Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Ла нчинський район колишній район Станіславської з 9 листопада 1962 р Івано Франківської області УРСР Адміністративним ц

Ланчинський район

Ланчинський район

Ла́нчинський район — колишній район Станіславської (з 9 листопада 1962 р. — Івано-Франківської) області УРСР. Адміністративним центром району було селище Ланчин.

Ланчинський район
Основні дані
Країна: image СРСР, image УРСР
Округа/Область: Станіславська/Івано-Франківська область
Утворений: 17 січня 1940
Ліквідований: 30 грудня 1962
Населені пункти та ради
Районний центр: Ланчин
Кількість селищних рад: 1
Кількість сільських рад: 14 (1955)
Районна влада

Історія

Ланчинський район утворений Указом Президії ВР СРСР від 17 січня 1940 р. з ґмін Ланчин, Майдан Сьредні і Пшеросль Надвірнянського повіту Станіславської області УРСР.

Першим секретарем райкому компартії призначений Базанов І. Г. (до того — начальник політвідділу молм'ясорадгоспу «Горняк-1» Сталінської області)

Указом Президії Верховної Ради УРСР 23 жовтня 1940 р. Іванцівська сільська рада передана з Коршівського району до Ланчинського району.

У 1941—1944 роках територія району входила до складу Станіславської округи дистрикту Галичина. Після повторного захоплення території району Червоною армією в липні 1944 р. було відновлено довоєнний Ланчинський район з усіма адміністративними органами і розпочато примусову мобілізацію чоловіків.

Станом на 1 вересня 1946 року площа району становила 300 км², була 1 селищна рада, сільських рад — 19. Першим секретарем райкому був С. Зелінський, другим — Дуленко, головою райвиконкому — Ткаля Іван Іванович.

На 22.01.1955 в районі залишилось 14 сільрад.

Указом Президії Верховної Ради УРСР від 30 грудня 1962 року Ланчинський район ліквідовано, селище міського типу Ланчин і Боднарівська, Саджавська, Середньомайданська і Товмачицька сільради ввійшли до складу Коломийського району, а Волосівська, Гаврилівська, Камінська, Краснянська, Парищенська, Переріслянська і Цуцулівська — до Богородчанського..

Підпілля ОУН

Після створення району ОУН утворила районний провід, який очолив підпілля — йому підпорядковувались підрайонні проводи (до того носили назву гмінних), яким у свою чергу підпорядковувались станиці сіл. Ланчинський район у підпіллі ОУН (з кінця 1944 р. серед районів Станиславівської округи ОУН мав № 10 і підпорядковані проводи носили назву кущових) підпорядковувався Надвірнянському надрайонному проводу ОУН (який мав номер ІІІ у цій окрузі, котра мала № 22 в територіальному поділі ОУН). На боротьбу з ОУН у 1944 р. були кинуті райвідділи НКВС і НКДБ, які за штатом мали по десятку оперативників і до кожного з яких було прикріплено мобільну групу з 5-15 солдатів внутрішніх військ. Ці групи вдень робили облави й обшуки, а вночі влаштовували засідки на окраїнах лісів та сіл. Для провокативних дій під виглядом повстанців при райвідділах НКВС і НКДБ були створені агентурно-бойові групи, підкупом і шантажем створена агентурна мережа. Не зумівши ліквідувати таким чином підпілля, в зиму 1945-1946 рр. по всій Західній Україні була проведена т.з. «Велика блокада», для проведення якої в кожному селі розмістили гарнізон з 20-60 солдатів і створено озброєні групи «істребітельних батальйонів» з 10-40 «істребків». У Ланчинському районному проводі полягли всі референти, крім есбіста, а провідника Василя Маланюка-«Духа» захоплено живим. 10 квітня 1946 р. гарнізони з сіл виведено і підпілля негайно активізувалося. За квітень-травень 1946 р. відділи УПА та боївки СБ ліквідували в районі всі групи “істребків”. У відповідь УМДБ влаштували на території Надвірнянського надрайону ОУН з 28 травня до 28 липня «Літню блокаду» з розміщенням гарнізонів і масовими облавами, однак їм підпілля не вдалося знищити. Після демобілізації відділів УПА Станиславівської округи ОУН влітку 1947 р. підпілля району поповнилося партизанськими кадрами, серед яких Найдич Дмитро Васильович — референт СБ Ланчинського району (1948-1949), провідник ОУН району (1950-1951).

За даними облуправління МГБ у 1949 р. в Ланчинському районі підпілля ОУН найактивнішим було в селі Камінне. Підпілля ОУН активно діяло до 1951 року.

