Частина інформації в цій статті застаріла. (липень 2020) |
Вітовський райо́н (до 1944 року — Миколаївський, у 1944—2016 роках — Жовтневий) — колишня адміністративно-територіальна одиниця Миколаївської області України. Розташовувався на півдні області. Районний центр — місто Миколаїв (у 1944—1972 роках — місто Жовтневе, котре увійшло до складу обласного центру). В районі знаходилося 44 населених пункти, Вітовська районна рада, 19 сільських рад та 2 селищні ради. 19 липня 2020 року район було ліквідовано внаслідок адміністративно-територіальної реформи.
Вітовський район | |||||
---|---|---|---|---|---|
ліквідована адміністративно-територіальна одиниця | |||||
| |||||
Колишній район на карті Миколаївська область | |||||
Основні дані | |||||
Країна: | СРСР ( УРСР), Україна | ||||
Область: | Миколаївська область | ||||
Код КОАТУУ: | 4823300000 | ||||
Утворений: | 1923 | ||||
Ліквідований: | 19.07.2020 | ||||
Населення: | (на 1.02.2016) | ||||
Площа: | 1460 км² | ||||
Густота: | 35.2 осіб/км² | ||||
Тел. код: | +380-512 | ||||
Поштові індекси: | 57200—57287 | ||||
Населені пункти та ради | |||||
Районний центр: | м. Миколаїв | ||||
Селищні ради: | 2 | ||||
Сільські ради: | 11 | ||||
Смт: | 2 | ||||
Села: | 30 | ||||
Селища: | 12 | ||||
Районна влада | |||||
Голова ради: | Матвєєв Ігор Семенович | ||||
Голова РДА: | Дзюба Юрій Миколайович | ||||
Вебсторінка: | Вітовська РДА | ||||
Адреса: | м. Миколаїв, пр. Богоявленський, 306 | ||||
Мапа | |||||
| |||||
Вітовський район у Вікісховищі |
Географія
На сході він межував зі Снігурівським, на півночі — з Баштанським та Новоодеським, на заході — з Миколаївським та Очаківським районами Миколаївської області, на півдні — з Білозерським районом Херсонської області.
Новоодеський район | Баштанський район | |
Миколаїв | Снігурівський район | |
Березанський район, Дніпровський лиман | Херсонська область (Білозерський район) |
Західну частину району омивавали води Бузького лиману, північно-західною його частиною протікала річка Інгул. Центральна та південна частини району були густо змережені каналами Інгулецької зрошувальної системи, магістральний канал котрої ділив район практично навпіл.
Об'єкти природно-заповідного фонду
Історія
Як адміністративно-територіальна одиниця утворений 7 березня 1923 року. Первісно мав назву — Миколаївський район з районним центром в округовому місті Миколаїв. 1930 року район ліквідовано. Район змінював свої обриси, то збільшувався, вбираючи в себе населені пункти сусідніх районів Миколаївської та Херсонської областей, то зменшувався до своїх звичайних меж.
У грудні 1938 р. район відновлений як Миколаївський. 12.09.1944 райцентр перенесений з Миколаєва в смт. Жовтневе і район отримав свою нову назву — Жовтневий. Районним центром стало село Богоявленське (до 1789 року — Вітовка), перейменоване 1939 року в село Жовтневе. Тож у 1944—2016 роках район називався Жовтневим; район був ліквідований у 1962 р. та відновлений у 1965 році.
Економіка
У Вітовському районі працювали такі підприємства, як: ТОВ «Сандора», ДП «ЗАТ „Миколаївзернопродукт“», СГ ТОВ «Вікторія», ТОВ «СП Укрсоя», КП «Харчокомбінат», КП «Жовтневі ковбаси», КП «Жовтневий хліб», КП «Жовтневі ласощі», ТОВ «Сімекс» та ін.
Транспорт
Районом проходили залізничні магістралі Миколаїв-Долинська, Миколаїв-Херсон, Миколаїв-Нова Каховка, Миколаїв-Одеса, автошляхи: Н11 (Миколаїв-Кривий Ріг), Миколаїв-Снігурівка, E58 (Ростов-на-Дону-Одеса-Рені). Район мав широку мережу внутрішньорайонних автошляхів з твердим покриттям. На території району розташовувалися 5 залізничних станцій, діяло 2 морських порти, всі села району пов'язувалися з районним і обласним центрами залізничним та автобусним сполученням.
