Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Я́лтинський гі́рсько-лісови́й запові́дник — природоохоронна територія в Автономній Республіці Крим, створений у 1973 році.
 | |
| 44°27′29″ пн. ш. 34°05′25″ сх. д. / 44.45833333002777721° пн. ш. 34.09027778002777609° сх. д.Координати: 44°27′29″ пн. ш. 34°05′25″ сх. д. / 44.45833333002777721° пн. ш. 34.09027778002777609° сх. д. | |
| Країна |  Україна Росія |
|---|---|
| Розташування | Автономна Республіка Крим, Україна |
| Найближче місто | Ялта |
| Площа | 14523 га |
| Засновано | 20 лютого 1973 |
| Оператор | Державний комітет лісового господарства України |
  Ялтинський гірсько-лісовий природний заповідник (Автономна Республіка Крим) | |
 Ялтинський гірсько-лісовий природний заповідник у Вікісховищі | |
Загальний опис
Тут охороняються високоствольні соснові, букові та дубові ліси, іноді з вічнозеленим середземноморським підліском. Флора заповідника нараховує 1356 видів рослин, у тому числі 115 ендеміків, фауна представлена 37 видами ссавців, 113 видами птахів, 11 видами плазунів і 4 видами земноводних.
Історія створення
Ялтинський гірсько-лісовий природний заповідник було створено згідно з постановою Ради Міністрів УРСР від 20 лютого 1973 р. № 84 на базі Ялтинського держлісгоспу.
Розташування
Заповідник розташований у південно-західній частині Криму на площі 14523,0 га. Його територія простягається уздовж Чорного моря із заходу на схід від Фороса до Гурзуфа на 49 км, оточуючи Велику Ялту. В цілому територія заповідника знаходиться в межах висот 380—1200 м над р.м., в окремих місцях опускаючись до моря. Максимальна висота його 1234 м на г. Ай-Петрі.
Природні умови
Згідно з фізико-географічним районуванням, територія заповідника належить до Кримського гірсько-лісового краю Кримської гірської ландшафтної країни, а його рослинність за геоботанічним районуванням — до Гірськокримського округу Кримсько-Новоросійської провінції Середземноморської лісової області.
Заповідник займає південний макросхил Головної гряди, що простягається із заходу на схід і складена породами різного віку: від темно-сірих тріасових сланців, перекритих юрськими вапняками, які, власне, і формують гряду, до сучасних четвертинних лесів. Верхня і середня частини схилів круті (30-40 °C), часто обривисті, нижні — пологі (10-20 °C), сильно почленовані глибокими долинами та ярами. Верхня частина гряди — яйла (у перекладі з татарської — «пасовище») — являє собою горбисте плато від кількохсот метрів до 5-7 км завширшки з карстовими впадинами, котловинами, зниженнями. На території заповідника знаходяться 194 карстові порожнини (до кадастру карстових порожнин Криму занесено дещо понад 1000 порожнин).
Клімат заповідника в його нижній частині близький до середземноморського, зі збільшенням висоти переходить до помірно прохолодного і вологого на яйлі. Середньорічна температура становить +13 °C, середня температура січня — +3,5 °C, липня — +24 °C. Безморозний період триває 247 днів, а днів зі сніговим покривом нараховується, у середньому, 11. За рік тут випадає 550—560 мм опадів. На яйлі клімат помірно прохолодний і вологий, типово гірський. Середньорічна температура знижується до +5,7 °C, середня температура січня становить −4 °C, липня — +15,4 °C. Безморозний період триває 150—160 днів, сніговий покрив держиться 110 днів, кількість опадів становить 960—1050 мм.
В умовах субсередземноморського клімату формуються коричневі ґрунти, які в середньому та верхньому поясах переходять у бурі. На яйлі під густим трав'яним покривом на вапняках формуються перегнійно-карбонатні гірсько-степові ґрунти.
Біота
Флора
Рослинність заповідника досить різноманітна і утворює чотири висотних пояси. Від узбережжя до висоти 400—450 м зростають пухнастодубові ліси з ділянками ялівцю високого та фісташки туполистої. Саме в цьому поясі ростуть і вічнозелені суничник дрібноплодий, чист кримський, тамус звичайний, рускуси під'язиковий та понтійський. Під впливом рубок вони замінюються густими заростями із грабинника східного або держидерева колючого.
На висоті від 400 до 900 м простягається широкий пояс лісів сосни кримської. Якщо в нижній його частині домінують субсередземноморські види, то у верхній — неморальні (дуб скельний, граб, ясен). Місцями ліси дуба скельного займають великі площі. По крутих обривах сосна кримська підіймається до самої яйли.
Вище 900 м (до 1200 м н.р.м.) формуються угруповання третього поясу — ліси (в районі Гурзуфа) у поєднанні з сосною звичайною і типові букові ліси, що займають вирівняні ділянки.
На вершині яйли розкинулися специфічні лучні степи, які на крутих схилах змінюються угрупованнями чагарничків, а в карстових пониженнях — луками. У степах переважає реліктовий вид — осока низька або , . Зрідка можна побачити сріблясті плями ковили каменелюбної. У складі цих угруповань трапляється велика кількість ендемічних видів.
На території заповідника зростають 18 рослинних угруповань (ялівцю високого, фісташки туполистої, сосни кримської та Коха, осоки низької, ковили каменелюбної та ін.), занесених до Зеленої Книги України (із 23 таких угруповань, відомих для Гірського Криму).
Флора заповідника налічує 1364 види судинних рослин, які належать до 509 родів та 100 родин. Найбільше серед них айстрових (12,2 %), далі йдуть бобові (9,4 %), злакові (8,3 %), хрестоцвіті (5,7 %), розоцвіті (5,6 %), губоцвіті (5,2 %), зонтичні (4,2 %) та ін. Переважають у флорі багаторічні трави (54,8 %), на другому місці — однорічники (34,3 %), частка чагарників, напівчагарників та чагарничків становить лише 10,9 %. Серед них один ендемічний рід — Румія і близько 8 % ендемічних видів: , , , , чина пальчаста, півонія кримська, , ломикамінь зрошуваний, , самосил яйлинський, та багато інших. Крім того, тут ростуть 183 види мохів, що становить 60 % видів біофлори Криму, 154 види лишайників, а також 1733 види грибів.
У флорі заповідника нараховується 78 рідкісних видів рослин, занесених до Червоної книги України: , адіант венерин волос, ялівець високий, сон кримський, роговик Біберштейна, смілка зеленоквіткова, півонія кримська, фіалка кримська, чист кримський, , суничник дрібноплодий, зіновать Вульфа, фісташка туполиста, прангос трироздільний, громовик багатолистий, , дуже багато видів орхідних. Тут відмічено 24 види рослин, занесених до , 8 видів, занесених до Додатка 1 Бернської конвенції.
Фауна
- див. також фауна Криму
Різноманітність природних умов, рослинного покриву зумовлює багатство фауни заповідника. Тут мешкає 37 видів ссавців, 150 — птахів, 16 — плазунів, 4 види земноводних, 90 видів комах та 119 видів молюсків.
Зі ссавців досить типовими є такі види як: їжак білочеревий, заєць сірий, мишак уральський, полівка алтайська, ласка, куниця кам'яна, сарна європейська тощо.
До Червоної книги України занесено велику групу рукокрилих, що живуть у печерах, будівлях, дуплах дерев: підковиків великого і малого; нічниць війчасту і триколірну; широковуха європейського, вечірниць малу й велетенську; нетопирів та білосмугого. Крім того, по берегах гірських потоків трапляються рясоніжка мала, в лісах — борсук, яких теж занесено до Червоної книги України.
Чимало видів ссавців Криму відрізняються від типових і розглядаються як окремі ендемічні підвиди, серед них: мідиця мала кримська, лисиця руда гірсько-кримська, куниця кам'яна кримська, олень благородний кримський тощо. Деяких тварин було завезено до Криму і вони тут акліматизувалися (вивірка телеутка, муфлон, кабан дикий уссурійський).
Досить багатим є світ птахів у Ялтинському заповіднику. Тут їх трапляється близько 150 видів, з яких гніздяться 40 видів. Найтиповіші з них у лісах — зяблик, великий строкатий дятел, синиці чорна й велика, дрізд чорний; на яйлі — жайворонок польовий, щеврик лісовий; на скелях — серпокрильці, голуб сизий тощо. Рідкісними стали такі хижі птахи, як орел-могильник, боривітер степовий, сокіл-сапсан та сокіл-балабан, яструб малий та інші.
Плазуни представлені невеликою кількістю видів. Найчастіше зустрічаються ящірки кримська, прудка та скельна, рідше — жовтопузик і дуже рідко — гекон кримський, полози жовточеревий та леопардовий. З земноводних тут відомі квакша звичайна, ропуха зелена, жаба озерна.
Фауна безхребетних у Криму значно багатша, хоча тут немає багатьох типових для материка видів. Натомість є багато видів цикад, метеликів, серед яких є ендеміки. До Червоної книги України занесено богомолів — емпуза смугастого та боліварію короткокрилу, з інших — туруна кримського, махаона, поліксену, носачку листовидну, сатира евксинського, чорнушку Фегея.
Загалом на території заповідника мешкають 30 видів тварин, занесених до Червоної книги України, 9 видів, занесених до Європейського червоного списку.
Галерея
-
![image]()
Весна в заповіднику -
![image]()
Осінній краєвид -
![image]()
Головна гряда Ялтинського ГЛПЗ -
![image]()
Північно-східна частина заповідника -
![image]()
Скелі Тишлар -
![image]()
Краєвид на Ай-Петрі взимку
Література
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — .
Ресурси Інтернету
- Україна Інкогніта [ 23 серпня 2011 у Wayback Machine.]
Виноски
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ya ltinskij gi rsko lisovi j zapovi dnik prirodoohoronna teritoriya v Avtonomnij Respublici Krim stvorenij u 1973 roci Yaltinskij girsko lisovij prirodnij zapovidnik44 27 29 pn sh 34 05 25 sh d 44 45833333002777721 pn sh 34 09027778002777609 sh d 44 45833333002777721 34 09027778002777609 Koordinati 44 27 29 pn sh 34 05 25 sh d 44 45833333002777721 pn sh 34 09027778002777609 sh d 44 45833333002777721 34 09027778002777609Krayina Ukrayina RosiyaRoztashuvannya Avtonomna Respublika Krim UkrayinaNajblizhche misto YaltaPlosha 14523 gaZasnovano 20 lyutogo 1973Operator Derzhavnij komitet lisovogo gospodarstva UkrayiniYaltinskij girsko lisovij prirodnij zapovidnik Avtonomna Respublika Krim Yaltinskij girsko lisovij prirodnij zapovidnik u VikishovishiZagalnij opisTut ohoronyayutsya visokostvolni sosnovi bukovi ta dubovi lisi inodi z vichnozelenim seredzemnomorskim pidliskom Flora zapovidnika narahovuye 1356 vidiv roslin u tomu chisli 115 endemikiv fauna predstavlena 37 vidami ssavciv 113 vidami ptahiv 11 vidami plazuniv i 4 vidami zemnovodnih Istoriya stvorennyaYaltinskij girsko lisovij prirodnij zapovidnik bulo stvoreno zgidno z postanovoyu Radi Ministriv URSR vid 20 lyutogo 1973 r 84 na bazi Yaltinskogo derzhlisgospu RoztashuvannyaZapovidnik roztashovanij u pivdenno zahidnij chastini Krimu na ploshi 14523 0 ga Jogo teritoriya prostyagayetsya uzdovzh Chornogo morya iz zahodu na shid vid Forosa do Gurzufa na 49 km otochuyuchi Veliku Yaltu V cilomu teritoriya zapovidnika znahoditsya v mezhah visot 380 1200 m nad r m v okremih miscyah opuskayuchis do morya Maksimalna visota jogo 1234 m na g Aj Petri Prirodni umoviUchan Su Zgidno z fiziko geografichnim rajonuvannyam teritoriya zapovidnika nalezhit do Krimskogo girsko lisovogo krayu Krimskoyi girskoyi landshaftnoyi krayini a jogo roslinnist za geobotanichnim rajonuvannyam do Girskokrimskogo okrugu Krimsko Novorosijskoyi provinciyi Seredzemnomorskoyi lisovoyi oblasti Zapovidnik zajmaye pivdennij makroshil Golovnoyi gryadi sho prostyagayetsya iz zahodu na shid i skladena porodami riznogo viku vid temno sirih triasovih slanciv perekritih yurskimi vapnyakami yaki vlasne i formuyut gryadu do suchasnih chetvertinnih lesiv Verhnya i serednya chastini shiliv kruti 30 40 C chasto obrivisti nizhni pologi 10 20 C silno pochlenovani glibokimi dolinami ta yarami Verhnya chastina gryadi yajla u perekladi z tatarskoyi pasovishe yavlyaye soboyu gorbiste plato vid kilkohsot metriv do 5 7 km zavshirshki z karstovimi vpadinami kotlovinami znizhennyami Na teritoriyi zapovidnika znahodyatsya 194 karstovi porozhnini do kadastru karstovih porozhnin Krimu zaneseno desho ponad 1000 porozhnin Klimat zapovidnika v jogo nizhnij chastini blizkij do seredzemnomorskogo zi zbilshennyam visoti perehodit do pomirno proholodnogo i vologogo na yajli Serednorichna temperatura stanovit 13 C serednya temperatura sichnya 3 5 C lipnya 24 C Bezmoroznij period trivaye 247 dniv a dniv zi snigovim pokrivom narahovuyetsya u serednomu 11 Za rik tut vipadaye 550 560 mm opadiv Na yajli klimat pomirno proholodnij i vologij tipovo girskij Serednorichna temperatura znizhuyetsya do 5 7 C serednya temperatura sichnya stanovit 4 C lipnya 15 4 C Bezmoroznij period trivaye 150 160 dniv snigovij pokriv derzhitsya 110 dniv kilkist opadiv stanovit 960 1050 mm V umovah subseredzemnomorskogo klimatu formuyutsya korichnevi grunti yaki v serednomu ta verhnomu poyasah perehodyat u buri Na yajli pid gustim trav yanim pokrivom na vapnyakah formuyutsya peregnijno karbonatni girsko stepovi grunti BiotaFlora Roslinnist zapovidnika dosit riznomanitna i utvoryuye chotiri visotnih poyasi Vid uzberezhzhya do visoti 400 450 m zrostayut puhnastodubovi lisi z dilyankami yalivcyu visokogo ta fistashki tupolistoyi Same v comu poyasi rostut i vichnozeleni sunichnik dribnoplodij chist krimskij tamus zvichajnij ruskusi pid yazikovij ta pontijskij Pid vplivom rubok voni zaminyuyutsya gustimi zarostyami iz grabinnika shidnogo abo derzhidereva kolyuchogo Na visoti vid 400 do 900 m prostyagayetsya shirokij poyas lisiv sosni krimskoyi Yaksho v nizhnij jogo chastini dominuyut subseredzemnomorski vidi to u verhnij nemoralni dub skelnij grab yasen Miscyami lisi duba skelnogo zajmayut veliki ploshi Po krutih obrivah sosna krimska pidijmayetsya do samoyi yajli Vishe 900 m do 1200 m n r m formuyutsya ugrupovannya tretogo poyasu lisi v rajoni Gurzufa u poyednanni z sosnoyu zvichajnoyu i tipovi bukovi lisi sho zajmayut virivnyani dilyanki Na vershini yajli rozkinulisya specifichni luchni stepi yaki na krutih shilah zminyuyutsya ugrupovannyami chagarnichkiv a v karstovih ponizhennyah lukami U stepah perevazhaye reliktovij vid osoka nizka abo Zridka mozhna pobachiti sriblyasti plyami kovili kamenelyubnoyi U skladi cih ugrupovan traplyayetsya velika kilkist endemichnih vidiv Na teritoriyi zapovidnika zrostayut 18 roslinnih ugrupovan yalivcyu visokogo fistashki tupolistoyi sosni krimskoyi ta Koha osoki nizkoyi kovili kamenelyubnoyi ta in zanesenih do Zelenoyi Knigi Ukrayini iz 23 takih ugrupovan vidomih dlya Girskogo Krimu Flora zapovidnika nalichuye 1364 vidi sudinnih roslin yaki nalezhat do 509 rodiv ta 100 rodin Najbilshe sered nih ajstrovih 12 2 dali jdut bobovi 9 4 zlakovi 8 3 hrestocviti 5 7 rozocviti 5 6 gubocviti 5 2 zontichni 4 2 ta in Perevazhayut u flori bagatorichni travi 54 8 na drugomu misci odnorichniki 34 3 chastka chagarnikiv napivchagarnikiv ta chagarnichkiv stanovit lishe 10 9 Sered nih odin endemichnij rid Rumiya i blizko 8 endemichnih vidiv china palchasta pivoniya krimska lomikamin zroshuvanij samosil yajlinskij ta bagato inshih Krim togo tut rostut 183 vidi mohiv sho stanovit 60 vidiv bioflori Krimu 154 vidi lishajnikiv a takozh 1733 vidi gribiv U flori zapovidnika narahovuyetsya 78 ridkisnih vidiv roslin zanesenih do Chervonoyi knigi Ukrayini adiant venerin volos yalivec visokij son krimskij rogovik Bibershtejna smilka zelenokvitkova pivoniya krimska fialka krimska chist krimskij sunichnik dribnoplodij zinovat Vulfa fistashka tupolista prangos trirozdilnij gromovik bagatolistij duzhe bagato vidiv orhidnih Tut vidmicheno 24 vidi roslin zanesenih do 8 vidiv zanesenih do Dodatka 1 Bernskoyi konvenciyi Fauna div takozh fauna Krimu Riznomanitnist prirodnih umov roslinnogo pokrivu zumovlyuye bagatstvo fauni zapovidnika Tut meshkaye 37 vidiv ssavciv 150 ptahiv 16 plazuniv 4 vidi zemnovodnih 90 vidiv komah ta 119 vidiv molyuskiv Zi ssavciv dosit tipovimi ye taki vidi yak yizhak bilocherevij zayec sirij mishak uralskij polivka altajska laska kunicya kam yana sarna yevropejska tosho Do Chervonoyi knigi Ukrayini zaneseno veliku grupu rukokrilih sho zhivut u pecherah budivlyah duplah derev pidkovikiv velikogo i malogo nichnic vijchastu i trikolirnu shirokovuha yevropejskogo vechirnic malu j veletensku netopiriv ta bilosmugogo Krim togo po beregah girskih potokiv traplyayutsya ryasonizhka mala v lisah borsuk yakih tezh zaneseno do Chervonoyi knigi Ukrayini Chimalo vidiv ssavciv Krimu vidriznyayutsya vid tipovih i rozglyadayutsya yak okremi endemichni pidvidi sered nih midicya mala krimska lisicya ruda girsko krimska kunicya kam yana krimska olen blagorodnij krimskij tosho Deyakih tvarin bulo zavezeno do Krimu i voni tut aklimatizuvalisya vivirka teleutka muflon kaban dikij ussurijskij Dosit bagatim ye svit ptahiv u Yaltinskomu zapovidniku Tut yih traplyayetsya blizko 150 vidiv z yakih gnizdyatsya 40 vidiv Najtipovishi z nih u lisah zyablik velikij strokatij dyatel sinici chorna j velika drizd chornij na yajli zhajvoronok polovij shevrik lisovij na skelyah serpokrilci golub sizij tosho Ridkisnimi stali taki hizhi ptahi yak orel mogilnik boriviter stepovij sokil sapsan ta sokil balaban yastrub malij ta inshi Plazuni predstavleni nevelikoyu kilkistyu vidiv Najchastishe zustrichayutsya yashirki krimska prudka ta skelna ridshe zhovtopuzik i duzhe ridko gekon krimskij polozi zhovtocherevij ta leopardovij Z zemnovodnih tut vidomi kvaksha zvichajna ropuha zelena zhaba ozerna Fauna bezhrebetnih u Krimu znachno bagatsha hocha tut nemaye bagatoh tipovih dlya materika vidiv Natomist ye bagato vidiv cikad metelikiv sered yakih ye endemiki Do Chervonoyi knigi Ukrayini zaneseno bogomoliv empuza smugastogo ta bolivariyu korotkokrilu z inshih turuna krimskogo mahaona poliksenu nosachku listovidnu satira evksinskogo chornushku Fegeya Zagalom na teritoriyi zapovidnika meshkayut 30 vidiv tvarin zanesenih do Chervonoyi knigi Ukrayini 9 vidiv zanesenih do Yevropejskogo chervonogo spisku GalereyaVesna v zapovidniku Osinnij krayevid Golovna gryada Yaltinskogo GLPZ Pivnichno shidna chastina zapovidnika Skeli Tishlar Krayevid na Aj Petri vzimkuLiteraturaEnciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 ISBN 5 7707 4049 3 Resursi InternetuUkrayina Inkognita 23 serpnya 2011 u Wayback Machine Vinoski