Ме́нський райо́н — колишній район Чернігівської області з центром у місті Мена. Менський район був утворений у 1923 р. в складі Сновського, а потім Конотопського округів. З 1932 року — у складі Чернігівської області.
Менський район | |||||
---|---|---|---|---|---|
адміністративно-територіальна одиниця | |||||
| |||||
Колишній район на карті Чернігівська область | |||||
Основні дані | |||||
Країна: | Україна | ||||
Область: | Чернігівська область | ||||
Код КОАТУУ: | 7423000000 | ||||
Утворений: | 1923 р. | ||||
Ліквідований: | 17 липня 2020 р. | ||||
Населення: | ▼ 34 415 (на 1.01.2019) | ||||
Площа: | 1376 км² | ||||
Густота: | 28.1 осіб/км² | ||||
Тел. код: | +380-4644 | ||||
Поштові індекси: | 15600—15681 | ||||
Населені пункти та ради | |||||
Районний центр: | Мена | ||||
Міські ради: | 1 | ||||
Селищні ради: | 2 | ||||
Сільські ради: | 23 | ||||
Міста: | 1 | ||||
Смт: | 2 | ||||
Села: | 49 | ||||
Селища: | 4 | ||||
Районна влада | |||||
Голова ради: | Боюн Наталія Миколаївна | ||||
Голова РДА: | Соловйов Євген Володимирович | ||||
Вебсторінка: | Менська РДА Менська районна рада | ||||
Адреса: | 15600, Чернігівська обл., Менський район, м. Мена, вул. Червона площа, 6 | ||||
Мапа | |||||
| |||||
Менський район у Вікісховищі |
Історія
Історія Менщини сягає у глибоку давнину.
На території колишнього району було знайдено сліди стоянки первісної людини епохи пізнього палеоліту в с. Максаки (правий берег р. Десни), залишки неолітичного поселення в с. Гориця, поселення культури ямково-гребінчатої кераміки в урочищах Бурімка та Біла Круча біля с. Слобідка. Археологічних пам'яток про ці періоди в Менському районі офіційно не зареєстровано, але вони є в Сосницькому та інших сусідніх районах.
Перше тисячоліття нашої ери залишило сліди на території Менського району у вигляді поселення зарубинецької культури і слов'янського городища роменського типу в с. Гориця та Киселівського поселення роменського типу. В наукових дослідженнях також згадується поселення роменської культури «Городок» у с. Слобідка.
Про наявність торговельних зв'язків з іншими народами свідчить виявлений у Стольному скарб римських монет від Антонія Пія до Луція Вера.
У дотатарський період Київської Русі літописи згадують такі міста району: Блистовіт (1151 р.), Хоробор (1153 р.), Березна (1152 р.).
Крім літописних джерел, маємо археологічні дослідження городища та курганного могильника в смт. Березна, залишки міста Блестовіт у Блистові, городище та курганний могильник () у Мені, городище міста Хоробор в смт. Макошине (там встановлений державний охоронний пам'ятник), замок-городище в Волосківцях, двоє городищ у біля Дягови, городища в Киселівці, Феськівці, Величківці, поселення в Покровському. В цьому ж селі маємо ряд половецьких курганів. На вершині одного з них стояла кам'яна баба. Вважається, що звідси походить і назва села Баба́ — так називалось Покровське до 1936 р. А взагалі на території колишнього Менського району сосницький краєзнавець Ю. С. Виноградський у 20-і роки XX ст. нарахував 50 курганів різних часів — від скіфських, козацьких до шведських.
Період XIV—XVIII ст.
Із середини XIV ст. Менщина в складі Великого князівства Литовського і Руського. На початку XVI ст. Менщина вже під владою Великого князівства Московського, а після 1618 року — у складі Речі Посполитої.
- Докладніше дивіться історію міста Мена.
Історія району XVII століття тісно пов'язана з іменем православного магната, сенатора Речі Посполитої і мецената Адама Киселя.
Під час національно-визвольної війни під проводом Б. Хмельницького Менська козацька сотня входила спочатку до Ніжинського полку, а потім до Чернігівського. На території Менщини було створено також Березнянську, Синявську, Киселівську і Стольненську козацькі сотні.
У XVIII ст. територія району входить до складу Чернігівського і Новгород-Сіверського намісництв Російської імперії, кордон між якими проходить річкою Мена. Менська сотня на чолі з сотником Гнатом Васильовичем Сахновським брала участь у боротьбі проти шведів, зрадивши гетьмана Мазепу.
XIX–XX ст.
Жителі Менщини брали участь у Вітчизняній війні 1812 р. проти Наполеона Бонапарта. Вони воювали в складі чернігівських козацьких полків в діючій армії, брали участь в усіх битвах від Бородіна до Парижа. Місцеві селяни служили в 4-й частині ополчення. Стольненський поміщик, офіцер Мусін-Пушкін в своєму донесенні в жовтні 1812 р. пише про «беспримерную храбрость» рядових Чернігівського драгунського полку. В документах згадуються прізвища воїнів, характерні для нашої місцевості: С. Андрусенко, П. Олійник, Є. Тарасенко, Г. Ткаченко, Л. Литвиненко, Г. Бондаренко, майор Петровський із Слобідки, Магденко з Осьмаків та ін.
У XIX ст. — на поч. XX ст. відбувається ріст економіки Менщини. У 1825 р. в Макошині будується один з перших в Україні цукровий завод, а в 1838 р. цукровий завод було побудовано і в Стольному.
Великого поширення набрало тютюнництво, збір становив 100 тис. пудів. Його продавали не тільки на Чернігівщині, але й на Дон, у Білорусь, до Москви, Петербурга. Великого значення для розвитку району мала побудова залізничної дільниці Бахмач—Тереховка у 1873 р. Згодом ця залізниця стала називатися Лібаво-Роменська. Нею вивозились у Прибалтику і Західну Європу хліб, худоба, тютюн, пресоване придеснянське сіно та інша сільськогосподарська сировина. Мена стала залізницею III класу, Макошине — IV класу.
Напередодні першої світової війни в Мені діяло кілька невеликих підприємств та два парові млини, маслобойня, майстерня з виготовлення упаковки скляної тари і сушарня для тютюну. В Мені і селах виготовлялись килими, плахти і рушники, у Стольному була відкрита спеціальна майстерня.
Освіта
На Менщині розвивається народна освіта. В Мені була відома школа середини XVIII ст. (31 учень), церковно-приходська школа поч. XIX ст., міністерське двокласне училище з 1868 р. і однокомплектна початкова школа з 1890 р.
У кінці XIX — на поч. XX ст. місцеві земства активно будують школи, лікарні, ветпункти, дороги, мости і т. д.. В Мені було відкрито земське ремісниче училище, земська лікарня, де працювало два лікарі, з 1890 р. діяла аптека. У 1889 р. заснована земська бібліотека-читальня.
Боротьба за Українську державу 1917–1919
Після лютневої революції 1917 р. на Менщині діють комісари Тимчасового уряду, представники Центральної ради, Ради робітничих, селянських і солдатських депутатів. З жовтня 1917 по січень 1919 р. на Менщині змінюються влада Центральної ради, Директорії, окупація німецько-австрійських військ, встановлюється радянська влада. До осені 1919 р. по р. Десна проходить фронт боротьби з Денікіним. Деякий час по тому в районі діють окремі загони.
Період першої присутності комуністів
1920-30-і роки — зміцнення окупаційної комуністичної влади. Відтак район постраждав від акції геноциду українського народу, проведеного урядом СРСР 1932–1933. Напередодні Голодомору (1931) виходить перший номер районної газети «Колгоспна праця».
Перед війною на Менщині працювало 4 середніх, 15 неповно-середніх та 11 початкових шкіл, навчалося понад 9000 учнів, їх навчали 319 учителів. Велася боротьба з неписьменністю дорослого населення. В населених пунктах відкривались бібліотеки, хати-читальні, клуби. З 1934 р. в Мені працює кінотеатр і пересувки в селах. В усіх селах відкривалися фельдшерсько-акушерські пункти і пологові будинки, в Мені, Березні, Стольному, Синявці, Макошине діяли лікарні. В 1934 р. було відкрито школу медичних сестер. В райцентрі була поліклініка, пологовий будинок, протитуберкульозний диспансер.
Голодомор 1932–1933 років
ЛИСТ СЕКРЕТАРЯ МЕНСЬКОГО РАЙКОМУ КП(б)У Ф.ВЕЛИЧКА ДО ОБКОМУ КП(б)У ПРО ТРУДНОЩІ З ПРОДОВОЛЬСТВОМ ТА ВИПАДКИ СМЕРТІ ВІД ГОЛОДУ від 01 травня 1933 р. під грифом «Зовсім таємно. Терміново.»: «Менський район по одноосібному сектору забезпечений посівматеріалом (мобілізовано в усуспільнені комори й під охоронні розписки й перевірена фактична наявність) на 46%, при чому ряд сіл: Баба, Чорнотичі, Волинка, Лави, Степанівка, Дягова, В'юнище і інші забезпечені посівматеріалом на 10-12%.
Перший досвід сіву в одноосібників показав, що не зважаючи на проведену масову роботу і застосування серйозних репресій до окремих господарств, більш-менш значних успіхів в справі збору насіння і виконання плану сіву ранніх культур ми не домоглися. В тих групах одноосібників, що не забезпечені посівматеріалом, особливо в селах Баба, В'юнище, відмічаються масові явища недоїдання, на харчі вживаються різні сурогати: полова, відходи, в найкращому випадкові макуха. Є значна кількість випадків повного знесилення цілих родин, нездатність до роботи, а також окремі випадки смерті від голоду.
Такий же стан маємо в трьох комунах: Баба, Киселівка, Чорнотичі. Киселівська комуна „Червоний Жовтень“ забезпечена посівним матеріалом на 30% і майже повна відсутність харчів (там суспільне харчування увесь час з початку її існування з 1923 р.). Чорнотицька комуна „Перемога Жовтня“ хоча посівматеріалом і забезпечена, але має великі труднощі з харчовими продуктами. Бабська комуна „Великий Жовтень“ посівматеріалом забезпечена на 60%. Їй не вистачає 150 ц зернових і 900 ц картоплі, але комунари не забезпечені харчами.
…Стан з харчуванням небезпечний.
Вже з березня місяця комунари с. Баби (комуна має 300 дворів) масово виїздили до других сіл міняти різні речі на харчові продукти, цей виїзд продовжується і зараз. Щоденно виходить 50-70 осіб, це зриває сів: на роботу виходить 40-50% потрібної робочої сили, причому частина залишає роботу через кілька годин після виходу через виснаженість. Протягом квітня мали місце кілька випадків крадіжки насіння з комори через просвердлювання підлоги, крадіжки картоплі з буртів, вкрадено одноосібниками в одноосібників 11 коней і зарізано на м'ясо. Числа 22-23 квітня до 200 одноосібників і комунарів вийшли в поле на картоплянище минулого року викопувати залишену в землі картоплю на харчі. 29 квітня комунари і одноосібники до 30 чоловік з с. Баби прийшли на поле колгоспу ім. Петровського м. Мена, вилами й лопатами викопували свіжу посаджену картоплю. На пропозицію голови колгоспу і загрозу арешту вони не звернули ніякої уваги, аж поки не прийшли колгоспники колгоспу ім. Петровського і не прогнали силою (ексцесів не було). В Бабській комуні вмерли на роботі комунари Когатько, Верх, Потапенко, Голод. Партосередком на завдання РПК виявлено по самих обережних підрахунках 32 родини, що голодують і потребують негайної допомоги. Є небезпека відкритого погрому в Бабі комор з посівматеріалом і розкрадання посівної картоплі. Забезпечити хоча мінімум потрібних харчових продуктів за рахунок районних ресурсів, не торкаючись посівних фондів, ми не можемо.
Прошу Вас, тов. Маркітан, знарядити продовольчу допомогу для трьох комун: Баба, Чорнотичі, Киселівка і деякою мірою для одноосібників с. Баба, а також дати допомогу посівматеріалом хоча б для 10-15 сіл з низьким відсотком забезпечення (10-12%).»
Друга світова війна
На фронти сталінська влада мобілізувала 11,5 тис. жителів району, загинули практично всі — 9 195 осіб.
Повернення комуністичної влади
У вересні 1943 комуністи повернулися. На початок 1945 відроджене колгоспне рабство. До 1950 р. господарство району було відбудоване. Всі колгоспи перевищили довоєнний рівень урожайності і продуктивності праці. В 1951 р. сімнадцяти колгоспникам і організаторам колгоспного виробництва каучуконосної культури коксагиз було присвоєно звання Героя Соціалістичної Праці.
У 1950-80-і роки Менський район успішно розвивався в соціально-економічному і культурно-освітньому напрямках. Залишаючись в основному сільськогосподарським, він став районом високої культури землеробства, його досягнення неодноразово відзначалися високими урядовими нагородами. У всіх галузях господарства і культури район був у числі найкращих в області. Неабияку роль в цьому відіграв колишній перший секретар райкому Компартії України Герой Соціалістичної Праці , який зумів підібрати високопрофесійних керівників і управлінців.
05.02.1965 Указом Президії Верховної Ради Української РСР передано сільради: Олександрівську та Тютюнницьку Менського району до складу Щорського району.
Період від 1991 р. до сьогодні
Після здобуття Україною незалежності економіка району зазнала деяких змін. Внаслідок реформ в сільському господарстві більшість колгоспів були реорганізовані в колективні сільськогосподарські підприємства, товариства з обмеженою відповідальністю, сільськогосподарські кооперативи. Виникли фермерські господарства. Зараз в районі функціонує 17 великих і 20 малих сільськогосподарських підприємств, 35 фермерських господарств.
На території району функціонує Менська виправна колонія № 91 — це єдина установа на території України, де відбувають покарання колишні працівники правоохоронних органів. Адреса колонії: Чернігівська обл., Менський р-н, смт. Макошине, пров. Леніна, буд. 5
Промисловість
Із зміною форм власності відбулися зміни і в промисловості та будівництві. Ряд підприємств було реорганізовано, деякі припинили своє існування, виникли нові підприємства. На сьогоднішній день в районі зареєстровано 20 великих і 136 малих підприємств промисловості, будівництва, транспорту та зв'язку. Серед найбільших слід відмітити ВАТ «Мена-Пак», ППКФ «Прометей», ТОВ «Нептун», ЗАТ «Сівер», ЗАТ «Менське ШРБУ-82», ТОВ «Домінант», Центр електрозв'язку № 3 та ін.
Природно-заповідний фонд
Ботанічні заказники
Домницький, Маліїве, Церківка.
Гідрологічні заказники
, Киселівський, , Круча, , .
Загальнозоологічні заказники
Каморетський (загальнодержавного значення).
Ландшафтні заказники
Горицький, Макошинський (частина).
Лісові заказники
Ботанічні пам'ятки природи
, Віковий дуб, , , , , , , Урочище «Бурімка», .
Гідрологічні пам'ятки природи
, Озеро «Гайтан», Озеро «Тихе».
Зоологічні пам'ятки природи
.
Заповідні урочища
Голеньово, Макошине, Стольненське, Чамарове.
Зоологічні парки
Менський (загальнодержавного значення).
Парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва
Освітні та культурні заклади
У районі працює 31 школа, навчається 4 458 учнів, Березнянська допоміжна школа-інтернат, Степанівський міжшкільний навчально-виробничий комбінат, Станція юних техніків, Менська районна музична школа, центр культури та дозвілля молоді та Березнянський будинок дитячої та юнацької творчості, Дитячо-юнацька спортивна школа, Менський зоопарк. Культурно-освітні запити населення задовольняють районний, два селищні та 16 сільських Будинків культури, 2 міські та 13 сільських клубів, Менська централізована бібліотечна система, до якої входить 36 бібліотек. Дев'ять колективів художньої самодіяльності носять звання «народний» і «зразковий».
У районі станом на 2010 рік зареєстрована 31 православна релігійна громада, що належать до УПЦ Московського патріархату; і три громади УПЦ Київського патріархату: дві у Мені й одна у Жовтневому.
Інші заклади
В селищі Макошине знаходиться № 91 відома тим, що там відбував покарання відомий політик Юрій Луценко.
Пам'ятки і музеї
У Мені і населених пунктах району встановлені пам'ятники видатним діячам: В. І. Леніну — 6, Т. Г. Шевченку — 3, Г. Г. Верьовці — 1, В. І. Чапаєву — 1. Також 67 пам'ятників і обелісків загиблим воїнам-землякам і воїнам, які захищали і звільняли район від загарбників, та жертвам фашизму.
Старовинні дерев'яні церкви — безцінне духовне і культурне надбання українського народу. На Чернігівщині збереглося майже 30 дерев'яних храмів XVIII — поч. XX століття. Найбільша їх концентрація знаходиться в Менському районі. Села, в яких збереглися «чудеса» дерев'яного зодчества, утворюють компактну групу навколо траси Чернігів — Новгород-Сіверський, між смт. Березна та районним центром Мена.
За даними сайту , серед усіх дерев'яних церков Чернігівщини збереглось лише три храми тризубоподібної форми. Такі тридільні трибанні храми є зразками старовинної української сакральної архітектури. Усі ці три рідкісні пам'ятки знаходяться в Менському районі: у селах Городище, Синявка, Степанівка.
Миколаївська церква в Городищі потребувала негайної реставрації із залученням музейних фахівців цієї справи, щоб зберегти її хоча б у теперішньому вигляді.. Тож 2016 р. її було перенесено до Києва з метою відновлення та реставрації.
Церква в с. Степанівка також потребує реставрації.
Про унікальний Миколаївський храм у селі Городищі розповідається в документальному фільмі телеканалу «Глас» «Дерев'яні храми: вічний монолог» [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.]. У фільмі детально показано зовнішній та внутрішній вигляд цієї церкви.
- Мена.
- Менський краєзнавчий музей.
- Районна художня галерея.
- Менський зоопарк — єдиний в Україні зоопарк загальнодержавного значення в місті районного рівня.
- — санаторій мінеральних вод, розташований у мальовничому урочищі, що належить до природного заповідного фонду району.
- Обеліск слави воїнів-визволителів Другої світової війни.
- Пам'ятник героям ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (2011 р.).
- Пам'ятник воїнам-афганцям біля місцевого кінотеатру. (2011 р.): Троїцька церква, новобудова.
- Березнянський історико-краєзнавчий музей імені Г. Г. Верьовки.
- Меморіал воїнам-визволителям.
- Рідкісна пам'ятка архітектури XVII–XVIII ст. — Миколаївська церква: дерев'яна, тридільна, трибанна, тризубоподібна за формою. 2016 р. перенесена до Києва, 2017 р. розпочата відбудова на новому місці.
- Пам'ятка архітектури — Михайлівська церква, дерев'яна XIX ст.
- Синявка. Рідкісна пам'ятка архітектури XVII–XVIII ст. — Покровська церква: дерев'яна, тридільна, трибанна, тризубоподібна за формою.
- Степанівка. Пам'ятка архітектури XVIII ст. — Троїцька церква [ 4 квітня 2015 у Wayback Machine.], дерев'яна, тридільна, трибанна, тризубоподібна за формою, з прибудованою дзвіницею.
- Стольне.
- Краєзнавчий музей.
- Пам'ятка архітектури — Андріївська церква, 1782 р.
- Парк дендрологічного типу з системою ставків, заснований у XIX ст.
- Домниця: Пам'ятка архітектури — діючий чоловічий Домницький монастир Різдва Пресвятої Богородиці УПЦ (МП), XIX ст.
- Криниця з чудодійною водою.
- Два дуби, занесені до книги пам'яті природи (віком 300–350 років).
- Бігач. Пам'ятка архітектури — Троїцька церква, 1831 р.
- Блистова. Городище XI–XIII ст. — літописне місто Блестовет, 1151 р.
- Волосківці. Пам'ятка архітектури — Успенська дерев'яна церква, XVIII ст.
- Макошине. Городище XI–XIII ст. — літописне місто Хоробор — Блестовет, 1152 р.
- Максаки. Пам'ятка архітектури — колишній Максаківський Спасо-Преображенський монастир, XIX ст.
- Дягова. Пам'ятка архітектури — Покровська церква, дерев'яна, XIX ст.
Менщина в мистецтві
- Уродженець Менщини письменник і краєзнавець Корбач Іван Михайлович присвятив історії рідного краю історичні романи, повісті, оповідання. Найвідоміші — роман «Сотники» про родини менського сотника Івана Сахновського та Генерального писаря Малоросійської колегії Андрія Безбородька, про те, як у середині XVIII ст. козацький сотник виступив проти мафії козацької старшини; та повість «Шляхами століть» — про історію літописного міста Березна.
Фотогалерея
- Михайлівська церква в с.Городище ХІХ ст.
- Санаторій "Остреч" біля міста Мена
- Школа і озеро в с. Киселівка
- Річка Мена в урочищі "Рокита" поблизу школи в с.Киселівка
- Березовий гай у с. Киселівка, де відбувається фестиваль «Святкування Купали»
- Річка Мена біля березового гаю в с. Киселівка
- Меморіал 23 жителям с. Киселівка, заживо спаленим гітлерівцями в 1942 р.
- Меморіал воїнам-визволителям у с. Киселівка
Люди
- Про відомих уродженців міста Мена — докладніше в статті Мена (місто).
З Менським районом пов'язане життя таких людей:
- Верьовка Григорій Гурійович (1895–1964) — уродженець Березни, лауреат Державної премії УРСР ім. Т. Г. Шевченка, художній керівник і головний диригент Державного Українського народного хору, народний артист УРСР, професор, композитор.
- Виноградський Юрій Степанович
- Гайдамака Анатолій Васильович (1939) — уродженець с. Волосківці, закінчив Синявську СШ. Лауреат Державної премії ім. Т. Г. Шевченка та премії ім, М.Островського, заслужений і народний художник України.
- Кочур Григорій Порфирович (1908–1994) — уродженець с. Феськівка, навчався і працював у Мені. Український перекладач і поет, член Спілки письменників України, лауреат Державної премії ім. Т. Г. Шевченка 1995 р. і республіканської літературної премії ім. М. Т. Рильського.
- Лук'янова (Лисиця) Олена Михайлівна (1922) — народилася в Блистові, деякий час проживала в Мені. Лауреат Державної премії України, доктор медичних наук, член-кореспондент Академії медичних наук, професор, заслужений діяч науки, почесна громадянка Києва.
- Самбур Григорій Микитович (1893–1965) — український ґрунтознавець родом із Менщини, доктор сільськогосподарських наук. Лауреат Докучаєвської премії
- Сахновський Гнат Васильович
- Товстуха Іван Павлович (1899–1935) — народився в Березні. Державний і партійний діяч, працював у Наркомнаці, був редактором перших кількатомних видань творів В. І. Леніна, лауреат Державної премії СРСР за видання у співавторстві «Истории гражданской войны». Похований в Кремлівській стіні.
- Корбач Іван Михайлович (1926) — уродженець Березни, журналіст і письменник, автор 15 книжок, краєзнавець, відповідальний секретар «Чернігівського земляцтва» в Києві, двічі лауреат премії ім. М. М. Коцюбинського і премії Українського фонду культури,
- Мишастий Михайло Анрійович (1890–1978) — родом з Блистови, в числі перших одержав звання заслуженого учителя УРСР, музикант, диригент, самодіяльний композитор і поет, фольклорист і етнограф.
- Павленко Сергій Олегович (1955) — проживав в с. Дягова, заслужений журналіст України, лауреат премій ім. Б.Грінченка, міжнародної ім. І.Мазепи, ім. М.Коцюбинського, міжнародної журналістської ім. В.Стуса, член Національної спілки журналістів України. Власкор газети «Голос України». Головний редактор журналу «Сіверянський літопис».
- , ініціатор створення та перший директор менського зоопарку.
- Сподаренко Іван Васильович (1931) — народився в Стольному. Заслужений журналіст України, член Спілки письменників, редактор газети «Сільські вісті».
- Довгий Олексій Прокопович (1929) — уродженець с. Городище, поет, член Спілки письменників України.
- Дей Олексій Іванович (1921–1986) — уродженець с. Синявка, фольклорист і етнограф, доктор філологічних наук, професор.
- (1937) — родом з Мени. Політолог, професор, заслужений юрист України, колишній член Конституційного суду України.
- Шестак Надія Петрівна — сучасна співачка, заслужена і народна артистка України, має родинні корені в Стольному, почесна громадянка цього села.
- Калібаба Дмитро Панасович (1925–2005) — народився в с. Ушня проживав і працював в Мені. Відомий краєзнавець, колекціонер українських старожитностей, член Спілки журналістів України, один з ініціаторів створення шкільного краєзнавчого музею, який потім переріс в районний, районної художньої галереї.
- (1841–1894) — український письменник Х1Х ст., народився і жив у с. Сахнівка (нині Ленінівка).
- Корінь Терентій Савич (1883–1930) — уродженець Блистови, спортсмен-борець.
- кореспондент, кінооператор, активний громадський діяч міста Мени.
- Євлаш Ілля Олегович - речник Повітряних сил ЗСУ.
Відомі кобзарі і лірники :
- (?-1855), Гойденко (Гайдук) Андрій Матвійович (перша половина Х1Х ст.), Пархоменко Терентій Макарович (1872–1911), Ткаченко-Галашко Петро Федорович (1878–1918), Симоненко Дем'ян Гаврилович (1871–1948), Гребень Аврам Родіонович (1878–1961).
- (1889–1988) — народився в с. Данилівка. Відомий майстер бандур та інших музичних інструментів, кобзар.
- Убиті радянською владою в 1930-х роках кобзарі Думенко (Думченко, Дума) Лука з с. Киселівка, Руденко (Рудиченко) Данило з с. Баба (Жовтневе), Симоненко Василь з с. Корюківка.
Політика
25 травня 2014 року відбулися Президентські вибори України. У межах Менського району було створено 45 виборчих дільниць. Явка на виборах складала — 64,68% (проголосували 20 761 із 31 957 виборців). Найбільшу кількість голосів отримав Петро Порошенко — 38,02% (7 859 виборців); Олег Ляшко — 24,51% (5 067 виборців), Юлія Тимошенко — 21,59% (4 462 виборців), Анатолій Гриценко — 4,62% (955 виборців), Сергій Тігіпко — 3,11% (642 виборців). Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів. Кількість недійсних або зіпсованих бюлетенів — 1,30%.
Примітки
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Менський район |
- Розпорядження Президента України від 25 травня 2020 року № 348/2020-рп «Про призначення Є.Соловйова головою Менської районної державної адміністрації Чернігівської області»
- Національна книга пам'яті жертв Голодомору. Чернігівська область (PDF). Архів (PDF) оригіналу за 30 квітня 2012. Процитовано 30 квітня 2012.
- . Архів оригіналу за 1 липня 2018. Процитовано 7 листопада 2016.
- . Архів оригіналу за 19 квітня 2012. Процитовано 16 жовтня 2012.
- . Архів оригіналу за 19 квітня 2012. Процитовано 16 жовтня 2012.
- . Архів оригіналу за 4 березня 2013. Процитовано 9 лютого 2013.
- . Архів оригіналу за 4 квітня 2015. Процитовано 16 жовтня 2012.
- . Архів оригіналу за 11 вересня 2014. Процитовано 24 липня 2012.
- . Архів оригіналу за 27 вересня 2013. Процитовано 3 червня 2013.
- ПроКом, ТОВ НВП. . www.cvk.gov.ua. Архів оригіналу за 27 лютого 2018. Процитовано 18 березня 2016.
Посилання
- Спогади жителів Менщини про Голодомор 1932–1933 рр. [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Офіційний сайт Менської Ради [ 25 червня 2018 у Wayback Machine.]
- Видатні Земляки // Управління туризму і культури Чернігівської облдержадміністрації [ 28 вересня 2008 у Wayback Machine.]
- Сторінка на сайті Облради[недоступне посилання з липня 2019]
- Сторінка на сайті ОДА[недоступне посилання з липня 2019]
- Менщина на карті Чернігівщини. Документальний фільм [ 26 червня 2014 у Wayback Machine.]