Населення
Розподіл населення за віком та статтю (2001):
Стать | Всього | До 15 років | 15-24 | 25-44 | 45-64 | 65-85 | Понад 85 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Чоловіки | 26 026 | 5013 | 4286 | 8211 | 6256 | 2205 | 55 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Жінки | 28 735 | 4861 | 3933 | 7767 | 7527 | 4293 | 354 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
Національний склад населення за даними перепису 2001 року:
Національність | Кількість осіб | Відсоток |
---|---|---|
українці | 54763 | 85,14 % |
росіяни | 5981 | 10,92 % |
білоруси | 707 | 1,29 % |
молдовани | 421 | 0,77 % |
корейці | 273 | 0,50 % |
інші | 757 | 1,38 % |
Мовний склад населення за даними перепису 2001 року:
Мова | Кількість осіб | Відсоток |
---|---|---|
українська | 44088 | 80,51 % |
російська | 9903 | 18,08 % |
молдовська | 224 | 0,41 % |
білоруська | 137 | 0,25 % |
вірменська | 127 | 0,23 % |
інші | 284 | 0,52 % |
Всього в районі проживало 52,6 тис. осіб (станом на 01.10.2006 р.), у тому числі чоловіків — 24,8 тис. осіб, жінок — 27,8 тис. осіб, кількість пенсіонерів — 14,5 тис. осіб (відсоток пенсіонерів від загальної кількості населення району становив 27,6 %), щільність проживання (на 1 кв. км) — 36 осіб. Працездатне населення — 32339 осіб (на 01.01.2006 р.). Населення дошкільного віку — 3247 особи (на 01.01.2006 р.), шкільного віку — 8067 осіб (на 01.01.2006 р.). Середній вік населення становив 38,4 років (на 01.01.2006 р.), у тому числі чоловіків — 35,8 років, а жінок — 40,8 років.
Кількість населення, зайнятого в усіх сферах економічної діяльності — 11289 штатних працівників (за січень-вересень 2006 р.), з них:
- у промисловості — 2547 осіб;
- у сільському господарстві — 2582 особи;
- у будівництві — 166 осіб.
Освіта
Кількість дошкільних навчальних закладів — 31, в них дітей — 1150 чол; бюджетні дошкільні навчальні заклади — 30, відомчі дошкільні навчальні заклади — 1, позашкільні заклади освіти — 1, вечірня школа — 1, де навчалося — 440 учнів, денних загальноосвітніх шкіл — 39, навчалося — 610 учнів, шкіл І ступеня — 7, в них учнів — 73 чол., шкіл І-II ступенів — 9, в них учнів — 585 чол., шкіл I—III ступенів — 23, в них учнів — 5352 чол.
Організовано роботу: 3-х шкіл-комплексів «Школа — вищий навчальний заклад», 2-х комплексів «Школа — дошкільний навчальний заклад».
Політика
25 травня 2014 року відбулися Президентські вибори України. У межах Вітовського району була створена 41 виборча дільниця. Явка на виборах складала — 48,93 % (проголосували 20 584 із 42 067 виборців). Найбільшу кількість голосів отримав Петро Порошенко — 47,66 % (9 810 виборців); Сергій Тігіпко — 13,91 % (2 863 виборців), Юлія Тимошенко — 8,54 % (1 757 виборців), Вадим Рабінович — 6,69 % (1 377 виборців), Олег Ляшко — 4,26 % (877 виборців). Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів. Кількість недійсних або зіпсованих бюлетенів — 2,26 %.
Пам'ятки
У Вітовському районі на обліку перебувало 7 пам'яток архітектури, 47 — історії та 3 — монументального мистецтва.
Примітки
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Вітовський район |
- Постанова ВРУ «Про утворення та ліквідацію районів» № 807-ІХ // Голос України : газета Верховної Ради. — 2020. — 18 липня. — Дата звернення: 19.07.2020. — Цитата: «3. Ліквідувати: ... 14) у Миколаївській області: Арбузинський, Баштанський, Березанський, Березнегуватський, Братський, Веселинівський, Вітовський, Вознесенський, Врадіївський, Доманівський, Єланецький, Казанківський, Кривоозерський, Миколаївський, Новобузький, Новоодеський, Очаківський, Первомайський, Снігурівський райони».
- Розпорядження Президента України від 23 грудня 2019 року № 581/2019-рп «Про призначення Ю.Дзюби головою Вітовської районної державної адміністрації Миколаївської області»
- Постанова ВУЦВК № 310 від 7 березня 1923 р. «Про адміністративно-територіальний поділ Одещини»
- Постанова ВУЦВК і РНК УСРР № 225 від 2 вересня 1930 «Про ліквідацію округ та перехід на двоступневу систему управління»
- СССР: Административно-территориальное деление союзных республик / Ред. и предисл.: П. В. Туманов. — Доп. к 1-му изд. (Изменения 1.10.1938 – 1.03.1939). — М. : Изд. «Ведомости Верховного Совета РСФСР», 1939. — С. 86.(рос.)
- Указ Президії Верховної Ради УРСР «Про перенесення районного центру Миколаївського району, Миколаївської області» від 12 вересня 1944 р. // Відомості Верховної Ради Української РСР. — 1945. — № 7–8 (1 квітня). — С. 12.
- Административно-территориальное деление союзных республик / Отв. ред.: П. В. Туманов. — Доп. к 3-му изд. (к справ. вып. 1941 г.: Изменения 01.01.1941 – 01.10.1944). — М. : Известия Советов депутатов трудящихся СССР, 1944. — С. 82.(рос.)
- Українська РСР: Адміністративно-територіальний поділ (на 1 вересня 1946 року) / М. Ф. Попівський (відп. ред.). — 1 вид. — К. : Українське видавництво політичної літератури, 1947. — С. 902, 1000.
- Перейменований 19.05.2016 р. . Архів оригіналу за 7 серпня 2016. Процитовано 21 липня 2016.
- s:Указ Президії Верховної Ради УРСР від 30.12.1962 «Про укрупнення сільських районів Української РСР»
- Українська РСР: Адміністративно-територіальний поділ. Додаток до довідника видання 1962 р. (зміни, що відбулися за період з 1 січня 1962 року по 1 січня 1964 року) / Д. О. Шелягин (упорядник). — К. : Вид-во політ. літ-ри України, 1964. — С. 3–6, 44–45.
- Список районов, упраздненных в связи с укрупнением сельских и образованием промышленных районов (декабрь 1962 – февраль 1963). Доп. к справочнику:
СССР: Административно-территориальное деление союзных республик на 1963 г. — М. : Известия, 1964. — С. 115–116.(рос.) - Указ Президії Верховної Ради Української РСР від 4 січня 1965 р. «Про внесення змін в адміністративне районування Української РСР»
- [Населення за статтю та віком...2001]. Архів оригіналу за 27 вересня 2021.
- Розподіл населення за національністю та рідною мовою, Миколаївська область (осіб) - Регіон, Національність, Рік , Вказали у якості рідної мову. Процитовано 1 березня 2024.
