В'ячесла́в (Вацлав) Казими́рович Липи́нський (пол. Wacław Lipiński; 5 (17) квітня 1882, Затурці, Володимир-Волинський повіт, Волинська губернія, Російська імперія, нині Волинська область, Україна — 14 червня 1931, Перніц біля Відня, Вінер-Нойштадт-Ланд, Нижня Австрія, Австрійська Республіка) — український політичний діяч польського походження, історик, історіософ, соціолог, публіцист, теоретик українського консерватизму. Один із організаторів Української демократично-хліборобської партії та «Українського союзу хліборобів-державників». За Гетьманату — посол України в Австрії. Вважав, що принципи етики та людської солідарності є універсальними для всіх людей у світі, незалежно від їхньої національності, мови чи релігії. Був великим прихильником творчого націоналізму як патріотизму, в американському стилі, й противником агресивного націоналізму, зокрема шовінізму. Частково публікувався під псевдонімами В. Правобережець, Nobilis Ruthenus, Василь Безрідний.
Життєпис
Походження та ранні роки
Народився у родинному маєтку польського шляхетського роду Липинських в селі Затурці (Володимир-Волинський повіт, Волинська губернія, Російська імперія).
Зростав у католицькому, хліборобсько-шляхетському, культурно польському середовищі кресов'яків — поляків, що попри усвідомлення своєї окремішності чудово володіли українською мовою та знали місцеву культуру і звичаї. Рід Липинських гербу Бродзиць, який походив з Мазовії, видав цілий ряд діячів, що займали визначні становища серед тогочасної шляхти. Серед них — молодший брат Станіслав (нар. 1884), доктор філософії, агроном-селекціонер.
Родинне походження Липинського мало вирішальний вплив на формування його поглядів та на ставлення до життя.
Навчався у Житомирській, Луцькій та Київській гімназіях.
Перебування у Києві, де він був учнем 1-ї Київської гімназії, безперечно, мало вплив на подальший розвиток його поглядів. Тут він потрапив в українське середовище, брав участь у зустрічах, які відбувалися у домі Марії Требінської. Про так званий «гурток Требінської» відомий український історик Наталія Полонська-Василенко казала, що
Липинський приєднався до цього гуртка наприкінці 1890-х років. Також він долучився до так званих «хлопоманів».«там зустрічалися люди різного віку, різних політичних переконань, різних фахів, але об’єднані одним почуттям — любов’ю до України».
Під час великодніх канікул 1901 року в Києві проходив крайовий з'їзд делегатів середньошкільних учнівських корпорацій Правобережжя. Липинський був одним із делегатів корпорації від 1-ї Київської гімназії. В діловій частині з'їзду попросив слова семикласник Липинський, пропонуючи створити одну спільну корпорацію для римо-католиків та православних на базі української територіальної приналежності. Коли ця пропозиція не пройшла, Липинський залишив з'їзд і зрікся членства корпорації римо-католиків. Натомість він став членом православної учнівської Громади.
Після закінчення гімназії 1902 року Липинський відбував військову службу в Ризькому драгунському полку, що стояв у Кременці на Волині. Однак пізніше військова комісія визнала його «нездатним до війська через легені та серце» (Липинський, фактично, все своє життя хворів на туберкульоз). Згодом його здоров'я покращало настільки, що на початку Першої світової війни він був мобілізований як резервний офіцер до 4-го драгунського Новотроїцько-Катеринославського полку, в лавах якого у складі російської армії генерала Самсонова відбув східнопрусську кампанію. Через тяжкі воєнні умови легенева недуга відновилася, і Липинський був переведений до резервних частин спочатку в Дубно, потім в Острозі й, нарешті, в Полтаві.
Весною 1903 року Липинський вступив до Ягеллонського університету в Кракові, де вивчав агрономію та слухав лекції з інших предметів, зокрема, історії, а також відвідував лекції з української літератури Богдана Лепкого. 1906 року одружився у Кракові з Казимирою Шумінською та виїхав з нею до Женеви, щоб вивчати соціологію у тамтешньому університеті. Але пробув він там лише рік, бо швейцарський клімат погано впливав на здоров'я, і лікарі порадили йому виїхати. Повернувся В'ячеслав Липинський до Кракова, де продовжив навчання в Ягеллонському університеті, який закінчив у 1908 році.
З 1909 року Липинський перебував почасти у Кракові, почасти у своєму власному маєтку Русалівські Чагари Уманського повіту (нині Черкаська область). Тут він господарював на хуторі, який подарував йому його дядько Адам Рокицький. Уже тоді Липинський усвідомлював необхідність повернення українському народові, який «живе, хоче жити і буде жити як народ незалежний», його еліти; ополяченій і польській шляхті в Україні треба визначитись: буде вона з народом, зійде з позиції колонізаторів чи опиратиметься ходові історії. Цю альтернативу Липинський сформулював у брошурі «Шляхта на Україні: її участь в житті українського народу на тлі його історії» (Краків, 1909), а також у статтях до журналу «Przegląd Krajowy» (Київ, 1909), до редакції якого він входив.
Напередодні Першої світової війни брав участь в організації за межами Росії українського політичного центру, трансформованого в Союз визволення України (1914 рік).
Лютневу революцію 1917 року В'ячеслав Липинський зустрів, перебуваючи у Полтаві.
Доба визвольних змагань
1917 року, на початку визвольних змагань, Липинський звинувачував українських соціал-демократів у браку державницької волі. Після Лютневої революції брав участь в українізації військових частин на Полтавщині й одночасно разом із Сергієм Шеметом, як він сам згадував, «політично організовував хліборобські консервативні елементи на Полтавщині». Тоді ж він став одним із засновників і автором політичної програми Української демократично-хліборобської партії (УДХП), виданої у жовтні 1917 року.
Після визволення України від більшовиків, навесні 1918 року, В'ячеслав Липинський зближується з Павлом Скоропадським, майбутнім Гетьманом Української Держави. У той самий час консервативні сили (УДХП, «Українська Народна Громада» П. Скоропадського та «Союз земельних власників») створюють опозиційну до Центральної Ради коаліцію і за офіційного нейтралітету німецьких окупаційних сил розпочинають підготовку до державного перевороту. 29 квітня 1918 року Центральну Раду було повалено, Павла Скоропадського — проголошено Гетьманом.
— писав В'ячеслав Липинський у листі до Богдана Шемета.Націоналізм буває двоякий: державотворчий і державоруйнівний — такий, що сприяє державному життю нації, і такий, що це життя роз’їдає. Прикладом першого може бути націоналізм англійський; другого — націоналізм польський, український. Перший є націоналізм територіальний, другий — націоналізм екстериторіальний і віросповідний. Перший називається патріотизмом, другий — шовінізмом. Коли Ви хочете, щоб була Українська Держава — Ви мусите бути патріотами, а не шовіністами. Що це значить? Це значить, перш за все, що Ваш націоналізм мусить спиратися на любов до своїх земляків, а не ненависть до них, за те, що вони не українські націоналісти. Для Вас, наприклад, мусить бути ближчий український москвофіл чи полонофіл (оцей, як Ви його звете, малорос і русин), аніж чужинець, який Вам мав би помогти визволитися від Москви чи від Польщі. Ви мусите все своє почуття і весь свій розум зосередити на тому, щоб найти розуміння, найти спільну політичну мову з місцевим москвофілом чи полонофілом — іншими словами: сотворити з ними разом на Українській Землі окрему державу, а не на то, щоб поза межами України знайти союзника, який би допоміг Вам знищити місцевих москвофілів і полонофілів
На початку червня 1918 року В'ячеслав Липинський виїхав з України до Відня, щоб обійняти там посаду посла Української Держави. 24 липня 1918 року в німецькому посольстві у Відні провів обмін ратифікаційними грамотами у справі Берестейського мирного договору з послом Німеччини у Відні Вільгельмом Штолберг-Вернігероде.
