Беюк-Зиря (азерб. Böyük Zirə adası) — острів у Каспійському морі поблизу південно-східного узбережжя Азербайджану. Є одним з островів Бакинського архіпелагу. Це один з п'яти найбільших островів розташованих біля входу в Бакинську бухту.
Беюк-Зиря | |
---|---|
Böyük Zirə adası | |
Карта | |
Географія | |
40°17′40″ пн. ш. 49°55′10″ сх. д. / 40.29444444447177176° пн. ш. 49.91944444447177176° сх. д.Координати: 40°17′40″ пн. ш. 49°55′10″ сх. д. / 40.29444444447177176° пн. ш. 49.91944444447177176° сх. д. | |
Місцерозташування | Каспійське море |
Акваторія | Каспійське море |
Площа | 1,4 км² |
Довжина | 3,1 км |
Ширина | 0,9 км |
Берегова лінія | 10,5 км |
Країна | |
Азербайджан | |
(Адм. одиниця) | Апшеронський район |
Населення | 0 осіб (2017) |
Беюк-Зиря Беюк-Зиря (Азербайджан) | |
Беюк-Зиря у Вікісховищі |
Назва
Назва походить від злиття двох слів: азербайджанського «бёюк», що означає «великий» та арабського «джазіра», що означає «острів». У 1719 році за правління Петра Першого острів було перейменовано в «Нарген», оскільки він схожий з однойменним островом у Фінській затоці. Трохи пізніше його почали називати «Наргин». У 1991 році йому була повернута автохтонна назва.
Топографія
Острів розташовано на відстані 10,5 км від берегової лінії міста Баку. Площа острова складає 1,18 км². Довжина з заходу на схід 3060 м, ширина східної частини 200 м, середньої — 640 м, західної 620 м. Найвища точка острова розташована на висоті 37 м над рівнем моря. Рельєф складається зі скельних відкладень.
На розташованому в середній частині північного берегу підвищенню встановлено маяк. У 1883 році з метою забезпечення навігації суден в Бакинській бухті Морське міністерство затвердило рішення про будівництво маяка. Він почав діяти 11 грудня 1884 року. Спочатку шлях кораблям вказувала гасова лампа, згодом газовий ліхтар, а 1956 року маяк було перероблено в складну оптико-навігаційну систему.
Історія
Існують свідчення, що у давні часи острів був з'єднаний із суходолом, підтвердженням чого є залишки колії від двухколісних арб у кам'яному тілі острова, які, зокрема, були знайдені російським академіком Г. Ф. Ленцом під час відвідин острова у 30-х роках XVIII століття. Острів був безлюдним, однак академік зауважив на ньому сліди будівель, колодязів та заглиблень вибитих у скелях. На цій підставі вчений припустив що колись на місці острова було давнє поселення, яке у зв'язку з підвищенням рівня Каспію було затоплено. Берегова лінія була значно далі, ніж зараз, острів відокремився від материка.
У роки Перщої світової війни на острові утримувались та загинули 10 тисяч турецьких солдатів та цивільних осіб, які потрапили в полон під час війни між Туреччиною та царською Росією. Також тут утримували полонених угорців, чехів, німців, австрійців. У 1915-1916 роках через Нарген пройшло близько 20 тисяч полонених, а з врахуванням 1917-1918 цю цифру можна збільшити до 25 тис.
Пізніше, у сталінські часи на острів вивозили арештованих представників інтелігенції. За деякою інформацією на острові утримували троцькістів.
У радянські часи острів був об'єктом ППО, окрім того на ньому було облаштовано селище з Будинком культури, магазином, дитячим садком та житловими будинками для військових.
Із здобуттям Азербайджаном незалежності острів занепав, він перестав бути об'єктом ППО.
Проєкт «Азербайджанська перлина»
Станом на 2011 рік острів було майже закинуто, хоча компанія AzExCo підготувала проект «Перлина Азербайджану», який передбачає перетворення острова на місце культурного відпочинку, об'єднання таких видів діяльності, яктеатр, кіно, музика.
За проєктом на цій території передбачено будівництво порту для сервісних яхт. Неподалік порту передбачено 4 житлових п'ятиповерхових будинки для персоналу порту. Також тут заплановано «Парк азербайджанської природи» з різноманітними видами рослин та тварин.
Військовий порт буде контролювати морський транспорт Баку. Також тут заплановано вілли для високопоставлених військовослужбовців. На острові передбачено будівництво готелів зі спа-центром. Родзинкою острова стане так зване «старе місто» з кріпосними стінами, двоповерховими будинками, магазинами, кафе та ресторанами, банками, церквою, мечеттю, синагогою. Окрім того, передбачено будівництво численних вілл.
Основним зв'язуючим центром між Баку та островом буде слугувати «Північний міст», який прийматиме порівняно великі яхти. Також тут буде Морський музей присвячений Каспійському морю, торговельний центр, аквапарк з розважальними центрами та пляжі.
На острові буде увіковічено пам'ять людей, які загинули на острові — для цього буде збудовано «Площу толерантності» де в братській могилі будуть перепоховані солдати, офіцери та інші мученики, які тут загинули. Автором цього проєкту є архітектор Расим Бабакишиєв. Загальна вартість проєкту складає 4,8 — 5,4 млрд доларів США і він буде складатись з житлової площі на 10 тисяч осіб, 300 вілл, 5 готелів 4-5 зіркового рівня, гольф-клубу та пляжних комплексів.
Примітки
- . Архів оригіналу за 24 травня 2016. Процитовано 15 серпня 2016.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - . Архів оригіналу за 20 жовтня 2016. Процитовано 15 серпня 2016.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - . Архів оригіналу за 20 жовтня 2016. Процитовано 15 серпня 2016.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Beyuk Zirya azerb Boyuk Zire adasi ostriv u Kaspijskomu mori poblizu pivdenno shidnogo uzberezhzhya Azerbajdzhanu Ye odnim z ostroviv Bakinskogo arhipelagu Ce odin z p yati najbilshih ostroviv roztashovanih bilya vhodu v Bakinsku buhtu Beyuk ZiryaBoyuk Zire adasiKartaGeografiya40 17 40 pn sh 49 55 10 sh d 40 29444444447177176 pn sh 49 91944444447177176 sh d 40 29444444447177176 49 91944444447177176 Koordinati 40 17 40 pn sh 49 55 10 sh d 40 29444444447177176 pn sh 49 91944444447177176 sh d 40 29444444447177176 49 91944444447177176Misceroztashuvannya Kaspijske moreAkvatoriya Kaspijske morePlosha 1 4 km Dovzhina 3 1 kmShirina 0 9 kmBeregova liniya 10 5 kmKrayina AzerbajdzhanAdm odinicya Apsheronskij rajonNaselennya 0 osib 2017 Beyuk ZiryaBeyuk Zirya Azerbajdzhan Beyuk Zirya u VikishovishiNazvaNazva pohodit vid zlittya dvoh sliv azerbajdzhanskogo byoyuk sho oznachaye velikij ta arabskogo dzhazira sho oznachaye ostriv U 1719 roci za pravlinnya Petra Pershogo ostriv bulo perejmenovano v Nargen oskilki vin shozhij z odnojmennim ostrovom u Finskij zatoci Trohi piznishe jogo pochali nazivati Nargin U 1991 roci jomu bula povernuta avtohtonna nazva TopografiyaOstriv roztashovano na vidstani 10 5 km vid beregovoyi liniyi mista Baku Plosha ostrova skladaye 1 18 km Dovzhina z zahodu na shid 3060 m shirina shidnoyi chastini 200 m serednoyi 640 m zahidnoyi 620 m Najvisha tochka ostrova roztashovana na visoti 37 m nad rivnem morya Relyef skladayetsya zi skelnih vidkladen MayakPanorama ostrova Na roztashovanomu v serednij chastini pivnichnogo beregu pidvishennyu vstanovleno mayak U 1883 roci z metoyu zabezpechennya navigaciyi suden v Bakinskij buhti Morske ministerstvo zatverdilo rishennya pro budivnictvo mayaka Vin pochav diyati 11 grudnya 1884 roku Spochatku shlyah korablyam vkazuvala gasova lampa zgodom gazovij lihtar a 1956 roku mayak bulo pererobleno v skladnu optiko navigacijnu sistemu IstoriyaMarka prisvyachena mayaku na ostrovi Isnuyut svidchennya sho u davni chasi ostriv buv z yednanij iz suhodolom pidtverdzhennyam chogo ye zalishki koliyi vid dvuhkolisnih arb u kam yanomu tili ostrova yaki zokrema buli znajdeni rosijskim akademikom G F Lencom pid chas vidvidin ostrova u 30 h rokah XVIII stolittya Ostriv buv bezlyudnim odnak akademik zauvazhiv na nomu slidi budivel kolodyaziv ta zagliblen vibitih u skelyah Na cij pidstavi vchenij pripustiv sho kolis na misci ostrova bulo davnye poselennya yake u zv yazku z pidvishennyam rivnya Kaspiyu bulo zatopleno Beregova liniya bula znachno dali nizh zaraz ostriv vidokremivsya vid materika U roki Pershoyi svitovoyi vijni na ostrovi utrimuvalis ta zaginuli 10 tisyach tureckih soldativ ta civilnih osib yaki potrapili v polon pid chas vijni mizh Turechchinoyu ta carskoyu Rosiyeyu Takozh tut utrimuvali polonenih ugorciv chehiv nimciv avstrijciv U 1915 1916 rokah cherez Nargen projshlo blizko 20 tisyach polonenih a z vrahuvannyam 1917 1918 cyu cifru mozhna zbilshiti do 25 tis Piznishe u stalinski chasi na ostriv vivozili areshtovanih predstavnikiv inteligenciyi Za deyakoyu informaciyeyu na ostrovi utrimuvali trockistiv U radyanski chasi ostriv buv ob yektom PPO okrim togo na nomu bulo oblashtovano selishe z Budinkom kulturi magazinom dityachim sadkom ta zhitlovimi budinkami dlya vijskovih Iz zdobuttyam Azerbajdzhanom nezalezhnosti ostriv zanepav vin perestav buti ob yektom PPO Proyekt Azerbajdzhanska perlina Stanom na 2011 rik ostriv bulo majzhe zakinuto hocha kompaniya AzExCo pidgotuvala proekt Perlina Azerbajdzhanu yakij peredbachaye peretvorennya ostrova na misce kulturnogo vidpochinku ob yednannya takih vidiv diyalnosti yakteatr kino muzika Za proyektom na cij teritoriyi peredbacheno budivnictvo portu dlya servisnih yaht Nepodalik portu peredbacheno 4 zhitlovih p yatipoverhovih budinki dlya personalu portu Takozh tut zaplanovano Park azerbajdzhanskoyi prirodi z riznomanitnimi vidami roslin ta tvarin Vijskovij port bude kontrolyuvati morskij transport Baku Takozh tut zaplanovano villi dlya visokopostavlenih vijskovosluzhbovciv Na ostrovi peredbacheno budivnictvo goteliv zi spa centrom Rodzinkoyu ostrova stane tak zvane stare misto z kriposnimi stinami dvopoverhovimi budinkami magazinami kafe ta restoranami bankami cerkvoyu mechettyu sinagogoyu Okrim togo peredbacheno budivnictvo chislennih vill Osnovnim zv yazuyuchim centrom mizh Baku ta ostrovom bude sluguvati Pivnichnij mist yakij prijmatime porivnyano veliki yahti Takozh tut bude Morskij muzej prisvyachenij Kaspijskomu moryu torgovelnij centr akvapark z rozvazhalnimi centrami ta plyazhi Na ostrovi bude uvikovicheno pam yat lyudej yaki zaginuli na ostrovi dlya cogo bude zbudovano Ploshu tolerantnosti de v bratskij mogili budut perepohovani soldati oficeri ta inshi mucheniki yaki tut zaginuli Avtorom cogo proyektu ye arhitektor Rasim Babakishiyev Zagalna vartist proyektu skladaye 4 8 5 4 mlrd dolariv SShA i vin bude skladatis z zhitlovoyi ploshi na 10 tisyach osib 300 vill 5 goteliv 4 5 zirkovogo rivnya golf klubu ta plyazhnih kompleksiv Primitki Arhiv originalu za 24 travnya 2016 Procitovano 15 serpnya 2016 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Arhiv originalu za 20 zhovtnya 2016 Procitovano 15 serpnya 2016 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Arhiv originalu za 20 zhovtnya 2016 Procitovano 15 serpnya 2016 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya