Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Украї́нський держа́вний степови́й запові́дник — природоохоронна територія в Україні. Заснована 1961 року шляхом об'єднання кількох заповідників Приазовської височини: Хомутовського степу (заснований 1926), Кам'яних Могил (1927), Михайлівської цілини (1928) на Сумщині і Стрілецького Степу, який 1968 року був переданий Луганському природному заповіднику. У 1988 р. розпорядженням Ради Міністрів УРСР створено четверте відділення заповідника — Крейдова флора. У 2008 р. видано Указ Президента України про утворення п'ятого відділення — «Кальміуський заповідник», яке на теперішній момент перебуває на стадії організації та облаштування. У 2009 р. заповідник «Михайлівська цілина» був виокремлений у самостійну структуру.
 Хомутовський степ (з 2014 р. окупований росіянами) | |
| 47°06′00″ пн. ш. 38°00′02″ сх. д. / 47.100000000027776536626334° пн. ш. 38.000833000027775199° сх. д.Координати: 47°06′00″ пн. ш. 38°00′02″ сх. д. / 47.100000000027776536626334° пн. ш. 38.000833000027775199° сх. д. | |
| Країна |  Україна |
|---|---|
| Розташування |  Україна, Донецька область |
| Площа | 2 768,4 га |
| Засновано | 1961 |
| Оператор | Національна академія наук України |
  Український степовий природний заповідник (Україна) | |
 Український степовий природний заповідник у Вікісховищі | |
Опис
Загальна площа заповідника становить 2 768,4 га (без урахування запланованих територій відділення «Кальміуське»). Завдання Українського степового природного заповідника — збереження первісної степової рослинності та ділянок природних екосистем. Заповідник перебуває у віданні Національної академії наук України, а науково-методичне і господарське управління здійснюється Інститутом ботаніки ім. М. Г. Холодного НАН України. Природна рослинність у заповіднику представлена лісами, чагарниками, степами, луками, болотами. У заповіднику охороняються 3 лісові, 15 степових та 1 водна формації, занесені до Зеленої книги України.
Багатство України — чорноземні ґрунти — утворилися завдяки життєдіяльності степової рослинності. Раніше ковилові степи простягались від Азовського і Чорного морів на північ майже на 500–700 км. Тільки блакитні стрічки річок з покритими лісом берегами, балки та скіфські могили урізноманітнювали степовий ландшафт. По безмежному трав'яному роздоллю пересувались численні стада турів, тарпанів, сайгаків, сарн. У зимовий період з північних лісостепових та лісових районів майже до моря кочували олені.
Нині всі степові ділянки, де може пройти сільськогосподарська техніка, розорані. Тільки по балках та непридатних для сільськогосподарського використання кам'янистих місцях збереглися невеликі осередки степової рослинності. Проте й вона внаслідок інтенсивного випасання худоби зазнала дуже великих трансформацій. Тепер лише степові заповідники ще можуть дати уявлення про те біологічне різноманіття, що було тут колись. Кожен степовий заповідник — це еталон природи, за яким людина повинна час від часу звіряти свою діяльність. Особливо це стосується ґрунтів, фізико-хімічні, гідрологічні, мікробіологічні та інші властивості яких значно погіршились внаслідок сільськогосподарського використання. До якого ступеня і як їх можна поліпшити, можуть дати відповідь тільки ґрунтові еталони. В Українському степовому природному заповіднику представлено 23 еталонні типи та відміни ґрунтів.
Відділення
Кожне з відділень Українського степового природного заповідника має свої особливі цінності, є оригінальним і неповторним.
Хомутовський степ
«Хомутовський степ» — це море ковили з білими кулями катрана татарського та блакитними плямами шавлії пониклої і сухостепової, жовтими куртинами квітучих калофаки волзької та вайди фарбувальної, синьо-фіолетових кущів та зелені злаків. Тільки тут на площі всього 1030,4 га можна побачити 12 видів ковили, зокрема: найкрасивішу, Лессінга, волосисту, азовську, Браунера, відокремлену, вузьколисту, дивну, пухнастолисту, облудну, українську та шорстку. Незабутнє враження справляють у травні десятки гектарів яскраво-червоної півонії тонколистої. Особливо великі площі її на схилі балки Брандта північної експозиції. У «Хомутовському степу» росте також три види тюльпанів: Шренка, змієлистий та дібровний. Заслуговує на увагу природна ділянка тюльпана, який перебуває на стадії видоутворення. За нею проводяться спостереження вже протягом 27 років.
