Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Осьмаки́ — село в Україні, у Менській міській громаді Корюківського району Чернігівської області. Населення становить 625 осіб. До 2016 орган місцевого самоврядування — Осьмаківська сільська рада. Нині село входить до Менської ОТГ.
| село Осьмаки | |
|---|---|
| Країна |  Україна |
| Область | Чернігівська область |
| Район | Корюківський район |
| Громада | Менська міська громада |
| Основні дані | |
| Засноване | 1680 |
| Населення | 625 |
| Площа | 2,15 км² |
| Густота населення | 290,7 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 15673 |
| Телефонний код | +380 4644 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 51°27′14″ пн. ш. 32°04′54″ сх. д. / 51.45389° пн. ш. 32.08167° сх. д.Координати: 51°27′14″ пн. ш. 32°04′54″ сх. д. / 51.45389° пн. ш. 32.08167° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря | 113 м |
| Водойми | Мена |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 15600, Чернігівська обл., Корюківський р-н, м. Мена, вул. Героїв АТО, 6 |
| Карта | |
  Осьмаки | |
 Осьмаки | |
| Мапа | |
Розташоване на обох берегах річки Мена за 15 км від центру громади та залізничної станції Мена.
Історія
Поблизу і на околицях Осьмаків виявлені поселення епохи неоліту і бронзи (V—IV і II тисячоліття до н. е.), ранньослов'янське поселення — перших віків і давньоруське (X—XIII століть).
За переказами селян село Осьмаки засновано в кінці XVII ст.. (1680—1690 рр.) внаслідок переселення селян-кріпаків поміщиком Магденком з Полтавщини. Переселення було викликане тим, що сам поміщик, який володів землями, де розташований населений пункт Осьмаки, переїхав на постійне місце проживання.
Не далеко від р. Десни на березі її невеликої притоки руками кріпаків в мальовничій місцевості виріс поміщицький будинок, а на лівому березі ріки з'явилися підсліпуваті маленькі селянські хатинки. Кріпаків вигравали в карти, дарували, вимінювали, тим самим збільшуючи їх чисельність.
Згідно переказів і легенд, трудолюбиві селяни на невеличких клаптиках землі, біля своїх хатинок сіяли багато маків. І ось, одного літнього ранку, коли цвіли маки, через населений пункт на шестірці коней проїжджав поміщик. Він замилувався квітучими маками і вигукнув: «Ось, маки!». Це сполучення двох слів і стало підґрунтям для назви населеного пункту. Згідно з іншою версією, назва села походить від першопоселенця на ім'я Осьмак, за іменем якого воно і було названо.
В іншій легенді розповідається про те, що слово «Осьмаки» походить від слова «Восьмаки», так навколишніх жителів називали за те, що мірчук брав восьму частину.
Лише на початку ХІХ ст.. село почало відроджуватися. Вже у 1810 р. число жителів становило 464 чоловік. У 1852 р. у селі було 116 дворів. А перед реформою 1861 р. про скасування кріпосного права в 1860 р. на селі проживало 601 особа. За іншими даними, вже в 1866 році в селі налічувалося 116 дворів і 1099 жителів. В 1897 р. було 178 дворів та 1044 чоловіки.
У 1815 р. була збудована дерев'яна Миколаївська церква, яка згоріла.
В 1855 році була заново збудована церква. За іншими даними, нова церква була збудована у 1895 р. В селі функціонувала земська школа.
Осьмаківці були власністю поміщиків Магденка та Затеркевича. Як розповідають старики з особливою ненавистю до кріпаків ставилась жінка Затеркевича, бариня, як її називали в селі. В лютій ненависті до своїх кріпаків вона доходила до вбивства. Так із слів Володька Прока Філатовича відомо, що у 1853 році бариня зарубала лопатою свою кріпачку Пискун Матрену за те, що та дозволила собі в присутності барині виразити невдоволення за тяжку працю під час риття канави. На той час жінка була вагітною. Інший факт, що свідчить про жорстокість поміщиці був такий: під час весняної повені в річці розвелося багато жаб, поміщиця Затеркевич примушувала своїх кріпаків ходити на березі річки і довгими лозинами ганяти жаб, щоб вони жаб'ячим концертом не заважали їй спати.
