Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Ян Жи́жка (чеськ. Jan Žižka; близько 1360, — 11 жовтня 1424, Пршибислав) — чеський полководець, діяч гуситського руху, національний герой чеського народу.
| Ян Жижка | |
|---|---|
| Jan Žižka | |
 Ян Жижка | |
| Народження | 1360[1] |
| Смерть | 11 жовтня 1424[2][3][…] Пршибислав чума |
| Країна | Чехія |
| Звання | отаман |
| Війни / битви | , |
 Ян Жижка у Вікісховищі | |
Про більшу частину життя Яна Жижки з Троцнова скільки-небудь докладних відомостей не збереглося. Відомо лише, що він народився близько 1360 року на півдні Чехії й походив із небагатого дворянського роду. Більшість істориків схиляється до думки, що одне око він втратив у результаті травми в дитинстві або ранній юності, іншого ж позбувся вже під час гуситських війн. Тому на портретах, що зображують полководця на початку його кар'єри, ганчірка зазвичай закриває його ліве око, на пізніших — вже обидва.
Біографія
Чим саме займався Жижка приблизно до 1405 року, достеменно невідомо. Є згадки про купівлю-продаж ним декількох невеликих маєтків у південній Чехії. Є дані про те, що Жижка був одружений, його дружина рано померла, але в них була донька, яку батько пізніше видав за одного з нащадків знатного роду панів з Дубе.
Розбійницька діяльність
У перші роки XV століття згадки про Яна Жижку з Троцнова з'явилися в чеських хроніках та інших документах, які розповідають про розгул розбійницьких банд на дорогах королівства, яке при нерішучому і схильному до алкоголізму Вацлаві IV прийшло в неабиякий занепад. З чеських документів тих часів відомо про напади загону Жижки на купців в околицях міста Чеське Будейовіце. Треба зауважити, однак, що в ті роки розбій не був серед збіднілих дворян чимось незвичайним, ним промишляли десятки бродячих лицарів і сотні їхніх помічників-простолюдинів.
У 1409 році будейовіцьким городянам вдалося зловити й повісити багатьох розбійників, які орудували в околицях міста. Ця ж доля мало не спіткала й Жижку. Але тут відбулося несподіване: за лицаря-розбійника заступився сам король Вацлав. Невідомо, на якій підставі на Яна Жижку поширилася королівська амністія — можна лише припустити, що ще раніше він встиг обзавестися впливовими покровителями при дворі.
Мандри
Вийшовши на свободу, Жижка поїхав до Польщі, де, за деякими відомостями, взяв участь влітку 1410 року у знаменитій битві при Грюнвальді. У ній польсько-литовське військо короля Владислава Ягайла та великого князя Вітовта завдало поразки лицарям Тевтонського ордену. На боці поляків бився і невеликий чеський загін, у складі якого перебував Ян Жижка. У тій битві дві хоругви (загони) Яна Жижки відзначилися на лівому крилі союзної армії, де були розгромлені хрестоносці під командуванням Ліхтенштейна. Деякі історики також приписують Жижці участь у битві при Азенкурі між англійським та французьким військами. На боці останніх і бився, правда невдало, Ян Жижка.
Повернення на батьківщину і участь у гуситському русі
Повернувшись на Батьківщину, Жижка почав придворну кар'єру, входив до свити дружини Вацлава IV — королеви Софії. Не виключено, що саме в цей час він потрапив під вплив прихильників релігійної реформи, очолюваних популярним празьким проповідником Яном Гусом. Вчення Гуса було відгуком теорій англійського теолога Джона Вікліфа, який закликав церкву до нестяжательства і наполягав на тому, що єдиним джерелом релігійних істин є Святе Письмо. «Вірний християнин, шукай правду, слухай голос правди, вчися правді, люби правду, кажи правду, тримайся правди і захищай правду до смерті», — закликав своїх парафіян Ян Гус. У 1415 році за рішенням собору католицької церкви в Констанці він був оголошений єретиком і відправлений на вогнище. Але релігійні ідеї празького проповідника стали моральним орієнтиром для тисяч незадоволених соціальною несправедливістю і посиленням впливу в Чехії заможних німецьких колоністів. Соціальне, релігійне та національне бродіння призвело до революційного вибуху.
