Бернард Ладиш

Бернард Ладиш (пол. Bernard Ładysz; 24 липня 1922, Вільно, Польща (нині Вільнюс, Литва — 25 липня 2020 року) — польський оперний співак (бас) та актор.

Бернард Ладиш
пол. Bernard Ładysz
Основна інформація
Дата народження	24 липня 1922(1922-07-24)^[1]^[2]^[…]
Місце народження	Вільнюс, Віленське воєводство, Польська Республіка
Дата смерті	25 липня 2020(2020-07-25)^[4] (98 років)
Місце смерті	Варшава, Республіка Польща^[4]
Поховання	Військові Повонзки
Роки активності	1941 — 2020
Громадянство	Республіка Польща
Професії	оперний співак, актор
Освіта	Музичний університет Фридерика Шопена
Співацький голос	бас-баритон
Інструменти	вокал^[d]
Жанри	опера
Нагороди	^d (1998)
Діти	^d^[5] і ^d^[5]
Файли у Вікісховищі

Біографія

Народився 1922 році у Вільно (на той час — Польща; нині — Вільнюс, Литва). Під час німецько-радянської війни 1941 року почав військову службу сержантом Польської Армії Крайової, брав участь в операції «Буря» 1944 року. Коли Вільно було захоплено Червоною Армією, його, серед багатьох інших, призвали на військову службу за умови присяги Радянському Союзу. Тих, хто відмовлявся, відправляли в різні трудові табори ГУТАБу в Сибіру. Ладиш перебував у в'язниці в ГУТАБу з 1944 по 1946 рік. Після звільнення повернувся до Польщі і продовжив навчання у Варшавській консерваторії. Вперше виступив 1946 року в Церемоніальному оркестрі Війська Польського. Дебютував на сцені 1950 року в ролі Греміна в опері Чайковського «Євгеній Онєгін» у «Великого Театру» у Варшаві. Він залишався учасником ансамблю до 1979 року.

У 1956 році він виграв конкурс у Верчеллі, що призвело до його міжнародного визнання. Потім його запросили виступити в театрі Массімо в Палермо. Він з'явився як Раймондо в 1959 році у записі Доніцетті «Лючія ді Ламмермур» разом із Марією Каллас у головній ролі, єдиною польською співачкою, яка співала з нею. Далі відбулися гастролі по всьому світу, зокрема в Австралії, Америці та Китаї. Його пам'ятають за головні ролі в опері Моцарта «Дон Жуан» і «Борис Годунов» Мусоргського, Філіпа II у опері «Дон Карлос» Верді, Амонасро в «Аїді», Мефістофеля в «Фаусті» Гуно та головною роллю в «Кролі Роджері» Кароля Шимановського. Він також виконував ролі в «Садибі з привидами» і «Галька» Станіслава Монюшка, «Севільський цирульник» Россіні, «Сицилійська вечірня» Верді, «Сила долі», «Ріголетто», «Князь Ігор» Бородіна, «Іоланта» Чайковського. У мюзиклі він з'явився в ролі Тев'є в «Скрипалі на даху».

Ладиш виступав на світових прем'єрах творів Кшиштофа Пендерецького. Він виступав у ролі Патрика Барре в опері Дияволи з Лудена німецькою мовою в Гамбурзькій державній опері 20 червня 1969 року. Він співав соло басом у «Страстях Святого Луки» на Зальцбурзькому фестивалі 1970 року. Він записав обидві твори, оперу разом із Тетяною Троянос.

У кіно він зіграв головну роль у п'єсі Доменіко Чімарози Il maestro di cappella. Як актор, він зіграв у одинадцяти фільмах між 1965 і 1999 роками, включаючи Землю обітовану (1975), Шарлатана (1981) та З вогнем і мечем (1999).

У 2000 році нагороджений Командорським хрестом із зіркою ордена «Відродження Полонії». У травні 2008 року отримав звання почесного доктора Університету музики імені Шопена.

