Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Ге́льмут Шмідт (нім. Helmut Heinrich Waldemar Schmidt; 23 грудня 1918, Гамбург — 10 листопада 2015, там само) — німецький політичний і державний діяч, канцлер Німеччини у 1974–1982. Визнаний у німецькій і європейській політиці «кризовий менеджер».
| Гельмут Шмідт | |
|---|---|
| Helmut Schmidt | |
 | |
| Федеральний канцлер ФРН | |
| 1974 — 1982 | |
| Попередник | Віллі Брандт |
| Наступник | Гельмут Коль |
| Нині на посаді | |
| Міністр фінансів | |
| 1972 — 1974 | |
| Міністр економіки | |
| 1972 | |
| Міністр оборони | |
| 1969 — 1972 | |
| | |
| Народився | 23 грудня 1918 Гамбург, Німеччина |
| Помер | 10 листопада 2015 (96 років) Гамбург, Німеччина |
| Похований | Ольсдорфський цвинтар |
| Відомий як | політик, економіст, державний службовець, письменник-документаліст, письменник, державний діяч, видавець, міністр |
| Громадянство | Німеччина |
| Alma mater | Гамбурзький університет (1949), Консерваторія Кліндворта-Шарвенка і d (1937) |
| Політична партія | |
| Батько | d |
| Мати | d |
| У шлюбі з | Локі Шмідт |
| Діти | d |
| Релігія | лютеранство |
| Нагороди | |
 | |
 Висловлювання у Вікіцитатах | |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
У 1953–1962 та 1965–1987 — член Соціал-демократичної партії Німеччини, депутат Бундестагу від цієї партії. Був багаторічним соратником і конкурентом, і згодом став наступником на посаді Бундесканцлера іншого видатного німецького державного діяча і політика — Віллі Брандта.
Сім'я та походження
Батько Шмідта Густав (1888—1981) був незаконнонародженим (позашлюбним) сином Людвига Гумбеля, банкіра єврейського походження з міста Бернбург та офіціантки-німкені. Він був усиновлений гамбурзькою родиною простих докерів Шмідтів, з роками одержав освіту викладача економії і став вчителем. Сім'я Шмідт пізніше приховала єврейські корені батька Гельмута, підробивши його свідоцтво про народження. Інакше йому не вдалося б пройти «арійську» перевірку на «чистоту раси» і двері більшості державних і суспільних інституцій виявилися би для Гельмута як «чверть-єврея» зачиненими. Історію про єврейські коріння свого батька Г.Шмідт повідомив лише в 1980 році Валері Жискар д'Естену у довірливій приватній розмові. Жискар д'Естен її оприлюднив у 1988 за згодою Шмідта у своїй книзі Le Pouvoir et la Vie («Влада і життя»). Сам Г.Шмідт пізніше розповідав у телеінтерв'ю, що його батько все життя соромився не так свого єврейського коріння, як позашлюбного народження.
Юність та воєнні роки
У 1936 (у 18 років), будучи школярем, Шмідт взяв участь у організованному НСДАП марші з Гамбурга в Нюрнберг — на Нюрнберзький партійний з'їзд. Був, за словами історика Генріха Вінклера, вражений «соціалістичною» та «солідаристською» складовою нацистської пропаганди. У «Спогадах дитинства» сам Шмідт пише, що його походження вплинуло на неприйняття націонал-соціалізму в цілому.
Того ж року поступив у школу морських юнг, але був звідти відрахований за недодержання дисципліни (за його власним визнанням — «за довгий язик»). У 1937 закінчив середню школу (склав іспити) та був призваний до зенітного підрозділу ППО. У 1939 одержав звання фельдфебелю запасу, а у 1941 став лейтенантом легко-зенітних військ ППО. Під час Другої світової війни брав участь у протиповітряній обороні Бремена, на Східному фронті брав участь у блокаді Ленінграда, працював в міністерстві авіаційної промисловості. У 1944-1945 у званні старшого лейтенанта командував артилерійською батареєю на Західному фронті, в березні 1945 потрапив у полон до союзників і пробув там до серпня. За військові заслуги лейтенант Шмідт здобув «Залізний хрест».
Повоєнні роки
У британському таборі для полонених зійшовся з німецькими соціал-демократами.
Після війни Шмідт вивчав народне господарство, державне право та політологію в Гамбурзькому університеті, закінчив університет в 1949. Студентом вступив до Соціал-демократичної партії, а згодом очолив її студентське об'єднання.
Після закінчення університету працював у департаменті економіки та транспорту Гамбурзького маґістрату. У 1953 і 1965 обирався депутатом Бундестагу, а в перерві обіймав пост сенатора вільного міста Гамбурга з внутрішніх справ.
У 1967-1969 очолював фракцію СДПН.
У сформованому 1969 року уряді Віллі Брандта очолював почергово Міністерство оборони, Міністерства економіки, Міністерство фінансів, а на завершення два тижні керував МЗС.
На посаді канцлера
Прийшов на посаду бундесканцлера (був висунутий керівництвом СДПН як лідер партії) після добровільної відставки Віллі Брандта внаслідок «шпигунської афери» — розкриття агента «Штазі» , персонального секретаря канцлера. 16 травня 1974 Бундестаг переважною більшістю проголосував за призначення Шмідта 5-м канцлером ФРН.
Був прихильником жорсткої лінії в боротьбі з лівим екстремізмом та тероризмом («Фракція Червоної Армії»).
Прихильник поліпшення відносин з Францією, один із ініціаторів Гельсінських угод.
Внаслідок виходу партії Вільних демократів із урядової коаліції з СДПН (літо 1982), втратив більшість у Бундестазі.
Спробував організувати однопартійний уряд через вотум довіри, але програв його і був змушений поступися новій коаліції ХДС/ХСС-ПВД, яка створила уряд на чолі з Гельмутом Колем.
Кризовий менеджер
Вперше Шмідт завоював широку популярність і високу репутацію вмілого та рішучого організатора-менеджера, коли займав посаду сенатора (міністра) з внутрішніх питань та заступника Обер-бургомістра Гамбургу — під час катастрофічної штормової повені в ніч з 16 на 17 лютого 1962 року, коли тільки в регіоні Гамбургу загинули 314 осіб.
Він оперативно координував широкомасштабне використання аварійних служб, служби надзвичайних ситуацій та цивільної оборони. Не чекаючи на правове підтвердження своїх дій, він скористався наявними контактами з Бундесвером і НАТО; домігся, щоби були швидко надані вертольоти, інженерне обладнання та матеріали, задіяні війська бундесверу і союзників.
Вдруге його вміння, розум, мужність, твердість і рішучість знадобилися під час його канцлерства (1974—1982), коли терористи з ультралівої «Фракції Червоної Армії» почали у жовтні 1977 по всій Німеччині підривати бомби, вимагати викупу або звільнення з тюрем своїх поплічників, захоплювати заручників і вбивати німецьких політиків та промисловців (так звана ).
Підпільні радикали, які за багатьма ознаками були таємно керовані з-за східного кордону, вимагали від уряду ФРН піти з ними на переговори та визнати їхні вимоги. Але Шмідт тримався принципово непохитної жорсткої лінії та рішучої тактики, яка врешті-решт перемогла.
Ця його позиція отримала в той час широке міжнародне визнання, але згодом — також різку критику з боку родичів жертв терористів. В одному з пізніших інтерв'ю (2007) вибачився перед ними, сказавши, що мав величезну персональну відповідальність за життя інших людей — потенційних кандидатів в заручники. Викрадення прорадянською палестинською терористичною організацією Народний фронт визволення Палестини відомого промисловця Ганса Шляйєра, а потім його вбивство — Шмідт визнав, що і досі сприймає це як екзистенційну власну загрозу, яка його пригнічує.
Політичні погляди
Внутрішня політика
Шмідт назвав масове безробіття найбільшою німецькою проблемою нашого часу. Він схвалював політику свого наступника Герхарда Шрьодера і бачив у ній перший крок до усунення наслідків демографічних змін у Німеччині. Але програма реформ, на його погляд, була недостатньою, тому він уже в 1990-х роках виступав за дерегуляцію ринку праці та за зниження захисту від звільнень. Допомога з безробіття має зменшитися. Крім того, на його думку, профспілки мали надто великий вплив.
Суспільство
Мультикультурне суспільство Шмідт назвав «ілюзією інтелектуалів». За його словами, концепт «мультікульті» важко поєднується з демократичним суспільством. Він вважав помилкою запрошення до ФРН робочої сили з інших країн на початку 1960-х років.
Зовнішня політика
У зовнішній політиці дуже цінував принцип невтручання у внутрішні справи суверенних держав.
Шмідт — супротивник вступу Туреччини в Європейський союз. Він побоюється зниження зовнішньополітичної дієздатності союзу, а також труднощі інтеграції турецьких іммігрантів у Німеччині в німецьке суспільство.
Дружба
Шмідт описав убитого президента Єгипту Анвара Садата як одного зі своїх друзів зі світу політики, підтримував дружбу з колишнім президентом Франції Валері Жискар д'Естеном. Його оточення також включало колишнього прем’єр-міністра Сінгапуру Лі Куан Ю та колишніх державних секретарів США Джорджа Шульца та Генрі Кіссінджера. Кіссінджер офіційно заявив, що хотів би померти раніше Гельмута Шмідта, тому що не хотів би жити у світі без нього.
Ставлення до релігії
Як і переважна більшість північних німців, належить до євангелічно-лютеранської церкви. Отримав добру релігійну освіту, але не в колі сім'ї, не у батьківському домі, а у пастора місцевої церкви під час підготовки до конфірмації у 1934.
- « — Я дійсно вірив, що Бог існує, але його буття у трьох особах мені було важко уявити». Після того, як Шмідт у кінці війни дізнався про Голокост, розчарувався у релігії.
- « — Бог дозволив багато дуже поганих речей. Він дозволив Аушвіц. Він дозволив вбивство шести мільйонів євреїв. Він дозволив обидві світові війни. Я повинен зізнатися, що за словами „Божа праведність“, нічого не можу дійсно реального собі уявити».
Але Шмідт ніколи так і не став атеїстом.
Цікаві факти
Відомі висловлювання Шмідта
- Висловлювання Г.Шмідта, яке помилково приписують Маргарет Тетчер:
 | СРСР — це Верхня Вольта з ракетами |  |
Примітки
- Політики: Гельмуту Шмідту — 90 [ 17 листопада 2015 у Wayback Machine.] // Німецька Хвиля, 23.12.2008
- . Архів оригіналу за 16 листопада 2015. Процитовано 17 листопада 2015.
- Deutscher Herbst: «Ich bin in Schuld verstrickt» [ 9 листопада 2015 у Wayback Machine.] // Die Zeit, 30.08.2007 (нім.)
- Гельмут Шмідт і Ріхард фон Вайцзеккер під час дискусії [ 19 листопада 2015 у Wayback Machine.] на телеканалі ARD, 6.07.2007 (нім.)
- Tür an Tür mit Helmut Schmidt // Bild (нім.)
- Obervolta mit Raketen...[недоступне посилання] // Fokus (нім.)
- Das Imperium Expandiert // Der Spiegel (нім.)
Література
- Р. А. Кривонос. Шмідт Гельмут // Українська дипломатична енциклопедія : у 2 т. / ред. кол.: Л. В. Губерський (голова) та ін. — К. : Знання України, 2004. — Т. 2 : М — Я. — 812 с. — .
Посилання
- Любко Петренко. Гельмут Шмідт і українсько-російська війна. На смерть одного з найпопулярніших німецьких політиків // zaxid.net, 12.11.2015 [ 16 листопада 2015 у Wayback Machine.]
- Історія Гельмута Шмідта у фотографіях [ 12 листопада 2015 у Wayback Machine.] // ARD (40 foto + коментарі) (нім.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ge lmut Shmidt nim Helmut Heinrich Waldemar Schmidt 23 grudnya 1918 19181223 Gamburg 10 listopada 2015 tam samo nimeckij politichnij i derzhavnij diyach kancler Nimechchini u 1974 1982 Viznanij u nimeckij i yevropejskij politici krizovij menedzher Gelmut ShmidtHelmut SchmidtGelmut ShmidtFederalnij kancler FRN1974 1982Poperednik Villi BrandtNastupnik Gelmut KolNini na posadiMinistr finansiv1972 1974Ministr ekonomiki1972Ministr oboroni1969 1972Narodivsya 23 grudnya 1918 1918 12 23 Gamburg NimechchinaPomer 10 listopada 2015 2015 11 10 96 rokiv Gamburg NimechchinaPohovanij Olsdorfskij cvintarVidomij yak politik ekonomist derzhavnij sluzhbovec pismennik dokumentalist pismennik derzhavnij diyach vidavec ministrGromadyanstvo NimechchinaAlma mater Gamburzkij universitet 1949 Konservatoriya Klindvorta Sharvenka i d 1937 Politichna partiya Nacional socialistichna robitnicha partiya Nimechchini Social demokratichna partiya NimechchiniBatko dMati dU shlyubi z Loki ShmidtDiti dReligiya lyuteranstvoNagorodi d 1989 d 1972 d 2012 d 1988 d 2012 d 2014 d 1983 d 2007 d 2005 d 2009 d d d d cherven 1979 d d 1978 d 1983 d 2010 d 2008 Lyudina roku Financial Times 1975 pochesnij doktor d gruden 2003 d 2007 pochesnij gromadyanin d 1983 pochesnij gromadyanin d 1995 d 5 lyutogo 1981 Vislovlyuvannya u Vikicitatah Mediafajli u Vikishovishi U 1953 1962 ta 1965 1987 chlen Social demokratichnoyi partiyi Nimechchini deputat Bundestagu vid ciyeyi partiyi Buv bagatorichnim soratnikom i konkurentom i zgodom stav nastupnikom na posadi Bundeskanclera inshogo vidatnogo nimeckogo derzhavnogo diyacha i politika Villi Brandta Sim ya ta pohodzhennyaBatko Shmidta Gustav 1888 1981 buv nezakonnonarodzhenim pozashlyubnim sinom Lyudviga Gumbelya bankira yevrejskogo pohodzhennya z mista Bernburg ta oficiantki nimkeni Vin buv usinovlenij gamburzkoyu rodinoyu prostih dokeriv Shmidtiv z rokami oderzhav osvitu vikladacha ekonomiyi i stav vchitelem Sim ya Shmidt piznishe prihovala yevrejski koreni batka Gelmuta pidrobivshi jogo svidoctvo pro narodzhennya Inakshe jomu ne vdalosya b projti arijsku perevirku na chistotu rasi i dveri bilshosti derzhavnih i suspilnih institucij viyavilisya bi dlya Gelmuta yak chvert yevreya zachinenimi Istoriyu pro yevrejski korinnya svogo batka G Shmidt povidomiv lishe v 1980 roci Valeri Zhiskar d Estenu u dovirlivij privatnij rozmovi Zhiskar d Esten yiyi oprilyudniv u 1988 za zgodoyu Shmidta u svoyij knizi Le Pouvoir et la Vie Vlada i zhittya Sam G Shmidt piznishe rozpovidav u teleinterv yu sho jogo batko vse zhittya soromivsya ne tak svogo yevrejskogo korinnya yak pozashlyubnogo narodzhennya Yunist ta voyenni rokiU 1936 u 18 rokiv buduchi shkolyarem Shmidt vzyav uchast u organizovannomu NSDAP marshi z Gamburga v Nyurnberg na Nyurnberzkij partijnij z yizd Buv za slovami istorika Genriha Vinklera vrazhenij socialistichnoyu ta solidaristskoyu skladovoyu nacistskoyi propagandi U Spogadah ditinstva sam Shmidt pishe sho jogo pohodzhennya vplinulo na neprijnyattya nacional socializmu v cilomu Togo zh roku postupiv u shkolu morskih yung ale buv zvidti vidrahovanij za nedoderzhannya disciplini za jogo vlasnim viznannyam za dovgij yazik U 1937 zakinchiv serednyu shkolu sklav ispiti ta buv prizvanij do zenitnogo pidrozdilu PPO U 1939 oderzhav zvannya feldfebelyu zapasu a u 1941 stav lejtenantom legko zenitnih vijsk PPO Pid chas Drugoyi svitovoyi vijni brav uchast u protipovitryanij oboroni Bremena na Shidnomu fronti brav uchast u blokadi Leningrada pracyuvav v ministerstvi aviacijnoyi promislovosti U 1944 1945 u zvanni starshogo lejtenanta komanduvav artilerijskoyu batareyeyu na Zahidnomu fronti v berezni 1945 potrapiv u polon do soyuznikiv i probuv tam do serpnya Za vijskovi zaslugi lejtenant Shmidt zdobuv Zaliznij hrest Povoyenni rokiU britanskomu tabori dlya polonenih zijshovsya z nimeckimi social demokratami Pislya vijni Shmidt vivchav narodne gospodarstvo derzhavne pravo ta politologiyu v Gamburzkomu universiteti zakinchiv universitet v 1949 Studentom vstupiv do Social demokratichnoyi partiyi a zgodom ocholiv yiyi studentske ob yednannya Pislya zakinchennya universitetu pracyuvav u departamenti ekonomiki ta transportu Gamburzkogo magistratu U 1953 i 1965 obiravsya deputatom Bundestagu a v perervi obijmav post senatora vilnogo mista Gamburga z vnutrishnih sprav U 1967 1969 ocholyuvav frakciyu SDPN U sformovanomu 1969 roku uryadi Villi Brandta ocholyuvav pochergovo Ministerstvo oboroni Ministerstva ekonomiki Ministerstvo finansiv a na zavershennya dva tizhni keruvav MZS Na posadi kancleraPrijshov na posadu bundeskanclera buv visunutij kerivnictvom SDPN yak lider partiyi pislya dobrovilnoyi vidstavki Villi Brandta vnaslidok shpigunskoyi aferi rozkrittya agenta Shtazi personalnogo sekretarya kanclera 16 travnya 1974 Bundestag perevazhnoyu bilshistyu progolosuvav za priznachennya Shmidta 5 m kanclerom FRN Buv prihilnikom zhorstkoyi liniyi v borotbi z livim ekstremizmom ta terorizmom Frakciya Chervonoyi Armiyi Prihilnik polipshennya vidnosin z Franciyeyu odin iz iniciatoriv Gelsinskih ugod Vnaslidok vihodu partiyi Vilnih demokrativ iz uryadovoyi koaliciyi z SDPN lito 1982 vtrativ bilshist u Bundestazi Sprobuvav organizuvati odnopartijnij uryad cherez votum doviri ale prograv jogo i buv zmushenij postupisya novij koaliciyi HDS HSS PVD yaka stvorila uryad na choli z Gelmutom Kolem Z 1983 spivvidavec tizhnevika Die Zeit Krizovij menedzherPrezident SShA Dzhimmi Karter i kancler Nimechchini Gelmut Shmidt 13 lipnya 1977 Vpershe Shmidt zavoyuvav shiroku populyarnist i visoku reputaciyu vmilogo ta rishuchogo organizatora menedzhera koli zajmav posadu senatora ministra z vnutrishnih pitan ta zastupnika Ober burgomistra Gamburgu pid chas katastrofichnoyi shtormovoyi poveni v nich z 16 na 17 lyutogo 1962 roku koli tilki v regioni Gamburgu zaginuli 314 osib Vin operativno koordinuvav shirokomasshtabne vikoristannya avarijnih sluzhb sluzhbi nadzvichajnih situacij ta civilnoyi oboroni Ne chekayuchi na pravove pidtverdzhennya svoyih dij vin skoristavsya nayavnimi kontaktami z Bundesverom i NATO domigsya shobi buli shvidko nadani vertoloti inzhenerne obladnannya ta materiali zadiyani vijska bundesveru i soyuznikiv Vdruge jogo vminnya rozum muzhnist tverdist i rishuchist znadobilisya pid chas jogo kanclerstva 1974 1982 koli teroristi z ultralivoyi Frakciyi Chervonoyi Armiyi pochali u zhovtni 1977 po vsij Nimechchini pidrivati bombi vimagati vikupu abo zvilnennya z tyurem svoyih poplichnikiv zahoplyuvati zaruchnikiv i vbivati nimeckih politikiv ta promislovciv tak zvana Pidpilni radikali yaki za bagatma oznakami buli tayemno kerovani z za shidnogo kordonu vimagali vid uryadu FRN piti z nimi na peregovori ta viznati yihni vimogi Ale Shmidt trimavsya principovo nepohitnoyi zhorstkoyi liniyi ta rishuchoyi taktiki yaka vreshti resht peremogla Cya jogo poziciya otrimala v toj chas shiroke mizhnarodne viznannya ale zgodom takozh rizku kritiku z boku rodichiv zhertv teroristiv V odnomu z piznishih interv yu 2007 vibachivsya pered nimi skazavshi sho mav velicheznu personalnu vidpovidalnist za zhittya inshih lyudej potencijnih kandidativ v zaruchniki Vikradennya proradyanskoyu palestinskoyu teroristichnoyu organizaciyeyu Narodnij front vizvolennya Palestini vidomogo promislovcya Gansa Shlyajyera a potim jogo vbivstvo Shmidt viznav sho i dosi sprijmaye ce yak ekzistencijnu vlasnu zagrozu yaka jogo prignichuye Politichni poglyadiGelmut Shmidt u 2013 roci Vnutrishnya politika Shmidt nazvav masove bezrobittya najbilshoyu nimeckoyu problemoyu nashogo chasu Vin shvalyuvav politiku svogo nastupnika Gerharda Shrodera i bachiv u nij pershij krok do usunennya naslidkiv demografichnih zmin u Nimechchini Ale programa reform na jogo poglyad bula nedostatnoyu tomu vin uzhe v 1990 h rokah vistupav za deregulyaciyu rinku praci ta za znizhennya zahistu vid zvilnen Dopomoga z bezrobittya maye zmenshitisya Krim togo na jogo dumku profspilki mali nadto velikij vpliv Suspilstvo Multikulturne suspilstvo Shmidt nazvav ilyuziyeyu intelektualiv Za jogo slovami koncept multikulti vazhko poyednuyetsya z demokratichnim suspilstvom Vin vvazhav pomilkoyu zaproshennya do FRN robochoyi sili z inshih krayin na pochatku 1960 h rokiv Zovnishnya politika U zovnishnij politici duzhe cinuvav princip nevtruchannya u vnutrishni spravi suverennih derzhav Shmidt suprotivnik vstupu Turechchini v Yevropejskij soyuz Vin poboyuyetsya znizhennya zovnishnopolitichnoyi diyezdatnosti soyuzu a takozh trudnoshi integraciyi tureckih immigrantiv u Nimechchini v nimecke suspilstvo DruzhbaShmidt opisav ubitogo prezidenta Yegiptu Anvara Sadata yak odnogo zi svoyih druziv zi svitu politiki pidtrimuvav druzhbu z kolishnim prezidentom Franciyi Valeri Zhiskar d Estenom Jogo otochennya takozh vklyuchalo kolishnogo prem yer ministra Singapuru Li Kuan Yu ta kolishnih derzhavnih sekretariv SShA Dzhordzha Shulca ta Genri Kissindzhera Kissindzher oficijno zayaviv sho hotiv bi pomerti ranishe Gelmuta Shmidta tomu sho ne hotiv bi zhiti u sviti bez nogo Shmidt z Valeri Zhiskar d Esten Genri Kissindzher ta Egonom Barom 2014 Stavlennya do religiyiYak i perevazhna bilshist pivnichnih nimciv nalezhit do yevangelichno lyuteranskoyi cerkvi Otrimav dobru religijnu osvitu ale ne v koli sim yi ne u batkivskomu domi a u pastora miscevoyi cerkvi pid chas pidgotovki do konfirmaciyi u 1934 Ya dijsno viriv sho Bog isnuye ale jogo buttya u troh osobah meni bulo vazhko uyaviti Pislya togo yak Shmidt u kinci vijni diznavsya pro Golokost rozcharuvavsya u religiyi Bog dozvoliv bagato duzhe poganih rechej Vin dozvoliv Aushvic Vin dozvoliv vbivstvo shesti miljoniv yevreyiv Vin dozvoliv obidvi svitovi vijni Ya povinen ziznatisya sho za slovami Bozha pravednist nichogo ne mozhu dijsno realnogo sobi uyaviti Ale Shmidt nikoli tak i ne stav ateyistom Cikavi faktiShmidt kurit Vse zhittya intensivno paliv Navit buduchi staroyu i hvoroyu lyudinoyu pid chas dovgih televizijnih interv yu abo debativ zakuryuvav odnu sigaretu za inshoyu Bilshu chastinu zhittya vid 1962 prozhiv u skromnomu zhitli bagatoblochnomu dvopoverhovomu budinku v odnomu zi zvichajnih kvartaliv Gamburga Vidomi vislovlyuvannya ShmidtaVislovlyuvannya G Shmidta yake pomilkovo pripisuyut Margaret Tetcher SRSR ce Verhnya Volta z raketamiPrimitkiPolitiki Gelmutu Shmidtu 90 17 listopada 2015 u Wayback Machine Nimecka Hvilya 23 12 2008 Arhiv originalu za 16 listopada 2015 Procitovano 17 listopada 2015 Deutscher Herbst Ich bin in Schuld verstrickt 9 listopada 2015 u Wayback Machine Die Zeit 30 08 2007 nim Gelmut Shmidt i Rihard fon Vajczekker pid chas diskusiyi 19 listopada 2015 u Wayback Machine na telekanali ARD 6 07 2007 nim Tur an Tur mit Helmut Schmidt Bild nim Obervolta mit Raketen nedostupne posilannya Fokus nim Das Imperium Expandiert Der Spiegel nim LiteraturaR A Krivonos Shmidt Gelmut Ukrayinska diplomatichna enciklopediya u 2 t red kol L V Guberskij golova ta in K Znannya Ukrayini 2004 T 2 M Ya 812 s ISBN 966 316 045 4 PosilannyaLyubko Petrenko Gelmut Shmidt i ukrayinsko rosijska vijna Na smert odnogo z najpopulyarnishih nimeckih politikiv zaxid net 12 11 2015 16 listopada 2015 u Wayback Machine Istoriya Gelmuta Shmidta u fotografiyah 12 listopada 2015 u Wayback Machine ARD 40 foto komentari nim