Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Га́йсин — місто в Україні, адміністративний центр Гайсинського району та Гайсинської міської громади Вінницької області.
| Гайсин | |||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| |||||||||
    | |||||||||
| Основні дані | |||||||||
| Країна |  Україна | ||||||||
| Регіон | Вінницька область | ||||||||
| Район | Гайсинський район | ||||||||
| Громада | Гайсинська міська громада | ||||||||
| Код КАТОТТГ | UA05040030010071792 | ||||||||
| Засноване | — | ||||||||
| Перша згадка | 1545 | ||||||||
| Магдебурзьке право | 1744 | ||||||||
| Статус міста | від 1795 року | ||||||||
| Населення | ▲ 26 627 (01.01.2022) | ||||||||
| - повне | ▲ 26 627 (01.01.2022) | ||||||||
| Площа | 18.26 км² | ||||||||
| Густота населення | 1423.38 осіб/км² | ||||||||
| Поштові індекси | 23700—23705 | ||||||||
| Телефонний код | +380-4334 | ||||||||
| Координати | 48°48′37″ пн. ш. 29°23′03″ сх. д. / 48.81028° пн. ш. 29.38417° сх. д.Координати: 48°48′37″ пн. ш. 29°23′03″ сх. д. / 48.81028° пн. ш. 29.38417° сх. д. | ||||||||
| Висота над рівнем моря | 215 м | ||||||||
| Водойма | р. Соб | ||||||||
| Назва мешканців | гайсинчанин, гайсинчанка, гайсинчани | ||||||||
| Відстань | |||||||||
| Найближча залізнична станція | Гайсин | ||||||||
| До обл./респ. центру | |||||||||
| - фізична | 83 км | ||||||||
| - залізницею | 114 км | ||||||||
| - автошляхами | 102 км | ||||||||
| До Києва | |||||||||
| - фізична | 197 км | ||||||||
| - залізницею | 497 км | ||||||||
| - автошляхами | 264 км | ||||||||
| Міська влада | |||||||||
| Адреса | 23700, Вінницька область, Гайсинський р-н, м. Гайсин, вул. 1 Травня, 7 | ||||||||
| Вебсторінка | Гайсинська міськрада | ||||||||
|
| |||||||||
Назва
Відповідно до розповсюдженої версії, назва міста має тюркське походження. За однією з версій, назва походить від тюркських кочових племен Чорних клобуків, які проживали у цих краях ХІ — XII століттях. Гайсин з тюркської мови означає «стан на горбі».
Також існує версія, що назва міста Гайсин та села Гайшин походить від татарського імені Гайса.
Економіка
Підприємства та організації: спиртовий завод, завод продтоварів, хлібозавод, швейна, меблева фабрики.
Транспорт
З Гайсина в усякі боки розходиться п'ять ключових міжрайонних автошляхів.
Через Гайсин пролягають автошлях міжнародного значення E50 М30 (Стрий — Знам'янка — Ізварине) та автошлях регіонального значення Брацлав — Гайсин — Умань — Черкаси (завдожки 317 км), побудований у 1961 році під проводом інженера Степана Кожум'яки. Стан її нині жахливий, щомісяця трапляються дорожньо-транспортні події.
У місті Гайсині діє однойменна залізнична станція, через яку курсують приміські поїзди сполученням Гайворон — Вінниця. Особи пенсійного віку й інші пільгові категорії пасажирів мають право на безкоштовний проїзд в цих приміських поїздах. Доречі, в складі приміських поїздів курсують плацкартні вагони. На станції Вінниця узгоджена пересадка пасажирів на приміські елетропоїзди до Києва та зворотно.
Історія
Перша згадка припадає на 1545 рік, коли місто входило до складу Брацлавського воєводства. 5 вересня 1577 року король Польщі Стефан Баторій видав шляхтичу-вояку Яну Оришевському привілей на розлогу пустку Гайсин над річкою Соб. В 1744 р. отримав магдебурзьке право.
У 1785 році внаслідок поділу Польщі відходить до Росії. З 1797 року Гайсин — повітове місто Подільської губернії. У місті була чоловіча гімназія. Зараз у цій будівлі розташована школа-інтернат.