Ладиш помер у Варшаві 25 липня 2020 року, через день після свого 98-го дня народження .

Партії

• «Дияволи з Лудена» Кшиштофа Пендерецького — Батько Барре, вікарій
• «Лючія ді Ламмермур» Доніцетті — Раймонд Бідебенд
• «Борис Годунов» Мусоргського — Борис Годунов
• Євгеній Онєгін Петра Чайковського — Гремін
• Дон Карлос Верді — Філіп II, король Іспанії
• Аїда Верді — Фараон
• Севільський цирульник Россіні — Базіліо
• Дон Жуан Моцарта — Дон Жуан
• «Фауст» Шарля Гуно — Мефістофель

Фільмографія

• 1965 — Білі штори / Les rideaux blancs (епізод «Matura»)
• 1968 — / Lalka — Suzin
• 1969 — Дияволи з Лудена / Die Teufel von Loudun — отець Барре, вікарій (фільм-опера, телебачення)
• 1974 — Земля обітована / Ziemia obiecana — російський купець
• 1981 — Знахар / Znachor — мірошник Прокоп
• 1982 — Долина Ісси / Dolina Issy — бранець
• 1983 — Карате по-польски / Karate po polsku — наставник
• 1986 — Перстень та троянда / Pierścień i róża — King Walorozo
• 1999 — Вогнем і мечем / Ogniem i mieczem — дід Лірник

Нагороди

• 1956 — 1-а премія Міжнародного конкурсу імені Віотті у Верчеллі (Італія)
• 2016 — «Золотий Фрідерик» (з Михайлом Урбаняком та Корою)
• орден «Прапор Праці»
• медаль «За заслуги у культурі Gloria Artis»
• Хрест Заслуги

Примітки

1. Deutsche Nationalbibliothek Record #134438051 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
   d:Track:Q27302d:Track:Q36578
2. SNAC — 2010.
   d:Track:Q29861311
3. Discogs — 2000.
   d:Track:Q504063
4. https://www.onet.pl/muzyka/onetmuzyka/w-wieku-98-lat-zmarl-spiewak-bernard-ladysz/bcs0hkk,681c1dfa
5. https://cojestgrane.pl/polska/mazowieckie/warszawa/wydarzenie/c5n/bernard-ladysz-i-synowie/bylo
6. Vukosavljevic, Dejan (25 July 2020). . operawire.com. Архів оригіналу за 26 липня 2020. Процитовано 28 July 2020.
7. . polandin.com (пол.). 25 July 2020. Архів оригіналу за 25 липня 2020. Процитовано 25 July 2020.
8. . Архів оригіналу за 9 грудня 2021. Процитовано 9 грудня 2021.
9. . polskieradio.pl. 25 July 2020. Архів оригіналу за 27 липня 2020. Процитовано 28 July 2020.
10. . Online Merker (нім.). 30 June 2017. Архів оригіналу за 25 липня 2020. Процитовано 29 July 2020.
11. . filmpolski.pl (пол.). Архів оригіналу за 25 липня 2020. Процитовано 28 July 2020.
12. Kosińska, Małgorzata (26 July 2020). . culture.pl (пол.). Архів оригіналу за 20 жовтня 2020. Процитовано 28 July 2020.
13. . tvp.info (пол.). 25 July 2020. Архів оригіналу за 25 липня 2020. Процитовано 25 July 2020.

Література

• Музичний енциклопедичний словник / Гол. ред. Г. В. Келдиш. — М: Радянська енциклопедія, 1990. — с. 292 —

Посилання

• Бернард Ладиш [ 14 серпня 2020 у Wayback Machine.] на Allmusic(англ.)
• Бернард Ладиш на Allmusic(англ.)
• Бернард Ладиш [ 9 грудня 2021 у Wayback Machine.] на Allmusic(англ.)
• Бернард Ладиш на сайті [ 9 вересня 2013 у Wayback Machine.] КіноПошук