Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
В історії економічної думки школа економічної думки - це група економічних мислителів, які поділяють або поділяли спільні погляди на те, як працює економіка. Хоча економісти не завжди вписуються в певні школи, особливо в наш час, класифікація економістів за школами є загальноприйнятою. Економічну думку можна умовно поділити на три етапи: стародавній, домодерний (греко-римська, індійська, перська, ісламська та імперська китайська), передсучасний, ранньомодерний (меркантилісти, фізіократи) та сучасний (починаючи з Адама Сміта та класичної економіки наприкінці 18 століття). Систематична економічна теорія розвивається переважно з початку того, що називають сучасною епохою.
В даний час переважна більшість економістів дотримуються підходу, який називається мейнстрімною економікою (іноді його називають "ортодоксальною економікою"). Економісти, як правило, спеціалізуються на макроекономіці, тобто на загальних аспектах економіки в цілому, та мікроекономіці, тобто на конкретних ринках чи суб'єктах.
В рамках макроекономічного мейнстріму в США можна розрізняти "солоноводних" економістів та більш ліберальних "прісноводних" економістів (див. розділ у Мейнстрімна економіка). Однак існує широка згода щодо важливості загальної рівноваги, методології, пов'язаної з моделями, що використовуються для певних цілей (наприклад, статистичні моделі для прогнозування, структурні моделі для контрфактуального аналізу тощо), а також важливості моделей часткової рівноваги для аналізу конкретних чинників, важливих для економіки (наприклад, банківської справи).
Деякі впливові підходи минулого, такі як та інституціональна економіка, перестали існувати або зменшили свій вплив, і зараз вважаються неортодоксальними (гетеродоксальними) підходами. Інші давні неортодоксальні школи економічної думки включають Австрійську школу економіки та марксистську економіку.
Деякі новітні течії в економічній думці, такі як феміністична економіка та екологічна економіка, адаптують і критикують основні підходи з акцентом на конкретних питаннях, а не розвиваються як самостійні школи.
Сучасна економічна думка
Мейнстрімна економіка
Мейнстрімна економіка відрізняється в загальній економіці від гетеродоксальних підходів і шкіл в економіці. Вона починається з припущення, що ресурси є обмеженими і що необхідно вибирати між конкуруючими альтернативами. Тобто економіка має справу з компромісами. В умовах дефіциту вибір однієї альтернативи означає відмову від іншої альтернативи - виникає поняття альтернативної вартості. Альтернативна вартість виражає неявний зв'язок між конкуруючими альтернативами. Такі витрати, які в ринковій економіці розглядаються як ціни, використовуються для аналізу економічної ефективності або для прогнозування реакції на збурення на ринку. У плановій економіці для ефективного використання ресурсів мають бути дотримані співставні тіньові цінові відносини, як це вперше продемонстрував італійський економіст Енріко Бароне.
Економісти вважають, що стимули та витрати відіграють важливу роль у прийнятті рішень. Безпосереднім прикладом цього є споживча теорія індивідуального попиту, яка виокремлює, як ціни (як витрати) та дохід впливають на кількість попиту. Сучасна мейнстрімна економіка має підґрунтя в неокласичній економіці, яка почала розвиватися наприкінці 19-го століття. Мейнстрім-економіка також визнає існування ринкової неспроможності та ідеї кейнсіанської економіки, найбільш сучасні в макроекономічному новому неокласичному синтезі. Вона використовує моделі економічного зростання для аналізу довгострокових змінних, що впливають на національний дохід. Вона використовує теорію ігор для моделювання ринкової або неринкової поведінки. Деякі важливі уявлення про колективну поведінку (наприклад, виникнення організацій) були включені в нову інституціональну економіку. Визначення, яке охоплює більшу частину сучасної економіки, належить Лайонелу Роббінсу в есе 1932 року: "наука, яка вивчає людську поведінку як взаємозв'язок між цілями і дефіцитними засобами, які мають альтернативне використання". Дефіцит означає, що наявних ресурсів недостатньо для задоволення всіх бажань і потреб. За відсутності дефіциту та альтернативного використання наявних ресурсів не існує економічної проблеми. Визначений таким чином предмет включає в себе вивчення вибору, на який впливають стимули і ресурси.
Економічний мейнстрім охоплює широкий (але не безмежний) спектр поглядів. З політичної точки зору, більшість економістів мейнстріму дотримуються поглядів, що варіюються від laissez-faire до сучасного лібералізму. Існують також різні погляди на певні емпіричні твердження в макроекономіці, такі як ефективність експансіоністської фіскальної політики за певних умов.
Суперечки в межах основної течії макроекономіки, як правило, характеризуються незгодою щодо переконливості окремих емпіричних тверджень (наприклад, прогностичної сили конкретної моделі) і в цьому відношенні відрізняються від більш фундаментальних конфліктів щодо методології, які були характерні для попередніх періодів (наприклад, між монетаристами та неокейнсіанцями), коли економісти різних шкіл не погоджувалися з тим, чи є певна робота легітимним внеском у цю галузь[7].
