Детро́йт (у діаспорних виданнях Дітройт; англ. Detroit, від фр. Détroit — протока) — найбільше місто у північному штаті Мічиган, Середнього Заходу США та центр округу Вейн. Розташований у південно-східній частині штату на річці Детройт, яка межує із Великими Озерами та якою проходить кордон між США і Канадою.
Місто Горизонт міста, Пам'ятник трудовій спадщині штату Мічіган, вежа Бук, Комеріка Парк, Амбасадорський міст, Університет Вейна
Координати 42°19′54″ пн. ш. 83°02′51″ зх. д. / 42.33166666669477252° пн. ш. 83.04750000002778165° зх. д.Координати: 42°19′54″ пн. ш. 83°02′51″ зх. д. / 42.33166666669477252° пн. ш. 83.04750000002778165° зх. д.
Детройт у Вікісховищі d |
Детройт раніше відомий як світовий центр автомобілебудування й асоціюється в американській попкультурі, як «Мотор сіті» та «Мо-таун». Інші прізвиська міста виникли в 20-му столітті: «Місто чемпіонів» за успіхи його мешканців в індивідуальному й груповому спорті, «Арсенал демократії» (під час Другої світової війни), а також «Зе Ді», «Ді-таун», «Хокі-таун» (торгова марка, якою володіє міський хокейний клуб НХЛ «Детройт Ред Вінгс»), «Роксіті» (на честь пісні «Детройт рок сіті» гурту «Kiss»), та «Зе 3-1-3» (телефонний код місцевості).
У 2010 р. в межах міста жили 713 777 осіб (2010) і воно перебувало на 18-му місці за чисельністю населення серед міст США. Найбільше людей жило в Детройті у 1950 р., коли місто вважалося п'ятим у країні за кількістю населення. Проте з тих часів багато хто перебрався жити до околиць. У перше десятиліття 21-го століття населення міста зменшилося на 25 %. Серед провідних американських міст лише Новий Орлеан продемонстрував у цей період істотніше зменшення кількості населення, ніж Детройт.
Коли говорять «Детройт», то часто мають на увазі і його околиці, т. зв. простір «Детройт метро» (від англ. metropolitan area — метрополійна територія) з населенням 4 млн. 296 тис. 250 чол. (2009),. Ці околиці перебувають на 11 місці за кількістю населення серед міських околиць США. Якщо брати до уваги також і сусідній район Канади Віндзор (через річку), то в регіоні довкола Детройта загалом проживають майже 5 млн. 700 тис. чоловік.
Історія
Заснування
Наприкінці 17-го століття, пропливаючи річкою Детройт на кораблі «Ле Гріффон», католицький священик з Франції Луїс Геннепін записав у нотатник, що північний берег річки є ідеальним місцем для поселення. Там 1701 року французький офіцер Антуан де Ламот Де-Каділлак разом із 51 канадцями французького походження заснував поселення, яке назвав «Форт Поншартрен дю Детруа (на протоці)» (франц. Fort Ponchartrain du Détroit) на честь міністра військово-морських сил Франції часів короля Людовика XIV. Згодом Франція виділила безкоштовні землі, щоб привабити сім'ї в Детройт, населення якого у 1765 році зросло до 800 мешканців, і Детройт став найбільшим містом на шляху від Монреаля до Нового Орлеана. Торгівля хутром була найголовнішою бізнес-активністю в цьому регіоні. Нинішній прапор міста відображає цю французьку спадщину.
Франсуа Марі Пікоте (франц. François Marie Picoté, sieur de Belestre) з Монреаля (1719—1793) був останнім французьким військовим командувачем детройтського форту (1758—1760) і здав його британцям 29 листопада 1760 року під час Французької та індіанської війни (1760). Британці скоротили назву до Детройта. У 1763 році деякі племена індіанців під проводом Понтіака, лідера племені Оттава, підняли повстання, відоме в історії як Повстання Понтіака, й штурмом узяли Детройт. Частково через це британці видали королівську прокламацію 1763 року, за якою поселення «білих людей» на індіанських територіях обмежувалися. У 1796-у Детройт став частиною Сполучених Штатів внаслідок набуття чинності американо-британського договору Джея (англ. Jay Treaty, The British Treaty, the Treaty of London of 1794).
1805 р. у форті сталася велика пожежа, що знищила більшість його населення. Врятувалися лише ті, хто встиг втекти на берег чи сховатися в камінних печах та димарях.
Від 1805 до 1847 р. форт Детройт був столицею території Мічигану. Оскільки він продовжував рости, юридичний начальник території Августус Вудвард розробив перший план розвитку міста. Під час війни 1812 р. британці знову захопили форт, але наступного року американці відбили його, й у 1815 р. Детройт офіційно став американським містом.
Доступ Детройта до канадського кордону був стратегічною перевагою напередодні Громадянської війни в США разом із підземною залізницею. Тоді в місті жив лейтенант Улісс Сімпсон Грант, який згодом став 18-тим Президентом США. Його будинок зберігся. Переважно через цей місцевий сентимент багато детройтців погодилися піти добровольцями на Громадянську війну, включно з 24-м мічиганським піхотним полком (частиною легендарної «Залізної бригади»), який відважно вистояв у битві під Геттісбургом 1863 р., втративши 82 % бійців. Авраам Лінкольн заявив тоді в знаменитій Геттісбурзькій промові: «Дякую, Господи, за Мічиган!» Коли Лінкольн помер, Джордж Армстронг Кастер, який очолював Мічиганську бригаду «росомах», виголосив на його честь панегірик перед тисячами мічиганців в міському парку Кампус Мартіус.
Наприкінці 19-го — на початку 20-го століть, у період «Золотої лихоманки» в місті було споруджено багато вілл і будинків. Детройт навіть називали «Парижем Заходу» за його архітектуру та бульвар Вашингтона, що був електрифікований Томасом Едісоном. Завдяки стратегічному розташуванню посеред Великих Озер Детройт став транспортною перевалочною базою. Починаючи з 1830 р. місто упевнено розвивалося, збільшуючи перевезення, суднобудування та промислове виробництво.
Але все змінилося у 1896 р., коли Генрі Форд, котрий конструював і виробляв кінні карети, вирішив орендувати приміщення на Мак-Авеню для виробництва свого першого автомобіля. У 1903 р. він заснував в Детройті власну компанію «Форд Мотор». Він та інші піонери автомобілебудування, такі як Вільям Дюрант, брати Додж, Пакард та Волтер Крайслер перетворили Детройт на світову автостолицю, куди підтягнулися й виробники вантажівок, такі як Рапід та Грабовський (пізніше «Дженерал Моторс»).
Із введенням в США «сухого закону» в регіоні активно діяли контрабандисти алкоголю з Канади, які називали себе Пурпурова банда.
Напруження в міжрасових взаєминах вихлюпнулося на поверхню в 1920-х на суді над чорношкірим доктором Ошіан Світ, звинуваченим у вбивстві білої людини внаслідок пострілу зі свого будинку у відповідь на пікет із вимогами до нього забратися геть із передмістя, де живуть переважно білі.
Невдоволення робітників автопромисловості умовами праці й низькими зарплатами вибухнуло в 1930-х, коли «Об'єднана профспілка автобудівників» розпочала протистояння з автовиробниками. На цій хвилі прославилися такі профспілкові лідери, як Джиммі Гоффа та Волтер Ройтер. У 1940-х в місті з'явилася перша у світі міська автострада («хайвей») M-8, яка нині називається Девісон, а військово-індустріальний бум під час Другої світової війни призвів до того, що Детройт стали називати «Арсеналом демократії».
Інтенсивний розвиток індустрії в першій половині 20-го століття привабив до міста десятки тисяч американців, частково з півдня США, що дозволило йому увійти до четвірки найнаселеніших міст країни. В ті ж часи місто наповнили й тисячі іммігрантів з Європи. Таким чином зростали й соціальні протиріччя. Під час Великої депресії під час голодного маршу 7 березня 1932 року поліцейські та охоронці заводу Форда вбили пять мітингувальників.
Політика «сліпоти до кольору шкіри», яку намагалися сповідувати автовиробники, вилилася в зростання расової напруги, яка вибухнула 1943 р. в расовому заворушенні.
Початок занепаду
Економічна консолідація в 1950-х, особливо в автомобілебудуванні, посилила конкуренцію за робочі місця. У 50-ті роки в місті була побудована розгалужена система автострад («хайвеїв»), у 60-ті їх об'єднали транспортні розв'язки.
Відтік населення у передмістя почався ще в 1950-ті. Все більше і більше кваліфікованих робітників, інженерів, представників середнього класу продавали своє житло в місті і їхали в передмістя. Вартість нерухомості почала стрімко падати. Оскільки найбільш платоспроможне населення роз'їжджається, у місті почалися фінансові проблеми. Робочі місця скоротилися, власники магазинів, банкіри, лікарі почали переїздити туди, де є платоспроможний попит.
У місті залишилися ті, хто не міг собі такого дозволити — безробітні, які живуть на допомогу, або низькооплачувані робітники, в основному афроамериканське населення. Околиці Детройта також стрімко наповнювалися афроамериканцями. Серед чорношкірих через бідність і безробіття процвітала злочинність, так що Детройт швидко здобув погану славу одного з найбільш «чорних» і небезпечних міст США. У цей час у США скасували расову сегрегацію, у результаті чорношкірі стали частіше стикатися з білими, і це призвело до міжрасового конфлікту. Кульмінація відбулася 1967 року, коли в липні конфронтація між білими і афроамериканцями вилилися в одні з найжорстокіших в історії США заворушень, що тривали протягом п'яти днів і відомі як .
У 1973 році вибухнула нафтова криза. Вона призвела до банкрутства багатьох американських автомобілебудівників, автомобілі яких були ненажерливі й дорогі і не могли більше конкурувати з економічними європейськими та японськими машинами. Заводи один за другим почали закриватися, люди втрачали роботу і їхали з Детройту. Населення Детройта в його адміністративних кордонах скоротилося в 2,5 рази: з 1,8 мільйона на початку 1950-х до 700 тисяч у 2012 р. Втім, треба відзначити, що ці цифри включають і людей, що переїхали до робітничих передмість, де житло дешевше і становище безпечніше.
У результаті відтоку населення цілі райони міста були полишені мешканцями. Хмарочоси, заводи, житлові квартали стоять покинуті і руйнуються від часу й вандалізму. У Детройті можна побачити вулиці, на одній стороні яких яскраво палають вітрини дорогих магазинів, а на іншій стоять будівлі з розбитими шибками, зі стін яких проростають дерева.
Бензинова криза 1973 р., енергетична криза 1979 р. та початок імпорту компактних автомобілів з-за кордону вдарили по детройтському автомобілебудуванню. Крім цього, нелегальне розповсюдження таких наркотиків, як героїн та кокаїн спричинило виникнення в Детройті молодіжних банд Бутча Джонса (Young Boys Inc.), Мазераті Ріка та Братів Чемберз. На цьому тлі міська влада мріяла про бізнесовий ренесанс, і його уособленням наприкінці 1970-х стала побудова «Ренесанс Центру» — комплексу ділових хмарочосів («місто в місті»). Поява ділового району сповільнила й поступово ліквідувала до кінця 1990-х негативну тенденцію втечі бізнесу. А до цього, упродовж довгих трьох десятків років неадекватна міська політика і розгул криміналітету спустошила цілі міські квартали, як, приміром, Елмхурст. Лише у 1980-х порожні будівлі почали зносити, розчищаючи простір для новобудов.
У 1980 р. Детройт став місцем проведення Національної конвенції Республіканської партії, на якій у Президенти США було успішно висунуто Рональда Рейгана.
У 90-х роках місто почало відроджуватися, починаючи з центру (даунтауну), середнього центру (мідлтауну) та новобудов. В 1993 р. на силуеті міста з'явився «Ван Детройт Центр», пізніше відкрилися три казино. В центрі були побудовані нові стадіони для місцевих команд: бейсбольної «Детройт Тайґерс» та футбольної «Детройт Лайонс» у 2000 і 2002 рр. відповідно. Знову після 20 років запустіння відкрили двері історичні готелі «Бук Каділлак» та «Форт Шелбі».
2005 року в Детройті пройшли змагання MLB All-Star Game, 2006 року місто приймало щорічну спортивну подію — фінальну гру з американського футболу «Супербоул» (англ. Super Bowl XL) та World Series, 2007 року — WrestleMania 23, у квітні 2009 р. — NCAA Final Four, що сприяло розвитку міської інфраструктури.
Головні реконструкції зосереджені на за прикладом сусіднього (через річку) міста Віндзор, Канада. 2001 року завершилася перша черга реконструкції (починаючи з «Арени Джо Луїса» та «Гарт Плаза»), що було приурочене до 300-ї річниці міста. У наступні роки на набережній з'явилися фонтани, парки та сучасні житлові й офісні квартали. 2011 року вздовж набережної відкрили судноплавний маршрут, що з'єднав «Ренесанс Центр» і «Гарт Плаза». Реконструкція має на меті, зокрема, привабити в місто побільше туристів.
Географія
Топографія
Згідно з даними Американського бюро перепису, площа Детройта становить 370 км², з яких 359 км² — суходіл та 11 км² — вода.
Найбільша височина розташована на північному заході міста в околицях університетського містечка, на захід від Палмер Парку — 200 м над рівнем моря. Найнижча відмітка розташована на річковому узбережжі — 176 м над рівнем моря. Детройт цілковито оточує своїми межами такі менші міста, як Гемтремк та Гайленд-Парк. На північному кордоні Детройту розташоване місто Гросс Пойнт (англ. Grosse Pointe), що складається з кількох частин.
Детройтський річковий міжнародний заповідник дикої природи — єдина міжнародна резервація дикої природи в Північній Америці, яка розташована в центрі регіону «Детройт Метро». Заповідник включає острови, прибережні водно-болотні угіддя, болота, мілини протяжністю 77 км вздовж річки Детройт та західного узбережжя озера Ері.
Детройт має в собі три системи автодоріг: оригінальні французькі кільцеві авеню за прикладом Вашингтона, північно-південні автошляхи (англ. Mile Road System) та північно-західну автосистему (англ. Northwest Ordinance).
У Детройті є 4 пункти перетину американо-канадського кордону: міст Амбассадор (англ. Ambassador Bridge), автомобільний тунель «Детройт-Віндзор», залізничний тунель «Мічиган Сентрал» (англ. Michigan Central Railway Tunnel) та вантажна поромна переправа (англ. Detroit–Windsor Truck Ferry).
Біля острова Цуг, у південно-західній частині Детройту на 610 гектарах розташована соляна копальня (кар'єр), яка йде вглиб землі на 350 метрів. Всередині копальні протяжність автодоріг дорівнює 160 км.
Клімат
В Детройті та решті південно-східного Мічигану панує вологий континентальний клімат, на який впливають Великі Озера. Зими тут холодні з помірними снігопадами та падіннями нічних температур нижче —17,8 °C приблизно 6 разів за сезон. Літо від теплого до спекотного з максимумами понад 32.2 °C впродовж 15 днів за сезон. Кількість снігових опадів, які зазвичай йдуть з грудня по лютий, у середньому становить 110 см за сезон. Середні температури повітря в січні −4.2 °C, у липні 23.1 °C. Рекордно високу температуру 40.6 °C було зафіксовано 24 липня 1934 р., рекордно низьку −29.4 °C — 21 січня 1984 р.
Демографія
Історія переписів | |||
---|---|---|---|
Перепис | Населення | Зміна в % | |
1820 | 1422 | — | |
1830 | 2222 | 56.3% | |
1840 | 9102 | 309.6% | |
1850 | 21 019 | 130.9% | |
1860 | 45 619 | 117.0% | |
1870 | 79 577 | 74.4% | |
1880 | 116 340 | 46.2% | |
1890 | 205 876 | 77.0% | |
1900 | 285 704 | 38.8% | |
1910 | 465 766 | 63.0% | |
1920 | 993 678 | 113.3% | |
1930 | 1 568 662 | 57.9% | |
1940 | 1 623 452 | 3.5% | |
1950 | 1 849 568 | 13.9% | |
1960 | 1 670 144 | −9.7% | |
1970 | 1 514 063 | −9.3% | |
1980 | 1 203 368 | −20.5% | |
1990 | 1 027 974 | −14.6% | |
2000 | 951 270 | −7.5% | |
2010 | 713 777 | −25.0% | |
2020 | 639 111 | −10.5% | |
Десятилітній перепис в США |
Згідно з переписом 2010 року, у місті мешкало 713 777 осіб у 269 445 домогосподарствах у складі 162 924 родин. Густота населення становила 1929 осіб/км². Було 349170 помешкань (944/км²).
Расовий склад населення:
|
До двох чи більше рас належало 2,2 %. Частка іспаномовних становила 6,8 % від усіх жителів.
За віковим діапазоном населення розподілялося таким чином: 26,7 % — особи молодші 18 років, 61,8 % — особи у віці 18—64 років, 11,5 % — особи у віці 65 років та старші. Медіана віку мешканця становила 34,8 року. На 100 осіб жіночої статі у місті припадало 89,8 чоловіків; на 100 жінок у віці від 18 років та старших — 85,4 чоловіків також старших 18 років.
Середній дохід на одне домашнє господарство становив 37 570 доларів США (медіана — 25 764), а середній дохід на одну сім'ю — 43 242 долари (медіана — 30 999). Медіана доходів становила 33 924 долари для чоловіків та 30 856 доларів для жінок. За межею бідності перебувало 40,3 % осіб, у тому числі 57,1 % дітей у віці до 18 років та 20,4 % осіб у віці 65 років та старших.
Цивільне працевлаштоване населення становило 213 591 осіб. Основні галузі зайнятості: освіта, охорона здоров'я та соціальна допомога — 24,8 %, виробництво — 13,6 %, мистецтво, розваги та відпочинок — 11,9 %, науковці, спеціалісти, менеджери — 11,4 %.
Міський ландшафт
Архітектура
Дивлячись на панораму набережної Детройту, можна побачити різноманітні архітектурні стилі. Постмодерністські шпилі «Ван Детройт Центру» (1993) були спроєктовані відповідно до міських хмарочосів стилю артдеко. Разом із «Ренесанс Центром» вони утворюють помітний та пізнаваний ландшафт. Прикладами артдеко є будинки Гардіан та Пенобскот в центрі, а також будинок Фішера та «Каділлак Плейс» в районі Нового центру поблизу Університету Вейн. Серед споруд, відомих усій Америці, «Театр Фокс» та Детройтська опера.
Тоді як центральні райони Детройту містять висотні споруди, більшість навколишніх районів забудовані низькими будівлями та невисокими приватними будинками. Поза міськими межами доволі високі приватні споруди можна знайти на сході набережної в напрямку м. Гросс Пойнт та в університетському районі Палмер Парк на захід від м. Вудвард. Університетський Палмер Парк розташований біля Детройтського університету Мерсі та коледжу Мерігроув, що є серцевиною історичних поселень Палмер Вудз та Шервуд Форест.
До Національного реєстру історичних місць США (NRHP) входять кілька районів та околиць Детройту, які будувалися перед Другою світовою війною й відображають архітектурний стиль того часу. Наприклад цегельні будинки з дерев'яними фіранками в робочих кварталах, дещо більші такі ж цегляні будинки в кварталах середнього класу та багато прикрашені вілли вищого класу в таких околицях, як Браш Парк, Вудбрідж, Індіан Віллідж, Палмер Вузд, Бостон-Едісон тощо.
Старіші околиці розташовані вздовж Вудварда та на сході Джефферсон-Авеню, тоді як райони забудови 1950-х розташовані далі на захід й ближче до Восьмої Майл Роуд. Серед старих околиць виділяються історичні райони Вест Канфілд та Браш Парк, які пережили мультимільйонні реконструкції та побудову нових будинків і кондомініумів.
Багато будинків Детройту занесені до Національного реєстру історичних місць США, місто має найбільшу в країні колекцію збережених будівель кінця 19-го — початку 20-го століття. Тут є низка архітектурно виразних церков та кафедральних соборів, таких як римсько-католицькі церкви Св. Йосифа, Св. Анни та Св. Анни Детройтської.
Місто уважно ставиться до урбаністичного дизайну, збереження історичної спадщини та архітектури. Низка проєктів реконструкції центру — серед яких відновлення парку Кампус Мартіус — перетворюють його. Парк Гранд Сьокус межує з театральним районом та полем Форда (Ford Field), де тренується команда «Детройт Лайонс», та парком Комеріка, де тренуються «Детройт Тайгерс». Серед інших проєктів — знесення «Аудиторіуму Форда» (Ford Auditorium) на Джефферсон Стріт.
Персоналії
- Річард Фостер Бейкер (1857—1921) — американський режисер та актор епохи німого кіно
- Мері Боланд (1882—1965) — американська актриса
- Говард Естабрук (1884—1978) — американський актор, режисер, продюсер і сценарист
- Кім Гантер (1922—2002) — американська акторка
- Роджер Корман (* 1926) — американський режисер та продюсер
- Джордж Пеппард (1928—1994) — американський актор
- Роберт Вагнер (* 1930) — американський актор
- Пайпер Лорі (* 1932) — американська акторка театру, кіно та телебачення
- Еллен Берстін (* 1932) — американська акторка
- Рой Брукс (1938—2005) — американський джазовий ударник і перкусіоніст
- Френсіс Форд Коппола (*1939) — американський кінорежисер, продюсер, сценарист
- Том Селлек (*1945) — американський актор
- Біллі Вест (*1952) — американський актор озвучування
- Джонатан Сіммонс (*1955, Детройт, США) — американський актор
- Шерілін Фенн (*1965) — американська акторка.
Українці в Детройті
- Бажанський Михайло Васильович — український політичний діяч, письменник, публіцист, краєзнавець, пластун.
- Квітковський Денис Васильович — український політичний діяч, голова ОУН(м)
- Климишин Микола — український політичний діяч, визначний член УВО та ОУН, соратник Степана Бандери
- Крат Михайло Миколайович — український військовий діяч, генерал-хорунжий Армії УНР.
- Лазуренко Степан Савич — полковник Армії УНР.
- Максимович Борис (1906—1994) — піаніст і педагог.
- Недзвєцька Олена — активна діячка ОУН, учасниця дівочої бойово-розвідувальної п'ятірки
Культура
Центр Детройту розвивається за рахунок припливу молодих професіоналів та рітейлу. Там побудована низка престижних багатоквартирних будинків. Люксові кондомініуми планується збудувати й на східному березі річки. Молодь приваблює бажання бути поближче до міського ландшафту й мати житло прямо за містом посеред вілл Гросс Пойнту. Молодь приваблює в місто не лише краєвиди озера й нічне життя, а і його близькість до канадського Віндзора, де вживати алкоголь дозволено починаючи з 19 років, а не з 21, як усюди в США.
Дозвілля та мистецтво
З кінця 1940-х жива музика була найголовнішою рисою нічного життя Детройту, через що його називали «Мо-таун». Місто й околиці мають знамениті на всю Америку музичні театри та фестивалі. Великі концерти проходять в музичному театрі «Енерджі» та палаці «Обурн Гіллс». Театральний район Детройту є другим за величиною в США, де ставлять бродвейські вистави. Серед головних театрів — театр «Фокс», «Мюзик-холл», театр «Джем», театр «Масонський храм», Детройтська опера, Театр Фішера, «Філлмор Детройт», Холл Св. Ендрю, театр «Маджестік», та Оркестровий холл, де розташовується Детройтський симфонічний оркестр. Театральна організація Недерландерів (Nederlander Organization), яка є найбільшим продюсером бродвейських вистав у Нью-Йорку, оригінально походить з Детройту — першим придбанням родини Недерландерів у 1922 р. став будинок Детройтської опери.
В Детройті працює кіностудія «Мотаун» (Motown Motion Picture Studios), що займає площу 49 км² в місті та околицях базуючись головним чином на ділових просторах автоконцерну «Понтіак».
Детройт має багату музичну спадщину і зробив вагомий внесок в розвиток численних музичних жанрів. Детройт є визнаним містом, де народилася техно-музика. Виконавці Емінем та Blue Stahli також родом звідси. До важливих музичних подій міста належать Детройтський міжнародний джазовий фестиваль, Детройтський фестиваль електронної музики, Музичну конференцію «Мотор Сіті» (MC2), Музичну конференцію «Урбан Оргенік», «Концерт кольорів» та літній хіп-хоп фестиваль «Джемз». Тут базується Детройтський симфонічний оркестр.
Економіка
У Детройті розташовані штаб-квартира General Motors, Ford Motor Company (у сусідньому Дірборні) одна з двох штаб-квартир Chrysler в Оберн-Гіллс.
18 липня 2013 року влада міста подала до федерального суду заяву про визнання міста банкрутом через 15-мільярдний борг міського бюджету.
3 грудня 2013 року американський суд визнав Детройт банкрутом. На момент банкрутства загальна сума боргу становила 18 млрд доларів США при більше ніж 100 тис. кредиторів.
Транспорт
Головними «повітряними воротами» міста є Міжнародний аеропорт Детройт Метрополітен Вейн. Другим за значенням є муніципальний аеропорт імені Колмана Янга.
У 2017 році в місті знову відкрилася трамвайна лінія. До 1956 року в місті існувала розвинена мережа трамвайних ліній, але, як і в більшості міст США, не витримала конкуренції з автомобілями та була ліквідована. До відкриття сучасної трамвайної лінії громадський транспорт міста був представлений лише автобусними маршрутами та єдиною в місті автоматизованою лінією Піплмувера, відкритою у 1987 році.
Спорт
Детройт є одним з декількох міст США, у якому є команди чотирьох головних спортивних ліг Північної Америки (НХЛ, НБА, НФЛ, МЛБ).
Клуб | Ліга | Стадіон | Заснований | Перемоги |
---|---|---|---|---|
Детройт Лайонс | Національна футбольна ліга (Американський футбол) | Форд Філд | 1930 | 4 (НФЛ), 0 () |
Детройт Пістонс | Національна баскетбольна асоціація (Баскетбол) | Палас-оф-Аубурн-Гіллс | 1941 | 2 (НБЛ), 3 (НБА) |
Детройт Ред Вінгс | Національна хокейна ліга (Хокей) | Джо-Луїс-арена | 1926 | 10 |
(Баскетбол) | Палас-оф-Аубурн-Гіллс | 1998 | 2 | |
Детройт Тайґерс | Головна бейсбольна ліга (Бейсбол) | 1894 | 4 |
Див. також
Примітки
- Річний дохід на особу, яка працювала на повну ставку. Оцінка в доларах 2015 року.
Джерела
- https://detroitmi.gov/government/mayors-office/mayor
- c-span.org
- New Detroit Mayor Sworn In / J. Kahn — Manhattan: New York Times Company, A. G. Sulzberger, 2014. — ISSN 0362-4331; 1553-8095; 1542-667X
- перепис населення США 2020 / за ред. Бюро перепису населення США
- Др Макух І. На народній службі [ 13 липня 2018 у Wayback Machine.]. — Дітройт: Видання Української вільної громади Америки, 1958.
- . Merriam-webster.com. 25 квітня 2007. Архів оригіналу за 9 квітня 2010. Процитовано 1 липня 2010.
- Lawrence, Peter (2009).Interview with Michigan's Governor [ 20 листопада 2008 у Wayback Machine.], Corporate Design Foundation. Retrieved on May 1, 2009.
- . Encyclopedia Britannica Online. Архів оригіналу за 19 вересня 2010. Процитовано 8 квітня 2007.
[Detroit] is the automobile capital of the world
- SAE World Congress convenes in Detroit. Архів оригіналу за 25 червня 2013. Процитовано 12 квітня 2007.
- Davis, Michael W. R. (2007). Detroit's Wartime Industry: Arsenal of Democracy (Images of America). Arcadia Publishing. ISBN .
- Commemorated in the 2002 movie 8 Mile.
- American FactFinder. Бюро перепису населення США. Архів оригіналу за 8 січня 2015. Процитовано 16-06-2019.(англ.)
- . U.S. Census Bureau. Архів оригіналу за 27 червня 2010. Процитовано 1 липня 2009.
- Wisely, John; Spangler, Todd (24 березня 2011). . USA Today. Архів оригіналу за 7 серпня 2011. Процитовано 20 червня 2011.
- . U.S. Census Bureau. Архів оригіналу за 9 червня 2010. Процитовано 18 липня 2010.
- . U.S. Census Bureau. Архів оригіналу за 9 червня 2010. Процитовано 18 липня 2010.
- World Agglomerations [ 25 грудня 2018 у Wayback Machine.] Retrieved on May 5, 2009.
- Woodford, Arthur M. (2001). This is Detroit: 1701—2001. Wayne State University Press
- French Ontario in the 17th and 18th Centuries — Detroit [ 24 серпня 2004 у Wayback Machine.]. Archives of Ontario July 14, 2008. Retrieved July 23, 2008.
- Ste. Anne of Detroit [ 27 вересня 2011 у Wayback Machine.] St. Anne Church. Retrieved on April 29, 2006.
- Blockson, Charles and Chase, Henry (April 2005). Detroit — Follow the North Star, The Guiding Light of the Underground Railroad [ 12 лютого 2009 у Wayback Machine.]. «American Visions.»
- Rosentreter, Roger (July/August 1998). «Come on you Wolverines, Michigan at Gettysburg.» .
- Nolan, Jenny (June 15, 1999).How Prohibition made Detroit a bootlegger's dream town [Архівовано 9 липня 2012 у Archive.is]. Michigan History, The Detroit News. Retrieved on November 23, 2007.
- Zacharias, Patricia (February 12, 2001). 'I have to die a man or live a coward' — the saga of Dr. Ossian Sweet [ 6 травня 2008 у Wayback Machine.]. Michigan History, The Detroit News. Retrieved on November 23, 2007.
- Michigan Highways [ 19 грудня 2010 у Wayback Machine.]. michiganhighways.org Retrieved on April 30, 2006.
- Nolan, Jenny (January 28, 1997).Willow Run and the Arsenal of Democracy [Архівовано 4 грудня 2012 у Archive.is]. Michigan History, The Detroit News. Retrieved on November 23, 2007.
- Baulch, Vivian M. and Patricia Zacharias (February 11, 1999). 1943 Detroit race riots [ 9 грудня 2007 у Wayback Machine.]. Michigan History, The Detroit News Retrieved on November 23, 2007.
- Bailey, Ruby L.(August 22, 2007). The D is a draw: Most suburbanites are repeat visitors.Detroit Free Press. New Detroit Free Press-Local 4 poll conducted by Selzer and Co., finds, «nearly two-thirds of residents of suburban Wayne, Oakland, and Macomb counties say they at least occasionally dine, attend cultural events or take in professional games in Detroit.»
- Zacharias, Patricia (January 23, 2000). The ghostly salt city beneath Detroit [Архівовано 10 липня 2012 у Archive.is]. Michigan History, The Detroit News. Retrieved on November 23, 2007.
- . Архів оригіналу (online) за 12 квітня 2009. Процитовано 5 травня 2009.
- Climate normals (PDF). NOAA. 2004. Архів оригіналу (PDF) за 25 червня 2013. Процитовано 18 лютого 2010.
- . National Weather Service. Архів оригіналу за 26 липня 2010. Процитовано 28 червня 2010.
- . Census.gov. Архів оригіналу за 12 квітня 2013. Процитовано 4 червня 2015.
- Hill, Eric J. and John Gallagher (2002). AIA Detroit: The American Institute of Architects Guide to Detroit Architecture. Wayne State University Press.
- (2005). American City: Detroit Architecture. Wayne State University Press. ISBN .
- . City of Detroit Partnership. Retrieved on November 24, 2007.
- Pfeffer, Jaime (September 12, 2006).Falling for Brush Park [ 21 вересня 2009 у Wayback Machine.].Model D Media. Retrieved on April 21, 2009.
- Cityscape Detroit.www.cityscapedetroit.org [ 15 грудня 2013 у Wayback Machine.] Retrieved on April 8, 2007.
- Harrison, Sheena (June 25, 2007). DEGA enlists help to spur Detroit retail [ 24 травня 2011 у Wayback Machine.]. Crain's Detroit Business. Retrieved on November 28, 2007. «New downtown residents are largely young professionals according to Social Compact.»
- Halaas, Jaime (December 20, 2005).Inside Detroit Lofts [ 14 серпня 2011 у Wayback Machine.]. Model D Media. Retrieved on November 28, 2007.
- . Crainsdetroit.com. 2 липня 2007. Архів оригіналу за 26 жовтня 2011. Процитовано 1 липня 2010.
- La Canfora, Jason (4 лютого 2006). . The Washington Post. Архів оригіналу за 3 листопада 2012. Процитовано 5 травня 2009.
- Detroit Tourism Economic Development Council. Retrieved on July 24, 2008.
- Arts & Culture [ 20 жовтня 2007 у Wayback Machine.] Detroit Economic Growth Corporation. Retrieved on July 24, 2008. «Detroit is home to the second largest theatre district in the United States.»
- Gavrilovich, Peter and Bill McGraw (2006). The Detroit Almanac, 2nd edition. Detroit Free Press. ISBN .
- Gallaher, John and Kathleen Gray and Chris Christoff — (February 3, 2009). Pontiac film studio to bring jobs [ 11 лютого 2009 у Wayback Machine.]. Detroit Free Press.
- . Архів оригіналу за 8 серпня 2014. Процитовано 4 грудня 2013.
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Детройт |
- Детройт // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
- detroitmi.gov — офіційний сайт «Детройт».
- Сайт «Забутий Детройт» [ 19 січня 2022 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi geografichni ob yekti z nazvoyu Detrojt Detro jt u diaspornih vidannyah Ditrojt angl Detroit vid fr Detroit protoka najbilshe misto u pivnichnomu shtati Michigan Serednogo Zahodu SShA ta centr okrugu Vejn Roztashovanij u pivdenno shidnij chastini shtatu na richci Detrojt yaka mezhuye iz Velikimi Ozerami ta yakoyu prohodit kordon mizh SShA i Kanadoyu Misto Detrojt angl Detroit Gorizont mista Pam yatnik trudovij spadshini shtatu Michigan vezha Buk Komerika Park Ambasadorskij mist Universitet Vejna d Gerb Koordinati 42 19 54 pn sh 83 02 51 zh d 42 33166666669477252 pn sh 83 04750000002778165 zh d 42 33166666669477252 83 04750000002778165 Koordinati 42 19 54 pn sh 83 02 51 zh d 42 33166666669477252 pn sh 83 04750000002778165 zh d 42 33166666669477252 83 04750000002778165 Krayina SShASShAShtat MichiganOkrug VejnMezhuye z susidni nas punktiVindzor Dirborn d Majk Daggan 1 2 3 Deviz Speramus Meliora Resurget CineribusData zasnuvannya 1701Plosha 370 03 km Visota centru 199 mGeografichna zona Irzhavij poyasVodojma Detrojt dNaselennya 639 111 osib 1 kvitnya 2020 4 Gustota naselennya 1928 97 osib km Katojkonim nim Detroiter nim Detroiterin nim Detroiterinnen sloven Detroitcan sloven DetroitcankaMista pobratimi Minsk 1979 Tojota Turin Buharest Chuncin Dubaj Kitve Nassau Basra Dubaj 2003 Chasovij poyas UTC 5 vlitku UTC 4Telefonnij kod 313Poshtovij indeks 48127 48201 48202 48204 48206 48208 48210 48212 48217 48219 48221 48228 48231 48235 48236 48238 48240 48243 48244 48255 48260 48264 48266 48269 48272 48275 48277 48279 48288Kod FIPS 2622000GeoNames 4990729OSM r134591 ROficijnij sajt detroitmi gov DetrojtDetrojt SShA DetrojtDetrojt Michigan Detrojt u Vikishovishi d Detrojt ranishe vidomij yak svitovij centr avtomobilebuduvannya j asociyuyetsya v amerikanskij popkulturi yak Motor siti ta Mo taun Inshi prizviska mista vinikli v 20 mu stolitti Misto chempioniv za uspihi jogo meshkanciv v individualnomu j grupovomu sporti Arsenal demokratiyi pid chas Drugoyi svitovoyi vijni a takozh Ze Di Di taun Hoki taun torgova marka yakoyu volodiye miskij hokejnij klub NHL Detrojt Red Vings Roksiti na chest pisni Detrojt rok siti gurtu Kiss ta Ze 3 1 3 telefonnij kod miscevosti U 2010 r v mezhah mista zhili 713 777 osib 2010 i vono perebuvalo na 18 mu misci za chiselnistyu naselennya sered mist SShA Najbilshe lyudej zhilo v Detrojti u 1950 r koli misto vvazhalosya p yatim u krayini za kilkistyu naselennya Prote z tih chasiv bagato hto perebravsya zhiti do okolic U pershe desyatilittya 21 go stolittya naselennya mista zmenshilosya na 25 Sered providnih amerikanskih mist lishe Novij Orlean prodemonstruvav u cej period istotnishe zmenshennya kilkosti naselennya nizh Detrojt Koli govoryat Detrojt to chasto mayut na uvazi i jogo okolici t zv prostir Detrojt metro vid angl metropolitan area metropolijna teritoriya z naselennyam 4 mln 296 tis 250 chol 2009 Ci okolici perebuvayut na 11 misci za kilkistyu naselennya sered miskih okolic SShA Yaksho brati do uvagi takozh i susidnij rajon Kanadi Vindzor cherez richku to v regioni dovkola Detrojta zagalom prozhivayut majzhe 5 mln 700 tis cholovik IstoriyaZasnuvannya Parafiya cerkvi sv Anni v Detrojti zasnovana v 1701 r ye drugoyu najstarishoyu rimsko katolickoyu parafiyeyu v SShA Ninishnya budivlya cerkvi zvedena u 1887 Naprikinci 17 go stolittya proplivayuchi richkoyu Detrojt na korabli Le Griffon katolickij svyashenik z Franciyi Luyis Gennepin zapisav u notatnik sho pivnichnij bereg richki ye idealnim miscem dlya poselennya Tam 1701 roku francuzkij oficer Antuan de Lamot De Kadillak razom iz 51 kanadcyami francuzkogo pohodzhennya zasnuvav poselennya yake nazvav Fort Ponshartren dyu Detrua na protoci franc Fort Ponchartrain du Detroit na chest ministra vijskovo morskih sil Franciyi chasiv korolya Lyudovika XIV Zgodom Franciya vidilila bezkoshtovni zemli shob privabiti sim yi v Detrojt naselennya yakogo u 1765 roci zroslo do 800 meshkanciv i Detrojt stav najbilshim mistom na shlyahu vid Monrealya do Novogo Orleana Torgivlya hutrom bula najgolovnishoyu biznes aktivnistyu v comu regioni Ninishnij prapor mista vidobrazhaye cyu francuzku spadshinu Fransua Mari Pikote franc Francois Marie Picote sieur de Belestre z Monrealya 1719 1793 buv ostannim francuzkim vijskovim komanduvachem detrojtskogo fortu 1758 1760 i zdav jogo britancyam 29 listopada 1760 roku pid chas Francuzkoyi ta indianskoyi vijni 1760 Britanci skorotili nazvu do Detrojta U 1763 roci deyaki plemena indianciv pid provodom Pontiaka lidera plemeni Ottava pidnyali povstannya vidome v istoriyi yak Povstannya Pontiaka j shturmom uzyali Detrojt Chastkovo cherez ce britanci vidali korolivsku proklamaciyu 1763 roku za yakoyu poselennya bilih lyudej na indianskih teritoriyah obmezhuvalisya U 1796 u Detrojt stav chastinoyu Spoluchenih Shtativ vnaslidok nabuttya chinnosti amerikano britanskogo dogovoru Dzheya angl Jay Treaty The British Treaty the Treaty of London of 1794 XIX stolittya Monument v Kampus Martius parku soldatam i moryakam Michiganu yaki zaginuli v Gromadyanskij vijni 1805 r u forti stalasya velika pozhezha sho znishila bilshist jogo naselennya Vryatuvalisya lishe ti hto vstig vtekti na bereg chi shovatisya v kaminnih pechah ta dimaryah Vid 1805 do 1847 r fort Detrojt buv stoliceyu teritoriyi Michiganu Oskilki vin prodovzhuvav rosti yuridichnij nachalnik teritoriyi Avgustus Vudvard rozrobiv pershij plan rozvitku mista Pid chas vijni 1812 r britanci znovu zahopili fort ale nastupnogo roku amerikanci vidbili jogo j u 1815 r Detrojt oficijno stav amerikanskim mistom Dostup Detrojta do kanadskogo kordonu buv strategichnoyu perevagoyu naperedodni Gromadyanskoyi vijni v SShA razom iz pidzemnoyu zalizniceyu Todi v misti zhiv lejtenant Uliss Simpson Grant yakij zgodom stav 18 tim Prezidentom SShA Jogo budinok zberigsya Perevazhno cherez cej miscevij sentiment bagato detrojtciv pogodilisya piti dobrovolcyami na Gromadyansku vijnu vklyuchno z 24 m michiganskim pihotnim polkom chastinoyu legendarnoyi Zaliznoyi brigadi yakij vidvazhno vistoyav u bitvi pid Gettisburgom 1863 r vtrativshi 82 bijciv Avraam Linkoln zayaviv todi v znamenitij Gettisburzkij promovi Dyakuyu Gospodi za Michigan Koli Linkoln pomer Dzhordzh Armstrong Kaster yakij ocholyuvav Michigansku brigadu rosomah vigolosiv na jogo chest panegirik pered tisyachami michiganciv v miskomu parku Kampus Martius Naprikinci 19 go na pochatku 20 go stolit u period Zolotoyi lihomanki v misti bulo sporudzheno bagato vill i budinkiv Detrojt navit nazivali Parizhem Zahodu za jogo arhitekturu ta bulvar Vashingtona sho buv elektrifikovanij Tomasom Edisonom Zavdyaki strategichnomu roztashuvannyu posered Velikih Ozer Detrojt stav transportnoyu perevalochnoyu bazoyu Pochinayuchi z 1830 r misto upevneno rozvivalosya zbilshuyuchi perevezennya sudnobuduvannya ta promislove virobnictvo Zavod Forda na Pikett Avenyu 1904 Ale vse zminilosya u 1896 r koli Genri Ford kotrij konstruyuvav i viroblyav kinni kareti virishiv orenduvati primishennya na Mak Avenyu dlya virobnictva svogo pershogo avtomobilya U 1903 r vin zasnuvav v Detrojti vlasnu kompaniyu Ford Motor Vin ta inshi pioneri avtomobilebuduvannya taki yak Vilyam Dyurant brati Dodzh Pakard ta Volter Krajsler peretvorili Detrojt na svitovu avtostolicyu kudi pidtyagnulisya j virobniki vantazhivok taki yak Rapid ta Grabovskij piznishe Dzheneral Motors Iz vvedennyam v SShA suhogo zakonu v regioni aktivno diyali kontrabandisti alkogolyu z Kanadi yaki nazivali sebe Purpurova banda XX stolittya Napruzhennya v mizhrasovih vzayeminah vihlyupnulosya na poverhnyu v 1920 h na sudi nad chornoshkirim doktorom Oshian Svit zvinuvachenim u vbivstvi biloyi lyudini vnaslidok postrilu zi svogo budinku u vidpovid na piket iz vimogami do nogo zabratisya get iz peredmistya de zhivut perevazhno bili Nevdovolennya robitnikiv avtopromislovosti umovami praci j nizkimi zarplatami vibuhnulo v 1930 h koli Ob yednana profspilka avtobudivnikiv rozpochala protistoyannya z avtovirobnikami Na cij hvili proslavilisya taki profspilkovi lideri yak Dzhimmi Goffa ta Volter Rojter U 1940 h v misti z yavilasya persha u sviti miska avtostrada hajvej M 8 yaka nini nazivayetsya Devison a vijskovo industrialnij bum pid chas Drugoyi svitovoyi vijni prizviv do togo sho Detrojt stali nazivati Arsenalom demokratiyi Intensivnij rozvitok industriyi v pershij polovini 20 go stolittya privabiv do mista desyatki tisyach amerikanciv chastkovo z pivdnya SShA sho dozvolilo jomu uvijti do chetvirki najnaselenishih mist krayini V ti zh chasi misto napovnili j tisyachi immigrantiv z Yevropi Takim chinom zrostali j socialni protirichchya Pid chas Velikoyi depresiyi pid chas golodnogo marshu 7 bereznya 1932 roku policejski ta ohoronci zavodu Forda vbili pyat mitinguvalnikiv Politika slipoti do koloru shkiri yaku namagalisya spoviduvati avtovirobniki vililasya v zrostannya rasovoyi naprugi yaka vibuhnula 1943 r v rasovomu zavorushenni Pochatok zanepadu Pokinutij zavod Packard Odin z desyatkiv tisyach pokinutih budinkiv v Detrojti Ekonomichna konsolidaciya v 1950 h osoblivo v avtomobilebuduvanni posilila konkurenciyu za robochi miscya U 50 ti roki v misti bula pobudovana rozgaluzhena sistema avtostrad hajveyiv u 60 ti yih ob yednali transportni rozv yazki Vidtik naselennya u peredmistya pochavsya she v 1950 ti Vse bilshe i bilshe kvalifikovanih robitnikiv inzheneriv predstavnikiv serednogo klasu prodavali svoye zhitlo v misti i yihali v peredmistya Vartist neruhomosti pochala strimko padati Oskilki najbilsh platospromozhne naselennya roz yizhdzhayetsya u misti pochalisya finansovi problemi Robochi miscya skorotilisya vlasniki magaziniv bankiri likari pochali pereyizditi tudi de ye platospromozhnij popit U misti zalishilisya ti hto ne mig sobi takogo dozvoliti bezrobitni yaki zhivut na dopomogu abo nizkooplachuvani robitniki v osnovnomu afroamerikanske naselennya Okolici Detrojta takozh strimko napovnyuvalisya afroamerikancyami Sered chornoshkirih cherez bidnist i bezrobittya procvitala zlochinnist tak sho Detrojt shvidko zdobuv poganu slavu odnogo z najbilsh chornih i nebezpechnih mist SShA U cej chas u SShA skasuvali rasovu segregaciyu u rezultati chornoshkiri stali chastishe stikatisya z bilimi i ce prizvelo do mizhrasovogo konfliktu Kulminaciya vidbulasya 1967 roku koli v lipni konfrontaciya mizh bilimi i afroamerikancyami vililisya v odni z najzhorstokishih v istoriyi SShA zavorushen sho trivali protyagom p yati dniv i vidomi yak na mizhnarodnomu uzberezhzhi Detrojtu U 1973 roci vibuhnula naftova kriza Vona prizvela do bankrutstva bagatoh amerikanskih avtomobilebudivnikiv avtomobili yakih buli nenazherlivi j dorogi i ne mogli bilshe konkuruvati z ekonomichnimi yevropejskimi ta yaponskimi mashinami Zavodi odin za drugim pochali zakrivatisya lyudi vtrachali robotu i yihali z Detrojtu Naselennya Detrojta v jogo administrativnih kordonah skorotilosya v 2 5 razi z 1 8 miljona na pochatku 1950 h do 700 tisyach u 2012 r Vtim treba vidznachiti sho ci cifri vklyuchayut i lyudej sho pereyihali do robitnichih peredmist de zhitlo deshevshe i stanovishe bezpechnishe U rezultati vidtoku naselennya cili rajoni mista buli polisheni meshkancyami Hmarochosi zavodi zhitlovi kvartali stoyat pokinuti i rujnuyutsya vid chasu j vandalizmu U Detrojti mozhna pobachiti vulici na odnij storoni yakih yaskravo palayut vitrini dorogih magaziniv a na inshij stoyat budivli z rozbitimi shibkami zi stin yakih prorostayut dereva Benzinova kriza 1973 r energetichna kriza 1979 r ta pochatok importu kompaktnih avtomobiliv z za kordonu vdarili po detrojtskomu avtomobilebuduvannyu Krim cogo nelegalne rozpovsyudzhennya takih narkotikiv yak geroyin ta kokayin sprichinilo viniknennya v Detrojti molodizhnih band Butcha Dzhonsa Young Boys Inc Mazerati Rika ta Brativ Chemberz Na comu tli miska vlada mriyala pro biznesovij renesans i jogo uosoblennyam naprikinci 1970 h stala pobudova Renesans Centru kompleksu dilovih hmarochosiv misto v misti Poyava dilovogo rajonu spovilnila j postupovo likviduvala do kincya 1990 h negativnu tendenciyu vtechi biznesu A do cogo uprodovzh dovgih troh desyatkiv rokiv neadekvatna miska politika i rozgul kriminalitetu spustoshila cili miski kvartali yak primirom Elmhurst Lishe u 1980 h porozhni budivli pochali znositi rozchishayuchi prostir dlya novobudov Ofisni budinki v istorichnomu rajoni Rendolf strit sho vinik u 1840 h rokah U 1980 r Detrojt stav miscem provedennya Nacionalnoyi konvenciyi Respublikanskoyi partiyi na yakij u Prezidenti SShA bulo uspishno visunuto Ronalda Rejgana U 90 h rokah misto pochalo vidrodzhuvatisya pochinayuchi z centru dauntaunu serednogo centru midltaunu ta novobudov V 1993 r na silueti mista z yavivsya Van Detrojt Centr piznishe vidkrilisya tri kazino V centri buli pobudovani novi stadioni dlya miscevih komand bejsbolnoyi Detrojt Tajgers ta futbolnoyi Detrojt Lajons u 2000 i 2002 rr vidpovidno Znovu pislya 20 rokiv zapustinnya vidkrili dveri istorichni goteli Buk Kadillak ta Fort Shelbi XXI stolittya 2005 roku v Detrojti projshli zmagannya MLB All Star Game 2006 roku misto prijmalo shorichnu sportivnu podiyu finalnu gru z amerikanskogo futbolu Superboul angl Super Bowl XL ta World Series 2007 roku WrestleMania 23 u kvitni 2009 r NCAA Final Four sho spriyalo rozvitku miskoyi infrastrukturi Golovni rekonstrukciyi zoseredzheni na za prikladom susidnogo cherez richku mista Vindzor Kanada 2001 roku zavershilasya persha cherga rekonstrukciyi pochinayuchi z Areni Dzho Luyisa ta Gart Plaza sho bulo priurochene do 300 yi richnici mista U nastupni roki na naberezhnij z yavilisya fontani parki ta suchasni zhitlovi j ofisni kvartali 2011 roku vzdovzh naberezhnoyi vidkrili sudnoplavnij marshrut sho z yednav Renesans Centr i Gart Plaza Rekonstrukciya maye na meti zokrema privabiti v misto pobilshe turistiv GeografiyaTopografiya Kolorovij suputnikovij znimok rajonu Detrojt Metro vklyuchno z m Vidzor cherez richku Zroblenij suputnikom Landsat 7 NASA Zgidno z danimi Amerikanskogo byuro perepisu plosha Detrojta stanovit 370 km z yakih 359 km suhodil ta 11 km voda Najbilsha visochina roztashovana na pivnichnomu zahodi mista v okolicyah universitetskogo mistechka na zahid vid Palmer Parku 200 m nad rivnem morya Najnizhcha vidmitka roztashovana na richkovomu uzberezhzhi 176 m nad rivnem morya Detrojt cilkovito otochuye svoyimi mezhami taki menshi mista yak Gemtremk ta Gajlend Park Na pivnichnomu kordoni Detrojtu roztashovane misto Gross Pojnt angl Grosse Pointe sho skladayetsya z kilkoh chastin Viglyad mista z boku Bel Ajl Park Detrojtskij richkovij mizhnarodnij zapovidnik dikoyi prirodi yedina mizhnarodna rezervaciya dikoyi prirodi v Pivnichnij Americi yaka roztashovana v centri regionu Detrojt Metro Zapovidnik vklyuchaye ostrovi priberezhni vodno bolotni ugiddya bolota milini protyazhnistyu 77 km vzdovzh richki Detrojt ta zahidnogo uzberezhzhya ozera Eri Detrojt maye v sobi tri sistemi avtodorig originalni francuzki kilcevi avenyu za prikladom Vashingtona pivnichno pivdenni avtoshlyahi angl Mile Road System ta pivnichno zahidnu avtosistemu angl Northwest Ordinance U Detrojti ye 4 punkti peretinu amerikano kanadskogo kordonu mist Ambassador angl Ambassador Bridge avtomobilnij tunel Detrojt Vindzor zaliznichnij tunel Michigan Sentral angl Michigan Central Railway Tunnel ta vantazhna poromna pereprava angl Detroit Windsor Truck Ferry Bilya ostrova Cug u pivdenno zahidnij chastini Detrojtu na 610 gektarah roztashovana solyana kopalnya kar yer yaka jde vglib zemli na 350 metriv Vseredini kopalni protyazhnist avtodorig dorivnyuye 160 km Klimat V Detrojti ta reshti pivdenno shidnogo Michiganu panuye vologij kontinentalnij klimat na yakij vplivayut Veliki Ozera Zimi tut holodni z pomirnimi snigopadami ta padinnyami nichnih temperatur nizhche 17 8 C priblizno 6 raziv za sezon Lito vid teplogo do spekotnogo z maksimumami ponad 32 2 C vprodovzh 15 dniv za sezon Kilkist snigovih opadiv yaki zazvichaj jdut z grudnya po lyutij u serednomu stanovit 110 sm za sezon Seredni temperaturi povitrya v sichni 4 2 C u lipni 23 1 C Rekordno visoku temperaturu 40 6 C bulo zafiksovano 24 lipnya 1934 r rekordno nizku 29 4 C 21 sichnya 1984 r DemografiyaIstoriya perepisiv Perepis Naselennya Zmina v 18201422 1830222256 3 18409102309 6 185021 019130 9 186045 619117 0 187079 57774 4 1880116 34046 2 1890205 87677 0 1900285 70438 8 1910465 76663 0 1920993 678113 3 19301 568 66257 9 19401 623 4523 5 19501 849 56813 9 19601 670 144 9 7 19701 514 063 9 3 19801 203 368 20 5 19901 027 974 14 6 2000951 270 7 5 2010713 777 25 0 2020639 111 10 5 Desyatilitnij perepis v SShA Zgidno z perepisom 2010 roku u misti meshkalo 713 777 osib u 269 445 domogospodarstvah u skladi 162 924 rodin Gustota naselennya stanovila 1929 osib km Bulo 349170 pomeshkan 944 km Rasovij sklad naselennya 82 7 chornih abo afroamerikanciv 10 6 bilih 1 1 aziativ 0 4 korinnih amerikanciv 3 0 osib inshih ras Do dvoh chi bilshe ras nalezhalo 2 2 Chastka ispanomovnih stanovila 6 8 vid usih zhiteliv Za vikovim diapazonom naselennya rozpodilyalosya takim chinom 26 7 osobi molodshi 18 rokiv 61 8 osobi u vici 18 64 rokiv 11 5 osobi u vici 65 rokiv ta starshi Mediana viku meshkancya stanovila 34 8 roku Na 100 osib zhinochoyi stati u misti pripadalo 89 8 cholovikiv na 100 zhinok u vici vid 18 rokiv ta starshih 85 4 cholovikiv takozh starshih 18 rokiv Serednij dohid na odne domashnye gospodarstvo stanoviv 37 570 dolariv SShA mediana 25 764 a serednij dohid na odnu sim yu 43 242 dolari mediana 30 999 Mediana dohodiv stanovila 33 924 dolari dlya cholovikiv ta 30 856 dolariv dlya zhinok Za mezheyu bidnosti perebuvalo 40 3 osib u tomu chisli 57 1 ditej u vici do 18 rokiv ta 20 4 osib u vici 65 rokiv ta starshih Civilne pracevlashtovane naselennya stanovilo 213 591 osib Osnovni galuzi zajnyatosti osvita ohorona zdorov ya ta socialna dopomoga 24 8 virobnictvo 13 6 mistectvo rozvagi ta vidpochinok 11 9 naukovci specialisti menedzheri 11 4 Miskij landshaftArhitektura Kadillak Plejs 1923 zliva razom iz budinkom Fishera 1928 v spisku nacionalnih istorichnih pam yatok SShA Divlyachis na panoramu naberezhnoyi Detrojtu mozhna pobachiti riznomanitni arhitekturni stili Postmodernistski shpili Van Detrojt Centru 1993 buli sproyektovani vidpovidno do miskih hmarochosiv stilyu artdeko Razom iz Renesans Centrom voni utvoryuyut pomitnij ta piznavanij landshaft Prikladami artdeko ye budinki Gardian ta Penobskot v centri a takozh budinok Fishera ta Kadillak Plejs v rajoni Novogo centru poblizu Universitetu Vejn Sered sporud vidomih usij Americi Teatr Foks ta Detrojtska opera Todi yak centralni rajoni Detrojtu mistyat visotni sporudi bilshist navkolishnih rajoniv zabudovani nizkimi budivlyami ta nevisokimi privatnimi budinkami Poza miskimi mezhami dovoli visoki privatni sporudi mozhna znajti na shodi naberezhnoyi v napryamku m Gross Pojnt ta v universitetskomu rajoni Palmer Park na zahid vid m Vudvard Universitetskij Palmer Park roztashovanij bilya Detrojtskogo universitetu Mersi ta koledzhu Merigrouv sho ye sercevinoyu istorichnih poselen Palmer Vudz ta Shervud Forest Do Nacionalnogo reyestru istorichnih misc SShA NRHP vhodyat kilka rajoniv ta okolic Detrojtu yaki buduvalisya pered Drugoyu svitovoyu vijnoyu j vidobrazhayut arhitekturnij stil togo chasu Napriklad cegelni budinki z derev yanimi firankami v robochih kvartalah desho bilshi taki zh ceglyani budinki v kvartalah serednogo klasu ta bagato prikrasheni villi vishogo klasu v takih okolicyah yak Brash Park Vudbridzh Indian Villidzh Palmer Vuzd Boston Edison tosho Rimsko katolicka cerkva Sv Josifa 1873 yaskravij priklad cerkovnoyi arhitekturi v Detrojti Starishi okolici roztashovani vzdovzh Vudvarda ta na shodi Dzhefferson Avenyu todi yak rajoni zabudovi 1950 h roztashovani dali na zahid j blizhche do Vosmoyi Majl Roud Sered starih okolic vidilyayutsya istorichni rajoni Vest Kanfild ta Brash Park yaki perezhili multimiljonni rekonstrukciyi ta pobudovu novih budinkiv i kondominiumiv Vid na finansovij rajon Detrojtu z boku Mizhnarodnoyi naberezhnoyi Bagato budinkiv Detrojtu zaneseni do Nacionalnogo reyestru istorichnih misc SShA misto maye najbilshu v krayini kolekciyu zberezhenih budivel kincya 19 go pochatku 20 go stolittya Tut ye nizka arhitekturno viraznih cerkov ta kafedralnih soboriv takih yak rimsko katolicki cerkvi Sv Josifa Sv Anni ta Sv Anni Detrojtskoyi Misto uvazhno stavitsya do urbanistichnogo dizajnu zberezhennya istorichnoyi spadshini ta arhitekturi Nizka proyektiv rekonstrukciyi centru sered yakih vidnovlennya parku Kampus Martius peretvoryuyut jogo Park Grand Sokus mezhuye z teatralnim rajonom ta polem Forda Ford Field de trenuyetsya komanda Detrojt Lajons ta parkom Komerika de trenuyutsya Detrojt Tajgers Sered inshih proyektiv znesennya Auditoriumu Forda Ford Auditorium na Dzhefferson Strit PersonaliyiFrensis Ford Koppola Richard Foster Bejker 1857 1921 amerikanskij rezhiser ta aktor epohi nimogo kino Meri Boland 1882 1965 amerikanska aktrisa Govard Estabruk 1884 1978 amerikanskij aktor rezhiser prodyuser i scenarist Kim Ganter 1922 2002 amerikanska aktorka Rodzher Korman 1926 amerikanskij rezhiser ta prodyuser Dzhordzh Peppard 1928 1994 amerikanskij aktor Robert Vagner 1930 amerikanskij aktor Pajper Lori 1932 amerikanska aktorka teatru kino ta telebachennya Ellen Berstin 1932 amerikanska aktorka Roj Bruks 1938 2005 amerikanskij dzhazovij udarnik i perkusionist Frensis Ford Koppola 1939 amerikanskij kinorezhiser prodyuser scenarist Tom Sellek 1945 amerikanskij aktor Billi Vest 1952 amerikanskij aktor ozvuchuvannya Dzhonatan Simmons 1955 Detrojt SShA amerikanskij aktor Sherilin Fenn 1965 amerikanska aktorka Ukrayinci v Detrojti Bazhanskij Mihajlo Vasilovich ukrayinskij politichnij diyach pismennik publicist krayeznavec plastun Kvitkovskij Denis Vasilovich ukrayinskij politichnij diyach golova OUN m Klimishin Mikola ukrayinskij politichnij diyach viznachnij chlen UVO ta OUN soratnik Stepana Banderi Krat Mihajlo Mikolajovich ukrayinskij vijskovij diyach general horunzhij Armiyi UNR Lazurenko Stepan Savich polkovnik Armiyi UNR Maksimovich Boris 1906 1994 pianist i pedagog Nedzvyecka Olena aktivna diyachka OUN uchasnicya divochoyi bojovo rozviduvalnoyi p yatirkiKulturaVogni teatru Foks v centri mista Duh Detrojta monument iz velikoyu bronzovoyu statuyeyu stvorenij Marshallom Frederiksom Centr Detrojtu rozvivayetsya za rahunok priplivu molodih profesionaliv ta ritejlu Tam pobudovana nizka prestizhnih bagatokvartirnih budinkiv Lyuksovi kondominiumi planuyetsya zbuduvati j na shidnomu berezi richki Molod privablyuye bazhannya buti poblizhche do miskogo landshaftu j mati zhitlo pryamo za mistom posered vill Gross Pojntu Molod privablyuye v misto ne lishe krayevidi ozera j nichne zhittya a i jogo blizkist do kanadskogo Vindzora de vzhivati alkogol dozvoleno pochinayuchi z 19 rokiv a ne z 21 yak usyudi v SShA Dozvillya ta mistectvo Z kincya 1940 h zhiva muzika bula najgolovnishoyu risoyu nichnogo zhittya Detrojtu cherez sho jogo nazivali Mo taun Misto j okolici mayut znameniti na vsyu Ameriku muzichni teatri ta festivali Veliki koncerti prohodyat v muzichnomu teatri Enerdzhi ta palaci Oburn Gills Teatralnij rajon Detrojtu ye drugim za velichinoyu v SShA de stavlyat brodvejski vistavi Sered golovnih teatriv teatr Foks Myuzik holl teatr Dzhem teatr Masonskij hram Detrojtska opera Teatr Fishera Fillmor Detrojt Holl Sv Endryu teatr Madzhestik ta Orkestrovij holl de roztashovuyetsya Detrojtskij simfonichnij orkestr Teatralna organizaciya Nederlanderiv Nederlander Organization yaka ye najbilshim prodyuserom brodvejskih vistav u Nyu Jorku originalno pohodit z Detrojtu pershim pridbannyam rodini Nederlanderiv u 1922 r stav budinok Detrojtskoyi operi V Detrojti pracyuye kinostudiya Motaun Motown Motion Picture Studios sho zajmaye ploshu 49 km v misti ta okolicyah bazuyuchis golovnim chinom na dilovih prostorah avtokoncernu Pontiak Detrojt maye bagatu muzichnu spadshinu i zrobiv vagomij vnesok v rozvitok chislennih muzichnih zhanriv Detrojt ye viznanim mistom de narodilasya tehno muzika Vikonavci Eminem ta Blue Stahli takozh rodom zvidsi Do vazhlivih muzichnih podij mista nalezhat Detrojtskij mizhnarodnij dzhazovij festival Detrojtskij festival elektronnoyi muziki Muzichnu konferenciyu Motor Siti MC2 Muzichnu konferenciyu Urban Orgenik Koncert koloriv ta litnij hip hop festival Dzhemz Tut bazuyetsya Detrojtskij simfonichnij orkestr EkonomikaU Detrojti roztashovani shtab kvartira General Motors Ford Motor Company u susidnomu Dirborni odna z dvoh shtab kvartir Chrysler v Obern Gills 18 lipnya 2013 roku vlada mista podala do federalnogo sudu zayavu pro viznannya mista bankrutom cherez 15 milyardnij borg miskogo byudzhetu 3 grudnya 2013 roku amerikanskij sud viznav Detrojt bankrutom Na moment bankrutstva zagalna suma borgu stanovila 18 mlrd dolariv SShA pri bilshe nizh 100 tis kreditoriv TransportGolovnimi povitryanimi vorotami mista ye Mizhnarodnij aeroport Detrojt Metropoliten Vejn Drugim za znachennyam ye municipalnij aeroport imeni Kolmana Yanga Tramvaj Detrojta U 2017 roci v misti znovu vidkrilasya tramvajna liniya Do 1956 roku v misti isnuvala rozvinena merezha tramvajnih linij ale yak i v bilshosti mist SShA ne vitrimala konkurenciyi z avtomobilyami ta bula likvidovana Do vidkrittya suchasnoyi tramvajnoyi liniyi gromadskij transport mista buv predstavlenij lishe avtobusnimi marshrutami ta yedinoyu v misti avtomatizovanoyu liniyeyu Piplmuvera vidkritoyu u 1987 roci SportDetrojt ye odnim z dekilkoh mist SShA u yakomu ye komandi chotiroh golovnih sportivnih lig Pivnichnoyi Ameriki NHL NBA NFL MLB Klub Liga Stadion Zasnovanij Peremogi Detrojt Lajons Nacionalna futbolna liga Amerikanskij futbol Ford Fild 1930 4 NFL 0 Detrojt Pistons Nacionalna basketbolna asociaciya Basketbol Palas of Auburn Gills 1941 2 NBL 3 NBA Detrojt Red Vings Nacionalna hokejna liga Hokej Dzho Luyis arena 1926 10 Basketbol Palas of Auburn Gills 1998 2 Detrojt Tajgers Golovna bejsbolna liga Bejsbol 1894 4Div takozhGemtremk Hajlend ParkPrimitkiRichnij dohid na osobu yaka pracyuvala na povnu stavku Ocinka v dolarah 2015 roku Dzherelahttps detroitmi gov government mayors office mayor c span org d Track Q1022311d Track Q111263416 New Detroit Mayor Sworn In J Kahn Manhattan New York Times Company A G Sulzberger 2014 ISSN 0362 4331 1553 8095 1542 667X d Track Q9684d Track Q6284490d Track Q11299d Track Q24743245d Track Q2529982d Track Q54837 perepis naselennya SShA 2020 za red Byuro perepisu naselennya SShA d Track Q637413d Track Q23766566 Dr Makuh I Na narodnij sluzhbi 13 lipnya 2018 u Wayback Machine Ditrojt Vidannya Ukrayinskoyi vilnoyi gromadi Ameriki 1958 Merriam webster com 25 kvitnya 2007 Arhiv originalu za 9 kvitnya 2010 Procitovano 1 lipnya 2010 Lawrence Peter 2009 Interview with Michigan s Governor 20 listopada 2008 u Wayback Machine Corporate Design Foundation Retrieved on May 1 2009 Encyclopedia Britannica Online Arhiv originalu za 19 veresnya 2010 Procitovano 8 kvitnya 2007 Detroit is the automobile capital of the world SAE World Congress convenes in Detroit Arhiv originalu za 25 chervnya 2013 Procitovano 12 kvitnya 2007 Davis Michael W R 2007 Detroit s Wartime Industry Arsenal of Democracy Images of America Arcadia Publishing ISBN 0 7385 5164 3 Commemorated in the 2002 movie 8 Mile American FactFinder Byuro perepisu naselennya SShA Arhiv originalu za 8 sichnya 2015 Procitovano 16 06 2019 angl U S Census Bureau Arhiv originalu za 27 chervnya 2010 Procitovano 1 lipnya 2009 Wisely John Spangler Todd 24 bereznya 2011 USA Today Arhiv originalu za 7 serpnya 2011 Procitovano 20 chervnya 2011 U S Census Bureau Arhiv originalu za 9 chervnya 2010 Procitovano 18 lipnya 2010 U S Census Bureau Arhiv originalu za 9 chervnya 2010 Procitovano 18 lipnya 2010 World Agglomerations 25 grudnya 2018 u Wayback Machine Retrieved on May 5 2009 Woodford Arthur M 2001 This is Detroit 1701 2001 Wayne State University Press French Ontario in the 17th and 18th Centuries Detroit 24 serpnya 2004 u Wayback Machine Archives of Ontario July 14 2008 Retrieved July 23 2008 Ste Anne of Detroit 27 veresnya 2011 u Wayback Machine St Anne Church Retrieved on April 29 2006 Blockson Charles and Chase Henry April 2005 Detroit Follow the North Star The Guiding Light of the Underground Railroad 12 lyutogo 2009 u Wayback Machine American Visions Rosentreter Roger July August 1998 Come on you Wolverines Michigan at Gettysburg Nolan Jenny June 15 1999 How Prohibition made Detroit a bootlegger s dream town Arhivovano 9 lipnya 2012 u Archive is Michigan History The Detroit News Retrieved on November 23 2007 Zacharias Patricia February 12 2001 I have to die a man or live a coward the saga of Dr Ossian Sweet 6 travnya 2008 u Wayback Machine Michigan History The Detroit News Retrieved on November 23 2007 Michigan Highways 19 grudnya 2010 u Wayback Machine michiganhighways org Retrieved on April 30 2006 Nolan Jenny January 28 1997 Willow Run and the Arsenal of Democracy Arhivovano 4 grudnya 2012 u Archive is Michigan History The Detroit News Retrieved on November 23 2007 Baulch Vivian M and Patricia Zacharias February 11 1999 1943 Detroit race riots 9 grudnya 2007 u Wayback Machine Michigan History The Detroit News Retrieved on November 23 2007 Bailey Ruby L August 22 2007 The D is a draw Most suburbanites are repeat visitors Detroit Free Press New Detroit Free Press Local 4 poll conducted by Selzer and Co finds nearly two thirds of residents of suburban Wayne Oakland and Macomb counties say they at least occasionally dine attend cultural events or take in professional games in Detroit Zacharias Patricia January 23 2000 The ghostly salt city beneath Detroit Arhivovano 10 lipnya 2012 u Archive is Michigan History The Detroit News Retrieved on November 23 2007 Arhiv originalu online za 12 kvitnya 2009 Procitovano 5 travnya 2009 Climate normals PDF NOAA 2004 Arhiv originalu PDF za 25 chervnya 2013 Procitovano 18 lyutogo 2010 National Weather Service Arhiv originalu za 26 lipnya 2010 Procitovano 28 chervnya 2010 Census gov Arhiv originalu za 12 kvitnya 2013 Procitovano 4 chervnya 2015 Hill Eric J and John Gallagher 2002 AIA Detroit The American Institute of Architects Guide to Detroit Architecture Wayne State University Press 2005 American City Detroit Architecture Wayne State University Press ISBN 0 8143 3270 6 City of Detroit Partnership Retrieved on November 24 2007 Pfeffer Jaime September 12 2006 Falling for Brush Park 21 veresnya 2009 u Wayback Machine Model D Media Retrieved on April 21 2009 Cityscape Detroit www cityscapedetroit org 15 grudnya 2013 u Wayback Machine Retrieved on April 8 2007 Harrison Sheena June 25 2007 DEGA enlists help to spur Detroit retail 24 travnya 2011 u Wayback Machine Crain s Detroit Business Retrieved on November 28 2007 New downtown residents are largely young professionals according to Social Compact Halaas Jaime December 20 2005 Inside Detroit Lofts 14 serpnya 2011 u Wayback Machine Model D Media Retrieved on November 28 2007 Crainsdetroit com 2 lipnya 2007 Arhiv originalu za 26 zhovtnya 2011 Procitovano 1 lipnya 2010 La Canfora Jason 4 lyutogo 2006 The Washington Post Arhiv originalu za 3 listopada 2012 Procitovano 5 travnya 2009 Detroit Tourism Economic Development Council Retrieved on July 24 2008 Arts amp Culture 20 zhovtnya 2007 u Wayback Machine Detroit Economic Growth Corporation Retrieved on July 24 2008 Detroit is home to the second largest theatre district in the United States Gavrilovich Peter and Bill McGraw 2006 The Detroit Almanac 2nd edition Detroit Free Press ISBN 978 0 937247 48 8 Gallaher John and Kathleen Gray and Chris Christoff February 3 2009 Pontiac film studio to bring jobs 11 lyutogo 2009 u Wayback Machine Detroit Free Press Arhiv originalu za 8 serpnya 2014 Procitovano 4 grudnya 2013 PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Detrojt Detrojt Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 detroitmi gov oficijnij sajt Detrojt Sajt Zabutij Detrojt 19 sichnya 2022 u Wayback Machine