Гвінея-Бісау — невелика західноафриканська країна, що знаходиться на західному узбережжі континенту . Загальна площа країни 36 125 км² (138-ме місце у світі), з яких на суходіл припадає 28 120 км², а на поверхню внутрішніх вод — 8 005 км². Площа країни трохи більша за площу Одеської області України.
Географія Гвінеї-Бісау | |
---|---|
Географічне положення Гвінеї-Бісау | |
Географічне положення | |
Континент | Африка |
Регіон | Західна Африка |
Координати | 12°00′ пн. ш. 15°00′ зх. д. / 12.000° пн. ш. 15.000° зх. д. |
Територія | |
Площа | 36,1 тис. км² (138-ме) |
• суходіл | 77,6 % |
• води | 22,4 % |
Морське узбережжя | 350 км |
Державний кордон | 762 км |
Рельєф | |
Тип | низовинний |
Найвища точка | безіменна висота (300 м) |
Найнижча точка | Атлантичний океан (0 м) |
Клімат | |
Тип | субекваторіальний |
Внутрішні води | |
Найдовша річка | з ( км) |
Найбільше озеро | [[_]] ( км²) |
Інше | |
Природні ресурси | риба, деревина, фосфати, боксити, граніт, будівельні матеріали, вуглеводні |
Стихійні лиха | суховії, пожежі |
Екологічні проблеми | знеліснення, |
Назва
Офіційна назва — Республіка Гвінея-Бісау, Гвінея-Бісау (порт. Republica da Guine-Bissau, Guine-Bissau). Назва країни походить від злиття топоніму Гвінея і назви столиці — Бісау, щоб відрізнити нову незалежну країну, колишню Португальську Гвінею, від сусідньої Гвінеї. Топонім Гануа, Гінья (Ganua, Ginya) зустрічається на картах XIV століття. У сучасному вигляді топонім Гвінея (порт. Guinea) уведений у XV столітті португальськими мореплавцями на означення усіх африканських земель на південь від Сахари, від них він потрапив до інших європейських мов. З мови сусу топонім перекладається як жінки, за іншою версією, походить від бербер. Akal n-Iguinawen, що означає «Земля німих», тобто варварів, що не розуміють берберської.
Історія дослідження території
Географічне положення
Гвінея-Бісау — невелика західноафриканська країна, що межує з двома іншими країнами: на півночі — із Сенегалом (спільний кордон — 341 км), на сході — з Гвінеєю (421 км). Загальна довжина державного кордону — 762 км. Гвінея-Бісау на заході омивається водами Атлантичного океану. Загальна довжина морського узбережжя 350 км.
Згідно з Конвенцією Організації Об'єднаних Націй з морського права (UNCLOS) 1982 року, протяжність територіальних вод країни встановлено в 12 морських миль (22,2 км). Виключна економічна зона встановлена на відстань 200 морських миль (370,4 км) від узбережжя.
Крайні пункти
Час
Час у Гвінеї-Бісау: UTC0 (-2 години різниці часу з Києвом).
Геологія
Корисні копалини
Надра Гвінеї-Бісау багаті на ряд корисних копалин: фосфати, боксити, каолін, граніт, вапняк, нафту.
Сейсмічність
Рельєф
Середні висоти — 70 м; найнижча точка — рівень вод Атлантичного океану (0 м); найвища точка — невідома висота на сході країни на плато Фута-Джаллон (300 м).
- Рельєф Гвінеї-Бісау
- Рельєф Гвінеї-Бісау
- Супутниковий знімок поверхні країни
- Карта країни (англ.)
- Плато на кордоні з Гвінеєю
Узбережжя
- Піщане узбережжя острова Каравела
- Маршове узбережжя з гіпопотамами
- Пляж Офір, Болама
Острови
- Архіпелаг Біжагош (порт.)