Городнянський район | Сновський район | Корюківський район |
Чернігівський район | Сосницький район | |
Куликівський район | Борзнянський район |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Me nskij rajo n kolishnij rajon Chernigivskoyi oblasti z centrom u misti Mena Menskij rajon buv utvorenij u 1923 r v skladi Snovskogo a potim Konotopskogo okrugiv Z 1932 roku u skladi Chernigivskoyi oblasti Menskij rajonadministrativno teritorialna odinicyaGerb PraporKolishnij rajon na karti Chernigivska oblastOsnovni daniKrayina UkrayinaOblast Chernigivska oblastKod KOATUU 7423000000Utvorenij 1923 r Likvidovanij 17 lipnya 2020 r Naselennya 34 415 na 1 01 2019 Plosha 1376 km Gustota 28 1 osib km Tel kod 380 4644Poshtovi indeksi 15600 15681Naseleni punkti ta radiRajonnij centr MenaMiski radi 1Selishni radi 2Silski radi 23Mista 1Smt 2Sela 49Selisha 4Rajonna vladaGolova radi Boyun Nataliya MikolayivnaGolova RDA Solovjov Yevgen VolodimirovichVebstorinka Menska RDA Menska rajonna radaAdresa 15600 Chernigivska obl Menskij rajon m Mena vul Chervona plosha 6MapaMenskij rajon u VikishovishiDiv takozh MenskijIstoriyaIstoriya Menshini syagaye u gliboku davninu Na teritoriyi kolishnogo rajonu bulo znajdeno slidi stoyanki pervisnoyi lyudini epohi piznogo paleolitu v s Maksaki pravij bereg r Desni zalishki neolitichnogo poselennya v s Goricya poselennya kulturi yamkovo grebinchatoyi keramiki v urochishah Burimka ta Bila Krucha bilya s Slobidka Arheologichnih pam yatok pro ci periodi v Menskomu rajoni oficijno ne zareyestrovano ale voni ye v Sosnickomu ta inshih susidnih rajonah Pershe tisyacholittya nashoyi eri zalishilo slidi na teritoriyi Menskogo rajonu u viglyadi poselennya zarubineckoyi kulturi i slov yanskogo gorodisha romenskogo tipu v s Goricya ta Kiselivskogo poselennya romenskogo tipu V naukovih doslidzhennyah takozh zgaduyetsya poselennya romenskoyi kulturi Gorodok u s Slobidka Pro nayavnist torgovelnih zv yazkiv z inshimi narodami svidchit viyavlenij u Stolnomu skarb rimskih monet vid Antoniya Piya do Luciya Vera U dotatarskij period Kiyivskoyi Rusi litopisi zgaduyut taki mista rajonu Blistovit 1151 r Horobor 1153 r Berezna 1152 r Krim litopisnih dzherel mayemo arheologichni doslidzhennya gorodisha ta kurgannogo mogilnika v smt Berezna zalishki mista Blestovit u Blistovi gorodishe ta kurgannij mogilnik u Meni gorodishe mista Horobor v smt Makoshine tam vstanovlenij derzhavnij ohoronnij pam yatnik zamok gorodishe v Voloskivcyah dvoye gorodish u bilya Dyagovi gorodisha v Kiselivci Feskivci Velichkivci poselennya v Pokrovskomu V comu zh seli mayemo ryad poloveckih kurganiv Na vershini odnogo z nih stoyala kam yana baba Vvazhayetsya sho zvidsi pohodit i nazva sela Baba tak nazivalos Pokrovske do 1936 r A vzagali na teritoriyi kolishnogo Menskogo rajonu sosnickij krayeznavec Yu S Vinogradskij u 20 i roki XX st narahuvav 50 kurganiv riznih chasiv vid skifskih kozackih do shvedskih Period XIV XVIII st Iz seredini XIV st Menshina v skladi Velikogo knyazivstva Litovskogo i Ruskogo Na pochatku XVI st Menshina vzhe pid vladoyu Velikogo knyazivstva Moskovskogo a pislya 1618 roku u skladi Rechi Pospolitoyi Dokladnishe divitsya istoriyu mista Mena Istoriya rajonu XVII stolittya tisno pov yazana z imenem pravoslavnogo magnata senatora Rechi Pospolitoyi i mecenata Adama Kiselya Pid chas nacionalno vizvolnoyi vijni pid provodom B Hmelnickogo Menska kozacka sotnya vhodila spochatku do Nizhinskogo polku a potim do Chernigivskogo Na teritoriyi Menshini bulo stvoreno takozh Bereznyansku Sinyavsku Kiselivsku i Stolnensku kozacki sotni U XVIII st teritoriya rajonu vhodit do skladu Chernigivskogo i Novgorod Siverskogo namisnictv Rosijskoyi imperiyi kordon mizh yakimi prohodit richkoyu Mena Menska sotnya na choli z sotnikom Gnatom Vasilovichem Sahnovskim brala uchast u borotbi proti shvediv zradivshi getmana Mazepu XIX XX st Zhiteli Menshini brali uchast u Vitchiznyanij vijni 1812 r proti Napoleona Bonaparta Voni voyuvali v skladi chernigivskih kozackih polkiv v diyuchij armiyi brali uchast v usih bitvah vid Borodina do Parizha Miscevi selyani sluzhili v 4 j chastini opolchennya Stolnenskij pomishik oficer Musin Pushkin v svoyemu donesenni v zhovtni 1812 r pishe pro besprimernuyu hrabrost ryadovih Chernigivskogo dragunskogo polku V dokumentah zgaduyutsya prizvisha voyiniv harakterni dlya nashoyi miscevosti S Andrusenko P Olijnik Ye Tarasenko G Tkachenko L Litvinenko G Bondarenko major Petrovskij iz Slobidki Magdenko z Osmakiv ta in U XIX st na poch XX st vidbuvayetsya rist ekonomiki Menshini U 1825 r v Makoshini buduyetsya odin z pershih v Ukrayini cukrovij zavod a v 1838 r cukrovij zavod bulo pobudovano i v Stolnomu Velikogo poshirennya nabralo tyutyunnictvo zbir stanoviv 100 tis pudiv Jogo prodavali ne tilki na Chernigivshini ale j na Don u Bilorus do Moskvi Peterburga Velikogo znachennya dlya rozvitku rajonu mala pobudova zaliznichnoyi dilnici Bahmach Terehovka u 1873 r Zgodom cya zaliznicya stala nazivatisya Libavo Romenska Neyu vivozilis u Pribaltiku i Zahidnu Yevropu hlib hudoba tyutyun presovane pridesnyanske sino ta insha silskogospodarska sirovina Mena stala zalizniceyu III klasu Makoshine IV klasu Naperedodni pershoyi svitovoyi vijni v Meni diyalo kilka nevelikih pidpriyemstv ta dva parovi mlini maslobojnya majsternya z vigotovlennya upakovki sklyanoyi tari i susharnya dlya tyutyunu V Meni i selah vigotovlyalis kilimi plahti i rushniki u Stolnomu bula vidkrita specialna majsternya Osvita Na Menshini rozvivayetsya narodna osvita V Meni bula vidoma shkola seredini XVIII st 31 uchen cerkovno prihodska shkola poch XIX st ministerske dvoklasne uchilishe z 1868 r i odnokomplektna pochatkova shkola z 1890 r U kinci XIX na poch XX st miscevi zemstva aktivno buduyut shkoli likarni vetpunkti dorogi mosti i t d V Meni bulo vidkrito zemske remisniche uchilishe zemska likarnya de pracyuvalo dva likari z 1890 r diyala apteka U 1889 r zasnovana zemska biblioteka chitalnya Borotba za Ukrayinsku derzhavu 1917 1919 Pislya lyutnevoyi revolyuciyi 1917 r na Menshini diyut komisari Timchasovogo uryadu predstavniki Centralnoyi radi Radi robitnichih selyanskih i soldatskih deputativ Z zhovtnya 1917 po sichen 1919 r na Menshini zminyuyutsya vlada Centralnoyi radi Direktoriyi okupaciya nimecko avstrijskih vijsk vstanovlyuyetsya radyanska vlada Do oseni 1919 r po r Desna prohodit front borotbi z Denikinim Deyakij chas po tomu v rajoni diyut okremi zagoni Period pershoyi prisutnosti komunistiv 1920 30 i roki zmicnennya okupacijnoyi komunistichnoyi vladi Vidtak rajon postrazhdav vid akciyi genocidu ukrayinskogo narodu provedenogo uryadom SRSR 1932 1933 Naperedodni Golodomoru 1931 vihodit pershij nomer rajonnoyi gazeti Kolgospna pracya Pered vijnoyu na Menshini pracyuvalo 4 serednih 15 nepovno serednih ta 11 pochatkovih shkil navchalosya ponad 9000 uchniv yih navchali 319 uchiteliv Velasya borotba z nepismennistyu doroslogo naselennya V naselenih punktah vidkrivalis biblioteki hati chitalni klubi Z 1934 r v Meni pracyuye kinoteatr i peresuvki v selah V usih selah vidkrivalisya feldshersko akusherski punkti i pologovi budinki v Meni Berezni Stolnomu Sinyavci Makoshine diyali likarni V 1934 r bulo vidkrito shkolu medichnih sester V rajcentri bula poliklinika pologovij budinok protituberkuloznij dispanser Golodomor 1932 1933 rokiv LIST SEKRETARYa MENSKOGO RAJKOMU KP b U F VELIChKA DO OBKOMU KP b U PRO TRUDNOShI Z PRODOVOLSTVOM TA VIPADKI SMERTI VID GOLODU vid 01 travnya 1933 r pid grifom Zovsim tayemno Terminovo Menskij rajon po odnoosibnomu sektoru zabezpechenij posivmaterialom mobilizovano v ususpilneni komori j pid ohoronni rozpiski j perevirena faktichna nayavnist na 46 pri chomu ryad sil Baba Chornotichi Volinka Lavi Stepanivka Dyagova V yunishe i inshi zabezpecheni posivmaterialom na 10 12 Pershij dosvid sivu v odnoosibnikiv pokazav sho ne zvazhayuchi na provedenu masovu robotu i zastosuvannya serjoznih represij do okremih gospodarstv bilsh mensh znachnih uspihiv v spravi zboru nasinnya i vikonannya planu sivu rannih kultur mi ne domoglisya V tih grupah odnoosibnikiv sho ne zabezpecheni posivmaterialom osoblivo v selah Baba V yunishe vidmichayutsya masovi yavisha nedoyidannya na harchi vzhivayutsya rizni surogati polova vidhodi v najkrashomu vipadkovi makuha Ye znachna kilkist vipadkiv povnogo znesilennya cilih rodin nezdatnist do roboti a takozh okremi vipadki smerti vid golodu Takij zhe stan mayemo v troh komunah Baba Kiselivka Chornotichi Kiselivska komuna Chervonij Zhovten zabezpechena posivnim materialom na 30 i majzhe povna vidsutnist harchiv tam suspilne harchuvannya uves chas z pochatku yiyi isnuvannya z 1923 r Chornoticka komuna Peremoga Zhovtnya hocha posivmaterialom i zabezpechena ale maye veliki trudnoshi z harchovimi produktami Babska komuna Velikij Zhovten posivmaterialom zabezpechena na 60 Yij ne vistachaye 150 c zernovih i 900 c kartopli ale komunari ne zabezpecheni harchami Stan z harchuvannyam nebezpechnij Vzhe z bereznya misyacya komunari s Babi komuna maye 300 dvoriv masovo viyizdili do drugih sil minyati rizni rechi na harchovi produkti cej viyizd prodovzhuyetsya i zaraz Shodenno vihodit 50 70 osib ce zrivaye siv na robotu vihodit 40 50 potribnoyi robochoyi sili prichomu chastina zalishaye robotu cherez kilka godin pislya vihodu cherez visnazhenist Protyagom kvitnya mali misce kilka vipadkiv kradizhki nasinnya z komori cherez prosverdlyuvannya pidlogi kradizhki kartopli z burtiv vkradeno odnoosibnikami v odnoosibnikiv 11 konej i zarizano na m yaso Chisla 22 23 kvitnya do 200 odnoosibnikiv i komunariv vijshli v pole na kartoplyanishe minulogo roku vikopuvati zalishenu v zemli kartoplyu na harchi 29 kvitnya komunari i odnoosibniki do 30 cholovik z s Babi prijshli na pole kolgospu im Petrovskogo m Mena vilami j lopatami vikopuvali svizhu posadzhenu kartoplyu Na propoziciyu golovi kolgospu i zagrozu areshtu voni ne zvernuli niyakoyi uvagi azh poki ne prijshli kolgospniki kolgospu im Petrovskogo i ne prognali siloyu ekscesiv ne bulo V Babskij komuni vmerli na roboti komunari Kogatko Verh Potapenko Golod Partoseredkom na zavdannya RPK viyavleno po samih oberezhnih pidrahunkah 32 rodini sho goloduyut i potrebuyut negajnoyi dopomogi Ye nebezpeka vidkritogo pogromu v Babi komor z posivmaterialom i rozkradannya posivnoyi kartopli Zabezpechiti hocha minimum potribnih harchovih produktiv za rahunok rajonnih resursiv ne torkayuchis posivnih fondiv mi ne mozhemo Proshu Vas tov Markitan znaryaditi prodovolchu dopomogu dlya troh komun Baba Chornotichi Kiselivka i deyakoyu miroyu dlya odnoosibnikiv s Baba a takozh dati dopomogu posivmaterialom hocha b dlya 10 15 sil z nizkim vidsotkom zabezpechennya 10 12 Druga svitova vijna Na fronti stalinska vlada mobilizuvala 11 5 tis zhiteliv rajonu zaginuli praktichno vsi 9 195 osib Povernennya komunistichnoyi vladi U veresni 1943 komunisti povernulisya Na pochatok 1945 vidrodzhene kolgospne rabstvo Do 1950 r gospodarstvo rajonu bulo vidbudovane Vsi kolgospi perevishili dovoyennij riven urozhajnosti i produktivnosti praci V 1951 r simnadcyati kolgospnikam i organizatoram kolgospnogo virobnictva kauchukonosnoyi kulturi koksagiz bulo prisvoyeno zvannya Geroya Socialistichnoyi Praci U 1950 80 i roki Menskij rajon uspishno rozvivavsya v socialno ekonomichnomu i kulturno osvitnomu napryamkah Zalishayuchis v osnovnomu silskogospodarskim vin stav rajonom visokoyi kulturi zemlerobstva jogo dosyagnennya neodnorazovo vidznachalisya visokimi uryadovimi nagorodami U vsih galuzyah gospodarstva i kulturi rajon buv u chisli najkrashih v oblasti Neabiyaku rol v comu vidigrav kolishnij pershij sekretar rajkomu Kompartiyi Ukrayini Geroj Socialistichnoyi Praci yakij zumiv pidibrati visokoprofesijnih kerivnikiv i upravlinciv 05 02 1965 Ukazom Prezidiyi Verhovnoyi Radi Ukrayinskoyi RSR peredano silradi Oleksandrivsku ta Tyutyunnicku Menskogo rajonu do skladu Shorskogo rajonu Period vid 1991 r do sogodni Pislya zdobuttya Ukrayinoyu nezalezhnosti ekonomika rajonu zaznala deyakih zmin Vnaslidok reform v silskomu gospodarstvi bilshist kolgospiv buli reorganizovani v kolektivni silskogospodarski pidpriyemstva tovaristva z obmezhenoyu vidpovidalnistyu silskogospodarski kooperativi Vinikli fermerski gospodarstva Zaraz v rajoni funkcionuye 17 velikih i 20 malih silskogospodarskih pidpriyemstv 35 fermerskih gospodarstv Na teritoriyi rajonu funkcionuye Menska vipravna koloniya 91 ce yedina ustanova na teritoriyi Ukrayini de vidbuvayut pokarannya kolishni pracivniki pravoohoronnih organiv Adresa koloniyi Chernigivska obl Menskij r n smt Makoshine prov Lenina bud 5PromislovistIz zminoyu form vlasnosti vidbulisya zmini i v promislovosti ta budivnictvi Ryad pidpriyemstv bulo reorganizovano deyaki pripinili svoye isnuvannya vinikli novi pidpriyemstva Na sogodnishnij den v rajoni zareyestrovano 20 velikih i 136 malih pidpriyemstv promislovosti budivnictva transportu ta zv yazku Sered najbilshih slid vidmititi VAT Mena Pak PPKF Prometej TOV Neptun ZAT Siver ZAT Menske ShRBU 82 TOV Dominant Centr elektrozv yazku 3 ta in Prirodno zapovidnij fondBotanichni zakazniki Domnickij Maliyive Cerkivka Gidrologichni zakazniki Kiselivskij Krucha Zagalnozoologichni zakazniki Kamoretskij zagalnoderzhavnogo znachennya Landshaftni zakazniki Gorickij Makoshinskij chastina Lisovi zakazniki Bigackij lis Botanichni pam yatki prirodi Vikovij dub Urochishe Burimka Gidrologichni pam yatki prirodi Ozero Gajtan Ozero Tihe Zoologichni pam yatki prirodi Zapovidni urochisha Golenovo Makoshine Stolnenske Chamarove Zoologichni parki Menskij zagalnoderzhavnogo znachennya Parki pam yatki sadovo parkovogo mistectva Stolnenskij Osvitni ta kulturni zakladiU rajoni pracyuye 31 shkola navchayetsya 4 458 uchniv Bereznyanska dopomizhna shkola internat Stepanivskij mizhshkilnij navchalno virobnichij kombinat Stanciya yunih tehnikiv Menska rajonna muzichna shkola centr kulturi ta dozvillya molodi ta Bereznyanskij budinok dityachoyi ta yunackoyi tvorchosti Dityacho yunacka sportivna shkola Menskij zoopark Kulturno osvitni zapiti naselennya zadovolnyayut rajonnij dva selishni ta 16 silskih Budinkiv kulturi 2 miski ta 13 silskih klubiv Menska centralizovana bibliotechna sistema do yakoyi vhodit 36 bibliotek Dev yat kolektiviv hudozhnoyi samodiyalnosti nosyat zvannya narodnij i zrazkovij U rajoni stanom na 2010 rik zareyestrovana 31 pravoslavna religijna gromada sho nalezhat do UPC Moskovskogo patriarhatu i tri gromadi UPC Kiyivskogo patriarhatu dvi u Meni j odna u Zhovtnevomu Inshi zakladiV selishi Makoshine znahoditsya 91 vidoma tim sho tam vidbuvav pokarannya vidomij politik Yurij Lucenko Pam yatki i muzeyiU Meni i naselenih punktah rajonu vstanovleni pam yatniki vidatnim diyacham V I Leninu 6 T G Shevchenku 3 G G Verovci 1 V I Chapayevu 1 Takozh 67 pam yatnikiv i obeliskiv zagiblim voyinam zemlyakam i voyinam yaki zahishali i zvilnyali rajon vid zagarbnikiv ta zhertvam fashizmu Pokrovska trizubopodibna cerkva v s Sinyavka 1706 r Starovinni derev yani cerkvi bezcinne duhovne i kulturne nadbannya ukrayinskogo narodu Na Chernigivshini zbereglosya majzhe 30 derev yanih hramiv XVIII poch XX stolittya Najbilsha yih koncentraciya znahoditsya v Menskomu rajoni Sela v yakih zbereglisya chudesa derev yanogo zodchestva utvoryuyut kompaktnu grupu navkolo trasi Chernigiv Novgorod Siverskij mizh smt Berezna ta rajonnim centrom Mena Za danimi sajtu sered usih derev yanih cerkov Chernigivshini zbereglos lishe tri hrami trizubopodibnoyi formi Taki tridilni tribanni hrami ye zrazkami starovinnoyi ukrayinskoyi sakralnoyi arhitekturi Usi ci tri ridkisni pam yatki znahodyatsya v Menskomu rajoni u selah Gorodishe Sinyavka Stepanivka Mikolayivska cerkva v Gorodishi potrebuvala negajnoyi restavraciyi iz zaluchennyam muzejnih fahivciv ciyeyi spravi shob zberegti yiyi hocha b u teperishnomu viglyadi Tozh 2016 r yiyi bulo pereneseno do Kiyeva z metoyu vidnovlennya ta restavraciyi Cerkva v s Stepanivka takozh potrebuye restavraciyi Pro unikalnij Mikolayivskij hram u seli Gorodishi rozpovidayetsya v dokumentalnomu filmi telekanalu Glas Derev yani hrami vichnij monolog 4 bereznya 2016 u Wayback Machine U filmi detalno pokazano zovnishnij ta vnutrishnij viglyad ciyeyi cerkvi Mena Menskij krayeznavchij muzej Rajonna hudozhnya galereya Menskij zoopark yedinij v Ukrayini zoopark zagalnoderzhavnogo znachennya v misti rajonnogo rivnya sanatorij mineralnih vod roztashovanij u malovnichomu urochishi sho nalezhit do prirodnogo zapovidnogo fondu rajonu Obelisk slavi voyiniv vizvoliteliv Drugoyi svitovoyi vijni Pam yatnik geroyam likvidaciyi naslidkiv avariyi na Chornobilskij AES 2011 r Pam yatnik voyinam afgancyam bilya miscevogo kinoteatru 2011 r Troyicka cerkva novobudova Berezna smt Bereznyanskij istoriko krayeznavchij muzej imeni G G Verovki Memorial voyinam vizvolitelyam Gorodishe Ridkisna pam yatka arhitekturi XVII XVIII st Mikolayivska cerkva derev yana tridilna tribanna trizubopodibna za formoyu 2016 r perenesena do Kiyeva 2017 r rozpochata vidbudova na novomu misci Pam yatka arhitekturi Mihajlivska cerkva derev yana XIX st Sinyavka Ridkisna pam yatka arhitekturi XVII XVIII st Pokrovska cerkva derev yana tridilna tribanna trizubopodibna za formoyu Stepanivka Pam yatka arhitekturi XVIII st Troyicka cerkva 4 kvitnya 2015 u Wayback Machine derev yana tridilna tribanna trizubopodibna za formoyu z pribudovanoyu dzviniceyu Stolne Krayeznavchij muzej Pam yatka arhitekturi Andriyivska cerkva 1782 r Park dendrologichnogo tipu z sistemoyu stavkiv zasnovanij u XIX st Domnicya Pam yatka arhitekturi diyuchij cholovichij Domnickij monastir Rizdva Presvyatoyi Bogorodici UPC MP XIX st Krinicya z chudodijnoyu vodoyu Dva dubi zaneseni do knigi pam yati prirodi vikom 300 350 rokiv Bigach Pam yatka arhitekturi Troyicka cerkva 1831 r Blistova Gorodishe XI XIII st litopisne misto Blestovet 1151 r Voloskivci Pam yatka arhitekturi Uspenska derev yana cerkva XVIII st Makoshine Gorodishe XI XIII st litopisne misto Horobor Blestovet 1152 r Maksaki Pam yatka arhitekturi kolishnij Maksakivskij Spaso Preobrazhenskij monastir XIX st Dyagova Pam yatka arhitekturi Pokrovska cerkva derev yana XIX st Osmaki Pam yatka arhitekturi Mikolayivska cerkva derev yana XIX st Kiselivka Memoriali voyinam vizvolitelyam ta zazhivo spalenim gitlerivcyami zhitelyam Mikolayivska cerkva novobudova Menshina v mistectviUrodzhenec Menshini pismennik i krayeznavec Korbach Ivan Mihajlovich prisvyativ istoriyi ridnogo krayu istorichni romani povisti opovidannya Najvidomishi roman Sotniki pro rodini menskogo sotnika Ivana Sahnovskogo ta Generalnogo pisarya Malorosijskoyi kolegiyi Andriya Bezborodka pro te yak u seredini XVIII st kozackij sotnik vistupiv proti mafiyi kozackoyi starshini ta povist Shlyahami stolit pro istoriyu litopisnogo mista Berezna FotogalereyaMihajlivska cerkva v s Gorodishe HIH st Sanatorij Ostrech bilya mista Mena Shkola i ozero v s Kiselivka Richka Mena v urochishi Rokita poblizu shkoli v s Kiselivka Berezovij gaj u s Kiselivka de vidbuvayetsya