Леонід Михайлович Браїло́вський (4 червня 1867, Харків — 7 липня 1937, Рим) — російський живописець, художник театру, архітектор; член і Московського археологічного товариства; академік Петербурзької академії мистецтв з 1916 року.
Браїловський Леонід Михайлович | ||||
---|---|---|---|---|
Народження | 4 червня 1867 Харків, Російська імперія | |||
Смерть | 7 липня 1937[1] (70 років) | |||
Рим, Італія | ||||
Поховання | Кампо Верано | |||
Країна | Російська імперія РРФСР Королівство Італія | |||
Навчання | Петербурзька академія мистецтв (1890) | |||
Діяльність | архітектор | |||
Напрямок | модерн і неокласицизм | |||
Працівник | Московське училище живопису, скульптури та зодчества і Російський державний художньо-промисловий університет імені Сергія Строганова | |||
Роботи в колекції | Музей мистецтв Індіанаполіса | |||
| ||||
Браїловський Леонід Михайлович у Вікісховищі | ||||
Біографія
Народився 23 травня [4 червня] 1867 року в місті Харкові (тепер Україна) в дворянській родині. Закінчив Харківське реальне училище. З 1886 по 1890 рік навчався на архітектурному відділенні Петербурзької академії мистецтв. Наступні три роки виконував обов'язкові програмні практичні завдання і брав участь у різних конкурсах на отримання медалей. Так у 1890 році нагороджений малою, у 1892 році — великою срібною та у 1893 році малою золотою (за програму «Готель для приїжджих в столиці») медалями. У 1894 році отримав звання класного художника архітектури 1-го ступупеня і право на трирічну пенсійну подорож за кордон для ознайомлення з кращими світовими зразками живопису, скульптури і архітектури, а також вдосконалення знань і майстерності. У 1895–1898 роках здійснив поїздки до Греції, Італії, Франції, навчався у художників у Римі і академії Р. Жюльєна у Парижі.
З 1898 року викладав у Московському училищі живопису, скульптури та архітектури; у 1900-ті роки у Строгановському художньому училищі.
1918 року виїхав до Константинополя, де 1921 року відкрив власну майстерню. 1922 року у Белґраді заснував і очолив художні майстерні Народного театру. 1925 року переїхав до Риму. 1933 року заснував Музей російського релігійного зодчества при Конгрегації східних церков у Ватикані.
Помер у Римі 7 липня 1937 року. Похований на цвинтарі Кампо Верано у Римі.
Творчість
Вивчав і копіював фрески в церквах Ярославля, Ростова та Новгорода. У 1890–1920-х роках створив акварелі з видами античних руїн, архітектурних пам'ятників різних країн і епох, з інтер'єрами храмів і палаців. Часто використовував вигадані архітектурні образи, казкові й містичні сюжети.
Був одним із кращих московських художників театру. Оформив
- вистави:
- «Лихо з розуму» Олександра Грибоєдова (1911);
- «Склянка води» Ежена Скріба (1911);
- «Падуанська герцогиня» Оскара Вайлда (1912);
- «Венеціанський купець» Вільяма Шекспіра (1916);
- оперу «Дон Жуан» Вольфганга Амадея Моцарта (1916).
Автор проєктів приватної вілли в Туапсе (початок 1900-х), проєктів прибуткових будинків і вілл в Криму, зокрема власної вілли (1906), театру в Катеринославі (спільно з Іваном Жолтовським), пам'ятників на могилах Антона Чехова у Москві (1907) та композитора Василя Калинникова в Ялті (1908).
Перебуваючи у Белграді Разом із дружиною оформив:
- опери:
- драми «Річард ІІІ» і «Король Лір» Вільяма Шекспіра.
З 1891 року брав участь у виставках , , ; у багатьох групових виставках в Римі, Мілані, Парижі, Лондоні, Амстердамі, Гаазі, Мюнхені, Будапешті, Нью-Йорку, Белграді.
У 1932 році в Папському Східному інституті була влаштована виставка із 42 картин роботи подружжя Брайловських, де були зображені пам'ятники давньоруського релігійного творчості. Надалі ця колекція була куплена для Ватикану Папою Римським Пієм XI.