Клімат
Територія Гвінеї-Бісау лежить у субекваторіальному кліматичному поясі. Влітку переважають екваторіальні повітряні маси, взимку — тропічні. Влітку вітри дмуть від, а взимку до екватора. Сезонні амплітуди температури повітря незначні, зимовий період не набагато прохолодніший за літній. У літньо-осінній період з океану можуть надходити тропічні циклони.
- Сонячна радіація (англ.)
- Кліматична карта Гвінеї-Бісау (за Кеппеном)
- Кліматограма Бісау
- Типова вранішня атмосферна конвекція
Гвінея-Бісау є членом Всесвітньої метеорологічної організації (WMO), в країні ведуться систематичні спостереження за погодою.
Внутрішні води
Загальні запаси відновлюваних водних ресурсів (ґрунтові і поверхневі прісні води) становлять 31 км³. Станом на 2012 рік в країні налічувалось 250 км² зрошуваних земель.
Річки
Річки країни належать басейну Атлантичного океану.
Озера
Болота
Ґрунтові води
Ґрунти
Рослинність
Земельні ресурси Гвінеї-Бісау (оцінка 2011 року):
- придатні для сільськогосподарського обробітку землі — 44,8 %,
- орні землі — 8,2 %,
- багаторічні насадження — 6,9 %,
- землі, що постійно використовуються під пасовища — 29,7 %;
- землі, зайняті лісами і чагарниками — 55,2 %;
- інше — 0 %.
- Бісауаська саванна
- Рослинність на узбережжі
Тваринний світ
Зоогеографічно територія країни належить до .
Охорона природи
Гвінея-Бісау є учасником ряду міжнародних угод з охорони навколишнього середовища:
- Конвенції про біологічне різноманіття (CBD),
- Рамкової конвенції ООН про зміну клімату (UNFCCC),
- Кіотського протоколу до Рамкової конвенції,
- Конвенції ООН про боротьбу з опустелюванням (UNCCD),
- Конвенції про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою зникнення (CITES),
- Базельської конвенції протидії транскордонному переміщенню небезпечних відходів,
- Конвенції з міжнародного морського права,
- Монреальського протоколу з охорони озонового шару,
- Рамсарської конвенції із захисту водно-болотних угідь.
Стихійні лиха та екологічні проблеми
На території країни спостерігаються небезпечні природні явища і стихійні лиха: сухі пилові вітри харматани дмуть з Сахари в сухий сезон, спричиняючи зниження вологості повітря і значне зниження видимості; пожежі в савані.
Серед екологічних проблем варто відзначити:
- знеліснення;
- ерозію ґрунтів;
- ;
- .
Фізико-географічне районування
У фізико-географічному відношенні територія Гвінеї-Бісау належить підобласті природної країни Судану. Умовно її можна розділити на два райони, що відрізняються один від одного рельєфом, кліматом, рослинним покривом:
- Північний схід. .
- Південний захід. .
Див. також
Примітки
- Guinea-Bissau, Geography. Factbook.
- Котляков В. М., 2006.
- Поспелов Е. М., 2005.
- Part II : ( )[англ.] // United Nations Convention on the Law of the Sea. — N. Y. : United Nations. — Дата звернення: 21 лютого 2017 року.
- Part VI : ( )[англ.] // United Nations Convention on the Law of the Sea. — N. Y. : United Nations. — Дата звернення: 21 лютого 2017 року.
- Time zone converter : ( )[англ.] // Калькулятор різниці в часі між двома пунктами. — The Time Now, 2017. — 12 July. — Дата звернення: 21 грудня 2017 року.
- Гвінея-Бісау // Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — С. 3. — .
- Атлас. Географія материків і океані, 2014.
- ФГАМ, 1964.
- Members : ( )[англ.] // World Meteorological Organization (WMO). — Дата звернення: 22 лютого 2017 року.
- Ramsar Sites Information Service : ( )[англ.] : [ 8 березня 2019 року] // rsis.ramsar.org. — Convention on Wetlands. — Дата звернення: 8 березня 2019 року.
Література
Українською
- Атлас світу / голов. ред. ; зав. ред. ; відп. ред. . — К. : ДНВП «Картографія», 2005. — 336 с. — .
- Атлас. 7 клас. Географія материків і океанів / Укладачі , Н. І. Чанцева. — К. : ДНВП «Картографія», 2014.
- Бєлозоров С. Т. Африка : фізико-географічний нарис. — вид. 2-ге, перероб. і доп. — К. : Радянська школа, 1957. — 232 с.
- Фізична географія материків і океанів : навч. посіб. для студентів ВНЗ : [у 2 ч.]. — Н. : Ніжинський державний університет ім. Миколи Гоголя, 2013. — 306 с. — .
- Африка // Гірничий енциклопедичний словник : [у 3-х тт.] / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — .
- Фізична географія материків і океанів. Африка : навч.-метод. посібник. — Л. : Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2017. — 184 с. — .
- Панасенко Б. Д. Фізична географія материків : навч. посіб. : в 2 ч. — В. : ЕкоБізнесЦентр, 1999. — 200 с.
- Юрківський В. М. Регіональна економічна і соціальна географія. Зарубіжні країни: Підручник. — 2-ге. — К. : Либідь, 2001. — 416 с. — .
Англійською
- (англ.) . The Encyclopedia of World Geography. — Andromeda, 2002. — 288 с. — .
Російською
- (рос.) , , Водохранилища. — М. : Мысль, 1987. — 326 с. — (Природа мира)
- (рос.) Алисов Б. П., , Курс климатологии [в 3-х тт.] / под. ред. . — Л. : Гидрометиздат, 1954. — Т. 3. Климаты земного шара. — 320 с.
- (рос.) Апродов В. А. Зоны землетрясений. — М. : Мысль, 2010. — 462 с. — (Природа мира) — .
- (рос.) Гвинея-Бисау // Африка: энциклопедический справочник [в 2-х тт.] / гл. ред. А. А. Громыко. — М. : Советская энциклопедия, 1986. — Т. 1. А-К. — 671 с.
- (рос.) Африка. — М. : Прогресс, 1976. — 288 с. — (Континенты, на которых мы живем)
- (рос.) Букштынов А. Д., , Крылов Г. В. Леса. — М. : Мысль, 1981. — 316 с. — (Природа мира)
- (рос.) Власова Т. В. Физическая география материков. С прилегающими частями океанов. Южная Америка, Африка, Австралия и Океания, Антарктида. — 4-е, перераб. — М. : Просвещение, 1986. — 269 с.
- (рос.) Гвоздецкий Н. А., Голубчиков Ю. Н. Горы. — М. : Мысль, 1987. — 400 с. — (Природа мира)
- (рос.) Гвоздецкий Н. А. Карст. — М. : Мысль, 1981. — 214 с. — (Природа мира)
- (рос.) Географический энциклопедический словарь: географические названия / под. ред. А. Ф. Трёшникова. — 2-е изд., доп. — М. : Советская энциклопедия, 1989. — 585 с. — .
- (рос.) Исаченко А. Г., Ландшафты. — М. : Мысль, 1989. — 504 с. — (Природа мира) — .
- (рос.) Каплин П. А., Леонтьев О. К., , Берега. — М. : Мысль, 1991. — 480 с. — (Природа мира) — .
- (рос.) Словарь современных географических названий / под общей редакцией акад. В. М. Котлякова. — Екатеринбург : У-Фактория, 2006.
- (рос.) Литвин В. М., Лымарев В. И. Острова. — М. : Мысль, 2010. — 288 с. — (Природа мира) — .
- (рос.) Лобова Е. В., Хабаров А. В. Почвы. — М. : Мысль, 1983. — 304 с. — (Природа мира)
- (рос.) Максаковский В. П. Географическая картина мира. Книга I: Общая характеристика мира. — М. : Дрофа, 2008. — 495 с. — .
- (рос.) Максаковский В. П. Географическая картина мира. Книга II: Региональная характеристика мира. — М. : Дрофа, 2009. — 480 с. — .
- (рос.) Поспелов Е. М. Географические названия мира: Топонимический словарь. — М. : АСТ, 2005.
- (рос.) Гвинея-Бисау // Страны Африки. Политико-экономический справочник / ред. , В. Румянцев. — М. : Издательство политической литературы, 1969. — 318 с.
- (рос.) Физико-географический атлас мира. — М. : Академия наук СССР и Главное управление геодезии и картографии ГУГК СССР, 1964. — 298 с.
- (рос.) Энциклопедия стран мира / глав. ред. Н. А. Симония. — М. : НПО «Экономика» РАН, отделение общественных наук, 2004. — 1319 с. — .
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Географія Гвінеї-Бісау |
- Вікісховище : Атлас Гвінеї-Бісау.
- Карти Гвінеї-Бісау : ( )[англ.] // Perry–Castañeda Library Map Collection. — Дата звернення: 21 листопада 2017 року.
- Guinea-Bissau : ( )[англ.] : [арх. 18 березня 2019 року] // The World Factbook. — Washington, D.C. : Central Intelligence Agency, 2017. — 12 July. — Дата звернення: 21 лютого 2019 року. — ISSN 1553-8133.
- Добірка публікацій про Гвінею-Бісау : ( )[рос.] // «Вокруг света». — Дата звернення: 23 грудня 2017 року.
- European Digital Archive on the Soil Maps of the world : ( )[англ.] // (ESDAC). — Дата звернення: 23 грудня 2017 року.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Gvineya Bisau nevelika zahidnoafrikanska krayina sho znahoditsya na zahidnomu uzberezhzhi kontinentu Zagalna plosha krayini 36 125 km 138 me misce u sviti z yakih na suhodil pripadaye 28 120 km a na poverhnyu vnutrishnih vod 8 005 km Plosha krayini trohi bilsha za ploshu Odeskoyi oblasti Ukrayini Geografiya Gvineyi BisauGeografichne polozhennya Gvineyi BisauGeografichne polozhennyaKontinentAfrikaRegionZahidna AfrikaKoordinati12 00 pn sh 15 00 zh d 12 000 pn sh 15 000 zh d 12 000 15 000TeritoriyaPlosha36 1 tis km 138 me suhodil77 6 vodi22 4 Morske uzberezhzhya350 kmDerzhavnij kordon762 kmRelyefTipnizovinnijNajvisha tochkabezimenna visota 300 m Najnizhcha tochkaAtlantichnij okean 0 m KlimatTipsubekvatorialnijVnutrishni vodiNajdovsha richkaz km Najbilshe ozero km InshePrirodni resursiriba derevina fosfati boksiti granit budivelni materiali vuglevodniStihijni lihasuhoviyi pozhezhiEkologichni problemiznelisnennya NazvaOficijna nazva Respublika Gvineya Bisau Gvineya Bisau port Republica da Guine Bissau Guine Bissau Nazva krayini pohodit vid zlittya toponimu Gvineya i nazvi stolici Bisau shob vidrizniti novu nezalezhnu krayinu kolishnyu Portugalsku Gvineyu vid susidnoyi Gvineyi Toponim Ganua Ginya Ganua Ginya zustrichayetsya na kartah XIV stolittya U suchasnomu viglyadi toponim Gvineya port Guinea uvedenij u XV stolitti portugalskimi moreplavcyami na oznachennya usih afrikanskih zemel na pivden vid Sahari vid nih vin potrapiv do inshih yevropejskih mov Z movi susu toponim perekladayetsya yak zhinki za inshoyu versiyeyu pohodit vid berber Akal n Iguinawen sho