Адміністративний поділ станом на 1 вересня 1946 року

Примітки

  1. . Архів оригіналу за 26 листопада 2016. Процитовано 11 листопада 2019.
  2. . Архів оригіналу за 4 жовтня 2018. Процитовано 11 листопада 2019.
  3. Українська РСР: Адміністративно-територіальний поділ (на 1 вересня 1946 року) / М. Ф. Попівський (відп. ред.). — 1 вид. — К. : Українське видавництво політичної літератури, 1947. — С. 496.
  4. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 29 жовтня 2013. Процитовано 19 серпня 2019.
  5. s:Указ Президії Верховної Ради УРСР від 30.12.1962 «Про укрупнення сільських районів Української РСР»
  6. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 1 жовтня 2020. Процитовано 4 грудня 2019.
  7. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 18 жовтня 2018. Процитовано 17 грудня 2019.
  8. Українська РСР: Адміністративно-територіальний поділ (на 1 вересня 1946 року) / М. Ф. Попівський (відп. ред.). — 1 вид. — К. : Українське видавництво політичної літератури, 1947. — С. 509-510.

Посилання

  • В. М. Клапчук. Адміністративно-територіальний поділ території сучасної Івано-Франківської області: від короля Казимира III Великого до незалежної України [ 10 вересня 2019 у Wayback Machine.]
  • Адміністративно-територіальний поділ Івано-Франківської області [ 29 жовтня 2019 у Wayback Machine.]

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

La nchinskij rajon kolishnij rajon Stanislavskoyi z 9 listopada 1962 r Ivano Frankivskoyi oblasti URSR Administrativnim centrom rajonu bulo selishe Lanchin Lanchinskij rajon Osnovni dani Krayina SRSR URSR Okruga Oblast Stanislavska Ivano Frankivska oblast Utvorenij 17 sichnya 1940 Likvidovanij 30 grudnya 1962 Naseleni punkti ta radi Rajonnij centr Lanchin Kilkist selishnih rad 1 Kilkist silskih rad 14 1955 Rajonna vladaIstoriyaLanchinskij rajon utvorenij Ukazom Prezidiyi VR SRSR vid 17 sichnya 1940 r z gmin Lanchin Majdan Sredni i Psherosl Nadvirnyanskogo povitu Stanislavskoyi oblasti URSR Pershim sekretarem rajkomu kompartiyi priznachenij Bazanov I G do togo nachalnik politviddilu molm yasoradgospu Gornyak 1 Stalinskoyi oblasti Ukazom Prezidiyi Verhovnoyi Radi URSR 23 zhovtnya 1940 r Ivancivska silska rada peredana z Korshivskogo rajonu do Lanchinskogo rajonu U 1941 1944 rokah teritoriya rajonu vhodila do skladu Stanislavskoyi okrugi distriktu Galichina Pislya povtornogo zahoplennya teritoriyi rajonu Chervonoyu armiyeyu v lipni 1944 r bulo vidnovleno dovoyennij Lanchinskij rajon z usima administrativnimi organami i rozpochato primusovu mobilizaciyu cholovikiv Stanom na 1 veresnya 1946 roku plosha rajonu stanovila 300 km bula 1 selishna rada silskih rad 19 Pershim sekretarem rajkomu buv S Zelinskij drugim Dulenko golovoyu rajvikonkomu Tkalya Ivan Ivanovich Na 22 01 1955 v rajoni zalishilos 14 silrad Ukazom Prezidiyi Verhovnoyi Radi URSR vid 30 grudnya 1962 roku Lanchinskij rajon likvidovano selishe miskogo tipu Lanchin i Bodnarivska Sadzhavska Serednomajdanska i Tovmachicka silradi vvijshli do skladu Kolomijskogo rajonu a Volosivska Gavrilivska Kaminska Krasnyanska Parishenska Pererislyanska i Cuculivska do Bogorodchanskogo Pidpillya OUNPislya stvorennya rajonu OUN utvorila rajonnij provid yakij ocholiv pidpillya jomu pidporyadkovuvalis pidrajonni provodi do togo nosili nazvu gminnih yakim u svoyu chergu pidporyadkovuvalis stanici sil Lanchinskij rajon u pidpilli OUN z kincya 1944 r sered rajoniv Stanislavivskoyi okrugi OUN mav 10 i pidporyadkovani provodi nosili nazvu kushovih pidporyadkovuvavsya Nadvirnyanskomu nadrajonnomu provodu OUN yakij mav nomer III u cij okruzi kotra mala 22 v teritorialnomu podili OUN Na borotbu z OUN u 1944 r buli kinuti rajviddili NKVS i NKDB yaki za shtatom mali po desyatku operativnikiv i do kozhnogo z yakih bulo prikripleno mobilnu grupu z 5 15 soldativ vnutrishnih vijsk Ci grupi vden robili oblavi j obshuki a vnochi vlashtovuvali zasidki na okrayinah lisiv ta sil Dlya provokativnih dij pid viglyadom povstanciv pri rajviddilah NKVS i NKDB buli stvoreni agenturno bojovi grupi pidkupom i shantazhem stvorena agenturna merezha Ne zumivshi likviduvati takim chinom pidpillya v zimu 1945 1946 rr po vsij Zahidnij Ukrayini bula provedena t z Velika blokada dlya provedennya yakoyi v kozhnomu seli rozmistili garnizon z 20 60 soldativ i stvoreno ozbroyeni grupi istrebitelnih bataljoniv z 10 40 istrebkiv U Lanchinskomu rajonnomu provodi polyagli vsi referenti krim esbista a providnika Vasilya Malanyuka Duha zahopleno zhivim 10 kvitnya 1946 r garnizoni z sil vivedeno i pidpillya negajno aktivizuvalosya Za kviten traven 1946 r viddili UPA ta boyivki SB likviduvali v rajoni vsi grupi istrebkiv U vidpovid UMDB vlashtuvali na teritoriyi Nadvirnyanskogo nadrajonu OUN z 28 travnya do 28 lipnya Litnyu blokadu z rozmishennyam garnizoniv i masovimi oblavami odnak yim pidpillya ne vdalosya znishiti Pislya demobilizaciyi viddiliv UPA Stanislavivskoyi okrugi OUN vlitku 1947 r pidpillya rajonu popovnilosya partizanskimi kadrami sered yakih Najdich Dmitro Vasilovich referent SB Lanchinskogo rajonu 1948 1949 providnik OUN rajonu 1950 1951 Za danimi oblupravlinnya MGB u 1949 r v Lanchinskomu rajoni pidpillya OUN najaktivnishim bulo v seli Kaminne Pidpillya OUN aktivno diyalo do 1951 roku Administrativnij podil stanom na 1 veresnya 1946 rokuLanchinska selishna rada selishe Lanchin Bodnarivska silska rada selo Bodnariv Verhnomajdanska silska rada selo Verhnij Majdan hutir Guta Vishnevecka silska rada selo Vishnivci Volosivska silska rada selo Volosiv hutir Zhebrach hutir Polupi Gavrilivska silska rada selo Gavrilivka Glinkivska silska rada selo Glinki Dobrotivska silska rada selo Dobrotiv Ivanivska silska rada selo Ivanivka Kam yanska silska rada selo Kam yanka hutir Berezina Krasnyanska silska rada selo Krasna Kubayivska silska rada selo Kubayivka Lisnotarnovicka silska rada selo Lisna Tarnovicya Nizhnovelesnicka silska rada selo Nizhnya Velesnicya hutir Vorona Parishenska silska rada selo Lisna Velesnicya selo Parishe Pererislyanska silska rada selo Pererisl Sadzhavska silska rada selo Sadzhava Serednomajdanska silska rada selo Serednij Majdan Fitkivska silska rada selo Fitkiv Slobidsko Bilshivcivska silska rada selo Slobidka Bilshivcivska Staroskomorohivska silska rada selo Stari Skomorohi Hohonivska silska rada selo Hohoniv Cuculivska silska rada selo Cuculiv hutir ZavoronizhPrimitki Arhiv originalu za 26 listopada 2016 Procitovano 11 listopada 2019 Arhiv originalu za 4 zhovtnya 2018 Procitovano 11 listopada 2019 Ukrayinska RSR Administrativno teritorialnij podil na 1 veresnya 1946 roku M F Popivskij vidp red 1 vid K Ukrayinske vidavnictvo politichnoyi literaturi 1947 S 496 PDF Arhiv originalu PDF za 29 zhovtnya 2013 Procitovano 19 serpnya 2019 s Ukaz Prezidiyi Verhovnoyi Radi URSR vid 30 12 1962 Pro ukrupnennya silskih rajoniv Ukrayinskoyi RSR PDF Arhiv originalu PDF za 1 zhovtnya 2020 Procitovano 4 grudnya 2019 PDF Arhiv originalu PDF za 18 zhovtnya 2018 Procitovano 17 grudnya 2019 Ukrayinska RSR Administrativno teritorialnij podil na 1 veresnya 1946 roku M F Popivskij vidp red 1 vid K Ukrayinske vidavnictvo politichnoyi literaturi 1947 S 509 510 PosilannyaV M Klapchuk Administrativno teritorialnij podil teritoriyi suchasnoyi Ivano Frankivskoyi oblasti vid korolya Kazimira III Velikogo do nezalezhnoyi Ukrayini 10 veresnya 2019 u Wayback Machine Administrativno teritorialnij podil Ivano Frankivskoyi oblasti 29 zhovtnya 2019 u Wayback Machine

Дата публікації:
Топ