Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Олександр Васильович Самсо́нов (рос. Александр Васильевич Самсонов; 2 (14) листопада 1859, село Андреєвка Єлисаветградського повіту Херсонської губернії, Російська імперія — 17 (30) серпня 1914, Вілленберг, Східна Пруссія, Німецька імперія) — російський воєначальник, генерал від кавалерії (1910). Був командиром у російсько-японській та Першій світовій війнах. Під час останньої командував 2-ю армією. Вчинив самогубство після розгромної поразки в битві під Танненбергом в ході Східно-Прусської операції.
| Олександр Васильович Самсонов | |||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| рос. Алекса́ндр Самсо́нов | |||||||||
 | |||||||||
| Народження | 2 (15) листопада 1859 село Андреєвка, Якимівська волость, Єлисаветградський повіт, Херсонська губернія, Російська імперія (зараз — Кіровоградська область, Україна) | ||||||||
| Смерть | 17 (30) серпня 1914 (54 роки) Вілленберг, Східна Пруссія, Німецька імперія (зараз — Вельбарк, Вармінсько-Мазурське воєводство, Польща) вогнепальне поранення | ||||||||
| Країна |  Російська імперія | ||||||||
| Приналежність | Російська імперія | ||||||||
| Рід військ | кавалерія | ||||||||
| Освіта | d | ||||||||
| Роки служби | 1877—1914 | ||||||||
| Звання |  Генерал від кавалерії | ||||||||
| Командування | |||||||||
| Війни / битви | |||||||||
| Нагороди |
| ||||||||
 Самсонов Олександр Васильович у Вікісховищі | |||||||||
Біографія
Народився у 1859 році на Херсонщині в небагатій дворянській родині. Батьком Олександра був відставний поручик Василь Самсонов, матір'ю — Надія Єгорівна Самсонова. У 16 років закінчив Володимирську військову гімназію у Києві, в 18 років — [ru], після чого отримав звання корнета і був направлений до Охтирського 12-го гусарського полку.
Військова кар'єра
Брав участь в російсько-турецькій війні 1877–1878, за що отримав іменну зброю з написом «За хоробрість». У 1884 році закінчив Миколаївську академію Генерального штабу в Санкт-Петербурзі. Після цього служив на Кавказі (1884–1885 — старший ад'ютант штабу 20-ї піхотної дивізії; 1885–1889 — старший ад'ютант штабу Кавказької гренадерської дивізії). З 1890 по 1896 служив на різних посадах у [ru].
25 липня 1896 Олександр Самсонов призначений на посаду начальника Єлисаветградського кавалерійського військового училища, яким командував до 31 березня 1904 року. Під час російсько-японської війни командував спочатку Уссурійською кінною бригадою, а потім — Сибірською козачою дивізією. Брав участь, зокрема, в і Мукденській битві. Заслужив репутацію енергійного впевненого командира, однак критикувалися його стратегічні здібності.
24 вересня 1905 року очолив штаб Варшавського військового округу, 3 липня 1907 став наказним отаманом Війська Донського. З 1909 по 1914 рік був Туркестанським генерал-губернатором і одночасно командував Туркестанським військовим округом.
Коли почалася Перша світова війна, Самсонов був викликаний з відпустки і поставлений на чолі 2-ї армії. Під час Східно-Прусської операції значна частина його армії була оточена в битві під Танненбергом німецькими військами під командуванням генералів Гінденбурга і Людендорфа. Близько 30 тисяч солдатів загинуло або отримало поранення; 95 000 взято в полон. Тривалий час вважалося, що вагому роль в поразці російської армії відіграв особистий конфлікт Самсонова з начальником 1-ї армії Павлом Ренненкампфом, який виник ще під час російсько-японської війни. Але це не так, тому що Самсонов з Ренненкампфом до 1914 року не був знайомий. Причинами поразки була недооцінка російським командуванням німців, а також прорахунки Ставки і командування Північно-західного фронту. При виході з оточення генерал, за найпоширенішою версією, покінчив з собою біля Вілленберга в Східній Пруссії. Утім, за іншими свідченнями, Самсонов загинув від вибуху снаряда.
Восени 1915 року дружина Олександра Васильовича знайшла його тіло і перевезла до сімейного помістя на Єлисаветградщині, де його і поховали (нині село Якимівка).
Особисте життя
Був одружений з донькою поміщика Катериною Олександрівною Писаревою (рос. Екатерина Александровна Писарева). Пара мала сина і доньку.
Нагороди
![image]()
Орден Святої Анни IV ступеня (1877)
![image]()
Орден Святого Станіслава III ступеня (1880)![image]()
Орден Святої Анни III ступеня (1885)![image]()
Орден Святого Станіслава II ступеня (1889)![image]()
Орден Святої Анни II ступеня (1892)
![image]()
Орден Святого Володимира, IV ступеня (1896)![image]()
Орден Святого Володимира, III ступеня (1900)![image]()
Орден Святого Станіслава II ступеня з мечами (1904)![image]()
Орден Святої Анни I ступеня (1905)- Георгіївська зброя (1906)
![image]()
Орден Святого Володимира II ступеня (1906)
![image]()
Орден святого Георгія IV ступеня (1907)
![image]()
Орден Білого Орла з мечами (1909)
![image]()
, Орден Святого Олександра Невського (1913)
Примітки
- Самсонов Александр Васильевич на сайті hrono.ru (рос.)
- Самсонов Александр Васильевич на сайті grwar.ru (рос.)
- Битва в Восточной Пруссии и Танненбергская катастрофа 1914 года (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Samsonov Oleksandr Vasilovich Samso nov ros Aleksandr Vasilevich Samsonov 2 14 listopada 1859 18591114 selo Andreyevka Yelisavetgradskogo povitu Hersonskoyi guberniyi Rosijska imperiya 17 30 serpnya 1914 Villenberg Shidna Prussiya Nimecka imperiya rosijskij voyenachalnik general vid kavaleriyi 1910 Buv komandirom u rosijsko yaponskij ta Pershij svitovij vijnah Pid chas ostannoyi komanduvav 2 yu armiyeyu Vchiniv samogubstvo pislya rozgromnoyi porazki v bitvi pid Tannenbergom v hodi Shidno Prusskoyi operaciyi Oleksandr Vasilovich Samsonovros Aleksa ndr Samso novNarodzhennya 2 15 listopada 1859 1859 11 15 selo Andreyevka Yakimivska volost Yelisavetgradskij povit Hersonska guberniya Rosijska imperiya zaraz Kirovogradska oblast Ukrayina Smert 17 30 serpnya 1914 1914 08 30 54 roki Villenberg Shidna Prussiya Nimecka imperiya zaraz Velbark Varminsko Mazurske voyevodstvo Polsha vognepalne poranennyaKrayina Rosijska imperiyaPrinalezhnist Rosijska imperiyaRid vijsk kavaleriyaOsvita dRoki sluzhbi 1877 1914Zvannya General vid kavaleriyiKomanduvannya Donske kozacke vijsko Semirichinske kozacke vijsko Turkestanskij vijskovij okrug 2 ga armiya Pivnichno Zahidnogo frontuVijni bitvi Rosijsko turecka vijna 1877 1878 Rosijsko yaponska vijna Persha svitova vijna Bitva pid TannenbergomNagorodi Orden Svyatogo Georgiya Orden Svyatogo Volodimira 2 stupenya Orden Svyatogo Volodimira 3 stupenya Orden Svyatogo Volodimira 4 stupenya Orden Svyatoyi Anni 1 stupenya Orden Svyatoyi Anni 2 stupenya Orden Svyatoyi Anni 3 stupenya Orden Svyatoyi Anni 4 stupenya Samsonov Oleksandr Vasilovich u VikishovishiBiografiyaNarodivsya u 1859 roci na Hersonshini v nebagatij dvoryanskij rodini Batkom Oleksandra buv vidstavnij poruchik Vasil Samsonov matir yu Nadiya Yegorivna Samsonova U 16 rokiv zakinchiv Volodimirsku vijskovu gimnaziyu u Kiyevi v 18 rokiv ru pislya chogo otrimav zvannya korneta i buv napravlenij do Ohtirskogo 12 go gusarskogo polku Vijskova kar yera 1877 kornet 1880 poruchik 1884 shtabs rotmistr 1885 kapitan 1890 pidpolkovnik 1894 polkovnik 1902 general major 1905 general lejtenant 1910 general vid kavaleriyi Brav uchast v rosijsko tureckij vijni 1877 1878 za sho otrimav imennu zbroyu z napisom Za horobrist U 1884 roci zakinchiv Mikolayivsku akademiyu Generalnogo shtabu v Sankt Peterburzi Pislya cogo sluzhiv na Kavkazi 1884 1885 starshij ad yutant shtabu 20 yi pihotnoyi diviziyi 1885 1889 starshij ad yutant shtabu Kavkazkoyi grenaderskoyi diviziyi Z 1890 po 1896 sluzhiv na riznih posadah u ru 25 lipnya 1896 Oleksandr Samsonov priznachenij na posadu nachalnika Yelisavetgradskogo kavalerijskogo vijskovogo uchilisha yakim komanduvav do 31 bereznya 1904 roku Pid chas rosijsko yaponskoyi vijni komanduvav spochatku Ussurijskoyu kinnoyu brigadoyu a potim Sibirskoyu kozachoyu diviziyeyu Brav uchast zokrema v i Mukdenskij bitvi Zasluzhiv reputaciyu energijnogo vpevnenogo komandira odnak kritikuvalisya jogo strategichni zdibnosti 24 veresnya 1905 roku ocholiv shtab Varshavskogo vijskovogo okrugu 3 lipnya 1907 stav nakaznim otamanom Vijska Donskogo Z 1909 po 1914 rik buv Turkestanskim general gubernatorom i odnochasno komanduvav Turkestanskim vijskovim okrugom Koli pochalasya Persha svitova vijna Samsonov buv viklikanij z vidpustki i postavlenij na choli 2 yi armiyi Pid chas Shidno Prusskoyi operaciyi znachna chastina jogo armiyi bula otochena v bitvi pid Tannenbergom nimeckimi vijskami pid komanduvannyam generaliv Gindenburga i Lyudendorfa Blizko 30 tisyach soldativ zaginulo abo otrimalo poranennya 95 000 vzyato v polon Trivalij chas vvazhalosya sho vagomu rol v porazci rosijskoyi armiyi vidigrav osobistij konflikt Samsonova z nachalnikom 1 yi armiyi Pavlom Rennenkampfom yakij vinik she pid chas rosijsko yaponskoyi vijni Ale ce ne tak tomu sho Samsonov z Rennenkampfom do 1914 roku ne buv znajomij Prichinami porazki bula nedoocinka rosijskim komanduvannyam nimciv a takozh prorahunki Stavki i komanduvannya Pivnichno zahidnogo frontu Pri vihodi z otochennya general za najposhirenishoyu versiyeyu pokinchiv z soboyu bilya Villenberga v Shidnij Prussiyi Utim za inshimi svidchennyami Samsonov zaginuv vid vibuhu snaryada Voseni 1915 roku druzhina Oleksandra Vasilovicha znajshla jogo tilo i perevezla do simejnogo pomistya na Yelisavetgradshini de jogo i pohovali nini selo Yakimivka Osobiste zhittyaBuv odruzhenij z donkoyu pomishika Katerinoyu Oleksandrivnoyu Pisarevoyu ros Ekaterina Aleksandrovna Pisareva Para mala sina i donku NagorodiOrden Svyatoyi Anni IV stupenya 1877 Orden Svyatogo Stanislava III stupenya 1880 Orden Svyatoyi Anni III stupenya 1885 Orden Svyatogo Stanislava II stupenya 1889 Orden Svyatoyi Anni II stupenya 1892 Orden Svyatogo Volodimira IV stupenya 1896 Orden Svyatogo Volodimira III stupenya 1900 Orden Svyatogo Stanislava II stupenya z mechami 1904 Orden Svyatoyi Anni I stupenya 1905 Georgiyivska zbroya 1906 Orden Svyatogo Volodimira II stupenya 1906 Orden svyatogo Georgiya IV stupenya 1907 Orden Bilogo Orla z mechami 1909 Orden Svyatogo Oleksandra Nevskogo 1913 PrimitkiSamsonov Aleksandr Vasilevich na sajti hrono ru ros Samsonov Aleksandr Vasilevich na sajti grwar ru ros Bitva v Vostochnoj Prussii i Tannenbergskaya katastrofa 1914 goda ros