oznachaye Zemlya nimih tobto varvariv sho ne rozumiyut berberskoyi Istoriya doslidzhennya teritoriyiGeografichne polozhennyaKarta Gvineyi Bisau vid OON angl Gvineya Bisau nevelika zahidnoafrikanska krayina sho mezhuye z dvoma inshimi krayinami na pivnochi iz Senegalom spilnij kordon 341 km na shodi z Gvineyeyu 421 km Zagalna dovzhina derzhavnogo kordonu 762 km Gvineya Bisau na zahodi omivayetsya vodami Atlantichnogo okeanu Zagalna dovzhina morskogo uzberezhzhya 350 km Zgidno z Konvenciyeyu Organizaciyi Ob yednanih Nacij z morskogo prava UNCLOS 1982 roku protyazhnist teritorialnih vod krayini vstanovleno v 12 morskih mil 22 2 km Viklyuchna ekonomichna zona vstanovlena na vidstan 200 morskih mil 370 4 km vid uzberezhzhya Krajni punkti Dokladnishe Chas Dokladnishe Chas u Gvineyi Bisau Chas u Gvineyi Bisau UTC0 2 godini riznici chasu z Kiyevom GeologiyaDokladnishe Div takozh Korisni kopalini Dokladnishe Nadra Gvineyi Bisau bagati na ryad korisnih kopalin fosfati boksiti kaolin granit vapnyak naftu Sejsmichnist Dokladnishe RelyefDokladnishe Seredni visoti 70 m najnizhcha tochka riven vod Atlantichnogo okeanu 0 m najvisha tochka nevidoma visota na shodi krayini na plato Futa Dzhallon 300 m Relyef Gvineyi Bisau Relyef Gvineyi Bisau Suputnikovij znimok poverhni krayini Karta krayini angl Plato na kordoni z Gvineyeyu Uzberezhzhya Pishane uzberezhzhya ostrova Karavela Marshove uzberezhzhya z gipopotamami Plyazh Ofir Bolama Ostrovi Dokladnishe Arhipelag Bizhagosh port KlimatDokladnishe Teritoriya Gvineyi Bisau lezhit u subekvatorialnomu klimatichnomu poyasi Vlitku perevazhayut ekvatorialni povitryani masi vzimku tropichni Vlitku vitri dmut vid a vzimku do ekvatora Sezonni amplitudi temperaturi povitrya neznachni zimovij period ne nabagato proholodnishij za litnij U litno osinnij period z okeanu mozhut nadhoditi tropichni cikloni Sonyachna radiaciya angl Klimatichna karta Gvineyi Bisau za Keppenom Klimatograma Bisau Tipova vranishnya atmosferna konvekciya Gvineya Bisau ye chlenom Vsesvitnoyi meteorologichnoyi organizaciyi WMO v krayini vedutsya sistematichni sposterezhennya za pogodoyu Vnutrishni vodiDokladnishe Zagalni zapasi vidnovlyuvanih vodnih resursiv gruntovi i poverhnevi prisni vodi stanovlyat 31 km Stanom na 2012 rik v krayini nalichuvalos 250 km zroshuvanih zemel Richki Dokladnishe Richki krayini nalezhat basejnu Atlantichnogo okeanu Ozera Dokladnishe Bolota Dokladnishe Gruntovi vodiGruntiDokladnishe RoslinnistDokladnishe Zemelni resursi Gvineyi Bisau ocinka 2011 roku pridatni dlya silskogospodarskogo obrobitku zemli 44 8 orni zemli 8 2 bagatorichni nasadzhennya 6 9 zemli sho postijno vikoristovuyutsya pid pasovisha 29 7 zemli zajnyati lisami i chagarnikami 55 2 inshe 0 Bisauaska savanna Roslinnist na uzberezhzhi Div takozh Tvarinnij svitDokladnishe Zoogeografichno teritoriya krayini nalezhit do Div takozh Ssavci Gvineyi Bisau Ptahi Gvineyi Bisau taOhorona prirodiDokladnishe Gvineya Bisau ye uchasnikom ryadu mizhnarodnih