Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Ведмедиця ГераБіологічна класифікаціяЦарство Тварини Animalia Тип Членистоногі Arthropoda Клас Комахи Insecta Ряд Лускок

Ведмедиця Гера

Ведмедиця Гера
Ведмедиця Гера
image
Біологічна класифікація
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Членистоногі (Arthropoda)
Клас: Комахи (Insecta)
Ряд: Лускокрилі (Lepidoptera)
Надродина: Совкоподібні (Noctuoidea)
Родина: Erebidae
Підродина: Arctiinae
Рід:
Вид: Ведмедиця Гера
Біноміальна назва
Euplagia quadripunctaria
(, 1761)
Синоніми
  • Phalaena quadripunctaria Poda, 1761
  • Phalaena plataginis Scopoli, 1763
  • Phalaena hera Linnaeus, 1767
  • Callimorpha quadripunctaria (Poda, 1761)
  • Callimorpha hera (Linnaeus, 1767)
Посилання
image Вікісховище: Euplagia quadripunctaria
image Віківиди: Euplagia quadripunctaria
image EOL: 2869534
image NCBI: 987932

Ведмедиця Гера, або ведмедиця чотирикрапкова, (Euplagia quadripunctaria) — вид совкоподібних метеликів з родини Erebidae.

Таксономія

Ведмедиця Гера — один з 8 видів роду, один з 2 видів роду у фауні України.

Раніше вид відносили до родини Ведмедиці (Arctiidae), ранг якої зараз заперечується, і ведмедиць на підставі молекулярно-генетичних даних включають як підродину Arctiinae до складу родини Erebidae (Zahiri, 2012).

Наукова назва виду quadripunctaria означає «чотирикрапкова». Назву hera дав виду Карл Лінней на честь давньогрецької богині Гери.

Підвиди:

  • E. q. quadripunctaria (Poda, 1761)
    		•    — Західна, Центральна та Східна Європа, Кавказ
  • E. q. fulgida (Oberthur, 1896)
    		•    — Закавказзя, Копетдаг, Греція, Туреччина, Сирія, Північний Іран
  • E. q. rhodosensis (Daniel, 1953)
    		•    — острів Родос, Греція («Долина метеликів»)
  • E. q. ingridae (Roesler, 1968)
    		•    — Західна Туреччина

    Народні назви

    В різних країнах люди давали ведмедиці Гера завдяки її яскравому зовнішньому вигляду різноманітні оригінальні назви. Так у Британії метелика називають джерсійський тигр (англ. Jersey Tiger), згадуючи про один із Нормандських островів, острів Джерсі, у протоці Ла-Манш, де з давніх часів була велика колонія виду. У Німеччині та Нідерландах метелик має назву іспанський прапор (нім. Spanische Flagge, нід. Spaanse vlag), а ще німці називають його руським ведмедем (нім. Russischer Bär).

    Поширення та чисельність

    image
    «Долина метеликів» на острові Родос, Греція

    Ареал охоплює Західну та Центральну Європу, південні райони Східної Європи, Кавказ, Закавказзя, Туреччину, Іран та Сирію.

    В Греції на острові Родос з кінця травня, після настання сухого сезону, тисячі ведмедиць злітаються в долину , куди їх привертає волога та прохолода.

    В Україні ведмедиця Гера зустрічається локально по всій території. У місцях оселення, особливо на півдні лісостепової і півночі степової зон, під час піку льоту кількість метеликів на окремих невеликих ділянках становить 5-50 особин на 1 га.

    Морфологічні ознаки

    image
    Гусениця
    image
    Імаго

    Довжина переднього крила імаго — 27-29 мм. Розмах крил — 52-65 мм. На передніх крилах, які чорного кольору з зеленим металевим відливом, три косих смуги кремового забарвлення. Задній край крила також кремового кольору. Задні крила червоного кольору. На кожному задньому крилі дві чорні крапки посередині і чорна пляма біля зовнішнього краю крила. Груди чорні з кремовими поздовжніми смугами. На червоному черевці ряд чорних крапок.

    Гусениці завдовжки 50 мм. Тіло темно-сірого кольору з жовтим верхом, з боків білі плями. Гусінь скрізь вкрита червоно-коричневими бородавками з короткими щетинками.

    Особливості біології

    Місця перебування виду — галявини листяних і мішаних лісів, узлісся, рідколісся, чагарникові зарості, особливо вздовж річок і струмків. Вид осілий, несхильний до міграції.

    Дає одну генерацію на рік. Літ імаго з липня по серпень-вересень, в залежності від території. Вдень метелик активний, живиться нектаром квіток. Самиця відкладає яйця на кормові рослини гусені: жимолость, ліщину, малину, ожину, дрік, кропиву та ін. З яєць гусениці з'являються у вересні. Гусениця — поліфаг, харчується з вересня по травень наступного року, проводячи зиму у нещільному коконі на поверхні ґрунту. Заляльковується гусениця у червні.

    Заходи охорони

    Причинами зміни чисельності виду є зростання рекреаційного навантаження на біотопи, знищення ділянок рідколісся та чагарників, випасання худоби, застосування пестицидів. Розмноження у неволі не проводилось.

    Ведмедиця Гера охороняється на території Ялтинського гірсько-лісового, Карадазького, Луганського та Канівського природних заповідників.

    У 2-му виданні Червоної книги України (1994) вид мав природоохоронний статус — 2 категорія. У 2009 році ведмедиця Гера була виключена з Червоної книги України.

    На поштових марках

    Примітки

    1. Euplagia quadripunctaria (Poda, 1761). PESI portal http://www.eu-nomen.eu.
    2. Markku Savela. . Lepidoptera and some other life forms. Архів оригіналу за 7 вересня 2015. Процитовано 18 липня 2015.
    3. . Inventaire National du Patrimoine Naturel http://inpn.mnhn.fr. Архів оригіналу за 28 квітня 2016. Процитовано 18 липня 2015.
    4. Zahiri, R., J. D. Holloway, I. J. Kitching, J. D. Lafontaine, M. Mutanen & N. Wahlberg. . Systematic Entomology Vol. 37, Issue 1, pp. 102–124, January 2012. Архів оригіналу за 16 травня 2015. Процитовано 18 липня 2015.
    5. . Червона книга України (1994). Архів оригіналу за 7 березня 2022. Процитовано 19 липня 2015.
    6. . Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 19 липня 2015. Затверджено наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 17 червня 2009 р. № 313

    Джерела

    • . Червона книга України (1994). Архів оригіналу за 7 березня 2022. Процитовано 19 липня 2015.
    • Euplagia quadripunctaria (Poda, 1761). PESI portal http://www.eu-nomen.eu.
    • Euplagia quadripunctaria (Poda, 1761). Fauna Europaea http://www.faunaeur.org/.
    • Markku Savela. . Lepidoptera and some other life forms. Архів оригіналу за 7 вересня 2015. Процитовано 19 липня 2015.

    Література

    • Красная книга СССР. — М.: Лесная промышленость, 1984.

    Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

    Vedmedicya GeraBiologichna klasifikaciyaCarstvo Tvarini Animalia Tip Chlenistonogi Arthropoda Klas Komahi Insecta Ryad Luskokrili Lepidoptera Nadrodina Sovkopodibni Noctuoidea Rodina ErebidaePidrodina ArctiinaeRid Vid Vedmedicya GeraBinomialna nazvaEuplagia quadripunctaria 1761 SinonimiPhalaena quadripunctaria Poda 1761 Phalaena plataginis Scopoli 1763 Phalaena hera Linnaeus 1767 Callimorpha quadripunctaria Poda 1761 Callimorpha hera Linnaeus 1767 PosilannyaVikishovishe Euplagia quadripunctariaVikividi Euplagia quadripunctariaEOL 2869534NCBI 987932 Vedmedicya Gera abo vedmedicya chotirikrapkova Euplagia quadripunctaria vid sovkopodibnih metelikiv z rodini Erebidae TaksonomiyaVedmedicya Gera odin z 8 vidiv rodu odin z 2 vidiv rodu u fauni Ukrayini Ranishe vid vidnosili do rodini Vedmedici Arctiidae rang yakoyi zaraz zaperechuyetsya i vedmedic na pidstavi molekulyarno genetichnih danih vklyuchayut yak pidrodinu Arctiinae do skladu rodini Erebidae Zahiri 2012 Naukova nazva vidu quadripunctaria oznachaye chotirikrapkova Nazvu hera dav vidu Karl Linnej na chest davnogreckoyi bogini Geri Pidvidi E q quadripunctaria Poda 1761 Zahidna Centralna ta Shidna Yevropa KavkazE q fulgida Oberthur 1896 Zakavkazzya Kopetdag Greciya Turechchina Siriya Pivnichnij IranE q rhodosensis Daniel 1953 ostriv Rodos Greciya Dolina metelikiv E q ingridae Roesler 1968 Zahidna TurechchinaNarodni nazviV riznih krayinah lyudi davali vedmedici Gera zavdyaki yiyi yaskravomu zovnishnomu viglyadu riznomanitni originalni nazvi Tak u Britaniyi metelika nazivayut dzhersijskij tigr angl Jersey Tiger zgaduyuchi pro odin iz Normandskih ostroviv ostriv Dzhersi u protoci La Mansh de z davnih chasiv bula velika koloniya vidu U Nimechchini ta Niderlandah metelik maye nazvu ispanskij prapor nim Spanische Flagge nid Spaanse vlag a she nimci nazivayut jogo ruskim vedmedem nim Russischer Bar Poshirennya ta chiselnist Dolina metelikiv na ostrovi Rodos Greciya Areal ohoplyuye Zahidnu ta Centralnu Yevropu pivdenni rajoni Shidnoyi Yevropi Kavkaz Zakavkazzya Turechchinu Iran ta Siriyu V Greciyi na ostrovi Rodos z kincya travnya pislya nastannya suhogo sezonu tisyachi vedmedic zlitayutsya v dolinu kudi yih privertaye vologa ta proholoda V Ukrayini vedmedicya Gera zustrichayetsya lokalno po vsij teritoriyi U miscyah oselennya osoblivo na pivdni lisostepovoyi i pivnochi stepovoyi zon pid chas piku lotu kilkist metelikiv na okremih nevelikih dilyankah stanovit 5 50 osobin na 1 ga Morfologichni oznakiGusenicyaImago Dovzhina perednogo krila imago 27 29 mm Rozmah kril 52 65 mm Na perednih krilah yaki chornogo koloru z zelenim metalevim vidlivom tri kosih smugi kremovogo zabarvlennya Zadnij kraj krila takozh kremovogo koloru Zadni krila chervonogo koloru Na kozhnomu zadnomu krili dvi chorni krapki poseredini i chorna plyama bilya zovnishnogo krayu krila Grudi chorni z kremovimi pozdovzhnimi smugami Na chervonomu cherevci ryad chornih krapok Gusenici zavdovzhki 50 mm Tilo temno sirogo koloru z zhovtim verhom z bokiv bili plyami Gusin skriz vkrita chervono korichnevimi borodavkami z korotkimi shetinkami Osoblivosti biologiyiMiscya perebuvannya vidu galyavini listyanih i mishanih lisiv uzlissya ridkolissya chagarnikovi zarosti osoblivo vzdovzh richok i strumkiv Vid osilij neshilnij do migraciyi Daye odnu generaciyu na rik Lit imago z lipnya po serpen veresen v zalezhnosti vid teritoriyi Vden metelik aktivnij zhivitsya nektarom kvitok Samicya vidkladaye yajcya na kormovi roslini guseni zhimolost lishinu malinu ozhinu drik kropivu ta in Z yayec gusenici z yavlyayutsya u veresni Gusenicya polifag harchuyetsya z veresnya po traven nastupnogo roku provodyachi zimu u neshilnomu kokoni na poverhni gruntu Zalyalkovuyetsya gusenicya u chervni Zahodi ohoroniPrichinami zmini chiselnosti vidu ye zrostannya rekreacijnogo navantazhennya na biotopi znishennya dilyanok ridkolissya ta chagarnikiv vipasannya hudobi zastosuvannya pesticidiv Rozmnozhennya u nevoli ne provodilos Vedmedicya Gera ohoronyayetsya na teritoriyi Yaltinskogo girsko lisovogo Karadazkogo Luganskogo ta Kanivskogo prirodnih zapovidnikiv U 2 mu vidanni Chervonoyi knigi Ukrayini 1994 vid mav prirodoohoronnij status 2 kategoriya U 2009 roci vedmedicya Gera bula viklyuchena z Chervonoyi knigi Ukrayini Na poshtovih markahUgorshina 1966 Moldova 2003 Nimechchina 2005PrimitkiEuplagia quadripunctaria Poda 1761 PESI portal http www eu nomen eu Markku Savela Lepidoptera and some other life forms Arhiv originalu za 7 veresnya 2015 Procitovano 18 lipnya 2015 Inventaire National du Patrimoine Naturel http inpn mnhn fr Arhiv originalu za 28 kvitnya 2016 Procitovano 18 lipnya 2015 Zahiri R J D Holloway I J Kitching J D Lafontaine M Mutanen amp N Wahlberg Systematic Entomology Vol 37 Issue 1 pp 102 124 January 2012 Arhiv originalu za 16 travnya 2015 Procitovano 18 lipnya 2015 Chervona kniga Ukrayini 1994 Arhiv originalu za 7 bereznya 2022 Procitovano 19 lipnya 2015 Arhiv originalu za 4 bereznya 2016 Procitovano 19 lipnya 2015 Zatverdzheno nakazom Ministerstva ohoroni navkolishnogo prirodnogo seredovisha Ukrayini vid 17 chervnya 2009 r 313Dzherela Chervona kniga Ukrayini 1994 Arhiv originalu za 7 bereznya 2022 Procitovano 19 lipnya 2015 Euplagia quadripunctaria Poda 1761 PESI portal http www eu nomen eu Euplagia quadripunctaria Poda 1761 Fauna Europaea http www faunaeur org Markku Savela Lepidoptera and some other life forms Arhiv originalu za 7 veresnya 2015 Procitovano 19 lipnya 2015 LiteraturaKrasnaya kniga SSSR M Lesnaya promyshlenost 1984

    Дата публікації:
    Топ