У листопаді 2014 року, під час російсько-української війни, терористи з «Донецької Народної Республіки» захопили заповідник, вигнали працівників під приводом «націоналізації» заповідника й поставили своїх людей. Працівники заповідника переїхали до села Куйбишеве Запорізької області, де розташовується інше відділення Українського степового заповідника — «Кам'яні могили».
Кам'яні могили
«Кам'яні могили» — гірська країна серед неозорої рівнини. Лише в цьому місці ростуть такі відомі вузьколокальні ендеміки, як деревій голий та волошка несправжньоблідолускова. В ущелинах скель знайшли притулок 8 видів папоротей — представників північної флори. Викликають захоплення галявинки косариків тонких, і по невеликих улоговинах, а навесні — золотаві віночки авринії скельної, що уквітчують гори.
«Кам'яні могили» — це ще і унікальна геологічна пам'ятка, що в незайманому стані збереглася до наших днів.
Крейдова флора
«Крейдова флора» — фактично єдина значна за розмірами заповідна ділянка кретофільної флори в Україні, що збереглася в задовільному стані. Заповідник розташований на правому крутому березі річки Сіверський Донець між селами Закітне та Піскунівка. Лісові угруповання у цьому відділенні займають площу 344 га, половина її припадає на сосну крейдову, а половина — на байрачні діброви. З кретофільних видів виділяються дворядник крейдовий, дрік донський, гісоп крейдяний, громовик донський, дзвінець крейдовий, ранник крейдовий, .
Кальміуський заповідник
Кальміуський заповідник - наймолодший з відділень УСПЗ, являє собою кам'янистий степ із відслоненнями гранітів, що присутні не тільки у вигляді скель на схилах долини річки Кальміус, але також як плоскі гранітні відслонення на вододільних височинах. Вік гранітів становить 560 млн років. На території заповідника зростають лучно-степові, степові, петрофітні степові, лучно-болотні та водні види. У флористичний список входять полин, шавлія, ранник, тюльпан гранітний. Уздовж річки росте очерет і водні трави. Багато рослин занесені до Червоної книги України: грабельки Бекетова, чебрець кальміуський, , ранник донецький, , шипшина донецька, шафран сітчастий, , тюльпан гранітний, тюльпан змієлистий, сон лучний, ковили гранітна, найкрасивіша, волосиста, Лессінга, карагана скіфська, калофака волзька, .
Флора
Загальна кількість видів судинних рослин становить 1064. З них у «Хомутовському степу» зростають — 604, у «Кам'яних могилах» — 468, «Крейдовій флорі» — 490. Серед цих рослин хвощеподібних — 3 види, папоротеподібних — 8 видів, голонасінних — 4 види, покритонасінних — 1050 видів. Із несудинних рослин у заповіднику зростають 103 види мохоподібних, 145 видів лишайників. Також тут нараховується 110 видів справжніх грибів. До Європейського червоного списку занесено 11 видів рослин: астрагал шерстистоквітковий, гісоп крейдяний, дрік донський, калофака волзька, карагана скіфська, ковила Залеського, ластовень азовський, пирій ковилолистий, ранник крейдовий, тощо. До Червоної книги України віднесено 58 видів рослин: волошка несправжньоблідолускова і Талієва, шафран сітчастий, дельфіній яскраво-червоний, дворядник крейдяний, коручка темно-червона, рябчик руський, косарики тонкі, гісоп крейдяний, зморшок степовий, гніздівка звичайна, півонія тонколиста, сосна крейдова, ранник крейдовий тощо. У заповіднику охороняються 45 ендемічних видів рослин.
Особлива гордість Українського степового природного заповідника — ковила, якої тут налічується 14 видів. За цим показником він не має собі рівних у світі.
Фауна
Різноманітний у заповіднику і тваринний світ. Загалом у заповіднику мешкає близько 7300 видів тварин. Найбільш різноманітні комахи, яких тут налічується близько 6000 видів та павукоподібні — близько 1000 видів. З хребетних тварин у заповіднику відмічено 15 видів риб, 9 — земноводних, 6 — плазунів, 190 — птахів та 54 види ссавців. До Європейського червоного списку занесено 12 видів місцевих тварин: сліпак звичайний, перегузня звичайна, могильник, дрофа (пролітний вид), деркач, п'явка медична, коник-товстун степовий, дибка степова, мнемозина, поліксена та ін.; до Червоної книги України — 45 видів: тхір степовий, їжак вухатий, гадюка степова, полоз жовточеревий, мідянка, горностай, норка звичайна, борсук, вівсянка чорноголова; дуже багато безхребетних тварин: бражник мертва голова, ведмедиця Гера, вусач земляний хрестоносець, джміль глинистий, джміль пахучий, дибка степова, коник-товстун степовий, ксилокопа фіолетова тощо.
Значна кількість рідкісних птахів трапляється лише взимку або при перельотах навесні та восени (сорокопуд сірий, дрофа, підорлик великий, орел степовий, орел-карлик, лунь польовий, кроншнеп великий, змієїд, журавель степовий).
Джерела
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — .
- Степи України [ 2 травня 2014 у Wayback Machine.]
Виноски
- . Архів оригіналу за 26 липня 2015. Процитовано 1 лютого 2016.
- . Архів оригіналу за 5 грудня 2013. Процитовано 16 червня 2018.
- . Архів оригіналу за 24 квітня 2014. Процитовано 16 червня 2018.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ukrayi nskij derzha vnij stepovi j zapovi dnik prirodoohoronna teritoriya v Ukrayini Zasnovana 1961 roku shlyahom ob yednannya kilkoh zapovidnikiv Priazovskoyi visochini Homutovskogo stepu zasnovanij 1926 Kam yanih Mogil 1927 Mihajlivskoyi cilini 1928 na Sumshini i Strileckogo Stepu yakij 1968 roku buv peredanij Luganskomu prirodnomu zapovidniku U 1988 r rozporyadzhennyam Radi Ministriv URSR stvoreno chetverte viddilennya zapovidnika Krejdova flora U 2008 r vidano Ukaz Prezidenta Ukrayini pro utvorennya p yatogo viddilennya Kalmiuskij zapovidnik yake na teperishnij moment perebuvaye na stadiyi organizaciyi ta oblashtuvannya U 2009 r zapovidnik Mihajlivska cilina buv viokremlenij u samostijnu strukturu Ukrayinskij stepovij prirodnij zapovidnikHomutovskij step z 2014 r okupovanij rosiyanami Homutovskij step z 2014 r okupovanij rosiyanami 47 06 00 pn sh 38 00 02 sh d 47 100000000027776536626334 pn sh 38 000833000027775199 sh d 47 100000000027776536626334 38 000833000027775199 Koordinati 47 06 00 pn sh 38 00 02 sh d 47 100000000027776536626334 pn sh 38 000833000027775199 sh d 47 100000000027776536626334 38 000833000027775199Krayina UkrayinaRoztashuvannya Ukrayina Donecka oblastPlosha2 768 4 gaZasnovano1961OperatorNacionalna akademiya nauk UkrayiniUkrayinskij stepovij prirodnij zapovidnik Ukrayina Ukrayinskij stepovij prirodnij zapovidnik u VikishovishiOpisZagalna plosha zapovidnika stanovit 2 768 4 ga bez urahuvannya zaplanovanih teritorij viddilennya Kalmiuske Zavdannya Ukrayinskogo stepovogo prirodnogo zapovidnika zberezhennya pervisnoyi stepovoyi roslinnosti ta dilyanok prirodnih ekosistem Zapovidnik perebuvaye u vidanni Nacionalnoyi akademiyi nauk Ukrayini a naukovo metodichne i gospodarske upravlinnya zdijsnyuyetsya Institutom botaniki im M G Holodnogo NAN Ukrayini Prirodna roslinnist u zapovidniku predstavlena lisami chagarnikami stepami lukami bolotami U zapovidniku ohoronyayutsya 3 lisovi 15 stepovih ta 1 vodna formaciyi zaneseni do Zelenoyi knigi Ukrayini Homutovskij step Kam yani Mogili Krejdova flora Kalmiuskij zapovidnik Mihajlivska cilina Bagatstvo Ukrayini chornozemni grunti utvorilisya zavdyaki zhittyediyalnosti stepovoyi roslinnosti Ranishe kovilovi stepi prostyagalis vid Azovskogo i Chornogo moriv na pivnich majzhe na 500 700 km Tilki blakitni strichki richok z pokritimi lisom beregami balki ta skifski mogili uriznomanitnyuvali stepovij landshaft Po bezmezhnomu trav yanomu rozdollyu peresuvalis chislenni stada turiv tarpaniv sajgakiv sarn U zimovij period z pivnichnih lisostepovih ta lisovih rajoniv majzhe do morya kochuvali oleni Nini vsi stepovi dilyanki de mozhe projti silskogospodarska tehnika rozorani Tilki po balkah ta nepridatnih dlya silskogospodarskogo vikoristannya kam yanistih miscyah zbereglisya neveliki oseredki stepovoyi roslinnosti Prote j vona vnaslidok intensivnogo vipasannya hudobi zaznala duzhe velikih transformacij Teper lishe stepovi zapovidniki she mozhut dati uyavlennya pro te biologichne riznomanittya sho bulo tut kolis Kozhen stepovij zapovidnik ce etalon prirodi za yakim lyudina povinna chas vid chasu zviryati svoyu diyalnist Osoblivo ce stosuyetsya gruntiv fiziko himichni gidrologichni mikrobiologichni ta inshi vlastivosti yakih znachno pogirshilis vnaslidok silskogospodarskogo vikoristannya Do yakogo stupenya i yak yih mozhna polipshiti mozhut dati vidpovid tilki gruntovi etaloni V Ukrayinskomu stepovomu prirodnomu zapovidniku predstavleno 23 etalonni tipi ta vidmini gruntiv ViddilennyaKozhne z viddilen Ukrayinskogo stepovogo prirodnogo zapovidnika maye svoyi osoblivi cinnosti ye originalnim i nepovtornim Homutovskij step Dokladnishe Homutovskij step Vipas konej u Homutovskomu stepu na perednomu plani polovecka baba Homutovskij step ce more kovili z bilimi kulyami katrana tatarskogo ta blakitnimi plyamami shavliyi ponikloyi i suhostepovoyi zhovtimi kurtinami kvituchih kalofaki volzkoyi ta vajdi farbuvalnoyi sino fioletovih kushiv ta zeleni zlakiv Tilki tut na ploshi vsogo 1030 4 ga mozhna pobachiti 12 vidiv kovili zokrema najkrasivishu Lessinga volosistu azovsku Braunera vidokremlenu vuzkolistu divnu puhnastolistu obludnu ukrayinsku ta shorstku Nezabutnye vrazhennya spravlyayut u travni desyatki gektariv yaskravo chervonoyi pivoniyi tonkolistoyi Osoblivo veliki ploshi yiyi na shili balki Brandta pivnichnoyi ekspoziciyi U Homutovskomu stepu roste takozh tri vidi tyulpaniv Shrenka zmiyelistij ta dibrovnij Zaslugovuye na uvagu prirodna dilyanka tyulpana yakij perebuvaye na stadiyi vidoutvorennya Za neyu provodyatsya sposterezhennya vzhe protyagom 27 rokiv U listopadi 2014 roku pid chas rosijsko ukrayinskoyi vijni teroristi z Doneckoyi Narodnoyi Respubliki zahopili zapovidnik vignali pracivnikiv pid privodom nacionalizaciyi zapovidnika j postavili svoyih lyudej Pracivniki zapovidnika pereyihali do sela Kujbisheve Zaporizkoyi oblasti de roztashovuyetsya inshe viddilennya Ukrayinskogo stepovogo zapovidnika Kam yani mogili Kam yani mogili Dokladnishe Kam yani Mogili Kam yani mogili girska krayina sered neozoroyi rivnini Lishe v comu misci rostut taki vidomi vuzkolokalni endemiki yak derevij golij ta voloshka nespravzhnoblidoluskova V ushelinah skel znajshli pritulok 8 vidiv paporotej predstavnikiv pivnichnoyi flori Viklikayut zahoplennya galyavinki kosarikiv tonkih i po nevelikih ulogovinah a navesni zolotavi vinochki avriniyi skelnoyi sho ukvitchuyut gori Kam yani mogili ce she i unikalna geologichna pam yatka sho v nezajmanomu stani zbereglasya do nashih dniv Krejdova flora Dokladnishe Krejdova flora Krejdova flora faktichno yedina znachna za rozmirami zapovidna dilyanka kretofilnoyi flori v Ukrayini sho zbereglasya v zadovilnomu stani Zapovidnik roztashovanij na pravomu krutomu berezi richki Siverskij Donec mizh selami Zakitne ta Piskunivka Lisovi ugrupovannya u comu viddilenni zajmayut ploshu 344 ga polovina yiyi pripadaye na sosnu krejdovu a polovina na bajrachni dibrovi Z kretofilnih vidiv vidilyayutsya dvoryadnik krejdovij drik donskij gisop krejdyanij gromovik donskij dzvinec krejdovij rannik krejdovij Kalmiuskij zapovidnik Dokladnishe Kalmiuskij zapovidnik Ranok na Kalmiusi foto D Balhovitina Kalmiuskij zapovidnik najmolodshij z viddilen USPZ yavlyaye soboyu kam yanistij step iz vidslonennyami granitiv sho prisutni ne tilki u viglyadi skel na shilah dolini richki Kalmius ale takozh yak ploski granitni vidslonennya na vododilnih visochinah Vik granitiv stanovit 560 mln rokiv Na teritoriyi zapovidnika zrostayut luchno stepovi stepovi petrofitni stepovi luchno bolotni ta vodni vidi U floristichnij spisok vhodyat polin shavliya rannik tyulpan granitnij Uzdovzh richki roste ocheret i vodni travi Bagato roslin zaneseni do Chervonoyi knigi Ukrayini grabelki Beketova chebrec kalmiuskij rannik doneckij shipshina donecka shafran sitchastij tyulpan granitnij tyulpan zmiyelistij son luchnij kovili granitna najkrasivisha volosista Lessinga karagana skifska kalofaka volzka FloraZagalna kilkist vidiv sudinnih roslin stanovit 1064 Z nih u Homutovskomu stepu zrostayut 604 u Kam yanih mogilah 468 Krejdovij flori 490 Sered cih roslin hvoshepodibnih 3 vidi paporotepodibnih 8 vidiv golonasinnih 4 vidi pokritonasinnih 1050 vidiv Iz nesudinnih roslin u zapovidniku zrostayut 103 vidi mohopodibnih 145 vidiv lishajnikiv Takozh tut narahovuyetsya 110 vidiv spravzhnih gribiv Do Yevropejskogo chervonogo spisku zaneseno 11 vidiv roslin astragal sherstistokvitkovij gisop krejdyanij drik donskij kalofaka volzka karagana skifska kovila Zaleskogo lastoven azovskij pirij kovilolistij rannik krejdovij tosho Do Chervonoyi knigi Ukrayini vidneseno 58 vidiv roslin voloshka nespravzhnoblidoluskova i Taliyeva shafran sitchastij delfinij yaskravo chervonij dvoryadnik krejdyanij koruchka temno chervona ryabchik ruskij kosariki tonki gisop krejdyanij zmorshok stepovij gnizdivka zvichajna pivoniya tonkolista sosna krejdova rannik krejdovij tosho U zapovidniku ohoronyayutsya 45 endemichnih vidiv roslin Osobliva gordist Ukrayinskogo stepovogo prirodnogo zapovidnika kovila yakoyi tut nalichuyetsya 14 vidiv Za cim pokaznikom vin ne maye sobi rivnih u sviti FaunaRiznomanitnij u zapovidniku i tvarinnij svit Zagalom u zapovidniku meshkaye blizko 7300 vidiv tvarin Najbilsh riznomanitni komahi yakih tut nalichuyetsya blizko 6000 vidiv ta pavukopodibni blizko 1000 vidiv Z hrebetnih tvarin u zapovidniku vidmicheno 15 vidiv rib 9 zemnovodnih 6 plazuniv 190 ptahiv ta 54 vidi ssavciv Do Yevropejskogo chervonogo spisku zaneseno 12 vidiv miscevih tvarin slipak zvichajnij pereguznya zvichajna mogilnik drofa prolitnij vid derkach p yavka medichna konik tovstun stepovij dibka stepova mnemozina poliksena ta in do Chervonoyi knigi Ukrayini 45 vidiv thir stepovij yizhak vuhatij gadyuka stepova poloz zhovtocherevij midyanka gornostaj norka zvichajna borsuk vivsyanka chornogolova duzhe bagato bezhrebetnih tvarin brazhnik mertva golova vedmedicya Gera vusach zemlyanij hrestonosec dzhmil glinistij dzhmil pahuchij dibka stepova konik tovstun stepovij ksilokopa fioletova tosho Znachna kilkist ridkisnih ptahiv traplyayetsya lishe vzimku abo pri perelotah navesni ta voseni sorokopud sirij drofa pidorlik velikij orel stepovij orel karlik lun polovij kronshnep velikij zmiyeyid zhuravel stepovij DzherelaEnciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 ISBN 5 7707 4049 3 Stepi Ukrayini 2 travnya 2014 u Wayback Machine Vinoski Arhiv originalu za 26 lipnya 2015 Procitovano 1 lyutogo 2016 Arhiv originalu za 5 grudnya 2013 Procitovano 16 chervnya 2018 Arhiv originalu za 24 kvitnya 2014 Procitovano 16 chervnya 2018