Сучасна неортодоксальна економіка
Наприкінці 19-го століття ряд неортодоксальних (гетеродоксальних) шкіл змагалися з неокласичною школою, що виникла після маржіналістської революції. Більшість з них дожили до наших днів як самосвідомі дисидентські школи, але зі значно зменшеним розміром і впливом порівняно з мейнстрімною економічною наукою. Найбільш значущими з них є інституціональна економіка, марксистська економіка та Австрійська школа.
Розвиток кейнсіанської економіки був суттєвим викликом для домінуючої неокласичної економічної школи. Кейнсіанські погляди увійшли в мейнстрім в результаті неокласичного синтезу, розробленого Джоном Хіксом. Зростання кейнсіанства та його включення в основну економічну теорію зменшило привабливість неортодоксальних шкіл. Однак прихильники більш фундаментальної критики неокласичної економіки сформували школу посткейнсіанської економіки.
Гетеродоксальні підходи часто втілюють критику підходів мейнстрімної економіки. Наприклад:
- феміністична економіка критикує оцінку праці та стверджує, що жіноча праця систематично недооцінюється;
- зелена економіка критикує випадки екстерналізації та нематеріальних екосистем і стверджує, що вони повинні бути включені в модель матеріальних капітальних активів як природний капітал; і
- посткейнсіанська економіка не погоджується з поняттям довгострокової нейтральності попиту, стверджуючи, що для конкурентної ринкової економіки не існує природної тенденції до досягнення повної зайнятості.
Інші точки зору на економічні питання з-поза меж мейнстрімної економіки включають теорію залежності та теорію світових систем у вивченні міжнародних відносин.
Економічні школи
Стародавні
Передсучасні
Сучасні
Школи ХХ століття
- Теорія суспільного вибору
- Школа неокейнсіанства
- Неокласична економіка
- Еволюційна економіка
- Австрійська школа
- Фрайбурзька школа
- Кейнсіанська школа
- Лозанська школа
- [en]
- Марксистська школа
- Інституціональна економіка
- Конституційна економіка
- Чиказька школа
| Школа | Внесок у розвиток науки | Видатні представники |
|---|---|---|
| Класична школа — 1860 — по нинішній час | 1. 2. Хронометраж 3. . 4. | Гант — 1900 Девіс — 1935 Тейлор — 1911 Урвік — 1943 Черч — 1914 Файоль — 1916 Рейлі —1931 |
| (бігевіористська) Японія 1940 — по нинішній час | 1. . 2. Професійні менеджери. 3. Управління загалом. | Мойо — 1945 Барнард — 1940 Пітер Друкер — 1954 Макгренер — 1960 Чермен — 1957 Форестор — 1961 |
| . Європа | 1. Дослідження операцій. 2. Моделювання. 3. Теорія ігор. 4. Теорія рішень. 5. Математика моделей. | Райфа — 1911 Маслов — 1965 Тейлор — 1911 |
Див. також
Ця стаття має кілька недоліків. Будь ласка, допоможіть удосконалити її або обговоріть ці проблеми на .
|
 | Це незавершена стаття з економіки. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
V istoriyi ekonomichnoyi dumki shkola ekonomichnoyi dumki ce grupa ekonomichnih misliteliv yaki podilyayut abo podilyali spilni poglyadi na te yak pracyuye ekonomika Hocha ekonomisti ne zavzhdi vpisuyutsya v pevni shkoli osoblivo v nash chas klasifikaciya ekonomistiv za shkolami ye zagalnoprijnyatoyu Ekonomichnu dumku mozhna umovno podiliti na tri etapi starodavnij domodernij greko rimska indijska perska islamska ta imperska kitajska peredsuchasnij rannomodernij merkantilisti fiziokrati ta suchasnij pochinayuchi z Adama Smita ta klasichnoyi ekonomiki naprikinci 18 stolittya Sistematichna ekonomichna teoriya rozvivayetsya perevazhno z pochatku togo sho nazivayut suchasnoyu epohoyu V danij chas perevazhna bilshist ekonomistiv dotrimuyutsya pidhodu yakij nazivayetsya mejnstrimnoyu ekonomikoyu inodi jogo nazivayut ortodoksalnoyu ekonomikoyu Ekonomisti yak pravilo specializuyutsya na makroekonomici tobto na zagalnih aspektah ekonomiki v cilomu ta mikroekonomici tobto na konkretnih rinkah chi sub yektah V ramkah makroekonomichnogo mejnstrimu v SShA mozhna rozriznyati solonovodnih ekonomistiv ta bilsh liberalnih prisnovodnih ekonomistiv div rozdil u Mejnstrimna ekonomika Odnak isnuye shiroka zgoda shodo vazhlivosti zagalnoyi rivnovagi metodologiyi pov yazanoyi z modelyami sho vikoristovuyutsya dlya pevnih cilej napriklad statistichni modeli dlya prognozuvannya strukturni modeli dlya kontrfaktualnogo analizu tosho a takozh vazhlivosti modelej chastkovoyi rivnovagi dlya analizu konkretnih chinnikiv vazhlivih dlya ekonomiki napriklad bankivskoyi spravi Deyaki vplivovi pidhodi minulogo taki yak ta institucionalna ekonomika perestali isnuvati abo zmenshili svij vpliv i zaraz vvazhayutsya neortodoksalnimi geterodoksalnimi pidhodami Inshi davni neortodoksalni shkoli ekonomichnoyi dumki vklyuchayut Avstrijsku shkolu ekonomiki ta marksistsku ekonomiku Deyaki novitni techiyi v ekonomichnij dumci taki yak feministichna ekonomika ta ekologichna ekonomika adaptuyut i kritikuyut osnovni pidhodi z akcentom na konkretnih pitannyah a ne rozvivayutsya yak samostijni shkoli Suchasna ekonomichna dumkaMejnstrimna ekonomika Dokladnishe Mejnstrimna ekonomika Mejnstrimna ekonomika vidriznyayetsya v zagalnij ekonomici vid geterodoksalnih pidhodiv i shkil v ekonomici Vona pochinayetsya z pripushennya sho resursi ye obmezhenimi i sho neobhidno vibirati mizh konkuruyuchimi alternativami Tobto ekonomika maye spravu z kompromisami V umovah deficitu vibir odniyeyi alternativi oznachaye vidmovu vid inshoyi alternativi vinikaye ponyattya alternativnoyi vartosti Alternativna vartist virazhaye neyavnij zv yazok mizh konkuruyuchimi alternativami Taki vitrati yaki v rinkovij ekonomici rozglyadayutsya yak cini vikoristovuyutsya dlya analizu ekonomichnoyi efektivnosti abo dlya prognozuvannya reakciyi na zburennya na rinku U planovij ekonomici dlya efektivnogo vikoristannya resursiv mayut buti dotrimani spivstavni tinovi cinovi vidnosini yak ce vpershe prodemonstruvav italijskij ekonomist Enriko Barone Ekonomisti vvazhayut sho stimuli ta vitrati vidigrayut vazhlivu rol u prijnyatti rishen Bezposerednim prikladom cogo ye spozhivcha teoriya individualnogo popitu yaka viokremlyuye yak cini yak vitrati ta dohid vplivayut na kilkist popitu Suchasna mejnstrimna ekonomika maye pidgruntya v neoklasichnij ekonomici yaka pochala rozvivatisya naprikinci 19 go stolittya Mejnstrim ekonomika takozh viznaye isnuvannya rinkovoyi nespromozhnosti ta ideyi kejnsianskoyi ekonomiki najbilsh suchasni v makroekonomichnomu novomu neoklasichnomu sintezi Vona vikoristovuye modeli ekonomichnogo zrostannya dlya analizu dovgostrokovih zminnih sho vplivayut na nacionalnij dohid Vona vikoristovuye teoriyu igor dlya modelyuvannya rinkovoyi abo nerinkovoyi povedinki Deyaki vazhlivi uyavlennya pro kolektivnu povedinku napriklad viniknennya organizacij buli vklyucheni v novu institucionalnu ekonomiku Viznachennya yake ohoplyuye bilshu chastinu suchasnoyi ekonomiki nalezhit Lajonelu Robbinsu v ese 1932 roku nauka yaka vivchaye lyudsku povedinku yak vzayemozv yazok mizh cilyami i deficitnimi zasobami yaki mayut alternativne vikoristannya Deficit oznachaye sho nayavnih resursiv nedostatno dlya zadovolennya vsih bazhan i potreb Za vidsutnosti deficitu ta alternativnogo vikoristannya nayavnih resursiv ne isnuye ekonomichnoyi problemi Viznachenij takim chinom predmet vklyuchaye v sebe vivchennya viboru na yakij vplivayut stimuli i resursi Ekonomichnij mejnstrim ohoplyuye shirokij ale ne bezmezhnij spektr poglyadiv Z politichnoyi tochki zoru bilshist ekonomistiv mejnstrimu dotrimuyutsya poglyadiv sho variyuyutsya vid laissez faire do suchasnogo liberalizmu Isnuyut takozh rizni poglyadi na pevni empirichni tverdzhennya v makroekonomici taki yak efektivnist ekspansionistskoyi fiskalnoyi politiki za pevnih umov Superechki v mezhah osnovnoyi techiyi makroekonomiki yak pravilo harakterizuyutsya nezgodoyu shodo perekonlivosti okremih empirichnih tverdzhen napriklad prognostichnoyi sili konkretnoyi modeli i v comu vidnoshenni vidriznyayutsya vid bilsh fundamentalnih konfliktiv shodo metodologiyi yaki buli harakterni dlya poperednih periodiv napriklad mizh monetaristami ta neokejnsiancyami koli ekonomisti riznih shkil ne pogodzhuvalisya z tim chi ye pevna robota legitimnim vneskom u cyu galuz 7 Suchasna neortodoksalna ekonomika Naprikinci 19 go stolittya ryad neortodoksalnih geterodoksalnih shkil zmagalisya z neoklasichnoyu shkoloyu sho vinikla pislya marzhinalistskoyi revolyuciyi Bilshist z nih dozhili do nashih dniv yak samosvidomi disidentski shkoli ale zi znachno zmenshenim rozmirom i vplivom porivnyano z mejnstrimnoyu ekonomichnoyu naukoyu Najbilsh znachushimi z nih ye institucionalna ekonomika marksistska ekonomika ta Avstrijska shkola Rozvitok kejnsianskoyi ekonomiki buv suttyevim viklikom dlya dominuyuchoyi neoklasichnoyi ekonomichnoyi shkoli Kejnsianski poglyadi uvijshli v mejnstrim v rezultati neoklasichnogo sintezu rozroblenogo Dzhonom Hiksom Zrostannya kejnsianstva ta jogo vklyuchennya v osnovnu ekonomichnu teoriyu zmenshilo privablivist neortodoksalnih shkil Odnak prihilniki bilsh fundamentalnoyi kritiki neoklasichnoyi ekonomiki sformuvali shkolu postkejnsianskoyi ekonomiki Geterodoksalni pidhodi chasto vtilyuyut kritiku pidhodiv mejnstrimnoyi ekonomiki Napriklad feministichna ekonomika kritikuye ocinku praci ta stverdzhuye sho zhinocha pracya sistematichno nedoocinyuyetsya zelena ekonomika kritikuye vipadki eksternalizaciyi ta nematerialnih ekosistem i stverdzhuye sho voni povinni buti vklyucheni v model materialnih kapitalnih aktiviv yak prirodnij kapital i postkejnsianska ekonomika ne pogodzhuyetsya z ponyattyam dovgostrokovoyi nejtralnosti popitu stverdzhuyuchi sho dlya konkurentnoyi rinkovoyi ekonomiki ne isnuye prirodnoyi tendenciyi do dosyagnennya povnoyi zajnyatosti Inshi tochki zoru na ekonomichni pitannya z poza mezh mejnstrimnoyi ekonomiki vklyuchayut teoriyu zalezhnosti ta teoriyu svitovih sistem u vivchenni mizhnarodnih vidnosin Ekonomichni shkoliStarodavni indijska perska kitajska Salamankska shkola Peredsuchasni merkantilisti fiziokrati Suchasni klasichna shkolaShkoli HH stolittyaTeoriya suspilnogo viboru Shkola neokejnsianstva Neoklasichna ekonomika Evolyucijna ekonomika Avstrijska shkola Frajburzka shkola Kejnsianska shkola Postkejnsianstvo Neokejnsianstvo Nove Lozanska shkola en Marksistska shkola Institucionalna ekonomika Konstitucijna ekonomika Chikazka shkola Shkola Vnesok u rozvitok nauki Vidatni predstavniki Klasichna shkola 1860 po ninishnij chas 1 2 Hronometrazh 3 4 Gant 1900 Devis 1935 Tejlor 1911 Urvik 1943 Cherch 1914 Fajol 1916 Rejli 1931 bigevioristska Yaponiya 1940 po ninishnij chas 1 2 Profesijni menedzheri 3 Upravlinnya zagalom Mojo 1945 Barnard 1940 Piter Druker 1954 Makgrener 1960 Chermen 1957 Forestor 1961 Yevropa 1 Doslidzhennya operacij 2 Modelyuvannya 3 Teoriya igor 4 Teoriya rishen 5 Matematika modelej Rajfa 1911 Maslov 1965 Tejlor 1911Div takozhIstoriya ekonomichnoyi dumki Cya stattya maye kilka nedolikiv Bud laska dopomozhit udoskonaliti yiyi abo obgovorit ci problemi na storinci obgovorennya Cyu stattyu treba vikifikuvati dlya vidpovidnosti standartam yakosti Vikipediyi Bud laska dopomozhit dodavannyam dorechnih vnutrishnih posilan abo vdoskonalennyam rozmitki statti veresen 2011 Cya stattya ne mistit posilan na dzherela Vi mozhete dopomogti polipshiti cyu stattyu dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno veresen 2011 Ce nezavershena stattya z ekonomiki Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi