Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Че пелі село в Україні у Підкамінській селищній громаді Золочівського району Львівської області Колишній орган місцевого

Чепелі (Золочівський район)

Чепелі (Золочівський район)

Че́пелі — село в Україні, у Підкамінській селищній громаді Золочівського району Львівської області. Колишній орган місцевого самоврядування — Пеняківська сільська рада, якій були підпорядковані села Чепелі, а також Пеняки, Літовище, Малинище. Населення становить 352 особи.

село Чепелі
Країна image Україна
Область Львівська
Район Золочівський
Громада Підкамінська селищна громада
Основні дані
Населення 352
Площа 0,793 км²
Густота населення 455,23 осіб/км²
Поштовий індекс 80664
Телефонний код +380 3266
Географічні дані
Географічні координати 49°53′01″ пн. ш. 25°12′02″ сх. д. / 49.88361° пн. ш. 25.20056° сх. д. / 49.88361; 25.20056Координати: 49°53′01″ пн. ш. 25°12′02″ сх. д. / 49.88361° пн. ш. 25.20056° сх. д. / 49.88361; 25.20056
Середня висота
над рівнем моря 		334 м
Відстань до
обласного центру 		146 км
Відстань до
районного центру 		36 км
Найближча залізнична станція Броди
Відстань до
залізничної станції 		37 км
Місцева влада
Адреса ради 80664, Львівська обл., Золочівський р-н, с. Пеняки
Сільський голова Гавришко Микола Богданович
Карта
image
image
Чепелі
image
image
Чепелі
Мапа

image Чепелі у Вікісховищі

Розташування

Відстань до обласного центру становить 146 км, що проходить автошляхом обласного значення; до колишнього райцентру становить 36 км, що проходить автошляхом місцевого значення. Відстань до найближчої залізничної станції Броди становить 37 км.

Населення

У 1880 році в селі мешкало 616 осіб, з них: 586 українців, 3 поляків, 27 юдеїв. 1910 року в селі мешкало 711 осіб, з них: 703 українців, 5 поляків, 3 юдеїв. 1935 року в селі було 645 українців.

Історія

Від першої згадки й до 1939 року

Найдавніша писемна згадка датується 1454 роком.

У 1552 році село належало до золочівського ключа.

У 1598 році «золочівський ключ» (місто і понад 60 сіл) набув польський шляхтич, воєвода любельський Марек Собеський гербу Яніна. Після смерті Марека Собеського у 1605 році його маєтності успадкував його син Якуб Собеський. Після одруження 16 травня 1627 року з Софією Теофілею Даниловичівною, як посаг за дружиною до його маєтностей додалися фактично усі маєтки Жолкевських і частина майна Даниловичів, у тому числі й «маркопільський ключ», до складу якого входили й Чепелі. По смерті Якуба Собеського у 1646 році маєтками керувала Софія Теофілія Собеська.

Під час національно-визвольної війни через село проходило козацьке військо під проводом полковників Данила Нечая, яке близько трьох місяців тримало в облозі Бродівський замок. Козацько-татарське військо, що поверталося після перемоги над військом Речі Посполитої у битві під Пилявцями 1648 року, увійшло на територію Львівської землі з боку Збаража і Тернополя. У 1649 році найбільш спустошеними селами були Голубиця, Літовище, Пеняки, Шишківці, Чепелі, Гнідава, Мильне та Маркопіль. Про спустошення села у 1649 році присягу перед польською владою складав мешканець Чепелів Хведір Козак. За його словами було спалено церкву, корчму, людей вбито або забрано в ясир, через що жодного податку сплатити не було змоги.

Згодом село опинилося у власності князя Михайла Казимира Радзивілла, оскільки він 1658 року одружився з донькою Якуба та Софії Теофілії Собеських Катажиною. 1716 року Пеняки, Голубиця та Чепелі перейшли у власність французького дворянина Ф. Дипонта.

У 1772 році Галичина опинилася під пануванням Австрії.

У другій половині XVIII століття власником Чепелів був коронний ловчий Антоній Бельський. Його донька Анеля, що 1784 року вийшла заміж за колекціонера мистецьких творів, камердинера польського двору Ігнація Мйончинського. У 1814 році Анеля заснувала у Пеняках католицьку парафію та спорудила костел, а у 1822 році запросила туди єзуїтів, котрі створили місіонерський осередок, що діяв до 1853 року. До парафії належали містечко Маркопіль, села Батьків, Чепелі, Голубиця, Гута-Пеняцька, Літовище, Лукавець, Шишківці та Звижень. По смерті Ігнація і Анелі Мйончинських маєтності у 1832 році успадкував молодший син Матеуш. Ще 1830 року Матеуш одружився з донькою графа Марцелія Мар'яна Потоцького гербу Золота Пилява Клементиною. У шлюбі народилася донька Альфонсина, яка у другій половині ХІХ століття стала дружиною графа Володимира Дідушицького. У 1894 році Чепелі як посаг отримала дочка Дідушицьких — Марія, яка вийшла заміж за графа Тадеуша Ценського. По смерті Тадеуша Ценського у 1925 році, останнім власником села був його син Ян Ценський.

У міжвоєнний період в Чепелях діяли осередки руханково-пожежного товариства «Луг» та товариства «Просвіта». Також діяла сільська однокласова школа, де навчалося 78 українських дітей.

Закінчення війни та діяльність УПА (1944—1953)

5 вересня 1947 року загін стрибків на чолі з дільничним села Чепелі Лиховидом та Поповим, після чергового доносу місцевих сексотів, навідалися з обшуком до місцевої мешканки Антоніни Борщевської. Під час обшуку вилучили (пограбували) у неї останнє збіжжя, яке вона, здавши контингент, тримала для себе.