festival Svyatkuvannya Kupali Richka Mena bilya berezovogo gayu v s Kiselivka Memorial 23 zhitelyam s Kiselivka zazhivo spalenim gitlerivcyami v 1942 r Memorial voyinam vizvolitelyam u s KiselivkaLyudiPro vidomih urodzhenciv mista Mena dokladnishe v statti Mena misto Z Menskim rajonom pov yazane zhittya takih lyudej Verovka Grigorij Gurijovich 1895 1964 urodzhenec Berezni laureat Derzhavnoyi premiyi URSR im T G Shevchenka hudozhnij kerivnik i golovnij dirigent Derzhavnogo Ukrayinskogo narodnogo horu narodnij artist URSR profesor kompozitor Vinogradskij Yurij Stepanovich Gajdamaka Anatolij Vasilovich 1939 urodzhenec s Voloskivci zakinchiv Sinyavsku SSh Laureat Derzhavnoyi premiyi im T G Shevchenka ta premiyi im M Ostrovskogo zasluzhenij i narodnij hudozhnik Ukrayini Kochur Grigorij Porfirovich 1908 1994 urodzhenec s Feskivka navchavsya i pracyuvav u Meni Ukrayinskij perekladach i poet chlen Spilki pismennikiv Ukrayini laureat Derzhavnoyi premiyi im T G Shevchenka 1995 r i respublikanskoyi literaturnoyi premiyi im M T Rilskogo Luk yanova Lisicya Olena Mihajlivna 1922 narodilasya v Blistovi deyakij chas prozhivala v Meni Laureat Derzhavnoyi premiyi Ukrayini doktor medichnih nauk chlen korespondent Akademiyi medichnih nauk profesor zasluzhenij diyach nauki pochesna gromadyanka Kiyeva Sambur Grigorij Mikitovich 1893 1965 ukrayinskij gruntoznavec rodom iz Menshini doktor silskogospodarskih nauk Laureat Dokuchayevskoyi premiyi Sahnovskij Gnat Vasilovich Tovstuha Ivan Pavlovich 1899 1935 narodivsya v Berezni Derzhavnij i partijnij diyach pracyuvav u Narkomnaci buv redaktorom pershih kilkatomnih vidan tvoriv V I Lenina laureat Derzhavnoyi premiyi SRSR za vidannya u spivavtorstvi Istorii grazhdanskoj vojny Pohovanij v Kremlivskij stini Korbach Ivan Mihajlovich 1926 urodzhenec Berezni zhurnalist i pismennik avtor 15 knizhok krayeznavec vidpovidalnij sekretar Chernigivskogo zemlyactva v Kiyevi dvichi laureat premiyi im M M Kocyubinskogo i premiyi Ukrayinskogo fondu kulturi Mishastij Mihajlo Anrijovich 1890 1978 rodom z Blistovi v chisli pershih oderzhav zvannya zasluzhenogo uchitelya URSR muzikant dirigent samodiyalnij kompozitor i poet folklorist i etnograf Pavlenko Sergij Olegovich 1955 prozhivav v s Dyagova zasluzhenij zhurnalist Ukrayini laureat premij im B Grinchenka mizhnarodnoyi im I Mazepi im M Kocyubinskogo mizhnarodnoyi zhurnalistskoyi im V Stusa chlen Nacionalnoyi spilki zhurnalistiv Ukrayini Vlaskor gazeti Golos Ukrayini Golovnij redaktor zhurnalu Siveryanskij litopis iniciator stvorennya ta pershij direktor menskogo zooparku Spodarenko Ivan Vasilovich 1931 narodivsya v Stolnomu Zasluzhenij zhurnalist Ukrayini chlen Spilki pismennikiv redaktor gazeti Silski visti Dovgij Oleksij Prokopovich 1929 urodzhenec s Gorodishe poet chlen Spilki pismennikiv Ukrayini Dej Oleksij Ivanovich 1921 1986 urodzhenec s Sinyavka folklorist i etnograf doktor filologichnih nauk profesor 1937 rodom z Meni Politolog profesor zasluzhenij yurist Ukrayini kolishnij chlen Konstitucijnogo sudu Ukrayini Shestak Nadiya Petrivna suchasna spivachka zasluzhena i narodna artistka Ukrayini maye rodinni koreni v Stolnomu pochesna gromadyanka cogo sela Kalibaba Dmitro Panasovich 1925 2005 narodivsya v s Ushnya prozhivav i pracyuvav v Meni Vidomij krayeznavec kolekcioner ukrayinskih starozhitnostej chlen Spilki zhurnalistiv Ukrayini odin z iniciatoriv stvorennya shkilnogo krayeznavchogo muzeyu yakij potim pereris v rajonnij rajonnoyi hudozhnoyi galereyi 1841 1894 ukrayinskij pismennik H1H st narodivsya i zhiv u s Sahnivka nini Leninivka Korin Terentij Savich 1883 1930 urodzhenec Blistovi sportsmen borec korespondent kinooperator aktivnij gromadskij diyach mista Meni Yevlash Illya Olegovich rechnik Povitryanih sil ZSU Vidomi kobzari i lirniki 1855 Gojdenko Gajduk Andrij Matvijovich persha polovina H1H st Parhomenko Terentij Makarovich 1872 1911 Tkachenko Galashko Petro Fedorovich 1878 1918 Simonenko Dem yan Gavrilovich 1871 1948 Greben Avram Rodionovich 1878 1961 1889 1988 narodivsya v s Danilivka Vidomij majster bandur ta inshih muzichnih instrumentiv kobzar Ubiti radyanskoyu vladoyu v 1930 h rokah kobzari Dumenko Dumchenko Duma Luka z s Kiselivka Rudenko Rudichenko Danilo z s Baba Zhovtneve Simonenko Vasil z s Koryukivka Politika25 travnya 2014 roku vidbulisya Prezidentski vibori Ukrayini U mezhah Menskogo rajonu bulo stvoreno 45 viborchih dilnic Yavka na viborah skladala 64 68 progolosuvali 20 761 iz 31 957 viborciv Najbilshu kilkist golosiv otrimav Petro Poroshenko 38 02 7 859 viborciv Oleg Lyashko 24 51 5 067 viborciv Yuliya Timoshenko 21 59 4 462 viborciv Anatolij Gricenko 4 62 955 viborciv Sergij Tigipko 3 11 642 viborciv Reshta kandidativ nabrali menshu kilkist golosiv Kilkist nedijsnih abo zipsovanih byuleteniv 1 30 PrimitkiVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Menskij rajonRozporyadzhennya Prezidenta Ukrayini vid 25 travnya 2020 roku 348 2020 rp Pro priznachennya Ye Solovjova golovoyu Menskoyi rajonnoyi derzhavnoyi administraciyi Chernigivskoyi oblasti Nacionalna kniga pam yati zhertv Golodomoru Chernigivska oblast PDF Arhiv PDF originalu za 30 kvitnya 2012 Procitovano 30 kvitnya 2012 Arhiv originalu za 1 lipnya 2018 Procitovano 7 listopada 2016 Arhiv originalu za 19 kvitnya 2012 Procitovano 16 zhovtnya 2012 Arhiv originalu za 19 kvitnya 2012 Procitovano 16 zhovtnya 2012 Arhiv originalu za 4 bereznya 2013 Procitovano 9 lyutogo 2013 Arhiv originalu za 4 kvitnya 2015 Procitovano 16 zhovtnya 2012 Arhiv originalu za 11 veresnya 2014 Procitovano 24 lipnya 2012 Arhiv originalu za 27 veresnya 2013 Procitovano 3 chervnya 2013 ProKom TOV NVP www cvk gov ua Arhiv originalu za 27 lyutogo 2018 Procitovano 18 bereznya 2016 PosilannyaSpogadi zhiteliv Menshini pro Golodomor 1932 1933 rr 4 bereznya 2016 u Wayback Machine Oficijnij sajt Menskoyi Radi 25 chervnya 2018 u Wayback Machine Vidatni Zemlyaki Upravlinnya turizmu i kulturi Chernigivskoyi oblderzhadministraciyi 28 veresnya 2008 u Wayback Machine Storinka na sajti Oblradi nedostupne posilannya z lipnya 2019 Storinka na sajti ODA nedostupne posilannya z lipnya 2019 Menshina na karti Chernigivshini Dokumentalnij film 26 chervnya 2014 u Wayback Machine Gorodnyanskij rajon Snovskij rajon Koryukivskij rajonChernigivskij rajon Sosnickij rajonKulikivskij rajon Borznyanskij rajon