Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Ящірка скельна | ||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Ящірка скельна | ||||||||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||
| Darevskia saxicola , 1834 | ||||||||||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||||||||||
| Lacerta saxicola | ||||||||||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||||||||||
|
Ящірка скельна (Darevskia saxicola) — представник роду скельних ящірок родини Ящіркові (Lacertidae).
Опис
Порівняно невелика ящірка довжиною тулуба до 5,5—8 см, хвіст трохи більше, ніж у 2 рази довше. Спина дорослих самців трав'янисто-зелена, брудно-зелена, зеленувато-бура, рідше коричнево-бежева, а у самиць — піщана, коричнево-бура, коричнево-сіра або рідше зелена. Уздовж середини спини проходить смуга, утворена одинарним або здвоєними більш-менш великими, неправильної форми плямами і цятками, які утворюють іноді суцільний сітчастий візерунок. Смуги з боків утворені в тій чи іншій мірі поділеними темними плямами або колами зі світлими, а на рівні грудей, блакитними плямами. Зустрічаються особини, малюнок яких або окремі його елементи слабко виражені. Черево до коміра у самців навесні темно-помаранчевого, шафрано-жовтого, жовто-оранжевого або малиново-рожевого забарвлення. Самиці — жовтуваті, рудуваті або рожеві. У період парування крайні черевні щитки самців зазвичай стають блакитного або світло-синього кольору.
Голова помітно стиснута. Шов поміж лобоносовим і задньоносовим щитками не коротше шва між переднім й заднім носовими. Міжчщелепний щиток зазвичай не торкається лобоносового. Між верхнескронним й надочноямковим щитками є рядок з 3—24 зерняток. Перший верхньоскронний щиток помірно довгий, тупо обрізаний позаду. Центральноскронний щиток невеликий, середнього розміру або не виражений. Від першого верхньоскронного його відділено 2—4 невеликими щитками. Комір слабко зазубрений. По середній лінії горла тягнуться 20—35 лусочок. Луска тулуба гладенька. Навколо середини тулуба є 41—74 лусочки. Анальний щиток великий, попереду нього більш-менш симетрично розташовується 1, рідше 2 помітно збільшених преанальних. Навколо середини гомілки в одному рядку є 12—23 дрібних лусочок.
Спосіб життя
Полюбляє гірські місцини. Живе, головним чином, на поверхні скель та різноманітних виходах твердих порід. Звичайна на кам'янистих схилах ущелин й серед нагромаджень великих каменів та брил по берегах річок. Рідше зустрічається на деревах у лісах, проникаючи сюди з довколишніх скельних виходів, а також на морському березі. Місцями звичайна в культурних ландшафтах, де заселяє стіни кам'яних будівель, огорожі, узбіччя гірських доріг і всілякі руїни. У горах зустрічається до висоти 3000 м, проникаючи в гірсько-степову, а місцями і в субальпійському зони. Як притулки використовує вузькі тріщини, щілини і розколини в скелях, простору між камінням і рідше — дупла дерев. Середня чисельність 80-100 особин на 1 км.
Активна з лютого-березня до вересня — листопада. На чорноморському узбережжі у теплу погоду зустрічається і взимку. Харчується двокрилими, прямокрилими, мурашками, метеликами, жуками, павуками, щипавками, рачками-бокоплавами, ягодами.
Це яйцекладні ящірки. Статева зрілість настає у віці 2 років. Парування починається через 3—4 тижні після пробудження. Відкладання яєць в залежності від висоти проживання у горах відбувається на початку — у середині червня, липні або напочатку серпня. У кладці 2—5, а у великих самок до 6 яєць розміром 6—8 х 12—16 мм. Молоді ящірки з'являються через 55—60 днів у середині липня, серпні або на початку вересня.
Розповсюдження
Мешкає на Кавказі, у Туреччині, кавказькій частині Росії, південній Україні.
Джерела
- Пащенко Ю. Й. Визначник земноводних та плазунів УРСР. К., 1955; Фауна України, т. 7. К., 1959
- Куйбіда В. В., Гаврись Г. Г., Лопатинська В. В. Зоологія хребетних. Практикум: посібник з навчально-польової практики. -/Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет ім. Григорія Сковороди, Інститут зоології ім.. І. І. Шмальгаузена/. — Київ. Міленіум, 2007.-210с.
- Словник зоологічної номенклатури (1927 — 1928): Факсимільне відтворення видань 1927—1928 рр. — К.: Наукова думка, 2005 р. — 186 с.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Yashirka skelnaYashirka skelnaOhoronnij statusNajmenshij rizik MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciyaDomen Yaderni Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Pidtip Cherepni Craniata Infratip Hrebetni Vertebrata Klas Plazuni Reptilia Ryad Luskati Squamata Pidryad LacertiliaRodina Yashirkovi Lacertidae Pidrodina LacertinaeRid Skelna yashirka Darevskia Vid Yashirka skelnaBinomialna nazvaDarevskia saxicola 1834SinonimiLacerta saxicolaPosilannyaVikishovishe Darevskia saxicolaEOL 792811ITIS 1155286MSOP 164617NCBI 122331 Yashirka skelna Darevskia saxicola predstavnik rodu skelnih yashirok rodini Yashirkovi Lacertidae OpisPorivnyano nevelika yashirka dovzhinoyu tuluba do 5 5 8 sm hvist trohi bilshe nizh u 2 razi dovshe Spina doroslih samciv trav yanisto zelena brudno zelena zelenuvato bura ridshe korichnevo bezheva a u samic pishana korichnevo bura korichnevo sira abo ridshe zelena Uzdovzh seredini spini prohodit smuga utvorena odinarnim abo zdvoyenimi bilsh mensh velikimi nepravilnoyi formi plyamami i cyatkami yaki utvoryuyut inodi sucilnij sitchastij vizerunok Smugi z bokiv utvoreni v tij chi inshij miri podilenimi temnimi plyamami abo kolami zi svitlimi a na rivni grudej blakitnimi plyamami Zustrichayutsya osobini malyunok yakih abo okremi jogo elementi slabko virazheni Cherevo do komira u samciv navesni temno pomaranchevogo shafrano zhovtogo zhovto oranzhevogo abo malinovo rozhevogo zabarvlennya Samici zhovtuvati ruduvati abo rozhevi U period paruvannya krajni cherevni shitki samciv zazvichaj stayut blakitnogo abo svitlo sinogo koloru Golova pomitno stisnuta Shov pomizh lobonosovim i zadnonosovim shitkami ne korotshe shva mizh perednim j zadnim nosovimi Mizhchshelepnij shitok zazvichaj ne torkayetsya lobonosovogo Mizh verhneskronnim j nadochnoyamkovim shitkami ye ryadok z 3 24 zernyatok Pershij verhnoskronnij shitok pomirno dovgij tupo obrizanij pozadu Centralnoskronnij shitok nevelikij serednogo rozmiru abo ne virazhenij Vid pershogo verhnoskronnogo jogo viddileno 2 4 nevelikimi shitkami Komir slabko zazubrenij Po serednij liniyi gorla tyagnutsya 20 35 lusochok Luska tuluba gladenka Navkolo seredini tuluba ye 41 74 lusochki Analnij shitok velikij poperedu nogo bilsh mensh simetrichno roztashovuyetsya 1 ridshe 2 pomitno zbilshenih preanalnih Navkolo seredini gomilki v odnomu ryadku ye 12 23 dribnih lusochok Sposib zhittyaPolyublyaye girski miscini Zhive golovnim chinom na poverhni skel ta riznomanitnih vihodah tverdih porid Zvichajna na kam yanistih shilah ushelin j sered nagromadzhen velikih kameniv ta bril po beregah richok Ridshe zustrichayetsya na derevah u lisah pronikayuchi syudi z dovkolishnih skelnih vihodiv a takozh na morskomu berezi Miscyami zvichajna v kulturnih landshaftah de zaselyaye stini kam yanih budivel ogorozhi uzbichchya girskih dorig i vsilyaki ruyini U gorah zustrichayetsya do visoti 3000 m pronikayuchi v girsko stepovu a miscyami i v subalpijskomu zoni Yak pritulki vikoristovuye vuzki trishini shilini i rozkolini v skelyah prostoru mizh kaminnyam i ridshe dupla derev Serednya chiselnist 80 100 osobin na 1 km Aktivna z lyutogo bereznya do veresnya listopada Na chornomorskomu uzberezhzhi u teplu pogodu zustrichayetsya i vzimku Harchuyetsya dvokrilimi pryamokrilimi murashkami metelikami zhukami pavukami shipavkami rachkami bokoplavami yagodami Ce yajcekladni yashirki Stateva zrilist nastaye u vici 2 rokiv Paruvannya pochinayetsya cherez 3 4 tizhni pislya probudzhennya Vidkladannya yayec v zalezhnosti vid visoti prozhivannya u gorah vidbuvayetsya na pochatku u seredini chervnya lipni abo napochatku serpnya U kladci 2 5 a u velikih samok do 6 yayec rozmirom 6 8 h 12 16 mm Molodi yashirki z yavlyayutsya cherez 55 60 dniv u seredini lipnya serpni abo na pochatku veresnya RozpovsyudzhennyaMeshkaye na Kavkazi u Turechchini kavkazkij chastini Rosiyi pivdennij Ukrayini DzherelaPashenko Yu J Viznachnik zemnovodnih ta plazuniv URSR K 1955 Fauna Ukrayini t 7 K 1959 Kujbida V V Gavris G G Lopatinska V V Zoologiya hrebetnih Praktikum posibnik z navchalno polovoyi praktiki Pereyaslav Hmelnickij derzhavnij pedagogichnij universitet im Grigoriya Skovorodi Institut zoologiyi im I I Shmalgauzena Kiyiv Milenium 2007 210s Slovnik zoologichnoyi nomenklaturi 1927 1928 Faksimilne vidtvorennya vidan 1927 1928 rr K Naukova dumka 2005 r 186 s