Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Крех великий | ||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 M. m. merganser, самець  M. m. merganser, самка | ||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||
| Mergus merganser Linnaeus, 1758 | ||||||||||||||||||
 Ареал великого креха Гніздування Осіле проживання Шляхи міграції Зимування | ||||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||||
|
Крех великий (Mergus merganser) — водоплавний птах. Один з 7-ми видів роду; один з 3-х видів роду у фауні України. В Україні гніздовий, перелітний, зимуючий вид.
Морфологічні ознаки
Качка середнього розміру — маса тіла 1,1—1,5 кг, довжина тіла 60—65 см, розмах крил 82—96 см. У дорослого самця в шлюбному вбранні голова чорна, з зеленим металічним полиском; на потилиці короткий «чуб»; спина чорна; поперек і надхвістя сірі; шия, воло, боки та низ тулуба кремово-рожеві; покривні пера другорядних махових і «дзеркальце» білі; першорядні махові і їх покривні пера чорно-бурі; хвіст темно-сірий; дзьоб і ноги червоні. Дорослий самець у позашлюбному оперенні подібний до дорослої самки, але зберігає білі покривні пера верху крил. У дорослої самки голова і верх шиї каштаново-бурі; горло біле; спина, більша частина покривних пер верху крил і боки тулуба бурувато-сірі; спина більша частина покривних пер верху крил і боки тулуба бурувато-сірі; низ білий. Молодий птах подібний до дорослої самки
Поширення
Гніздовий ареал
Голарктичний вид, область поширення — смуга лісотундри та північного бореального лісу західної та східної півкуль. В Євразії поширений переважно на схід від північної Данії та Скандинавії, однак невеликі популяції відмічені в Альпах, Великій Британії та Ісландії. На півночі зустрічається до межі деревної рослинності: на Кольському півострові та Європейській частині Росії до 67° пн. ш., на Ямалі до 69° пн. ш., на Єнісеї до 68° пн. ш., в басейні Лени до 64° пн. ш., на схід до Колимського хребта до 64-ї паралелі, до північних районів Чукотки. На Американському континенті гніздиться смугою з заходу на схід, на північ від південної Аляски до Квебека і Ньюфаундленда.
Південна межа гніздового ареалу в Європі проходить в північній Данії, центральних районах Польщі та Білорусі, Псковській області, в Західному Сибіру до 55° пн. ш., на схід до озера Зайсан, Алтая, північних районів Монголії, південної частини басейна Амура, північно-східного Китаю та південної межі гірського масиву Сіхоте-Алінь. У Північній Америці гніздиться на південь до Північної Мексики на західному узбережжі та північно-східних штатів США на східному.
Міграції та місця зимівель
Перелітний або частково перелітний вид. Північні популяції в зимовий час мігрують у помірні широти. Так, птахи, що гніздяться в Скандинавії та приполярному північному заході Росії більшою частиною переміщуються в райони поблизу узбережжя Балтійського та Північного морів, у меншій кількості на водойми Центральної та Південної Європи. Відносно невеликі скупчення зимуючих птахів відмічені в прибережних районах Чорного та Каспійського морів, а також в Середній Азії. На Далекому Сході місця зимівель існують в Японії, Кореї та прибережних районах Китаю.
Поширення в Україні
В Україні гніздиться в Північно-Західному Поліссі, випадки гніздування спостерігалися на Закарпатті. У періоди міграцій трапляється скрізь. Регулярно зимує біля морського узбережжя та на водоймах у глибині суходолу.
Підвиди
Виділяють три підвиди, що відрізняються за дрібними деталями:
- M. m. merganser Linnaeus, 1758 — північна Європа та північна Азія;
- M. m. orientalis Gould, 1845 (syn. M. m. comatus Salvadori, 1895) — гори Центральної Азії;
- M. m. americanus Cassin, 1852 — Північна Америка.
Чисельність
Гніздова популяція в Європі оцінена в 47—74 тис. пар, вона поступово скорочується, в Україні гніздиться лише 10—25 пар. Чисельність зимуючих великих крехів в Європі становить понад 150 тис. особин.
Розмноження
У гніздовий період населяє прісноводні водойми з лісистими берегами: невеликі незарослі озера з відкритими плесами, водосховища, річки зі швидкою течією.
Статева зрілість настає у віці 2-х років. Пари формуються ще до прильоту на місця гніздування, куди прилітають досить рано. Гнізда влаштовують зазвичай в дуплах дерев, розміщених на відстані не більше 1 км від водойм. Вистилка гнізда складається лише з пуху, який самка висмикує з грудної частини. Кладка зазвичай складається з 8—12 (рідше 6—17) яєць слив очно-білого або окремого кольору. Насиджує самка протягом 30—32 днів. Пташенята виводкові — при вилупленні вкриті рухом — оливково-бурим зверху і білим знизу. Через 1—2 дні після вилуплення вони залишають гніздо і слідують за самкою до водойми. Молоді птахи стають на крило у віці 60—70 днів.
Живлення
Основу раціону складає риба розміром до 25 см, її видовий склад залежить від доступних риб у даний час у даній місцевості. У невеликій кількості споживає різноманітних водних безхребетних — ракоподібних, молюсків, червів, комах та їхніх личинок. Здобич здобуває під водою, добре пірнає. Під водою плаває за допомогою ніг.
Посилання та література
- Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .
- Фесенко Г. В., Бокотей А. А. Птахи фауни України (польовий визначник). — К., 2002. — 416 с. — .
- BirdLife International. Birds in Europe: population estimates, trends and conservation status. — Cambridge, UK: BirdLife International, 2004. — 374 pp. (BirdLife Conservation Series No. 12).
- Фауна України. Т. 5. Птицы. Вып. 3. Гусеобразные / Лысенко В. И. — К. : Наукова думка, 1991. — 208 с.
- Дементьев Г.П., Гладков Н.А., Исаков Ю.А., Карташев Н.Н., Кириков С.В., Михеев А.В., Птушенко Е.С. Птицы Советского Союза. — М., 1952. — Т. IV. — 640 с.
- Carboneras С. Family Anatidae (Ducks, Geese and Swans) In: del Hoyo, J., Elliott, A., & Sargatal, J., eds. Handbook of the Birds of the World. — Vol. 1. — Barcelona : Lynx Edicions, 1992. — 626 с. — .
Джерела
- (англ.) . Архів оригіналу за 8 жовтня 2012.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kreh velikijM m merganser samec M m merganser samkaOhoronnij statusNajmenshij rizik MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciyaDomen Eukarioti Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klas Ptahi Aves Ryad Gusepodibni Anseriformes Rodina Kachkovi Anatidae Pidrodina Krehovi Merginae Rid Kreh Mergus Vid Kreh velikijBinomialna nazvaMergus merganser Linnaeus 1758Areal velikogo kreha Gnizduvannya Osile prozhivannya Shlyahi migraciyi ZimuvannyaPosilannyaVikishovishe Category Mergus merganserVikividi Mergus merganserEOL 45510608ITIS 175185MSOP 100600502 0NCBI 8880Fossilworks 336064 Kreh velikij Mergus merganser vodoplavnij ptah Odin z 7 mi vidiv rodu odin z 3 h vidiv rodu u fauni Ukrayini V Ukrayini gnizdovij perelitnij zimuyuchij vid Morfologichni oznakiKachka serednogo rozmiru masa tila 1 1 1 5 kg dovzhina tila 60 65 sm rozmah kril 82 96 sm U doroslogo samcya v shlyubnomu vbranni golova chorna z zelenim metalichnim poliskom na potilici korotkij chub spina chorna poperek i nadhvistya siri shiya volo boki ta niz tuluba kremovo rozhevi pokrivni pera drugoryadnih mahovih i dzerkalce bili pershoryadni mahovi i yih pokrivni pera chorno buri hvist temno sirij dzob i nogi chervoni Doroslij samec u pozashlyubnomu operenni podibnij do dorosloyi samki ale zberigaye bili pokrivni pera verhu kril U dorosloyi samki golova i verh shiyi kashtanovo buri gorlo bile spina bilsha chastina pokrivnih per verhu kril i boki tuluba buruvato siri spina bilsha chastina pokrivnih per verhu kril i boki tuluba buruvato siri niz bilij Molodij ptah podibnij do dorosloyi samkiPoshirennyaGnizdovij areal Golarktichnij vid oblast poshirennya smuga lisotundri ta pivnichnogo borealnogo lisu zahidnoyi ta shidnoyi pivkul V Yevraziyi poshirenij perevazhno na shid vid pivnichnoyi Daniyi ta Skandinaviyi odnak neveliki populyaciyi vidmicheni v Alpah Velikij Britaniyi ta Islandiyi Na pivnochi zustrichayetsya do mezhi derevnoyi roslinnosti na Kolskomu pivostrovi ta Yevropejskij chastini Rosiyi do 67 pn sh na Yamali do 69 pn sh na Yeniseyi do 68 pn sh v basejni Leni do 64 pn sh na shid do Kolimskogo hrebta do 64 yi paraleli do pivnichnih rajoniv Chukotki Na Amerikanskomu kontinenti gnizditsya smugoyu z zahodu na shid na pivnich vid pivdennoyi Alyaski do Kvebeka i Nyufaundlenda Pivdenna mezha gnizdovogo arealu v Yevropi prohodit v pivnichnij Daniyi centralnih rajonah Polshi ta Bilorusi Pskovskij oblasti v Zahidnomu Sibiru do 55 pn sh na shid do ozera Zajsan Altaya pivnichnih rajoniv Mongoliyi pivdennoyi chastini basejna Amura pivnichno shidnogo Kitayu ta pivdennoyi mezhi girskogo masivu Sihote Alin U Pivnichnij Americi gnizditsya na pivden do Pivnichnoyi Meksiki na zahidnomu uzberezhzhi ta pivnichno shidnih shtativ SShA na shidnomu Migraciyi ta miscya zimivel Perelitnij abo chastkovo perelitnij vid Pivnichni populyaciyi v zimovij chas migruyut u pomirni shiroti Tak ptahi sho gnizdyatsya v Skandinaviyi ta pripolyarnomu pivnichnomu zahodi Rosiyi bilshoyu chastinoyu peremishuyutsya v rajoni poblizu uzberezhzhya Baltijskogo ta Pivnichnogo moriv u menshij kilkosti na vodojmi Centralnoyi ta Pivdennoyi Yevropi Vidnosno neveliki skupchennya zimuyuchih ptahiv vidmicheni v priberezhnih rajonah Chornogo ta Kaspijskogo moriv a takozh v Serednij Aziyi Na Dalekomu Shodi miscya zimivel isnuyut v Yaponiyi Koreyi ta priberezhnih rajonah Kitayu Poshirennya v Ukrayini V Ukrayini gnizditsya v Pivnichno Zahidnomu Polissi vipadki gnizduvannya sposterigalisya na Zakarpatti U periodi migracij traplyayetsya skriz Regulyarno zimuye bilya morskogo uzberezhzhya ta na vodojmah u glibini suhodolu PidvidiSamec pidvidu Mergus merganser americanus Vidilyayut tri pidvidi sho vidriznyayutsya za dribnimi detalyami M m merganser Linnaeus 1758 pivnichna Yevropa ta pivnichna Aziya M m orientalis Gould 1845 syn M m comatus Salvadori 1895 gori Centralnoyi Aziyi M m americanus Cassin 1852 Pivnichna Amerika ChiselnistGnizdova populyaciya v Yevropi ocinena v 47 74 tis par vona postupovo skorochuyetsya v Ukrayini gnizditsya lishe 10 25 par Chiselnist zimuyuchih velikih krehiv v Yevropi stanovit ponad 150 tis osobin RozmnozhennyaYajcya kreha velikogo Tuluzkij muzejSamka z vivodkomVivodok molodih krehiv v U gnizdovij period naselyaye prisnovodni vodojmi z lisistimi beregami neveliki nezarosli ozera z vidkritimi plesami vodoshovisha richki zi shvidkoyu techiyeyu Stateva zrilist nastaye u vici 2 h rokiv Pari formuyutsya she do prilotu na miscya gnizduvannya kudi prilitayut dosit rano Gnizda vlashtovuyut zazvichaj v duplah derev rozmishenih na vidstani ne bilshe 1 km vid vodojm Vistilka gnizda skladayetsya lishe z puhu yakij samka vismikuye z grudnoyi chastini Kladka zazvichaj skladayetsya z 8 12 ridshe 6 17 yayec sliv ochno bilogo abo okremogo koloru Nasidzhuye samka protyagom 30 32 dniv Ptashenyata vivodkovi pri viluplenni vkriti ruhom olivkovo burim zverhu i bilim znizu Cherez 1 2 dni pislya viluplennya voni zalishayut gnizdo i sliduyut za samkoyu do vodojmi Molodi ptahi stayut na krilo u vici 60 70 dniv ZhivlennyaOsnovu racionu skladaye riba rozmirom do 25 sm yiyi vidovij sklad zalezhit vid dostupnih rib u danij chas u danij miscevosti U nevelikij kilkosti spozhivaye riznomanitnih vodnih bezhrebetnih rakopodibnih molyuskiv cherviv komah ta yihnih lichinok Zdobich zdobuvaye pid vodoyu dobre pirnaye Pid vodoyu plavaye za dopomogoyu nig Posilannya ta literaturaFesenko G V Vitchiznyana nomenklatura ptahiv svitu Krivij Rig DIONAT 2018 580 s ISBN 978 617 7553 34 1 Fesenko G V Bokotej A A Ptahi fauni Ukrayini polovij viznachnik K 2002 416 s ISBN 966 7710 22 X BirdLife International Birds in Europe population estimates trends and conservation status Cambridge UK BirdLife International 2004 374 pp BirdLife Conservation Series No 12 Fauna Ukrayini T 5 Pticy Vyp 3 Guseobraznye Lysenko V I K Naukova dumka 1991 208 s Dementev G P Gladkov N A Isakov Yu A Kartashev N N Kirikov S V Miheev A V Ptushenko E S Pticy Sovetskogo Soyuza M 1952 T IV 640 s Carboneras S Family Anatidae Ducks Geese and Swans In del Hoyo J Elliott A amp Sargatal J eds Handbook of the Birds of the World Vol 1 Barcelona Lynx Edicions 1992 626 s ISBN 84 96553 42 6 Dzherela angl Arhiv originalu za 8 zhovtnya 2012