi. Архів оригіналу за 23 листопада 2018. Процитовано 28.01.2017.(азерб.)
- Xınalıq və onun tarixi haqqında bəzi qeydlər. Khinaliq. State History-Architecture and Ethnography Preserve. Архів оригіналу за 20.01.2017. Процитовано 28.01.2017.(англ.)
- Г.А. Гейбуллаев. . Баку: Элм, 1991. ISBN . Архів оригіналу за 23 липня 2019. Процитовано 27.10.2019. (рос.)
- . АзерТАдж — Азербайджанское государственное информационное агентство. Архів оригіналу за 7 липня 2019. Процитовано 28.01.2017.(рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Hinalu zci hinalugi hinalizci ketshijci nevelichkij narod na pivnichnomu shodi Azerbajdzhanu zhiteli sela Hinalig azerb Xinaliq hinaluz Hynalyk vid yakogo j otrimali svoyu nazvu Ranishe oficijno vikoristovuvavsya rosijskij variant nazvi sela Hinalug ros Hinalug Sami zh hinaluzci nazivayut svoye selo Ketsh hinaluz Katsh sebe ketsh halh bukvalno ketshijskij narod abo kettiddur odnoselci a svoyu movu ketsh mic ketshijska mova Hinaluzci hinaluz ketsh halh kettiddurHinaluzci v nacionalnomu vbranni poch XX st Kilkist2 240 2009 Areal Azerbajdzhan Gubinskij rajonRasayevropeoyidiBlizki do krizi buduhiVhodit doshahdazki narodiMovahinaluzka azerbajdzhanska Dostatno izolovanij sposib zhittya yakij vedut hinaluzci pov yazanij z geografichnim roztashuvannya yihnogo sela i tradiciyami endogamiyi narodu Vin spriyav zberezhennyu cogo unikalnogo etnosu z vlasnoyu specifichnoyu materialnoyu j duhovnoyu kulturoyu Chasto hinaluzciv razom iz dvoma inshimi malimi narodami susidami krizami i buduhami ob yednuyut u tak zvanu shahdazku grupu narodiv za nazvoyu gori Shahdag poblizu yakoyi voni rozseleni RozselennyaBilshist hinaluzciv zhive v auli Hinalig roztashovanomu visoko v gorah na zahodi Gubinskogo rajonu azerb Quba rayonu Respubliki Azerbajdzhan u radyanski chasi rajon nazivavsya Kubinskim Vidstan do rajonnogo centru Guba Kuba azerb Quba stanovit blizko 70 km Selishe roztashovane u vazhkodostupnomu rajoni na pivnichnih shilah Velikogo Kavkazu Vono stoyit na shili gori Gizilgaya azerb Qizilqaya dagi na visoti 2100 2300 metriv nad rivnem morya Ce najvisha poznachka sered usih naselenih punktiv Azerbajdzhanu Hinalig ce svoyeridnij ostriv posered gir Na pivnich vid sela zdijmayetsya Gizilgaya visota yakoyi stanovit 3725 metriv nad rivnem morya na pivnichnomu zahodi visochiyut mogutnij Shagdag azerb Sahdag 4243 m car gora i Bazardyuzyu azerb Bazarduzu dagi 4466 m najvisha vershina Azerbajdzhanu na pivden znahoditsya gora Hinaligdag azerb Xinaliq dagi 3730 m na shid gora Turfandag azerb Tufandag 4191 m gora burevij Selo Hinalig ostriv sered gir Do kincya 1960 h rokiv aul buv praktichno izolovanim vid reshti svitu doroga obrivalas bilya ostannogo azerbajdzhanskogo sela Galajhudat Vidstan do najblizhchogo naselenogo punktu stanovit ne menshe 10 km Koli dorogu podovzhili spoluchennya pokrashilos ale cherez snig ta dosh distatisya Hinaligu avtomobilem protyagom bilshoyi chastini roku vse odno bulo nemozhlivo 2006 roku dorogu znachno rozshirili i vkrili asfaltom prote yizditi neyu vse she nebezpechno Vzimku dorogu zamitaye snigom sharom u 3 4 metri Administrativno Hinalig razom iz susidnim selom Galajhudat azerb Qalayxudat utvoryuye Hinalizkij municipalitet azerb Xinaliq belediyyesi Za mezhami Hinaligu najbilsha grupa hinaluzciv zhive v seli Vladimirovka azerb Vladimirovka insha nazva Gyulyustan azerb Gulustan poblizu rajcentru Zhivut voni takozh u samij Gubi ta v inshih selah Gubinskogo rajonu Dagli azerb Dagli Karachaj azerb Qaracay Aleksyeyevka azerb Alekseyevka Ashagi Atuch azerb Asagi Atuc ta in u selishi Vandam azerb Vendam Gabalinskogo rajonu azerb Qebele rayonu a takozh v mistah Gabala azerb Qebele Hachmaz azerb Xacmaz v okremih selah Hachmazkogo azerb Xacmaz rayonu i Kusarskogo azerb Qusar rayonu rajoniv u