Той викуп, який був встановлений селянам за «одержання» землі у 1861 році, викликав невдоволення. Викуп за землю, а також залякування селян з боку поміщика Затеркевича сколихнули селян. Поміщик залякував селян тим, що отримавши землю, не маючи жодного реманенту, вони не зможуть обробити її. Для примирення селян було прислано солдат. Більша частина кріпаків після реформи залишилися дворовими селянами. Одним з таких дворових селян був Володько Лаврін, що залишився «вільним» і від землі, і від садиби. Він був проданий Бобирю разом із землею і потрапив до с. Данилівка. Через деякий час Бобир вигнав його з двору і Лавріну довелося повертатися в Осьмаки і просити сільську громаду, щоб його прийняли в сільську общину. На той час ще були в селі старі хатини, які залишилися з періоду лютування холери і постували.
Селяни відробляли викуп за землю.
У 1905 році відбувся виступ селян проти поміщика, організаторами якого були Андрій Ведмідь, Онисим Ведмідь, Маркей Омеляненко, Семен Сливко.
У вересні 1905 року вночі було зруйновано і розкидано нову огорожу навколо поміщицької садиби, яку щойно зробив селянин Притула Лаврін. Вранці 7 вересня цього ж року на вулицях було знайдено друковані листівки з закликам до селян розгромити поміщицькі маєтки і звільнити від викупів і від самих поміщиків.
Під час подій 1917-1920 років село кілька разів переходило із рук в руки. Остаточно ствердилась більшовицька окупація.
7 вересня 1941 р. німці ввійшли в село. В селі був утворений поліцейська дільниця. Старшим поліцаєм був Кожедуб Василь, а потім Чуб Митрофан Пилипович.
18 вересня через село пройшли останні загони окупантів, пограбувавши багато селянських родин. 19 вересня 1943 року о 16 год. в село ввійшли частини Радянської армії.
Під час тимчасової окупації гітлерівцями села (7 вересня 1943 р. –
19 вересня 1943 р.) загарбниками було знищено 6 жителів, вивезено на каторжні роботи в Німеччину 30 чоловік. Дейко Степан Захарович, Песоцький Зосим, Фесенко Адріян загинули в гестапівських катівницях в Мені.
На фронтах Другої світової війни було 321 осьмаківеця, 185 з них нагороджені орденами і медалями, 165 чоловік - загинуло.
Після визволення почали відроджувати тваринницьку ферму, роботу сільського клубу, було освоєно всю посівну площу в колгоспі. Про зростання прибутків і неподільного фонду в колгоспі свідчать такі цифри:
| Рік | Прибуток (в крб.) | Неподільний фонд (в крб.) | ||
| 1949 | 74224 | 8120 | ||
| 1955 | 508608 | 122755 | ||
| 1959 | 1807776 | 266290 | ||
| 1960 | 1755920 | 164307 | ||
| 1961 | 245693 | 28378 в нових грошах | ||
| 1962 | 265111 | 24873 в нових грошах | ||
Збільшувалася видача грошей на трудодні. В 1955 році видано на трудодні 236257 крб., 1959 р. 353004 крб., 1961 р. — 83689 крб. (в нових грошах), а в 1962 р. — 104432 крб.
Колгосп «Нове життя» мав всього 2192,4 га землі. З них 888 га орної, 952 га пасовищ, 49,7га садів, 212,7 га інших угідь. Основними культурами були озиме жито і пшениця, ячмінь, овес, картопля. Лише після Пленумів ЦК КПРС та з'їздів і інших рішень Партії та Уряду про піднесення сільського господарства головними культурами стали кукурудза, цукрові буряки та бобові.
У 1962 р. врожайність основних культур становила: зернових — 15 ц з 1 га, кукурудзи — 32 ц з 1 га, цукрові буряки — 243 ц з 1 га, картопля — 147 ц з 1 га.
Найкращих показників досягла бригада № 2 (бригадир Кравченко П. О.).
Зросла продуктивність і громадського тваринництва. На фермі на кожні 100 га землі припадало 44 голови рогатої худоби, з них 17 корів, 68 свиней та 25 овець.
В сільській восьмирічні школі у 1962—1963 навчальному році навчалося 162 учні. Працювало 14 вчителів (директор Мефоденко Іван петрович, вчителі Руденко Олена Яківна, мельник Ефросинія Миколаївна, Кіяшко Ольга Дмитрівна, Шамрук В'ячеслав Дмитрович). На той час на селі було 14 мотоциклів, 300 велосипедів, 5 телевізорів. Працював фельдшерсько-акушерський пункт, 2 бібліотеки. Книжковий фонд сільської бібліотеки нараховував 6074 книги. Обслуговувалося 321 читач. Окремі селяни мали власні бібліотеки.
У колгоспі практикувалося видання пенсій старим колгоспника і тим, що втратили працездатність. У 1960 р. було видано 4573 крб. пенсії і допомоги. У 1961 р. (в нових грошах) — 1062 крб., в 1962 р. — 1583 крб. З державного бюджету одиноким і багатодітним матерям видано допомоги в 1961 р. — 1721 крб., а в 1962 р. — 1545 крб.
За період з 1953 по 1963 рік в селі збудовано 97 будинків колгоспників. Солом'яні стріхи замінили на шиферні, залізні та черепичні. З тваринницьких приміщень побудовано 4 скотарники, 4 свинарники. В 1962 р. завершено електрифікацію села. В селі побудовано електростанцію на 50 кВт. Ще в 1954 р. завершено радіофікацію. Щомісяця демонструвалося 14 кінокартин для дорослих та 10 для дітей. в село надходило 479 екземплярів газет та 254 журнали. У колгоспі «Нове життя» діяли дитячі ясла на 50 дітей.
З 1974 року, кілька років с. Осьмаки входило до складу бірківського колгоспу «Родина», а потім був відновлений колгосп «Нове життя», який в сою чергу в 1995 році було реорганізовано в однойменне колективне сільськогосподарське підприємство. У 2000 р. КСП реформовано в ТОВ, у користуванні якого знаходились 1046 га с/г угідь, із них орної — 482 га. Крім того, на території сільради знаходилось 1 фермерське господарство, у користуванні якого 20 га угідь.
В осьмаках була загальноосвітня школа (приміщення збудовані 1898 р) I—II ступенів (78 учнів і 19 учителів). 13 листопада 2008 р. школа згоріла. Також в селі є будинок культури, бібліотека, кафе, два магазини, фельдшерсько-акушерський пункт, дерев'яна Миколаївська церква.
Споруджені пам'ятник воїнам-односельцям, які віддали життя в боях із фашистами, а також обеліск на могилі рядянських воїнів, що загинули при обороні села в 1941 р.
Станом на 1.01. 2000 в Осьмаках нараховувалося 256 дворів і проживало 638 чоловік.
Уродженцем села є М. Г. Чуб — кандидат економічних наук, проректор Львівського торгово-економічного інституту; кобзар Пилип Христенко-Горбань.
12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 730-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Чернігівської області», увійшло до складу Менської міської громади.
19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Менського району, село увійшло до складу Корюківського району.
Роди
В 1858 р. місцева козацька громада складалася з трьох осіб (всі мали прізвище Хоцько).
Див. також
Примітки
- Калібаба Д. П., Соляник В. С. (2003). Наша рідна Менщина. Мена: "Домінант". с. с. 107.
{{}}:|pages=має зайвий текст () - Магула А. В. (2016). Мена - місто давнє, сіверянське// журнал Сіверянський літопис. с. с. 157.
{{}}:|pages=має зайвий текст () - (PDF) . Архів оригіналу (PDF) за 23 червня 2017.
{{}}: Пропущений або порожній|title=() - За ред. А. В. Кудрицького (1990). Чернігівщина. Енциклопедичний довідник. Київ: "Українська Радянська Енциклопедія" ім. М. П. Бажана. с. 589.
- Калібаба Д. П., Соляник В. С. (2003). Наша рідна Менщина. Мена: "Домінант". с. с.108.
{{}}:|pages=має зайвий текст () - Калібаба Д. П., Соляник В. С. (2003). Наша рідна Менщина. Мена: "Домінант". с. с. 108.
{{}}:|pages=має зайвий текст () - Державний архів Чернігівської області.
- . Архів оригіналу за 28 січня 2018.
{{}}: Пропущений або порожній|title=() - . Архів оригіналу за 28 січня 2018.
{{}}: Пропущений або порожній|title=() - . Архів оригіналу за 28 січня 2018.
{{}}: Пропущений або порожній|title=() - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Чернігівської області. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 10 липня 2022.
- Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
Література
- Список козацьких родів Сосницького повіту. Частина І. Ревізькі сказки 1858 року. Зошит 1. Містечки Синявка, Стольне і села (Держархів Чернігівської обл., ф. 1011, оп. 1, спр. 90) / Уклав Є. Чернецький. — Біла Церква: Вид. О. Пшонківський, 2010. — 40 с.
Посилання
- Погода в селі Осьмаки [ 20 грудня 2011 у Wayback Machine.]
 | Це незавершена стаття з географії України. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Osmaki selo v Ukrayini u Menskij miskij gromadi Koryukivskogo rajonu Chernigivskoyi oblasti Naselennya stanovit 625 osib Do 2016 organ miscevogo samovryaduvannya Osmakivska silska rada Nini selo vhodit do Menskoyi OTG selo Osmaki Krayina Ukrayina Oblast Chernigivska oblast Rajon Koryukivskij rajon Gromada Menska miska gromada Osnovni dani Zasnovane 1680 Naselennya 625 Plosha 2 15 km Gustota naselennya 290 7 osib km Poshtovij indeks 15673 Telefonnij kod 380 4644 Geografichni dani Geografichni koordinati 51 27 14 pn sh 32 04 54 sh d 51 45389 pn sh 32 08167 sh d 51 45389 32 08167 Koordinati 51 27 14 pn sh 32 04 54 sh d 51 45389 pn sh 32 08167 sh d 51 45389 32 08167 Serednya visota nad rivnem morya 113 m Vodojmi Mena Misceva vlada Adresa radi 15600 Chernigivska obl Koryukivskij r n m Mena vul Geroyiv ATO 6 Karta Osmaki Osmaki Mapa Roztashovane na oboh beregah richki Mena za 15 km vid centru gromadi ta zaliznichnoyi stanciyi Mena IstoriyaPoblizu i na okolicyah Osmakiv viyavleni poselennya epohi neolitu i bronzi V IV i II tisyacholittya do n e rannoslov yanske poselennya pershih vikiv i davnoruske X XIII stolit Za perekazami selyan selo Osmaki zasnovano v kinci XVII st 1680 1690 rr vnaslidok pereselennya selyan kripakiv pomishikom Magdenkom z Poltavshini Pereselennya bulo viklikane tim sho sam pomishik yakij volodiv zemlyami de roztashovanij naselenij punkt Osmaki pereyihav na postijne misce prozhivannya Ne daleko vid r Desni na berezi yiyi nevelikoyi pritoki rukami kripakiv v malovnichij miscevosti viris pomishickij budinok a na livomu berezi riki z yavilisya pidslipuvati malenki selyanski hatinki Kripakiv vigravali v karti daruvali viminyuvali tim samim zbilshuyuchi yih chiselnist Zgidno perekaziv i legend trudolyubivi selyani na nevelichkih klaptikah zemli bilya svoyih hatinok siyali bagato makiv I os odnogo litnogo ranku koli cvili maki cherez naselenij punkt na shestirci konej proyizhdzhav pomishik Vin zamiluvavsya kvituchimi makami i viguknuv Os maki Ce spoluchennya dvoh sliv i stalo pidgruntyam dlya nazvi naselenogo punktu Zgidno z inshoyu versiyeyu nazva sela pohodit vid pershoposelencya na im ya Osmak za imenem yakogo vono i bulo nazvano V inshij legendi rozpovidayetsya pro te sho slovo Osmaki pohodit vid slova Vosmaki tak navkolishnih zhiteliv nazivali za te sho mirchuk brav vosmu chastinu Lishe na pochatku HIH st selo pochalo vidrodzhuvatisya Vzhe u 1810 r chislo zhiteliv stanovilo 464 cholovik U 1852 r u seli bulo 116 dvoriv A pered reformoyu 1861 r pro skasuvannya kriposnogo prava v 1860 r na seli prozhivalo 601 osoba Za inshimi danimi vzhe v 1866 roci v seli nalichuvalosya 116 dvoriv i 1099 zhiteliv V 1897 r bulo 178 dvoriv ta 1044 choloviki U 1815 r bula zbudovana derev yana Mikolayivska cerkva yaka zgorila V 1855 roci bula zanovo zbudovana cerkva Za inshimi danimi nova cerkva bula zbudovana u 1895 r V seli funkcionuvala zemska shkola Osmakivci buli vlasnistyu pomishikiv Magdenka ta Zaterkevicha Yak rozpovidayut stariki z osoblivoyu nenavistyu do kripakiv stavilas zhinka Zaterkevicha barinya yak yiyi nazivali v seli V lyutij nenavisti do svoyih kripakiv vona dohodila do vbivstva Tak iz sliv Volodka Proka Filatovicha vidomo sho u 1853 roci barinya zarubala lopatoyu svoyu kripachku Piskun Matrenu za te sho ta dozvolila sobi v prisutnosti barini viraziti nevdovolennya za tyazhku pracyu pid chas rittya kanavi Na toj chas zhinka bula vagitnoyu Inshij fakt sho svidchit pro zhorstokist pomishici buv takij pid chas vesnyanoyi poveni v richci rozvelosya bagato zhab pomishicya Zaterkevich primushuvala svoyih kripakiv hoditi na berezi richki i dovgimi lozinami ganyati zhab shob voni zhab yachim koncertom ne zavazhali yij spati Toj vikup yakij buv vstanovlenij selyanam za oderzhannya zemli u 1861 roci viklikav nevdovolennya Vikup za zemlyu a takozh zalyakuvannya selyan z boku pomishika Zaterkevicha skolihnuli selyan Pomishik zalyakuvav selyan tim sho otrimavshi zemlyu ne mayuchi zhodnogo remanentu voni ne zmozhut obrobiti yiyi Dlya primirennya selyan bulo prislano soldat Bilsha chastina kripakiv pislya reformi zalishilisya dvorovimi selyanami Odnim z takih dvorovih selyan buv Volodko Lavrin sho zalishivsya vilnim i vid zemli i vid sadibi Vin buv prodanij Bobiryu razom iz zemleyu i potrapiv do s Danilivka Cherez deyakij chas Bobir vignav jogo z dvoru i Lavrinu dovelosya povertatisya v Osmaki i prositi silsku gromadu shob jogo prijnyali v silsku obshinu Na toj chas she buli v seli stari hatini yaki zalishilisya z periodu lyutuvannya holeri i postuvali Selyani vidroblyali vikup za zemlyu U 1905 roci vidbuvsya vistup selyan proti pomishika organizatorami yakogo buli Andrij Vedmid Onisim Vedmid Markej Omelyanenko Semen Slivko U veresni 1905 roku vnochi bulo zrujnovano i rozkidano novu ogorozhu navkolo pomishickoyi sadibi yaku shojno zrobiv selyanin Pritula Lavrin Vranci 7 veresnya cogo zh roku na vulicyah bulo znajdeno drukovani listivki z zaklikam do selyan rozgromiti pomishicki mayetki i zvilniti vid vikupiv i vid samih pomishikiv Pid chas podij 1917 1920 rokiv selo kilka raziv perehodilo iz ruk v ruki Ostatochno stverdilas bilshovicka okupaciya 7 veresnya 1941 r nimci vvijshli v selo V seli buv utvorenij policejska dilnicya Starshim policayem buv Kozhedub Vasil a potim Chub Mitrofan Pilipovich 18 veresnya cherez selo projshli ostanni zagoni okupantiv pograbuvavshi bagato selyanskih rodin 19 veresnya 1943 roku o 16 god v selo vvijshli chastini Radyanskoyi armiyi Pid chas timchasovoyi okupaciyi gitlerivcyami sela 7 veresnya 1943 r 19 veresnya 1943 r zagarbnikami bulo znisheno 6 zhiteliv vivezeno na katorzhni roboti v Nimechchinu 30 cholovik Dejko Stepan Zaharovich Pesockij Zosim Fesenko Adriyan