Богородча нський райо н колишній район України у центральній частині Івано Франківської області Районний центр Богородча

Богородча́нський райо́н — колишній район України у центральній частині Івано-Франківської області. Районний центр: Богородчани. Населення становить 70 120 осіб (на 1 серпня 2013). Площа району 799 км². Утворено 1940 року.

Богородчанський район

адміністративно-територіальна одиниця


Герб	Прапор

Район на карті Івано-Франківська область

Основні дані

Країна:

Україна

Область:

Івано-Франківська область

Код КОАТУУ:

2620400000

Утворений:

1940

Населення:

▼ 69 378 (на 1.01.2019)

Площа:

799 км²

Густота:

87.2 осіб/км²

Тел. код:

+380-3471

Поштові індекси:

77700—77781

Населені пункти та ради

Районний центр:

Богородчани

Селищні ради:

2

Сільські ради:

30

Смт:

2

Села:

38

Селища:

1

Мапа району

Районна влада

Голова ради:

Головчук Михайло Михайлович

Голова РДА:

Мариневич Дмитро Дмитрович

Вебсторінка:

Богородчанська РДА
Богородчанська райрада

Адреса:

Богородчанська районна рада 77701, Івано-Франківська область, Богородчанський район, смт. Богородчани, вул. Шевченка, 66

Мапа

Богородчанський район у Вікісховищі

Розташування

Межує з Тисменицьким, Надвірнянським, Рожнятівським і Калуським районами області та Закарпаттям.

Рожнятівський район	Калуський район	Тисменицький район
Рожнятівський район		Надвірнянський район
Закарпатська область (Тячівський район)	Надвірнянський район	Надвірнянський район

У фізико-географічному плані територія району неоднорідна і поділяється на три ландшафтні зони: рівнинна, передгірська та гірська. Його найвища точка — гора Велика Сивуля, що має висоту 1836 м.

Геологія

Грязевий вулкан

У селі Старуня є грязьовий вулкан та сольова криниця.

Старунський вулкан заявив про себе у 1977 році, коли в Румунії стався землетрус, поштовхи якого були відчутні і на Прикарпатті. Тоді ж на північній околиці села відбувся зсув ґрунту, що утворив невелику долину з озерцем. Відтоді вулкан не заспокоюється, дихаючи через десятки міні-кратерів. Науковці мають декілька пояснень причин виникнення цього геологічного дива. За однією з гіпотез, вулкан утворився на так званій антиклінальній складці, тобто випуклій структурі, яка має кілька розломів земної кори. І тому завдяки певним фізико-хімічним процесам, що проходять на глибині 600—1000 метрів, відбуваються виверження грязей, мінеральної води, розсолів. Тут також утворюються сполуки свинцю, цинку, є прояви новітньої тектоніки, молодих рухів земної кори. За перших сім років ця територія піднялася на один метр. І загалом, на думку вчених, маємо наочний геологічний музей, природну лабораторію процесів сучасного мінералоутворення. Це місце за своєю оригінальністю, комплексом геологічних явищ, а також за науковою цінністю, не має аналогів у світі.^[]

Гідрологія

Водоспади

Природні ресурси

Район багатий на різноманітні природні ресурси. Тут є поклади таких корисних копалин, як нафта, природний газ, кухонна сіль, озокерит, торф, а також будівельні матеріали (гравій, камінь), гідромінеральні, лісові і рекреаційні ресурси.

Флора

Загальна площа лісів становить 41,3 тис. га., що становить 52 % площі району.

ПЗФ

На північно-східних схилах Ґорґан (гірський масив Українських Карпат) розташований ботанічний заказник «Скит-Манявський». Це — один з най мальовничіших ландшафтів Передкарпаття з ялицевими, смереково-буково-ялицевими лісами, красивим лісовим озером, унікальними скельними утворами та єдиним в Івано-Франківській області насадженням модрини польської («хвойного дуба»).

Історія

Історія Підгірського краю сягає глибокої давнини. В результаті розкопок на території села Старуні виявлено десять стоянок первісних людей. Проживали на території району племена часів трипільської культури (середини 4 — кінця 3 тисячоліття до нашої ери).

Рештки городищ давньокиївського періоду поблизу сіл Грабовець і Горохолина показують, що в перших століттях нашої ери тут жили слов′янські племена білих хорватів.

Згідно з першими писемними згадками найстарішими поселеннями є Грабовець, Жураки, Монастирчани, Підгір'я (колишня назва Ляхівці), Старуня. В Галицько-Волинському літописі згадується про поселення Краснопіль (нинішній Солотвин).

Район утворено 17 січня 1940 року з трьох складових Станіславського повіту — міста Богородчани і сільських ґмін Богородчани Старі й Ляхівці.

За даними облуправління МГБ у 1949 р. в Богородчанському районі підпілля ОУН найактивнішим було в селах Горохолина, Грабовець і Хмелівка. Підпілля ОУН активно діяло до 1951 року.

Указом Президії Верховної Ради УРСР 11 березня 1959 р. до Богородчанського району приєднаний Солотвинський район, 30 грудня 1960 р. — Лисецький, Надвірнянський, Тисменицький, Яремчанський райони і частина Ланчинського. Сучасні межі району затверджені 4 січня 1965 року.

Івано-Франківська обласна Рада рішенням від 15 листопада 1995 року з Богородчанського району передала Молодківську сільраду до складу Надвірнянського району.

Адміністративний устрій

Докладніше: Адміністративний устрій Богородчанського району

Адміністративно-територіально район поділяється на 2 селищні ради та 30 сільських рад, які об'єднують 41 населений пункт і підпорядковані Богородчанській районній раді. Адміністративний центр — смт Богородчани.

Економіка

Промисловість

Промисловий комплекс району представлений підприємствами добувної, обробної промисловості та з виробництва і розподілення електроенергії, газу, тепла і води. Промисловий потенціал району утворюють підприємства: , , , Дзвиняцька філія ТОВ , .

Агропромисловий комплекс

В економіці району провідне місце займає сільське господарство. Напрям господарства — вирощування зернових і технічних культур, тваринництво. Всього земельних угідь — 82 431 га, в тому числі орної землі — 17 318 га, лісів — 38 744 га, лук та пасовищ — 9939 га. В районі працює 14 колгоспів та 1 радгосп.

Населення

Розподіл населення за віком та статтю (2001):

Стать

Всього

До 15 років

15-24

25-44

45-64

65-85

Понад 85

Чоловіки

33 579

8023

5621

10 397

6190

3234

114

Жінки

36 631

7612

5219

9836

7234

6353

377

Статево-вікова піраміда
Чоловіки	Вік	Жінки
114	85 +	377
181	80-84	566
544	75-79	1431
1148	70-74	2095
1361	65-69	2261
1424	60-64	2057
1150	55-59	1411
1663	50-54	1744
1953	45-49	2022
2583	40-44	2538
2612	35-39	2395
2545	30-34	2384
2657	25-29	2519
2596	20-24	2400
3025	15-20	2819
3176	10-14	2940
2673	5-9	2576
2174	0-4	2096

Національний склад населення за даними перепису 2001 року:

Національність	Кількість осіб	Відсоток
українці	69836	99,46 %
росіяни	273	0,39 %
білоруси	20	0,03 %
молдовани	15	0,02 %
поляки	15	0,02 %
інші	53	0,08 %

Мовний склад населення за даними перепису 2001 року:

Мова	Кількість осіб	Відсоток
українська	69949	99,63 %
російська	218	0,31 %
молдовська	12	0,02 %
інші	33	0,05 %

За даними , станом на 1 січня 2010 року чисельність наявного населення району становила 69396 осіб, з яких 11774 особи проживали у міських поселеннях та 57622 — у сільській місцевості.

Освіта

У районі є 49 загальноосвітніх шкіл, , 38 клубів, 7 будинків культури, 44 бібліотеки.

Політика

25 травня 2014 року відбулися Президентські вибори України. У межах Богородчанського району було створено 46 виборчих дільниць. Явка на виборах складала — 74,44 % (проголосували 39 884 із 53 579 виборців). Найбільшу кількість голосів отримав Петро Порошенко — 69,11 % (27 564 виборців); Юлія Тимошенко — 12,82 % (5 112 виборців), Олег Ляшко — 8,98 % (3 581 виборців), Анатолій Гриценко — 3,70 % (1 477 виборців). Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів. Кількість недійсних або зіпсованих бюлетенів — 0,64 %.

Архітектурні пам'ятки

Докладніше: Пам'ятки архітектури Богородчанського району

У Богородчанському районі Івано-Франківської області на обліку перебуває 29 пам'яток архітектури. На території району, поблизу с. Маняви, знаходиться пам'ятка архітектури XVII ст. — Манявський скит, — заснований у 1606 р. Й. Княгиницьким, вихованцем Афонського монастиря. Скит мав до 200 ченців і десятки підпорядкованих монастирів у Галичині, на Буковині та у Молдавії. В 1748 році Скит від Константинополя одержав ставропігію, тобто став самоврядувальним і незалежним. У 1612 р. споруджена Хрестовоздвиженська церква. Припускається, що у Скиті похований гетьман України І. Виговський. Скит Манявський — аскетичний чоловічий монастир східного обряду (український Афон), визначний осередок духовності, культури і мистецтва України. Це святе місце з цілющою джерельною водою у мальовничому карпатському міжгір'ї з оздоровлюючим мікрокліматом. Зараз це відреставрований ансамбль кам'яних і дерев'яних споруд, обгороджених високою кам'яною стіною з вежами і бійницями — вдалий синтез гірського рельєфу і фортифікаційних забудов. Саме тут було створено шедевр українського сакрального живопису Богородчанський іконостатс, виконаний 1698—1705 рр. Йовом Кондзелевичем. Відстань від Івано-Франківська — 60 км.

Відомі люди

На Богородчанській землі творили або народилися відомі діячі: Антін Могильницький — поет, автор поеми (1811–1873); Юліан Целевич (1843–1892 рр.), автор праці ; письменник Михайло Петрушевич (1869–1895); Олексій Заклинський, автор (1819–1881 рр); Іван Капущак, посол до (1807–1868 рр.); художник Модест Сосенко (1875–1920); класик української літератури Яцків Михайло Юрійович (1873–1861 рр.); колишній міністр земельних справ в уряді ЗУНРу Михайло Мартинець.

Див. також

Музеї Богородчанського району

Світлини

Манявський водоспад
Старунський грязевий вулкан
Манявський Скит
Водоспад Під Комином верхній
Малий Кузьминець
Мар'янчині водоспади
Раковецький водоспад

Примітки

Розпорядження Президента України від 18 грудня 2019 року № 541/2019-рп «Про призначення Д. Мариневича головою Богородчанської районної державної адміністрації Івано-Франківської області»
(PDF). Архів оригіналу (PDF) за 1 жовтня 2020. Процитовано 4 грудня 2019.
(PDF). Архів оригіналу (PDF) за 18 жовтня 2018. Процитовано 17 грудня 2019.
s:Указ Президії ВР УРСР від 11.03.1959 «Про укрупнення деяких районів Станіславської області»
. Архів оригіналу за 13 серпня 2020. Процитовано 29 жовтня 2019.
Адміністративно-територіальний устрій Богородчанського району [ 21 серпня 2014 у Wayback Machine.] на сайті Верховної Ради України
. Архів оригіналу за 26 липня 2021.
. Архів оригіналу за 26 липня 2021. Процитовано 13 лютого 2019.
ПроКом, ТОВ НВП. . www.cvk.gov.ua. Архів оригіналу за 27 лютого 2018. Процитовано 10 лютого 2016.

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Богородчанський район

Богородчанський район^{[недоступне посилання з червня 2019]}
Облікова картка району на сайті Верховної Ради^{[недоступне посилання з лютого 2019]}
Богородчанський район — економіка району, органи влади, підприємства, селищні ради [ 21 жовтня 2010 у Wayback Machine.]
Богородчанський район — туристичні цікавинки^{[недоступне посилання з червня 2019]}
Богородчанський вебсайт [ 22 березня 2019 у Wayback Machine.]
Богородчанський район — Інформаційно-пізнавальний сайт | Івано-Франківська область у складі УРСР [ 19 жовтня 2013 у Wayback Machine.] (На основі матеріалів енциклопедичного видання про історію міст та сіл України, том — Історія міст і сіл Української РСР. Івано-Франківська область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1971. — 639 с.)

[1] Розпорядження Президента України від 18 грудня 2019 року № 541/2019-рп «Про призначення Д. Мариневича головою Богородчанської районної державної адміністрації Івано-Франківської області»

[2] (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 1 жовтня 2020. Процитовано 4 грудня 2019.

[3] (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 18 жовтня 2018. Процитовано 17 грудня 2019.

[4] s:Указ Президії ВР УРСР від 11.03.1959 «Про укрупнення деяких районів Станіславської області»

[5] . Архів оригіналу за 13 серпня 2020. Процитовано 29 жовтня 2019.

[6] Адміністративно-територіальний устрій Богородчанського району [ 21 серпня 2014 у Wayback Machine.] на сайті Верховної Ради України

[7] . Архів оригіналу за 26 липня 2021.

[Розподіл_населення_за_національністю_та_рідною_мовою-8] . Архів оригіналу за 26 липня 2021. Процитовано 13 лютого 2019.

[9] ПроКом, ТОВ НВП. . www.cvk.gov.ua. Архів оригіналу за 27 лютого 2018. Процитовано 10 лютого 2016.