Під час каральної операції «Захід», проведеної уряду СРСР проти УПА, 22 жовтня 1947 року з села до Казахстану та віддалених районів Сибіру примусово депортували родини Ярини Джурило.

25 серпня 1948 року у селі за нездачу контингенту заарештовано Федуся Івана, Якимчук Параньку, Максиміва Степана, арештованих доправлено до району. 30 березня 1949 року Максимів Степан засуджений до 25 років виправно-трудових таборів з обмеженням у правах на 5 років (стаття 54-1а КК УРСР). Вивезений до Воркутинського ВТТ (Комі АРСР). 23 травня 1950 року Чепелі міліціонер Гаврисюк і лейтенант зі Львова за те, що місцева мешканка Вегера Тетяна повідомила упівців про прибуття до Чепелів карального загону МГБ, її було заарештовано та піддано важким тортурам. Також були заарештовані Максимів Андрей та Тивонюк Павло через те, що хтось підкинув до їхнього столу ключі від приміщення сільської ради, коли вони чергували. Тортурам піддано Максиміва Андрея. Упродовж, 18—27 червня 1950 році у так званих Пеняцьких лісах відбулася велика облава, у якій брало участь близько 5 000 «стрибків». На початку серпня 1950 року в селі налічувалося 2 комсомольців, дільничим міліціонером був старшина Форостяний, а уповноваженим по селу — лейтенант Пагодін. 1 січня 1951 року вночі загоном стрибків обложено село та сільський цвинтар. Зранку розпочалася облава, у якій брало участь 50 «стрибків». Проведено обшуки у декількох оселях, під час яких в будинках копали ями, валили печі, а цвинтарі також щось шукали, причому завалили кілька надмогильних пам'ятників. 9 лютого 1951 року відбулася схожа облава «стрибків».

Радянський період (1944—1991)

Вже по закінченню другої світової війни село почало поступово відбудовуватися. Утворений колгосп «Вільна Україна» з садибою у Чепелях. Від початку 1951 року пройшло укрупнення колгоспів, таким чином пеняцький колгосп імені Франка об'єднано з чепелівським колгоспом «Вільна Україна» та створений колгосп імені М. І. Кузнецова з центральною садибою (конторою) у Пеняках.

Пам'ятки

Церква Перенесення мощей Святого Миколая

В селі була дерев’яна церква Перенесення мощей Святого Миколая, споруджена ще до 1832 року. Парохом її був отець Теодор (Федір) Головацький. При церкві діяла парафіяльна школа. З часом стара церква стала не придатна для проведення богослужінь та була розібрана, а на її місці 1868 року поставлено нову дерев'яну церкву. Парохом у 1910 році був отець Петро Гарасимів. Вона згоріла під час першої світової війни. У 1922 році громада села для тимчасового користування переробила на каплицю будинок колишньої плебанії, використавши залишки матеріалів зруйнованої святині. Каплиця була освячена на честь Перенесення Мощів святого Миколая. Упродовж 1942—1952 років парохом церкви був отець Володимир Гончар. 1952 року отець Володимир заарештований, а храм-каплицю закрито. Із закриттям церкви, церковне майно люди позабирали по хатах і таємно його переховували. З церкви місцеве партійне керівництво зробило колгоспний архів. На цвинтарі люди зробили невелику капличку з шиферу, куди і сходились на молитву. Через те, що в селі не було священика, всім цим керувала старенька дячиха Парасковія Галушка. Колгоспний архів у приміщені церкви проіснував недовго, тому парафіяни інколи знаходили спосіб зайти і провести молитву в церкві. Від 1987 року до села доїжджав з Підкаменя отець Степан Пиріг. Люди почали таємно відновлювати церкву.

У 1988 році після письмових звернень парафіян у різні державні інстанції громада отримала дозвіл на офіційне відкриття церкви, але Московського патріархату. У січні 1989 року на парафії служив отець Богдан Чурило. За ініціативи голови ДП «Військове сільськогосподарське підприємство „Земля і воля“» Михайла Паталія, 1990 року відновили старий фундамент церкви, яка стояла на цьому місці до першої світової війни. Згодом на спонсорські кошти підприємства та пожертви зібрані парафіянами розпочали будівництво нової церкви.

Після виходу УГКЦ з підпілля майже всі парафіяни залишалися при своєму православному священику отцеві Богдану, лише близько 5—7 родин відвідували Богослужіння до греко-католицької церкви Покрови Пресвятої Богородиці у Пеняках, де правив о. Володимир Дітчик. 1992 року отець Богдан Чурило перейшов до УГКЦ. Село цей перехід прийняло спокійно. Від 1993 року на парафії служили о. Володимир Дмитерко, о. Ярослав Думінський та о. Микола-Захарій Віновський. 1997 року новозбудований храм Перенесення мощей святого Миколая був освячений єпископом Зборівської єпархії УГКЦ о. Михайлом Колтуном. 2009 року адміністратором на Чепелівську парафію призначений о. Богдан Цінцірук. При церкві діє братство «Найсвятішого Серця Христового». Нині парафія храму, очолювана отцем Богданом Цінціруком. як і сам храм належать до Бродівського деканату Сокальсько-Жовківської єпархії УГКЦ.

22 лютого 2017 року загорілася захристія храму Перенесення мощей Святого Миколая. Парафіяни вчасно загасили пожежу, чим врятували храм.

