ISO 8859 сімейство ASCII сумісних кодових сторінок розроблених спільними зусиллями ISO та IEC Станом на 2006 рік це сіме

ISO 8859 — сімейство ASCII-сумісних кодових сторінок, розроблених спільними зусиллями ISO та IEC. Станом на 2006 рік це сімейство складається з 15 кодових сторінок.

Загальна інформація

Оскільки кодування ISO 8859 розроблялось як засіб для обміну інформацією, а не як засіб забезпечення високоякісної типографії, то в них не включені такі символи, як парні лапки, тире різної довжини, та т. п. (хоча там все ж присутні такі символи, як нерозривний пробіл і символ м'якого переносу). Проте досить чимало місця (область 0x80—0x9F) зарезервовано під «верхні , що призначені для керування терміналами.

Оскільки різні сторінки ISO 8859 розроблялись сумісно, то вони мають деяку взаємну сумісність. Наприклад, всі сім символів розширеної латиниці, що використовуються в німецькій мові, стоять на однакових позиціях у всіх кодових сторінках, що включають ці символи. Сторінки Latin-1—Latin-4 мають ще більшу степінь сумісності: кожен символ, представлений у будь-яких двох із цих сторінок, стоїть в них на однакових позиціях.

Застосування

Кодування серії ISO-8859 застосовуються головним чином на юніксоподібних системах, а також для кодування вебсторінок (оскільки більшість вебсерверів використовують UNIX).

У системах Microsoft Windows використовують кодування Windows, деякі з них сумісні з ISO-8859, але включають більше графічних символів за рахунок використання області 0x80—0x9F.

Частини ISO-8859

ISO 8859-1 (Latin-1): (Розширена латиниця), що включає символи більшості західноєвропейських мов (англійська, данська, ірландська, ісландська, іспанська, італійська, німецька, норвезька, португальська, ретороманська, фарерська, шведська, (шотландська (гельська)) і частково голландська, фінська, французька), а також деяких східноєвропейських (албанська) та африканських мов (африкаанс, суахілі). В Latin-1 відсутні (знак євро) і заголовна буква Ÿ. Ця кодова сторінка вважається кодуванням за замовчуванням для HTML-документів та повідомлень електронної пошти. Також цій кодовій сторінці відповідають перші 256 символів Юнікода.

(ISO 8859-2) (Latin-2): (Розширена латиниця), що включає символи центральноєвропейських і східноєвропейських мов (боснійська, угорська, польська, словацька, словенська, хорватська, чеська). В Latin-2, як і в Latin-1, відсутній знак євро.

(ISO 8859-3) (Latin-3): (Розширена латиниця), що включає символи південноєвропейських мов (мальтійська, турецька і есперанто).

(ISO 8859-4) (Latin-4): (Розширена латиниця), що включає символи північноєвропейських мов (гренландська, естонська, латвійська, литовська і саамські мови).

ISO 8859-5 (Latin/Cyrillic): Кирилиця, що включає символи слов'янських мов (білоруська, болгарська, македонська, російська, сербська та частково українська).

(ISO 8859-6) (Latin/Arabic): Символи, що використовуються в арабській мові. Символи інших мов з письмом на основі арабської не підтримуються. Для коректного відображення тексту в кодуванні ISO-8859-6 треба підтримка двонаправленого письма і контекстно-залежних форм символів.

(ISO 8859-7) (Latin/Greek): Символи сучасної грецької мови. Може використовуватися також для запису давньогрецьких текстів в монотонічній орфографії.

ISO 8859-8 (Latin/Hebrew): Символи сучасного іврита. Використовується в двох варіантах: з логічним порядком слідування символів (треба підтримка двонаправленого письма) і з візуальним порядком слідування символів.

(ISO 8859-9) (Latin-5): Варіант Latin-1, в котрому рідко використовувані символи ісландської мови замінені на турецькі. Використовується для турецької та курдської мов.

(Latin-6): Варіант Latin-4, зручніший для скандинавських мов.

(Latin/Thai): Символи тайської мови.

(Latin/Devanagari): Символи письма деванагарі. В 1997 робота над ISO-8859-12 була офіційно припинена, і це кодування так і не було прийняте як стандарт.

(Latin-7): Варіант Latin-4, зручніший для балтійських мов.

(Latin-8): (Розширена латиниця), що включає символи кельтських мов, таких як (шотландська (гельська)) та бретонська.

(Latin-9): Варіант Latin-1, в котрому рідко використовувані символи замінені на необхідні для повної підтримки фінської, французької та естонської мов. Крім того, в Latin-9 був доданий знак євро.

(Latin-10): (Розширена латиниця), що включає символи південноєвропейських та східноєвропейських (албанська, угорська, італійська, польська, румунська, словенська, хорватська), а також деяких західноєвропейських мов (ірландська в новій орфографії, німецька, фінська, французька). Як і в Latin-9, в Latin-10 було додано знак євро.