zaginuli v gestapivskih kativnicyah v Meni Na frontah Drugoyi svitovoyi vijni bulo 321 osmakivecya 185 z nih nagorodzheni ordenami i medalyami 165 cholovik zaginulo Pislya vizvolennya pochali vidrodzhuvati tvarinnicku fermu robotu silskogo klubu bulo osvoyeno vsyu posivnu ploshu v kolgospi Pro zrostannya pributkiv i nepodilnogo fondu v kolgospi svidchat taki cifri Rik Pributok v krb Nepodilnij fond v krb 1949 74224 8120 1955 508608 122755 1959 1807776 266290 1960 1755920 164307 1961 245693 28378 v novih groshah 1962 265111 24873 v novih groshah Zbilshuvalasya vidacha groshej na trudodni V 1955 roci vidano na trudodni 236257 krb 1959 r 353004 krb 1961 r 83689 krb v novih groshah a v 1962 r 104432 krb Kolgosp Nove zhittya mav vsogo 2192 4 ga zemli Z nih 888 ga ornoyi 952 ga pasovish 49 7ga sadiv 212 7 ga inshih ugid Osnovnimi kulturami buli ozime zhito i pshenicya yachmin oves kartoplya Lishe pislya Plenumiv CK KPRS ta z yizdiv i inshih rishen Partiyi ta Uryadu pro pidnesennya silskogo gospodarstva golovnimi kulturami stali kukurudza cukrovi buryaki ta bobovi U 1962 r vrozhajnist osnovnih kultur stanovila zernovih 15 c z 1 ga kukurudzi 32 c z 1 ga cukrovi buryaki 243 c z 1 ga kartoplya 147 c z 1 ga Najkrashih pokaznikiv dosyagla brigada 2 brigadir Kravchenko P O Zrosla produktivnist i gromadskogo tvarinnictva Na fermi na kozhni 100 ga zemli pripadalo 44 golovi rogatoyi hudobi z nih 17 koriv 68 svinej ta 25 ovec V silskij vosmirichni shkoli u 1962 1963 navchalnomu roci navchalosya 162 uchni Pracyuvalo 14 vchiteliv direktor Mefodenko Ivan petrovich vchiteli Rudenko Olena Yakivna melnik Efrosiniya Mikolayivna Kiyashko Olga Dmitrivna Shamruk V yacheslav Dmitrovich Na toj chas na seli bulo 14 motocikliv 300 velosipediv 5 televizoriv Pracyuvav feldshersko akusherskij punkt 2 biblioteki Knizhkovij fond silskoyi biblioteki narahovuvav 6074 knigi Obslugovuvalosya 321 chitach Okremi selyani mali vlasni biblioteki U kolgospi praktikuvalosya vidannya pensij starim kolgospnika i tim sho vtratili pracezdatnist U 1960 r bulo vidano 4573 krb pensiyi i dopomogi U 1961 r v novih groshah 1062 krb v 1962 r 1583 krb Z derzhavnogo byudzhetu odinokim i bagatoditnim materyam vidano dopomogi v 1961 r 1721 krb a v 1962 r 1545 krb Za period z 1953 po 1963 rik v seli zbudovano 97 budinkiv kolgospnikiv Solom yani strihi zaminili na shiferni zalizni ta cherepichni Z tvarinnickih primishen pobudovano 4 skotarniki 4 svinarniki V 1962 r zaversheno elektrifikaciyu sela V seli pobudovano elektrostanciyu na 50 kVt She v 1954 r zaversheno radiofikaciyu Shomisyacya demonstruvalosya 14 kinokartin dlya doroslih ta 10 dlya ditej v selo nadhodilo 479 ekzemplyariv gazet ta 254 zhurnali U kolgospi Nove zhittya diyali dityachi yasla na 50 ditej Z 1974 roku kilka rokiv s Osmaki vhodilo do skladu birkivskogo kolgospu Rodina a potim buv vidnovlenij kolgosp Nove zhittya yakij v soyu chergu v 1995 roci bulo reorganizovano v odnojmenne kolektivne silskogospodarske pidpriyemstvo U 2000 r KSP reformovano v TOV u koristuvanni yakogo znahodilis 1046 ga s g ugid iz nih ornoyi 482 ga Krim togo na teritoriyi silradi znahodilos 1 fermerske gospodarstvo u koristuvanni yakogo 20 ga ugid V osmakah bula zagalnoosvitnya shkola primishennya zbudovani 1898 r I II stupeniv 78 uchniv i 19 uchiteliv 13 listopada 2008 r shkola zgorila Takozh v seli ye budinok kulturi biblioteka kafe dva magazini feldshersko akusherskij punkt derev yana Mikolayivska cerkva Sporudzheni pam yatnik voyinam odnoselcyam yaki viddali zhittya v boyah iz fashistami a takozh obelisk na mogili ryadyanskih voyiniv sho zaginuli pri oboroni sela v 1941 r Stanom na 1 01 2000 v Osmakah narahovuvalosya 256 dvoriv i prozhivalo 638 cholovik Urodzhencem sela ye M G Chub kandidat ekonomichnih nauk prorektor Lvivskogo torgovo ekonomichnogo institutu kobzar Pilip Hristenko Gorban 12 chervnya 2020 roku vidpovidno do rozporyadzhennya Kabinetu Ministriv Ukrayini 730 r Pro viznachennya administrativnih centriv ta zatverdzhennya teritorij teritorialnih gromad Chernigivskoyi oblasti uvijshlo do skladu Menskoyi miskoyi gromadi 19 lipnya 2020 roku v rezultati administrativno teritorialnoyi reformi ta likvidaciyi Menskogo rajonu selo uvijshlo do skladu Koryukivskogo rajonu RodiV 1858 r misceva kozacka gromada skladalasya z troh osib vsi mali prizvishe Hocko Div takozhPerelik naselenih punktiv sho postrazhdali vid Golodomoru 1932 1933 Chernigivska oblast PrimitkiKalibaba D P Solyanik V S 2003 Nasha ridna Menshina Mena Dominant s s 107 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite book title Shablon Cite book cite book a pages maye zajvij tekst dovidka Magula A V 2016 Mena misto davnye siveryanske zhurnal Siveryanskij litopis s s 157 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite book title Shablon Cite book cite book a pages maye zajvij tekst dovidka PDF Arhiv originalu PDF za 23 chervnya 2017 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Propushenij abo porozhnij title dovidka Za red A V Kudrickogo 1990 Chernigivshina Enciklopedichnij dovidnik Kiyiv Ukrayinska Radyanska Enciklopediya im M P Bazhana s 589 Kalibaba D P Solyanik V S 2003 Nasha ridna Menshina Mena Dominant s s 108 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite book title Shablon Cite book cite book a pages maye zajvij tekst dovidka Kalibaba D P Solyanik V S 2003 Nasha ridna Menshina Mena Dominant s s 108 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite book title Shablon Cite book cite book a pages maye zajvij tekst dovidka Derzhavnij arhiv Chernigivskoyi oblasti Arhiv originalu za 28 sichnya 2018 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Propushenij abo porozhnij title dovidka Arhiv originalu za 28 sichnya 2018 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Propushenij abo porozhnij title dovidka Arhiv originalu za 28 sichnya 2018 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Propushenij abo porozhnij title dovidka Pro viznachennya administrativnih centriv ta zatverdzhennya teritorij teritorialnih gromad Chernigivskoyi oblasti Oficijnij vebportal parlamentu Ukrayini ukr Procitovano 10 lipnya 2022 Postanova Verhovnoyi Radi Ukrayini vid 17 lipnya 2020 roku 807 IX Pro utvorennya ta likvidaciyu rajoniv LiteraturaSpisok kozackih rodiv Sosnickogo povitu Chastina I Revizki skazki 1858 roku Zoshit 1 Mistechki Sinyavka Stolne i sela Derzharhiv Chernigivskoyi obl f 1011 op 1 spr 90 Uklav Ye Cherneckij Bila Cerkva Vid O Pshonkivskij 2010 40 s PosilannyaPogoda v seli Osmaki 20 grudnya 2011 u Wayback Machine Ce nezavershena stattya z geografiyi Ukrayini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi