Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Федерати́вна Респу́бліка Німе́ччина (нім. Bundesrepublik Deutschland, МФА: [ˈbʊndəsʁepuˌbliːk ˈdɔʏtʃlant] (
| Bundesrepublik Deutschland Федеративна Республіка Німеччина | |||||||||||
| |||||||||||
| |||||||||||
| Девіз Gott mit uns "З нами Бог" (1949–1962) Einigkeit und Recht und Freiheit "Єдність і право і свобода" (з 1962) | |||||||||||
| Гімн "Я здався" (неофіційний, 1949–1952) | |||||||||||
 | |||||||||||
| Столиця | Боннb | ||||||||||
| Мови | Німецька | ||||||||||
| Форма правління | федеральна парламентська республіка | ||||||||||
| Федеральний канцлер | |||||||||||
| - 1949-1963 | Конрад Аденауер | ||||||||||
| - 1963-1966 | Людвіг Ергард | ||||||||||
| - 1966-1969 | Курт Георг Кізінгер | ||||||||||
| - 1969-1974 | Віллі Брандт | ||||||||||
| - 1974-1982 | Гельмут Шмідт | ||||||||||
| - 1982-1990 | Гельмут Коль | ||||||||||
| Історія | |||||||||||
| - Утворення ФРН | 7 вересня 1949 | ||||||||||
| - Об'єднання ФРН та НДР | 3 жовтня 1990 | ||||||||||
| Площа | |||||||||||
| - 1990 | 248 577 км2 | ||||||||||
| Населення | |||||||||||
| - 1950 | 50 958 000c осіб | ||||||||||
| - 1970 | 61 001 000 л. | ||||||||||
| - 1990 | 63 254 000 осіб | ||||||||||
| Густота | 254,5 осіб/км² | ||||||||||
| Валюта | Марка ФРНd (DM) | ||||||||||
| |||||||||||
| b Спочатку Бонн вважався лише тимчасовим місцем перебування урядових установ, але з початку 1970-х її називали "федеральною столицею" ("Bundeshauptstadt")). c Статистика населення відповідно до d У Саарланді з січня 1957 по липень 1959 року - французький франк та саарський франк. gДержава не припинила існування після возз’єднання, але продовжувала існування як Федеративна Республіка на розширеній території. | |||||||||||
| |||||||||||
Історія
| Цей розділ не містить . |
Виникнення та формування держави
8 травня 1945 р. — капітуляція Німеччини. Після поразки у війні Німеччина була окупована союзниками — (СРСР, США, Великою Британією та Францією). Після окупації Німеччини саме західна її частина отримала шанс на встановлення демократії. Представники трьох земельних парламентів окупаційних зон Німеччини — американської, британської та французької — розробили у 1948-49 на парламентській раді в Бонні конституцію, згідно з якою новостворена німецька держава мала стати дієвою парламентською демократією з широкими владними позиціями федерального канцлера, якого позбавляли повноважень лише через «конструктивний вотум недовіри», та федеральним президентом з обмеженими компетенціями. На відміну від Веймарської республіки, у ФРН не передбачалося конкурентного законодавства від народу, а відвертих противників демократії Конституція позбавляла основних прав, а партії, ворожі Конституції, заборонялися Федеральним конституційним судом. Підвалини держави були закріплені таким чином, що їх не можна було змінити навіть конституційною більшістю, що робило відхід від демократії неможливим. 20 вересня 1949 року на території західних окупаційних зон була утворена Федеративна Республіка Німеччина (ФРН).
7 жовтня 1949 року у радянській зоні окупації була утворена Німецька Демократична Республіка (НДР), а у 1952 році в новоствореній державі був проголошений курс на будівництво соціалізму, що сприяв легітимізації партійної диктатури марксистсько-ленінського штибу. Розрив з основами націонал-соціалістичного панування мав відбутися класово-політичним шляхом внаслідок експропріації великих землевласників та промисловців. Проте так само як і в Західній Німеччині, у НДР на керівних посадах були колишні члени НСДАП, що пройшли «денацифікацію». 13 серпня 1961 р. було споруджено «Берлінську стіну» та припинено вільне пересування між Західним і Східним Берліном. До цього дня з НДР на захід втекли до 2 млн осіб. У 1970 році ФРН підписала договори про визнання східних кордонів з СРСР, Польщею і, трохи пізніше, з Чехословаччиною[]. У 1973 році обидві німецькі держави прийняті в ООН.