30 липня 1419 року в Празі спалахнули заворушення. Після того, як міська управа з презирством відкинула вимоги реформаторів під проводом молодого проповідника , натовп узяв штурмом ратушу в Новому місті й викинув членів управи з вікон — прямо на списи та піки збройних демонстрантів. Хроніка повідомляла, що Ян Жижка був учасником цих подій. Ймовірно, він не тільки брав участь, але і був одним із лідерів повстання, інакше не був би незабаром призначений керівником празького війська. Тим часом помер Вацлав IV. Прихильники гуситського вчення і взагалі всі незадоволені не знайшли спільної мови з його консервативним і деспотичним наступником — Сигізмундом Угорським на прізвисько «Рудий Лис». Чехія стала на шлях непокори.
Наприкінці 1419 року між королівськими військами та повстанцями було укладено перемир'я, але Жижка не дотримався його, воліючи покинути Прагу і перебратися в Пльзень. Гусити розправилися з католицькими поміщиками, нападали на монастирі, частково знищуючи, а частково роздаючи їхнє майно. У відповідь проти них зібрав війська новий король, багаті вельможі та іноземні лицарі. Битви слідували одна за одною, і в них виявився військовий талант Жижки. Уже в першій своїй великій в березні 1420 року, він успішно застосував улюблене укріплення гуситів із перекинутих і скріплених разом возів — вагенбург (чеськ. vozova hradba). Через кілька місяців, в липні, після того, як папа Мартин V оголосив хрестовий похід проти гуситів, військо хрестоносців вступило в бій із загонами Жижки на тому самому Вітковському пагорбі під Прагою, де зараз стоїть пам'ятник полководцю. І знову успіх був на стороні Жижки — несподіваною контратакою він примусив противника до втечі. До того часу Жижка увійшов до складу ради 12 гетьманів — фактичного уряду повстанців.
Головнокомандувач таборитів
Усі останні роки життя Жижка безперервно воював, причому не тільки з королівським військом і хрестоносцями, але і з супротивниками в лавах самого гусистського табору. У 1421 році він очолив каральні операції проти і адамітів — двох радикальних гуситських сект. Жижка вмів бути безжальним: страчені та спалені були десятки людей. Одночасно гусити продовжили переслідування католицького духовенства, особливо монастирської братії. У руках Жижки зосередилася дедалі більша влада.
З кінця 1420 року він — одноосібний військовий вождь таборитів, як називали найбільш організовану і послідовну частину гуситського руху, центром якої було місто Табор, перетворений на військово-релігійний табір.
У червні 1421 року при облозі містечка Рабі Жижка був поранений в єдине око. Він остаточно осліпнув, але не перестав організовувати все нові походи, відбиваючи вторгнення лицарських загонів із Саксонії та Баварії. Слава Жижки була така, що в кількох випадках противник волів відступати, навіть не вступаючи з його військами у бій. Бойові дії являли собою заплутаний клубок походів і переслідувань, в яких брали участь загони різних міст, вельмож, лицарських орденів, окремих гуситських ватажків і королівських воєначальників. Але фігура Жижки завдяки його військовому хисту підноситься над усіма. Сили потроху залишили сліпого полководця — йому вже було за 60, для тих часів це глибока старість, — але він ще встиг у червні 1424 року біля Малешової завдати нищівної поразки ворогам, що переслідували його військо: армії католиків і чашників, що з ними з'єдналася. При цьому його військо захопило і спалило Кутну Гору — один із найбільших у тодішній Чехії центрів ремесел і торгівлі.
Восени 1424 року почалися вкотре переговори про загальне перемир'я в королівстві. Але Яну Жижці не судилося дочекатися їх закінчення: під час облоги міста Пршибислав 11 жовтня 1424 він помер від чуми, так і не програвши жодної битви. Його солдати в знак скорботи почали називати себе «сирітками». За легендою, щоб завжди чути голос Яна, який кликав до перемоги, з мертвого Жижки зняли шкіру, натягнули на барабан і таким чином, наче «оживили» померлого воїна.
Гуситські війни тривали ще добре десятиліття після смерті Жижки. Його поховали у церкві Святого Духа в Градець-Кралове, пізніше останки перенесли до міста Часлав. У 1620 році, після того, як католики здобули перемогу над протестантами в битві на Білій Горі, останки гуситського ватажка були заховані. Знову їх виявили лише в 1910 році.
Військові надбання
У 1423 році Ян Жижка розробив перший у Західній Європі військовий статут, який чітко визначав правила поведінки воїнів у бою, в поході та на відпочинку.
Армія гуситів була навчена вести бойові дії вдень і вночі, в будь-яку погоду. Згідно з військовим статутом, польові укріплення зі зчеплених між собою возів мали впиратися в природні перешкоди та по можливості встановлюватися на високих місцях.
Гусити в битві зазвичай вичікували атаки лицарської кінноти й зустрічали її вогнем своєї численної артилерії, кулями аркебуз і пищалей, стрілами з тупими бронебійними наконечниками. Коли справа доходила до рукопашної сутички, то тут в бій вступали ціпники зі списоносцями. Розбитого ворога гусити переслідували та знищували, в той час, як лицарі після виграного бою не переслідували ворогів, які втікали, а грабували убитих, поранених і полонених противників.
Сучасні чеські історики так оцінюють заслуги Яна Жижки з Троцнова: «Він створив постійну діючу армію з певним порядком організації, значно удосконалив ведення оборонних операцій із застосуванням возів і регулярно використовував артилерію. Ім'я Жижки пов'язане з оборонною фазою гуситської революції та зі зміцненням створюваних у її ході державних структур. До честі сліпого полководця служить і той факт, що, вмираючи, він не мав у своєму розпорядженні майже жодного майна. Ян Жижка по праву вважається найвидатнішим військовим талантом у чеській історії».
Пам'ять
У 1880 році виникло товариство зі збору коштів на встановлення пам'ятника Яну Жижці на пагорбі Вітков, де в 1420 році гусити обороняли Прагу і завдали поразку армії хрестоносців. Але грошей забракло і в 1901 році на вершині Віткова встановили макет монумента, який зруйнувало бурею.
За Габсбургів і в роки Першої республіки увічнити пам'ять Жижки так і не вдалося. Величезна кінна статуя вождя гуситів була встановлена як частина комплексу національного пам'ятника тільки у 1950 році.
На його честь названо історичний район Жижков у Празі, декілька вулиць.
Примітки
- Czech National Authority Database
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Encyclopædia Britannica
- Преподобний Феодор, князь Острозький (+1483)[недоступне посилання з серпня 2019]
- Buchbesprechungen. PSYCHE. Т. 71, № 07. 2017-07. с. 617—632. doi:10.21706/ps-71-7-617. ISSN 0033-2623. Процитовано 18 січня 2020.
Джерела
- Ян Жижка [ 23 квітня 2010 у Wayback Machine.] (рос.)
- Жижка, Ян (рос.)
- Ян Жижка [ 3 березня 2009 у Wayback Machine.] (рос.)
Література
- Френсіс Дворнік. Ізборнік. Пер. з англ. за виданням: Ševčenko I. Francis Dvornik // Byzantium and the Slavs. — Cambridge; Napoli, 1991. — Розділ VIII. РЕФОРМАЦІЯ В ЧЕХІЇ ТА ЇЇ НАСЛІДКИ. (англ.)
- Ревзин Г. И. Ян Жижка. (1370—1424). — М, 1952. — 432 с. (ЖЗЛ) [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Yan Zhi zhka chesk Jan Zizka blizko 1360 11 zhovtnya 1424 Prshibislav cheskij polkovodec diyach gusitskogo ruhu nacionalnij geroj cheskogo narodu Yan ZhizhkaJan ZizkaYan ZhizhkaNarodzhennya 1360 1 Smert 11 zhovtnya 1424 1424 10 11 2 3 Prshibislav chumaKrayina ChehiyaZvannya otamanVijni bitvi Yan Zhizhka u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Zhizhka Pro bilshu chastinu zhittya Yana Zhizhki z Trocnova skilki nebud dokladnih vidomostej ne zbereglosya Vidomo lishe sho vin narodivsya blizko 1360 roku na pivdni Chehiyi j pohodiv iz nebagatogo dvoryanskogo rodu Bilshist istorikiv shilyayetsya do dumki sho odne oko vin vtrativ u rezultati travmi v ditinstvi abo rannij yunosti inshogo zh pozbuvsya vzhe pid chas gusitskih vijn Tomu na portretah sho zobrazhuyut polkovodcya na pochatku jogo kar yeri