Ялина звичайна, ялина європейська, смерека (Picea abies) — високе дерево (25—40 м) родини соснових (Pinaceae) з яскраво зеленою гостроконусоподібною або пірамідальною густою кроною.
Ялина європейська | |
---|---|
Європейська ялина у горах взимку | |
Біологічна класифікація | |
Царство: | Рослини (Plantae) |
Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
Клада: | Голонасінні (Gymnosperms) |
Відділ: | Хвойні (Pinophyta) |
Клас: | Хвойні (Pinopsida) |
Порядок: | Соснові (Pinales) |
Родина: | Соснові (Pinaceae) |
Рід: | Ялина (Picea) |
Вид: | Ялина європейська (P. abies) |
Біноміальна назва | |
Picea abies (L.) H.Karst. 1881 | |
Поширення європейської ялини |
Назва
В українській мові ялина європейська має багато місцевих назв. Зокрема, у Диканському районі Полтавської області побутує назва єль, у Славутському районі Хмельницької області — смеречина, на Лемківщині — смерека. Також у науковій номенклатурі вживається назва ялина звичайна. Латинський видовий епітет abies означає “ялицеподібний”.
Характеристика
Кора сіра або червонувато-бура з дугоподібними вертикальними тріщинами або лусками. Молоді пагони зелені з загостреними буруватими бруньками. Хвоя розміщена почергово, шорстка, колюча, чотиригранна (1,3—2,5 см завдовжки), загострена, блискуча, тримається 5—6 (12) років. Кріпиться хвоя до спірально розташованих виростів кори — подушечках (1-1,5 мм завдовжки), які залишаються після опадання хвої, добре помітні на пагонах. Рослина однодомна. Запилюється у травні. Насіння достигає у рік запилення.
Чоловічі шишечки видовжено-циліндричні (20—25 мм завдовжки), червонуваті, розміщені на кінцях торішніх пагонів. Жіночі шишечки зеленуваті або малинові (10—15 мм завдовжки), циліндричні, розміщені на кінцях молодих гілочок. Стиглі шишки довгасто-циліндричні (10—15 см завдовжки), спочатку зелені або фіолетові, пізніше бурі, повислі, блискучі. Луски дерев'янисто-шкірясті, випуклі, широкі, обернено-яйцеподібні, по краю виїмчасті або зубчасті. Насіння яйцеподібної форми, з гострим носиком, матове, бурувате з світло-коричневим крилом.
Поширення
Росте ялина у верхньому ярусі хвойних і мішаних лісів. Це важлива лісотвірна порода, зрідка трапляється в другому ярусі соснових лісостанів. В горах піднімається на висоти до 1 800 м над рівнем моря. Тіньовитривала, морозостійка рослина.
Поширена в Карпатах, рідше у Прикарпатті, місцями в західному та лівобережному Поліссі, західному і волинському Лісостепу. Вона займає 9,9% державного лісового фонду України. Широко культивується по всій країні.
Одна з ялин Швеції досягла віку в 9 550 років, це найстаріше дерево у світі, можливо воно почало рости щойно льодовик залишив цю ділянку.
Практичне використання
Танідоносна, деревинна, смолоносна, лікарська, медоносна, жироолійна, ефіроолійна, вітамінозна, кормова і декоративна рослина.
Кора ялини містить значну кількість (7—16%) танідів. Екстракт з ялинової кори є одним з важливих дубителів і розцінюється на світовому ринку майже нарівні з відомим дубителем — південноамериканським квебрахо. Сировиною для одержання дубильного екстракту є кора, знята з дерева у віці від 20 до 80 років. Ялина має перевагу перед іншими рослинами-танідоносами: у неї період достигання деревини збігається з найбільш високим вмістом танідів. Таніди ялини використовують для виправляння важких шкур як у чистому вигляді, так і в суміші з іншими танідами.
Деревина ялини білого кольору з легким жовтуватим відтінком, блискуча. За кольором заболонь не відрізняється від стиглої деревини. Деревина легка, м'яка, добре колеться, порівняно з сосною менш міцна, легша, малосмолиста, проте менш стійка проти загнивання, важче обробляється, бо має велику кількість сучків. Добра сировина для целюлозно-паперової промисловості (виробництво целюлози, паперу, штучного шовку). Це зумовлено високою якістю сировини (довгі волокна, однорідне забарвлення деревини, яке зберігається тривалий період, менш смолиста і слабо вражається синявою).
У вигляді круглого лісу використовують у (на крокви), на телеграфні й телефонні стовпи, поряд із сосною йде для кріплення шахт, у тесаному вигляді використовується для будівництва барж, човнів, для виробництво бочок, для виготовлення покрівельної дранки, пакувальних стружок. З деревини ялини виготовляють музичні інструменти, меблі, фанеру, яка використовується в літакобудуванні, деталі для ткацьких верстатів, сірникову соломку тощо.
Добувають з дерева й живицю. Вона рідша і важче кристалізується, ніж соснова. З неї одержують скипидар (вихід низький, 10—12%) і каніфоль (мало відрізняється від соснової). Скипидар і каніфоль використовують у медицині та для виробництва лаків і фарб.
В народній медицині використовують бруньки при мікроінфарктах, міо- та ревмокардитах, туберкульозі легенів. Маззю, виготовленою з суміші: смола+свинячий жир+віск, лікують фурункули та інші нариви.
З ялини бджоли можуть збирати пилок. В окремі роки хвоя її інтенсивно виділяє медвяну росу, з якої бджолина сім'я за день може зібрати до 4 кг (падевого меду). Цей мед має смолистий запах і смак, і темно-зелений колір. Шкідливий для бджіл, і його не можна залишати для зимівлі, через високий вміст зольних та білкових речовин, які згодом накопичуються в кишківнику. Але для людей він навіть корисний, ще й має незвичний колір, тому користується попитом.
Насіння ялини містить жирну олію, яку добувають пресуванням або екстрагуванням. Вихід олії із знекриленого насіння — 25—35%. Жирна ялинова олія золотисто-жовтого кольору, має запах скипидару, придатна для виготовлення оліфи. З хвої одержують ефірну олію, яку використовують у парфумерії. З хвої, крім того, виготовляють концентрат протицинготного вітаміну С.
Хвоя й гілки ялини мають певну кормову цінність. Вони містять мало протеїну (6,9—8,9%), який має низьку перетравність і багато жиру (6—6,1%). Перетравність жиру висока: 9—10 кг ялинової хвої або 5—6 кг тирси становлять одну кормову одиницю. Хвоя містить стільки ж каротину, як високоякісне сіно, проте вона має відносно багато танідів (3,5—6,5%) і речовин, що викликають запалення шлунково-кишкового тракту. Тому слід бути обережним при годівлі свійських тварин хвоєю ялини: у свіжому вигляді вона шкідлива. Краще поїдають вівці.
Ялина європейська — гарна декоративна рослина. Проте вона негативно реагує на сухість і забрудненість повітря димом, пилом та газами. Має багато декоративних форм: плакучу, колоноподібну, пірамідальну, кулясту та інші. Рекомендується для поодиноких, групових і алейних насаджень, для живоплотів і високих стін. Висаджують уздовж залізниць у вигляді густих огорож, тут вона виконує снігозахисні функції. Вирощують також як новорічну ялинку. Щоправда, вона швидше осипається, ніж ялиця.
Збір, переробка та зберігання
Для виготовлення дубильного екстракту кору ялини заготовляють під час рубок догляду і на лісосіках, цілорічно із здорових дерев. Дозволяється заготовляти кору двох сортів:
- перший сорт — кора без деревини з внутрішнього боку,
- другий сорт — кора, що має з внутрішнього боку деревину (не більше 10 % від ваги).
Сушать кору під навісами або в приміщеннях з доброго вентиляцією. Відносна вологість кори не повинна перевищувати 16%, вміст танідів — не менше 7%. Кора не повинна мати гнилі, червоточин, глибокої цвілі. З внутрішнього боку кора повинна бути гладенькою і чистою, ясно-коричневого і коричневого кольору; зовнішній бік — гладенький і шорсткий, темний, сіро-буруватий.
Живицю з ялини одержують шляхом підсочки живих дерев. Кари мають вигляд оголених ділянок стовбура заввишки 1—2 м і завширшки 3—10 см. Така форма кар ґрунтується на тому, що з горизонтальних смоляних ходів деревини ялини живиця виділяється в незначній кількості. Основна ж маса смоли виділяється по краях кар з напливів, що утворюються при заростанні рани. При тривалій підсочці дерева ялини уражуються грибами, після чого інтенсивно розвиваються гнилі. Тому цей метод підсочки не можна впроваджувати у виробництво в широких масштабах. Впроваджується інтенсивний метод підсочки за один сезон у рік рубки. Для цього на початку літа знімають усю кору по окружності нижньої частини стовбура на висоту до 1,5 м, Живицю збирають раз через 2—3 місяці після зняття кори.
Шишки для добування олії з насіння збирають восени або взимку. Врожайні роки — раз на 4—6 років. Доцільно збирати на зрубаних деревах під час лісозаготівель. Добувають насіння з шишок на сушарках різних типів (сонячних — розісланий на сонячному місці брезент, вогняних, парових). Після висушування насіння легко висипається з шишок. Щоб відокремити крилатки, насіння насипають у мішки і б'ють довбнями. При масових заготівлях насіння знекрилюють на машинах на переробних пунктах.
Примітки
- Picea abies // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — .
- Яната Н. Українські народні назви рослин. — Нью-Йорк: Українська Вільна Академія Наук у США, 1973. — с. 49
- World's oldest living tree discovered in Sweden [ 20 квітня 2008 у Wayback Machine.](англ.)
- Алексєєнко Ф. М.; Бабич І. А.; Дмитренко Л. І.; Мегедь О. Г.; Нестероводський В. А.; Савченко Я. М. (1966). Кузьміна М. Ф.; Радько М. К. (ред.). Виробнича енциклопедія бджільництва (українською) . Київ «Урожай». с. 488.
Див. також
Джерела
- Чопик В. И., Дудченко Л. Г., Краснова А. Н. Дикорастущие полезные растения Украины : справочник. — К. : Наукова думка, 1983. — 400 с. (рос.)
- , Зерова М. Я., , Дари лісів. — Київ : , 1979. — 440 с.
Посилання
- Ялина європейська // Лікарські рослини : енциклопедичний довідник / за ред. А. М. Гродзінського. — Київ : Видавництво «Українська Енциклопедія» ім. М. П. Бажана, Український виробничо-комерційний центр «Олімп», 1992. — С. 488. — .
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Picea abies |
- ЯЛИНА ЄВРОПЕЙСЬКА [ 25 березня 2016 у Wayback Machine.] //Фармацевтична енциклопедія
- Смерека // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1965. — Т. 7, кн. XIV : Літери Сен — Сті. — С. 1779. — 1000 екз.
- Ялина європейська: інформація на сайті GRIN
- Ялина європейська [ 4 жовтня 2008 у Wayback Machine.] на сайті USDA NRCS [ 1 квітня 2022 у Wayback Machine.]
Це незавершена стаття про хвойні. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Yalina zvichajna yalina yevropejska smereka Picea abies visoke derevo 25 40 m rodini sosnovih Pinaceae z yaskravo zelenoyu gostrokonusopodibnoyu abo piramidalnoyu gustoyu kronoyu Yalina yevropejskaYevropejska yalina u gorah vzimkuOhoronnij statusNajmenshij rizik MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciyaCarstvo Roslini Plantae Klada Sudinni roslini Tracheophyta Klada Golonasinni Gymnosperms Viddil Hvojni Pinophyta Klas Hvojni Pinopsida Poryadok Sosnovi Pinales Rodina Sosnovi Pinaceae Rid Yalina Picea Vid Yalina yevropejska P abies Binomialna nazvaPicea abies L H Karst 1881Poshirennya yevropejskoyi yaliniMolodi smerekovi shishki navesni Chornogora Ukrayinski Karpati Derevina Picea abiesZapit Smereka perenapravlyaye syudi div takozh Smereka znachennya NazvaV ukrayinskij movi yalina yevropejska maye bagato miscevih nazv Zokrema u Dikanskomu rajoni Poltavskoyi oblasti pobutuye nazva yel u Slavutskomu rajoni Hmelnickoyi oblasti smerechina na Lemkivshini smereka Takozh u naukovij nomenklaturi vzhivayetsya nazva yalina zvichajna Latinskij vidovij epitet abies oznachaye yalicepodibnij HarakteristikaKora sira abo chervonuvato bura z dugopodibnimi vertikalnimi trishinami abo luskami Molodi pagoni zeleni z zagostrenimi buruvatimi brunkami Hvoya rozmishena pochergovo shorstka kolyucha chotirigranna 1 3 2 5 sm zavdovzhki zagostrena bliskucha trimayetsya 5 6 12 rokiv Kripitsya hvoya do spiralno roztashovanih virostiv kori podushechkah 1 1 5 mm zavdovzhki yaki zalishayutsya pislya opadannya hvoyi dobre pomitni na pagonah Roslina odnodomna Zapilyuyetsya u travni Nasinnya dostigaye u rik zapilennya Cholovichi shishechki vidovzheno cilindrichni 20 25 mm zavdovzhki chervonuvati rozmisheni na kincyah torishnih pagoniv Zhinochi shishechki zelenuvati abo malinovi 10 15 mm zavdovzhki cilindrichni rozmisheni na kincyah molodih gilochok Stigli shishki dovgasto cilindrichni 10 15 sm zavdovzhki spochatku zeleni abo fioletovi piznishe buri povisli bliskuchi Luski derev yanisto shkiryasti vipukli shiroki oberneno yajcepodibni po krayu viyimchasti abo zubchasti Nasinnya yajcepodibnoyi formi z gostrim nosikom matove buruvate z svitlo korichnevim krilom PoshirennyaRoste yalina u verhnomu yarusi hvojnih i mishanih lisiv Ce vazhliva lisotvirna poroda zridka traplyayetsya v drugomu yarusi sosnovih lisostaniv V gorah pidnimayetsya na visoti do 1 800 m nad rivnem morya Tinovitrivala morozostijka roslina Poshirena v Karpatah ridshe u Prikarpatti miscyami v zahidnomu ta livoberezhnomu Polissi zahidnomu i volinskomu Lisostepu Vona zajmaye 9 9 derzhavnogo lisovogo fondu Ukrayini Shiroko kultivuyetsya po vsij krayini Odna z yalin Shveciyi dosyagla viku v 9 550 rokiv ce najstarishe derevo u sviti mozhlivo vono pochalo rosti shojno lodovik zalishiv cyu dilyanku Praktichne vikoristannyaTanidonosna derevinna smolonosna likarska medonosna zhiroolijna efiroolijna vitaminozna kormova i dekorativna roslina Kora yalini mistit znachnu kilkist 7 16 tanidiv Ekstrakt z yalinovoyi kori ye odnim z vazhlivih dubiteliv i rozcinyuyetsya na svitovomu rinku majzhe narivni z vidomim dubitelem pivdennoamerikanskim kvebraho Sirovinoyu dlya oderzhannya dubilnogo ekstraktu ye kora znyata z dereva u vici vid 20 do 80 rokiv Yalina maye perevagu pered inshimi roslinami tanidonosami u neyi period dostigannya derevini zbigayetsya z najbilsh visokim vmistom tanidiv Tanidi yalini vikoristovuyut dlya vipravlyannya vazhkih shkur yak u chistomu viglyadi tak i v sumishi z inshimi tanidami Derevina yalini bilogo koloru z legkim zhovtuvatim vidtinkom bliskucha Za kolorom zabolon ne vidriznyayetsya vid stigloyi derevini Derevina legka m yaka dobre koletsya porivnyano z sosnoyu mensh micna legsha malosmolista prote mensh stijka proti zagnivannya vazhche obroblyayetsya bo maye veliku kilkist suchkiv Dobra sirovina dlya celyulozno paperovoyi promislovosti virobnictvo celyulozi paperu shtuchnogo shovku Ce zumovleno visokoyu yakistyu sirovini dovgi volokna odnoridne zabarvlennya derevini yake zberigayetsya trivalij period mensh smolista i slabo vrazhayetsya sinyavoyu U viglyadi kruglogo lisu vikoristovuyut u na krokvi na telegrafni j telefonni stovpi poryad iz sosnoyu jde dlya kriplennya shaht u tesanomu viglyadi vikoristovuyetsya dlya budivnictva barzh chovniv dlya virobnictvo bochok dlya vigotovlennya pokrivelnoyi dranki pakuvalnih struzhok Z derevini yalini vigotovlyayut muzichni instrumenti mebli faneru yaka vikoristovuyetsya v litakobuduvanni detali dlya tkackih verstativ sirnikovu solomku tosho Dobuvayut z dereva j zhivicyu Vona ridsha i vazhche kristalizuyetsya nizh sosnova Z neyi oderzhuyut skipidar vihid nizkij 10 12 i kanifol malo vidriznyayetsya vid sosnovoyi Skipidar i kanifol vikoristovuyut u medicini ta dlya virobnictva lakiv i farb V narodnij medicini vikoristovuyut brunki pri mikroinfarktah mio ta revmokarditah tuberkulozi legeniv Mazzyu vigotovlenoyu z sumishi smola svinyachij zhir visk likuyut furunkuli ta inshi narivi Z yalini bdzholi mozhut zbirati pilok V okremi roki hvoya yiyi intensivno vidilyaye medvyanu rosu z yakoyi bdzholina sim ya za den mozhe zibrati do 4 kg padevogo medu Cej med maye smolistij zapah i smak i temno zelenij kolir Shkidlivij dlya bdzhil i jogo ne mozhna zalishati dlya zimivli cherez visokij vmist zolnih ta bilkovih rechovin yaki zgodom nakopichuyutsya v kishkivniku Ale dlya lyudej vin navit korisnij she j maye nezvichnij kolir tomu koristuyetsya popitom Nasinnya yalini mistit zhirnu oliyu yaku dobuvayut presuvannyam abo ekstraguvannyam Vihid oliyi iz znekrilenogo nasinnya 25 35 Zhirna yalinova oliya zolotisto zhovtogo koloru maye zapah skipidaru pridatna dlya vigotovlennya olifi Z hvoyi oderzhuyut efirnu oliyu yaku vikoristovuyut u parfumeriyi Z hvoyi krim togo vigotovlyayut koncentrat proticingotnogo vitaminu S Hvoya j gilki yalini mayut pevnu kormovu cinnist Voni mistyat malo proteyinu 6 9 8 9 yakij maye nizku peretravnist i bagato zhiru 6 6 1 Peretravnist zhiru visoka 9 10 kg yalinovoyi hvoyi abo 5 6 kg tirsi stanovlyat odnu kormovu odinicyu Hvoya mistit stilki zh karotinu yak visokoyakisne sino prote vona maye vidnosno bagato tanidiv 3 5 6 5 i rechovin sho viklikayut zapalennya shlunkovo kishkovogo traktu Tomu slid buti oberezhnim pri godivli svijskih tvarin hvoyeyu yalini u svizhomu viglyadi vona shkidliva Krashe poyidayut vivci Yalina yevropejska garna dekorativna roslina Prote vona negativno reaguye na suhist i zabrudnenist povitrya dimom pilom ta gazami Maye bagato dekorativnih form plakuchu kolonopodibnu piramidalnu kulyastu ta inshi Rekomenduyetsya dlya poodinokih grupovih i alejnih nasadzhen dlya zhivoplotiv i visokih stin Visadzhuyut uzdovzh zaliznic u viglyadi gustih ogorozh tut vona vikonuye snigozahisni funkciyi Viroshuyut takozh yak novorichnu yalinku Shopravda vona shvidshe osipayetsya nizh yalicya Zbir pererobka ta zberigannyaDlya vigotovlennya dubilnogo ekstraktu koru yalini zagotovlyayut pid chas rubok doglyadu i na lisosikah cilorichno iz zdorovih derev Dozvolyayetsya zagotovlyati koru dvoh sortiv pershij sort kora bez derevini z vnutrishnogo boku drugij sort kora sho maye z vnutrishnogo boku derevinu ne bilshe 10 vid vagi Sushat koru pid navisami abo v primishennyah z dobrogo ventilyaciyeyu Vidnosna vologist kori ne povinna perevishuvati 16 vmist tanidiv ne menshe 7 Kora ne povinna mati gnili chervotochin glibokoyi cvili Z vnutrishnogo boku kora povinna buti gladenkoyu i chistoyu yasno korichnevogo i korichnevogo koloru zovnishnij bik gladenkij i shorstkij temnij siro buruvatij Zhivicyu z yalini oderzhuyut shlyahom pidsochki zhivih derev Kari mayut viglyad ogolenih dilyanok stovbura zavvishki 1 2 m i zavshirshki 3 10 sm Taka forma kar gruntuyetsya na tomu sho z gorizontalnih smolyanih hodiv derevini yalini zhivicya vidilyayetsya v neznachnij kilkosti Osnovna zh masa smoli vidilyayetsya po krayah kar z napliviv sho utvoryuyutsya pri zarostanni rani Pri trivalij pidsochci dereva yalini urazhuyutsya gribami pislya chogo intensivno rozvivayutsya gnili Tomu cej metod pidsochki ne mozhna vprovadzhuvati u virobnictvo v shirokih masshtabah Vprovadzhuyetsya intensivnij metod pidsochki za odin sezon u rik rubki Dlya cogo na pochatku lita znimayut usyu koru po okruzhnosti nizhnoyi chastini stovbura na visotu do 1 5 m Zhivicyu zbirayut raz cherez 2 3 misyaci pislya znyattya kori Shishki dlya dobuvannya oliyi z nasinnya zbirayut voseni abo vzimku Vrozhajni roki raz na 4 6 rokiv Docilno zbirati na zrubanih derevah pid chas lisozagotivel Dobuvayut nasinnya z shishok na susharkah riznih tipiv sonyachnih rozislanij na sonyachnomu misci brezent vognyanih parovih Pislya visushuvannya nasinnya legko visipayetsya z shishok Shob vidokremiti krilatki nasinnya nasipayut u mishki i b yut dovbnyami Pri masovih zagotivlyah nasinnya znekrilyuyut na mashinah na pererobnih punktah PrimitkiPicea abies Slovnik ukrayinskih naukovih i narodnih nazv sudinnih roslin Yu Kobiv Kiyiv Naukova dumka 2004 800 s Slovniki Ukrayini ISBN 966 00 0355 2 Yanata N Ukrayinski narodni nazvi roslin Nyu Jork Ukrayinska Vilna Akademiya Nauk u SShA 1973 s 49 World s oldest living tree discovered in Sweden 20 kvitnya 2008 u Wayback Machine angl Aleksyeyenko F M Babich I A Dmitrenko L I Meged O G Nesterovodskij V A Savchenko Ya M 1966 Kuzmina M F Radko M K red Virobnicha enciklopediya bdzhilnictva ukrayinskoyu Kiyiv Urozhaj s 488 Div takozhSpisok dikoroslih korisnih roslin UkrayiniDzherelaChopik V I Dudchenko L G Krasnova A N Dikorastushie poleznye rasteniya Ukrainy spravochnik K Naukova dumka 1983 400 s ros Zerova M Ya Dari lisiv Kiyiv 1979 440 s PosilannyaYalina yevropejska Likarski roslini enciklopedichnij dovidnik za red A M Grodzinskogo Kiyiv Vidavnictvo Ukrayinska Enciklopediya im M P Bazhana Ukrayinskij virobnicho komercijnij centr Olimp 1992 S 488 ISBN 5 88500 055 7 Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Picea abiesYaLINA YeVROPEJSKA 25 bereznya 2016 u Wayback Machine Farmacevtichna enciklopediya Smereka Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini Buenos Ajres 1965 T 7 kn XIV Literi Sen Sti S 1779 1000 ekz Yalina yevropejska informaciya na sajti GRIN Yalina yevropejska 4 zhovtnya 2008 u Wayback Machine na sajti USDA NRCS 1 kvitnya 2022 u Wayback Machine Ce nezavershena stattya pro hvojni Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi