Декларація незалежності (азерб. İstiqlal Bəyannaməsi), або Акт про незалежність Азербайджану — документ, складений та підписаний Національною Радою Азербайджану 28 травня 1918 року в Тифлісі, в якому проголошено незалежність Азербайджанської Демократичної Республіки.
Декларація незалежності Азербайджану | |
Дата створення / заснування | 28 травня 1918 |
---|---|
Країна | Азербайджанська Демократична Республіка |
Автор | Національна рада Азербайджану |
Дата й час | 28 травня 1918 |
У збірках | Баку |
Статус авторських прав | 🅮 |
Декларація незалежності Азербайджану у Вікісховищі |
Азербайджанська Демократична Республіка проіснувала всього 23 місяці і впала в квітні 1920 року внаслідок радянізації країни. Утворена на її місці Азербайджанська РСР незабаром увійшла до складу Радянського Союзу. Вже після розпаду СРСР, 18 жовтня 1991 року Верховна Рада Азербайджанської Республіки, спираючись на Декларацію незалежності 1918 року, прийняла Конституційний акт «Про Державну незалежність Азербайджанської Республіки».
Оригінальний рукопис Декларації незалежності, складений азербайджанською (арабиця) мовою, зберігається в Державному архіві Азербайджанської Республіки, оригінальні копії азербайджанською і французькою мовами — в Музеї історії Азербайджану Національної академії наук Азербайджану в Баку. День прийняття Декларації — 28 травня — святкується в Азербайджані як національне свято або і є неробочим днем.
Передумови
До початку 1918 року політична обстановка в Закавказзі залишалася дуже складною. Після провалу мирних переговорів Росії з Німеччиною в Брест-Литовську, німецько-турецькі війська 6 грудня 1917 року перейшли в наступ на Кавказі. На початку січня 1918 року турецькі війська зайняли , Карскую і Батумську області. Просування турецьких військ змусило Закавказький комісаріат направити 6 лютого 1918 року командувачу Кавказьким фронтом Вехіп-паші телеграму про його готовність до мирних переговорів з Османською Туреччиною.
Створення Закавказького сейму
Закавказький комісаріат не мав ніякого впливу і достатньо сильної влади в регіоні, тому змушений був оголосити про саморозпуск. 22 січня 1918 року на нараді депутатів від Закавказзя, обраних у Всеросійські Установчі Збори, ухвалено рішення про створення Закавказького сейму і передання місцевої влади цій організації. 25 лютого 1918 року відкрився Закавказький сейм. Щодо партійного складу сейм був представлений членами трьох основних політичних фракцій: грузинські соціал-демократи (меншовики) в складі 32 депутатів, мусульманська (азербайджанська) партія «Мусават» (Рівність) і прилегла до них демократична група безпартійних у складі 30 депутатів і вірменська партія «Дашнакцутюн», у складі 27 депутатів. Крім них у Закавказькому сеймі були представлені партія соціал-революціонерів (есери), націонал-демократи, партія Народної свободи (вірменська), мусульманський соціалістичний блок (7 депутатів), фракція Мусульманство в Росії (Іттіхад) — 3 депутати, і партія меншовиків-гумметистів (4 депутати).
Закавказький сейм сформував Закавказький уряд на чолі з Євгеном Гегечкорі. Всю діяльність з перших днів існування сейм приділив питанню про становище на Кавказькому фронті і оголошенню незалежності Закавказзя. Лідер мусульманської фракції Закавказького сейму Мамед Емін Расулзаде з цього приводу писав, що:
Вся енергія мусульман у сеймі була спрямована як на мирне вирішення питання про фронт, так і негайне здійсненні незалежності Кавказу. Існування незалежного Кавказу було в інтересах не тільки кавказьких мусульман, але й інших мусульманських країн, які перебувають під вічною загрозою Росії. |
Трабзонська мирна конференція
В прийнятій сеймом програмі переговорів з Туреччиною стверджувалося, що мир з Туреччиною має бути постійним, а міждержавні кордони 1914 року слід відновити. Для переговорів з Туреччиною було підібрано делегацію, на чолі якої стояв грузин Акакій Чхенкелі. Азербайджанська частина делегації складалася з двох мусаватистів — Мамеда Гасана Гаджинського і [ru], і по одному з представників від усіх інших партій: І. Гейдаров (соціалістичний блок), Мір Якуб Мехтієв (Іттіхад), Алекпер Шейхульїсламов (меншовик-гумметист). Група прибула до Трабзона, де 12 березня мали початися переговори.
Тоді як Закавказький сейм готувався до мирних переговорів з Туреччиною, в Бресті було підписано сепаратний договір між Росією та Німеччиною, згідно з яким Ардаган, Карська і Батумська області відходили до Туреччини. Закавказький сейм не визнав рішення Брестського договору і направив телеграму в Петроград на ім'я Раднаркому, сповіщаючи, що «він не визнає Брестського миру, оскільки Закавказзя ніколи не визнавало більшовицької влади і Ради народних комісарів».
Туреччина, ґрунтуючись на рішеннях Брестського договору, пред'явила Закавказькому сейму ультиматум про негайне виведення військ з Карса, Батума і Ардагана. В цих умовах 14 березня 1918 року в Трабзоні відкрилася мирна конференція між Туреччиною і Закавказзям. Туреччина на конференції заявила, що делегація Закавказького сейму не може бути юридичною особою, з якою можна було б вести переговори, тому що Закавказзя не оголосило про свою незалежність. Представники партії «Мусават», що входили до складу делегації, в переговорах зайняли протурецьку орієнтацію і зажадали прийняти турецький ультиматум. В іншому випадку вони заявили про вихід зі складу Закавказзя і оголошення незалежності Азербайджану. Незважаючи на прохання представників партії «Мусават» про повне приєднання мусульманської частині Закавказзя до Туреччини, голова турецької делегації Рауф-бей і командувач Кавказьким фронтом Вахіб-паша відповіли, що «…велика політика Туреччини вимагає, щоб Азербайджан не відокремлювався від інших народностей Закавказзя, а зберіг би спільну з ними державну форму, зберігаючи за собою відому самостійність у вигляді конфедерації».
Під час Трабзонських переговорів за неухильного просування турецьких військ тривали військові дії. До того часу як Чхенкелі нарешті прийняв Брест-Литовський договір за основу для подальших переговорів (10 квітня), більша частина територій, за винятком Батумі, який вимагали турки, вже перейшли до них у руки. Незважаючи на це, реакція Закавказзя на подання Вахіб-пашею ультиматуму про евакуацію міста була непередбачуваною. На таємній нараді лідери регіону вирішили відкинути ультиматум. Рішення це було також підтримано представником партії «Мусават» Шафі-беком Рустамбековим, який наполягав на необхідності для Закавказзя та Азербайджану збереження Батумі.
У квітні, в атмосфері антитурецького настрою, А. Церетелі у виступі на засіданні сейму висловив упевненість у тому, що Закавказька армія зможе успішно протистояти туркам. Однак Рустамбеков виступав проти військових дій, пропонуючи мирно вирішити конфлікт. Немусульманська більшість проголосувала за оголошення війни Туреччині. Проте серед членів мусульманської фракції не було єдності щодо Туреччини. На думку грузинських меншовиків представники партії «Мусават» з радістю чекали приходу турецьких військ. На адресу мусульманської фракції звучали звинувачення в нібито відверто протурецькій орієнтації. Незабаром Туреччина почала військові дії, і 14 квітня 1918 року зайняла Ардаган, Карс і Батумі.
Загострення ситуації в регіоні
У цей час політична обстановка в Закавказзі різко загострилася у зв'язку з березневими подіями в Баку, коли було вбито від 3 до 12 тисяч мирного мусульманського населення. Активну роль в антимусульманських погромах зіграли збройні загони вірменської партії «Дашнакцутюн», що входили до складу збройних сил Бакинської Ради. У зв'язку з бакинськими подіями мусульманська фракція Закавказького сейму зажадала від сейму послати війська в Баку для захисту мусульманського населення. 3 квітня 1918 року на засіданні сейму, присвяченому подіям у Баку, Фаталі-хан Хойський заявив, що «…якщо не буде вжито заходів для захисту мусульманського населення, то 13 міністрів-мусульман вийдуть зі складу уряду». 7 квітня 1918 року на засіданні Закавказького сейму у зв'язку з заявою міністрів-мусульман про вихід зі складу уряду, Фаталі-хан Хойський заявив, що «…мусульманська фракція за поточних умов, і, зокрема, у зв'язку з Бакинськими подіями вважає, що міністри-мусульмани не можуть домогтися від уряду захисту мусульманського населення Баку і це посилює мотиви прийнятого рішення».
22 квітня 1918 року під тиском мусульманської фракції було скликано розширене засідання Закавказького сейму і затверджено резолюцію про проголошення незалежної Закавказької Демократичної Федеративної Республіки. На цьому засіданні, в зв'язку з кризою очолюваного Гегечкорі Закавказького уряду, що виникла 20 квітня під час обговорення питання щодо бакинських подій, він подав у відставку. Цього ж дня Закавказький сейм затвердив новий склад Закавказького уряду на чолі з Чхенкелі, який послав командувачу Кавказьким фронтом Вахіб-паші телеграму, в якій говорилося, що «…Закавказзя вже проголошено незалежною федеративною республікою, про що повідомлено державам, отже, виконано й ту умову, про яку йшлося в декларації оттоманської делегації від 18 березня 1918 р.»
Тим часом, у зв'язку з березневими подіями, в ряді міст прокотилася хвиля протесту проти бакинських більшовиків. Так, 15 квітня 1918 року з Елисаветполя надійшла телеграма від членів Закавказького сейму і Мамеда Юсуфа Джафарова, в якій повідомлялося, що «…серед мусульман ведеться агітація проти уряду, який не вживає репресивних заходів проти більшовиків Баку». У Єлисаветпольскій губернії почалися масові мітинги протесту. Протестанти вимагали збройного втручання та арешту членів Бакинського раднаркому. 17 квітня 1918 року Фаталі Хан Хойський зробив доповідь уряду Закавказзя, в якій говорилося:
Бакинські події засуджуються у всіх місцях Елисаветпольської губернії і у всіх резолюціях є пункти, що передбачають пропуск турецьких військ до Баку і якщо уряду не вдасться ліквідувати Бакинського питання, то доведеться таку вимогу вислухати від мусульман Єлисаветпольської губернії. І може насати момент, коли народна маса почне діяти сама, чим створить трагічне становище, оскільки Бакинське питання - це питання життя і смерті Республіки. |
На початку квітня 1918 року загони Закавказького сейму чисельністю понад 2 тисячі чоловік під проводом князя Магалова рушили на Баку. Одночасно з ними, з Дагестану на Баку повели наступ загони горян [ru]. Загони князя Магалова досягли Аджикабула, а загони Гоцинського дійшли до станції Хирдалан (за 10 км від Баку). 10 квітня 1918 року загони Гоцинського були розбиті військами Бакради, а 20 квітня вони змусили загони князя Магалова відступити в Кюрдамир. 20 квітня 1918 року заступник голови Закавказького сейму С. О. Тигранян разом з членом сейму І. Гейдаровим за дорученням сейму виїхали в Баку для переговорів з Бакинською радою. Після прибуття в Баку, І. Гейдарова заарештували більшовики, у зв'язку з чим член сейму [ru] зробив запит про вжиття термінових заходів для звільнення Гейдарова. Тигранян же, повернувшись з Баку, 3 травня 1918 року, зажадав «припинення військових дій, спрямованих проти Баку, і вжиття заходів до ліквідації заворушень мирним шляхом». Як наслідок, мусульманська фракція Закавказького сейму не змогла домогтися рішучих дій у зв'язку з бакинськими подіями і вирішила звернутися по допомогу до Туреччини.
З оголошенням незалежності Закавказького регіону і швидким просуванням турецьких військ уряд Закавказької республіки, очолюваний Чхенкелі, звернувся до Туреччини з відновленням Трабзонських мирних переговорів. Мусульманська фракція Закавказького сейму була змушена орієнтувати азербайджанців на турецьку допомогу. Після оголошення незалежності нічого не змінилося ні у внутрішній, ні у зовнішній політиці краю. Представники політичних партій у Закавказькому сеймі не знаходили спільної мови, вони не мали спільної програми, і кожна фракція прагнула проводити свою політичну лінію.
Батумська конференція та її наслідки
11 травня 1918 року в Батумі почалися переговори між делегацією Закавказзя і Туреччиною. Закавказьку делегацію очолював голова уряду та міністр закордонних справ Акакій Чхенкелі. З азербайджанської сторони в переговорах брали участь Мамед Емін Расулзаде і Мамед Гасан Гаджинський. Турецьку делегацію очолював міністр юстиції Халіл-паша, командувач Кавказьким фронтом Вахіб-паша і військовий міністр Енвер-паша. Як спостерігачі на Батумській конференції були присутні і німецькі представники на чолі з генералом Отто фон Лоссовим. На Батумській конференції делегація Закавказького сейму повністю визнала протекторат Туреччини над Карською, Ардаганською і Батумською областями, підтвердивши тим самим рішення Брест-Литовського договору. Крім цього Туреччина вимагала, як відшкодування за кров, пролиту в Батумі і Карсі, , , , і . Уряд Грузії уклав з Німеччиною в Поті 6 договорів, за якими Німеччина отримала монопольне право на експлуатацію ресурсів Грузії, а порт Поті і залізниця переходили під контроль німецького командування. Таким чином, німецький загін, чисельністю в 3 тисячі солдатів під командуванням генерала Кресса фон Крессенштейна, висадився в порту Поті з наміром зайняти Грузію. Турецькі ж війська 17 травня 1918 року взяли Олександропіль і вийшли на Джульфінський напрямок. Як наслідок, на Батумській конференції грузини, азербайджанці і вірмени почали самостійно вести перемовини з Туреччиною. Крім цього, грузинська фракція сейму в ході сепаратних переговорів з представниками Німеччини та під тиском генерала Кресса фон Крессенштейна вирішила вийти зі складу Закавказької федеративної республіки і оголосити свою незалежність. Через це 25 травня 1918 року було скликано засідання мусульманської фракції Закавказького сейму, на якому [ru], зважаючи на зміну політичної ситуації в Закавказзі, зробив офіційне повідомлення. Він заявив:
грузинським сектором Закавказького сейму ведуться таємні переговори з членами грузинської мирної делегації в Батумі і готується відділення і проголошення незалежності Грузії. |
На вечірньому засіданні від 25 травня 1918 року, що проходило під головуванням Фаталі Хана Хойського, несподівано з'явилися голова Закавказького сейму Чхеїдзе і члени сейму Церетелі і Гегечкорі. Церетелі від імені грузинської фракції зробив заяву, відзначивши, що «…навколо гасла „незалежності“ об'єднати закавказькі народності не вдалося і факт розпаду Закавказзя вже в наявності. На завтрашньому засіданні сейму ми констатуємо факт розпаду Закавказької республіки». У своїй промові Фаталі Хан Хойський заявив:
…якщо така воля грузинського народу, то ми не маємо ніякого права заважати цьому, а азербайджанським тюркам, звичайно, нічого не залишається, як в залежності від цієї нової події зробити відповідні рішення. |
Після відходу грузинської делегації, мусульманська фракція Закавказького сейму прийняла резолюцію, в якій говорилося, що «…якщо Грузія оголосить свою незалежність, то з нашого боку має бути оголошено незалежність Азербайджану».
26 травня 1918 року відбулося останнє засідання Закавказького сейму. Грузинська фракція всю провину в розпаді єдності Закавказької республіки поклала на мусульманську фракцію, яка, на їхню думку, займала протурецьку орієнтацію і тим самим «підвела до того, що грузини не можуть більше співпрацювати з мусульманами». Член сейму Шафі-бек Рустамбеков виступив на адресу грузинської фракції з різкою критикою, заявивши:
…Вважаючи, що в даний складний і відповідальний момент спільного політичного існування Закавказзя немає вагомих і об'єктивних підстав до відокремлення, доводи, висунуті тут представниками грузинського народу, на нашу думку, виглядають мало переконливими. Разом з тим, якщо грузини вважають спільну роботу народів Закавказзя неможливою і прагнуть до відокремленого політичного існування, ми вважаємо, що за таких умов відпадає підстава для подальшого існування Сейму. |
Тому мусульманська фракція не заперечувала проти пропозиції про саморозпуск сейму зі всіма можливими наслідками. Після довгих взаємних звинувачень, Закавказький сейм виніс резолюцію, що констатувала факт розпаду Закавказької республіки. У рішенні сейму говорилося: «з огляду на те, що з питання про війну і мир виявилися корінні розбіжності між народами, які створили Закавказьку незалежну республіку, і тому став неможливим виступ однієї авторитетної влади, що говорить від імені Закавказзя, Сейм констатує факт розпаду Закавказзя і складає свої повноваження».
Прийняття Декларації незалежності
Після розпуску сейму, 27 травня 1918 року члени мусульманської фракції вже колишнього Закавказького сейму скликали надзвичайне засідання для обговорення політичного становища. Після тривалих дебатів вирішили створити Тимчасову національну раду Азербайджану. В голови партія «Мусават» висунула кандидатуру Мамеда Еміна Расулзаде. Кандидатуру підтвердили всі партії, за винятком партії мусульманства в Росії «Іттіхад». Закритим балотуванням більшістю голосів (22) головою Національної ради обрано Мамеда Еміна Расулзаде, голову центрального комітету партії «Мусават», який став одним з ініціаторів проголошення незалежної Азербайджанської Демократичної Республіки. Закритим балотуванням обрали: товаришів голови: 1-й — [ru] і 2-й — Мір Гідаят Сеїдов; секретарів: 1-й — [ru] і 2-й — Рахім-бек Векілов. Головою виконавчого комітету обрано безпартійного Фаталі Хана Хойського.
28 травня у палаці колишнього намісника Російського імператора на Кавказі в Тифлісі, у наданому мусульманській групі Закавказького сейму блакитному салоні, 26 членів Національної ради Азербайджану зібралися на засідання під головуванням доктора [ru].
Склад Національної ради Азербайджану
Під час прийняття Декларації незалежності, представленої в сеймі, а потім у Національній раді, найчисленнішими були фракція «Мусават» і група безпартійних, що примкнула до неї (30 осіб); блок мусульманських соціалістів (7 осіб); партія «Іттіхад» (3 особи); соціал-демократична (меншовики) партія «Гуммет» (4 особи)(згодом, ці списки змінилися). Склад Національної ради Азербайджану під час прийняття Декларації незалежності республіки був таким:
(Мусават) Голова | (Мусават) Секретар | ||||||
Фаталі Хан Хойський (безпартійний) | (Мусават) | Насіб-бек Усуббеков (Мусават) | (Мусават) | (Мусават) | (Іттіхад) | (Мусават) | |
(Мусават) | (Іттіхад) | (Гуммет) | (Мусават) | Мамед Юсуф Джафаров (безпартійний) | (Блок мусульманських соціалістів) | (Мусават) | (Іттіхад) |
(Мусават) | (Блок мусульманських соціалістів) | Шафі-бек Рустамбеков (Мусават) | Хосров-бек Султанов (Іттіхад) | (Гуммет) | (Блок мусульманських соціалістів) | (Мусават) | (Мусават) |
Перебіг засідання
Під час засідання очікувалося повідомлення доктора про Єлизаветполь у зв'язку з останніми подіями, читання телеграми і листа Расулзаде з Батума і обговорення положення Азербайджану у зв'язку з розпуском сейму та оголошенням незалежності Грузії.
З першого питання доктор Гасан бек Агаєв, який щойно повернувся з Елизаветполя, дав докладні відомості про стан міста і губернії, про прибуття туди 2-3 турецьких офіцерів. Агаєв категорично заявив, що приїзд цих офіцерів у Елизаветполь не має нічого спільного з майбутнім облаштуванням політичного життя Азербайджану і що «турки на Кавказі-Азербайджані ніяких агресивних дій не переслідують, навпаки, турки зацікавлені збереженням самостійності Азербайджану і Закавказької республіки».
Потім Насіб-бек Усуббеков оголосив телеграми і лист Мамед Еміна Расулзаде з Батумі. Відомості, отримані з цих документів, Рада взяла до відома.
З третього питання член Ради зробив обов'язкову доповідь, в якій доводив необхідність і невідкладність оголошення Азербайджану незалежною республікою. У цьому ж дусі висловилися ряд ораторів: Усуббеков, Шейхульісламов, Сеїдов та інші. Член Ради Фаталі Хан Хойський запропонував до з'ясування деяких питань на місцях утриматися від оголошення незалежності Азербайджану, а утворити Азербайджанський повноправний уряд для ведення мирних переговорів з державами. З цього питання висловилися ще ряд ораторів. Після діяльного і всебічного обговорення цього питання секретар Мустафа Махмудов прочитав імена тих, що беруть участь у голосуванні: 24 голосами при двох, що утрималися, Рада висловлюється за негайне оголошення Азербайджану незалежною демократичною республікою в межах Східного та Південного Закавказзя, після чого проголошено Декларацію про незалежність Азербайджану. Читання Декларації Рада слухала стоячи. Декларацію підписали Гасан-бек Агаєв, Фаталі Хан Хойський, Насіб-бек Усуббеков, Джамо-бек Гаджинський, Шафи-бек Рустамбеков, Наріман-бек Наріманбеков, Джавад Мелік-Єганов і Мустафа Махмудов. З 26 членів Національної Ради за прийняття Декларації не проголосували тільки Джафар Ахундов і один з керівників партії «Іттіхад» Султан Меджид Гані-заде. Потім Рада доручила члену Ради Фаталі Хану Хойському створити уряд Азербайджанської Демократичної Республіки.
Після годинної перерви засідання Ради для заслухання доповіді Фаталі Хана Хойського про створення уряду відновилося. Фаталі Хан Хойський оголосив склад Тимчасового уряду: голова Ради міністрів і міністр внутрішніх справ Фаталі Хан Хойський — безпартійний, міністр фінансів і міністр народної освіти Насіб-бек Усуббеков — Мусават, міністр закордонних справ Мамед-Гасан Гаджинський — Мусават, міністр шляхів сполучення і міністр пошти і телеграфу Худадат-бек Мелік-Асланов — мусульманський соціалістичний блок, міністр юстиції Халіл-бек Хасмамедов — Мусават, міністр землеробства і міністр праці Акпер Шейхульісламов — Гуммет, військовий міністр Хосров Паша-бек Султанов — Іттіхад, міністр торгівлі та промисловості Мамед Юсіф Джафаров — безпартійний, міністр державного контролю — Джамо Гаджинський — мусульманський соціалістичний блок.
Текст Декларації незалежності
Оригінальний текст | Український переклад | ||
---|---|---|---|
عقدنامه | |||
بؤیوک روسیا اینقیلابینین جریانیندا دؤولت ووجودونون آیری-آیری حیصصهلره آیریلماسی ایله زاقافقازیانین روس اوردولاری طرفیندن ترکینه مؤوجیب بیر وضعیتی-سیاسیه حاصیل اولدو. کندی قوایی-مخصوصهلرینه ترک اولونان زاقافقازیا میللتلری موقددراتلارینین ایدارهسینی بالذات کندی اللرینه آلاراق زاقافقازیا قوشما خالق جومهورییتینی تاسیس ائتدیلر. وقایع — سیاسیهنین اینکیشاف ائتمهسی اوزرینه گورجو میللوتی زاقافقازیا قوشما خالق جومهورییتی جوزیندن چیخیبدا موستقیل گورجو خالق جومهورییتی تاسیسینی صلاح گؤردو. روسیا ایله عوثمانلی ایمپئراتورلوغو آراسیندا ظوهور ائدن موحاريبهنین تصوییهسی اوزوندن حاصیل اولان وضعیت حازظرئیی-سیاسیه و مملکت داخیلینده بولونان میثیلسیز آنارخیا جنوب-شرقی زاقافقازیادان عبارت بولونان آزربایجانا دخی بولوندوغو داخیلی و خاریجی موشکولاتدان چیخماق اوچون خوصوصی بیر دؤولت تشکیلاتی قورماق لوزومونو تلقین ائدیور. بونا بینان آرای-عومومیه ایله اینتیخاب اولونان آزربایجان شورایی-میللیهیی ایسلامیهسی بوتون جماعته اعلان ائدیور کی: | В ході великої російської революції в Росії встановився політичний лад, який спричинив розпад окремих частин державного організму і залишення російськими військами Закавказзя. Залишені самі на себе, народи Закавказзя взяли в свої руки справу облаштування своїх доль і створили Закавказьку Демократичну Федеративну республіку. Однак, у подальшому ході політичних подій, грузинський народ вважав за благо виділитися зі складу Закавказької Демократичної Федеративної республіки й утворити незалежну Грузинську Демократичну Республіку. Нинішнє політичне становище Азербайджану, пов'язане з ліквідацією війни, що виникла між Росією і Османською Імперією, а також небувала анархія всередині країни владно диктують Азербайджану, що складається зі Східного і Південного Закавказзя, необхідність створення власної державної організації, щоб вивести народи Азербайджану з того важкого внутрішнього і зовнішнього становища, в якому вони опинилися. На цій підставі Мусульманська Національна Рада Азербайджану, обрана всенародним голосуванням, нині всенародно оголошує: | ||
١. بو گوندن اعتبارن آزربایجان خالقی حاکمیت حققینه مالیک اولدوغو کیبی، جنوبی و شرقی زاقافقازیادان عبارت آزربایجان دخی کامیل-ال-حقوق موستقیل بیر دؤولتدیر. | 1. Відтепер народи Азербайджану є носіями суверенних прав і Азербайджан, що складається з Східного і Південного Закавказзя, — повноправною, незалежною державою. | ||
٢. موستقیل آزربایجان دؤولتینین شيکلی-ایدارهسی خالق جومهورییتی اولاراق تقررور ائدیور | 2. Формою політичного устрою незалежного Азербайджану встановлюється Демократична Республіка. | ||
٣. آزربایجان خالق جومهورییتی بوتون میللتلر و بیلخاصه، همجیوار اولدوغو میللت و دؤولتلرله موناسیبتی-حسنه تاسیسینه عزم ائدیور | 3. Азербайджанська Демократична Республіка прагне встановити добросусідські відносини з усіма членами міжнародної спільноти, а особливо з певними народами і державами. | ||
٤. آزربایجان خالق جومهورییتی میللت، مذهب، صینیف، سیلک و جینس فرقی گؤزلمهدن قلمروووندا یاشایان بوتون وطنداشلارینا حقوقی-سیاسیه و وتنیه تامین ائیلر. | 4. Азербайджанська Демократична Республіка гарантує в своїх межах громадянські і політичні права всім громадянам без розрізнення національностей, віросповідання, соціального стану і статі. | ||
٥. آزربایجان خالق جومهورییتی اراضیسی داخیلینده یاشایان بیلجومله میللتلره سربستانه اینکیشافلاری اوچون گئنیش میدان بوراخیر | 5. Азербайджанська Демократична Республіка всім народностям, що населяють її територію, надасть широкий простір для вільного розвитку. | ||
٦. مجلیسی-موسسیسان توپلانینجایا قدر آزربایجان ایدارهسینین باشیندا آرای-عومومیه ایله اینتیخاب اولونموش شورایی-میللییهیه قارشی مسئول حوکومتیمووققتی دورور". | 6. До скликання Установчих Зборів, на чолі управління всім Азербайджаном стоїть Національна Рада, обрана народним голосуванням, і Тимчасовий Уряд, відповідальний перед Національним Зборами. | ||
حسن بی آغایئو، فتحعلیخان خویسکی، نصیب بهی یوسیفبهیلی، جامو بهی هاجینسکی، شفی بهی روستمبهیلی، نریمان بهی نریمانبهیوو، جاواد ملیک-یئقانوو، موصطافا ماحمودوو | Гасан-бек Агаєв, Фаталі Хан Хойський, Насіб-бек Усуббеков, Джамо-бек Гаджинський, Шафі-бек Рустамбеков, Наріман-бек Наріманбеков, Джавад Мелік-Єганов, Мустафа Махмудов |
Історія оригіналу Декларації незалежності
Оригінальний рукопис Декларації незалежності азербайджанською мовою з підписами членів Національної ради Азербайджану зберігається в Державному архіві Азербайджанської Республіки.
Для остаточної реалізації Декларації незалежності Азербайджану потрібно було домагатися юридичного визнання Азербайджанської Республіки з боку світових держав. 1919 року, з метою отримання визнання і підтримки з боку держав-переможниць у першій світовій війні, делегація Азербайджанської Демократичної Республіки вирушила до Парижа для участі в Паризькій мирній конференції. Члени делегації взяли з собою і варіанти Декларації, написані азербайджанською і французькою мовами. У підсумку, 15 січня 1920 року представників Азербайджану, Алімардан-бека Топчибашева і Магомеда Маггерамова прийняв перший секретар міністерства закордонних справ Франції Жуль Камбон, який представив Топчибашеву офіційне рішення Паризької мирної конференції про визнання де-факто Азербайджану з боку членів Верховної ради і союзницьких країн. А 19 січня на засіданні Верховної ради паризької мирної конференції за участю глав урядів зачитано меморандум, перший пункт якого визнавав незалежність Азербайджану.
Однак, після того, як 28 квітня 1920 року Азербайджан зайняла Червона армія (див. статтю «Бакинська операція (1920)») й уряд Азербайджанської Демократичної Республіки було повалено, члени делегації були змушені залишитися у Франції, а копії Декларації незалежності, які вони взяли з собою, були незабаром загублені. Між тим, у своїй статті «Серед кавказців» від 1926 року, присвяченій святкуванню в Парижі 8-ї річниці проголошення незалежності Азербайджанської, Грузинської та інших республік, Топчибашев писав, що «приміщення Азербайджанської делегації було витончено прибрано національними азербайджанськими прапорами, шалями, фотографіями з життя національного Азербайджану. Особливо красиво був прибраний акт проголошення незалежності 28 травня 1918 р.»
13 травня 2014 року за дорученням Президента Азербайджану Ільхама Алієва один з оригінальних примірників Декларації незалежності азербайджанською і французькою мовами, який доставила в Париж делегація АДР, передано в дар Національному музею історії Азербайджану. Документ представив музею заступник керівника Адміністрації президента Азербайджанської Республіки помічник президента Алі Асадов. За словами співробітника музею Сабухі Ахмедова, документ виявили в Лондоні.
Спадщина
Історичне значення
C прийняттям Декларації незалежності Азербайджанська Республіка стала першою тюркською країною, що будує державність на світській основі, тоді як тюркомовні країни будували свою державність на релігійній основі. Мамед Емін Расулзаде писав про це у виданій 28 травня 1933 року в Берліні газеті «Істіґлал» (тур. İstiklal): «Проголошуючи свою декларацію від 28 травня 1918 року, Національна рада підтвердила існування азербайджанської нації. Тепер слово Азербайджан означало не просто географічний, етнографічний і лінгвістичний термін, а набуло політичної сутності». На думку Расулзаде, «народ перетворюється на націю лише в той момент, коли демонструє свою рішучість створити державу і наполягає на цьому… Азербайджанське суспільство продемонструвало свою волю стати нацією в сучасному значенні цього слова 28 травня — з проголошенням незалежності та прийняттям відповідної декларації». Крім того, у відповідь на твердження, що ця декларація була здійснена на користь інтересів беків, поміщиків і буржуазії наводять цитату зі статті Расулзаде, опублікованої 31 травня 1919 року в цій самій газеті: «Азербайджанський народ, який невимовно доброзичливо зустрів свято 28 травня, показав усьому світу, що не відступиться від своєї незалежності і скаже всім наклепниками, що незалежність завойована не для ханів, беків і панів, а є священним ідеалом тюркської нації, азербайджанського народу».
30 серпня 1991 року Верховна Рада Азербайджанської РСР прийняла Декларацію «Про відновлення Державної незалежності Азербайджанської Республіки». 18 жовтня 1991 року на засіданні Верховної Ради Азербайджанської РСР прийнято Конституційний акт «Про Державну незалежність Азербайджанської Республіки». При цьому за основу взято Декларацію незалежності 1918 року.
В документі говориться, що «Верховна рада Азербайджанської Республіки, ґрунтуючись на Декларації про незалежність, прийнятій Національною радою Азербайджану 28 травня 1918 року, на наступності демократичних принципів і традицій Азербайджанської Республіки та керуючись Декларацією Верховної ради Азербайджанської Республіки від 30 серпня 1991 року „Про відновлення державної незалежності Азербайджанської Республіки“, приймає цей Конституційний акт і засновує основи державного, політичного та економічного устрою незалежної Азербайджанської Республіки».
Цим документом Азербайджанську Республіку було оголошено наступницею Азербайджанської Демократичної Республіки 1918—1920 років, а день його прийняття, 18 жовтня, святкується в Азербайдждані як День незалежності.
Азербайджанський історик зазначає, що в Декларації незалежності Азербайджану закладено основи зовнішньополітичного курсу, оскільки в документі говорилося, що Азербайджанська Демократична Республіка повинна встановити дружні відносини з усіма державами.
Свято
28 травня 1919 року відсвятковано річницю проголошення незалежності Азербайджану. Так, за словами Мамеда Еміна Расулзаде, опублікованими 31 травня 1919 року в газеті «Істіґлал» азербайджанський народ «невимовно доброзичливо» зустрів свято 28 травня…". Однак, цього ж дня комуністи під гаслом «Незалежний Радянський Азербайджан» провели демонстрацію робітників, протиставлену святу річниці незалежності Азербайджану.
Незабаром, після падіння Азербайджанської Демократичної Республіки, день проголошення незалежності Азербайджану святкувався вже за межами Азербайджану азербайджанськими емігрантами. У цьому плані цікава стаття Алімардан-бека Топчибашева «Серед кавказців», де він описує святкування 1926 року в Парижі 8-ї річниці проголошення незалежності Азербайджанської Республіки.
Починаючи з 1990 року 28 травня знову святкується в Азербайджані як .
Композиція «Декларація незалежності»
У ході вивчення матеріалів Фонду документальних джерел Національного музею історії Азербайджану було виявлено , що являє собою аркуш паперу розмірами 65×50 см з композицією, що складається з фотокопії документа і виконаними аквареллю орнаментами і пейзажами. Фотокопія, розташована в центрі всієї композиції, являє собою копію підписаної 28 травня 1918 року Декларації незалежності Азербайджану.
Фотокопія знаходиться в тонкій білій рамці і обведена по периметру повторюваними орнаментами, що являють собою стилізоване зображення килимового елемента у вигляді ромбів, трикутників, декоративно порізаних геометричних фігур різних кольорів. Правий край композиції являє собою вертикальну смугу з двома зображеннями: у верхній частині — зображення килима на тлі, що нагадує скелі. Цей килим не відноситься до якоїсь школи азербайджанського килимарства, оскільки в ньому довільно поєднано різні елементи азербайджанських килимів.
Нижче від килима вміщено зображення храму вогнепоклонників Атешгях XVII століття в селищі поблизу Баку. В нижній частині композиції розміщено широку горизонтальну смугу з зображенням Бакинської бухти: ліворуч показано місто з нафтовими вишками, праворуч розташоване зображення Каспійського моря з кораблями, на задньому плані видно острів Беюк-Зиря.
Після того, як експонат очистили, в правому нижньому кутку виявили автограф, що належить азербайджанському художнику першої половини XX століття Азіму Азімзаде.
Пам'ятник
25 травня 2007 року в Баку на вулиці відкрито «Пам'ятник Незалежності». На постаменті пам'ятника азербайджанською мовою арабським і латинським алфавітами вигравірувано текст прийнятої 28 травня 1918 року в Тифлісі Декларації незалежності Азербайджану.
Пам'ятник розташований між будівлею Інституту рукописів Національної академії наук Азербайджану, де протягом 1918—1920 років розташовувався парламент Азербайджанської Демократичної Республіки, і будівлею Азербайджанського державного економічного університету. На церемонії відкриття пам'ятника був присутній і президент Азербайджанської Республіки Ільхам Алієв.
Примітки
- Коментарі
- Оскільки голова Національної ради Азербайджану Мамед Емвн Расулзаде перебував у Батумі, 28 травня 1918 року на засіданні в Тифлісі його заміщав Гасан-бек Агаєв.
- У протоколі засідання всіх мусульманських фракцій сейму і делегації від горян Північного Кавказу від 25 березня 1918 року Махмудбеков зазначений як мусаватист, проте в протоколі спільного засідання всіх мусульманських фракцій сейму від 6 квітня 1918 року Махмудбеков зазначений як безпартійний.
- Джерела
- Азербайджанская Демократическая Республика, 1998, с. 273.
- Əliyev İ., Məhərrəmov E. Azərbaycan Respubıikasının dövlət rəmzləri. — Б. : Nurlan, 2008. — С. 13. — 56 с.
- Первая Азербайджанская Республика: история, события, факты англо-азербайджанских отношений / Под ред. Исмайлова Э. Р.. — Б. : Маариф, 1998. — С. 49. — 208 с.
- Протоколы, 2006, с. 61.
- Агамалиева, Худиев, 1994, с. 5.
- Агамалиева, Худиев, 1994, с. 6.
- Агамалиева, Худиев, 1994, с. 7.
- Агамалиева, Худиев, 1994, с. 8.
- Агамалиева, Худиев, 1994, с. 9.
- Агамалиева, Худиев, 1994, с. 10.
- Michael G. Smith. Anatomy of a Rumour: Murder Scandal, the Musavat Party and Narratives of the Russian Revolution in Baku, 1917-20 // Journal of Contemporary History. — Apr., 2001. — Vol. 36, no. 2.
- Michael G. Smith. Anatomy of a Rumour: Murder Scandal, the Musavat Party and Narratives of the Russian Revolution in Baku, 1917-20 // Journal of Contemporary History. — Apr., 2001. — Vol. 36, no. 2.
- Агамалиева, Худиев, 1994, с. 11.
- Агамалиева, Худиев, 1994, с. 12.
- Агамалиева, Худиев, 1994, с. 13.
- Агамалиева, Худиев, 1994, с. 14.
- Агамалиева, Худиев, 1994, с. 15.
- Агамалиева, Худиев, 1994, с. 16.
- Протоколы, 2006, с. 56.
- Махарадзе Н. Б. Победа социалистической революции в Грузии. — Тб. : Сабчота Сакартвело, 1965. — С. 183. — 449 с.
- Красовицкая Т. Ю. Национальные элиты как социокультурный феномен советской государственности (октябрь 1917-1923 г.). Документы и материалы. — М. : Институт российской истории РАН, 2007. — С. 35. — 446 с.
- Протоколы, 2006, с. 58.
- Азербайджанская Демократическая Республика, 1998, с. 125.
- Волхонский М., Муханов В. По следам Азербайджанской Демократической Республики. — М. : Европа, 2007. — С. 229. — 247 с.
- Протоколы, 2006, с. 60.
- Nesrin Sarıahmetoğlu. Azeri-Ermeni ilişkileri, (1905-1920). — Türk Tarih Kurumu, 2006. — С. 349. — 535 с.(тур.)
- Oğuztoğrul Tahirli. Zaqafqaziya Seyminin üzvü Cəfər Axundov. // 525-ci qəzet : газета. — 17 декабря 2011. — S. 28.
- Собрание узаконений и распоряжений правительства Азербайджанской Республики. Ст. 1.. — 1919. — № 1. — С. 4-6.
- Балаев А. Азербайджанское национально-демократическое движение: 1917-1920 гг. — Б. : Элм, 1990. — С. 43. — 95 с.
- Азербайджанская Демократическая Республика, 1998, с. 103.
- . видеосюжет (азерб.). Azadlıq Radiosu. 28 мая 2014. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 30 травня 2014.
- А.М. Топчибаши и М.Э. Расулзаде: Переписка. 1923–1926 гг. / Сост., предисл. и прим. . — М. : «Социально-политическая МЫСЛЬ», 2012. — С. 135. — 148 с. — ISBN 978–5–91579–064–2.
- Оригинальный экземпляр “Декларации независимости” был передан в дар Национальному музею истории Азербайджана НАНА // Официальный сайт Национальной академии наук Азербайджана. — 13 мая 2014. з джерела 30 травня 2014.
- История дипломатии Азербайджанской Республики / Под ред. З. С. Белоусова. — М. : Наука, 2010. — Т. I: Внешняя политика Азербайджанской Демократической Республики (1918-1920)/пер. с азерб. И.Н.Рзаева. — С. 101. — 576 с. — .
- Рафикоглу Т. 22 ріка независимости // Эхо : газета. з джерела 28 липня 2014.
- (PDF). azerbaijan.az. Архів оригіналу (PDF) за 28 серпня 2014. Процитовано 27 липня 2014.
- Грустный праздник? // Зеркало : газета. — 18 Октября 2013. з джерела 27 липня 2014.
- Искендеров М. С. Из истории борьбы Коммунистической партии Азербайджана за победу Советской власти. — Б. : Азербайджанское государственное издательство, 1958. — С. 371-373.
- . Официальный интернет сайт Президента Азербайджанской Республики. Архів оригіналу за 23 серпня 2014. Процитовано 31 липня 2014.
- Декларация Независимости в живописном произведении // İRS : журнал. — 2014. — № 2 (68). — С. 40-41.
- «İstiqlal Bəyannaməsi» abidəsinin açılışı olub // Azadlıq Radiosu. — 25.05.2007.
Література
- Азербайджанская Демократическая Республика (1918—1920) / Под ред. Н. Агамалиевой. — Б. : Элм, 1998. — 316 с. — .
- Агамалиева Н., Худиев Р. Азербайджанская Республика. Страницы политической истории 1918-1920 гг. / Под ред. Е. А. Токаржевского. — Б. : Сабах, 1994. — 112 с. — .
- Протоколы заседаний мусульманских фракций Закавказского сейма и Азербайджанского национального совета 1918 г. / Под ред. А. А. Пашаева. — Б. : Adiloğlu, 2006. — 216 с.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Deklaraciya nezalezhnosti azerb Istiqlal Beyannamesi abo Akt pro nezalezhnist Azerbajdzhanu dokument skladenij ta pidpisanij Nacionalnoyu Radoyu Azerbajdzhanu 28 travnya 1918 roku v Tiflisi v yakomu progolosheno nezalezhnist Azerbajdzhanskoyi Demokratichnoyi Respubliki Deklaraciya nezalezhnosti AzerbajdzhanuData stvorennya zasnuvannya28 travnya 1918Krayina Azerbajdzhanska Demokratichna RespublikaAvtorNacionalna rada AzerbajdzhanuData j chas28 travnya 1918U zbirkahBakuStatus avtorskih prav Deklaraciya nezalezhnosti Azerbajdzhanu u Vikishovishi Azerbajdzhanska Demokratichna Respublika proisnuvala vsogo 23 misyaci i vpala v kvitni 1920 roku vnaslidok radyanizaciyi krayini Utvorena na yiyi misci Azerbajdzhanska RSR nezabarom uvijshla do skladu Radyanskogo Soyuzu Vzhe pislya rozpadu SRSR 18 zhovtnya 1991 roku Verhovna Rada Azerbajdzhanskoyi Respubliki spirayuchis na Deklaraciyu nezalezhnosti 1918 roku prijnyala Konstitucijnij akt Pro Derzhavnu nezalezhnist Azerbajdzhanskoyi Respubliki Originalnij rukopis Deklaraciyi nezalezhnosti skladenij azerbajdzhanskoyu arabicya movoyu zberigayetsya v Derzhavnomu arhivi Azerbajdzhanskoyi Respubliki originalni kopiyi azerbajdzhanskoyu i francuzkoyu movami v Muzeyi istoriyi Azerbajdzhanu Nacionalnoyi akademiyi nauk Azerbajdzhanu v Baku Den prijnyattya Deklaraciyi 28 travnya svyatkuyetsya v Azerbajdzhani yak nacionalne svyato abo i ye nerobochim dnem PeredumoviDo pochatku 1918 roku politichna obstanovka v Zakavkazzi zalishalasya duzhe skladnoyu Pislya provalu mirnih peregovoriv Rosiyi z Nimechchinoyu v Brest Litovsku nimecko turecki vijska 6 grudnya 1917 roku perejshli v nastup na Kavkazi Na pochatku sichnya 1918 roku turecki vijska zajnyali Karskuyu i Batumsku oblasti Prosuvannya tureckih vijsk zmusilo Zakavkazkij komisariat napraviti 6 lyutogo 1918 roku komanduvachu Kavkazkim frontom Vehip pashi telegramu pro jogo gotovnist do mirnih peregovoriv z Osmanskoyu Turechchinoyu Stvorennya Zakavkazkogo sejmu Zakavkazkij komisariat ne mav niyakogo vplivu i dostatno silnoyi vladi v regioni tomu zmushenij buv ogolositi pro samorozpusk 22 sichnya 1918 roku na naradi deputativ vid Zakavkazzya obranih u Vserosijski Ustanovchi Zbori uhvaleno rishennya pro stvorennya Zakavkazkogo sejmu i peredannya miscevoyi vladi cij organizaciyi 25 lyutogo 1918 roku vidkrivsya Zakavkazkij sejm Shodo partijnogo skladu sejm buv predstavlenij chlenami troh osnovnih politichnih frakcij gruzinski social demokrati menshoviki v skladi 32 deputativ musulmanska azerbajdzhanska partiya Musavat Rivnist i prilegla do nih demokratichna grupa bezpartijnih u skladi 30 deputativ i virmenska partiya Dashnakcutyun u skladi 27 deputativ Krim nih u Zakavkazkomu sejmi buli predstavleni partiya social revolyucioneriv eseri nacional demokrati partiya Narodnoyi svobodi virmenska musulmanskij socialistichnij blok 7 deputativ frakciya Musulmanstvo v Rosiyi Ittihad 3 deputati i partiya menshovikiv gummetistiv 4 deputati Zakavkazkij sejm sformuvav Zakavkazkij uryad na choli z Yevgenom Gegechkori Vsyu diyalnist z pershih dniv isnuvannya sejm pridiliv pitannyu pro stanovishe na Kavkazkomu fronti i ogoloshennyu nezalezhnosti Zakavkazzya Lider musulmanskoyi frakciyi Zakavkazkogo sejmu Mamed Emin Rasulzade z cogo privodu pisav sho Vsya energiya musulman u sejmi bula spryamovana yak na mirne virishennya pitannya pro front tak i negajne zdijsnenni nezalezhnosti Kavkazu Isnuvannya nezalezhnogo Kavkazu bulo v interesah ne tilki kavkazkih musulman ale j inshih musulmanskih krayin yaki perebuvayut pid vichnoyu zagrozoyu Rosiyi Trabzonska mirna konferenciya V prijnyatij sejmom programi peregovoriv z Turechchinoyu stverdzhuvalosya sho mir z Turechchinoyu maye buti postijnim a mizhderzhavni kordoni 1914 roku slid vidnoviti Dlya peregovoriv z Turechchinoyu bulo pidibrano delegaciyu na choli yakoyi stoyav gruzin Akakij Chhenkeli Azerbajdzhanska chastina delegaciyi skladalasya z dvoh musavatistiv Mameda Gasana Gadzhinskogo i ru i po odnomu z predstavnikiv vid usih inshih partij I Gejdarov socialistichnij blok Mir Yakub Mehtiyev Ittihad Alekper Shejhulyislamov menshovik gummetist Grupa pribula do Trabzona de 12 bereznya mali pochatisya peregovori Todi yak Zakavkazkij sejm gotuvavsya do mirnih peregovoriv z Turechchinoyu v Bresti bulo pidpisano separatnij dogovir mizh Rosiyeyu ta Nimechchinoyu zgidno z yakim Ardagan Karska i Batumska oblasti vidhodili do Turechchini Zakavkazkij sejm ne viznav rishennya Brestskogo dogovoru i napraviv telegramu v Petrograd na im ya Radnarkomu spovishayuchi sho vin ne viznaye Brestskogo miru oskilki Zakavkazzya nikoli ne viznavalo bilshovickoyi vladi i Radi narodnih komisariv Turechchina gruntuyuchis na rishennyah Brestskogo dogovoru pred yavila Zakavkazkomu sejmu ultimatum pro negajne vivedennya vijsk z Karsa Batuma i Ardagana V cih umovah 14 bereznya 1918 roku v Trabzoni vidkrilasya mirna konferenciya mizh Turechchinoyu i Zakavkazzyam Turechchina na konferenciyi zayavila sho delegaciya Zakavkazkogo sejmu ne mozhe buti yuridichnoyu osoboyu z yakoyu mozhna bulo b vesti peregovori tomu sho Zakavkazzya ne ogolosilo pro svoyu nezalezhnist Predstavniki partiyi Musavat sho vhodili do skladu delegaciyi v peregovorah zajnyali proturecku oriyentaciyu i zazhadali prijnyati tureckij ultimatum V inshomu vipadku voni zayavili pro vihid zi skladu Zakavkazzya i ogoloshennya nezalezhnosti Azerbajdzhanu Nezvazhayuchi na prohannya predstavnikiv partiyi Musavat pro povne priyednannya musulmanskoyi chastini Zakavkazzya do Turechchini golova tureckoyi delegaciyi Rauf bej i komanduvach Kavkazkim frontom Vahib pasha vidpovili sho velika politika Turechchini vimagaye shob Azerbajdzhan ne vidokremlyuvavsya vid inshih narodnostej Zakavkazzya a zberig bi spilnu z nimi derzhavnu formu zberigayuchi za soboyu vidomu samostijnist u viglyadi konfederaciyi Pid chas Trabzonskih peregovoriv za neuhilnogo prosuvannya tureckih vijsk trivali vijskovi diyi Do togo chasu yak Chhenkeli nareshti prijnyav Brest Litovskij dogovir za osnovu dlya podalshih peregovoriv 10 kvitnya bilsha chastina teritorij za vinyatkom Batumi yakij vimagali turki vzhe perejshli do nih u ruki Nezvazhayuchi na ce reakciya Zakavkazzya na podannya Vahib pasheyu ultimatumu pro evakuaciyu mista bula neperedbachuvanoyu Na tayemnij naradi lideri regionu virishili vidkinuti ultimatum Rishennya ce bulo takozh pidtrimano predstavnikom partiyi Musavat Shafi bekom Rustambekovim yakij napolyagav na neobhidnosti dlya Zakavkazzya ta Azerbajdzhanu zberezhennya Batumi U kvitni v atmosferi antitureckogo nastroyu A Cereteli u vistupi na zasidanni sejmu visloviv upevnenist u tomu sho Zakavkazka armiya zmozhe uspishno protistoyati turkam Odnak Rustambekov vistupav proti vijskovih dij proponuyuchi mirno virishiti konflikt Nemusulmanska bilshist progolosuvala za ogoloshennya vijni Turechchini Prote sered chleniv musulmanskoyi frakciyi ne bulo yednosti shodo Turechchini Na dumku gruzinskih menshovikiv predstavniki partiyi Musavat z radistyu chekali prihodu tureckih vijsk Na adresu musulmanskoyi frakciyi zvuchali zvinuvachennya v nibito vidverto protureckij oriyentaciyi Nezabarom Turechchina pochala vijskovi diyi i 14 kvitnya 1918 roku zajnyala Ardagan Kars i Batumi Zagostrennya situaciyi v regioni Naslidki rizanini v azerbajdzhanskomu tatarskomu za togochasnoyu terminologiyeyu kvartali Baku Berezen 1918 U cej chas politichna obstanovka v Zakavkazzi rizko zagostrilasya u zv yazku z bereznevimi podiyami v Baku koli bulo vbito vid 3 do 12 tisyach mirnogo musulmanskogo naselennya Aktivnu rol v antimusulmanskih pogromah zigrali zbrojni zagoni virmenskoyi partiyi Dashnakcutyun sho vhodili do skladu zbrojnih sil Bakinskoyi Radi U zv yazku z bakinskimi podiyami musulmanska frakciya Zakavkazkogo sejmu zazhadala vid sejmu poslati vijska v Baku dlya zahistu musulmanskogo naselennya 3 kvitnya 1918 roku na zasidanni sejmu prisvyachenomu podiyam u Baku Fatali han Hojskij zayaviv sho yaksho ne bude vzhito zahodiv dlya zahistu musulmanskogo naselennya to 13 ministriv musulman vijdut zi skladu uryadu 7 kvitnya 1918 roku na zasidanni Zakavkazkogo sejmu u zv yazku z zayavoyu ministriv musulman pro vihid zi skladu uryadu Fatali han Hojskij zayaviv sho musulmanska frakciya za potochnih umov i zokrema u zv yazku z Bakinskimi podiyami vvazhaye sho ministri musulmani ne mozhut domogtisya vid uryadu zahistu musulmanskogo naselennya Baku i ce posilyuye motivi prijnyatogo rishennya 22 kvitnya 1918 roku pid tiskom musulmanskoyi frakciyi bulo sklikano rozshirene zasidannya Zakavkazkogo sejmu i zatverdzheno rezolyuciyu pro progoloshennya nezalezhnoyi Zakavkazkoyi Demokratichnoyi Federativnoyi Respubliki Na comu zasidanni v zv yazku z krizoyu ocholyuvanogo Gegechkori Zakavkazkogo uryadu sho vinikla 20 kvitnya pid chas obgovorennya pitannya shodo bakinskih podij vin podav u vidstavku Cogo zh dnya Zakavkazkij sejm zatverdiv novij sklad Zakavkazkogo uryadu na choli z Chhenkeli yakij poslav komanduvachu Kavkazkim frontom Vahib pashi telegramu v yakij govorilosya sho Zakavkazzya vzhe progolosheno nezalezhnoyu federativnoyu respublikoyu pro sho povidomleno derzhavam otzhe vikonano j tu umovu pro yaku jshlosya v deklaraciyi ottomanskoyi delegaciyi vid 18 bereznya 1918 r Tim chasom u zv yazku z bereznevimi podiyami v ryadi mist prokotilasya hvilya protestu proti bakinskih bilshovikiv Tak 15 kvitnya 1918 roku z Elisavetpolya nadijshla telegrama vid chleniv Zakavkazkogo sejmu i Mameda Yusufa Dzhafarova v yakij povidomlyalosya sho sered musulman vedetsya agitaciya proti uryadu yakij ne vzhivaye represivnih zahodiv proti bilshovikiv Baku U Yelisavetpolskij guberniyi pochalisya masovi mitingi protestu Protestanti vimagali zbrojnogo vtruchannya ta areshtu chleniv Bakinskogo radnarkomu 17 kvitnya 1918 roku Fatali Han Hojskij zrobiv dopovid uryadu Zakavkazzya v yakij govorilosya Bakinski podiyi zasudzhuyutsya u vsih miscyah Elisavetpolskoyi guberniyi i u vsih rezolyuciyah ye punkti sho peredbachayut propusk tureckih vijsk do Baku i yaksho uryadu ne vdastsya likviduvati Bakinskogo pitannya to dovedetsya taku vimogu visluhati vid musulman Yelisavetpolskoyi guberniyi I mozhe nasati moment koli narodna masa pochne diyati sama chim stvorit tragichne stanovishe oskilki Bakinske pitannya ce pitannya zhittya i smerti Respubliki Na pochatku kvitnya 1918 roku zagoni Zakavkazkogo sejmu chiselnistyu ponad 2 tisyachi cholovik pid provodom knyazya Magalova rushili na Baku Odnochasno z nimi z Dagestanu na Baku poveli nastup zagoni goryan ru Zagoni knyazya Magalova dosyagli Adzhikabula a zagoni Gocinskogo dijshli do stanciyi Hirdalan za 10 km vid Baku 10 kvitnya 1918 roku zagoni Gocinskogo buli rozbiti vijskami Bakradi a 20 kvitnya voni zmusili zagoni knyazya Magalova vidstupiti v Kyurdamir 20 kvitnya 1918 roku zastupnik golovi Zakavkazkogo sejmu S O Tigranyan razom z chlenom sejmu I Gejdarovim za doruchennyam sejmu viyihali v Baku dlya peregovoriv z Bakinskoyu radoyu Pislya pributtya v Baku I Gejdarova zaareshtuvali bilshoviki u zv yazku z chim chlen sejmu ru zrobiv zapit pro vzhittya terminovih zahodiv dlya zvilnennya Gejdarova Tigranyan zhe povernuvshis z Baku 3 travnya 1918 roku zazhadav pripinennya vijskovih dij spryamovanih proti Baku i vzhittya zahodiv do likvidaciyi zavorushen mirnim shlyahom Yak naslidok musulmanska frakciya Zakavkazkogo sejmu ne zmogla domogtisya rishuchih dij u zv yazku z bakinskimi podiyami i virishila zvernutisya po dopomogu do Turechchini Z ogoloshennyam nezalezhnosti Zakavkazkogo regionu i shvidkim prosuvannyam tureckih vijsk uryad Zakavkazkoyi respubliki ocholyuvanij Chhenkeli zvernuvsya do Turechchini z vidnovlennyam Trabzonskih mirnih peregovoriv Musulmanska frakciya Zakavkazkogo sejmu bula zmushena oriyentuvati azerbajdzhanciv na turecku dopomogu Pislya ogoloshennya nezalezhnosti nichogo ne zminilosya ni u vnutrishnij ni u zovnishnij politici krayu Predstavniki politichnih partij u Zakavkazkomu sejmi ne znahodili spilnoyi movi voni ne mali spilnoyi programi i kozhna frakciya pragnula provoditi svoyu politichnu liniyu Batumska konferenciya ta yiyi naslidki Vijskovij ministr Turechchini Enver pasha v Batumi 1918 rik 11 travnya 1918 roku v Batumi pochalisya peregovori mizh delegaciyeyu Zakavkazzya i Turechchinoyu Zakavkazku delegaciyu ocholyuvav golova uryadu ta ministr zakordonnih sprav Akakij Chhenkeli Z azerbajdzhanskoyi storoni v peregovorah brali uchast Mamed Emin Rasulzade i Mamed Gasan Gadzhinskij Turecku delegaciyu ocholyuvav ministr yusticiyi Halil pasha komanduvach Kavkazkim frontom Vahib pasha i vijskovij ministr Enver pasha Yak sposterigachi na Batumskij konferenciyi buli prisutni i nimecki predstavniki na choli z generalom Otto fon Lossovim Na Batumskij konferenciyi delegaciya Zakavkazkogo sejmu povnistyu viznala protektorat Turechchini nad Karskoyu Ardaganskoyu i Batumskoyu oblastyami pidtverdivshi tim samim rishennya Brest Litovskogo dogovoru Krim cogo Turechchina vimagala yak vidshkoduvannya za krov prolitu v Batumi i Karsi i Uryad Gruziyi uklav z Nimechchinoyu v Poti 6 dogovoriv za yakimi Nimechchina otrimala monopolne pravo na ekspluataciyu resursiv Gruziyi a port Poti i zaliznicya perehodili pid kontrol nimeckogo komanduvannya Takim chinom nimeckij zagin chiselnistyu v 3 tisyachi soldativ pid komanduvannyam generala Kressa fon Kressenshtejna visadivsya v portu Poti z namirom zajnyati Gruziyu Turecki zh vijska 17 travnya 1918 roku vzyali Oleksandropil i vijshli na Dzhulfinskij napryamok Yak naslidok na Batumskij konferenciyi gruzini azerbajdzhanci i virmeni pochali samostijno vesti peremovini z Turechchinoyu Krim cogo gruzinska frakciya sejmu v hodi separatnih peregovoriv z predstavnikami Nimechchini ta pid tiskom generala Kressa fon Kressenshtejna virishila vijti zi skladu Zakavkazkoyi federativnoyi respubliki i ogolositi svoyu nezalezhnist Cherez ce 25 travnya 1918 roku bulo sklikano zasidannya musulmanskoyi frakciyi Zakavkazkogo sejmu na yakomu ru zvazhayuchi na zminu politichnoyi situaciyi v Zakavkazzi zrobiv oficijne povidomlennya Vin zayaviv gruzinskim sektorom Zakavkazkogo sejmu vedutsya tayemni peregovori z chlenami gruzinskoyi mirnoyi delegaciyi v Batumi i gotuyetsya viddilennya i progoloshennya nezalezhnosti Gruziyi Na vechirnomu zasidanni vid 25 travnya 1918 roku sho prohodilo pid golovuvannyam Fatali Hana Hojskogo nespodivano z yavilisya golova Zakavkazkogo sejmu Chheyidze i chleni sejmu Cereteli i Gegechkori Cereteli vid imeni gruzinskoyi frakciyi zrobiv zayavu vidznachivshi sho navkolo gasla nezalezhnosti ob yednati zakavkazki narodnosti ne vdalosya i fakt rozpadu Zakavkazzya vzhe v nayavnosti Na zavtrashnomu zasidanni sejmu mi konstatuyemo fakt rozpadu Zakavkazkoyi respubliki U svoyij promovi Fatali Han Hojskij zayaviv yaksho taka volya gruzinskogo narodu to mi ne mayemo niyakogo prava zavazhati comu a azerbajdzhanskim tyurkam zvichajno nichogo ne zalishayetsya yak v zalezhnosti vid ciyeyi novoyi podiyi zrobiti vidpovidni rishennya Pislya vidhodu gruzinskoyi delegaciyi musulmanska frakciya Zakavkazkogo sejmu prijnyala rezolyuciyu v yakij govorilosya sho yaksho Gruziya ogolosit svoyu nezalezhnist to z nashogo boku maye buti ogolosheno nezalezhnist Azerbajdzhanu 26 travnya 1918 roku vidbulosya ostannye zasidannya Zakavkazkogo sejmu Gruzinska frakciya vsyu provinu v rozpadi yednosti Zakavkazkoyi respubliki poklala na musulmansku frakciyu yaka na yihnyu dumku zajmala proturecku oriyentaciyu i tim samim pidvela do togo sho gruzini ne mozhut bilshe spivpracyuvati z musulmanami Chlen sejmu Shafi bek Rustambekov vistupiv na adresu gruzinskoyi frakciyi z rizkoyu kritikoyu zayavivshi Vvazhayuchi sho v danij skladnij i vidpovidalnij moment spilnogo politichnogo isnuvannya Zakavkazzya nemaye vagomih i ob yektivnih pidstav do vidokremlennya dovodi visunuti tut predstavnikami gruzinskogo narodu na nashu dumku viglyadayut malo perekonlivimi Razom z tim yaksho gruzini vvazhayut spilnu robotu narodiv Zakavkazzya nemozhlivoyu i pragnut do vidokremlenogo politichnogo isnuvannya mi vvazhayemo sho za takih umov vidpadaye pidstava dlya podalshogo isnuvannya Sejmu Tomu musulmanska frakciya ne zaperechuvala proti propoziciyi pro samorozpusk sejmu zi vsima mozhlivimi naslidkami Pislya dovgih vzayemnih zvinuvachen Zakavkazkij sejm vinis rezolyuciyu sho konstatuvala fakt rozpadu Zakavkazkoyi respubliki U rishenni sejmu govorilosya z oglyadu na te sho z pitannya pro vijnu i mir viyavilisya korinni rozbizhnosti mizh narodami yaki stvorili Zakavkazku nezalezhnu respubliku i tomu stav nemozhlivim vistup odniyeyi avtoritetnoyi vladi sho govorit vid imeni Zakavkazzya Sejm konstatuye fakt rozpadu Zakavkazzya i skladaye svoyi povnovazhennya Prijnyattya Deklaraciyi nezalezhnostiMemorialna doshka v Tbilisi u vestibyuli kolishnogo namisnika Rosijskogo imperatora na Kavkazi de prijnyato Deklaraciyu nezalezhnosti Pislya rozpusku sejmu 27 travnya 1918 roku chleni musulmanskoyi frakciyi vzhe kolishnogo Zakavkazkogo sejmu sklikali nadzvichajne zasidannya dlya obgovorennya politichnogo stanovisha Pislya trivalih debativ virishili stvoriti Timchasovu nacionalnu radu Azerbajdzhanu V golovi partiya Musavat visunula kandidaturu Mameda Emina Rasulzade Kandidaturu pidtverdili vsi partiyi za vinyatkom partiyi musulmanstva v Rosiyi Ittihad Zakritim balotuvannyam bilshistyu golosiv 22 golovoyu Nacionalnoyi radi obrano Mameda Emina Rasulzade golovu centralnogo komitetu partiyi Musavat yakij stav odnim z iniciatoriv progoloshennya nezalezhnoyi Azerbajdzhanskoyi Demokratichnoyi Respubliki Zakritim balotuvannyam obrali tovarishiv golovi 1 j ru i 2 j Mir Gidayat Seyidov sekretariv 1 j ru i 2 j Rahim bek Vekilov Golovoyu vikonavchogo komitetu obrano bezpartijnogo Fatali Hana Hojskogo 28 travnya u palaci kolishnogo namisnika Rosijskogo imperatora na Kavkazi v Tiflisi u nadanomu musulmanskij grupi Zakavkazkogo sejmu blakitnomu saloni 26 chleniv Nacionalnoyi radi Azerbajdzhanu zibralisya na zasidannya pid golovuvannyam doktora ru Sklad Nacionalnoyi radi Azerbajdzhanu Pid chas prijnyattya Deklaraciyi nezalezhnosti predstavlenoyi v sejmi a potim u Nacionalnij radi najchislennishimi buli frakciya Musavat i grupa bezpartijnih sho primknula do neyi 30 osib blok musulmanskih socialistiv 7 osib partiya Ittihad 3 osobi social demokratichna menshoviki partiya Gummet 4 osobi zgodom ci spiski zminilisya Sklad Nacionalnoyi radi Azerbajdzhanu pid chas prijnyattya Deklaraciyi nezalezhnosti respubliki buv takim Musavat Golova Musavat SekretarFatali Han Hojskij bezpartijnij Musavat Nasib bek Usubbekov Musavat Musavat Musavat Ittihad Musavat Musavat Ittihad Gummet Musavat Mamed Yusuf Dzhafarov bezpartijnij Blok musulmanskih socialistiv Musavat Ittihad Musavat Blok musulmanskih socialistiv Shafi bek Rustambekov Musavat Hosrov bek Sultanov Ittihad Gummet Blok musulmanskih socialistiv Musavat Musavat Perebig zasidannya Pid chas zasidannya ochikuvalosya povidomlennya doktora pro Yelizavetpol u zv yazku z ostannimi podiyami chitannya telegrami i lista Rasulzade z Batuma i obgovorennya polozhennya Azerbajdzhanu u zv yazku z rozpuskom sejmu ta ogoloshennyam nezalezhnosti Gruziyi Z pershogo pitannya doktor Gasan bek Agayev yakij shojno povernuvsya z Elizavetpolya dav dokladni vidomosti pro stan mista i guberniyi pro pributtya tudi 2 3 tureckih oficeriv Agayev kategorichno zayaviv sho priyizd cih oficeriv u Elizavetpol ne maye nichogo spilnogo z majbutnim oblashtuvannyam politichnogo zhittya Azerbajdzhanu i sho turki na Kavkazi Azerbajdzhani niyakih agresivnih dij ne peresliduyut navpaki turki zacikavleni zberezhennyam samostijnosti Azerbajdzhanu i Zakavkazkoyi respubliki Potim Nasib bek Usubbekov ogolosiv telegrami i list Mamed Emina Rasulzade z Batumi Vidomosti otrimani z cih dokumentiv Rada vzyala do vidoma Z tretogo pitannya chlen Radi zrobiv obov yazkovu dopovid v yakij dovodiv neobhidnist i nevidkladnist ogoloshennya Azerbajdzhanu nezalezhnoyu respublikoyu U comu zh dusi vislovilisya ryad oratoriv Usubbekov Shejhulislamov Seyidov ta inshi Chlen Radi Fatali Han Hojskij zaproponuvav do z yasuvannya deyakih pitan na miscyah utrimatisya vid ogoloshennya nezalezhnosti Azerbajdzhanu a utvoriti Azerbajdzhanskij povnopravnij uryad dlya vedennya mirnih peregovoriv z derzhavami Z cogo pitannya vislovilisya she ryad oratoriv Pislya diyalnogo i vsebichnogo obgovorennya cogo pitannya sekretar Mustafa Mahmudov prochitav imena tih sho berut uchast u golosuvanni 24 golosami pri dvoh sho utrimalisya Rada vislovlyuyetsya za negajne ogoloshennya Azerbajdzhanu nezalezhnoyu demokratichnoyu respublikoyu v mezhah Shidnogo ta Pivdennogo Zakavkazzya pislya chogo progolosheno Deklaraciyu pro nezalezhnist Azerbajdzhanu Chitannya Deklaraciyi Rada sluhala stoyachi Deklaraciyu pidpisali Gasan bek Agayev Fatali Han Hojskij Nasib bek Usubbekov Dzhamo bek Gadzhinskij Shafi bek Rustambekov Nariman bek Narimanbekov Dzhavad Melik Yeganov i Mustafa Mahmudov Z 26 chleniv Nacionalnoyi Radi za prijnyattya Deklaraciyi ne progolosuvali tilki Dzhafar Ahundov i odin z kerivnikiv partiyi Ittihad Sultan Medzhid Gani zade Potim Rada doruchila chlenu Radi Fatali Hanu Hojskomu stvoriti uryad Azerbajdzhanskoyi Demokratichnoyi Respubliki Pislya godinnoyi perervi zasidannya Radi dlya zasluhannya dopovidi Fatali Hana Hojskogo pro stvorennya uryadu vidnovilosya Fatali Han Hojskij ogolosiv sklad Timchasovogo uryadu golova Radi ministriv i ministr vnutrishnih sprav Fatali Han Hojskij bezpartijnij ministr finansiv i ministr narodnoyi osviti Nasib bek Usubbekov Musavat ministr zakordonnih sprav Mamed Gasan Gadzhinskij Musavat ministr shlyahiv spoluchennya i ministr poshti i telegrafu Hudadat bek Melik Aslanov musulmanskij socialistichnij blok ministr yusticiyi Halil bek Hasmamedov Musavat ministr zemlerobstva i ministr praci Akper Shejhulislamov Gummet vijskovij ministr Hosrov Pasha bek Sultanov Ittihad ministr torgivli ta promislovosti Mamed Yusif Dzhafarov bezpartijnij ministr derzhavnogo kontrolyu Dzhamo Gadzhinskij musulmanskij socialistichnij blok Tekst Deklaraciyi nezalezhnosti Originalnij tekst Ukrayinskij perekladایستیقلال بیاننامهسی عقدنامه Deklaraciya nezalezhnostiبؤیوک روسیا اینقیلابینین جریانیندا دؤولت ووجودونون آیری آیری حیصصهلره آیریلماسی ایله زاقافقازیانین روس اوردولاری طرفیندن ترکینه مؤوجیب بیر وضعیتی سیاسیه حاصیل اولدو کندی قوایی مخصوصهلرینه ترک اولونان زاقافقازیا میللتلری موقددراتلارینین ایدارهسینی بالذات کندی اللرینه آلاراق زاقافقازیا قوشما خالق جومهورییتینی تاسیس ائتدیلر وقایع سیاسیهنین اینکیشاف ائتمهسی اوزرینه گورجو میللوتی زاقافقازیا قوشما خالق جومهورییتی جوزیندن چیخیبدا موستقیل گورجو خالق جومهورییتی تاسیسینی صلاح گؤردو روسیا ایله عوثمانلی ایمپئراتورلوغو آراسیندا ظوهور ائدن موحاريبهنین تصوییهسی اوزوندن حاصیل اولان وضعیت حازظرئیی سیاسیه و مملکت داخیلینده بولونان میثیلسیز آنارخیا جنوب شرقی زاقافقازیادان عبارت بولونان آزربایجانا دخی بولوندوغو داخیلی و خاریجی موشکولاتدان چیخماق اوچون خوصوصی بیر دؤولت تشکیلاتی قورماق لوزومونو تلقین ائدیور بونا بینان آرای عومومیه ایله اینتیخاب اولونان آزربایجان شورایی میللیهیی ایسلامیهسی بوتون جماعته اعلان ائدیور کی V hodi velikoyi rosijskoyi revolyuciyi v Rosiyi vstanovivsya politichnij lad yakij sprichiniv rozpad okremih chastin derzhavnogo organizmu i zalishennya rosijskimi vijskami Zakavkazzya Zalisheni sami na sebe narodi Zakavkazzya vzyali v svoyi ruki spravu oblashtuvannya svoyih dol i stvorili Zakavkazku Demokratichnu Federativnu respubliku Odnak u podalshomu hodi politichnih podij gruzinskij narod vvazhav za blago vidilitisya zi skladu Zakavkazkoyi Demokratichnoyi Federativnoyi respubliki j utvoriti nezalezhnu Gruzinsku Demokratichnu Respubliku Ninishnye politichne stanovishe Azerbajdzhanu pov yazane z likvidaciyeyu vijni sho vinikla mizh Rosiyeyu i Osmanskoyu Imperiyeyu a takozh nebuvala anarhiya vseredini krayini vladno diktuyut Azerbajdzhanu sho skladayetsya zi Shidnogo i Pivdennogo Zakavkazzya neobhidnist stvorennya vlasnoyi derzhavnoyi organizaciyi shob vivesti narodi Azerbajdzhanu z togo vazhkogo vnutrishnogo i zovnishnogo stanovisha v yakomu voni opinilisya Na cij pidstavi Musulmanska Nacionalna Rada Azerbajdzhanu obrana vsenarodnim golosuvannyam nini vsenarodno ogoloshuye ١ بو گوندن اعتبارن آزربایجان خالقی حاکمیت حققینه مالیک اولدوغو کیبی جنوبی و شرقی زاقافقازیادان عبارت آزربایجان دخی کامیل ال حقوق موستقیل بیر دؤولتدیر 1 Vidteper narodi Azerbajdzhanu ye nosiyami suverennih prav i Azerbajdzhan sho skladayetsya z Shidnogo i Pivdennogo Zakavkazzya povnopravnoyu nezalezhnoyu derzhavoyu ٢ موستقیل آزربایجان دؤولتینین شيکلی ایدارهسی خالق جومهورییتی اولاراق تقررور ائدیور 2 Formoyu politichnogo ustroyu nezalezhnogo Azerbajdzhanu vstanovlyuyetsya Demokratichna Respublika ٣ آزربایجان خالق جومهورییتی بوتون میللتلر و بیلخاصه همجیوار اولدوغو میللت و دؤولتلرله موناسیبتی حسنه تاسیسینه عزم ائدیور 3 Azerbajdzhanska Demokratichna Respublika pragne vstanoviti dobrosusidski vidnosini z usima chlenami mizhnarodnoyi spilnoti a osoblivo z pevnimi narodami i derzhavami ٤ آزربایجان خالق جومهورییتی میللت مذهب صینیف سیلک و جینس فرقی گؤزلمهدن قلمروووندا یاشایان بوتون وطنداشلارینا حقوقی سیاسیه و وتنیه تامین ائیلر 4 Azerbajdzhanska Demokratichna Respublika garantuye v svoyih mezhah gromadyanski i politichni prava vsim gromadyanam bez rozriznennya nacionalnostej virospovidannya socialnogo stanu i stati ٥ آزربایجان خالق جومهورییتی اراضیسی داخیلینده یاشایان بیلجومله میللتلره سربستانه اینکیشافلاری اوچون گئنیش میدان بوراخیر 5 Azerbajdzhanska Demokratichna Respublika vsim narodnostyam sho naselyayut yiyi teritoriyu nadast shirokij prostir dlya vilnogo rozvitku ٦ مجلیسی موسسیسان توپلانینجایا قدر آزربایجان ایدارهسینین باشیندا آرای عومومیه ایله اینتیخاب اولونموش شورایی میللییهیه قارشی مسئول حوکومتیمووققتی دورور 6 Do sklikannya Ustanovchih Zboriv na choli upravlinnya vsim Azerbajdzhanom stoyit Nacionalna Rada obrana narodnim golosuvannyam i Timchasovij Uryad vidpovidalnij pered Nacionalnim Zborami حسن بی آغایئو فتحعلیخان خویسکی نصیب بهی یوسیفبهیلی جامو بهی هاجینسکی شفی بهی روستمبهیلی نریمان بهی نریمانبهیوو جاواد ملیک یئقانوو موصطافا ماحمودوو Gasan bek Agayev Fatali Han Hojskij Nasib bek Usubbekov Dzhamo bek Gadzhinskij Shafi bek Rustambekov Nariman bek Narimanbekov Dzhavad Melik Yeganov Mustafa MahmudovIstoriya originalu Deklaraciyi nezalezhnostiOriginalnij rukopis Deklaraciyi nezalezhnosti azerbajdzhanskoyu movoyu z pidpisami chleniv Nacionalnoyi radi Azerbajdzhanu zberigayetsya v Derzhavnomu arhivi Azerbajdzhanskoyi Respubliki Dlya ostatochnoyi realizaciyi Deklaraciyi nezalezhnosti Azerbajdzhanu potribno bulo domagatisya yuridichnogo viznannya Azerbajdzhanskoyi Respubliki z boku svitovih derzhav 1919 roku z metoyu otrimannya viznannya i pidtrimki z boku derzhav peremozhnic u pershij svitovij vijni delegaciya Azerbajdzhanskoyi Demokratichnoyi Respubliki virushila do Parizha dlya uchasti v Parizkij mirnij konferenciyi Chleni delegaciyi vzyali z soboyu i varianti Deklaraciyi napisani azerbajdzhanskoyu i francuzkoyu movami U pidsumku 15 sichnya 1920 roku predstavnikiv Azerbajdzhanu Alimardan beka Topchibasheva i Magomeda Maggeramova prijnyav pershij sekretar ministerstva zakordonnih sprav Franciyi Zhul Kambon yakij predstaviv Topchibashevu oficijne rishennya Parizkoyi mirnoyi konferenciyi pro viznannya de fakto Azerbajdzhanu z boku chleniv Verhovnoyi radi i soyuznickih krayin A 19 sichnya na zasidanni Verhovnoyi radi parizkoyi mirnoyi konferenciyi za uchastyu glav uryadiv zachitano memorandum pershij punkt yakogo viznavav nezalezhnist Azerbajdzhanu Odnak pislya togo yak 28 kvitnya 1920 roku Azerbajdzhan zajnyala Chervona armiya div stattyu Bakinska operaciya 1920 j uryad Azerbajdzhanskoyi Demokratichnoyi Respubliki bulo povaleno chleni delegaciyi buli zmusheni zalishitisya u Franciyi a kopiyi Deklaraciyi nezalezhnosti yaki voni vzyali z soboyu buli nezabarom zagubleni Mizh tim u svoyij statti Sered kavkazciv vid 1926 roku prisvyachenij svyatkuvannyu v Parizhi 8 yi richnici progoloshennya nezalezhnosti Azerbajdzhanskoyi Gruzinskoyi ta inshih respublik Topchibashev pisav sho primishennya Azerbajdzhanskoyi delegaciyi bulo vitoncheno pribrano nacionalnimi azerbajdzhanskimi praporami shalyami fotografiyami z zhittya nacionalnogo Azerbajdzhanu Osoblivo krasivo buv pribranij akt progoloshennya nezalezhnosti 28 travnya 1918 r 13 travnya 2014 roku za doruchennyam Prezidenta Azerbajdzhanu Ilhama Aliyeva odin z originalnih primirnikiv Deklaraciyi nezalezhnosti azerbajdzhanskoyu i francuzkoyu movami yakij dostavila v Parizh delegaciya ADR peredano v dar Nacionalnomu muzeyu istoriyi Azerbajdzhanu Dokument predstaviv muzeyu zastupnik kerivnika Administraciyi prezidenta Azerbajdzhanskoyi Respubliki pomichnik prezidenta Ali Asadov Za slovami spivrobitnika muzeyu Sabuhi Ahmedova dokument viyavili v Londoni Original deklaraciyi francuzkoyu movoyuOriginal deklaraciyi azerbajdzhanskoyu movoyuSpadshinaIstorichne znachennya Persha storinka gazeti Istiglal Nezalezhnist vid 28 travnya 1933 roku C prijnyattyam Deklaraciyi nezalezhnosti Azerbajdzhanska Respublika stala pershoyu tyurkskoyu krayinoyu sho buduye derzhavnist na svitskij osnovi todi yak tyurkomovni krayini buduvali svoyu derzhavnist na religijnij osnovi Mamed Emin Rasulzade pisav pro ce u vidanij 28 travnya 1933 roku v Berlini gazeti Istiglal tur Istiklal Progoloshuyuchi svoyu deklaraciyu vid 28 travnya 1918 roku Nacionalna rada pidtverdila isnuvannya azerbajdzhanskoyi naciyi Teper slovo Azerbajdzhan oznachalo ne prosto geografichnij etnografichnij i lingvistichnij termin a nabulo politichnoyi sutnosti Na dumku Rasulzade narod peretvoryuyetsya na naciyu lishe v toj moment koli demonstruye svoyu rishuchist stvoriti derzhavu i napolyagaye na comu Azerbajdzhanske suspilstvo prodemonstruvalo svoyu volyu stati naciyeyu v suchasnomu znachenni cogo slova 28 travnya z progoloshennyam nezalezhnosti ta prijnyattyam vidpovidnoyi deklaraciyi Krim togo u vidpovid na tverdzhennya sho cya deklaraciya bula zdijsnena na korist interesiv bekiv pomishikiv i burzhuaziyi navodyat citatu zi statti Rasulzade opublikovanoyi 31 travnya 1919 roku v cij samij gazeti Azerbajdzhanskij narod yakij nevimovno dobrozichlivo zustriv svyato 28 travnya pokazav usomu svitu sho ne vidstupitsya vid svoyeyi nezalezhnosti i skazhe vsim naklepnikami sho nezalezhnist zavojovana ne dlya haniv bekiv i paniv a ye svyashennim idealom tyurkskoyi naciyi azerbajdzhanskogo narodu 30 serpnya 1991 roku Verhovna Rada Azerbajdzhanskoyi RSR prijnyala Deklaraciyu Pro vidnovlennya Derzhavnoyi nezalezhnosti Azerbajdzhanskoyi Respubliki 18 zhovtnya 1991 roku na zasidanni Verhovnoyi Radi Azerbajdzhanskoyi RSR prijnyato Konstitucijnij akt Pro Derzhavnu nezalezhnist Azerbajdzhanskoyi Respubliki Pri comu za osnovu vzyato Deklaraciyu nezalezhnosti 1918 roku V dokumenti govoritsya sho Verhovna rada Azerbajdzhanskoyi Respubliki gruntuyuchis na Deklaraciyi pro nezalezhnist prijnyatij Nacionalnoyu radoyu Azerbajdzhanu 28 travnya 1918 roku na nastupnosti demokratichnih principiv i tradicij Azerbajdzhanskoyi Respubliki ta keruyuchis Deklaraciyeyu Verhovnoyi radi Azerbajdzhanskoyi Respubliki vid 30 serpnya 1991 roku Pro vidnovlennya derzhavnoyi nezalezhnosti Azerbajdzhanskoyi Respubliki prijmaye cej Konstitucijnij akt i zasnovuye osnovi derzhavnogo politichnogo ta ekonomichnogo ustroyu nezalezhnoyi Azerbajdzhanskoyi Respubliki Cim dokumentom Azerbajdzhansku Respubliku bulo ogolosheno nastupniceyu Azerbajdzhanskoyi Demokratichnoyi Respubliki 1918 1920 rokiv a den jogo prijnyattya 18 zhovtnya svyatkuyetsya v Azerbajdzhdani yak Den nezalezhnosti Azerbajdzhanskij istorik zaznachaye sho v Deklaraciyi nezalezhnosti Azerbajdzhanu zakladeno osnovi zovnishnopolitichnogo kursu oskilki v dokumenti govorilosya sho Azerbajdzhanska Demokratichna Respublika povinna vstanoviti druzhni vidnosini z usima derzhavami Svyato ru svyatkuyut den nezalezhnosti 28 travnya 1920 roku v Parizhi 28 travnya 1919 roku vidsvyatkovano richnicyu progoloshennya nezalezhnosti Azerbajdzhanu Tak za slovami Mameda Emina Rasulzade opublikovanimi 31 travnya 1919 roku v gazeti Istiglal azerbajdzhanskij narod nevimovno dobrozichlivo zustriv svyato 28 travnya Odnak cogo zh dnya komunisti pid gaslom Nezalezhnij Radyanskij Azerbajdzhan proveli demonstraciyu robitnikiv protistavlenu svyatu richnici nezalezhnosti Azerbajdzhanu Nezabarom pislya padinnya Azerbajdzhanskoyi Demokratichnoyi Respubliki den progoloshennya nezalezhnosti Azerbajdzhanu svyatkuvavsya vzhe za mezhami Azerbajdzhanu azerbajdzhanskimi emigrantami U comu plani cikava stattya Alimardan beka Topchibasheva Sered kavkazciv de vin opisuye svyatkuvannya 1926 roku v Parizhi 8 yi richnici progoloshennya nezalezhnosti Azerbajdzhanskoyi Respubliki Pochinayuchi z 1990 roku 28 travnya znovu svyatkuyetsya v Azerbajdzhani yak Kompoziciya Deklaraciya nezalezhnosti Kompoziciya Deklaraciya nezalezhnosti v Nacionalnomu muzeyi istoriyi Azerbajdzhanu U hodi vivchennya materialiv Fondu dokumentalnih dzherel Nacionalnogo muzeyu istoriyi Azerbajdzhanu bulo viyavleno sho yavlyaye soboyu arkush paperu rozmirami 65 50 sm z kompoziciyeyu sho skladayetsya z fotokopiyi dokumenta i vikonanimi akvarellyu ornamentami i pejzazhami Fotokopiya roztashovana v centri vsiyeyi kompoziciyi yavlyaye soboyu kopiyu pidpisanoyi 28 travnya 1918 roku Deklaraciyi nezalezhnosti Azerbajdzhanu Fotokopiya znahoditsya v tonkij bilij ramci i obvedena po perimetru povtoryuvanimi ornamentami sho yavlyayut soboyu stilizovane zobrazhennya kilimovogo elementa u viglyadi rombiv trikutnikiv dekorativno porizanih geometrichnih figur riznih koloriv Pravij kraj kompoziciyi yavlyaye soboyu vertikalnu smugu z dvoma zobrazhennyami u verhnij chastini zobrazhennya kilima na tli sho nagaduye skeli Cej kilim ne vidnositsya do yakoyis shkoli azerbajdzhanskogo kilimarstva oskilki v nomu dovilno poyednano rizni elementi azerbajdzhanskih kilimiv Nizhche vid kilima vmisheno zobrazhennya hramu vognepoklonnikiv Ateshgyah XVII stolittya v selishi poblizu Baku V nizhnij chastini kompoziciyi rozmisheno shiroku gorizontalnu smugu z zobrazhennyam Bakinskoyi buhti livoruch pokazano misto z naftovimi vishkami pravoruch roztashovane zobrazhennya Kaspijskogo morya z korablyami na zadnomu plani vidno ostriv Beyuk Zirya Pislya togo yak eksponat ochistili v pravomu nizhnomu kutku viyavili avtograf sho nalezhit azerbajdzhanskomu hudozhniku pershoyi polovini XX stolittya Azimu Azimzade Pam yatnik Tekst Deklaraciyi vigraviruvanij na Pam yatniku Nezalezhnosti v Baku 25 travnya 2007 roku v Baku na vulici vidkrito Pam yatnik Nezalezhnosti Na postamenti pam yatnika azerbajdzhanskoyu movoyu arabskim i latinskim alfavitami vigraviruvano tekst prijnyatoyi 28 travnya 1918 roku v Tiflisi Deklaraciyi nezalezhnosti Azerbajdzhanu Pam yatnik roztashovanij mizh budivleyu Institutu rukopisiv Nacionalnoyi akademiyi nauk Azerbajdzhanu de protyagom 1918 1920 rokiv roztashovuvavsya parlament Azerbajdzhanskoyi Demokratichnoyi Respubliki i budivleyu Azerbajdzhanskogo derzhavnogo ekonomichnogo universitetu Na ceremoniyi vidkrittya pam yatnika buv prisutnij i prezident Azerbajdzhanskoyi Respubliki Ilham Aliyev PrimitkiKomentariOskilki golova Nacionalnoyi radi Azerbajdzhanu Mamed Emvn Rasulzade perebuvav u Batumi 28 travnya 1918 roku na zasidanni v Tiflisi jogo zamishav Gasan bek Agayev U protokoli zasidannya vsih musulmanskih frakcij sejmu i delegaciyi vid goryan Pivnichnogo Kavkazu vid 25 bereznya 1918 roku Mahmudbekov zaznachenij yak musavatist prote v protokoli spilnogo zasidannya vsih musulmanskih frakcij sejmu vid 6 kvitnya 1918 roku Mahmudbekov zaznachenij yak bezpartijnij DzherelaAzerbajdzhanskaya Demokraticheskaya Respublika 1998 s 273 Eliyev I Meherremov E Azerbaycan Respubiikasinin dovlet remzleri B Nurlan 2008 S 13 56 s Pervaya Azerbajdzhanskaya Respublika istoriya sobytiya fakty anglo azerbajdzhanskih otnoshenij Pod red Ismajlova E R B Maarif 1998 S 49 208 s Protokoly 2006 s 61 Agamalieva Hudiev 1994 s 5 Agamalieva Hudiev 1994 s 6 Agamalieva Hudiev 1994 s 7 Agamalieva Hudiev 1994 s 8 Agamalieva Hudiev 1994 s 9 Agamalieva Hudiev 1994 s 10 Michael G Smith Anatomy of a Rumour Murder Scandal the Musavat Party and Narratives of the Russian Revolution in Baku 1917 20 Journal of Contemporary History Apr 2001 Vol 36 no 2 Michael G Smith Anatomy of a Rumour Murder Scandal the Musavat Party and Narratives of the Russian Revolution in Baku 1917 20 Journal of Contemporary History Apr 2001 Vol 36 no 2 Agamalieva Hudiev 1994 s 11 Agamalieva Hudiev 1994 s 12 Agamalieva Hudiev 1994 s 13 Agamalieva Hudiev 1994 s 14 Agamalieva Hudiev 1994 s 15 Agamalieva Hudiev 1994 s 16 Protokoly 2006 s 56 Maharadze N B Pobeda socialisticheskoj revolyucii v Gruzii Tb Sabchota Sakartvelo 1965 S 183 449 s Krasovickaya T Yu Nacionalnye elity kak sociokulturnyj fenomen sovetskoj gosudarstvennosti oktyabr 1917 1923 g Dokumenty i materialy M Institut rossijskoj istorii RAN 2007 S 35 446 s Protokoly 2006 s 58 Azerbajdzhanskaya Demokraticheskaya Respublika 1998 s 125 Volhonskij M Muhanov V Po sledam Azerbajdzhanskoj Demokraticheskoj Respubliki M Evropa 2007 S 229 247 s Protokoly 2006 s 60 Nesrin Sariahmetoglu Azeri Ermeni iliskileri 1905 1920 Turk Tarih Kurumu 2006 S 349 535 s tur Oguztogrul Tahirli Zaqafqaziya Seyminin uzvu Cefer Axundov 525 ci qezet gazeta 17 dekabrya 2011 S 28 Sobranie uzakonenij i rasporyazhenij pravitelstva Azerbajdzhanskoj Respubliki St 1 1919 1 S 4 6 Balaev A Azerbajdzhanskoe nacionalno demokraticheskoe dvizhenie 1917 1920 gg B Elm 1990 S 43 95 s Azerbajdzhanskaya Demokraticheskaya Respublika 1998 s 103 videosyuzhet azerb Azadliq Radiosu 28 maya 2014 Arhiv originalu za 4 bereznya 2016 Procitovano 30 travnya 2014 A M Topchibashi i M E Rasulzade Perepiska 1923 1926 gg Sost predisl i prim M Socialno politicheskaya MYSL 2012 S 135 148 s ISBN 978 5 91579 064 2 Originalnyj ekzemplyar Deklaracii nezavisimosti byl peredan v dar Nacionalnomu muzeyu istorii Azerbajdzhana NANA Oficialnyj sajt Nacionalnoj akademii nauk Azerbajdzhana 13 maya 2014 z dzherela 30 travnya 2014 Istoriya diplomatii Azerbajdzhanskoj Respubliki Pod red Z S Belousova M Nauka 2010 T I Vneshnyaya politika Azerbajdzhanskoj Demokraticheskoj Respubliki 1918 1920 per s azerb I N Rzaeva S 101 576 s ISBN 978 5 02 037268 9 Rafikoglu T 22 rika nezavisimosti Eho gazeta z dzherela 28 lipnya 2014 PDF azerbaijan az Arhiv originalu PDF za 28 serpnya 2014 Procitovano 27 lipnya 2014 Grustnyj prazdnik Zerkalo gazeta 18 Oktyabrya 2013 z dzherela 27 lipnya 2014 Iskenderov M S Iz istorii borby Kommunisticheskoj partii Azerbajdzhana za pobedu Sovetskoj vlasti B Azerbajdzhanskoe gosudarstvennoe izdatelstvo 1958 S 371 373 Oficialnyj internet sajt Prezidenta Azerbajdzhanskoj Respubliki Arhiv originalu za 23 serpnya 2014 Procitovano 31 lipnya 2014 Deklaraciya Nezavisimosti v zhivopisnom proizvedenii IRS zhurnal 2014 2 68 S 40 41 Istiqlal Beyannamesi abidesinin acilisi olub Azadliq Radiosu 25 05 2007 LiteraturaAzerbajdzhanskaya Demokraticheskaya Respublika 1918 1920 Pod red N Agamalievoj B Elm 1998 316 s ISBN 5 8066 0897 2 Agamalieva N Hudiev R Azerbajdzhanskaya Respublika Stranicy politicheskoj istorii 1918 1920 gg Pod red E A Tokarzhevskogo B Sabah 1994 112 s ISBN 5 86106 037 1 Protokoly zasedanij musulmanskih frakcij Zakavkazskogo sejma i Azerbajdzhanskogo nacionalnogo soveta 1918 g Pod red A A Pashaeva B Adiloglu 2006 216 s