Пам'ятники, визначні місця

image
Пам'ятний знак, встановлений на місці родинного обійстя Головацьких
  • Пам'ятний знак, роботи архітектора Ярослава Руцького, встановлений на місці родинного обійстя Головацьких, де у 1814 році народився Яків Головацький.

Відомі люди

Власники села

Освіта, наука

  • Петро Головацький — український журналіст, переклалач, педагог.
  • Яків Головацький — український лінгвіст, етнограф, фольклорист, історик, поет, священик УГКЦ, педагог, громадський діяч українського національного відродження першої половини XIX століття. Співзасновник об'єднання «Руська трійця», співавтор збірника «Русалка Дністровая».

Церква

Учасники визвольних змагань

  • Маслюк Йосип Андрійович — керівник Підкамінського районного проводу ОУН (квітень — липень 1951). Лицар Бронзового хреста бойової заслуги УПА. Загинув поблизу села.
  • Свиридюк Йосиф (псевдо — «Дуб»; 1907, Чепелі — 2 січня 1945, Чепелі) — станичний УПА, освіта — 4 класи народної школи. Член ОУН з 1940 року. Загинув в бою з підрозділом у січні 1945 року.
  • Свиридюк Іван (псевдо — «Кобзар»; 1910, Чепелі — 21 січня 1945, Чепелі) — стрілець УПА, освіта — 4 класи народної школи. Робітник на примусових роботах у Німеччині (1941—1942), працівник станиці УПА (1943—1944). Загинув в бою з підрозділом 2 січня 1945 року.

Примітки

  1. Знайти поштовий індекс. ukrposhta.ua. Укрпошта. оригіналу за 4 жовтня 2021. Процитовано 23 липня 2022.
  2. . ukrtelecom.ua. Укртелеком. Архів оригіналу за 3 грудня 2007. Процитовано 3 січня 2021.
  3. Прогноз погоди в селі Чепелі. weather.in.ua. Погода в Україні. оригіналу за 21 грудня 2011. Процитовано 3 січня 2021.
  4. Відстані від села Чепелі. della.com.ua. оригіналу за 28 жовтня 2021. Процитовано 3 січня 2021.
  5. Пеняківська сільська рада. rada.info. оригіналу за 29 квітня 2021. Процитовано 3 січня 2021.
  6. Галина Ковальчук. До проблеми визначення перших писемних згадок про населені пункти Брідщини // Брідщина — край на межі Галичини й Волині. Випуск 5. (Матеріали шостої краєзнавчої конференції, присвяченої Міжнародному дню пам'яток історії та культури 20 квітня 2012 р.) / В. Стрільчук, А. Корчак, Г. Ковальчук, Н. Ханакова, В. Ульянов, Т. Гілевич. — Броди : Бродівський історико-краєзнавчий музей, 2012. — С. 34.
  7. Смерека Б. В. Описово-статистичні джерела про заселення та адміністративно-територіальний устрій Львівської землі Руського воєводства у XVI-XVIII ст.: Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук. — Київ : Інститут української археографії та джерелознавства імені М. С. Грушевського НАН України, 2016. — С. 343.
  8. Радіопроект «Моє село — окраса України». Історія села Пеняки. youtube.com. ТРК «Броди». оригіналу за 28 листопада 2020. Процитовано 15 грудня 2019.
  9. Броди і Брідщина, 1988, с. 339.
  10. Жерела-05, 1901, с. XXXVI.
  11. Жерела-05, 1901, с. 219.
  12. Jaroszuk J… — S. 393.
  13. Katarzyna Radziwiłłowa (z domu Sobieska) 1634-01-07 — 1694-09-29. ipsb.nina.gov.pl (пол.). оригіналу за 21 грудня 2019. Процитовано 15 грудня 2019.
  14. Броди і Брідщина, 1988, с. 340.
  15. Село з півтисячолітньою історією. radyvyliv.info. 7 червня 2015. оригіналу за 15 грудня 2019. Процитовано 15 грудня 2019.
  16. Pieniaki // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1887. — Т. VIII. — S. 88. (пол.)
  17. Золочівська округа ОУН-24, 2014, с. 312.
  18. Золочівська округа ОУН-24, 2014, с. 333.
  19. Золочівська округа ОУН-24, 2014, с. 688.
  20. Реабілітовані історією, 2014, с. 573.
  21. Золочівська округа ОУН-24, 2014, с. 723.
  22. Золочівська округа ОУН-24, 2014, с. 722.
  23. Золочівська округа ОУН-24, 2014, с. 767.
  24. Золочівська округа ОУН-24, 2014, с. 770.
  25. Золочівська округа ОУН-24, 2014, с. 768.
  26. ІМСУ, 1968, с. 169.
  27. Schematismus Universi Venerabilis archidioeceseos metropolitanae graeco catholicae Leopoliensis pro anni domini 1832… — S. 200.
  28. Шематизмъ, 1910, с. 304.
  29. Підкамінський деканат. Храм перенесення мощів св. Миколая с. Чепелі. sokaleparchy.org.ua. Сокальсько-Жовківська єпархія УГКЦ. оригіналу за 4 грудня 2019. Процитовано 7 січня 2020.
  30. Поширена інформація про згорілу церкву в селі Чепелі не відповідає дійсності. sokaleparchy.org.ua. Сокальсько-Жовківська єпархія УГКЦ. оригіналу за 28 березня 2018. Процитовано 7 січня 2020.
  31. Mateusz hr. Miączyński z Miączyna h. Suchekomnaty (ID: lu.16549). sejm-wielki.pl (пол.). Genealogia Potomków Sejmu Wielkiego. оригіналу за 25 березня 2016. Процитовано 15 грудня 2019.
  32. Нахлік Є., Нахлік О. Головацький Петро Федорович // Франківська енциклопедія : в 7 т. / редкол.: М. Жулинський, Є. Нахлік, А. Швець та ін. — Львів : Світ, 2016. — Т. 1 : А — Ж / наук. ред. і упоряд. Є. Нахлік ; передмова М. Жулинський, Є. Нахлік. — С. 395. — .
  33. Подорожі по Львівщині, 1967, с. 96.
  34. Золочівська округа ОУН-24, 2014, с. 1116.
  35. Золочівська округа ОУН-24, 2014, с. 832.
  36. Золочівська округа ОУН-24, 2014, с. 833.