Твори художника знаходяться в багатьох музейних зібраннях, в тому числі в Державній Третьяковській галереї, Державному Російському музеї, Державному центральному театральному музеї імені О. О. Бахрушина, Музеї Сорбонни в Парижі, Музеях Ватикану, Музеї російського релігійного зодчества при Конгрегації східних церков у Ватикані та інших.
Примітки
- RKDartists
- Инсестиции в искусство. [ 1 жовтня 2020 у Wayback Machine.](рос.)
Література
- Браиловский, Леонид Михайлович // Художники народов СССР. Биобиблиографический словарь. — Москва : «Искусство», 1972. — Т. 2 (Бойченко—Геонджиан). — С. 60. (рос.);
- Браїловський Леонід Михайлович // Митці України : Енциклопедичний довідник / упоряд. : М. Г. Лабінський, В. С. Мурза ; за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1992. — С. 89. — . [Архівовано з першоджерела 12 вересня 2022.];
- В. Є. Ясієвич. Браїловський Леонід Михайлович // Мистецтво України: Енциклопедія в 5 томах. / А. В. Кудрицький, відповідальний редактор. — К.: «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1995. — Т. 1 : А — В. — С. 247. — ISBN 5-88500-27-1.;
- С. І. Білокінь. Браїловський Леонід Михайлович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2004. — Т. 3 : Біо — Бя. — 695 с. — .;
- Андрейканіч А. І. Брайловський Леонід Михайлович // «Антологія українського плаката першої третини ХХ століття». — Косів : Видавничий дім «Довбуш», 2012. — С. 19. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej z takim prizvishem div Brayilovskij Leonid Mihajlovich Brayilo vskij 4 chervnya 1867 Harkiv 7 lipnya 1937 Rim rosijskij zhivopisec hudozhnik teatru arhitektor chlen i Moskovskogo arheologichnogo tovaristva akademik Peterburzkoyi akademiyi mistectv z 1916 roku Brayilovskij Leonid MihajlovichNarodzhennya4 chervnya 1867 1867 06 04 Harkiv Rosijska imperiyaSmert7 lipnya 1937 1937 07 07 1 70 rokiv Rim ItaliyaPohovannyaKampo VeranoKrayina Rosijska imperiya RRFSR Korolivstvo ItaliyaNavchannyaPeterburzka akademiya mistectv 1890 DiyalnistarhitektorNapryamokmodern i neoklasicizmPracivnikMoskovske uchilishe zhivopisu skulpturi ta zodchestva i Rosijskij derzhavnij hudozhno promislovij universitet imeni Sergiya StroganovaRoboti v kolekciyiMuzej mistectv Indianapolisa Brayilovskij Leonid Mihajlovich u VikishovishiBiografiyaNarodivsya 23 travnya 4 chervnya 1867 18670604 roku v misti Harkovi teper Ukrayina v dvoryanskij rodini Zakinchiv Harkivske realne uchilishe Z 1886 po 1890 rik navchavsya na arhitekturnomu viddilenni Peterburzkoyi akademiyi mistectv Nastupni tri roki vikonuvav obov yazkovi programni praktichni zavdannya i brav uchast u riznih konkursah na otrimannya medalej Tak u 1890 roci nagorodzhenij maloyu u 1892 roci velikoyu sribnoyu ta u 1893 roci maloyu zolotoyu za programu Gotel dlya priyizhdzhih v stolici medalyami U 1894 roci otrimav zvannya klasnogo hudozhnika arhitekturi 1 go stupupenya i pravo na tririchnu pensijnu podorozh za kordon dlya oznajomlennya z krashimi svitovimi zrazkami zhivopisu skulpturi i arhitekturi a takozh vdoskonalennya znan i majsternosti U 1895 1898 rokah zdijsniv poyizdki do Greciyi Italiyi Franciyi navchavsya u hudozhnikiv u Rimi i akademiyi R Zhyulyena u Parizhi Z 1898 roku vikladav u Moskovskomu uchilishi zhivopisu skulpturi ta arhitekturi u 1900 ti roki u Stroganovskomu hudozhnomu uchilishi 1918 roku viyihav do Konstantinopolya de 1921 roku vidkriv vlasnu majsternyu 1922 roku u Belgradi zasnuvav i ocholiv hudozhni majsterni Narodnogo teatru 1925 roku pereyihav do Rimu 1933 roku zasnuvav Muzej rosijskogo religijnogo zodchestva pri Kongregaciyi shidnih cerkov u Vatikani Pomer u Rimi 7 lipnya 1937 roku Pohovanij na cvintari Kampo Verano u Rimi TvorchistVivchav i kopiyuvav freski v cerkvah Yaroslavlya Rostova ta Novgoroda U 1890 1920 h rokah stvoriv akvareli z vidami antichnih ruyin arhitekturnih pam yatnikiv riznih krayin i epoh z inter yerami hramiv i palaciv Chasto vikoristovuvav vigadani arhitekturni obrazi kazkovi j mistichni syuzheti Buv odnim iz krashih moskovskih hudozhnikiv teatru Oformiv vistavi Liho z rozumu Oleksandra Griboyedova 1911 Sklyanka vodi Ezhena Skriba 1911 Paduanska gercoginya Oskara Vajlda 1912 Venecianskij kupec Vilyama Shekspira 1916 operu Don Zhuan Volfganga Amadeya Mocarta 1916 Nadgrobok Antona Chehova Nadgrobok Vasilya Kalinnikova Avtor proyektiv privatnoyi villi v Tuapse pochatok 1900 h proyektiv pributkovih budinkiv i vill v Krimu zokrema vlasnoyi villi 1906 teatru v Katerinoslavi spilno z Ivanom Zholtovskim pam yatnikiv na mogilah Antona Chehova u Moskvi 1907 ta kompozitora Vasilya Kalinnikova v Yalti 1908 Perebuvayuchi u Belgradi Razom iz druzhinoyu oformiv operi Careva narechena i Sheherezada Mikola Rimskogo Korsakova Karmen Zhorzha Bize Yevgenij Onyegin i Vinova kralya Petra Chajkovskogo Faust Sharlya Guno drami Richard III i Korol Lir Vilyama Shekspira Z 1891 roku brav uchast u vistavkah u bagatoh grupovih vistavkah v Rimi Milani Parizhi Londoni Amsterdami Gaazi Myunheni Budapeshti Nyu Jorku Belgradi U 1932 roci v Papskomu Shidnomu instituti bula vlashtovana vistavka iz 42 kartin roboti podruzhzhya Brajlovskih de buli zobrazheni pam yatniki davnoruskogo religijnogo tvorchosti Nadali cya kolekciya bula kuplena dlya Vatikanu Papoyu Rimskim Piyem XI Tvori hudozhnika znahodyatsya v bagatoh muzejnih zibrannyah v tomu chisli v Derzhavnij Tretyakovskij galereyi Derzhavnomu Rosijskomu muzeyi Derzhavnomu centralnomu teatralnomu muzeyi imeni O O Bahrushina Muzeyi Sorbonni v Parizhi Muzeyah Vatikanu Muzeyi rosijskogo religijnogo zodchestva pri Kongregaciyi shidnih cerkov u Vatikani ta inshih PrimitkiRKDartists d Track Q17299517 Insesticii v iskusstvo 1 zhovtnya 2020 u Wayback Machine ros LiteraturaBrailovskij Leonid Mihajlovich Hudozhniki narodov SSSR Biobibliograficheskij slovar Moskva Iskusstvo 1972 T 2 Bojchenko Geondzhian S 60 ros Brayilovskij Leonid Mihajlovich Mitci Ukrayini Enciklopedichnij dovidnik uporyad M G Labinskij V S Murza za red A V Kudrickogo K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 1992 S 89 ISBN 5 88500 042 5 Arhivovano z pershodzherela 12 veresnya 2022 V Ye Yasiyevich Brayilovskij Leonid Mihajlovich Mistectvo Ukrayini Enciklopediya v 5 tomah A V Kudrickij vidpovidalnij redaktor K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 1995 T 1 A V S 247 ISBN 5 88500 27 1 S I Bilokin Brayilovskij Leonid Mihajlovich Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2004 T 3 Bio Bya 695 s ISBN 966 02 2682 9 Andrejkanich A I Brajlovskij Leonid Mihajlovich Antologiya ukrayinskogo plakata pershoyi tretini HH stolittya Kosiv Vidavnichij dim Dovbush 2012 S 19 ISBN 966 5467 23 4