- ПроКом, ТОВ НВП. . www.cvk.gov.ua. Архів оригіналу за 27 лютого 2018. Процитовано 3 квітня 2016.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Mikolayivskij rajon znachennya U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Zhovtnevij rajon Chastina informaciyi v cij statti zastarila Vi mozhete dopomogti onovivshi yiyi Mozhlivo storinka obgovorennya mistit zauvazhennya shodo potribnih zmin lipen 2020 Vitovskij rajo n do 1944 roku Mikolayivskij u 1944 2016 rokah Zhovtnevij kolishnya administrativno teritorialna odinicya Mikolayivskoyi oblasti Ukrayini Roztashovuvavsya na pivdni oblasti Rajonnij centr misto Mikolayiv u 1944 1972 rokah misto Zhovtneve kotre uvijshlo do skladu oblasnogo centru V rajoni znahodilosya 44 naselenih punkti Vitovska rajonna rada 19 silskih rad ta 2 selishni radi 19 lipnya 2020 roku rajon bulo likvidovano vnaslidok administrativno teritorialnoyi reformi Vitovskij rajonlikvidovana administrativno teritorialna odinicyaGerb PraporKolishnij rajon na karti Mikolayivska oblastOsnovni daniKrayina SRSR URSR UkrayinaOblast Mikolayivska oblastKod KOATUU 4823300000Utvorenij 1923Likvidovanij 19 07 2020Naselennya na 1 02 2016 Plosha 1460 km Gustota 35 2 osib km Tel kod 380 512Poshtovi indeksi 57200 57287Naseleni punkti ta radiRajonnij centr m MikolayivSelishni radi 2Silski radi 11Smt 2Sela 30Selisha 12Rajonna vladaGolova radi Matvyeyev Igor SemenovichGolova RDA Dzyuba Yurij MikolajovichVebstorinka Vitovska RDAAdresa m Mikolayiv pr Bogoyavlenskij 306MapaVitovskij rajon u VikishovishiGeografiyaNa shodi vin mezhuvav zi Snigurivskim na pivnochi z Bashtanskim ta Novoodeskim na zahodi z Mikolayivskim ta Ochakivskim rajonami Mikolayivskoyi oblasti na pivdni z Bilozerskim rajonom Hersonskoyi oblasti Novoodeskij rajon Bashtanskij rajonMikolayiv Snigurivskij rajonBerezanskij rajon Dniprovskij liman Hersonska oblast Bilozerskij rajon Zahidnu chastinu rajonu omivavali vodi Buzkogo limanu pivnichno zahidnoyu jogo chastinoyu protikala richka Ingul Centralna ta pivdenna chastini rajonu buli gusto zmerezheni kanalami Inguleckoyi zroshuvalnoyi sistemi magistralnij kanal kotroyi diliv rajon praktichno navpil Ob yekti prirodno zapovidnogo fondu Landshaftnij zakaznik Pivostriv Pishanij Lisovij zakaznik Mishkovo Pogorilove Botanichnij zakaznik Mihajlo Larinskij Botanichna pam yatka prirodi Starogalicinivska Park pam yatka sadovo parkovogo mistectvaIstoriyaYak administrativno teritorialna odinicya utvorenij 7 bereznya 1923 roku Pervisno mav nazvu Mikolayivskij rajon z rajonnim centrom v okrugovomu misti Mikolayiv 1930 roku rajon likvidovano Rajon zminyuvav svoyi obrisi to zbilshuvavsya vbirayuchi v sebe naseleni punkti susidnih rajoniv Mikolayivskoyi ta Hersonskoyi oblastej to zmenshuvavsya do svoyih zvichajnih mezh U grudni 1938 r rajon vidnovlenij yak Mikolayivskij 12 09 1944 rajcentr perenesenij z Mikolayeva v smt Zhovtneve i rajon otrimav svoyu novu nazvu Zhovtnevij Rajonnim centrom stalo selo Bogoyavlenske do 1789 roku Vitovka perejmenovane 1939 roku v selo Zhovtneve Tozh u 1944 2016 rokah rajon nazivavsya Zhovtnevim rajon buv likvidovanij u 1962 r ta vidnovlenij u 1965 roci EkonomikaU Vitovskomu rajoni pracyuvali taki pidpriyemstva yak TOV Sandora DP ZAT Mikolayivzernoprodukt SG TOV Viktoriya TOV SP Ukrsoya KP Harchokombinat KP Zhovtnevi kovbasi KP Zhovtnevij hlib KP Zhovtnevi lasoshi TOV Simeks ta in TransportRajonom prohodili zaliznichni magistrali Mikolayiv Dolinska Mikolayiv Herson Mikolayiv Nova Kahovka Mikolayiv Odesa avtoshlyahi N11 Mikolayiv Krivij Rig Mikolayiv Snigurivka E58 Rostov na Donu Odesa Reni Rajon mav shiroku merezhu vnutrishnorajonnih avtoshlyahiv z tverdim pokrittyam Na teritoriyi rajonu roztashovuvalisya 5 zaliznichnih stancij diyalo 2 morskih porti vsi sela rajonu pov yazuvalisya z rajonnim i oblasnim centrami zaliznichnim ta avtobusnim spoluchennyam NaselennyaRozpodil naselennya za vikom ta stattyu 2001 Stat Vsogo Do 15 rokiv 15 24 25 44 45 64 65 85 Ponad 85Choloviki 26 026 5013 4286 8211 6256 2205 55Zhinki 28 735 4861 3933 7767 7527 4293 354Statevo vikova piramidaCholoviki Vik Zhinki55 85 354 116 80 84 443 361 75 79 947 775 70 74 1475 953 65 69 1428 1736 60 64 2398 1018 55 59 1394 1582 50 54 1748 1920 45 49 1987 2240 40 44 2229 2074 35 39 1956 1931 30 34 1748 1966 25 29 1834 2036 20 24 1811 2250 15 20 2122 2170 10 14 2119 1651 5 9 1648 1192 0 4 1094 Nacionalnij sklad naselennya za danimi perepisu 2001 roku Nacionalnist Kilkist osib Vidsotokukrayinci 54763 85 14 rosiyani 5981 10 92 bilorusi 707 1 29 moldovani 421 0 77 korejci 273 0 50 inshi 757 1 38 Movnij sklad naselennya za danimi perepisu 2001 roku Mova Kilkist osib Vidsotokukrayinska 44088 80 51 rosijska 9903 18 08 moldovska 224 0 41 biloruska 137 0 25 virmenska 127 0 23 inshi 284 0 52 Vsogo v rajoni prozhivalo 52 6 tis osib stanom na 01 10 2006 r u tomu chisli cholovikiv 24 8 tis osib zhinok 27 8 tis osib kilkist pensioneriv 14 5 tis osib vidsotok pensioneriv vid zagalnoyi kilkosti naselennya rajonu stanoviv 27 6 shilnist prozhivannya na 1 kv km 36 osib Pracezdatne naselennya 32339 osib na 01 01 2006 r Naselennya doshkilnogo viku 3247 osobi na 01 01 2006 r shkilnogo viku 8067 osib na 01 01 2006 r Serednij vik naselennya stanoviv 38 4 rokiv na 01 01 2006 r u tomu chisli cholovikiv 35 8 rokiv a zhinok 40 8 rokiv Kilkist naselennya zajnyatogo v usih sferah ekonomichnoyi diyalnosti 11289 shtatnih pracivnikiv za sichen veresen 2006 r z nih u promislovosti 2547 osib u silskomu gospodarstvi 2582 osobi u budivnictvi 166 osib OsvitaKilkist doshkilnih navchalnih zakladiv 31 v nih ditej 1150 chol byudzhetni doshkilni navchalni zakladi 30 vidomchi doshkilni navchalni zakladi 1 pozashkilni zakladi osviti 1 vechirnya shkola 1 de navchalosya 440 uchniv dennih zagalnoosvitnih shkil 39 navchalosya 610 uchniv shkil I stupenya 7 v nih uchniv 73 chol shkil I II stupeniv 9 v nih uchniv 585 chol shkil I III stupeniv 23 v nih uchniv 5352 chol Organizovano robotu 3 h shkil kompleksiv Shkola vishij navchalnij zaklad 2 h kompleksiv Shkola doshkilnij navchalnij zaklad Politika25 travnya 2014 roku vidbulisya Prezidentski vibori Ukrayini U mezhah Vitovskogo rajonu bula stvorena 41 viborcha dilnicya Yavka na viborah skladala 48 93 progolosuvali 20 584 iz 42 067 viborciv Najbilshu kilkist golosiv otrimav Petro Poroshenko 47 66 9 810 viborciv Sergij Tigipko 13 91 2 863 viborciv Yuliya Timoshenko 8 54 1 757 viborciv Vadim Rabinovich 6 69 1 377 viborciv Oleg Lyashko 4 26 877 viborciv Reshta kandidativ nabrali menshu kilkist golosiv Kilkist nedijsnih abo zipsovanih byuleteniv 2 26 Pam yatkiDiv takozh Pam yatki Vitovskogo rajonu U Vitovskomu rajoni na obliku perebuvalo 7 pam yatok arhitekturi 47 istoriyi ta 3 monumentalnogo mistectva PrimitkiVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Vitovskij rajonPostanova VRU Pro utvorennya ta likvidaciyu rajoniv 807 IH Golos Ukrayini gazeta Verhovnoyi Radi 2020 18 lipnya Data zvernennya 19 07 2020 Citata 3 Likviduvati 14 u Mikolayivskij oblasti Arbuzinskij Bashtanskij Berezanskij Berezneguvatskij Bratskij Veselinivskij Vitovskij Voznesenskij Vradiyivskij Domanivskij Yelaneckij Kazankivskij Krivoozerskij Mikolayivskij Novobuzkij Novoodeskij Ochakivskij Pervomajskij Snigurivskij rajoni Rozporyadzhennya Prezidenta Ukrayini vid 23 grudnya 2019 roku 581 2019 rp Pro priznachennya Yu Dzyubi golovoyu Vitovskoyi rajonnoyi derzhavnoyi administraciyi Mikolayivskoyi oblasti Postanova VUCVK 310 vid 7 bereznya 1923 r Pro administrativno teritorialnij podil Odeshini Postanova VUCVK i RNK USRR 225 vid 2 veresnya 1930 Pro likvidaciyu okrug ta perehid na dvostupnevu sistemu upravlinnya SSSR Administrativno territorialnoe delenie soyuznyh respublik Red i predisl P V Tumanov Dop k 1 mu izd Izmeneniya 1 10 1938 1 03 1939 M Izd Vedomosti Verhovnogo Soveta RSFSR 1939 S 86 ros Ukaz Prezidiyi Verhovnoyi Radi URSR Pro perenesennya rajonnogo centru Mikolayivskogo rajonu Mikolayivskoyi oblasti vid 12 veresnya 1944 r Vidomosti Verhovnoyi Radi Ukrayinskoyi RSR 1945 7 8 1 kvitnya S 12 Administrativno territorialnoe delenie soyuznyh respublik Otv red P V Tumanov Dop k 3 mu izd k sprav vyp 1941 g Izmeneniya 01 01 1941 01 10 1944 M Izvestiya Sovetov deputatov trudyashihsya SSSR 1944 S 82 ros Ukrayinska RSR Administrativno teritorialnij podil na 1 veresnya 1946 roku M F Popivskij vidp red 1 vid K Ukrayinske vidavnictvo politichnoyi literaturi 1947 S 902 1000 Perejmenovanij 19 05 2016 r Arhiv originalu za 7 serpnya 2016 Procitovano 21 lipnya 2016 s Ukaz Prezidiyi Verhovnoyi Radi URSR vid 30 12 1962 Pro ukrupnennya silskih rajoniv Ukrayinskoyi RSR Ukrayinska RSR Administrativno teritorialnij podil Dodatok do dovidnika vidannya 1962 r zmini sho vidbulisya za period z 1 sichnya 1962 roku po 1 sichnya 1964 roku D O Shelyagin uporyadnik K Vid vo polit lit ri Ukrayini 1964 S 3 6 44 45 Spisok rajonov uprazdnennyh v svyazi s ukrupneniem selskih i obrazovaniem promyshlennyh rajonov dekabr 1962 fevral 1963 Dop k spravochniku SSSR Administrativno territorialnoe delenie soyuznyh respublik na 1963 g M Izvestiya 1964 S 115 116 ros Ukaz Prezidiyi Verhovnoyi Radi Ukrayinskoyi RSR vid 4 sichnya 1965 r Pro vnesennya zmin v administrativne rajonuvannya Ukrayinskoyi RSR Naselennya za stattyu ta vikom 2001 Arhiv originalu za 27 veresnya 2021 Rozpodil naselennya za nacionalnistyu ta ridnoyu movoyu Mikolayivska oblast osib Region Nacionalnist Rik Vkazali u yakosti ridnoyi movu Procitovano 1 bereznya 2024 ProKom TOV NVP www cvk gov ua Arhiv originalu za 27 lyutogo 2018 Procitovano 3 kvitnya 2016