Украї́на у Дру́гій світові́й війні́ — події Другої світової війни, що стосуються заселених українцями земель на території УРСР, РРФСР, БРСР, Польщі, Чехословаччини, Румунії.
- Участь України як УРСР в складі СРСР у Другій світовій війні привела до членства УРСР в ООН.
- А протистояння УПА проти влади СРСР у Другій світовій війні на теренах України заклало основи державного суверенітету сучасної України у державному змаганні української нації.
Наслідки Першої світової війни
Одним із наслідків Першої світової війни стало зруйнування чотирьох імперій: Російської, Австро-Угорської, Османської і Німецької. До Російської та Австро-Угорської імперій на той час належала українська етнічна територія
Значна частина бойових дій світової війни відбувалася на українській етнічній території. Українці брали участь у війні на боці обох блоків держав-супротивників. Країни-учасниці втратили убитими понад 10 млн солдатів і близько 12 млн мирних жителів, близько 55 млн чоловік були поранені. Число загиблих та постраждалих українців у цій війні достеменно невідомо.
Ще до завершення Першої світової війни постала незалежна Українська держава. На початку 1918 року вона була визнана і брала участь в укладенні мирової угоди у Бересті (Брест-Литовському). Делегація Української держави була присутня і намагалася відстоювати інтереси українців на перемовинах під час Паризької конференції 1919 року.
Поділ української етнічної території
За рішеннями Паризької мирової конференції, а пізніше на підставі Ризького, Сен-Жерменського, Тріанонського договорів українська етнічна територія була поділена між чотирма державами: найбільша частина — Кубань, Лівобережна Україна, Слобожанщина, Причорномор'я, частина Полісся і Правобережної України були захоплені військами РРФСР і увійшли до її складу; значна частина території — Галичина, Лемківщини, Посяння, Підляшшя, Холмщина, Волинь — була анексована Польщею; частина земель Буковини і Придністров'я були окуповані Румунією; землі Закарпаття відійшли до складу новоутвореної Чехо-Словаччини.
В 1938–1939 автономна Карпатська Україна у складі Чехословаччини була в результаті Мюнхенської змови і розділу Чехословаччини захоплена Угорщиною.
28 червня — 3 липня 1940 року Червона армія здійснила військову операцію для примусової передачі Румунією Бессарабії та Північної Буковини до складу СРСР. Радянська сторона планувала повномасштабне військове вторгнення до Румунії, але, за кілька годин до початку операції, король Румунії Кароль II прийняв ультимативну ноту радянської сторони й погодився передати Бессарабію (анексовану нею в УНР 1918 року) та Північну Буковину до СРСР.
Військова операція із зайняття території радянськими військами тривала 6 днів, в результаті захоплено територію Бессарабії (44 000 км² з населенням 3,2 млн чол.), Північної Буковини (6 000 км 2 з населенням 500 000 чол.) та регіон Герца (304 км² з населенням 25 000 чол.).
2 серпня 1940 з частини захоплених земель, а також території Молдавської АРСР створена Молдавська Радянська Соціалістична Республіка, попередник сучасної Республіка Молдова. Північна Буковина і Південна Бессарабія увійшли до складу Української РСР.
Радянсько-німецький договір
Внаслідок Секретного додаткового протоколу про розмежування сфер інтересів до Договору про ненапад між Німеччиною і Радянським Союзом сталося вторгнення СРСР до Польщі в 1939, до УРСР насильно приєднана Західна Україна, а в 1940 — Північна Буковина і українська частина Бессарабії. Всі ці територіальні надбання разом із Закарпаттям будуть визнані в кінці війни, з підписанням Паризького мирного договору 1947 року.
Після підписання Договору про ненапад між Німеччиною і Радянським Союзом армії нацистської Німеччини (1 вересня 1939) і СРСР (17 вересня 1939) вдерлися до Польщі. Територія Польщі була розділена між двома державами.
Західноукраїнські землі
В Україні 30 червня 1941 — ОУН Бандери (Бандерівці) у Львові проголосила акт відновлення Української Держави. Німецька окупаційна влада заарештувала керівників ОУН і відправила їх у концтабори.
До кінця першої декади липня німецькі війська захопили Латвію, Литву, Білорусь, значну частину України, Молдову та Естонію. Основні сили радянського Західного фронту розгромлені в Білостоцько-Мінській битві.
Бойові дії на українській етнічній території
Події Другої світової війни відбувалися на українській етнічній території від 1939 до 1944 року.
Українці у складі польської армії взяли участь у бойових діях з Вермахтом з перших годин війни 1 вересня 1939 року. Від 17 вересня їм довелося воювати ще й з частинами Червоної армії.
17 вересня 1939 року війська Червоної армії під командуванням маршала С. К. Тимошенка, вторглись на територію Польщі — у Східну Галичину та Західну Білорусь. Українці брали участь у бойових діях на боці Польщі і на боці СРСР. Захоплені Червоною армією в полон українці,— громадяни Польщі,— частково були через деякий час звільнені з полону. Офіцери-українці, як і їх співгромадяни поляки, утримувались у таборах, а пізніше були знищені за рішенням керівництва СРСР.
У вересні 1939 року керівництво Третього рейху і СРСР поділили завойовану територію Польщі між двома державами. Галичина і Волинь з українським населенням були приєднані до СРСР (УРСР). Територія УРСР була збільшена на 1 тис. км², населення — на 1 млн осіб.
Німецька армія вторглася в Радянський Союз 22 червня 1941 року, починаючи чотирирічну безперервну війну. Загалом, кількість українців, які воювали в лавах Радянської Армії оцінюється від 4,5 млн до 7 мільйонів. Переважна більшість боїв у Німецько-радянській війні відбулася на Східному фронті, і нацистська Німеччина втратила 93 % своїх військ саме там.
В 1945 р. СРСР підписав договір із Чехословаччиною, згідно з яким Закарпаття приєднується до УРСР, відповідно до якого була створена в 1946 Закарпатська область зі столицею в Ужгороді.
На окупованій військами Німеччини частині території УРСР був збережений радянський тип колгоспного ладу у формі «громадських дворів», здійснювався геноцид проти єврейського населення і решти населення (в основному українського), багато було депортовано на примусові роботи до Німеччини. Українці становили значну частину Червоної Армії і її керівництва.
Евакуація населення та промисловості
Окупація українських земель
Українські етнічні землі під час другої світової війни входили до адміністративно-територіальних одиниць на території різних держав: Румунії, Німеччини, СРСР, Угорщини.
Румунія окупувала території між Бугом і Дністром, всю Одеську, південні райони Вінницької і західні — Миколаївської області та частину Молдавської РСР, які отримали назву «Трансністрія».
Угорщина окупувала Карпатську Україну, утворивши на її території Закарпатське губернаторство.
Частина українських земель у складі СРСР постійно змінювалась відповідно до переміщення лінії фронту. На цій території зберігався довоєнний адміністративний поділ та органи влади.
Питання остаточних легальних форм Райхскомісаріату Україна та правового статусу його мешканців Гітлер залишив неясними. Національні почування українців у Райхскомісаріаті Україна мали підтримуватись настільки, наскільки така політика ділила українців та росіян, усуваючи небезпеку спільного протинімецького фронту. Це були головні мотиви, наприклад, для введення в Райхскомісаріаті Україна, поряд з німецькою урядовою мовою української з винятком російської; карбованця замість рубля тощо. Поза тим нацистська політика ослаблювала та сповільнювала ті потенційні чинники національної свідомості, які могли стати важливим елементом у змаганнях до незалежності взагалі. Ослаблення населення з біологічного погляду велося виморенням голодом, обмеженням санітарно-медичної обслуги, нелюдською поведінкою з вивезеними до Німеччини українськими робітниками (приблизно 1,5 млн) і радянськими військовополоненими та масовими екзекуціями різних груп населення за фактичну чи уявну підтримку руху опору.
Жорстокий окупаційний режим призвів до різкого посилення антинімецьких настроїв в Україні. Одним із безпосередніх наслідків стало розгортання на території райхскомісаріату радянського партизанського та українського націоналістичного повстанського рухів. Повстанські і партизанські загони контролювали значну частину території райхскомісаріату і перешкоджали постачанню техніки і продовольства для німецьких військ. Окремі керівники нацистської партії мали намір віддати Коха під партійний суд за розладнання надійного тилу, відсутність якого стала однією з головних причин поразки німецьких військ на Східному фронті. Після вигнання німців Радянською армією з українських територій «Райхскомісаріат Україна» офіційно ліквідовано 10 листопада 1944.
18 січня внаслідок наступу Червоної Армії прорвано кільце блокади навколо Ленінграда. Блокада тривала з 8 вересня 1941 року по 27 січня 1944 року — 872 доби.
Впродовж зимового наступу Червоної армії і наступного контрнаступу вермахту у Східній Україні в центрі радянсько-німецького фронту утворився виступ завглибшки до 150 і шириною до 200 кілометрів, обернений на захід (так звана «Курська дуга»). Німецьке командування вирішило здійснити стратегічну операцію на Курському виступі. Для цього розроблено і в квітні 1943 року затверджено військову операцію під кодовою назвою «Цитадель». Маючи дані про підготовку німецьких військ до наступу, Ставка Верховного Головнокомандування вирішила тимчасово перейти до оборони на Курській дузі і в ході оборонної битви знекровити ударні угрупування ворога і цим створити сприятливі умови для переходу радянських військ у контрнаступ, а потім у загальний стратегічний наступ.
5 липня розпочалася, а 23 серпня завершилася Курська битва. Було знищено 30 німецьких дивізій, зокрема 7 танкових (серед яких елітні дивізії військ СС «Лейбштандарт СС Адольф Гітлер», «Мертва Голова», «Рейх», «Вікінг»). Почався відступ німецьких військ по всій лінії фронту — їм доводиться залишити Орел, Бєлгород, Новоросійськ. Почалися бої за Білорусь і Україну. В битві за Дніпро Червона Армія завдала Німеччині чергової поразки, окупувавши Лівобережну Україну і Кримський півострів.
Наприкінці 1943 — у першій половині 1944 року основні бойові дії проходили на південній ділянці фронту. Німці залишили територію України. Червона Армія зайняла землі Правобережної України, Крим, вийшла до Карпат, вступила на територію Румунії. Крім того Червона армія здійснила грандіозний наступ у Білорусі (Білоруська операція 1944 р.) та Західній Україні. Радянські війська вийшли до кордонів Східної Пруссії, вступили на землі Польщі, разом із польськими військами продовжили наступ.
- 23-25 квітня відбувся бій під Гурбами — найбільший бій між військами УПА та НКВС. В бою брало участь близько 10 тисяч бійців УПА. Проти повстанців НКВС кинуло 5 бригад солдатів і деякі частини Червоної Армії, авіацію, бронепоїзди, 15 легких танків, полк кінноти — всього близько 30 000 солдатів. Літаки використовувалися для розвідки, аби виявити більші скупчення підрозділів УПА.
Життя цивільного населення під окупацією
Наприкінці 1939 — упродовж 1940 р. на територію Генерального губернаторства перебралося з підрадянської частини Галичини від 20 до 30 тис. лише українських політичних біженців. Великі групи біженців складалися переважно з осіб певної національності (жиди, поляки, українці, німці).
Участь українців у збройних формуваннях різних країн й партизанській боротьбі
Українці брали участь у бойових діях у складі збройних сил СРСР, Канади, Австралії, Польщі, Чехо-Словаччини, Німеччини, Румунії.
Країна | Кількість | Відсоток українців в армії |
---|---|---|
Радянський Союз | 7,000,000 | 23% |
Німеччина | 250,000 | 0,014% |
Польща | 120,000 | 16% |
Українська держава | 100,000 | 46% |
Сполучені Штати | 80,000 | 0,005% |
Британська імперія | 45,000 | 0,003% |
Франція | 6,000 | 0,002% |
УПА
Розпочала свою діяльність з весни 1943 року на територіях, які до 1939–1940 років входили до складу Польщі і Румунії: райхскомісаріату Україна (Генеральна округа Волинь-Поділля) — з кінця березня 1943, Генерал-губернаторства (Галичина — з кінця 1943, Холмщина — з осені 1943) та румунської Трансністрії (Північна Буковина) — з літа 1944.
УПА діяла до 1953 року, коли активні її дії припинено, а окремі вогнища спротиву діяли впродовж 1950-1960-х років. З 1943 по 1950 роки Головним Командиром УПА був генерал Роман Шухевич, з 1950 по 1954 рр. — Василь Кук.
Ставлення до історії УПА в українському суспільстві впродовж років незалежності коливається між позитивним (борці за незалежність) і протилежним (німецькі колаборанти): сама оцінка часто спирається на пропагандистські штампи обох сторін. Питання про офіційне визнання УПА воюючою стороною у Другій світової війні та пов'язане з цим питанням надання ветеранам УПА пільг на державному рівні (декілька західних областей вже прийняли це рішення на своєму рівні), досі залишаються невирішеними. З 2005 року в Україні офіційно святкуються річниці створення УПА (14 жовтня 1942, свято Покро́ви Пресвято́ї Богоро́диці).
Боротьба Української повстанської армії — складова Українського визвольного руху 1920—1950 років.
Коли нацистська Німеччина та її союзники розпочали операцію Барбаросса в 1941 році, багато поляків і українців, втомившись від гніту СРСР дивилися на загарбників, як визволителів. Українські націоналістичні активісти відчули у той момент, що потрібно скористатися влучним моментом для створення незалежної Української держави. На початку війни, німці заохочували деякою мірою українських націоналістів, обіцянками про проголошення «Великої України». Вони хотіли використати антирадянську ворожість.
Наслідки Другої світової війни для українців
Людські втрати України
Загалом вже до 22 червня 1941 року у складі різних армій полягло не менше 100 тисяч українців.
За офіційною статистикою СРСР представництво всіх національностей у складі Червоної армії відповідало їх відсотковому співвідношенню за даними передвоєнного перепису населення СРСР.
Загальні втрати українських цивільних осіб під час нацистської окупації оцінюються близько семи мільйонів осіб, з яких близько мільйона вбитих айнзатцкомандами. Багато мирних жителів стали жертвами жорстокого поводження, примусової праці чи помсти у зв'язку з нападом партизан на німців. Серед одинадцяти мільйонів червоноармійців, близько чверті були етнічні українці.
Крім того, в Україні проводились одні з найбільш активних бойових дій під час війни — від Київського оточення, де німці захопили понад 660 тисяч радянських солдатів і оборони Одеси до перетину Дніпра радянськими військами.
Вивченню людських втрат України доби Другої світової війни присвячений державний проект «Книга Пам'яті України».
Рішення міжнародних конференцій часів війни, що стосувались українських земель
Поділ української етнічної території
Див. також
Військові операції
- Прикордонні битви (1941)
- Битва за Київ (1941)
- Битва під Уманню
- Оборона Одеси (1941)
- Барвінково-Лозовська операція
- Харківська операція 1942
- Ізюм-Барвінківська операція
- Бєлгородсько-Харківська операція
- Донбаська операція (1943)
- Битва за Дніпро
- Чернігівсько-Полтавська стратегічна операція
- Чернігівсько-Прип'ятська наступальна операція
- Дніпровська повітряно-десантна операція
- Битва за Київ (1943)
- Житомирсько-Бердичівська наступальна операція 1943-1944
- Кіровоградська операція
- Рівненсько-Луцька операція
- Корсунь-Шевченківська операція
- Проскурівсько-Чернівецька операція
- Умансько-Ботошанська операція
- Березнегувато-Снігурівська наступальна операція
- Львівсько-Сандомирська операція
- Східно-Карпатська операція
- Карпатсько-ужгородська наступальна операція 1944
Інше
- Втрати України в Другій Світовій війні
- Пакт Молотова — Ріббентропа
- Карпатська Україна
- Мюнхенська угода 1938 року
- Атлантична хартія
- Московська конференція (1943)
- Конференція керівників урядів трьох союзних держав у Тегерані 1943
- Кримська конференція керівників урядів трьох союзних держав 1945
- Потсдамська конференція
- Конференція Об'єднаних Націй у Сан-Франциско (1945)
- Операція «Вісла»
- Гельсінські угоди
- Демографічні втрати України в першій половині XX століття
- Антифашистські мітинги представників українського народу
Примітки
- . Архів оригіналу за 19 липня 2011. Процитовано 25 жовтня 2015.
- Див. УНР, Українська Держава
- . Архів оригіналу за 30 березня 2012. Процитовано 14 грудня 2014.
- . Архів оригіналу за 27 лютого 2012. Процитовано 14 грудня 2014.
- . Архів оригіналу за 30 серпня 2013. Процитовано 14 грудня 2014.
- . Архів оригіналу за 21 лютого 2011. Процитовано 14 грудня 2014.
- Дивись Катинський розстріл.
- Див. Договір про дружбу та кордони між СРСР та Німеччиною
- Як правило, ці цифри мають тенденцію бути вищими, тому що не включають українських резидентів інших країн чи українських євреїв.
- Weinberg, p. 264.
- Rozhnov, Konstantin, http://news.bbc.co.uk/2/hi/europe/4508901.stm [ 17 вересня 2018 у Wayback Machine.]
- «Доповідь внутрішніх військ НКВС Українського округу командуючому військами 1-го Українського Фронту маршалу Радянського Союзу Г. К. Жукову про результати операції з ліквідації банд ОУН в Крем'янецьких [Кременецьких] лісах Рівненської області» — Архіви СБУ, справа № 363, стор.626-627
- . Архів оригіналу за 26 серпня 2016. Процитовано 10 серпня 2016.
- . Архів оригіналу за 10 червня 2018. Процитовано 14 червня 2018.
- . Архів оригіналу за 14 червня 2018. Процитовано 14 червня 2018.
- . Архів оригіналу за 14 червня 2018. Процитовано 14 червня 2018.
- Як державне утворення якому підпорядковувалась УПА
- . Архів оригіналу за 14 червня 2018. Процитовано 14 червня 2018.
- . Архів оригіналу за 16 грудня 2014. Процитовано 11 жовтня 2014.
- . Архів оригіналу за 14 червня 2018. Процитовано 14 червня 2018.
- Муковський І. Т., Лисенко О. Є. Звитяга і жертовність: Українці на фронтах другої світової війни / За ред. В. Д. Конашевича.— К.: Пошуково-вид. агентство «Книга Пам'яті України», 1996.— С. 4.
Джерела
- Кучер В. І., Чернега П. М. Україна у Другій світовій війні (1939—1945): Посібн. для вчителя.- К.: Генеза, 2004.- 272 с.
- Муковський І. Т., Лисенко О. Є. Звитяга і жертовність: Українці на фронтах другої світової війни / За ред. В. Д. Конашевича.— К.: Пошуково-вид. агентство «Книга Пам'яті України», 1996.— 568 с. .
- Україна у Другій світовій війні: джерела та інтерпретації (до 65-річчя Великої Перемоги). Матеріали міжнародної наукової конференції/Відповідальний редактор: Легасова Л. В. — К.: Меморіальний комплекс «Національний музей історії Великої Вітчизняної війни 1941—1945 років», 2011. — 800 с.
- Україна в Другій світовій війні у документах. Збірник німецьких архівних документів (1942—1943): Т. 3 / Упоряд. В. М. Косика. — Львів: Інститут українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України; Львівський державний університет ім. І. Франка; Інститут української археографії та джерелознавства ім. М. Грушевського НАН України, 1999. — 384 с.
- Україна у Другій світовій війні. — Київ : Український інститут національної пам'яті, 2015. — 28 с.
- Чайковський А. С. Невідома війна: (Партизанський рух в Україні 1941—1944 рр. мовою документів, очима історика.). — К.: Україна, 1994. — 255 с.
- Ericson, Edward E. Feeding the German Eagle: Soviet Economic Aid to Nazi Germany, 1933—1941. New York: Praeger, 1999.
- Kochan, Lionel. Russia and the Weimar Republic. Cambridge: Bowes & Bowes, 1954.
- . German-Soviet Relations between the Two World Wars. Baltimore: Johns Hopkins Press, 1951.
- Юрий Фельштинский. Оглашению подлежит. СССР-Германия, 1939—1941. Документы и материалы. [ 21 серпня 2007 у Wayback Machine.]
- Рольф Аманн.
- Советский Союз на международных конференциях периода Великой Отечественной вой-ны, 1941—1945 гг.: Сборник документов / М-во иностр. дел СССР.— М.: Политиздат, 1984.
- Т. 4. Крымская конференция руководителей трех союзных держав — СССР, США и Великобритании (4—11 февр. 1945 г.). — 302 с.
- Советский Союз на международных конференциях периода Великой Отечественной войны, 1941—1945 гг.: Сборник документов / М-во иностр. дел СССР.— М.: Политиздат, 1984.
- Т. 5. Конференнция Объединенных Наций в Сан-Франциско (25 апр. — 26 июня 1945 г.).— 654 с., ил.
- Депортації. Західні землі України кінця 30-х — початку 50-х рр. Документи, матеріали, спогади: У трьох томах, Т. 1. 1939—1945 рр. — Львів: НАН України, Інститут українознавства, 1996. — 752 с.
- ОУН в 1941 році. Документи. В 2-х ч. Ч. 1./ Упорядники О.Веселова, О.Лисенко, І.Патриляк, В.Сергійчук. Відп.ред. С.Кульчицький.- Київ: Інститут історії України НАН України, 2006.- 336 с.
- ОУН в 1941 році. Документи. В 2-х ч. Ч. 2./ Упорядники О.Веселова, О.Лисенко, І.Патриляк, В.Сергійчук. Відп.ред. С.Кульчицький.- Київ: Інститут історії України НАН України, 2006.- С. 337—603.
- ОУН і УПА в 1944 році: Документи. В 2 ч. Ч. 1./ Упорядники: О. Веселова, С. Кокін, О. Лисенко, В. Сергійчук. Відп. ред. С. Кульчицький.— Київ: Інститут історії України НАН України, 2009.— 292 с.
- ОУН і УПА в 1944 році: Документи. В 2 ч. Ч. 2./ Упорядники: О. Веселова, С. Кокін, О. Лисенко, В. Сергійчук. Відп. ред. С. Кульчицький.— Київ: Інститут історії України НАН України, 2009.—— 256 с.
- ОУН в 1942 році: Документи./Упорядники: О.Веселова, О.Лисенко, І.Патриляк, В.Сергійчук. Відпов. ред. С.Кульчицький.- Київ: Інститут історії України НАН України, 2006.- 243 с.
- ОУН і УПА в 1943 році: Документи./Упорядники: О.Веселова, В.Дзьобак, М.Дубик, В.Сергійчук. Відпов. Ред.. С.Кульчицький.- Київ: Інститут історії України НАН України, 2008.- 347 с.
- «Вдячність» за відданість./Упорядник Євген Козак.-Львів, 2014.— 28 с.
- Грицюк В. М. Стратегічні та фронтові операції Великої Вітчизняної війни на території України / НАН України. Ін-т історії України.— К., 2010.— 150 с. (Серія «Україна. Друга світова війна. 1939—1945») (серія), 978-966-02-5633-0
- Друга світова війна в історичній пам'яті України. (За матеріалами Українського інституту національної пам'яті) / [Упорядники: Л. Герасименко, Р. Пилявець].—Київ-Ніжин: Видавець ПП Лисенко М. М., 2010. — 247 с. + 22 с. іл.
- Перепічка Є. В.ОУН і УПА в роки Другої світової війни.- Львів: СПОЛОМ, 2009.- 740 с.
- Друга світова війна і доля народів України: Матеріали Всеукраїнської наукової конференції.— К.: Сфера, 2005.— 220 с. .
Література
- А. Ф. Трубайчук. Українське питання під час Другої світової війни // Українська дипломатична енциклопедія : у 2 т. / ред. кол.: Л. В. Губерський (голова) та ін. — К. : Знання України, 2004. — Т. 2 : М — Я. — 812 с. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ukrayi na u Dru gij svitovi j vijni podiyi Drugoyi svitovoyi vijni sho stosuyutsya zaselenih ukrayincyami zemel na teritoriyi URSR RRFSR BRSR Polshi Chehoslovachchini Rumuniyi Uchast Ukrayini yak URSR v skladi SRSR u Drugij svitovij vijni privela do chlenstva URSR v OON A protistoyannya UPA proti vladi SRSR u Drugij svitovij vijni na terenah Ukrayini zaklalo osnovi derzhavnogo suverenitetu suchasnoyi Ukrayini u derzhavnomu zmaganni ukrayinskoyi naciyi Naslidki Pershoyi svitovoyi vijniDokladnishe Persha svitova vijna Odnim iz naslidkiv Pershoyi svitovoyi vijni stalo zrujnuvannya chotiroh imperij Rosijskoyi Avstro Ugorskoyi Osmanskoyi i Nimeckoyi Do Rosijskoyi ta Avstro Ugorskoyi imperij na toj chas nalezhala ukrayinska etnichna teritoriya Znachna chastina bojovih dij svitovoyi vijni vidbuvalasya na ukrayinskij etnichnij teritoriyi Ukrayinci brali uchast u vijni na boci oboh blokiv derzhav suprotivnikiv Krayini uchasnici vtratili ubitimi ponad 10 mln soldativ i blizko 12 mln mirnih zhiteliv blizko 55 mln cholovik buli poraneni Chislo zagiblih ta postrazhdalih ukrayinciv u cij vijni dostemenno nevidomo She do zavershennya Pershoyi svitovoyi vijni postala nezalezhna Ukrayinska derzhava Na pochatku 1918 roku vona bula viznana i brala uchast v ukladenni mirovoyi ugodi u Beresti Brest Litovskomu Delegaciya Ukrayinskoyi derzhavi bula prisutnya i namagalasya vidstoyuvati interesi ukrayinciv na peremovinah pid chas Parizkoyi konferenciyi 1919 roku Podil ukrayinskoyi etnichnoyi teritoriyi Dokladnishe Bessarabsko bukovinskij pohid 1940 Za rishennyami Parizkoyi mirovoyi konferenciyi a piznishe na pidstavi Rizkogo Sen Zhermenskogo Trianonskogo dogovoriv ukrayinska etnichna teritoriya bula podilena mizh chotirma derzhavami najbilsha chastina Kuban Livoberezhna Ukrayina Slobozhanshina Prichornomor ya chastina Polissya i Pravoberezhnoyi Ukrayini buli zahopleni vijskami RRFSR i uvijshli do yiyi skladu znachna chastina teritoriyi Galichina Lemkivshini Posyannya Pidlyashshya Holmshina Volin bula aneksovana Polsheyu chastina zemel Bukovini i Pridnistrov ya buli okupovani Rumuniyeyu zemli Zakarpattya vidijshli do skladu novoutvorenoyi Cheho Slovachchini V 1938 1939 avtonomna Karpatska Ukrayina u skladi Chehoslovachchini bula v rezultati Myunhenskoyi zmovi i rozdilu Chehoslovachchini zahoplena Ugorshinoyu 28 chervnya 3 lipnya 1940 roku Chervona armiya zdijsnila vijskovu operaciyu dlya primusovoyi peredachi Rumuniyeyu Bessarabiyi ta Pivnichnoyi Bukovini do skladu SRSR Radyanska storona planuvala povnomasshtabne vijskove vtorgnennya do Rumuniyi ale za kilka godin do pochatku operaciyi korol Rumuniyi Karol II prijnyav ultimativnu notu radyanskoyi storoni j pogodivsya peredati Bessarabiyu aneksovanu neyu v UNR 1918 roku ta Pivnichnu Bukovinu do SRSR Vijskova operaciya iz zajnyattya teritoriyi radyanskimi vijskami trivala 6 dniv v rezultati zahopleno teritoriyu Bessarabiyi 44 000 km z naselennyam 3 2 mln chol Pivnichnoyi Bukovini 6 000 km 2 z naselennyam 500 000 chol ta region Gerca 304 km z naselennyam 25 000 chol 2 serpnya 1940 z chastini zahoplenih zemel a takozh teritoriyi Moldavskoyi ARSR stvorena Moldavska Radyanska Socialistichna Respublika poperednik suchasnoyi Respublika Moldova Pivnichna Bukovina i Pivdenna Bessarabiya uvijshli do skladu Ukrayinskoyi RSR Radyansko nimeckij dogovirDokladnishe Radyansko nimecki vidnosini do 1941 roku Vnaslidok Sekretnogo dodatkovogo protokolu pro rozmezhuvannya sfer interesiv do Dogovoru pro nenapad mizh Nimechchinoyu i Radyanskim Soyuzom stalosya vtorgnennya SRSR do Polshi v 1939 do URSR nasilno priyednana Zahidna Ukrayina a v 1940 Pivnichna Bukovina i ukrayinska chastina Bessarabiyi Vsi ci teritorialni nadbannya razom iz Zakarpattyam budut viznani v kinci vijni z pidpisannyam Parizkogo mirnogo dogovoru 1947 roku Pislya pidpisannya Dogovoru pro nenapad mizh Nimechchinoyu i Radyanskim Soyuzom armiyi nacistskoyi Nimechchini 1 veresnya 1939 i SRSR 17 veresnya 1939 vderlisya do Polshi Teritoriya Polshi bula rozdilena mizh dvoma derzhavami Zahidnoukrayinski zemliV Ukrayini 30 chervnya 1941 OUN Banderi Banderivci u Lvovi progolosila akt vidnovlennya Ukrayinskoyi Derzhavi Nimecka okupacijna vlada zaareshtuvala kerivnikiv OUN i vidpravila yih u konctabori Do kincya pershoyi dekadi lipnya nimecki vijska zahopili Latviyu Litvu Bilorus znachnu chastinu Ukrayini Moldovu ta Estoniyu Osnovni sili radyanskogo Zahidnogo frontu rozgromleni v Bilostocko Minskij bitvi Bojovi diyi na ukrayinskij etnichnij teritoriyiDokladnishe Kurska bitva Bitva za Dnipro ta Dniprovsko Karpatska operaciya Podiyi Drugoyi svitovoyi vijni vidbuvalisya na ukrayinskij etnichnij teritoriyi vid 1939 do 1944 roku Ukrayinci u skladi polskoyi armiyi vzyali uchast u bojovih diyah z Vermahtom z pershih godin vijni 1 veresnya 1939 roku Vid 17 veresnya yim dovelosya voyuvati she j z chastinami Chervonoyi armiyi 17 veresnya 1939 roku vijska Chervonoyi armiyi pid komanduvannyam marshala S K Timoshenka vtorglis na teritoriyu Polshi u Shidnu Galichinu ta Zahidnu Bilorus Ukrayinci brali uchast u bojovih diyah na boci Polshi i na boci SRSR Zahopleni Chervonoyu armiyeyu v polon ukrayinci gromadyani Polshi chastkovo buli cherez deyakij chas zvilneni z polonu Oficeri ukrayinci yak i yih spivgromadyani polyaki utrimuvalis u taborah a piznishe buli znisheni za rishennyam kerivnictva SRSR U veresni 1939 roku kerivnictvo Tretogo rejhu i SRSR podilili zavojovanu teritoriyu Polshi mizh dvoma derzhavami Galichina i Volin z ukrayinskim naselennyam buli priyednani do SRSR URSR Teritoriya URSR bula zbilshena na 1 tis km naselennya na 1 mln osib Nimecka armiya vtorglasya v Radyanskij Soyuz 22 chervnya 1941 roku pochinayuchi chotiririchnu bezperervnu vijnu Zagalom kilkist ukrayinciv yaki voyuvali v lavah Radyanskoyi Armiyi ocinyuyetsya vid 4 5 mln do 7 miljoniv Perevazhna bilshist boyiv u Nimecko radyanskij vijni vidbulasya na Shidnomu fronti i nacistska Nimechchina vtratila 93 svoyih vijsk same tam V 1945 r SRSR pidpisav dogovir iz Chehoslovachchinoyu zgidno z yakim Zakarpattya priyednuyetsya do URSR vidpovidno do yakogo bula stvorena v 1946 Zakarpatska oblast zi stoliceyu v Uzhgorodi Na okupovanij vijskami Nimechchini chastini teritoriyi URSR buv zberezhenij radyanskij tip kolgospnogo ladu u formi gromadskih dvoriv zdijsnyuvavsya genocid proti yevrejskogo naselennya i reshti naselennya v osnovnomu ukrayinskogo bagato bulo deportovano na primusovi roboti do Nimechchini Ukrayinci stanovili znachnu chastinu Chervonoyi Armiyi i yiyi kerivnictva Evakuaciya naselennya ta promislovosti Okupaciya ukrayinskih zemel Ukrayinski etnichni zemli pid chas drugoyi svitovoyi vijni vhodili do administrativno teritorialnih odinic na teritoriyi riznih derzhav Rumuniyi Nimechchini SRSR Ugorshini Rumuniya okupuvala teritoriyi mizh Bugom i Dnistrom vsyu Odesku pivdenni rajoni Vinnickoyi i zahidni Mikolayivskoyi oblasti ta chastinu Moldavskoyi RSR yaki otrimali nazvu Transnistriya Ugorshina okupuvala Karpatsku Ukrayinu utvorivshi na yiyi teritoriyi Zakarpatske gubernatorstvo Chastina ukrayinskih zemel u skladi SRSR postijno zminyuvalas vidpovidno do peremishennya liniyi frontu Na cij teritoriyi zberigavsya dovoyennij administrativnij podil ta organi vladi Pitannya ostatochnih legalnih form Rajhskomisariatu Ukrayina ta pravovogo statusu jogo meshkanciv Gitler zalishiv neyasnimi Nacionalni pochuvannya ukrayinciv u Rajhskomisariati Ukrayina mali pidtrimuvatis nastilki naskilki taka politika dilila ukrayinciv ta rosiyan usuvayuchi nebezpeku spilnogo protinimeckogo frontu Ce buli golovni motivi napriklad dlya vvedennya v Rajhskomisariati Ukrayina poryad z nimeckoyu uryadovoyu movoyu ukrayinskoyi z vinyatkom rosijskoyi karbovancya zamist rublya tosho Poza tim nacistska politika oslablyuvala ta spovilnyuvala ti potencijni chinniki nacionalnoyi svidomosti yaki mogli stati vazhlivim elementom u zmagannyah do nezalezhnosti vzagali Oslablennya naselennya z biologichnogo poglyadu velosya vimorennyam golodom obmezhennyam sanitarno medichnoyi obslugi nelyudskoyu povedinkoyu z vivezenimi do Nimechchini ukrayinskimi robitnikami priblizno 1 5 mln i radyanskimi vijskovopolonenimi ta masovimi ekzekuciyami riznih grup naselennya za faktichnu chi uyavnu pidtrimku ruhu oporu Zhorstokij okupacijnij rezhim prizviv do rizkogo posilennya antinimeckih nastroyiv v Ukrayini Odnim iz bezposerednih naslidkiv stalo rozgortannya na teritoriyi rajhskomisariatu radyanskogo partizanskogo ta ukrayinskogo nacionalistichnogo povstanskogo ruhiv Povstanski i partizanski zagoni kontrolyuvali znachnu chastinu teritoriyi rajhskomisariatu i pereshkodzhali postachannyu tehniki i prodovolstva dlya nimeckih vijsk Okremi kerivniki nacistskoyi partiyi mali namir viddati Koha pid partijnij sud za rozladnannya nadijnogo tilu vidsutnist yakogo stala odniyeyu z golovnih prichin porazki nimeckih vijsk na Shidnomu fronti Pislya vignannya nimciv Radyanskoyu armiyeyu z ukrayinskih teritorij Rajhskomisariat Ukrayina oficijno likvidovano 10 listopada 1944 Katyusha reaktivna ustanovka Radyanski Il 2 atakuyut kolonu Vermahtu pid chas Kurskoyi bitvi 1 lipnya 1943 r Nimecki pihotinci 2 yi tankovoyi diviziyi SS Das Rajh za pidtrimki tankiv Panzer VI Tigr v boyah na Kurskij duzi Voronezkij front Lito 1943 18 sichnya vnaslidok nastupu Chervonoyi Armiyi prorvano kilce blokadi navkolo Leningrada Blokada trivala z 8 veresnya 1941 roku po 27 sichnya 1944 roku 872 dobi Vprodovzh zimovogo nastupu Chervonoyi armiyi i nastupnogo kontrnastupu vermahtu u Shidnij Ukrayini v centri radyansko nimeckogo frontu utvorivsya vistup zavglibshki do 150 i shirinoyu do 200 kilometriv obernenij na zahid tak zvana Kurska duga Nimecke komanduvannya virishilo zdijsniti strategichnu operaciyu na Kurskomu vistupi Dlya cogo rozrobleno i v kvitni 1943 roku zatverdzheno vijskovu operaciyu pid kodovoyu nazvoyu Citadel Mayuchi dani pro pidgotovku nimeckih vijsk do nastupu Stavka Verhovnogo Golovnokomanduvannya virishila timchasovo perejti do oboroni na Kurskij duzi i v hodi oboronnoyi bitvi znekroviti udarni ugrupuvannya voroga i cim stvoriti spriyatlivi umovi dlya perehodu radyanskih vijsk u kontrnastup a potim u zagalnij strategichnij nastup 5 lipnya rozpochalasya a 23 serpnya zavershilasya Kurska bitva Bulo znisheno 30 nimeckih divizij zokrema 7 tankovih sered yakih elitni diviziyi vijsk SS Lejbshtandart SS Adolf Gitler Mertva Golova Rejh Viking Pochavsya vidstup nimeckih vijsk po vsij liniyi frontu yim dovoditsya zalishiti Orel Byelgorod Novorosijsk Pochalisya boyi za Bilorus i Ukrayinu V bitvi za Dnipro Chervona Armiya zavdala Nimechchini chergovoyi porazki okupuvavshi Livoberezhnu Ukrayinu i Krimskij pivostriv Naprikinci 1943 u pershij polovini 1944 roku osnovni bojovi diyi prohodili na pivdennij dilyanci frontu Nimci zalishili teritoriyu Ukrayini Chervona Armiya zajnyala zemli Pravoberezhnoyi Ukrayini Krim vijshla do Karpat vstupila na teritoriyu Rumuniyi Krim togo Chervona armiya zdijsnila grandioznij nastup u Bilorusi Biloruska operaciya 1944 r ta Zahidnij Ukrayini Radyanski vijska vijshli do kordoniv Shidnoyi Prussiyi vstupili na zemli Polshi razom iz polskimi vijskami prodovzhili nastup 23 25 kvitnya vidbuvsya bij pid Gurbami najbilshij bij mizh vijskami UPA ta NKVS V boyu bralo uchast blizko 10 tisyach bijciv UPA Proti povstanciv NKVS kinulo 5 brigad soldativ i deyaki chastini Chervonoyi Armiyi aviaciyu bronepoyizdi 15 legkih tankiv polk kinnoti vsogo blizko 30 000 soldativ Litaki vikoristovuvalisya dlya rozvidki abi viyaviti bilshi skupchennya pidrozdiliv UPA Zhittya civilnogo naselennya pid okupaciyeyuDokladnishe Rajhskomisariat Ukrayina Dokladnishe Dokladnishe ostarbajter Dokladnishe Naprikinci 1939 uprodovzh 1940 r na teritoriyu Generalnogo gubernatorstva perebralosya z pidradyanskoyi chastini Galichini vid 20 do 30 tis lishe ukrayinskih politichnih bizhenciv Veliki grupi bizhenciv skladalisya perevazhno z osib pevnoyi nacionalnosti zhidi polyaki ukrayinci nimci Uchast ukrayinciv u zbrojnih formuvannyah riznih krayin j partizanskij borotbiDokladnishe Komunistichne pidpillya na teritoriyi Ukrayini u chasi Drugoyi svitovoyi vijni Ukrayinci brali uchast u bojovih diyah u skladi zbrojnih sil SRSR Kanadi Avstraliyi Polshi Cheho Slovachchini Nimechchini Rumuniyi Krayina Kilkist Vidsotok ukrayinciv v armiyiRadyanskij Soyuz 7006700000000000000 7 000 000 23 Nimechchina 7005250000000000000 250 000 0 014 Polsha 7005120000000000000 120 000 16 Ukrayinska derzhava 7005100000000000000 100 000 46 Spolucheni Shtati 7004800000000000000 80 000 0 005 Britanska imperiya 7004450000000000000 45 000 0 003 Franciya 7003600000000000000 6 000 0 002 UPA Dokladnishe Ukrayinska povstanska armiya Rozpochala svoyu diyalnist z vesni 1943 roku na teritoriyah yaki do 1939 1940 rokiv vhodili do skladu Polshi i Rumuniyi rajhskomisariatu Ukrayina Generalna okruga Volin Podillya z kincya bereznya 1943 General gubernatorstva Galichina z kincya 1943 Holmshina z oseni 1943 ta rumunskoyi Transnistriyi Pivnichna Bukovina z lita 1944 UPA diyala do 1953 roku koli aktivni yiyi diyi pripineno a okremi vognisha sprotivu diyali vprodovzh 1950 1960 h rokiv Z 1943 po 1950 roki Golovnim Komandirom UPA buv general Roman Shuhevich z 1950 po 1954 rr Vasil Kuk Stavlennya do istoriyi UPA v ukrayinskomu suspilstvi vprodovzh rokiv nezalezhnosti kolivayetsya mizh pozitivnim borci za nezalezhnist i protilezhnim nimecki kolaboranti sama ocinka chasto spirayetsya na propagandistski shtampi oboh storin Pitannya pro oficijne viznannya UPA voyuyuchoyu storonoyu u Drugij svitovoyi vijni ta pov yazane z cim pitannyam nadannya veteranam UPA pilg na derzhavnomu rivni dekilka zahidnih oblastej vzhe prijnyali ce rishennya na svoyemu rivni dosi zalishayutsya nevirishenimi Z 2005 roku v Ukrayini oficijno svyatkuyutsya richnici stvorennya UPA 14 zhovtnya 1942 svyato Pokro vi Presvyato yi Bogoro dici Borotba Ukrayinskoyi povstanskoyi armiyi skladova Ukrayinskogo vizvolnogo ruhu 1920 1950 rokiv Koli nacistska Nimechchina ta yiyi soyuzniki rozpochali operaciyu Barbarossa v 1941 roci bagato polyakiv i ukrayinciv vtomivshis vid gnitu SRSR divilisya na zagarbnikiv yak vizvoliteliv Ukrayinski nacionalistichni aktivisti vidchuli u toj moment sho potribno skoristatisya vluchnim momentom dlya stvorennya nezalezhnoyi Ukrayinskoyi derzhavi Na pochatku vijni nimci zaohochuvali deyakoyu miroyu ukrayinskih nacionalistiv obicyankami pro progoloshennya Velikoyi Ukrayini Voni hotili vikoristati antiradyansku vorozhist Naslidki Drugoyi svitovoyi vijni dlya ukrayincivDokladnishe Naslidki Drugoyi svitovoyi vijni dlya Ukrayini Lyudski vtrati Ukrayini Zagalom vzhe do 22 chervnya 1941 roku u skladi riznih armij polyaglo ne menshe 100 tisyach ukrayinciv Za oficijnoyu statistikoyu SRSR predstavnictvo vsih nacionalnostej u skladi Chervonoyi armiyi vidpovidalo yih vidsotkovomu spivvidnoshennyu za danimi peredvoyennogo perepisu naselennya SRSR Zagalni vtrati ukrayinskih civilnih osib pid chas nacistskoyi okupaciyi ocinyuyutsya blizko semi miljoniv osib z yakih blizko miljona vbitih ajnzatckomandami Bagato mirnih zhiteliv stali zhertvami zhorstokogo povodzhennya primusovoyi praci chi pomsti u zv yazku z napadom partizan na nimciv Sered odinadcyati miljoniv chervonoarmijciv blizko chverti buli etnichni ukrayinci Krim togo v Ukrayini provodilis odni z najbilsh aktivnih bojovih dij pid chas vijni vid Kiyivskogo otochennya de nimci zahopili ponad 660 tisyach radyanskih soldativ i oboroni Odesi do peretinu Dnipra radyanskimi vijskami Vivchennyu lyudskih vtrat Ukrayini dobi Drugoyi svitovoyi vijni prisvyachenij derzhavnij proekt Kniga Pam yati Ukrayini Dokladnishe Kniga Pam yati Ukrayini Istoriko memorialnij serial Rishennya mizhnarodnih konferencij chasiv vijni sho stosuvalis ukrayinskih zemel Podil ukrayinskoyi etnichnoyi teritoriyiDiv takozhVijskovi operaciyi Prikordonni bitvi 1941 Bitva za Kiyiv 1941 Bitva pid Umannyu Oborona Odesi 1941 Barvinkovo Lozovska operaciya Harkivska operaciya 1942 Izyum Barvinkivska operaciya Byelgorodsko Harkivska operaciya Donbaska operaciya 1943 Bitva za Dnipro Chernigivsko Poltavska strategichna operaciya Chernigivsko Prip yatska nastupalna operaciya Dniprovska povitryano desantna operaciya Bitva za Kiyiv 1943 Zhitomirsko Berdichivska nastupalna operaciya 1943 1944 Kirovogradska operaciya Rivnensko Lucka operaciya Korsun Shevchenkivska operaciya Proskurivsko Chernivecka operaciya Umansko Botoshanska operaciya Berezneguvato Snigurivska nastupalna operaciya Lvivsko Sandomirska operaciya Shidno Karpatska operaciya Karpatsko uzhgorodska nastupalna operaciya 1944 Inshe Vtrati Ukrayini v Drugij Svitovij vijni Pakt Molotova Ribbentropa Karpatska Ukrayina Myunhenska ugoda 1938 roku Atlantichna hartiya Moskovska konferenciya 1943 Konferenciya kerivnikiv uryadiv troh soyuznih derzhav u Tegerani 1943 Krimska konferenciya kerivnikiv uryadiv troh soyuznih derzhav 1945 Potsdamska konferenciya Konferenciya Ob yednanih Nacij u San Francisko 1945 Operaciya Visla Gelsinski ugodi Demografichni vtrati Ukrayini v pershij polovini XX stolittya Antifashistski mitingi predstavnikiv ukrayinskogo naroduPrimitki Arhiv originalu za 19 lipnya 2011 Procitovano 25 zhovtnya 2015 Div UNR Ukrayinska Derzhava Arhiv originalu za 30 bereznya 2012 Procitovano 14 grudnya 2014 Arhiv originalu za 27 lyutogo 2012 Procitovano 14 grudnya 2014 Arhiv originalu za 30 serpnya 2013 Procitovano 14 grudnya 2014 Arhiv originalu za 21 lyutogo 2011 Procitovano 14 grudnya 2014 Divis Katinskij rozstril Div Dogovir pro druzhbu ta kordoni mizh SRSR ta Nimechchinoyu Yak pravilo ci cifri mayut tendenciyu buti vishimi tomu sho ne vklyuchayut ukrayinskih rezidentiv inshih krayin chi ukrayinskih yevreyiv Weinberg p 264 Rozhnov Konstantin http news bbc co uk 2 hi europe 4508901 stm 17 veresnya 2018 u Wayback Machine Dopovid vnutrishnih vijsk NKVS Ukrayinskogo okrugu komanduyuchomu vijskami 1 go Ukrayinskogo Frontu marshalu Radyanskogo Soyuzu G K Zhukovu pro rezultati operaciyi z likvidaciyi band OUN v Krem yaneckih Kremeneckih lisah Rivnenskoyi oblasti Arhivi SBU sprava 363 stor 626 627 Arhiv originalu za 26 serpnya 2016 Procitovano 10 serpnya 2016 Arhiv originalu za 10 chervnya 2018 Procitovano 14 chervnya 2018 Arhiv originalu za 14 chervnya 2018 Procitovano 14 chervnya 2018 Arhiv originalu za 14 chervnya 2018 Procitovano 14 chervnya 2018 Yak derzhavne utvorennya yakomu pidporyadkovuvalas UPA Arhiv originalu za 14 chervnya 2018 Procitovano 14 chervnya 2018 Arhiv originalu za 16 grudnya 2014 Procitovano 11 zhovtnya 2014 Arhiv originalu za 14 chervnya 2018 Procitovano 14 chervnya 2018 Mukovskij I T Lisenko O Ye Zvityaga i zhertovnist Ukrayinci na frontah drugoyi svitovoyi vijni Za red V D Konashevicha K Poshukovo vid agentstvo Kniga Pam yati Ukrayini 1996 S 4 DzherelaKucher V I Chernega P M Ukrayina u Drugij svitovij vijni 1939 1945 Posibn dlya vchitelya K Geneza 2004 272 s ISBN 966 504 274 2 Mukovskij I T Lisenko O Ye Zvityaga i zhertovnist Ukrayinci na frontah drugoyi svitovoyi vijni Za red V D Konashevicha K Poshukovo vid agentstvo Kniga Pam yati Ukrayini 1996 568 s ISBN 5 88500 041 7 Ukrayina u Drugij svitovij vijni dzherela ta interpretaciyi do 65 richchya Velikoyi Peremogi Materiali mizhnarodnoyi naukovoyi konferenciyi Vidpovidalnij redaktor Legasova L V K Memorialnij kompleks Nacionalnij muzej istoriyi Velikoyi Vitchiznyanoyi vijni 1941 1945 rokiv 2011 800 s ISBN 978 966 97201 1 5 Ukrayina v Drugij svitovij vijni u dokumentah Zbirnik nimeckih arhivnih dokumentiv 1942 1943 T 3 Uporyad V M Kosika Lviv Institut ukrayinoznavstva im I Krip yakevicha NAN Ukrayini Lvivskij derzhavnij universitet im I Franka Institut ukrayinskoyi arheografiyi ta dzhereloznavstva im M Grushevskogo NAN Ukrayini 1999 384 s Ukrayina u Drugij svitovij vijni Kiyiv Ukrayinskij institut nacionalnoyi pam yati 2015 28 s Chajkovskij A S Nevidoma vijna Partizanskij ruh v Ukrayini 1941 1944 rr movoyu dokumentiv ochima istorika K Ukrayina 1994 255 s Ericson Edward E Feeding the German Eagle Soviet Economic Aid to Nazi Germany 1933 1941 New York Praeger 1999 ISBN 0 275 96337 3 Kochan Lionel Russia and the Weimar Republic Cambridge Bowes amp Bowes 1954 German Soviet Relations between the Two World Wars Baltimore Johns Hopkins Press 1951 Yurij Felshtinskij Oglasheniyu podlezhit SSSR Germaniya 1939 1941 Dokumenty i materialy 21 serpnya 2007 u Wayback Machine Rolf Amann Sovetskij Soyuz na mezhdunarodnyh konferenciyah perioda Velikoj Otechestvennoj voj ny 1941 1945 gg Sbornik dokumentov M vo inostr del SSSR M Politizdat 1984 T 4 Krymskaya konferenciya rukovoditelej treh soyuznyh derzhav SSSR SShA i Velikobritanii 4 11 fevr 1945 g 302 s dd Sovetskij Soyuz na mezhdunarodnyh konferenciyah perioda Velikoj Otechestvennoj vojny 1941 1945 gg Sbornik dokumentov M vo inostr del SSSR M Politizdat 1984 T 5 Konferennciya Obedinennyh Nacij v San Francisko 25 apr 26 iyunya 1945 g 654 s il dd Deportaciyi Zahidni zemli Ukrayini kincya 30 h pochatku 50 h rr Dokumenti materiali spogadi U troh tomah T 1 1939 1945 rr Lviv NAN Ukrayini Institut ukrayinoznavstva 1996 752 s OUN v 1941 roci Dokumenti V 2 h ch Ch 1 Uporyadniki O Veselova O Lisenko I Patrilyak V Sergijchuk Vidp red S Kulchickij Kiyiv Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini 2006 336 s ISBN 966 02 2535 0 OUN v 1941 roci Dokumenti V 2 h ch Ch 2 Uporyadniki O Veselova O Lisenko I Patrilyak V Sergijchuk Vidp red S Kulchickij Kiyiv Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini 2006 S 337 603 ISBN 966 02 2535 0 OUN i UPA v 1944 roci Dokumenti V 2 ch Ch 1 Uporyadniki O Veselova S Kokin O Lisenko V Sergijchuk Vidp red S Kulchickij Kiyiv Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini 2009 292 s OUN i UPA v 1944 roci Dokumenti V 2 ch Ch 2 Uporyadniki O Veselova S Kokin O Lisenko V Sergijchuk Vidp red S Kulchickij Kiyiv Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini 2009 256 s OUN v 1942 roci Dokumenti Uporyadniki O Veselova O Lisenko I Patrilyak V Sergijchuk Vidpov red S Kulchickij Kiyiv Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini 2006 243 s OUN i UPA v 1943 roci Dokumenti Uporyadniki O Veselova V Dzobak M Dubik V Sergijchuk Vidpov Red S Kulchickij Kiyiv Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini 2008 347 s Vdyachnist za viddanist Uporyadnik Yevgen Kozak Lviv 2014 28 s Gricyuk V M Strategichni ta frontovi operaciyi Velikoyi Vitchiznyanoyi vijni na teritoriyi Ukrayini NAN Ukrayini In t istoriyi Ukrayini K 2010 150 s Seriya Ukrayina Druga svitova vijna 1939 1945 ISBN 978 966 02 5632 3 seriya 978 966 02 5633 0 Druga svitova vijna v istorichnij pam yati Ukrayini Za materialami Ukrayinskogo institutu nacionalnoyi pam yati Uporyadniki L Gerasimenko R Pilyavec Kiyiv Nizhin Vidavec PP Lisenko M M 2010 247 s 22 s il ISBN 978 966 2213 37 9 Perepichka Ye V OUN i UPA v roki Drugoyi svitovoyi vijni Lviv SPOLOM 2009 740 s ISBN 978 966 665 9 Druga svitova vijna i dolya narodiv Ukrayini Materiali Vseukrayinskoyi naukovoyi konferenciyi K Sfera 2005 220 s ISBN 966 8782 12 7 LiteraturaA F Trubajchuk Ukrayinske pitannya pid chas Drugoyi svitovoyi vijni Ukrayinska diplomatichna enciklopediya u 2 t red kol L V Guberskij golova ta in K Znannya Ukrayini 2004 T 2 M Ya 812 s ISBN 966 316 045 4