ugod z ohoroni navkolishnogo seredovisha Konvenciyi pro biologichne riznomanittya CBD Ramkovoyi konvenciyi OON pro zminu klimatu UNFCCC Kiotskogo protokolu do Ramkovoyi konvenciyi Konvenciyi OON pro borotbu z opustelyuvannyam UNCCD Konvenciyi pro mizhnarodnu torgivlyu vidami dikoyi fauni i flori sho perebuvayut pid zagrozoyu zniknennya CITES Bazelskoyi konvenciyi protidiyi transkordonnomu peremishennyu nebezpechnih vidhodiv Konvenciyi z mizhnarodnogo morskogo prava Monrealskogo protokolu z ohoroni ozonovogo sharu Ramsarskoyi konvenciyi iz zahistu vodno bolotnih ugid Stihijni liha ta ekologichni problemiDokladnishe Na teritoriyi krayini sposterigayutsya nebezpechni prirodni yavisha i stihijni liha suhi pilovi vitri harmatani dmut z Sahari v suhij sezon sprichinyayuchi znizhennya vologosti povitrya i znachne znizhennya vidimosti pozhezhi v savani Sered ekologichnih problem varto vidznachiti znelisnennya eroziyu gruntiv Fiziko geografichne rajonuvannyaU fiziko geografichnomu vidnoshenni teritoriya Gvineyi Bisau nalezhit pidoblasti prirodnoyi krayini Sudanu Umovno yiyi mozhna rozdiliti na dva rajoni sho vidriznyayutsya odin vid odnogo relyefom klimatom roslinnim pokrivom Pivnichnij shid Pivdennij zahid Div takozh Div takozhZahidna Afrika Verhnya GvineyaPrimitkiGuinea Bissau Geography Factbook Kotlyakov V M 2006 Pospelov E M 2005 Part II angl United Nations Convention on the Law of the Sea N Y United Nations Data zvernennya 21 lyutogo 2017 roku Part VI angl United Nations Convention on the Law of the Sea N Y United Nations Data zvernennya 21 lyutogo 2017 roku Time zone converter angl Kalkulyator riznici v chasi mizh dvoma punktami The Time Now 2017 12 July Data zvernennya 21 grudnya 2017 roku Gvineya Bisau Girnichij enciklopedichnij slovnik u 3 t za red V S Bileckogo D Shidnij vidavnichij dim 2004 T 3 S 3 ISBN 966 7804 78 X Atlas Geografiya materikiv i okeani 2014 FGAM 1964 Members angl World Meteorological Organization WMO Data zvernennya 22 lyutogo 2017 roku Ramsar Sites Information Service angl 8 bereznya 2019 roku rsis ramsar org Convention on Wetlands Data zvernennya 8 bereznya 2019 roku LiteraturaUkrayinskoyu Atlas svitu golov red zav red vidp red K DNVP Kartografiya 2005 336 s ISBN 9666315467 Atlas 7 klas Geografiya materikiv i okeaniv Ukladachi N I Chanceva K DNVP Kartografiya 2014 Byelozorov S T Afrika fiziko geografichnij naris vid 2 ge pererob i dop K Radyanska shkola 1957 232 s Fizichna geografiya materikiv i okeaniv navch posib dlya studentiv VNZ u 2 ch N Nizhinskij derzhavnij universitet im Mikoli Gogolya 2013 306 s ISBN 978 617 527 106 3 Afrika Girnichij enciklopedichnij slovnik u 3 h tt za red V S Bileckogo D Shidnij vidavnichij dim 2004 T 3 752 s ISBN 966 7804 78 X Fizichna geografiya materikiv i okeaniv Afrika navch metod posibnik L Vidavnichij centr LNU imeni Ivana Franka 2017 184 s ISBN 978 617 10 0374 3 Panasenko B D Fizichna geografiya materikiv navch posib v 2 ch V EkoBiznesCentr 1999 200 s Yurkivskij V M Regionalna ekonomichna i socialna geografiya Zarubizhni krayini Pidruchnik 2 ge K Libid 2001 416 s ISBN 966 06 0092 5 Anglijskoyu angl The Encyclopedia of World Geography Andromeda 2002 288 s ISBN 1871869587 Rosijskoyu ros Vodohranilisha M Mysl 1987 326 s Priroda mira ros Alisov B P Kurs klimatologii v 3 h tt pod red L Gidrometizdat 1954 T 3 Klimaty zemnogo shara 320 s ros Aprodov V A Zony zemletryasenij M Mysl 2010 462 s Priroda mira ISBN 978 5 244 01122 7 ros Gvineya Bisau Afrika enciklopedicheskij spravochnik v 2 h tt gl red A A Gromyko M Sovetskaya enciklopediya 1986 T 1 A K 671 s ros Afrika M Progress 1976 288 s Kontinenty na kotoryh my zhivem ros Bukshtynov A D Krylov G V Lesa M Mysl 1981 316 s Priroda mira ros Vlasova T V Fizicheskaya geografiya materikov S prilegayushimi chastyami okeanov Yuzhnaya Amerika Afrika Avstraliya i Okeaniya Antarktida 4 e pererab M Prosveshenie 1986 269 s ros Gvozdeckij N A Golubchikov Yu N Gory M Mysl 1987 400 s Priroda mira ros Gvozdeckij N A Karst M Mysl 1981 214 s Priroda mira ros Geograficheskij enciklopedicheskij slovar geograficheskie nazvaniya pod red A F Tryoshnikova 2 e izd dop M Sovetskaya enciklopediya 1989 585 s ISBN 5 85270 057 6 ros Isachenko A G Landshafty M Mysl 1989 504 s Priroda mira ISBN 5 244 00177 9 ros Kaplin P A Leontev O K Berega M Mysl 1991 480 s Priroda mira ISBN 5 244 00449 2 ros Slovar sovremennyh geograficheskih nazvanij pod obshej redakciej akad V M Kotlyakova Ekaterinburg U Faktoriya 2006 ros Litvin V M Lymarev V I Ostrova M Mysl 2010 288 s Priroda mira ISBN 978 5 244 01129 6 ros Lobova E V Habarov A V Pochvy M Mysl 1983 304 s Priroda mira ros Maksakovskij V P Geograficheskaya kartina mira Kniga I Obshaya harakteristika mira M Drofa 2008 495 s ISBN 978 5 358 05275 8 ros Maksakovskij V P Geograficheskaya kartina mira Kniga II Regionalnaya harakteristika mira M Drofa 2009 480 s ISBN 978 5 358 06280 1 ros Pospelov E M Geograficheskie nazvaniya mira Toponimicheskij slovar M AST 2005 ros Gvineya Bisau Strany Afriki Politiko ekonomicheskij spravochnik red V Rumyancev M Izdatelstvo politicheskoj literatury 1969 318 s ros Fiziko geograficheskij atlas mira M Akademiya nauk SSSR i Glavnoe upravlenie geodezii i kartografii GUGK SSSR 1964 298 s ros Enciklopediya stran mira glav red N A Simoniya M NPO Ekonomika RAN otdelenie obshestvennyh nauk 2004 1319 s ISBN 5 282 02318 0 PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Geografiya Gvineyi Bisau Vikishovishe Atlas Gvineyi Bisau Karti Gvineyi Bisau angl Perry Castaneda Library Map Collection Data zvernennya 21 listopada 2017 roku Guinea Bissau angl arh 18 bereznya 2019 roku The World Factbook Washington D C Central Intelligence Agency 2017 12 July Data zvernennya 21 lyutogo 2019 roku ISSN 1553 8133 Dobirka publikacij pro Gvineyu Bisau ros Vokrug sveta Data zvernennya 23 grudnya 2017 roku European Digital Archive on the Soil Maps of the world angl ESDAC Data zvernennya 23 grudnya 2017 roku