mistah Gyandzha azerb Gence Baku azerb Baki Sumgayit azerb Sumqayit Nevelike chislo predstavnikiv narodu zhive takozh u Rosiyi zokrema Moskvi Ufi Surguti ta inshih mistah ChiselnistPershi nayavni statistichni dani stosovno chiselnosti hinaluzciv datovani 1886 rokom Todi naselennya selisha Hinalug stanovilo 2 167 osib iz nih 1 182 cholovikiv i 985 zhinok 359 domogospodarstv Vsi voni buli hinaluzcyami predstavnikiv inshih nacionalnostej u Hinaluzi zafiksovano ne bulo Perepis naselennya Radyanskogo Soyuzu 1926 roku zafiksuvav lishe 105 hinaluzciv vsi voni zhili v Azerbajdzhani sered nih bulo 74 choloviki i 31 zhinka vsi silski zhiteli Pislya sumnivnih danih 1926 roku hinaluzci bilshe ne znachilis u perepisah naselennya SRSR yih perestali viznavati yak okremu etnichnu grupu i zarahovuvali do skladu azerbajdzhanciv Ne zgaduvalis voni j u perepisi naselennya vzhe nezalezhnogo Azerbajdzhanu 1999 roku Tomu dinamiku chiselnosti narodu vstanoviti vazhko isnuyut lishe ocinni dani yaki chasto silno riznyatsya mizh soboyu vid 1 tis Salminen 2007 do 10 tis neoficijna ocinka 2001 Perepis naselennya 1970 r zafiksuvav 1 754 zhitelya selisha Hinalug vrahovuyuchi etnichnij harakter jogo naselennya majzhe vsi voni buli hinaluzcyami 2000 roku u seli Hinalig zhilo 1 749 osib she blizko 650 hinaluzciv prozhivalo v seli Vladimirovka Gubinskogo rajonu Perepis naselennya provedenij v Azerbajdzhani 2009 roku zafiksuvav sho v krayini zhilo 2 2 tis hinaluzciv 0 02 naselennya krayini Z nih ridnoyu movoyu volodilo 97 4 azerbajdzhanskoyu 99 9 rosijskoyu 0 9 anglijskoyu 0 1 U Gubinskomu rajoni zhilo 2 177 hinaluzciv i voni skladali 1 43 naselennya rajonu U Hachmaskomu rajoni yih bulo zafiksovano 36 osib u Gusarskomu 20 osib u danih po Gabalinskomu rajonu hinaluzci ne znachatsya Vihodit sho za 123 roki chiselnist narodu praktichno ne zminilasya MovaGovoryat hinaluzkoyu movoyu yaka zajmaye osoblive misce sered nahsko dagestanskih mov Hinaluzka mova maye dekilka variantiv pisemnosti zokrema na bazi kirilici i na bazi azerbajdzhanskoyi latinskoyi abetki ale zhoden z nih ne znajshov shirokogo vikoristannya Ne v ostannyu chergu ce poyasnyuyetsya tim sho hinaluzka mova maye nadzvichajno bagatu fonetiku j skladnu morfologichnu strukturu Osnovnoyu literaturnoyu movoyu i movoyu navchannya zasobiv masovoyi informaciyi dlya hinaluzciv ye azerbajdzhanska mova Taka situaciya v poyednanni z tim faktom sho hinaluzka mova maye obmezhene chislo nosiyiv stala prichinoyu togo sho yiyi zarahovuyut do chisla mov yaki perebuvayut na mezhi shezannya Prote poziciyi hinaluzkoyi movi v selishi Hinalig lishayutsya dosit micnimi sho zasvidchili zokrema doslidzhennya provedeni lingvistom Dzhonom Kliftonom angl John M Clifton v serpni 2000 r z kolegami z Pivnichno Yevrazijskoyi grupi Litnogo institutu lingvistiki angl North Eurasia Group of the Summer Institute of Linguistics pid egidoyu Institutu mizhnarodnih vidnosin Akademiyi nauk Azerbajdzhanu angl Institute of International Relations of the Academy of Sciences of Azerbaijan Bulo vstanovleno sho zhiteli Hinaligu pozitivno stavlyatsya do ridnoyi movi voni aktivno koristuyutsya neyu u spilkuvanni z odnoselcyami na vulici v chajhani v magazini v mecheti na roboti pid chas kolektivnoyi praci na vesillyah i pohoronah Vdoma hinaluzci spilkuyutsya praktichno suto hinaluzkoyu Navit u shkoli poza mezhami klasnoyi kimnati neformalne spilkuvannya chasto vidbuvayetsya hinaluzkoyu movoyu Vchiteli tut miscevi i hinaluzka dlya nih ye pershoyu movoyu Divchata z inshih sil sho vihodyat zamizh u Hinalig priblizno za rik zazvichaj vzhe govoryat vdoma hinaluzkoyu Ridnu movu hinaluzci vikoristovuyut i spilkuyuchis mizh soboyu za mezhami sela napriklad na avtostanciyi v Gubi hocha pri comu lyudi sho znahodyatsya poruch ne rozumiyut yih U 1993 1999 rr u pershih chotiroh klasah hinalizkoyi shkoli provodili uroki hinaluzkoyi movi Pidruchniki sklav Ragim Alhas azerb Rahim Alxas hinaluz Rahiim Alhas na toj chas direktor miscevoyi shkoli Prote nevdovzi cya praktika pripinilasya Prichinoyu yak vvazhayut bula vidsutnist zacikavlenosti batkiv uchniv dlya yakih vazhlivishim ye dobre vivchiti ditej chitati j pisati azerbajdzhanskoyu Zasvoyennya kirilichnoyi hinaluzkoyi abetki uskladnyuvalos she j cherez oficijne vidnovlennya latinskoyi orfografiyi dlya azerbajdzhanskoyi movi v 1991 roci Riven gramotnosti ridnoyu movoyu v Hanalizi lishayetsya duzhe nizkim Nebagato doroslih mozhut chitati hinaluzkoyu navit deyaki z uchiteliv vazhko spravlyayutsya z cim zavdannyam Davno pomicheno sho zhiteli sela Hinalig mayut visokij riven znannya azerbajdzhanskoyi movi Yiyi derzhavnij status v krayini viznachaye j yiyi poziciyi v Hinalizi Azerbajdzhanska ye dlya hinaluzciv literaturnoyu movoyu ta movoyu spilkuvannya iz zovnishnim svitom Neyu koristuyutsya pid chas oficijnih ta osvitnih zahodiv zvertayuchis do storonnoyi lyudini perebuvayuchi za mezhami sela a takozh u listuvanni napisanni dilovih paperiv tosho Vikladannya v hinalickij shkoli zavzhdi velosya azerbajdzhanskoyu Ce suvora politika pid chas shkilnih zanyat vchiteli ta uchni govoryat suto azerbajdzhanskoyu Chasto prihodyachi v pershij klas diti pogano volodiyut derzhavnoyu movoyu ale cherez 2 3 roki voni vzhe mozhut vilno spilkuvatisya neyu Yak pravilo v zamozhnishih sim yah vdoma bilshe govoryat azerbajdzhanskoyu Zagalom choloviki krashe za zhinok volodiyut azerbajdzhanskoyu adzhe voni bilshe buvayut za mezhami sela Zhinki vivchayut azerbajdzhansku perevazhno pid chas navchannya v shkoli a takozh pasivno cherez radio ta telebachennya Takim chinom sered zhiteliv selisha Hinalig sklalasya stijka dvomovnist hinaluzka j azerbajdzhanska movi normalno spivisnuyut mizh soboyu pri comu kozhna z nih maye svoyu sferu vikoristannya Dvomovnist pevnoyu miroyu zberigayetsya j sered hinaluzciv sho zhivut za mezhami ridnogo sela U hinaluzkih sim yah sho poyihali iz sela chasto prodovzhuyut koristuvatisya ridnoyu movoyu vdoma i v spilkuvanni mizh soboyu U spilkuvanni zh zi storonnimi lyudmi hinaluzci poslugovuyutsya azerbajdzhanskoyu movoyu Diti vikoristovuyut perevazhno azerbajdzhansku osnovnu movu otochuyuchogo naselennya Za danimi perepisu naselennya Azerbajdzhanu 2009 roku 97 4 hinaluzciv volodili hinaluzkoyu movoyu i 99 9 azerbajdzhanskoyu Sho stosuyetsya rosijskoyi movi derzhavnoyi movi kolishnogo Radyanskogo Soyuzu to neyu volodilo lishe 0 9 gromadi Ce perevazhno choloviki serednogo viku yaki sluzhili v radyanskij armiyi abo yizdili na zarobitki do Rosiyi Pislya zdobuttya Azerbajdzhanom nezalezhnosti u 1991 roci lyudi vtratili motivaciyu do vivchennya rosijskoyi Yiyi znannya ye korisnim lishe pri prosluhovuvanni rosijskogo radio j pereglyadi rosijskih teleperedach ReligiyaInter yer mecheti Abu Muslima Za virospovidannyam hinaluzci ye musulmanami sunitami U radyanski chasi lyudi tayemno molilisya vdoma teper voni mozhut robiti ce vidkrito Religiya vidigraye vazhlivu rol u yih povsyakdennomu zhitti U selishi ye mechet sorok abo j bilshe cholovikiv shop yatnici prihodyat syudi molitisya Mulla promovlyaye molitvi arabskoyu movoyu z poyasnennyami hinaluzkoyu Inshi ceremoniyi v mecheti ne provodyatsya Zhinki do mecheti ne hodyat voni molyatsya vdoma Mulla mozhe prihoditi i chitati molitvi v kozhnomu domi Krim togo vin maye v seli she cilij ryad inshih obov yazkiv Vin bere uchast v organizaciyi shlyubiv vesil pohoron Inodi lyudi prosto prihodyat do nogo za poradoyu Golovna mechet roztashovana na uzvishshi v centri sela Yak vvazhayut vona bula zbudovana she u XII st Mechet nosit im ya Abu Muslima azerb Ebu Muslim yakij proslavivsya sered musulman krayu svoyeyu pravednistyu Kolis v seli diyalo she dekilka mechetej ale teper voni zakriti Islam na teritoriyu suchasnogo Azerbajdzhanu prinesli u VIII st arabski zavojovniki ale u visokogirnij Hinalig vin distavsya piznishe Ranishe zh hinaluzci buli vognepoklonnikami I dosi voni zberigayut perezhitki yazichnickih viruvan i obryadiv zokrema kult vognyu obryadi viklikannya doshu i soncya Vogon tut ye predmetom osoblivogo shanuvannya Za 5 km na pivnich vid Hinaligu ye misce vihodu prirodnogo gazu yake zvetsya Atashgyag azerb Atesgah bukvalno hram vognyu Ce svyashenne misce hinaluzciv vono revno shanuyetsya miscevimi zhitelyami yaki nazivayut jogo ChӀa juvur dzhiga misce de gorit vogon IstoriyaHinaluzci vvazhayutsya potomkami naselennya Kavkazkoyi Albaniyi yaka pripinila svoye isnuvannya v VIII st Virmenskij istorik V st Favstos Buzand gadanij avtor Istoriyi Virmeniyi u zv yazku z podiyami pochatku IV st navodit velikij perelik plemen pivnichno shidnoyi Albaniyi Ye v comu spisku j plem ya gat v nazvi yakogo azerbajdzhanskij etnolog G Gejbullayev ubachaye davnovirmensku peredachu hinaluzkogo etnonimu khet Tobto ci gati mogli buti predkami suchasnih hinaluzciv Rimskij istorik I st pislya R H Plinij Starshij zgaduye na Kavkazi plem ya ket ale neyasno chi maye vono stosunok do suchasnih hinaluzciv V usnij pam yati hinaluzciv zberigsya perekaz pro te sho yihni predki ponad tisyachu rokiv tomu prijshli na ninishnye misce z yakogos mista Heno sho bulo zrujnovane zemletrusom Ce legendarne misto Heno voni roztashovuyut bilya gori Tufandag Gejbullayev zistavlyaye nazvu cogo mista z nazvoyu serednovichnogo albanskogo okrugu Heni sho zgaduyetsya u virmenskih dzherelah VIII st 640 roku Kavkazka Albaniya bula pidkorena Arabskim halifatom sered miscevogo naselennya poshiryuyetsya islam U 736 1225 rr na teritoriyi pivdennogo Dagestanu i pivnichno shidnogo Dagestanu isnuvav Derbentskij emirat zgodom zahoplenij volodaryami Shirvanu 861 1538 inshoyi serednovichnoyi derzhavi na teritoriyi suchasnogo Azerbajdzhanu U XIII st arabskij geograf Yakut al Hamavi vpershe zgaduye toponim Hinaluk Nadali Hinalig shezaye iz pisemnih dzherel azh do XVIII st ale nayavnist navkolo sela vosmi kladovish zagalna plosha yakih u dekilka raziv bilsha za same selo svidchit sho vono malo davnyu j bagatu istoriyu hocha j nevidomu shirokomu zagalu U seredini XVI stolittya Shirvan buv pidkorenij Sefevidskoyu Persiyeyu Z kincya XVIII stolittya Hinalig vhodiv do skladu Kubinskogo Gubinskogo hanstva azerb Quba xanligi 1680 1810 yake spochatku bulo pidvladne pravitelyam Iranu a z 1747 roku stalo nezalezhnim Kubinske hanstvo podilyalosya na 10 rajoniv abo magaliv azerb mahal Centrom odnogo z nih buv Hinalig 1806 roku hanstvo bulo priyednane do Rosiyi Hinalug razom z azerbajdzhanskim selom Kalej Hudad utvoryuvav Hinaluzke silske tovaristvo v skladi Kubinskoyi dilnici Kubinskogo povitu Bakinskoyi guberniyi Z 1920 roku v skladi Azerbajdzhanskoyi RSR U radyanski chasi sposib zhittya hinaluzciv suttyevo zminivsya 1926 roku bula vidkrita persha pochatkova shkola Zgodom vona bula rozshirena a v 1973 roci nabula statusu serednoyi 1934 roku v Hinalizi buv stvorenij kolgosp lyudi musili zdati svoyu hudobu do kolektivnogo gospodarstva 1964 roku vin buv reorganizovanij v radgosp Zamozhni lyudi buli represovani 1956 roku v seli vidkrivsya medichnij centr 1965 roku v Hinalig bula provedena telefonna liniya a 1967 roku vidkrilos poshtove viddilennya Togo zh 1967 roku silski hati vid generatora buli pid yednani do elektriki a v 1985 86 r v Hinalig prijshlo telebachennya Ale najbilsh znachushoyu podiyeyu za chasi radyanskoyi vladi dlya hinalizciv stala pobudova shose yake 1968 r pov yazalo yihnij aul z Guboyu U 1988 94 rr bulo zbudovano novu dorogu do rajonnogo centru a 2006 roku vona bula rozshirena j otrimala tverde pokrittya Pislya rozpadu Radyanskogo Soyuzu v 1991 roci Azerbajdzhan stav nezalezhnoyu derzhavoyu Kolgospne j radgospne majno bulo privatizovane i miscevi zhiteli otrimali zmogu povernutisya do tradicijnogo sposobu zhittya 2015 roku v Hinalig prijshov shvidkisnij Internet KulturaGolovnim bagatstvom rajonu prozhivannya hinaluzciv ye chudovi girski pasovisha j sinozhati Tomu j ne divno sho osnovnim tradicijnim zanyattyam narodu ye vidginne skotarstvo perevazhno vivcharstvo adzhe dlya nogo tut ye vidminna kormova baza Deyaki z miscevih zhiteliv mayut u svoyemu gospodarstvi ponad 300 ovec Rozvodyat perevazhno ovec lezginskoyi porodi Pokupci z mista Guba specialno priyizdyat v Hinalig kupuvati vivci U chervni veresni hudobu trimayut na girskih pasovishah navkolo Hinaligu a na zimu pereganyayut yiyi na rivninu Razom iz hudoboyu gori zalishaye j znachna chastina doroslih cholovikiv V seli lishayutsya zhinki litni lyudi ta diti Deyaki z hinaluzciv mayut drugu hatu na rivnini abo poblizu mista Kuba dehto z litnih lyudej zazvichaj provodit tut vsyu zimu z rodichami Vivci osnova miscevogo gospodarstva Krim ovec trimayut koriv kiz i konej Miscevi korovi nevisoki na zrist Zemlerobstvo v Hinalizi zavzhdi vikonuvalo drugoryadnu rol Dlya posiviv vlashtovuyut terasi na girskih shilah Siyali yachmin zhito sochevicyu u 1930 ti roki stali viroshuvati kapustu j kartoplyu Rivnih zemelnih dilyanok tut brakuye Cherez ce vikoristannya mashin i vdoskonalenih znaryad praci ye problematichnim Chastinu hlibu zazvichaj kupuyut v zemlerobskih rajonah Azerbajdzhanu Iz domashnih remesel poshireni vigotovlennya sherstyanih tkanin shal v yazanih sherstyanih panchih i shkarpetok dzhorab odnokolirnih povstin keche motuzok z kozyachoyi shersti U minulomu koli odyag vigotovlyali she sami tkali dlya nogo cupku domorobnu tkaninu Nadzvichajno poshirenim miscevim virobom u Hinalizi ye shkarpetki yaki buvayut riznogo rozmiru vid golfiv do tapochok Ce spravzhni virobi mistectva shozhi na mini kilimi prikrasheni yaskravoyu riznobarvnoyu vishivkoyu perevazhno iz zobrazhennyam tvarin Ranishe hinaluzci takozh sami tkali kilimi z dovgim vorsom hinaluzkoyu voni zvutsya bci Cholovichimi zanyattyami v galuzi skotarstva ye vipas doyinnya i strizhennya ovec zagotivlya kormiv Zhinki doyat koriv doglyadayut za molodnyakom gotuyut molochni produkti Zemlerobskimi robotami zajmayutsya majzhe suto choloviki zhinki berut uchast lishe u molotbi Chastina hinaluzciv perebuvaye na zarobitkah u Gubi ta inshih mistah Azerbajdzhanu Hinalizki budinki Hinalig ye tipovim girskim selom zi shilnoyu zabudovoyu Vono stoyit na krutih shilah tomu budinki roztashovuyutsya ustupami odin nad odnim Selo znachnoyu miroyu zberigaye svoyu tradicijnu arhitekturu ye bagato budinkiv yaki stoyat vzhe po 200 300 rokiv a to j bilshe Stini hinaluzkogo budinku murovani z kamenyu na glinyanomu rozchini derev yanim ye lishe svolok Cherez girskij relyef budivlya z fasadu ye dvopoverhovoyu a z boku gori odnopoverhovoyu Stavlyat budinki terasami voni mayut ploskij zemlyanij dah i takim chinom dah budinku odniyeyi sim yi vodnochas ye podvir yam dlya inshoyi sho zhive vishe Dah retelno zakotkovuyut shob ne protikav po nomu mozhut vilno hoditi lyudi i tvarini Na takih podvir yah vlashtovuyut navit nevelichki gorodi Budinki stoyat tisno odin do odnogo lishayutsya lishe vuzki prohodi yakimi inodi ne mozhe projti navit v yuchna tvarina Vulic nemaye Zi stezhki legko mozhna perestupiti na dah bud yakogo budinku Zemlyanu dolivku v hati tradicijno obmazuvali glinoyu v radyanski chasi stali vlashtovuvati derev yanu pidlogu Stini obmazuyut glinoyu i bilyat iz seredini Pershij poverh priznachayetsya dlya trimannya hudobi i gospodarskih potreb Drugij poverh zhitlovij maye 2 3 kimnati sered nih i kimnata dlya gostej kunacka Vikna vihodyat na fasad budinku Inodi na drugomu poversi ye she drugij ryad primishen yaki vikoristovuyutsya yak komori abo sinniki Na drugij poverh zazvichaj vedut shodi pribudovani z fasadu abo z torcya budinku Zhitlove primishennya malo vidkrite vognishe tunor tandir tendir roztashovane v specialnij yami v zemlyanij dolivci Nad nim u steli robili kruglij svitlo dimovij otvir yakij zabezpechuvav vodnochas i vihid dlya dimu i osvitlennya primishennya Tendir vikoristovuyetsya dlya vipichki hlibu a she vin ryatuye lyudej vid holodu V holodni zimovi nochi hinaluzci griyutsya bilya svoyih tendiriv nakidayuchi pri comu na sebe kovdri kozhuhi kilimi burki Dlya obigrivu vikoristovuyut takozh metalevi grubki i kamini Toplyat kizyakami Inshogo paliva tut nemaye adzhe lisi i dereva na takij visoti ne rostut Tomu miscevi zhiteli zbirayut korov yachi kizyaki liplyat z nih korzhi i kidayut u pich Hocha take palivo j ne daye bagato vognyu vono dovgo zhevriye j daye bagato tepla She z kizyakiv u Hinalizi roblyat ceglu yaku vikoristovuyut yak budivelnij material Gnij peremishuyut iz solomoyu i napovnyuyut ciyeyu sumishshyu specialni formi todi visushuyut ceglini pid soncem Pid steleyu hinaluzkoyi hati vzdovzh odniyeyi abo dekilkoh stin tyagnetsya policya ref ne nij rozstavlyayut naryadnij posud perevazhno midnij Bilya vhodu v kimnatu stoyat derev yani abo pleteni iz hmizu zasiki kunda kendi ambar dlya zerna i boroshna V stinah vlashtovani nishi riznogo rozmiru na den tudi skladayut postil kovdri podushki matraci palasi kilimi a she zberigayut posud ta inshi domashni rechi Golovnim bagatstvom domu ye kilimi nimi zavishani stini nimi vkrita pidloga Mebliv u hati nemaye siditi j spati tut prijnyato na pidlozi U radyanski chasi v selishi z yavilisya suchasnishi budivli shkola magazini administrativni budinki Hinalig podilyayetsya na kvartali kozhen hinaluzkij rid mav u selishi vlasnij kvartal Krim togo rodi mayut vlasni kladovisha vlasni yajlagi litni visokogirni pasovisha Pravo vlasnosti na pasovisha maye velike znachennya v zhitti gromadi U minulomu jogo porushennya moglo privesti do vbivstva lyudini i navit sprovokuvati krovnu pomstu mizh rodami Hinaluzcyam pritamanni povaga do starshih gostinnist privitnist i vzayemna dopomoga U minulomu hinaluzci suvoro dotrimuvalis tradicij endogamiyi vibir podruzhzhya obmezhuvavsya vlasnim selom Perevagu mali kuzenni shlyubi Do shlyubu stavali za voleyu batkiv Za narechenu splachuvali vikup hudoboyu baranami risom ridshe groshima Vesillya trivalo 6 7 dniv Zazvichaj spravlyali jogo vlitku adzhe z oseni j do vesni bilshist cholovikiv virushala z hudoboyu na zimovi pasovisha Vlashtovuvali benket provodili zmagannya zi strilbi dzhigituvannya borotbi Pislya vesillya narechena perehodila zhiti do svogo cholovika Tri dni moloda druzhina ne mogla vihoditi iz hati todi pislya vikonannya obryadu urochistoyi hodi po vodu cya zaborona znimalasya Cya podiya vidznachalasya v koli rodichiv Buli zavedeni zvichayi unikannya koli protyagom 2 3 rokiv nevistka ne rozmovlyala zi svekrom starshimi bratami cholovika jogo dyadkami za cholovichoyu liniyeyu zi svekruhoyu termin unikannya buv korotshim U radyanski chasi procedura vkladannya shlyubu znachno sprostilasya i skorotilasya Perestali dotrimuvatis endogamiyi Zhinka yuridichno j faktichno stala rivnopravnoyu z cholovikom Divchata zazvichaj vihodyat zamizh u vici blizko 16 rokiv Hlopci mozhut odruzhuvatis piznishe inodi koli yim vzhe blizko 30 Hinaluzki sim yi praktikuyut obmin narechenimi iz zhitelyami sil Dzhek azerb Cek i Kriz azerb Qriz deyakih inshih susidnih sil ale bilshist divchat vihodit zamizh za odnoselchan Tradicijnij cholovichij kostyum hinaluzciv shozhij na azerbajdzhanskij zhinochij ye originalnishim Specifichnim ye zhinochij golovnij ubir sho skladayetsya z p yati hustok riznogo rozmiru i koloru obov yazkovimi buli bilij i chervonij kolori Starij kostyum goryanok skladavsya iz suknyanih shtaniv byazevoyi sorochki poverh yakoyi vdyagali korotkij arhalig iz chornoyi bavovnyanoyi tkanini speredu zav yazuvali fartuh gabaglik na golovu vdyagali chuhtu i shal Starovinnij svyatkovij odyag skladavsya iz shovkovoyi spidnici j oksamitovogo arhaliga jogo shedro dopovnyuvali riznimi prikrasami sribnimi monetami namistom tosho Teper hinaluzci nosyat suchasnij odyag Osnovu harchuvannya hinaluzciv stanovlyat molochni produkti sir z korov yachogo j ovechogo moloka moloko kislyak macon Hlib kvasnij i prisnij vipikali iz sumishi yachnogo i pshenichnogo boroshna Povsyakdenna yizha prosta ce mozhe buti hlib lokshina hashil kasha z pshenichnoyi krupi inshi stravi z krup ta boroshna tverdij sir yajcya ovochi solodkij chaj U yizhu dodayut bagato dikoroslih trav M yaso buvaye tilki na svyata Svyatkovimi stravami ye vidvarene m yaso i plov z risu ta kvasoli Miscevi m yasni stravi podibni do azerbajdzhanskih ale v yih prigotuvanni ye pevni vidminnosti Skazhimo kebab gotuyut bez shompoliv pryamo na zoli Tradicijni napoyi sherbet voda z medom chaj z dikoroslih trav Budivlya muzeyu v Hinalizi Bozartmu zagotovlyuyut ulitku na vsyu zimu Roblyat ce osoblivim sposobom M yaso baraninu narizayut tonkim sharom solyat i vivishuyut na motuzkah sushitis Gotovi shmatki mayut burij kolir zovni shozhi na brudne ganchir ya Take m yaso duzhe solone vono dovgo ne psuyetsya Za produktami hinaluzci yizdyat do Gubi kupuyut tam cukor sil ris cukerki tosho U Hinalizi diye serednya shkola suchasna yiyi budivlya postala v 1987 roci Vchiteli miscevi bilshist iz nih maye vishu osvitu Shob otrimali vishu osvitu vipuskniki hinalizkoyi shkoli yidut do Baku abo Gyandzhi Dvoye etnichnih hinaluzciv ye chlenami Nacionalnoyi akademiyi nauk Azerbajdzhanu Folklor hinaluzciv azerbajdzhanskoyu movoyu Vidznachayut musulmanski kalendarni svyata shanuyut svyati miscya yaki nazivayut pirami Na kozhnomu piri ye mogila v yakij pokoyitsya miscevij svyatij Dosi v seli Hinalig ne provodili arheologichnih rozkopiv ale ce spravzhnij muzej prosto neba 19 grudnya 2007 roku rozporyadzhennyam Prezidenta Azerbajdzhanskoyi Respubliki istorichna teritoriya sela Hinalig bula ogoloshena Derzhavnim istoriko arhitekturnim i etnografichnim zapovidnikom Hinalig Pri prijnyatti cogo rishennya vrahovuvalos sho selo maye davnyu istoriyu svoyeridne geografichne roztashuvannya i unikalne arhitekturne oblichchya Tut roztashovani hram Vognepoklonnikiv grobnicya Hidira Nebi mecheti Shejha Shalbuza Abu Muslima chasiv serednovichchya pecheri j chislenni nedoslidzheni arheologichni pam yatki U Hinalizi ye vlasnij muzej u yakomu vistavlenij nacionalnij odyag posud riznomanitni pobutovi predmeti DzherelaM Alekseev K Kazenin M Sulejmanov Dagestanskie narody Azerbajdzhana Politika istoriya kultura 16 lipnya 2019 u Wayback Machine Moskva Evropa 2006 ISBN 5 9739 0070 3 ros N G Volkova Hynalygcy 25 lyutogo 2017 u Wayback Machine Narody i religii mira Enciklopediya 30 chervnya 2016 u Wayback Machine Gl red V A Tishkov M Bolshaya Rossijskaya enciklopediya 2000 s 606 ISBN 5 85270 155 6 ros Narody shahdahskoj gruppy budugcy kryzy i hinalugcy Narody mira Etnograficheskie ocherki Narody Kavkaza T 2 1962 5bdjv fax 5d zip Narody Kavkaza Tom II 29 chervnya 2019 u Wayback Machine Pod redakciej B A Gardanova A N Gulieva S T Eremyana L I Lavrova G A Nersesova G S Chitaya Seriya Narody mira Etnograficheskie ocherki Moskva Izdatelstvo Akademii nauk SSSR 1962 s 199 204 ros John M Clifton Laura Lucht Gabriela Deckinga Janfer Mak and Calvin Tiessen SIL Electronic Survey Reports Language Assessment 2005 angl G A Gejbullaev K etnogenezu azerbajdzhancev istoriko etnograficheskoe issledovanie T 1 23 lipnya 2019 u Wayback Machine Baku Elm 1991 ISBN 5 8066 0425 X ros PosilannyaSajt sela Hinalig angl Sajt sela Hinalig azerb H Vnedorozhnyj Dva dnya iz zhizni Hynalygcev Chast 1 31 lipnya 2019 u Wayback Machine Soobshestvo Drajver Puteshestvennik Ruslan Vnedorozhnyj ros V Ivchenko Zabytyj v gorah Ketsh 9 listopada 2016 u Wayback Machine Zhurnal Vokrug sveta maj 1998 ros V Imanov Puteshestvie v Hynalyg Ostrov sredi gor fotosessiya 18 travnya 2017 u Wayback Machine Azerbajdzhan Baku 30 aprelya 2013 Trend News Agency Novosti kultury i obshestvennoj zhizni v Azerbajdzhane ros A Talybova Hynalyg ostrovok drevnosti 20 lipnya 2019 u Wayback Machine Region Plus Guba Hynalyg Ateshgyah 15 04 2009 ros M Velizade Hynalyg doroga vverh Region Plus 15 07 2008 ros PrimitkiNarody shahdahskoj gruppy budugcy kryzy i hinalugcy B A Gardanova A N Gulieva S T Eremyana L I Lavrova G A Nersesova G S Chitaya red Moskva Izdatelstvo Akademii nauk SSSR 1962 s 199 204 Arhiv Narody mira Etnograficheskie ocherki Narody Kavkaza T 2 1962 5bdjv fax 5d zip originalu za 31 lipnya 2019 Procitovano 28 01 2017 ros Xinaliq ve onun tarixi haqqinda bezi qeydler Xinaliq Dovlet Tarix Memarliq ve Etnoqrafiya Qorug Arhiv originalu za 29 grudnya 2016 Procitovano 28 01 2017 azerb John M Clifton Laura Lucht Gabriela Deckinga Janfer Mak and Calvin Tiessen PDF SIL Electronic Survey Reports Language Assessment 2005 Arhiv originalu PDF za 12 08 2017 Procitovano 28 01 2017 angl Tiflis Tip I Martirosiyanca 1893 Arhiv originalu za 3 grudnya 2019 Procitovano 28 01 2017 ros Vsesoyuznaya perepis naseleniya 1926 goda M Izdanie CSU Soyuza SSR 1928 29 Tom 9 Str 34 51 Tom 10 Str 9 13 Tom 11 Str 8 17 Tom 14 Str 6 16 Tom 15 Str 8 13 Tom 16 Str 8 12 Tom 17 Str 8 25 Tablica VI Naselenie po polu narodnosti Arhiv originalu za 22 travnya 2011 Procitovano 28 01 2017 ros Vsesoyuznaya perepis naseleniya 1926 goda Nacionalnyj sostav naseleniya po regionam respublik SSSR Zakavkazskaya SFSR Azerbajdzhanskaya SSR Vsesoyuznaya perepis naseleniya 1926 goda M Izdanie CSU Soyuza SSR 1928 29 Tom 10 16 Tablica VI Naselenie po polu narodnosti Arhiv originalu za 3 lyutogo 2012 Procitovano 28 01 2017 ros Ethnologue Languages of the World Nineteenth edition 2016 Arhiv originalu za 25 veresnya 2014 Procitovano 28 01 2017 angl A Yunusov Institut etnologii i antropologii RAN 2001 Arhiv originalu za 6 zhovtnya 2010 Procitovano 28 01 2017 ros M Alekseev K Kazenin M Sulejmanov Moskva Evropa 2006 ISBN 5 85270 031 2 Arhiv originalu za 16 lipnya 2019 Procitovano 28 01 2017 ros Yu B Koryakov PDF Moskva Piligrim 2006 ISBN 5 99007 721 1 Arhiv originalu PDF za 12 travnya 2013 Procitovano 28 01 2017 ros Azerbaycan Respublikasinin Dovlet Statistika Komitesi State Statistical Committee of the Republic of Azerbaijan Baki Baku 2016 pp 20 21 Arhiv originalu za 2 lipnya 2016 Procitovano 28 01 2017 azerb angl Azerbaycan Respublikasinin Dovlet Statistika Komitesi Arhiv originalu za 5 travnya 2019 Procitovano 28 01 2017 azerb Azerbaycan Respublikasinin Dovlet Statistika Komitesi Arhiv originalu za 15 lipnya 2019 Procitovano 28 01 2017 azerb Azerbaycan Respublikasinin Dovlet Statistika Komitesi Arhiv originalu za 31 lipnya 2019 Procitovano 28 01 2017 azerb Azerbaycan Respublikasinin Dovlet Statistika Komitesi Arhiv originalu za 23 listopada 2018 Procitovano 28 01 2017 azerb Xinaliq ve onun tarixi haqqinda bezi qeydler Khinaliq State History Architecture and Ethnography Preserve Arhiv originalu za 20 01 2017 Procitovano 28 01 2017 angl G A Gejbullaev Baku Elm 1991 ISBN 5 8066 0425 X Arhiv originalu za 23 lipnya 2019 Procitovano 27 10 2019 ros AzerTAdzh Azerbajdzhanskoe gosudarstvennoe informacionnoe agentstvo Arhiv originalu za 7 lipnya 2019 Procitovano 28 01 2017 ros