Керлер Йосип Борисович

Йоси́п Бори́сович Керлер (7 квітня 1918–2000) — єврейський поет та письменник, творив на їдиш.

Керлер Йосип Борисович
Народився	7 квітня 1918(1918-04-07) Гайсин, Українська Держава
Помер	3 грудня 2000(2000-12-03) (82 роки) Єрусалим, Ізраїль
Громадянство	УНР →  СРСР →  Ізраїль
Національність	єврей
Діяльність	поет
Мова творів	їдиш
Роки активності	з 1935
Magnum opus	^d^[1]
Діти	^d
Учасник	німецько-радянська війна
Нагороди	премія ім. Іцика Мангера, 1971

Біографія

Протягом 1930–1934 років з батьками жив в єврейському колгоспі у Криму.

У 1934–1937 роках навчався в Одеському єврейському машинобудівному технікумі.

Його вірші почали виходити друком 1935 року — в одеській газеті «Одесер арбетер» («Одеський робітник»).

В 1937–1941 роках навчався у єврейській театральній студії при , закінчивши, добровольцем йде на фронт.

1944 року втретє важко поранений, демобілізований. Того ж року побачила світ його перша книжка — «Фар майн ерд» («За рідну землю» з перефажно фронтовими поезіями.

Працював співробітником в газеті Єврейського антифашистського комітету «Ейнікат» («Єдність») та альманасі «Геймланд» («Батьківщина»), одночасно навчався в МДУ на філологічному факультеті.

1947 року переїздить до Біробіджану. Друга книжка його, вже й здана до друку, світу не побачила — квітнем 1950 року він арештований та засуджений на 10 років таборів «за буржуазно-націоналістичну діяльність», покарання відбував у Воркуті.

1955 року його реабілітовують, поверається до Москви, там у 1957 році виходить друком російською мовою збірник віршів «Виноградник мого батька» (під підзаголовком «З пісень гетто» було включено цикл про життя в лагері).

1965 року вийшли друком вірші у збірці «Хочу бути добрим».

Писав для естрадних виконавців — мініатюри, скетчі, тексти пісень.

На його тексти писали музику такі композитори, як З. Компанієць, М. Табачников, Володимир Шаїнський.

Його пісні виконували єврейські співаки , , М. Епельбаум, Нехама Ліфшиц, З. Шульман, поширювалися записаними на грамплатівках.

У 1960-х роках розпочинає боротьбу за виїзд з СРСР до Ізраїлю. Його вірші публікуються в американській газеті «Форвертс», ізраїльському журналі «Ді голдене кейт» («Золотий ланцюг»), виходять самвидавом.

Вірш про початок Шестиденної війни був надрукований у ізраїльських газетах на другий день після написання.

1970 року зачитує перед групою іноземних журналістів свого відкритого листа радянському уряду з вимогою надати можливість репатріації євреям СРСР.

Березнем 1971 року йому вдається з родиною виїхати до Ізраїлю.

Вже там в скорому часі виходять друком переслані ним раніше вірші «Пісня крізь зуби» з передмовою Д. Садана — були вдостоєні премії ім. І. Мангера.

З 1973 року редагував «Єрусалимський альманах», в останніх роках життя — із сином Борисом (Дов-Бером).

Праці

• 1972 року випущено збірник «Ви ж бачите…»,
• 1978 — «12 серпня 1952»,
• 1979 — «Перші сім років»,
• 1986 — «Небокрай»,
• 1991 — «Збірник прози»,
• 1993 — «Аби здоров'я»
• 1996 — «Дзеркальний лист»,
• 2005 — «Саме зараз».

Вірші його перекладені на англійську, голландську, іврит, іспанську, німецьку, польську, російську, українську та інші мови.

2005 року в Москві та Єрусалимі вийшла друком книга "Щоденник спогадів колишнього лагерника (1949–1955)".

Українські переклади

• Керлер Йосип. /Пер. з їдишу та післям. В. Богуславської. — Київ: Дух і літера, 2012. — 102 с.

Джерела

• Йосип Керлер, «Аби здоров'я»^{[недоступне посилання з липня 2019]}
• Йосип Керлер
• http://7x7-journal.ru/post/12787 [ 6 Березня 2016 у Wayback Machine.]
• Російська єврейська енциклопедія Йосип Борисович

1. https://www.spdbooks.org/Products/9798985206937/from-a-birds-cage-to-a-thin-branch-the-selected-poems-of-yosef-kerler.aspx