ganchirka zazvichaj zakrivaye jogo live oko na piznishih vzhe obidva BiografiyaChim same zajmavsya Zhizhka priblizno do 1405 roku dostemenno nevidomo Ye zgadki pro kupivlyu prodazh nim dekilkoh nevelikih mayetkiv u pivdennij Chehiyi Ye dani pro te sho Zhizhka buv odruzhenij jogo druzhina rano pomerla ale v nih bula donka yaku batko piznishe vidav za odnogo z nashadkiv znatnogo rodu paniv z Dube Rozbijnicka diyalnist U pershi roki XV stolittya zgadki pro Yana Zhizhku z Trocnova z yavilisya v cheskih hronikah ta inshih dokumentah yaki rozpovidayut pro rozgul rozbijnickih band na dorogah korolivstva yake pri nerishuchomu i shilnomu do alkogolizmu Vaclavi IV prijshlo v neabiyakij zanepad Z cheskih dokumentiv tih chasiv vidomo pro napadi zagonu Zhizhki na kupciv v okolicyah mista Cheske Budejovice Treba zauvazhiti odnak sho v ti roki rozbij ne buv sered zbidnilih dvoryan chimos nezvichajnim nim promishlyali desyatki brodyachih licariv i sotni yihnih pomichnikiv prostolyudiniv Yan Zhizhka u bitvi pri Gryunvaldi z kartini Yana Matejka U 1409 roci budejovickim gorodyanam vdalosya zloviti j povisiti bagatoh rozbijnikiv yaki oruduvali v okolicyah mista Cya zh dolya malo ne spitkala j Zhizhku Ale tut vidbulosya nespodivane za licarya rozbijnika zastupivsya sam korol Vaclav Nevidomo na yakij pidstavi na Yana Zhizhku poshirilasya korolivska amnistiya mozhna lishe pripustiti sho she ranishe vin vstig obzavestisya vplivovimi pokrovitelyami pri dvori Mandri Vijshovshi na svobodu Zhizhka poyihav do Polshi de za deyakimi vidomostyami vzyav uchast vlitku 1410 roku u znamenitij bitvi pri Gryunvaldi U nij polsko litovske vijsko korolya Vladislava Yagajla ta velikogo knyazya Vitovta zavdalo porazki licaryam Tevtonskogo ordenu Na boci polyakiv bivsya i nevelikij cheskij zagin u skladi yakogo perebuvav Yan Zhizhka U tij bitvi dvi horugvi zagoni Yana Zhizhki vidznachilisya na livomu krili soyuznoyi armiyi de buli rozgromleni hrestonosci pid komanduvannyam Lihtenshtejna Deyaki istoriki takozh pripisuyut Zhizhci uchast u bitvi pri Azenkuri mizh anglijskim ta francuzkim vijskami Na boci ostannih i bivsya pravda nevdalo Yan Zhizhka Povernennya na batkivshinu i uchast u gusitskomu rusi Povernuvshis na Batkivshinu Zhizhka pochav pridvornu kar yeru vhodiv do sviti druzhini Vaclava IV korolevi Sofiyi Ne viklyucheno sho same v cej chas vin potrapiv pid vpliv prihilnikiv religijnoyi reformi ocholyuvanih populyarnim prazkim propovidnikom Yanom Gusom Vchennya Gusa bulo vidgukom teorij anglijskogo teologa Dzhona Viklifa yakij zaklikav cerkvu do nestyazhatelstva i napolyagav na tomu sho yedinim dzherelom religijnih istin ye Svyate Pismo Virnij hristiyanin shukaj pravdu sluhaj golos pravdi vchisya pravdi lyubi pravdu kazhi pravdu trimajsya pravdi i zahishaj pravdu do smerti zaklikav svoyih parafiyan Yan Gus U 1415 roci za rishennyam soboru katolickoyi cerkvi v Konstanci vin buv ogoloshenij yeretikom i vidpravlenij na vognishe Ale religijni ideyi prazkogo propovidnika stali moralnim oriyentirom dlya tisyach nezadovolenih socialnoyu nespravedlivistyu i posilennyam vplivu v Chehiyi zamozhnih nimeckih kolonistiv Socialne religijne ta nacionalne brodinnya prizvelo do revolyucijnogo vibuhu 30 lipnya 1419 roku v Prazi spalahnuli zavorushennya Pislya togo yak miska uprava z prezirstvom vidkinula vimogi reformatoriv pid provodom molodogo propovidnika natovp uzyav shturmom ratushu v Novomu misti j vikinuv chleniv upravi z vikon pryamo na spisi ta piki zbrojnih demonstrantiv Hronika povidomlyala sho Yan Zhizhka buv uchasnikom cih podij Jmovirno vin ne tilki brav uchast ale i buv odnim iz lideriv povstannya inakshe ne buv bi nezabarom priznachenij kerivnikom prazkogo vijska Tim chasom pomer Vaclav IV Prihilniki gusitskogo vchennya i vzagali vsi nezadovoleni ne znajshli spilnoyi movi z jogo konservativnim i despotichnim nastupnikom Sigizmundom Ugorskim na prizvisko Rudij Lis Chehiya stala na shlyah nepokori Naprikinci 1419 roku mizh korolivskimi vijskami ta povstancyami bulo ukladeno peremir ya ale Zhizhka ne dotrimavsya jogo voliyuchi pokinuti Pragu i perebratisya v Plzen Gusiti rozpravilisya z katolickimi pomishikami napadali na monastiri chastkovo znishuyuchi a chastkovo rozdayuchi yihnye majno U vidpovid proti nih zibrav vijska novij korol bagati velmozhi ta inozemni licari Bitvi sliduvali odna za odnoyu i v nih viyavivsya vijskovij talant Zhizhki Uzhe v pershij svoyij velikij v berezni 1420 roku vin uspishno zastosuvav ulyublene ukriplennya gusitiv iz perekinutih i skriplenih razom voziv vagenburg chesk vozova hradba Cherez kilka misyaciv v lipni pislya togo yak papa Martin V ogolosiv hrestovij pohid proti gusitiv vijsko hrestonosciv vstupilo v bij iz zagonami Zhizhki na tomu samomu Vitkovskomu pagorbi pid Pragoyu de zaraz stoyit pam yatnik polkovodcyu I znovu uspih buv na storoni Zhizhki nespodivanoyu kontratakoyu vin primusiv protivnika do vtechi Do togo chasu Zhizhka uvijshov do skladu radi 12 getmaniv faktichnogo uryadu povstanciv Golovnokomanduvach taboritiv Usi ostanni roki zhittya Zhizhka bezperervno voyuvav prichomu ne tilki z korolivskim vijskom i hrestonoscyami ale i z suprotivnikami v lavah samogo gusistskogo taboru U 1421 roci vin ocholiv karalni operaciyi proti i adamitiv dvoh radikalnih gusitskih sekt Zhizhka vmiv buti bezzhalnim stracheni ta spaleni buli desyatki lyudej Odnochasno gusiti prodovzhili peresliduvannya katolickogo duhovenstva osoblivo monastirskoyi bratiyi U rukah Zhizhki zoseredilasya dedali bilsha vlada Z kincya 1420 roku vin odnoosibnij vijskovij vozhd taboritiv yak nazivali najbilsh organizovanu i poslidovnu chastinu gusitskogo ruhu centrom yakoyi bulo misto Tabor peretvorenij na vijskovo religijnij tabir U chervni 1421 roku pri oblozi mistechka Rabi Zhizhka buv poranenij v yedine oko Vin ostatochno oslipnuv ale ne perestav organizovuvati vse novi pohodi vidbivayuchi vtorgnennya licarskih zagoniv iz Saksoniyi ta Bavariyi Slava Zhizhki bula taka sho v kilkoh vipadkah protivnik voliv vidstupati navit ne vstupayuchi z jogo vijskami u bij Bojovi diyi yavlyali soboyu zaplutanij klubok pohodiv i peresliduvan v yakih brali uchast zagoni riznih mist velmozh licarskih ordeniv okremih gusitskih vatazhkiv i korolivskih voyenachalnikiv Ale figura Zhizhki zavdyaki jogo vijskovomu histu pidnositsya nad usima Sili potrohu zalishili slipogo polkovodcya jomu vzhe bulo za 60 dlya tih chasiv ce gliboka starist ale vin she vstig u chervni 1424 roku bilya Maleshovoyi zavdati nishivnoyi porazki vorogam sho peresliduvali jogo vijsko armiyi katolikiv i chashnikiv sho z nimi z yednalasya Pri comu jogo vijsko zahopilo i spalilo Kutnu Goru odin iz najbilshih u todishnij Chehiyi centriv remesel i torgivli Voseni 1424 roku pochalisya vkotre peregovori pro zagalne peremir ya v korolivstvi Ale Yanu Zhizhci ne sudilosya dochekatisya yih zakinchennya pid chas oblogi mista Prshibislav 11 zhovtnya 1424 vin pomer vid chumi tak i ne progravshi zhodnoyi bitvi Jogo soldati v znak skorboti pochali nazivati sebe siritkami Za legendoyu shob zavzhdi chuti golos Yana yakij klikav do peremogi z mertvogo Zhizhki znyali shkiru natyagnuli na baraban i takim chinom nache ozhivili pomerlogo voyina Gusitski vijni trivali she dobre desyatilittya pislya smerti Zhizhki Jogo pohovali u cerkvi Svyatogo Duha v Gradec Kralove piznishe ostanki perenesli do mista Chaslav U 1620 roci pislya togo yak katoliki zdobuli peremogu nad protestantami v bitvi na Bilij Gori ostanki gusitskogo vatazhka buli zahovani Znovu yih viyavili lishe v 1910 roci Vijskovi nadbannyaU 1423 roci Yan Zhizhka rozrobiv pershij u Zahidnij Yevropi vijskovij statut yakij chitko viznachav pravila povedinki voyiniv u boyu v pohodi ta na vidpochinku Armiya gusitiv bula navchena vesti bojovi diyi vden i vnochi v bud yaku pogodu Zgidno z vijskovim statutom polovi ukriplennya zi zcheplenih mizh soboyu voziv mali vpiratisya v prirodni pereshkodi ta po mozhlivosti vstanovlyuvatisya na visokih miscyah Gusiti v bitvi zazvichaj vichikuvali ataki licarskoyi kinnoti j zustrichali yiyi vognem svoyeyi chislennoyi artileriyi kulyami arkebuz i pishalej strilami z tupimi bronebijnimi nakonechnikami Koli sprava dohodila do rukopashnoyi sutichki to tut v bij vstupali cipniki zi spisonoscyami Rozbitogo voroga gusiti peresliduvali ta znishuvali v toj chas yak licari pislya vigranogo boyu ne peresliduvali vorogiv yaki vtikali a grabuvali ubitih poranenih i polonenih protivnikiv Suchasni cheski istoriki tak ocinyuyut zaslugi Yana Zhizhki z Trocnova Vin stvoriv postijnu diyuchu armiyu z pevnim poryadkom organizaciyi znachno udoskonaliv vedennya oboronnih operacij iz zastosuvannyam voziv i regulyarno vikoristovuvav artileriyu Im ya Zhizhki pov yazane z oboronnoyu fazoyu gusitskoyi revolyuciyi ta zi zmicnennyam stvoryuvanih u yiyi hodi derzhavnih struktur Do chesti slipogo polkovodcya sluzhit i toj fakt sho vmirayuchi vin ne mav u svoyemu rozporyadzhenni majzhe zhodnogo majna Yan Zhizhka po pravu vvazhayetsya najvidatnishim vijskovim talantom u cheskij istoriyi Pam yatU 1880 roci viniklo tovaristvo zi zboru koshtiv na vstanovlennya pam yatnika Yanu Zhizhci na pagorbi Vitkov de v 1420 roci gusiti oboronyali Pragu i zavdali porazku armiyi hrestonosciv Ale groshej zabraklo i v 1901 roci na vershini Vitkova vstanovili maket monumenta yakij zrujnuvalo bureyu Za Gabsburgiv i v roki Pershoyi respubliki uvichniti pam yat Zhizhki tak i ne vdalosya Velichezna kinna statuya vozhdya gusitiv bula vstanovlena yak chastina kompleksu nacionalnogo pam yatnika tilki u 1950 roci Na jogo chest nazvano istorichnij rajon Zhizhkov u Prazi dekilka vulic PrimitkiCzech National Authority Database d Track Q13550863 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Encyclopaedia Britannica d Track Q5375741 Prepodobnij Feodor knyaz Ostrozkij 1483 nedostupne posilannya z serpnya 2019 Buchbesprechungen PSYCHE T 71 07 2017 07 s 617 632 doi 10 21706 ps 71 7 617 ISSN 0033 2623 Procitovano 18 sichnya 2020 DzherelaYan Zhizhka 23 kvitnya 2010 u Wayback Machine ros Zhizhka Yan ros Yan Zhizhka 3 bereznya 2009 u Wayback Machine ros LiteraturaFrensis Dvornik Izbornik Per z angl za vidannyam Sevcenko I Francis Dvornik Byzantium and the Slavs Cambridge Napoli 1991 Rozdil VIII REFORMACIYa V ChEHIYi TA YiYi NASLIDKI angl Revzin G I Yan Zhizhka 1370 1424 M 1952 432 s ZhZL 5 bereznya 2016 u Wayback Machine ros