Об'єднання зі Східною Німеччиною
У 1989 році було ліквідовано Берлінську стіну. На перших і останніх вільних виборах до Народної палати 18 березня 1990 більша частина «східних німців» проголосувала за партії, що вимагали швидкого вступу НДР до Федеративної Республіки Німеччина. Влітку 1990 р. відбулося остаточне об'єднання двох німецьких держав, а також створення спільного валютного союзу, узгодженого між ними. Паралельно ФРН та НДР домовилися з державами, що несли відповідальність за Берлін та усю Німеччину (США, СРСР, Великою Британією та Францією) про зовнішні внутрішньополітичні умови німецької єдності. Німецьке питання могло бути вирішеним лише за згодою всіх сусідів. Остаточне, закріплене міжнародним правом визнання польського західного кордону по Одеру та Нейсе стало передумовою для возз'єднання Німеччини в межах 1945 року.
Внутрішня та зовнішня політика
За часів Веймарської республіки праві партії мали націоналістичний характер, в той час, як ліві дотримувалися політики інтернаціоналізму. У ФРН же сили правого центру, керівником яких був Конрад Аденауер, навпаки, виступали за наднаціональну інтеграцію Західної Європи, при цьому помірковані «ліві» соціал-демократи на чолі з Куртом Шумахером (пізніше — ) набули національного профілю, надаючи перевагу питанням возз'єднання Німеччини, а не західній інтеграції. У 1960 СДПН все ж стала на бік Західних договорів, які зробили можливим вступ Англії до НКИ ще у 1895. Лише на підставі визнання Західних договорів соціал-демократи змогли вступити до уряду широкої коаліції у 1966 як молодший партнер, а у 1969 під керівництвом соціал-демократичного федерального канцлера Віллі Брандта розпочати «нову східну політику», що дозволила ФРН зробити свій внесок у послаблення напруженості між Заходом і Сходом, перехід відносин з Польщею завдяки визнанню кордону по Одеру-Нейсе на новий рівень та встановлення договірно врегульованих стосунків зі Східною Німеччиною.
Висока кон'юнктура забезпечила успіх соціальній ринковій економіці, яку запровадив перший Федеральний міністр економіки Людвіг Ерхард: вона дозволила швидко інтегруватися великій кількості вигнанців з колишніх східних регіонів Третього рейху, Судетської області та інших районів східної частини Центральної та Південно-Східної Європи. Вона вирішальним чином сприяла стиранню класових та конфесійних суперечностей, що значно зменшувало привабливість радикальних партій, а великим демократичним партіям — спочатку ХДС і ХСС, а потім СДПН — дозволило перетворитися на всенародні. Але процвітання також надало можливість багатьом громадянам ФРН не ставити самим собі та не дозволяти, щоб їм ставили питання про їх власну роль у період 1933—1945. Філософ назвав таке ставлення до власного минулого «колективним замовчуванням» та оцінив таке явище як необхідне для стабілізації західнонімецької демократії[].
Економіка
Протягом усього післявоєнного періоду в Західній Німеччині не вважалося прийнятним як централізоване економічне планування, так і необмежене вільне підприємництво, в системі соціального ринкового господарства робітники розглядалися як учасники процесу управління промисловим підприємством. В обов'язки федерального уряду входив нагляд за постачанням до підприємств основних продуктів промислового виробництва, (зокрема вугілля, сталі та електроенергії), а також стимулювання економічного зростання, підтримка стабільного рівня цін та забезпечення сприятливого платіжного балансу. Однак можливості федерального уряду для здійснення ефективного управління економікою були сильно обмеженими через децентралізованість влади ФРН. Центральний банк (Бундесбанк) був незалежним та не підлягав контролю зі сторони уряду. Значну роль в економіці ФРН відігравав банківський капітал, оскільки промисловість країни в значному ступені опиралася на нього. У 1989 році інфляція у ФРН становила 3 % на рік, а темпи економічного зростання — 4 % на рік.
Західна Німеччина була другою після США державою за обсягом імпорту та експорту. За показниками експорту ФРН у 1986 році вдалося випередити США, а у 1989 — Японію. Сприятлива динаміка західнонімецького експорту у післявоєнний період, за винятком економічної кризи 1974-75, була результатом додатного платіжного балансу та стабільного підвищення курсу марки ФРН.
Транспорт
Післявоєнне розділення країни викликало необхідність кардинальної перебудови всієї транспортної системи Західної Німеччини. Транспортні шляхи, що простягнулися у південному напрямку від Роттердама та північних портів ФРН, набули першочергового значення, в той час, як раніше дуже важливий напрямок із заходу на Берлін та далі на схід втратив своє колишнє значення. Після поділу Німеччини відбувся і поділ систем залізничного транспорту. У Західній Німеччині залізничні шляхи були реконструйовані Федеральною системою залізничних шляхів сполучення («Дойче Бундесбан»). У 1990 р., до об'єднання Німеччини, залізнична мережа ФРН становила 30 тис. км шляхів, з яких 12 тис. км було електрифіковано, на інших шляхах використовувалися теплотяги. У Східній Німеччині, для порівняння, протяжність залізничних шляхів становила майже 14,5 тис. км, з яких 4 тис. км було електрифіковано.
Населення
| Рік | Населення (x 1 000) |
|---|---|
| 1990 | 63 726 |
| 1989 | 62 679 |
| 1988 | 61 715 |
| 1987 | 61 238 |
| 1986 | 61 140 |
| 1985 | 61 020 |
| 1984 | 61 049 |
| 1983 | 61 307 |
| 1982 | 61 546 |
| 1981 | 61 713 |
| 1980 | 61 658 |
| 1979 | 61 439 |
| 1978 | 61 322 |
| 1977 | 61 353 |
| 1976 | 61 442 |
| 1975 | 61 645 |
| 1974 | 61 991 |
| 1973 | 62 101 |
| 1972 | 61 809 |
| 1971 | 61 503 |
| 1970 | 61 001 |
| 1969 | 61 195 |
| 1968 | 60 463 |
| 1967 | 59 948 |
| 1966 | 59 793 |
| 1965 | 59 297 |
| 1964 | 58 587 |
| 1963 | 57 865 |
| 1962 | 57 247 |
| 1961 | 56 589 |
| 1960 | 55 958 |
| 1959 | 55 257 |
| 1958 | 54 719 |
| 1957 | 54 064 |
| 1956 | 53 340 |
| 1955 | 53 518 |
| 1954 | 52 943 |
| 1953 | 52 454 |
| 1952 | 51 864 |
| 1951 | 51 435 |
| 1950 | 50 958 |
Релігія
нім. Forschungsgruppe Weltanschauungen in Deutschland
| Рік | Протестанти [%] | Католики [%] | Мусульмани [%] | -/інші [%] |
|---|---|---|---|---|
| 1950 | 50.6 | 45.8 | - | 3.6 |
| 1961 | 51.1 | 45.5 | - | 3.5 |
| 1970 | 49.0 | 44.6 | 1.3 | 3.9 |
| 1980 | 42.3 | 43.3 | - | - |
| 1987 | 41.6 | 42.9 | 2.7 | 11.4 |
Примітки
- Applegate, Celia (ed.). Music and German National Identity. University of Chicago Press. 2002. p. 263.
- [1] [ 5 грудня 2011 у Wayback Machine.]
- Bevölkerungsstand [[https://web.archive.org/web/20131113231041/https://www.destatis.de/DE/ZahlenFakten/Indikatoren/LangeReihen/Bevoelkerung/lrbev03.html Архівовано 13 листопада 2013 у Wayback Machine.]
- Max Mangold (ed.), ред. (1995). Duden, Aussprachewörterbuch (Duden Pronunciation Dictionary) (German) (вид. 6th ed.). Mannheim: Dudenverlag (Bibliographisches Institut & F.A. Brockhaus AG. с. pp 271, 53f. ISBN .
{{}}:|pages=має зайвий текст () - FOWID Religionszugehörigkeit Bevölkerung 1970—2011 (online [ 15 жовтня 2015 у Wayback Machine.]; PDF-Datei; 173 kB)
Нотатки
- З 1952 по 1991 рік офіційним державним гімном Німеччини був Deutschlandlied повністю, але на офіційних заходах співалася тільки третя строфа.
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Федеративна Республіка Німеччина (1949—1990)
- Германия. Экономика
Координати: 50°44′02″ пн. ш. 7°05′59″ сх. д. / 50.73389° пн. ш. 7.09972° сх. д.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Federati vna Respu blika Nime chchina nim Bundesrepublik Deutschland MFA ˈbʊndesʁepuˌbliːk ˈdɔʏtʃlant prosluhati takozh FRN abo Za hidna Nime chchina prijnyata nazva Nimechchini v period z 7 veresnya 1949 roku zasnuvannya derzhavi na teritoriyi Trizoniyi do 3 zhovtnya 1990 roku Vozz yednannya Nimechchini Protyagom cogo periodu FRN tilki odin raz zminyuvala kordoni 1 sichnya 1957 roku do neyi priyednalasya zemlya Saar Bundesrepublik Deutschland Federativna Respublika Nimechchina 1949 1990 g Prapor GerbDeviz Gott mit uns Z nami Bog 1949 1962 Einigkeit und Recht und Freiheit Yednist i pravo i svoboda z 1962 Gimn Ya zdavsya neoficijnij 1949 1952 source source track track Deutschlandlied Pisnya Nimechchini 1952 1990 source source track track track track track track track track track track track track Federativna Respublika Nimechchina istorichni kordoni na kartiTeritoriya Federativnoyi Respubliki Nimechchina Zahidna Nimechchina vid priyednannya Saaru 1 sichnya 1957 roku do vozz yednannya Nimechchini 3 zhovtnya 1990 r Svitlo zelenim kolorom ne duzhe chitko na teritoriyi NDR poznachena teritoriya zahidnogo Berlinu u skladi FRN yak osoblive politichne utvorennya misto derzhava Stolicya BonnbMovi NimeckaForma pravlinnya federalna parlamentska respublikaFederalnij kancler 1949 1963 Konrad Adenauer 1963 1966 Lyudvig Ergard 1966 1969 Kurt Georg Kizinger 1969 1974 Villi Brandt 1974 1982 Gelmut Shmidt 1982 1990 Gelmut KolIstoriya Utvorennya FRN 7 veresnya 1949 Ob yednannya FRN ta NDR 3 zhovtnya 1990Plosha 1990 248 577 km2Naselennya 1950 50 958 000c osib 1970 61 001 000 l 1990 63 254 000 osib Gustota 254 5 osib km Valyuta Marka FRNd DM Poperednik NastupnikTrizoniyaSaar protektorat 1947 1956 Federativna Respublika Nimechchina z 1990b Spochatku Bonn vvazhavsya lishe timchasovim miscem perebuvannya uryadovih ustanov ale z pochatku 1970 h yiyi nazivali federalnoyu stoliceyu Bundeshauptstadt c Statistika naselennya vidpovidno do d U Saarlandi z sichnya 1957 po lipen 1959 roku francuzkij frank ta saarskij frank g Derzhava ne pripinila isnuvannya pislya vozz yednannya ale prodovzhuvala isnuvannya yak Federativna Respublika na rozshirenij teritoriyi Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Federativna Respublika Nimechchina 1949 1990 U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Nimechchina znachennya Teritoriya Zahidnoyi Nimechchini Zemli Nimeckoyi Demokratichnoyi Respubliki Shidna Nimechchina na yaki pretenduvala Zahidna Nimechchina do 1973 Zemli Nimechchini do 1937 roku yaki buli aneksovani Polsheyu ta Radyanskim Soyuzom pislya Drugoyi svitovoyi vijni na yaki pretenduvala Zahidna Nimechchina do 1972IstoriyaCej rozdil ne mistit posilan na dzherela Vi mozhete dopomogti polipshiti cej rozdil dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno Shema podilu Nimechchini pislya Drugoyi Svitovoyi VijniViniknennya ta formuvannya derzhavi 8 travnya 1945 r kapitulyaciya Nimechchini Pislya porazki u vijni Nimechchina bula okupovana soyuznikami SRSR SShA Velikoyu Britaniyeyu ta Franciyeyu Pislya okupaciyi Nimechchini same zahidna yiyi chastina otrimala shans na vstanovlennya demokratiyi Predstavniki troh zemelnih parlamentiv okupacijnih zon Nimechchini amerikanskoyi britanskoyi ta francuzkoyi rozrobili u 1948 49 na parlamentskij radi v Bonni konstituciyu zgidno z yakoyu novostvorena nimecka derzhava mala stati diyevoyu parlamentskoyu demokratiyeyu z shirokimi vladnimi poziciyami federalnogo kanclera yakogo pozbavlyali povnovazhen lishe cherez konstruktivnij votum nedoviri ta federalnim prezidentom z obmezhenimi kompetenciyami Na vidminu vid Vejmarskoyi respubliki u FRN ne peredbachalosya konkurentnogo zakonodavstva vid narodu a vidvertih protivnikiv demokratiyi Konstituciya pozbavlyala osnovnih prav a partiyi vorozhi Konstituciyi zaboronyalisya Federalnim konstitucijnim sudom Pidvalini derzhavi buli zakripleni takim chinom sho yih ne mozhna bulo zminiti navit konstitucijnoyu bilshistyu sho robilo vidhid vid demokratiyi nemozhlivim 20 veresnya 1949 roku na teritoriyi zahidnih okupacijnih zon bula utvorena Federativna Respublika Nimechchina FRN Berlinskij mur 7 zhovtnya 1949 roku u radyanskij zoni okupaciyi bula utvorena Nimecka Demokratichna Respublika NDR a u 1952 roci v novostvorenij derzhavi buv progoloshenij kurs na budivnictvo socializmu sho spriyav legitimizaciyi partijnoyi diktaturi marksistsko leninskogo shtibu Rozriv z osnovami nacional socialistichnogo panuvannya mav vidbutisya klasovo politichnim shlyahom vnaslidok ekspropriaciyi velikih zemlevlasnikiv ta promislovciv Prote tak samo yak i v Zahidnij Nimechchini u NDR na kerivnih posadah buli kolishni chleni NSDAP sho projshli denacifikaciyu 13 serpnya 1961 r bulo sporudzheno Berlinsku stinu ta pripineno vilne peresuvannya mizh Zahidnim i Shidnim Berlinom Do cogo dnya z NDR na zahid vtekli do 2 mln osib U 1970 roci FRN pidpisala dogovori pro viznannya shidnih kordoniv z SRSR Polsheyu i trohi piznishe z Chehoslovachchinoyu dzherelo U 1973 roci obidvi nimecki derzhavi prijnyati v OON Ob yednannya zi Shidnoyu Nimechchinoyu U 1989 roci bulo likvidovano Berlinsku stinu Na pershih i ostannih vilnih viborah do Narodnoyi palati 18 bereznya 1990 bilsha chastina shidnih nimciv progolosuvala za partiyi sho vimagali shvidkogo vstupu NDR do Federativnoyi Respubliki Nimechchina Vlitku 1990 r vidbulosya ostatochne ob yednannya dvoh nimeckih derzhav a takozh stvorennya spilnogo valyutnogo soyuzu uzgodzhenogo mizh nimi Paralelno FRN ta NDR domovilisya z derzhavami sho nesli vidpovidalnist za Berlin ta usyu Nimechchinu SShA SRSR Velikoyu Britaniyeyu ta Franciyeyu pro zovnishni vnutrishnopolitichni umovi nimeckoyi yednosti Nimecke pitannya moglo buti virishenim lishe za zgodoyu vsih susidiv Ostatochne zakriplene mizhnarodnim pravom viznannya polskogo zahidnogo kordonu po Oderu ta Nejse stalo peredumovoyu dlya vozz yednannya Nimechchini v mezhah 1945 roku Vnutrishnya ta zovnishnya politikaFederalnij kancler FRN Villi Brandt Za chasiv Vejmarskoyi respubliki pravi partiyi mali nacionalistichnij harakter v toj chas yak livi dotrimuvalisya politiki internacionalizmu U FRN zhe sili pravogo centru kerivnikom yakih buv Konrad Adenauer navpaki vistupali za nadnacionalnu integraciyu Zahidnoyi Yevropi pri comu pomirkovani livi social demokrati na choli z Kurtom Shumaherom piznishe nabuli nacionalnogo profilyu nadayuchi perevagu pitannyam vozz yednannya Nimechchini a ne zahidnij integraciyi U 1960 SDPN vse zh stala na bik Zahidnih dogovoriv yaki zrobili mozhlivim vstup Angliyi do NKI she u 1895 Lishe na pidstavi viznannya Zahidnih dogovoriv social demokrati zmogli vstupiti do uryadu shirokoyi koaliciyi u 1966 yak molodshij partner a u 1969 pid kerivnictvom social demokratichnogo federalnogo kanclera Villi Brandta rozpochati novu shidnu politiku sho dozvolila FRN zrobiti svij vnesok u poslablennya napruzhenosti mizh Zahodom i Shodom perehid vidnosin z Polsheyu zavdyaki viznannyu kordonu po Oderu Nejse na novij riven ta vstanovlennya dogovirno vregulovanih stosunkiv zi Shidnoyu Nimechchinoyu Visoka kon yunktura zabezpechila uspih socialnij rinkovij ekonomici yaku zaprovadiv pershij Federalnij ministr ekonomiki Lyudvig Erhard vona dozvolila shvidko integruvatisya velikij kilkosti vignanciv z kolishnih shidnih regioniv Tretogo rejhu Sudetskoyi oblasti ta inshih rajoniv shidnoyi chastini Centralnoyi ta Pivdenno Shidnoyi Yevropi Vona virishalnim chinom spriyala stirannyu klasovih ta konfesijnih superechnostej sho znachno zmenshuvalo privablivist radikalnih partij a velikim demokratichnim partiyam spochatku HDS i HSS a potim SDPN dozvolilo peretvoritisya na vsenarodni Ale procvitannya takozh nadalo mozhlivist bagatom gromadyanam FRN ne staviti samim sobi ta ne dozvolyati shob yim stavili pitannya pro yih vlasnu rol u period 1933 1945 Filosof nazvav take stavlennya do vlasnogo minulogo kolektivnim zamovchuvannyam ta ociniv take yavishe yak neobhidne dlya stabilizaciyi zahidnonimeckoyi demokratiyi dzherelo EkonomikaProtyagom usogo pislyavoyennogo periodu v Zahidnij Nimechchini ne vvazhalosya prijnyatnim yak centralizovane ekonomichne planuvannya tak i neobmezhene vilne pidpriyemnictvo v sistemi socialnogo rinkovogo gospodarstva robitniki rozglyadalisya yak uchasniki procesu upravlinnya promislovim pidpriyemstvom V obov yazki federalnogo uryadu vhodiv naglyad za postachannyam do pidpriyemstv osnovnih produktiv promislovogo virobnictva zokrema vugillya stali ta elektroenergiyi a takozh stimulyuvannya ekonomichnogo zrostannya pidtrimka stabilnogo rivnya cin ta zabezpechennya spriyatlivogo platizhnogo balansu Odnak mozhlivosti federalnogo uryadu dlya zdijsnennya efektivnogo upravlinnya ekonomikoyu buli silno obmezhenimi cherez decentralizovanist vladi FRN Centralnij bank Bundesbank buv nezalezhnim ta ne pidlyagav kontrolyu zi storoni uryadu Znachnu rol v ekonomici FRN vidigravav bankivskij kapital oskilki promislovist krayini v znachnomu stupeni opiralasya na nogo U 1989 roci inflyaciya u FRN stanovila 3 na rik a tempi ekonomichnogo zrostannya 4 na rik Zahidna Nimechchina bula drugoyu pislya SShA derzhavoyu za obsyagom importu ta eksportu Za pokaznikami eksportu FRN u 1986 roci vdalosya viperediti SShA a u 1989 Yaponiyu Spriyatliva dinamika zahidnonimeckogo eksportu u pislyavoyennij period za vinyatkom ekonomichnoyi krizi 1974 75 bula rezultatom dodatnogo platizhnogo balansu ta stabilnogo pidvishennya kursu marki FRN TransportVolkswagen Kafer vipuskavsya nimeckoyu kompaniyeyu Volkswagen AG z 1938 roku Ye najmasovishim avtomobilem v istoriyi Pislyavoyenne rozdilennya krayini viklikalo neobhidnist kardinalnoyi perebudovi vsiyeyi transportnoyi sistemi Zahidnoyi Nimechchini Transportni shlyahi sho prostyagnulisya u pivdennomu napryamku vid Rotterdama ta pivnichnih portiv FRN nabuli pershochergovogo znachennya v toj chas yak ranishe duzhe vazhlivij napryamok iz zahodu na Berlin ta dali na shid vtrativ svoye kolishnye znachennya Pislya podilu Nimechchini vidbuvsya i podil sistem zaliznichnogo transportu U Zahidnij Nimechchini zaliznichni shlyahi buli rekonstrujovani Federalnoyu sistemoyu zaliznichnih shlyahiv spoluchennya Dojche Bundesban U 1990 r do ob yednannya Nimechchini zaliznichna merezha FRN stanovila 30 tis km shlyahiv z yakih 12 tis km bulo elektrifikovano na inshih shlyahah vikoristovuvalisya teplotyagi U Shidnij Nimechchini dlya porivnyannya protyazhnist zaliznichnih shlyahiv stanovila majzhe 14 5 tis km z yakih 4 tis km bulo elektrifikovano NaselennyaIstoriya NimechchiniStarodavnya NimechchinaGermanciStarodavnya GermaniyaVelike pereselennya narodivSerednovichna NimechchinaFrankske korolivstvoShidne Frankske korolivstvoKorolivstvo NimechchinaGanzejska uniyaSvyashenna Rimska imperiyaOb yednannya NimechchiniPrussiyaRejnskij soyuzNimeckij soyuzRevolyuciya 1848 1849 rokiv u NimechchiniPivnichnonimeckij soyuzNovitnya istoriyaNimechchina u Pershij svitovij vijniVejmarska respublikaTretij RejhOkupaciya soyuznikami NimechchiniRozdilennya krayini FRN NDR Zahidnij Berlin ta SaarVozz yednannya NimechchiniSuchasna NimechchinaPortal Nimechchina pereglyanutiredaguvatiRik Naselennya x 1 000 1990 63 7261989 62 6791988 61 7151987 61 2381986 61 1401985 61 0201984 61 0491983 61 3071982 61 5461981 61 7131980 61 6581979 61 4391978 61 3221977 61 3531976 61 4421975 61 6451974 61 9911973 62 1011972 61 8091971 61 5031970 61 0011969 61 1951968 60 4631967 59 9481966 59 7931965 59 2971964 58 5871963 57 8651962 57 2471961 56 5891960 55 9581959 55 2571958 54 7191957 54 0641956 53 3401955 53 5181954 52 9431953 52 4541952 51 8641951 51 4351950 50 958Religiya nim Forschungsgruppe Weltanschauungen in Deutschland Rik Protestanti Katoliki Musulmani inshi 1950 50 6 45 8 3 61961 51 1 45 5 3 51970 49 0 44 6 1 3 3 91980 42 3 43 3 1987 41 6 42 9 2 7 11 4PrimitkiApplegate Celia ed Music and German National Identity University of Chicago Press 2002 p 263 1 5 grudnya 2011 u Wayback Machine Bevolkerungsstand https web archive org web 20131113231041 https www destatis de DE ZahlenFakten Indikatoren LangeReihen Bevoelkerung lrbev03 html Arhivovano13 listopada 2013 u Wayback Machine Max Mangold ed red 1995 Duden Ausspracheworterbuch Duden Pronunciation Dictionary German vid 6th ed Mannheim Dudenverlag Bibliographisches Institut amp F A Brockhaus AG s pp 271 53f ISBN 3 411 04066 1 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite book title Shablon Cite book cite book a pages maye zajvij tekst dovidka FOWID Religionszugehorigkeit Bevolkerung 1970 2011 online 15 zhovtnya 2015 u Wayback Machine PDF Datei 173 kB NotatkiZ 1952 po 1991 rik oficijnim derzhavnim gimnom Nimechchini buv Deutschlandlied povnistyu ale na oficijnih zahodah spivalasya tilki tretya strofa PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Federativna Respublika Nimechchina 1949 1990 Germaniya Ekonomika Koordinati 50 44 02 pn sh 7 05 59 sh d 50 73389 pn sh 7 09972 sh d 50 73389 7 09972