Джерела

  • Жерела до історії України-Руси. Том 05. Матеріяли до історії Галичини. Акти з р. 1649—1651 / Стефан Томашівський. — Львів : Археоґрафічна комісия Наукового товариства імени Шевченка, 1901. — Т. 2. — 355 с.
  • Золочівська округа ОУН: Організаційні документи (1941-1952) / П. Й. Потічний (головний редактор), М. Романюк (редактор), Г. Папакін, П. Й. Потічний, Г. Боряк, В. Лозицький, Р. Пиріг, Ю. Шаповал, О. Удод, С. Кокін, М. Посівнич (редколегія). — Київ, Торонто : Літопис УПА, 2014. — Т. 24. — 1400 с. — .
  • Чепелі // Історія міст і сіл Української РСР: У 26 т. Львівська область / Маланчук В. Ю. (голова редколегії), Гнидюк М. Я., Дудикевич Б. К., Івасюта М. К., Крип'якевич I. П., Огоновський В. П., Олексюк М. М., Пастер П. I. (відповідальний секретар редколегії), Сісецький А. Г., Смішко М. Ю., Челак П. П., Чугайов В. П. — Київ : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1968. — С. 169.
  • Осип Панчишин. Броди і Брідщина. Історично-мемуарний збірник / Чумак Я. — Торонто, Онтаріо, 1988. — 671 с.
  • Подорожі по Львівщині: краєзнавчо-туристичний нарис / Тимчишин Я., Савка М., Тимошенко П. — Львів : Каменяр, 1967. — 384 с.
  • Реабілітовані історією. У двадцяти семи томах. Львівська область. Книга друга: м. Борислав, Бродівський район / Підлісний Ю. Т. (голова); Савчак В. М., Литвин М. Р., Посипанко Д. І. (заступники голови); Кизик І. В. (відповідальний секретар) та інші. — Львів : Астролябія, 2014. — 768 с. — .
  • Шематизмъ Всего Клира греко-католицкой митрополичой архіепархіи Львовской на рокъ 1910. — Львовъ-Жовква: Накладомъ Архіепархіяльного Клира : Печатня оо. Василіянъ, 1910. — 500 с. (рос.), (русин.)
  • Jaroszuk J. Radziwiłłowa z Sobieskich, 1. v. Zasławska-Ostrogska, Katarzyna // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk — Łódź: Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1987 — T. ХХХ/3, zeszyt 126. — S. 392—396. (пол.)
  • Czepiele // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1880. — Т. I. — S. 794. (пол.) (пол.)
  • Schematismus Universi Venerabilis archidioeceseos metropolitanae graeco catholicae Leopoliensis pro anni domini 1832. — Leopoli: Impressum in typographia Petri Piller, 1832. — 410 s. (лат.), (пол.)

Посилання

  • Комунальна установа «Народний дім села Чепелі»
  • Комунальна установа «ФАП села Чепелі»
image Це незавершена стаття з географії Львівської області.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Che peli selo v Ukrayini u Pidkaminskij selishnij gromadi Zolochivskogo rajonu Lvivskoyi oblasti Kolishnij organ miscevogo samovryaduvannya Penyakivska silska rada yakij buli pidporyadkovani sela Chepeli a takozh Penyaki Litovishe Malinishe Naselennya stanovit 352 osobi selo ChepeliKrayina UkrayinaOblast LvivskaRajon ZolochivskijGromada Pidkaminska selishna gromadaOsnovni daniNaselennya 352Plosha 0 793 km Gustota naselennya 455 23 osib km Poshtovij indeks 80664Telefonnij kod 380 3266Geografichni daniGeografichni koordinati 49 53 01 pn sh 25 12 02 sh d 49 88361 pn sh 25 20056 sh d 49 88361 25 20056 Koordinati 49 53 01 pn sh 25 12 02 sh d 49 88361 pn sh 25 20056 sh d 49 88361 25 20056Serednya visota nad rivnem morya 334 mVidstan do oblasnogo centru 146 kmVidstan do rajonnogo centru 36 kmNajblizhcha zaliznichna stanciya BrodiVidstan do zaliznichnoyi stanciyi 37 kmMisceva vladaAdresa radi 80664 Lvivska obl Zolochivskij r n s PenyakiSilskij golova Gavrishko Mikola BogdanovichKartaChepeliChepeliMapa Chepeli u VikishovishiRoztashuvannyaVidstan do oblasnogo centru stanovit 146 km sho prohodit avtoshlyahom oblasnogo znachennya do kolishnogo rajcentru stanovit 36 km sho prohodit avtoshlyahom miscevogo znachennya Vidstan do najblizhchoyi zaliznichnoyi stanciyi Brodi stanovit 37 km NaselennyaU 1880 roci v seli meshkalo 616 osib z nih 586 ukrayinciv 3 polyakiv 27 yudeyiv 1910 roku v seli meshkalo 711 osib z nih 703 ukrayinciv 5 polyakiv 3 yudeyiv 1935 roku v seli bulo 645 ukrayinciv IstoriyaVid pershoyi zgadki j do 1939 roku Najdavnisha pisemna zgadka datuyetsya 1454 rokom U 1552 roci selo nalezhalo do zolochivskogo klyucha U 1598 roci zolochivskij klyuch misto i ponad 60 sil nabuv polskij shlyahtich voyevoda lyubelskij Marek Sobeskij gerbu Yanina Pislya smerti Mareka Sobeskogo u 1605 roci jogo mayetnosti uspadkuvav jogo sin Yakub Sobeskij Pislya odruzhennya 16 travnya 1627 roku z Sofiyeyu Teofileyu Danilovichivnoyu yak posag za druzhinoyu do jogo mayetnostej dodalisya faktichno usi mayetki Zholkevskih i chastina majna Danilovichiv u tomu chisli j markopilskij klyuch do skladu yakogo vhodili j Chepeli Po smerti Yakuba Sobeskogo u 1646 roci mayetkami keruvala Sofiya Teofiliya Sobeska Pid chas nacionalno vizvolnoyi vijni cherez selo prohodilo kozacke vijsko pid provodom polkovnikiv Danila Nechaya yake blizko troh misyaciv trimalo v oblozi Brodivskij zamok Kozacko tatarske vijsko sho povertalosya pislya peremogi nad vijskom Rechi Pospolitoyi u bitvi pid Pilyavcyami 1648 roku uvijshlo na teritoriyu Lvivskoyi zemli z boku Zbarazha i Ternopolya U 1649 roci najbilsh spustoshenimi selami buli Golubicya Litovishe Penyaki Shishkivci Chepeli Gnidava Milne ta Markopil Pro spustoshennya sela u 1649 roci prisyagu pered polskoyu vladoyu skladav meshkanec Chepeliv Hvedir Kozak Za jogo slovami bulo spaleno cerkvu korchmu lyudej vbito abo zabrano v yasir cherez sho zhodnogo podatku splatiti ne bulo zmogi Zgodom selo opinilosya u vlasnosti knyazya Mihajla Kazimira Radzivilla oskilki vin 1658 roku odruzhivsya z donkoyu Yakuba ta Sofiyi Teofiliyi Sobeskih Katazhinoyu 1716 roku Penyaki Golubicya ta Chepeli perejshli u vlasnist francuzkogo dvoryanina F Diponta U 1772 roci Galichina opinilasya pid panuvannyam Avstriyi U drugij polovini XVIII stolittya vlasnikom Chepeliv buv koronnij lovchij Antonij Belskij Jogo donka Anelya sho 1784 roku vijshla zamizh za kolekcionera misteckih tvoriv kamerdinera polskogo dvoru Ignaciya Mjonchinskogo U 1814 roci Anelya zasnuvala u Penyakah katolicku parafiyu ta sporudila kostel a u 1822 roci zaprosila tudi yezuyitiv kotri stvorili misionerskij oseredok sho diyav do 1853 roku Do parafiyi nalezhali mistechko Markopil sela Batkiv Chepeli Golubicya Guta Penyacka Litovishe Lukavec Shishkivci ta Zvizhen Po smerti Ignaciya i Aneli Mjonchinskih mayetnosti u 1832 roci uspadkuvav molodshij sin Mateush She 1830 roku Mateush odruzhivsya z donkoyu grafa Marceliya Mar yana Potockogo gerbu Zolota Pilyava Klementinoyu U shlyubi narodilasya donka Alfonsina yaka u drugij polovini HIH stolittya stala druzhinoyu grafa Volodimira Didushickogo U 1894 roci Chepeli yak posag otrimala dochka Didushickih Mariya yaka vijshla zamizh za grafa Tadeusha Censkogo Po smerti Tadeusha Censkogo u 1925 roci ostannim vlasnikom sela buv jogo sin Yan Censkij U mizhvoyennij period v Chepelyah diyali oseredki ruhankovo pozhezhnogo tovaristva Lug ta tovaristva Prosvita Takozh diyala silska odnoklasova shkola de navchalosya 78 ukrayinskih ditej Zakinchennya vijni ta diyalnist UPA 1944 1953 5 veresnya 1947 roku zagin stribkiv na choli z dilnichnim sela Chepeli Lihovidom ta Popovim pislya chergovogo donosu miscevih seksotiv navidalisya z obshukom do miscevoyi meshkanki Antonini Borshevskoyi Pid chas obshuku viluchili pograbuvali u neyi ostannye zbizhzhya yake vona zdavshi kontingent trimala dlya sebe Pid chas karalnoyi operaciyi Zahid provedenoyi uryadu SRSR proti UPA 22 zhovtnya 1947 roku z sela do Kazahstanu ta viddalenih rajoniv Sibiru primusovo deportuvali rodini Yarini Dzhurilo 25 serpnya 1948 roku u seli za nezdachu kontingentu zaareshtovano Fedusya Ivana Yakimchuk Paranku Maksimiva Stepana areshtovanih dopravleno do rajonu 30 bereznya 1949 roku Maksimiv Stepan zasudzhenij do 25 rokiv vipravno trudovih taboriv z obmezhennyam u pravah na 5 rokiv stattya 54 1a KK URSR Vivezenij do Vorkutinskogo VTT Komi ARSR 23 travnya 1950 roku Chepeli milicioner Gavrisyuk i lejtenant zi Lvova za te sho misceva meshkanka Vegera Tetyana povidomila upivciv pro pributtya do Chepeliv karalnogo zagonu MGB yiyi bulo zaareshtovano ta piddano vazhkim torturam Takozh buli zaareshtovani Maksimiv Andrej ta Tivonyuk Pavlo cherez te sho htos pidkinuv do yihnogo stolu klyuchi vid primishennya silskoyi radi koli voni cherguvali Torturam piddano Maksimiva Andreya Uprodovzh 18 27 chervnya 1950 roci u tak zvanih Penyackih lisah vidbulasya velika oblava u yakij bralo uchast blizko 5 000 stribkiv Na pochatku serpnya 1950 roku v seli nalichuvalosya 2 komsomolciv dilnichim milicionerom buv starshina Forostyanij a upovnovazhenim po selu lejtenant Pagodin 1 sichnya 1951 roku vnochi zagonom stribkiv oblozheno selo ta silskij cvintar Zranku rozpochalasya oblava u yakij bralo uchast 50 stribkiv Provedeno obshuki u dekilkoh oselyah pid chas yakih v budinkah kopali yami valili pechi a cvintari takozh shos shukali prichomu zavalili kilka nadmogilnih pam yatnikiv 9 lyutogo 1951 roku vidbulasya shozha oblava stribkiv Radyanskij period 1944 1991 Vzhe po zakinchennyu drugoyi svitovoyi vijni selo pochalo postupovo vidbudovuvatisya Utvorenij kolgosp Vilna Ukrayina z sadiboyu u Chepelyah Vid pochatku 1951 roku projshlo ukrupnennya kolgospiv takim chinom penyackij kolgosp imeni Franka ob yednano z chepelivskim kolgospom Vilna Ukrayina ta stvorenij kolgosp imeni M I Kuznecova z centralnoyu sadiboyu kontoroyu u Penyakah Pam yatkiCerkva Perenesennya moshej Svyatogo Mikolaya V seli bula derev yana cerkva Perenesennya moshej Svyatogo Mikolaya sporudzhena she do 1832 roku Parohom yiyi buv otec Teodor Fedir Golovackij Pri cerkvi diyala parafiyalna shkola Z chasom stara cerkva stala ne pridatna dlya provedennya bogosluzhin ta bula rozibrana a na yiyi misci 1868 roku postavleno novu derev yanu cerkvu Parohom u 1910 roci buv otec Petro Garasimiv Vona zgorila pid chas pershoyi svitovoyi vijni U 1922 roci gromada sela dlya timchasovogo koristuvannya pererobila na kaplicyu budinok kolishnoyi plebaniyi vikoristavshi zalishki materialiv zrujnovanoyi svyatini Kaplicya bula osvyachena na chest Perenesennya Moshiv svyatogo Mikolaya Uprodovzh 1942 1952 rokiv parohom cerkvi buv otec Volodimir Gonchar 1952 roku otec Volodimir zaareshtovanij a hram kaplicyu zakrito Iz zakrittyam cerkvi cerkovne majno lyudi pozabirali po hatah i tayemno jogo perehovuvali Z cerkvi misceve partijne kerivnictvo zrobilo kolgospnij arhiv Na cvintari lyudi zrobili neveliku kaplichku z shiferu kudi i shodilis na molitvu Cherez te sho v seli ne bulo svyashenika vsim cim keruvala starenka dyachiha Paraskoviya Galushka Kolgospnij arhiv u primisheni cerkvi proisnuvav nedovgo tomu parafiyani inkoli znahodili sposib zajti i provesti molitvu v cerkvi Vid 1987 roku do sela doyizhdzhav z Pidkamenya otec Stepan Pirig Lyudi pochali tayemno vidnovlyuvati cerkvu U 1988 roci pislya pismovih zvernen parafiyan u rizni derzhavni instanciyi gromada otrimala dozvil na oficijne vidkrittya cerkvi ale Moskovskogo patriarhatu U sichni 1989 roku na parafiyi sluzhiv otec Bogdan Churilo Za iniciativi golovi DP Vijskove silskogospodarske pidpriyemstvo Zemlya i volya Mihajla Pataliya 1990 roku vidnovili starij fundament cerkvi yaka stoyala na comu misci do pershoyi svitovoyi vijni Zgodom na sponsorski koshti pidpriyemstva ta pozhertvi zibrani parafiyanami rozpochali budivnictvo novoyi cerkvi Pislya vihodu UGKC z pidpillya majzhe vsi parafiyani zalishalisya pri svoyemu