Новітня історія
28 листопада 2015 року єпископ Вінницький і Брацлавський Михаїл звершив чин освячення храму на честь Святого великомученика і цілителя Пантелеймона.
На початку лютого 2019 року у Гайсині відкрили Меморіальний комплекс Алеї слави на честь загиблих вояків 59-ї окремої мотопіхотної бригади на території військової частини, у якій розташована бригада. На меморіальній стелі викарбувано імена 48 солдатів, які загинули під час війни на сході України.
Населення
Національний склад
Національний склад населення за даними перепису 2001 року:
| Національність | Відсоток |
|---|---|
| українці | 92,44% |
| росіяни | 6,21% |
| білоруси | 0,33% |
| євреї | 0,21% |
| вірмени | 0,14% |
| поляки | 0,11% |
| татари | 0,10% |
| інші/не вказали | 0,46% |
Мовний склад
Рідна мова населення за даними перепису 2001 року:
| Мова | Чисельність, осіб | Доля |
|---|---|---|
| Українська | 23 714 | 93,01% |
| Російська | 1 689 | 6,62% |
| Вірменська | 22 | 0,09% |
| Білоруська | 21 | 0,08% |
| Румунська | 7 | 0,03% |
| Інші/Не вказали | 42 | 0,17% |
| Разом | 25 495 | 100% |
Особистості
Уродженці
- — воїн-афганець, кавалер ордена Червоної Зірки.
- Бєсов Леонід Михайлович (нар. 1938) — український історик, дослідник науково-технічного та інноваційного розвитку України.
- Бромберг Давид Семенович (1915—1998) — єврейський та російський поет.
- Високович Володимир Костянтинович — патологоанатом, бактеріолог та епідеміолог.
- Грицина Віктор Степанович — український живописець.
- Доорохольський Осип Осипович — поет і перекладач.
- Дяченко Юрій Олександрович — різьбяр по дереву, лікар-невропатолог.
- Загородній Юрій Олексійович — підполковник Армії УНР.
- Зарков Володимир Григорович (1945—1999) — український співак (тенор).
- Калита Алла Андріївна (нар. 1945) — український мовознавець.
- Керлер Йосип Борисович — єврейський поет та письменник, творив на їдиш.
- Климчук Василь Анатолійович — український журналіст. Заслужений журналіст України.
- Котенко Олександр Леонідович (1971-2022) — сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
- Котенко Сергій Леонідович (1967—2022) — учасник російсько-української війни, лицар ордена Богдана Хмельницького ІІІ ступеня. Герой України (посмертно).
- Кравченко Сергій Вікторович (1984—2016) — доброволець ДУК, учасник російсько-української війни.
- Кручек Олександр Алікович (нар. 1961) — український історик.
- Лабун Євген Васильович (1989—2014) — солдат Національної гвардії України, учасник російсько-української війни.
- Менюк Станіслав Петрович (1991—2014) — український військовий, вояк батальйону «Айдар» МО України, учасник російсько-української війни.
- — (21.01.1901 — 03.09.1937) — український композитор, був безпартійним. Арештований та розстріляний у Києві.
- Недзвецький Олександр Семенович — підполковник Армії УНР.
- Пироговський Олександр Сидорович (1897—1943) — київський підпільник, Герой Радянського Союзу.
- Поляк Семен Йосипович (1894—1955) — радянський лікар.
- Пронін Вадим Олександрович — молодший сержант Збройних сил України, загинув у боях за Дебальцеве.
- Рибаченко Олександр Сергійович (1989—2016) — старший солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
- Соловйова Анастасія Агеївна (нар. 1929) — український історик.
- Сорочинський Лев — співак і диригент.
- Штеренберг Поліна Марківна (1907—?) — радянська вчена в галузі захисту рослин.
- Юрчак Віра Гаврилівна (нар. 1947) — український фахівець у галузі технології макаронних виробів.
Почесні громадяни
- Топаллер Анатолій Семенович (1911—1996) — Герой Радянського Союзу (19.05.1940), нагороджений орденом Леніна, двома орденами Червоного Прапора, орденом Червоної Зірки, медалями. Почесний житель міста.
Поховані
- Десятнюк Олександр Олександрович (1988—2022) — старший лейтенант Збройних Сил України, учасник російсько-української війни, що загинув у ході російського вторгнення в Україну.
Галерея
-
![image]()
Школа Ліцей №7, поч. XX ст. -
![image]()
Пам'ятник борцям за волю України -
![image]()
Адміністративний будинок -
![image]()
Будинок культури -
![image]()
Будинок адвоката Літваковського
Див. також
Примітки
- Гайсин // Український радянський енциклопедичний словник — Киев: Главная редакция Украинской советской энциклопедии, 1988. — Т. Том 1. — С. 370.
- Чисельність наявного населення України на 1 січня 2022 — Державна служба статистики України (укр.)(англ.)
- Bubenok, O. (30 грудня 2014). The Problem on Black Klobuks in the Eastern Europe Historiography since XVIII century till Present. The World of the Orient. Т. 2014, № 4. с. 45—64. doi:10.15407/orientw2014.04.045. ISSN 1608-0599. Процитовано 21 лютого 2020.
- Боднар, Влад. . vlasno.info (uk-ua) . Архів оригіналу за 21 лютого 2020. Процитовано 21 лютого 2020.
- В.И.Марков (2016). Тюркский след в истории Украины. Евразия. с. 203. ISBN .
- Henryk Kotarski. Orzechowski Jan h. Nałęcz (ok.1535-1605) / Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk, 1979.— Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk. — Tom XXIV/2, zeszyt 101.— S. 272. (пол.)
- . Архів оригіналу за 8 грудня 2015. Процитовано 5 грудня 2015.
- . Vежа. 12 лютого 2019. Архів оригіналу за 1 травня 2019. Процитовано 1 травня 2019.
- Національний склад міст. Datatowel.in.ua (укр.). Процитовано 27 квітня 2024.
- Тинченко Я. Офіцерський корпус Армії Української Народної Республіки (1917—1921): Наукове видання. — К.: Темпора, 2007. — 167 с.
- . Архів оригіналу за 19 січня 2019. Процитовано 17 січня 2019.
- Я. Тинченко. Офіцерський корпус Армії Української Народної Республіки (1917—1921): Наукове видання. — К.: Темпора, 2007. — 296 с.
Джерела
- Д. С. Вирський Гайсин [ 9 січня 2017 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2004. — Т. 2 : Г — Д. — С. 23. — .
- У. П. Калита. Гайсин [ 9 січня 2017 у Wayback Machine.] // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2023. — .
- Hajsyn // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1882. — Т. III. — S. 10. (пол.).— S. 10-12. (пол.)
Література
- А. Т. Давидюк, П. С. Кривко. Га́йсин // Історія міст і сіл Української РСР: у 26 т. / П. Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967—1974 — том Вінницька область / А. Ф. Олійник (голова редколегії тому), 1972 : 788с. — С.193-203
Посилання
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Гайсин |
- Погода в Гайсині [ 3 листопада 2014 у Wayback Machine.]
- Гайсинська районна рада [ 14 серпня 2013 у Wayback Machine.]
- Історія міста Гайсин [ 28 листопада 2018 у Wayback Machine.]
- Фото м. Гайсина [ 13 липня 2011 у Wayback Machine.]
- Верховна Рада України. Регіони України та їх склад. Облікова картка м. Гайсин, Вінницька область, Гайсинський район[недоступне посилання з липня 2019]
- Музей-садиба братів Герасименків с. Новоселівка [ 28 серпня 2009 у Wayback Machine.]
- Міський краєзнавчий музей Гайсинщини [ 29 серпня 2009 у Wayback Machine.]
- Гайсин — Інформаційно-пізнавальний портал | Вінницька область у складі УРСР [ 5 березня 2013 у Wayback Machine.] (на основі матеріалів енциклопедичного видання про історію міст та сіл України, том — Історія міст і сіл Української РСР: Вінницька область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1972. — 630 с.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ga jsin misto v Ukrayini administrativnij centr Gajsinskogo rajonu ta Gajsinskoyi miskoyi gromadi Vinnickoyi oblasti GajsinGerb GajsinaOsnovni daniKrayina UkrayinaRegion Vinnicka oblastRajon Gajsinskij rajonGromada Gajsinska miska gromadaKod KATOTTG UA05040030010071792Zasnovane Persha zgadka 1545Magdeburzke pravo 1744Status mista vid 1795 rokuNaselennya 26 627 01 01 2022 povne 26 627 01 01 2022 Plosha 18 26 km Gustota naselennya 1423 38 osib km Poshtovi indeksi 23700 23705Telefonnij kod 380 4334Koordinati 48 48 37 pn sh 29 23 03 sh d 48 81028 pn sh 29 38417 sh d 48 81028 29 38417 Koordinati 48 48 37 pn sh 29 23 03 sh d 48 81028 pn sh 29 38417 sh d 48 81028 29 38417Visota nad rivnem morya 215 mVodojma r SobNazva meshkanciv gajsinchanin gajsinchanka gajsinchaniVidstanNajblizhcha zaliznichna stanciya GajsinDo obl resp centru fizichna 83 km zalizniceyu 114 km avtoshlyahami 102 kmDo Kiyeva fizichna 197 km zalizniceyu 497 km avtoshlyahami 264 kmMiska vladaAdresa 23700 Vinnicka oblast Gajsinskij r n m Gajsin vul 1 Travnya 7Vebstorinka Gajsinska miskrada Gajsin u Vikishovishi MapaGajsinGajsinNazvaVidpovidno do rozpovsyudzhenoyi versiyi nazva mista maye tyurkske pohodzhennya Za odniyeyu z versij nazva pohodit vid tyurkskih kochovih plemen Chornih klobukiv yaki prozhivali u cih krayah HI XII stolittyah Gajsin z tyurkskoyi movi oznachaye stan na gorbi Takozh isnuye versiya sho nazva mista Gajsin ta sela Gajshin pohodit vid tatarskogo imeni Gajsa EkonomikaPidpriyemstva ta organizaciyi spirtovij zavod zavod prodtovariv hlibozavod shvejna mebleva fabriki TransportZ Gajsina v usyaki boki rozhoditsya p yat klyuchovih mizhrajonnih avtoshlyahiv Cherez Gajsin prolyagayut avtoshlyah mizhnarodnogo znachennya E50 M30 Strij Znam yanka Izvarine ta avtoshlyah regionalnogo znachennya Braclav Gajsin Uman Cherkasi zavdozhki 317 km pobudovanij u 1961 roci pid provodom inzhenera Stepana Kozhum yaki Stan yiyi nini zhahlivij shomisyacya traplyayutsya dorozhno transportni podiyi U misti Gajsini diye odnojmenna zaliznichna stanciya cherez yaku kursuyut primiski poyizdi spoluchennyam Gajvoron Vinnicya Osobi pensijnogo viku j inshi pilgovi kategoriyi pasazhiriv mayut pravo na bezkoshtovnij proyizd v cih primiskih poyizdah Dorechi v skladi primiskih poyizdiv kursuyut plackartni vagoni Na stanciyi Vinnicya uzgodzhena peresadka pasazhiriv na primiski eletropoyizdi do Kiyeva ta zvorotno IstoriyaDokladnishe Istoriya Gajsina Persha zgadka pripadaye na 1545 rik koli misto vhodilo do skladu Braclavskogo voyevodstva 5 veresnya 1577 roku korol Polshi Stefan Batorij vidav shlyahtichu voyaku Yanu Orishevskomu privilej na rozlogu pustku Gajsin nad richkoyu Sob V 1744 r otrimav magdeburzke pravo U 1785 roci vnaslidok podilu Polshi vidhodit do Rosiyi Z 1797 roku Gajsin povitove misto Podilskoyi guberniyi U misti bula cholovicha gimnaziya Zaraz u cij budivli roztashovana shkola internat Novitnya istoriya 28 listopada 2015 roku yepiskop Vinnickij i Braclavskij Mihayil zvershiv chin osvyachennya hramu na chest Svyatogo velikomuchenika i cilitelya Pantelejmona Na pochatku lyutogo 2019 roku u Gajsini vidkrili Memorialnij kompleks Aleyi slavi na chest zagiblih voyakiv 59 yi okremoyi motopihotnoyi brigadi na teritoriyi vijskovoyi chastini u yakij roztashovana brigada Na memorialnij steli vikarbuvano imena 48 soldativ yaki zaginuli pid chas vijni na shodi Ukrayini NaselennyaNacionalnij sklad Nacionalnij sklad naselennya za danimi perepisu 2001 roku Nacionalnist Vidsotokukrayinci 92 44 rosiyani 6 21 bilorusi 0 33 yevreyi 0 21 virmeni 0 14 polyaki 0 11 tatari 0 10 inshi ne vkazali 0 46 Movnij sklad Ridna mova naselennya za danimi perepisu 2001 roku Mova Chiselnist osib DolyaUkrayinska 23 714 93 01 Rosijska 1 689 6 62 Virmenska 22 0 09 Biloruska 21 0 08 Rumunska 7 0 03 Inshi Ne vkazali 42 0 17 Razom 25 495 100 OsobistostiUrodzhenci voyin afganec kavaler ordena Chervonoyi Zirki Byesov Leonid Mihajlovich nar 1938 ukrayinskij istorik doslidnik naukovo tehnichnogo ta innovacijnogo rozvitku Ukrayini Bromberg David Semenovich 1915 1998 yevrejskij ta rosijskij poet Visokovich Volodimir Kostyantinovich patologoanatom bakteriolog ta epidemiolog Gricina Viktor Stepanovich ukrayinskij zhivopisec Dooroholskij Osip Osipovich poet i perekladach Dyachenko Yurij Oleksandrovich rizbyar po derevu likar nevropatolog Zagorodnij Yurij Oleksijovich pidpolkovnik Armiyi UNR Zarkov Volodimir Grigorovich 1945 1999 ukrayinskij spivak tenor Kalita Alla Andriyivna nar 1945 ukrayinskij movoznavec Kerler Josip Borisovich yevrejskij poet ta pismennik tvoriv na yidish Klimchuk Vasil Anatolijovich ukrayinskij zhurnalist Zasluzhenij zhurnalist Ukrayini Kotenko Oleksandr Leonidovich 1971 2022 serzhant Zbrojnih sil Ukrayini uchasnik rosijsko ukrayinskoyi vijni Kotenko Sergij Leonidovich 1967 2022 uchasnik rosijsko ukrayinskoyi vijni licar ordena Bogdana Hmelnickogo III stupenya Geroj Ukrayini posmertno Kravchenko Sergij Viktorovich 1984 2016 dobrovolec DUK uchasnik rosijsko ukrayinskoyi vijni Kruchek Oleksandr Alikovich nar 1961 ukrayinskij istorik Labun Yevgen Vasilovich 1989 2014 soldat Nacionalnoyi gvardiyi Ukrayini uchasnik rosijsko ukrayinskoyi vijni Menyuk Stanislav Petrovich 1991 2014 ukrayinskij vijskovij voyak bataljonu Ajdar MO Ukrayini uchasnik rosijsko ukrayinskoyi vijni 21 01 1901 03 09 1937 ukrayinskij kompozitor buv bezpartijnim Areshtovanij ta rozstrilyanij u Kiyevi Nedzveckij Oleksandr Semenovich pidpolkovnik Armiyi UNR Pirogovskij Oleksandr Sidorovich 1897 1943 kiyivskij pidpilnik Geroj Radyanskogo Soyuzu Polyak Semen Josipovich 1894 1955 radyanskij likar Pronin Vadim Oleksandrovich molodshij serzhant Zbrojnih sil Ukrayini zaginuv u boyah za Debalceve Ribachenko Oleksandr Sergijovich 1989 2016 starshij soldat Zbrojnih sil Ukrayini uchasnik rosijsko ukrayinskoyi vijni Solovjova Anastasiya Ageyivna nar 1929 ukrayinskij istorik Sorochinskij Lev spivak i dirigent Shterenberg Polina Markivna 1907 radyanska vchena v galuzi zahistu roslin Yurchak Vira Gavrilivna nar 1947 ukrayinskij fahivec u galuzi tehnologiyi makaronnih virobiv Pochesni gromadyani Topaller Anatolij Semenovich 1911 1996 Geroj Radyanskogo Soyuzu 19 05 1940 nagorodzhenij ordenom Lenina dvoma ordenami Chervonogo Prapora ordenom Chervonoyi Zirki medalyami Pochesnij zhitel mista Pohovani Desyatnyuk Oleksandr Oleksandrovich 1988 2022 starshij lejtenant Zbrojnih Sil Ukrayini uchasnik rosijsko ukrayinskoyi vijni sho zaginuv u hodi rosijskogo vtorgnennya v Ukrayinu GalereyaShkola Licej 7 poch XX st Pam yatnik borcyam za volyu Ukrayini Administrativnij budinok Budinok kulturi Budinok advokata LitvakovskogoDiv takozhMiskij krayeznavchij muzej Gajsinshini Podillya Podolyani Podilskij govirPrimitkiGajsin Ukrayinskij radyanskij enciklopedichnij slovnik Kiev Glavnaya redakciya Ukrainskoj sovetskoj enciklopedii 1988 T Tom 1 S 370 d Track Q12164200d Track Q1899d Track Q4139143 Chiselnist nayavnogo naselennya Ukrayini na 1 sichnya 2022 Derzhavna sluzhba statistiki Ukrayini ukr angl Bubenok O 30 grudnya 2014 The Problem on Black Klobuks in the Eastern Europe Historiography since XVIII century till Present The World of the Orient T 2014 4 s 45 64 doi 10 15407 orientw2014 04 045 ISSN 1608 0599 Procitovano 21 lyutogo 2020 Bodnar Vlad vlasno info uk ua Arhiv originalu za 21 lyutogo 2020 Procitovano 21 lyutogo 2020 V I Markov 2016 Tyurkskij sled v istorii Ukrainy Evraziya s 203 ISBN 978 5 91852 161 8 Henryk Kotarski Orzechowski Jan h Nalecz ok 1535 1605 Polski Slownik Biograficzny Wroclaw Warszawa Krakow Gdansk 1979 Zaklad Narodowy Imienia Ossolinskich Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk Tom XXIV 2 zeszyt 101 S 272 pol Arhiv originalu za 8 grudnya 2015 Procitovano 5 grudnya 2015 Vezha 12 lyutogo 2019 Arhiv originalu za 1 travnya 2019 Procitovano 1 travnya 2019 Nacionalnij sklad mist Datatowel in ua ukr Procitovano 27 kvitnya 2024 Ridni movi v ob yednanih teritorialnih gromadah Ukrayini Ukrayinskij centr suspilnih danih Tinchenko Ya Oficerskij korpus Armiyi Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki 1917 1921 Naukove vidannya K Tempora 2007 167 s ISBN 966 8201 26 4 Arhiv originalu za 19 sichnya 2019 Procitovano 17 sichnya 2019 Ya Tinchenko Oficerskij korpus Armiyi Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki 1917 1921 Naukove vidannya K Tempora 2007 296 s ISBN 966 8201 26 4DzherelaD S Virskij Gajsin 9 sichnya 2017 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2004 T 2 G D S 23 ISBN 966 00 0405 2 U P Kalita Gajsin 9 sichnya 2017 u Wayback Machine Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2001 2023 ISBN 966 02 2074 X Hajsyn Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1882 T III S 10 pol S 10 12 pol LiteraturaA T Davidyuk P S Krivko Ga jsin Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR u 26 t P T Tronko golova Golovnoyi redkolegiyi K Golovna redakciya URE AN URSR 1967 1974 tom Vinnicka oblast A F Olijnik golova redkolegiyi tomu 1972 788s S 193 203PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu GajsinPogoda v Gajsini 3 listopada 2014 u Wayback Machine Gajsinska rajonna rada 14 serpnya 2013 u Wayback Machine Istoriya mista Gajsin 28 listopada 2018 u Wayback Machine Foto m Gajsina 13 lipnya 2011 u Wayback Machine Verhovna Rada Ukrayini Regioni Ukrayini ta yih sklad Oblikova kartka m Gajsin Vinnicka oblast Gajsinskij rajon nedostupne posilannya z lipnya 2019 Muzej sadiba brativ Gerasimenkiv s Novoselivka 28 serpnya 2009 u Wayback Machine Miskij krayeznavchij muzej Gajsinshini 29 serpnya 2009 u Wayback Machine Gajsin Informacijno piznavalnij portal Vinnicka oblast u skladi URSR 5 bereznya 2013 u Wayback Machine na osnovi materialiv enciklopedichnogo vidannya pro istoriyu mist ta sil Ukrayini tom Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR Vinnicka oblast K Golovna redakciya URE AN URSR 1972 630 s