Роки еміграції
Послом залишався після повалення Гетьманату. Хоча був «переконаним прибічником гетьманської форми правління», вважав, що у складні для нації часи слід відкинути усі ідеологічні розбіжності задля роботи на благо України. Однак подальші події в Україні, той процес «самоспалення, в якому згоряє наша хата» (В. Липинський), зокрема, розстріл полковника Болбочана стали безпосередньою причиною відставки з посади посла УНР у Відні. Наприкінці серпня 1919 року Липинський передав справи посольства своєму заступникові, після короткого перебування у санаторії «Ґутенбрун» у Бадені оселився у Райхенау — гірському містечку в Нижній Австрії.
У Райхенау прожив майже безвиїзно до осені 1926 року, якщо не враховувати коротких поїздок до Відня, недалекого Бадена і 10-денного перебування у Берліні у травні 1921 року. На ці роки припала його найінтенсивніша наукова і громадська діяльність: була опрацьована монографія «Україна на переломі. 1656–59», звідти керував діяльністю створеного 1920 року Українського союзу хліборобів-державників. Також видавав неперіодичні збірники «Хліборобська Україна» (1920–25 роки), де друкувався його історіософський трактат «Листи до братів-хліборобів» (окремо виданий 1926 року).
У листопаді 1926 року за дорученням Гетьмана Павла Скоропадського переїхав до Берліна працювати у новоствореному Українському науковому інституті як його дійсний член. Берлінський клімат, часті зустрічі й непорозуміння з близькими до гетьманського центру людьми впливали шкідливо на фізичний стан його здоров'я і психологічний спокій. За порадою лікарів покинув працю в Інституті, повернувся 1928 року до Австрійської республіки, де оселився у гірській місцевості Бадеґ (нім. Badegg) поблизу Ґраца.
У цей час загострилися суперечності між ним та Павлом Скоропадським. Липинський фактично розірвав свої стосунки із Скоропадським; натомість, зблизився з Василем Вишиваним (псевдонім австрійського ерцгерцога Вільгельма фон Габсбурґа), що зарекомендував себе українським патріотом і докладав значних зусиль до справедливого вирішення українського питання за кордоном. Український союз хліборобів-державників розколовся: прихильники Гетьмана об'єдналися у Союз гетьманців-державників, прихильники В. Липинського 1930 року створили Братство українських класократів-монархістів, гетьманців.
Хронічна легенева недуга загострилася; навесні 1931 року хворобою було вражене серце. Під час хвороби остерігався, що його можуть поховати живцем у стані каталепсії. Після серцевого нападу 26 квітня 1931 року Липинського перевезли до санаторію «Вінервальд», де він помер 14 червня 1931 року. За його волею, було зроблено посмертний прокол серця.
Поховання
Похований В'ячеслав Липинський 2 липня 1931 року на католицькому кладовищі у с. Затурцях на Волині. За радянської влади усі могили на польському цвинтарі, разом із могилою В'ячеслава Липинського, були втрамбовані в землю колгоспною технікою. У перші роки незалежності місцеві рухівці розчистили кладовище й встановили пам'ятник на символічній могилі В'ячеслава Липинського.
Нині відремонтовано родинне обійстя Липинських, понівечене перебуванням тут колгоспної худоби. 2011 року, напередодні 20-річчя незалежності України, відреставрований та відкритий меморіальний музей В. Липинського.
Вшанування пам'яті
Пам'ятники та меморіальні дошки
- Пам'ятник В'ячеславові Липинському в с. Затурці на Волині, встановлений у 2002 році.
- Пам'ятник В'ячеславові Липинському в Києві на території МАУП, встановлений у 2007 році.
-
- Меморіальна дошка на вул. Богдана Хмельницького, 10 в Луцьку
- Меморіальна дошка на вул. князя Острозького, 18 (Костел Святого Яна Непомуцького) в Дубно (2012)
-
-
Вулиці
- Вулиця В'ячеслава Липинського в місті Дніпрі.
- Вулиця В'ячеслава Липинського в місті Житомирі.
- Вулиця В'ячеслава Липинського в с. Затурці.
- Вулиця В'ячеслава Липинського в місті Києві.
- Вулиця В'ячеслава Липинського в місті Луцьку.
- Вулиця В'ячеслава Липинського в місті Львові.
- Вулиця В'ячеслава Липинського в місті Рівне.
- Вулиця В'ячеслава Липинського в місті Суми.
Також В'ячеслав Казимирович Липинський є патроном Куреня 79 Івано-Франківської станиці Пласту.
У мистецтві
- В'ячеслав Липинський — одна з центральних постатей в романі Тані Малярчук «Забуття».
Оцінка діяльності
Владислав Свідовський, який є одним з провідних біографістів, проводив дослідження його життєпису і охарактеризував як:
одним з найвидатніших діячів української держави та еміграції. |
Також використовуючи новий підхід до тлумачення та аналізу робіт – історик зміг сформулював коректнішу трактовку «територіального принципу» В. Липинського:
Територіальний принцип за Липинським – тобто любов усіх націй, які проживають на території України неважливо: яка у них нація, соціальне положення чи віросповідання. |
Бібліографія
В'ячеслав Липинський є автором таких праць:
- «Данило Братковський» (1909)
- «Генерал артилерії Великого Князівства Литовського» (1909)
- «Шляхта на Україні» (польськ., 1909)
- «Аріянський соймик в Киселені в маю 1638» (1910)
- «Z dziejów Ukrainy» (1912)
- «Україна на переломі 1657—1669» (1920)
- «Реліґія і церква в історії України» (1925)
- «Листи до братів-хліборобів» (1926)
- Липинський В. Україна на переломі, 1657—1959 : замітки до історії укр. держ. буд-ва в XVII-ім ст. Ч. 1 / Вячеслав Липинський. — Відень ; Київ: Вид. Дніпров. Союзу Спожив. Союзів України («Дніпросоюз»), 1920. — 304 с. — (Історичні студії та монографії ; т. 3). [ 2 березня 2019 у Wayback Machine.]
Політичні погляди
Серед політичних доктрин України в XX ст. значне місце посідає монархічно-гетьманська концепція В. Липинського (1882–1931). Він вважав, що здобуття Україною державної незалежності можливе через попереднє спадкове монархічне правління. Гетьман є своєрідним «національним прапором», живим символом України, навколо якого гуртується все населення, а головним чинником державобудівництва, на його думку, було встановлення правової монархії в традиційній гетьманській формі. Але ця монархія, як вважав історик, суттєво відрізняється від московської, що спиралася на насилля й необмежену владу царя, а також від польської, де король завжди був маріонеткою шляхти. Його ще вважають за одного із засновників українського консерватизму, який поділяли окремі знані представники політичної думки.
Історик розглядав такі основні методи організації державного будівництва в Україні:
- демократія з республікою;
- охлократія з диктатурою;
- класократія з правовою, обмеженою законом монархією.
Найбільш придатною для України Липинський вважав останню форму. Пояснював це тим, що вибори до демократичної республіки (парламенту) — це політична бутафорія. Для українського руху, міркував він, можуть стати фатальними гасла демократії й громадянського суспільства, оскільки вони спричинять штучне копіювання демократії за взірцями інших країн, а політична культура однієї нації не може бути механічно перейнята іншою.
В. Липинський вважав, що основна умова створення української державності — це єдність: релігійна, регіональна, політична, організаційна, національна. Справу української державності завжди губила відсутність єдності між українцями. Здобуття державності багато в чому залежить від організації провідної верстви, від її згуртованості. Історик стверджував, що тільки власна держава, збудована українською нацією на своїй етнографічній території, врятує її від економічного розпаду і кривавої анархії. Основна орієнтація В. Липинського — ніхто не збудує Української держави, якщо ми самі собі її не збудуємо, і ніхто за нас не зробить нації, якщо ми самі нацією не схочемо бути. Відповідно власне призначення він вбачав у тому, щоб прищепити народові України свої висновки як світогляд, здатний перетворити пасивний народ у політичне активний організм. Ідеологія розглядалася як рушійна сила національного відродження. Коли відродження націй відбувається без національного ідеалізму, без любові до цілої нації в усіх її класах і групах, без того ідейного національного пафосу, того романтичного захоплення образом нової волі й незалежності націй, що йде в парі з відродженням усіх європейських народів, то внаслідок того з самого поняття нації викидається весь його живий творчий зміст.
Отже, за концепцією В. Липинського, саме держава повинна об'єднати мешканців території в органічну цілість. Цей організм як наслідок спільного життя та спільних інтересів породжує колективну свідомість і раціональне бажання суспільного самовираження у формі власної нації. Передумовою цього самовираження є існування держави, оскільки, на думку науковця, ідея бажання, кінцевою метою якого є створення нації, може реалізуватися тільки в матеріальних формах держави.
Основні праці
- Szlachta na Ukrainie. Udział jej w życiu narodu ukraińskiego na tle jego dziejów. — Краків, 1909. (пол.)
- «Z dziejów Ukrainy. Księga pamiątkowa ku czci Włodzimierza Antonowicza, Tadeusza Rylskiego i Paulina Święcickiego [ 7 квітня 2014 у Wayback Machine.]». — Київ-Краків, 1912. (пол.)
- «Україна на переломі 1657–1659. Замітки до історії українського державного будівництва в XVII-ім століттю». — Відень, 1920. вид. 1954
- «Покликання „Варягів“ чи організація хліборобів [ 2 жовтня 2013 у Wayback Machine.]». — 1925.
- «Релігія і церква в історії України». — Філадельфія, 1925.
- Трагедія українського Санчо Панча (Із записної книжки емігранта). 1920
- «Універсалізм в хліборобській ідеольоґії». — Прага-Подєбради, 1926.
- Листи до братів-хліборобів. Про ідею і орґанізацію українського монархізму, писані 1919—1926. — Відень, 1926.
- Хам і Яфет. З приводу десятих роковин 16—29 квітни 1918 р.. — Львів : Накладом „Поступу“, 1928. — 32 с.
- «Листування В.Липинського [ 3 вересня 2014 у Wayback Machine.]», Т. 1. — К.: Смолоскип, 2003. — 960 с.
Див. також
Примітки
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- І.Г.Передерій. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 21 січня 2022.
- Кралюк П. М. Козацька міфологія України: творці та епігони — Харків: Фоліо, 2016. — 394 с. (296 с.)
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 24 січня 2019. Процитовано 6 січня 2020.
- Литвин М., Науменко К. Історія ЗУНР. — Львів: Інститут українознавства НАНУ, видавнича фірма «Олір», 1995. — с. 27.
- Карась А. Волинь повертає борг Липинському // Волинь, 25 серпня 2011, с. 5
Джерела
- В'ячеслав Липинський — ідеолог українського державотворення: Зб. наук. праць / НАН України. Ін-т політ. і етнонац. досліджень та ін.; Ред. Б. Ярош. — Луцьк: Волин. обл. друк., 2001. — 188 с.
- Гуцал П., Чернихівський Г. Стаття // Тернопільський енциклопедичний словник: у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль: Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1: А — Й. — С. —. — .
- Енциклопедія «Черкащина» / Упорядник Віктор Жадько. — К., 2010. — С. 522.
- Осташко Т. С. Липинський В'ячеслав (Вацлав-Вікентій) Казимирович [ 13 квітня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2009. — Т. 6 : Ла — Мі. — С. 147. — .
- Потульницький В. А. Липинський В'ячеслав Казимирович [ 23 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2023. — .
Література
- Гришко В. В'ячеслав Липинський і його творчість. — Нью-Йорк: Булава, 1961. — 87 с.
- Жадько В. Маньківщина. Не забуваймо рідного порогу. — К., 2006. — С. 39–43.
- О. Калакура. Липинський В'ячеслав Казимирович // Політична енциклопедія. Редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови) та ін. — К.: Парламентське видавництво, 2011. — с.400
- Корновенко С. В. Українська революція: Історичні портрети: навчальний посібник для студ. іст. фак-тів вищ. навч. закл. України / С. В. Корновенко, А. Г. Морозов, О. П. Реєнт. — Вінниця: Фоліант,2004. — С. 111—118.
- Корсак І. Діти Яфета. — К.: Ярославів Вал, 2010.
- Лисяк-Рудницький І. Липинський Вячеслав // Енциклопедія Українознавства: Словникова частина / Голов. ред. В.Кубійович. Репринт. відтворення. — К., 1996. — Т. 4. — С. 1292—1293.
- Реєнт О. Павло Скоропадський. — К.: Альтернативи, 2003. — 304 с.
- Тишкун Ю. Я. В'ячеслав Липинський і Макс Вебер: спроба порівняльного аналізу біографій у контексті теорії інтелектуальних мереж Рендалла Коллінза [ 21 лютого 2014 у Wayback Machine.] / Тишкун Юрій // Українська національна ідея: реалії та перспективи розвитку: Зб. наук. пр. — Львів: Нац. ун-т «Львів. політехніка», 2013. — Вип. 25. — С. 39–43.
- Тишкун Ю. Я. В. Липинський про бюрократію («Листи до братів-хліборобів»): до проблеми визначення теоретичного підґрунтя поглядів / Тишкун Юрій // Українська національна ідея: реалії та перспективи розвитку: Зб. наук. пр. — Львів: Нац. ун-т «Львів. політехніка», 2012. — Вип. 24. — С. 20–26. [ 21 лютого 2014 у Wayback Machine.]
- Тишкун Ю. Я. Термінологічний аналіз поняття державний апарат у «Листах до братів-хліборобів» В. Липинського [ 22 лютого 2014 у Wayback Machine.] // Наукові праці: наук.-метод. журн. — Миколаїв, 2012. — Т. 197. — Вип. 185. Політичні науки. — С. 16–20.
- Українська діаспора: літературні постаті, твори, біобібліографічні відомості / Упорядк. В. А. Просалової. — Донецьк: Східний видавничий дім, 2012. — 516 с.
- Ясь О. В. В. Липинський та неоромантизм (до 125-річчя від дня народження) [ 22 січня 2022 у Wayback Machine.] // Український історичний журнал. — 2007. — № 5.
Вікіцитати містять висловлювання від або про: Липинський В'ячеслав Казимирович |
Публікації в пресі
- Марян Козак. У десятиліття смерти Вячеслава Липинського // Краківські вісті, 14.06.1941 [ 11 серпня 2016 у Wayback Machine.]
- Богдан Лепкий. Моя перша зустріч з Липинським // Краківські вісті, 14.06.1941 [ 11 серпня 2016 у Wayback Machine.]
- Ігор Сюндюков. Хвороба бездержавності. Суб'єктивні нотатки // День, 30 вересня 2000 [ 7 серпня 2016 у Wayback Machine.]
- Іван Дмитрів. В'ячеслав Липинський — «Кант української політичної думки» // Демократична Україна. — 2006. [ 4 червня 2008 у Wayback Machine.]
- Євген Сверстюк. Вісник призначення України // Дзеркало тижня. — 2007. — № 25 (654) [ 3 червня 2008 у Wayback Machine.]
- Екзотичний консерватор // Слово Просвіти. — 2007. — 19–25 квіт.
- Віталій Пономарьов. Поляк за народженням, українець "за вибором // Дзеркало тижня. — 2009. — № 14 (742), 21–28 квітня [ 22 квітня 2009 у Wayback Machine.]
- Галина Баран. Садиба Липинського й досі чекає на реконструкцію // Віче. — 2010. — 12–18 серп. — С. 4.
- Ковальчук О. Коли і коні падають на коліна // Віче. — 2010. — 16–27 груд. — С. 3.
- Микола Якименко. В'ячеслав Липинський: «Ніхто не збудує нам державу, коли ми самі її не збудуємо…» // Голос України. — 2011. — 8 верес.[недоступне посилання з липня 2019]
- Валентин Малиновський. «Ніхто з нас не зробить нації…» // Волинь. — 2012. — 19 квіт. — С. 6.
Посилання
- Липинський В'ячеслав Казимирович // Україна в міжнародних відносинах. Енциклопедичний словник-довідник. Випуск 5. Біографічна частина: А-М / Відп. ред. М. М. Варварцев. — К.: Ін-т історії України НАН України, 2014. — с.254-256
- Липинський В'ячеслав [ 14 вересня 2020 у Wayback Machine.] // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Буенос-Айрес, 1960. — Т. 4, кн. VII : Літери Ле — Ме. — С. 830-832. — 1000 екз.
- Липинський [ 17 листопада 2016 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2001. — Т. 3 : К — М. — С. 476. — .
- Липинський Вячеслав Казимірович // Українська Релігієзнавча Енциклопедія
- В'ячеслав Липинський | Програма «Велич особистості» | 2016 (ВІДЕО) [ 10 серпня 2020 у Wayback Machine.]
Попередник: | Посли України в Австрії 1918–1919 | Наступник: |
Яковлів Андрій Іванович | Сидоренко Григорій Микитович |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
V yachesla v Vaclav Kazimi rovich Lipi nskij pol Waclaw Lipinski 5 17 kvitnya 1882 18820417 Zaturci Volodimir Volinskij povit Volinska guberniya Rosijska imperiya nini Volinska oblast Ukrayina 14 chervnya 1931 Pernic bilya Vidnya Viner Nojshtadt Land Nizhnya Avstriya Avstrijska Respublika ukrayinskij politichnij diyach polskogo pohodzhennya istorik istoriosof sociolog publicist teoretik ukrayinskogo konservatizmu Odin iz organizatoriv Ukrayinskoyi demokratichno hliborobskoyi partiyi ta Ukrayinskogo soyuzu hliborobiv derzhavnikiv Za Getmanatu posol Ukrayini v Avstriyi Vvazhav sho principi etiki ta lyudskoyi solidarnosti ye universalnimi dlya vsih lyudej u sviti nezalezhno vid yihnoyi nacionalnosti movi chi religiyi Buv velikim prihilnikom tvorchogo nacionalizmu yak patriotizmu v amerikanskomu stili j protivnikom agresivnogo nacionalizmu zokrema shovinizmu Chastkovo publikuvavsya pid psevdonimami V Pravoberezhec Nobilis Ruthenus Vasil Bezridnij V yacheslav Lipinskijpol Waclaw LipinskiV yacheslav Lipinskij u 1921 roci fotografiya z diplomatichnogo pasportu Psevdonim Nobilis Ruthenus V Pravoberezhec Vasil BezridnijNarodivsya 5 17 kvitnya 1882 1882 04 17 s Zaturci Volodimir Volinskij povit Volinska guberniya Rosijska imperiya nini Zaturci Volinska oblast UkrayinaPomer 14 chervnya 1931 1931 06 14 49 rokiv Pernic Viner Nojshtadt Land Nizhnya Avstriya Avstriya tuberkulozPohovannya Zaturci Druga Rich Pospolita nini Zaturci Volinska oblast Ukrayina Gromadyanstvo Ukrayinska DerzhavaDiyalnist istorik teoretik diplomat publicist sociolog istoriosof vikladachAlma mater Yagellonskij universitet i Zhenevskij universitetMova tvoriv ukrayinska polskaRoki aktivnosti 1909 1931Magnum opus Listi do brativ hliborobiv Konfesiya Rimo katolicka cerkvaRid dBrati sestri Lipinskij Stanislav KazimirovichDiti Lipinska Yeva V yacheslavivnaAvtografNagorodi Orden Svyatogo Stanislava 3 stupenyaTeoretik ukrayinskogo konservatizmu Lipinskij V yacheslav Kazimirovich u Vikishovishi Vislovlyuvannya u Vikicitatah Roboti u VikidzherelahZhittyepisPohodzhennya ta ranni roki V yacheslav Lipinskij livoruch z batkom Kazimirom ta bratom Stanislavom Kinec XIX stolittyaV yacheslav Lipinskij yak oficer rosijskoyi armiyi 1914 rikBrodzic gerb Lipinskih Narodivsya u rodinnomu mayetku polskogo shlyahetskogo rodu Lipinskih v seli Zaturci Volodimir Volinskij povit Volinska guberniya Rosijska imperiya Zrostav u katolickomu hliborobsko shlyahetskomu kulturno polskomu seredovishi kresov yakiv polyakiv sho popri usvidomlennya svoyeyi okremishnosti chudovo volodili ukrayinskoyu movoyu ta znali miscevu kulturu i zvichayi Rid Lipinskih gerbu Brodzic yakij pohodiv z Mazoviyi vidav cilij ryad diyachiv sho zajmali viznachni stanovisha sered togochasnoyi shlyahti Sered nih molodshij brat Stanislav nar 1884 doktor filosofiyi agronom selekcioner Rodinne pohodzhennya Lipinskogo malo virishalnij vpliv na formuvannya jogo poglyadiv ta na stavlennya do zhittya Navchavsya u Zhitomirskij Luckij ta Kiyivskij gimnaziyah Perebuvannya u Kiyevi de vin buv uchnem 1 yi Kiyivskoyi gimnaziyi bezperechno malo vpliv na podalshij rozvitok jogo poglyadiv Tut vin potrapiv v ukrayinske seredovishe brav uchast u zustrichah yaki vidbuvalisya u domi Mariyi Trebinskoyi Pro tak zvanij gurtok Trebinskoyi vidomij ukrayinskij istorik Nataliya Polonska Vasilenko kazala sho tam zustrichalisya lyudi riznogo viku riznih politichnih perekonan riznih fahiv ale ob yednani odnim pochuttyam lyubov yu do Ukrayini Lipinskij priyednavsya do cogo gurtka naprikinci 1890 h rokiv Takozh vin doluchivsya do tak zvanih hlopomaniv Pid chas velikodnih kanikul 1901 roku v Kiyevi prohodiv krajovij z yizd delegativ serednoshkilnih uchnivskih korporacij Pravoberezhzhya Lipinskij buv odnim iz delegativ korporaciyi vid 1 yi Kiyivskoyi gimnaziyi V dilovij chastini z yizdu poprosiv slova semiklasnik Lipinskij proponuyuchi stvoriti odnu spilnu korporaciyu dlya rimo katolikiv ta pravoslavnih na bazi ukrayinskoyi teritorialnoyi prinalezhnosti Koli cya propoziciya ne projshla Lipinskij zalishiv z yizd i zriksya chlenstva korporaciyi rimo katolikiv Natomist vin stav chlenom pravoslavnoyi uchnivskoyi Gromadi Pislya zakinchennya gimnaziyi 1902 roku Lipinskij vidbuvav vijskovu sluzhbu v Rizkomu dragunskomu polku sho stoyav u Kremenci na Volini Odnak piznishe vijskova komisiya viznala jogo nezdatnim do vijska cherez legeni ta serce Lipinskij faktichno vse svoye zhittya hvoriv na tuberkuloz Zgodom jogo zdorov ya pokrashalo nastilki sho na pochatku Pershoyi svitovoyi vijni vin buv mobilizovanij yak rezervnij oficer do 4 go dragunskogo Novotroyicko Katerinoslavskogo polku v lavah yakogo u skladi rosijskoyi armiyi generala Samsonova vidbuv shidnoprussku kampaniyu Cherez tyazhki voyenni umovi legeneva neduga vidnovilasya i Lipinskij buv perevedenij do rezervnih chastin spochatku v Dubno potim v Ostrozi j nareshti v Poltavi Vesnoyu 1903 roku Lipinskij vstupiv do Yagellonskogo universitetu v Krakovi de vivchav agronomiyu ta sluhav lekciyi z inshih predmetiv zokrema istoriyi a takozh vidviduvav lekciyi z ukrayinskoyi literaturi Bogdana Lepkogo 1906 roku odruzhivsya u Krakovi z Kazimiroyu Shuminskoyu ta viyihav z neyu do Zhenevi shob vivchati sociologiyu u tamteshnomu universiteti Ale probuv vin tam lishe rik bo shvejcarskij klimat pogano vplivav na zdorov ya i likari poradili jomu viyihati Povernuvsya V yacheslav Lipinskij do Krakova de prodovzhiv navchannya v Yagellonskomu universiteti yakij zakinchiv u 1908 roci Z 1909 roku Lipinskij perebuvav pochasti u Krakovi pochasti u svoyemu vlasnomu mayetku Rusalivski Chagari Umanskogo povitu nini Cherkaska oblast Tut vin gospodaryuvav na hutori yakij podaruvav jomu jogo dyadko Adam Rokickij Uzhe todi Lipinskij usvidomlyuvav neobhidnist povernennya ukrayinskomu narodovi yakij zhive hoche zhiti i bude zhiti yak narod nezalezhnij jogo eliti opolyachenij i polskij shlyahti v Ukrayini treba viznachitis bude vona z narodom zijde z poziciyi kolonizatoriv chi opiratimetsya hodovi istoriyi Cyu alternativu Lipinskij sformulyuvav u broshuri Shlyahta na Ukrayini yiyi uchast v zhitti ukrayinskogo narodu na tli jogo istoriyi Krakiv 1909 a takozh u stattyah do zhurnalu Przeglad Krajowy Kiyiv 1909 do redakciyi yakogo vin vhodiv Naperedodni Pershoyi svitovoyi vijni brav uchast v organizaciyi za mezhami Rosiyi ukrayinskogo politichnogo centru transformovanogo v Soyuz vizvolennya Ukrayini 1914 rik Lyutnevu revolyuciyu 1917 roku V yacheslav Lipinskij zustriv perebuvayuchi u Poltavi Doba vizvolnih zmagan Uchasniki ustanovchogo z yizdu Ukrayinskogo soyuzu hliborobiv derzhavnikiv Rejhenau 4 8 chervnya 1922 roku Zliva napravo sidyat Ivan Leontovich getman Pavlo Skoropadskij V yacheslav Lipinskij Lyudvig Sidleckij stoyat Mihajlo Timofiyiv Mikola Kochubej Adam Montrezor Andrij Bilopolskij Mihajlo Savur Cipriyanovich Igor Loskij Volodimir Zalozeckij Sergij Shemet Oleksandr Skoropis Joltuhovskij Vanzee 1923 rik Zliva napravo Oleksandr Skoropis Joltuhovskij V yacheslav Lipinskij Pavlo Skoropadskij Volodimir Korostovec Sergij Shemet Oleksandr Sahno UstimovichChleni zasnovniki ta profesori Ukrayinskogo naukovogo institutu v Berlini 1 j ryad zliva napravo Volodimir Korostovec Oleksandr Skoropis Joltuhovskij gen Vilgelm Grener Vasmerg Dmitro Doroshenko Kellyer 2 j ryad Volodimir Zalozeckij Sas V yacheslav Lipinskij Ivan Mirchuk 1927 rik 1917 roku na pochatku vizvolnih zmagan Lipinskij zvinuvachuvav ukrayinskih social demokrativ u braku derzhavnickoyi voli Pislya Lyutnevoyi revolyuciyi brav uchast v ukrayinizaciyi vijskovih chastin na Poltavshini j odnochasno razom iz Sergiyem Shemetom yak vin sam zgaduvav politichno organizovuvav hliborobski konservativni elementi na Poltavshini Todi zh vin stav odnim iz zasnovnikiv i avtorom politichnoyi programi Ukrayinskoyi demokratichno hliborobskoyi partiyi UDHP vidanoyi u zhovtni 1917 roku Pislya vizvolennya Ukrayini vid bilshovikiv navesni 1918 roku V yacheslav Lipinskij zblizhuyetsya z Pavlom Skoropadskim majbutnim Getmanom Ukrayinskoyi Derzhavi U toj samij chas konservativni sili UDHP Ukrayinska Narodna Gromada P Skoropadskogo ta Soyuz zemelnih vlasnikiv stvoryuyut opozicijnu do Centralnoyi Radi koaliciyu i za oficijnogo nejtralitetu nimeckih okupacijnih sil rozpochinayut pidgotovku do derzhavnogo perevorotu 29 kvitnya 1918 roku Centralnu Radu bulo povaleno Pavla Skoropadskogo progolosheno Getmanom Nacionalizm buvaye dvoyakij derzhavotvorchij i derzhavorujnivnij takij sho spriyaye derzhavnomu zhittyu naciyi i takij sho ce zhittya roz yidaye Prikladom pershogo mozhe buti nacionalizm anglijskij drugogo nacionalizm polskij ukrayinskij Pershij ye nacionalizm teritorialnij drugij nacionalizm eksteritorialnij i virospovidnij Pershij nazivayetsya patriotizmom drugij shovinizmom Koli Vi hochete shob bula Ukrayinska Derzhava Vi musite buti patriotami a ne shovinistami Sho ce znachit Ce znachit persh za vse sho Vash nacionalizm musit spiratisya na lyubov do svoyih zemlyakiv a ne nenavist do nih za te sho voni ne ukrayinski nacionalisti Dlya Vas napriklad musit buti blizhchij ukrayinskij moskvofil chi polonofil ocej yak Vi jogo zvete maloros i rusin anizh chuzhinec yakij Vam mav bi pomogti vizvolitisya vid Moskvi chi vid Polshi Vi musite vse svoye pochuttya i ves svij rozum zoserediti na tomu shob najti rozuminnya najti spilnu politichnu movu z miscevim moskvofilom chi polonofilom inshimi slovami sotvoriti z nimi razom na Ukrayinskij Zemli okremu derzhavu a ne na to shob poza mezhami Ukrayini znajti soyuznika yakij bi dopomig Vam znishiti miscevih moskvofiliv i polonofiliv pisav V yacheslav Lipinskij u listi do Bogdana Shemeta Na pochatku chervnya 1918 roku V yacheslav Lipinskij viyihav z Ukrayini do Vidnya shob obijnyati tam posadu posla Ukrayinskoyi Derzhavi 24 lipnya 1918 roku v nimeckomu posolstvi u Vidni proviv obmin ratifikacijnimi gramotami u spravi Berestejskogo mirnogo dogovoru z poslom Nimechchini u Vidni Vilgelmom Shtolberg Vernigerode Roki emigraciyi Poslom zalishavsya pislya povalennya Getmanatu Hocha buv perekonanim pribichnikom getmanskoyi formi pravlinnya vvazhav sho u skladni dlya naciyi chasi slid vidkinuti usi ideologichni rozbizhnosti zadlya roboti na blago Ukrayini Odnak podalshi podiyi v Ukrayini toj proces samospalennya v yakomu zgoryaye nasha hata V Lipinskij zokrema rozstril polkovnika Bolbochana stali bezposerednoyu prichinoyu vidstavki z posadi posla UNR u Vidni Naprikinci serpnya 1919 roku Lipinskij peredav spravi posolstva svoyemu zastupnikovi pislya korotkogo perebuvannya u sanatoriyi Gutenbrun u Badeni oselivsya u Rajhenau girskomu mistechku v Nizhnij Avstriyi U Rajhenau prozhiv majzhe bezviyizno do oseni 1926 roku yaksho ne vrahovuvati korotkih poyizdok do Vidnya nedalekogo Badena i 10 dennogo perebuvannya u Berlini u travni 1921 roku Na ci roki pripala jogo najintensivnisha naukova i gromadska diyalnist bula opracovana monografiya Ukrayina na perelomi 1656 59 zvidti keruvav diyalnistyu stvorenogo 1920 roku Ukrayinskogo soyuzu hliborobiv derzhavnikiv Takozh vidavav neperiodichni zbirniki Hliborobska Ukrayina 1920 25 roki de drukuvavsya jogo istoriosofskij traktat Listi do brativ hliborobiv okremo vidanij 1926 roku U listopadi 1926 roku za doruchennyam Getmana Pavla Skoropadskogo pereyihav do Berlina pracyuvati u novostvorenomu Ukrayinskomu naukovomu instituti yak jogo dijsnij chlen Berlinskij klimat chasti zustrichi j neporozuminnya z blizkimi do getmanskogo centru lyudmi vplivali shkidlivo na fizichnij stan jogo zdorov ya i psihologichnij spokij Za poradoyu likariv pokinuv pracyu v Instituti povernuvsya 1928 roku do Avstrijskoyi respubliki de oselivsya u girskij miscevosti Badeg nim Badegg poblizu Graca U cej chas zagostrilisya superechnosti mizh nim ta Pavlom Skoropadskim Lipinskij faktichno rozirvav svoyi stosunki iz Skoropadskim natomist zblizivsya z Vasilem Vishivanim psevdonim avstrijskogo ercgercoga Vilgelma fon Gabsburga sho zarekomenduvav sebe ukrayinskim patriotom i dokladav znachnih zusil do spravedlivogo virishennya ukrayinskogo pitannya za kordonom Ukrayinskij soyuz hliborobiv derzhavnikiv rozkolovsya prihilniki Getmana ob yednalisya u Soyuz getmanciv derzhavnikiv prihilniki V Lipinskogo 1930 roku stvorili Bratstvo ukrayinskih klasokrativ monarhistiv getmanciv Hronichna legeneva neduga zagostrilasya navesni 1931 roku hvoroboyu bulo vrazhene serce Pid chas hvorobi osterigavsya sho jogo mozhut pohovati zhivcem u stani katalepsiyi Pislya sercevogo napadu 26 kvitnya 1931 roku Lipinskogo perevezli do sanatoriyu Vinervald de vin pomer 14 chervnya 1931 roku Za jogo voleyu bulo zrobleno posmertnij prokol sercya Pohovannya Pohovanij V yacheslav Lipinskij 2 lipnya 1931 roku na katolickomu kladovishi u s Zaturcyah na Volini Za radyanskoyi vladi usi mogili na polskomu cvintari razom iz mogiloyu V yacheslava Lipinskogo buli vtrambovani v zemlyu kolgospnoyu tehnikoyu U pershi roki nezalezhnosti miscevi ruhivci rozchistili kladovishe j vstanovili pam yatnik na simvolichnij mogili V yacheslava Lipinskogo Nini vidremontovano rodinne obijstya Lipinskih ponivechene perebuvannyam tut kolgospnoyi hudobi 2011 roku naperedodni 20 richchya nezalezhnosti Ukrayini vidrestavrovanij ta vidkritij memorialnij muzej V Lipinskogo Vshanuvannya pam yatiPam yatniki ta memorialni doshki Dokladnishe Pam yatniki V yacheslavovi Lipinskomu Pam yatnik V yacheslavovi Lipinskomu v s Zaturci na Volini vstanovlenij u 2002 roci Pam yatnik V yacheslavovi Lipinskomu v Kiyevi na teritoriyi MAUP vstanovlenij u 2007 roci Pam yatnik na teritoriyi MAUP v Kiyevi avtori Sidoruk Oles ta Krilov Boris Memorialna doshka na vul Bogdana Hmelnickogo 10 v Lucku Memorialna doshka na vul knyazya Ostrozkogo 18 Kostel Svyatogo Yana Nepomuckogo v Dubno 2012 Memorialna doshka V yacheslavovi Lipinskomu na bulvari Tarasa Shevchenka u Kiyevi Pam yatnik v seli ZaturciVulici Vulicya V yacheslava Lipinskogo v misti Dnipri Vulicya V yacheslava Lipinskogo v misti Zhitomiri Vulicya V yacheslava Lipinskogo v s Zaturci Vulicya V yacheslava Lipinskogo v misti Kiyevi Vulicya V yacheslava Lipinskogo v misti Lucku Vulicya V yacheslava Lipinskogo v misti Lvovi Vulicya V yacheslava Lipinskogo v misti Rivne Vulicya V yacheslava Lipinskogo v misti Sumi Takozh V yacheslav Kazimirovich Lipinskij ye patronom Kurenya 79 Ivano Frankivskoyi stanici Plastu U mistectviV yacheslav Lipinskij odna z centralnih postatej v romani Tani Malyarchuk Zabuttya Ocinka diyalnostiVladislav Svidovskij yakij ye odnim z providnih biografistiv provodiv doslidzhennya jogo zhittyepisu i oharakterizuvav yak odnim z najvidatnishih diyachiv ukrayinskoyi derzhavi ta emigraciyi Takozh vikoristovuyuchi novij pidhid do tlumachennya ta analizu robit istorik zmig sformulyuvav korektnishu traktovku teritorialnogo principu V Lipinskogo Teritorialnij princip za Lipinskim tobto lyubov usih nacij yaki prozhivayut na teritoriyi Ukrayini nevazhlivo yaka u nih naciya socialne polozhennya chi virospovidannya BibliografiyaV yacheslav Lipinskij ye avtorom takih prac Danilo Bratkovskij 1909 General artileriyi Velikogo Knyazivstva Litovskogo 1909 Shlyahta na Ukrayini polsk 1909 Ariyanskij sojmik v Kiseleni v mayu 1638 1910 Z dziejow Ukrainy 1912 Ukrayina na perelomi 1657 1669 1920 Religiya i cerkva v istoriyi Ukrayini 1925 Listi do brativ hliborobiv 1926 Lipinskij V Ukrayina na perelomi 1657 1959 zamitki do istoriyi ukr derzh bud va v XVII im st Ch 1 Vyacheslav Lipinskij Viden Kiyiv Vid Dniprov Soyuzu Spozhiv Soyuziv Ukrayini Dniprosoyuz 1920 304 s Istorichni studiyi ta monografiyi t 3 2 bereznya 2019 u Wayback Machine Politichni poglyadiSered politichnih doktrin Ukrayini v XX st znachne misce posidaye monarhichno getmanska koncepciya V Lipinskogo 1882 1931 Vin vvazhav sho zdobuttya Ukrayinoyu derzhavnoyi nezalezhnosti mozhlive cherez poperednye spadkove monarhichne pravlinnya Getman ye svoyeridnim nacionalnim praporom zhivim simvolom Ukrayini navkolo yakogo gurtuyetsya vse naselennya a golovnim chinnikom derzhavobudivnictva na jogo dumku bulo vstanovlennya pravovoyi monarhiyi v tradicijnij getmanskij formi Ale cya monarhiya yak vvazhav istorik suttyevo vidriznyayetsya vid moskovskoyi sho spiralasya na nasillya j neobmezhenu vladu carya a takozh vid polskoyi de korol zavzhdi buv marionetkoyu shlyahti Jogo she vvazhayut za odnogo iz zasnovnikiv ukrayinskogo konservatizmu yakij podilyali okremi znani predstavniki politichnoyi dumki Istorik rozglyadav taki osnovni metodi organizaciyi derzhavnogo budivnictva v Ukrayini demokratiya z respublikoyu ohlokratiya z diktaturoyu klasokratiya z pravovoyu obmezhenoyu zakonom monarhiyeyu Najbilsh pridatnoyu dlya Ukrayini Lipinskij vvazhav ostannyu formu Poyasnyuvav ce tim sho vibori do demokratichnoyi respubliki parlamentu ce politichna butaforiya Dlya ukrayinskogo ruhu mirkuvav vin mozhut stati fatalnimi gasla demokratiyi j gromadyanskogo suspilstva oskilki voni sprichinyat shtuchne kopiyuvannya demokratiyi za vzircyami inshih krayin a politichna kultura odniyeyi naciyi ne mozhe buti mehanichno perejnyata inshoyu V Lipinskij vvazhav sho osnovna umova stvorennya ukrayinskoyi derzhavnosti ce yednist religijna regionalna politichna organizacijna nacionalna Spravu ukrayinskoyi derzhavnosti zavzhdi gubila vidsutnist yednosti mizh ukrayincyami Zdobuttya derzhavnosti bagato v chomu zalezhit vid organizaciyi providnoyi verstvi vid yiyi zgurtovanosti Istorik stverdzhuvav sho tilki vlasna derzhava zbudovana ukrayinskoyu naciyeyu na svoyij etnografichnij teritoriyi vryatuye yiyi vid ekonomichnogo rozpadu i krivavoyi anarhiyi Osnovna oriyentaciya V Lipinskogo nihto ne zbuduye Ukrayinskoyi derzhavi yaksho mi sami sobi yiyi ne zbuduyemo i nihto za nas ne zrobit naciyi yaksho mi sami naciyeyu ne shochemo buti Vidpovidno vlasne priznachennya vin vbachav u tomu shob prishepiti narodovi Ukrayini svoyi visnovki yak svitoglyad zdatnij peretvoriti pasivnij narod u politichne aktivnij organizm Ideologiya rozglyadalasya yak rushijna sila nacionalnogo vidrodzhennya Koli vidrodzhennya nacij vidbuvayetsya bez nacionalnogo idealizmu bez lyubovi do ciloyi naciyi v usih yiyi klasah i grupah bez togo idejnogo nacionalnogo pafosu togo romantichnogo zahoplennya obrazom novoyi voli j nezalezhnosti nacij sho jde v pari z vidrodzhennyam usih yevropejskih narodiv to vnaslidok togo z samogo ponyattya naciyi vikidayetsya ves jogo zhivij tvorchij zmist Otzhe za koncepciyeyu V Lipinskogo same derzhava povinna ob yednati meshkanciv teritoriyi v organichnu cilist Cej organizm yak naslidok spilnogo zhittya ta spilnih interesiv porodzhuye kolektivnu svidomist i racionalne bazhannya suspilnogo samovirazhennya u formi vlasnoyi naciyi Peredumovoyu cogo samovirazhennya ye isnuvannya derzhavi oskilki na dumku naukovcya ideya bazhannya kincevoyu metoyu yakogo ye stvorennya naciyi mozhe realizuvatisya tilki v materialnih formah derzhavi Osnovni praci Szlachta na Ukrainie Udzial jej w zyciu narodu ukrainskiego na tle jego dziejow Krakiv 1909 pol Z dziejow Ukrainy Ksiega pamiatkowa ku czci Wlodzimierza Antonowicza Tadeusza Rylskiego i Paulina Swiecickiego 7 kvitnya 2014 u Wayback Machine Kiyiv Krakiv 1912 pol Ukrayina na perelomi 1657 1659 Zamitki do istoriyi ukrayinskogo derzhavnogo budivnictva v XVII im stolittyu Viden 1920 vid 1954 Poklikannya Varyagiv chi organizaciya hliborobiv 2 zhovtnya 2013 u Wayback Machine 1925 Religiya i cerkva v istoriyi Ukrayini Filadelfiya 1925 Tragediya ukrayinskogo Sancho Pancha Iz zapisnoyi knizhki emigranta 1920 Universalizm v hliborobskij ideologiyi Praga Podyebradi 1926 Listi do brativ hliborobiv Pro ideyu i organizaciyu ukrayinskogo monarhizmu pisani 1919 1926 Viden 1926 Ham i Yafet Z privodu desyatih rokovin 16 29 kvitni 1918 r Lviv Nakladom Postupu 1928 32 s Listuvannya V Lipinskogo 3 veresnya 2014 u Wayback Machine T 1 K Smoloskip 2003 960 s Div takozhZaturcivskij memorialnij muzej V yacheslava Lipinskogo Listi do brativ hliborobiv Ukrayinskij konservatizm Getmanskij ruhPrimitkiBibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 I G Perederij PDF Arhiv originalu PDF za 21 sichnya 2022 Kralyuk P M Kozacka mifologiya Ukrayini tvorci ta epigoni Harkiv Folio 2016 394 s 296 s ISBN 978 966 03 7605 2 PDF Arhiv originalu PDF za 24 sichnya 2019 Procitovano 6 sichnya 2020 Litvin M Naumenko K Istoriya ZUNR Lviv Institut ukrayinoznavstva NANU vidavnicha firma Olir 1995 s 27 Karas A Volin povertaye borg Lipinskomu Volin 25 serpnya 2011 s 5DzherelaV yacheslav Lipinskij ideolog ukrayinskogo derzhavotvorennya Zb nauk prac NAN Ukrayini In t polit i etnonac doslidzhen ta in Red B Yarosh Luck Volin obl druk 2001 188 s Gucal P Chernihivskij G Stattya Ternopilskij enciklopedichnij slovnik u 4 t redkol G Yavorskij ta in Ternopil Vidavnicho poligrafichnij kombinat Zbruch 2004 T 1 A J S ISBN 966 528 197 6 Enciklopediya Cherkashina Uporyadnik Viktor Zhadko K 2010 S 522 Ostashko T S Lipinskij V yacheslav Vaclav Vikentij Kazimirovich 13 kvitnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2009 T 6 La Mi S 147 ISBN 978 966 00 1028 1 Potulnickij V A Lipinskij V yacheslav Kazimirovich 23 serpnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2001 2023 ISBN 966 02 2074 X LiteraturaGrishko V V yacheslav Lipinskij i jogo tvorchist Nyu Jork Bulava 1961 87 s Zhadko V Mankivshina Ne zabuvajmo ridnogo porogu K 2006 S 39 43 O Kalakura Lipinskij V yacheslav Kazimirovich Politichna enciklopediya Redkol Yu Levenec golova Yu Shapoval zast golovi ta in K Parlamentske vidavnictvo 2011 s 400 ISBN 978 966 611 818 2 Kornovenko S V Ukrayinska revolyuciya Istorichni portreti navchalnij posibnik dlya stud ist fak tiv vish navch zakl Ukrayini S V Kornovenko A G Morozov O P Reyent Vinnicya Foliant 2004 S 111 118 Korsak I Diti Yafeta K Yaroslaviv Val 2010 Lisyak Rudnickij I Lipinskij Vyacheslav Enciklopediya Ukrayinoznavstva Slovnikova chastina Golov red V Kubijovich Reprint vidtvorennya K 1996 T 4 S 1292 1293 Reyent O Pavlo Skoropadskij K Alternativi 2003 304 s Tishkun Yu Ya V yacheslav Lipinskij i Maks Veber sproba porivnyalnogo analizu biografij u konteksti teoriyi intelektualnih merezh Rendalla Kollinza 21 lyutogo 2014 u Wayback Machine Tishkun Yurij Ukrayinska nacionalna ideya realiyi ta perspektivi rozvitku Zb nauk pr Lviv Nac un t Lviv politehnika 2013 Vip 25 S 39 43 Tishkun Yu Ya V Lipinskij pro byurokratiyu Listi do brativ hliborobiv do problemi viznachennya teoretichnogo pidgruntya poglyadiv Tishkun Yurij Ukrayinska nacionalna ideya realiyi ta perspektivi rozvitku Zb nauk pr Lviv Nac un t Lviv politehnika 2012 Vip 24 S 20 26 21 lyutogo 2014 u Wayback Machine Tishkun Yu Ya Terminologichnij analiz ponyattya derzhavnij aparat u Listah do brativ hliborobiv V Lipinskogo 22 lyutogo 2014 u Wayback Machine Naukovi praci nauk metod zhurn Mikolayiv 2012 T 197 Vip 185 Politichni nauki S 16 20 Ukrayinska diaspora literaturni postati tvori biobibliografichni vidomosti Uporyadk V A Prosalovoyi Doneck Shidnij vidavnichij dim 2012 516 s Yas O V V Lipinskij ta neoromantizm do 125 richchya vid dnya narodzhennya 22 sichnya 2022 u Wayback Machine Ukrayinskij istorichnij zhurnal 2007 5 Vikicitati mistyat vislovlyuvannya vid abo pro Lipinskij V yacheslav KazimirovichPublikaciyi v presi Maryan Kozak U desyatilittya smerti Vyacheslava Lipinskogo Krakivski visti 14 06 1941 11 serpnya 2016 u Wayback Machine Bogdan Lepkij Moya persha zustrich z Lipinskim Krakivski visti 14 06 1941 11 serpnya 2016 u Wayback Machine Igor Syundyukov Hvoroba bezderzhavnosti Sub yektivni notatki Den 30 veresnya 2000 7 serpnya 2016 u Wayback Machine Ivan Dmitriv V yacheslav Lipinskij Kant ukrayinskoyi politichnoyi dumki Demokratichna Ukrayina 2006 4 chervnya 2008 u Wayback Machine Yevgen Sverstyuk Visnik priznachennya Ukrayini Dzerkalo tizhnya 2007 25 654 3 chervnya 2008 u Wayback Machine Ekzotichnij konservator Slovo Prosviti 2007 19 25 kvit Vitalij Ponomarov Polyak za narodzhennyam ukrayinec za viborom Dzerkalo tizhnya 2009 14 742 21 28 kvitnya 22 kvitnya 2009 u Wayback Machine Galina Baran Sadiba Lipinskogo j dosi chekaye na rekonstrukciyu Viche 2010 12 18 serp S 4 Kovalchuk O Koli i koni padayut na kolina Viche 2010 16 27 grud S 3 Mikola Yakimenko V yacheslav Lipinskij Nihto ne zbuduye nam derzhavu koli mi sami yiyi ne zbuduyemo Golos Ukrayini 2011 8 veres nedostupne posilannya z lipnya 2019 Valentin Malinovskij Nihto z nas ne zrobit naciyi Volin 2012 19 kvit S 6 PosilannyaLipinskij V yacheslav Kazimirovich Ukrayina v mizhnarodnih vidnosinah Enciklopedichnij slovnik dovidnik Vipusk 5 Biografichna chastina A M Vidp red M M Varvarcev K In t istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini 2014 s 254 256 Lipinskij V yacheslav 14 veresnya 2020 u Wayback Machine Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Buenos Ajres 1960 T 4 kn VII Literi Le Me S 830 832 1000 ekz Lipinskij 17 listopada 2016 u Wayback Machine Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 2001 T 3 K M S 476 ISBN 966 7492 03 6 Lipinskij Vyacheslav Kazimirovich Ukrayinska Religiyeznavcha Enciklopediya V yacheslav Lipinskij Programa Velich osobistosti 2016 VIDEO 10 serpnya 2020 u Wayback Machine Poperednik Posli Ukrayini v Avstriyi 1918 1919 Nastupnik Yakovliv Andrij Ivanovich Sidorenko Grigorij Mikitovich