pravoslavnomu svyasheniku otcevi Bogdanu lishe blizko 5 7 rodin vidviduvali Bogosluzhinnya do greko katolickoyi cerkvi Pokrovi Presvyatoyi Bogorodici u Penyakah de praviv o Volodimir Ditchik 1992 roku otec Bogdan Churilo perejshov do UGKC Selo cej perehid prijnyalo spokijno Vid 1993 roku na parafiyi sluzhili o Volodimir Dmiterko o Yaroslav Duminskij ta o Mikola Zaharij Vinovskij 1997 roku novozbudovanij hram Perenesennya moshej svyatogo Mikolaya buv osvyachenij yepiskopom Zborivskoyi yeparhiyi UGKC o Mihajlom Koltunom 2009 roku administratorom na Chepelivsku parafiyu priznachenij o Bogdan Cinciruk Pri cerkvi diye bratstvo Najsvyatishogo Sercya Hristovogo Nini parafiya hramu ocholyuvana otcem Bogdanom Cincirukom yak i sam hram nalezhat do Brodivskogo dekanatu Sokalsko Zhovkivskoyi yeparhiyi UGKC 22 lyutogo 2017 roku zagorilasya zahristiya hramu Perenesennya moshej Svyatogo Mikolaya Parafiyani vchasno zagasili pozhezhu chim vryatuvali hram Pam yatniki viznachni miscya Pam yatnij znak vstanovlenij na misci rodinnogo obijstya GolovackihPam yatnij znak roboti arhitektora Yaroslava Ruckogo vstanovlenij na misci rodinnogo obijstya Golovackih de u 1814 roci narodivsya Yakiv Golovackij Vidomi lyudiVlasniki sela Andzhej Gurka polskij shlyahtich magnat derzhavnij diyach Korolivstva Polskogo Marek Sobeskij polskij shlyahtich uryadnik politichnij derzhavnij i vijskovij diyach Rechi Pospolitoyi Predstavnik shlyahetskogo rodu Sobeskih gerbu Yanina Did korolya Yana III Yakub Sobeskij shlyahtich Rechi Pospolitoyi derzhavnij politichnij i vijskovij diyach Rechi Pospolitoyi Predstavnik shlyahetskogo rodu Sobeskih gerbu Yanina Krakivskij kashtelyan Voyevoda belzkij i ruskij Sofiya Sobeska shlyahtyanka Korolivstva Polskogo rusinskogo pohodzhennya donka ruskogo voyevodi Ivana Danilovicha i Sofiyi z Zholkevskih vnuchka Stanislava Zholkevskogo Druzhina Yakuba Sobeskogo ta mati korolya Yana III Mihajlo Kazimir Radzivill Ribonka knyaz magnat derzhavnij i vijskovij diyach Velikogo Knyazivstva Litovskogo Rechi Pospolitoyi Getman velikij litovskij Antonij Belskij polskij shlyahtich koronnij lovchij starosta chervonogradskij Didushickij Volodimir polskij graf ukrayinskogo pohodzhennya mecenat kolekcioner politichnij diyach vlasnik Penyackogo mayetku Mateush Mjonchinskij graf polskij gromadskij diyach mecenat i vlasnik mayetkiv u Galichini Tadeush Censkij galickij polskij politik i gromadskij diyach Senator II Rechi Pospolitoyi Yan Censkij polskij religijnij diyach svyashenik yedinij tayemnij yepiskop latinskogo obryadu v Ukrayini Osvita nauka Petro Golovackij ukrayinskij zhurnalist pereklalach pedagog Yakiv Golovackij ukrayinskij lingvist etnograf folklorist istorik poet svyashenik UGKC pedagog gromadskij diyach ukrayinskogo nacionalnogo vidrodzhennya pershoyi polovini XIX stolittya Spivzasnovnik ob yednannya Ruska trijcya spivavtor zbirnika Rusalka Dnistrovaya Cerkva Gonchar Isidor iyeromonah Chinu Svyatogo Vasiliya Velikogo paroh UGKC m Hersona 1993 2000 Uchasniki vizvolnih zmagan Maslyuk Josip Andrijovich kerivnik Pidkaminskogo rajonnogo provodu OUN kviten lipen 1951 Licar Bronzovogo hresta bojovoyi zaslugi UPA Zaginuv poblizu sela Sviridyuk Josif psevdo Dub 1907 Chepeli 2 sichnya 1945 Chepeli stanichnij UPA osvita 4 klasi narodnoyi shkoli Chlen OUN z 1940 roku Zaginuv v boyu z pidrozdilom u sichni 1945 roku Sviridyuk Ivan psevdo Kobzar 1910 Chepeli 21 sichnya 1945 Chepeli strilec UPA osvita 4 klasi narodnoyi shkoli Robitnik na primusovih robotah u Nimechchini 1941 1942 pracivnik stanici UPA 1943 1944 Zaginuv v boyu z pidrozdilom 2 sichnya 1945 roku PrimitkiZnajti poshtovij indeks ukrposhta ua Ukrposhta originalu za 4 zhovtnya 2021 Procitovano 23 lipnya 2022 ukrtelecom ua Ukrtelekom Arhiv originalu za 3 grudnya 2007 Procitovano 3 sichnya 2021 Prognoz pogodi v seli Chepeli weather in ua Pogoda v Ukrayini originalu za 21 grudnya 2011 Procitovano 3 sichnya 2021 Vidstani vid sela Chepeli della com ua originalu za 28 zhovtnya 2021 Procitovano 3 sichnya 2021 Penyakivska silska rada rada info originalu za 29 kvitnya 2021 Procitovano 3 sichnya 2021 Galina Kovalchuk Do problemi viznachennya pershih pisemnih zgadok pro naseleni punkti Bridshini Bridshina kraj na mezhi Galichini j Volini Vipusk 5 Materiali shostoyi krayeznavchoyi konferenciyi prisvyachenoyi Mizhnarodnomu dnyu pam yatok istoriyi ta kulturi 20 kvitnya 2012 r V Strilchuk A Korchak G Kovalchuk N Hanakova V Ulyanov T Gilevich Brodi Brodivskij istoriko krayeznavchij muzej 2012 S 34 Smereka B V Opisovo statistichni dzherela pro zaselennya ta administrativno teritorialnij ustrij Lvivskoyi zemli Ruskogo voyevodstva u XVI XVIII st Disertaciya na zdobuttya naukovogo stupenya kandidata istorichnih nauk Kiyiv Institut ukrayinskoyi arheografiyi ta dzhereloznavstva imeni M S Grushevskogo NAN Ukrayini 2016 S 343 Radioproekt Moye selo okrasa Ukrayini Istoriya sela Penyaki youtube com TRK Brodi originalu za 28 listopada 2020 Procitovano 15 grudnya 2019 Brodi i Bridshina 1988 s 339 Zherela 05 1901 s XXXVI Zherela 05 1901 s 219 Jaroszuk J S 393 Katarzyna Radziwillowa z domu Sobieska 1634 01 07 1694 09 29 ipsb nina gov pl pol originalu za 21 grudnya 2019 Procitovano 15 grudnya 2019 Brodi i Bridshina 1988 s 340 Selo z pivtisyacholitnoyu istoriyeyu radyvyliv info 7 chervnya 2015 originalu za 15 grudnya 2019 Procitovano 15 grudnya 2019 Pieniaki Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1887 T VIII S 88 pol Zolochivska okruga OUN 24 2014 s 312 Zolochivska okruga OUN 24 2014 s 333 Zolochivska okruga OUN 24 2014 s 688 Reabilitovani istoriyeyu 2014 s 573 Zolochivska okruga OUN 24 2014 s 723 Zolochivska okruga OUN 24 2014 s 722 Zolochivska okruga OUN 24 2014 s 767 Zolochivska okruga OUN 24 2014 s 770 Zolochivska okruga OUN 24 2014 s 768 IMSU 1968 s 169 Schematismus Universi Venerabilis archidioeceseos metropolitanae graeco catholicae Leopoliensis pro anni domini 1832 S 200 Shematizm 1910 s 304 Pidkaminskij dekanat Hram perenesennya moshiv sv Mikolaya s Chepeli sokaleparchy org ua Sokalsko Zhovkivska yeparhiya UGKC originalu za 4 grudnya 2019 Procitovano 7 sichnya 2020 Poshirena informaciya pro zgorilu cerkvu v seli Chepeli ne vidpovidaye dijsnosti sokaleparchy org ua Sokalsko Zhovkivska yeparhiya UGKC originalu za 28 bereznya 2018 Procitovano 7 sichnya 2020 Mateusz hr Miaczynski z Miaczyna h Suchekomnaty ID lu 16549 sejm wielki pl pol Genealogia Potomkow Sejmu Wielkiego originalu za 25 bereznya 2016 Procitovano 15 grudnya 2019 Nahlik Ye Nahlik O Golovackij Petro Fedorovich Frankivska enciklopediya v 7 t redkol M Zhulinskij Ye Nahlik A Shvec ta in Lviv Svit 2016 T 1 A Zh nauk red i uporyad Ye Nahlik peredmova M Zhulinskij Ye Nahlik S 395 ISBN 978 966 914 034 0 Podorozhi po Lvivshini 1967 s 96 Zolochivska okruga OUN 24 2014 s 1116 Zolochivska okruga OUN 24 2014 s 832 Zolochivska okruga OUN 24 2014 s 833 DzherelaZherela do istoriyi Ukrayini Rusi Tom 05 Materiyali do istoriyi Galichini Akti z r 1649 1651 Stefan Tomashivskij Lviv Arheografichna komisiya Naukovogo tovaristva imeni Shevchenka 1901 T 2 355 s Zolochivska okruga OUN Organizacijni dokumenti 1941 1952 P J Potichnij golovnij redaktor M Romanyuk redaktor G Papakin P J Potichnij G Boryak V Lozickij R Pirig Yu Shapoval O Udod S Kokin M Posivnich redkolegiya Kiyiv Toronto Litopis UPA 2014 T 24 1400 s ISBN 978 966 2105 57 5 Chepeli Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR U 26 t Lvivska oblast Malanchuk V Yu golova redkolegiyi Gnidyuk M Ya Dudikevich B K Ivasyuta M K Krip yakevich I P Ogonovskij V P Oleksyuk M M Paster P I vidpovidalnij sekretar redkolegiyi Siseckij A G Smishko M Yu Chelak P P Chugajov V P Kiyiv Golovna redakciya URE AN URSR 1968 S 169 Osip Panchishin Brodi i Bridshina Istorichno memuarnij zbirnik Chumak Ya Toronto Ontario 1988 671 s Podorozhi po Lvivshini krayeznavcho turistichnij naris Timchishin Ya Savka M Timoshenko P Lviv Kamenyar 1967 384 s Reabilitovani istoriyeyu U dvadcyati semi tomah Lvivska oblast Kniga druga m Borislav Brodivskij rajon Pidlisnij Yu T golova Savchak V M Litvin M R Posipanko D I zastupniki golovi Kizik I V vidpovidalnij sekretar ta inshi Lviv Astrolyabiya 2014 768 s ISBN 978 617 664 039 4 Shematizm Vsego Klira greko katolickoj mitropolichoj arhieparhii Lvovskoj na rok 1910 Lvov Zhovkva Nakladom Arhieparhiyalnogo Klira Pechatnya oo Vasiliyan 1910 500 s ros rusin Jaroszuk J Radziwillowa z Sobieskich 1 v Zaslawska Ostrogska Katarzyna Polski Slownik Biograficzny Wroclaw Warszawa Krakow Gdansk Lodz Zaklad Narodowy Imienia Ossolinskich Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk 1987 T HHH 3 zeszyt 126 S 392 396 pol Czepiele Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1880 T I S 794 pol pol Schematismus Universi Venerabilis archidioeceseos metropolitanae graeco catholicae Leopoliensis pro anni domini 1832 Leopoli Impressum in typographia Petri Piller 1832 410 s lat pol PosilannyaKomunalna ustanova Narodnij dim sela Chepeli Komunalna ustanova FAP sela Chepeli Ce nezavershena stattya z geografiyi Lvivskoyi oblasti Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi

Дата публікації:
Топ