Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Хруста льний до 1920 року Криндачі вка у 1920 2016 роках Кра сний Луч місто в Україні адміністративний центр Хрустальнен

Хрустальний

Хрустальний

Хруста́льний (до 1920 року — Криндачі́вка, у 1920—2016 роках — Кра́сний Луч) — місто в Україні, адміністративний центр Хрустальненської міської громади Ровеньківського району Луганської області. З весни 2014 року місто перебуває під окупацією російських військ.

Хрустальний
image image
Герб Хрустального Прапор Хрустального
image
Краснолуцька міська рада
Основні дані
Країна image Україна
Область Луганська область
Район Ровеньківський район
Громада Хрустальненська міська громада
Код КАТОТТГ: UA44080050010029178
Засноване 1895
Статус міста з 1926 року
Населення ▼ 79 764 (01.01.2021)
Площа 153,56 км²
Густота населення 519 осіб/км²
Поштові індекси 94500-94529
Телефонний код +380-6432
Координати 48°07′38″ пн. ш. 38°55′09″ сх. д. / 48.12722° пн. ш. 38.91917° сх. д. / 48.12722; 38.91917Координати: 48°07′38″ пн. ш. 38°55′09″ сх. д. / 48.12722° пн. ш. 38.91917° сх. д. / 48.12722; 38.91917
Висота над рівнем моря 269 м
Водойма р. Міус, Кришталева, Юліна, Глуха, Янівське водосховище
Назва мешканців хрусталя́нин
хрусталя́нка
хрусталя́ни
Відстань
Найближча залізнична станція Красний Луч
До обл./респ. центру
 - залізницею 136 км
 - автошляхами 62 км
До Києва
 - автошляхами 784 км
Міська влада
Адреса 94500, Луганська обл., м. Хрустальний, вул. Комуністична, 33
Міський голова Філіппова Марина Вікторівна

image Хрустальний у Вікісховищі

Карта
image
image
Хрустальний
image
image
Хрустальний
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Хрустальний (значення).

Географія

Відстань автошляхами до Луганська — 62 км, фізична відстань до Києва — ~636,3 км.

Сусідні населені пункти:

Історія

Терен сучасного міста ймовірно було заселено ще в глибоку давнину, про що свідчать епохи пізньої бронзи. Перші значні поселення поблизу міста виникли у XVII столітті. Через них проходив шлях, яким доставляли сіль з Бахмута до Ростова, Таганрога й Новочеркаська. Згодом уздовж шляху селилися люди, займаючись скотарством і землеробством.

У 1880-х на південних схилах Донецького кряжу знайшли значні поклади антрациту.

У 1894 на території міста з'явилася перша шахта. Розвиток вугільних підприємств стримувала відсутність залізничного транспорту. Гужовий транспорт уже не задовольняв шахтовласників. Тому виникла нагальна потреба у будівництві залізничної гілки, що зв'язує рудники з найближчою станцією Штерівка. У 1900 залізнична гілка довжиною 12,5 верст з'єднала вугільні підприємства з казенною Катерининською залізницею. Нову станцію назвали Криндачівка за іменем власника ділянки землі Криндача. Незабаром навколо станції виросло робітниче селище, яке отримало однойменну назву. До 1913 в Криндачівці вже діяло 18 вугледобувних шахт.

Напередодні першої світової війни Криндачівка являла собою невелике глухе містечко, що потопає в бруді. У 1913 в ньому проживало 3 500 осіб. На вузьких кривих вулицях селища тулилися одна до іншої глинобитні хатини та землянки сімейних шахтарів. Було також близько двадцяти кам'яних казарм і дерев'яних бараків, схожих на труни, в яких жили сезонні робітники й шахтарі, що ще не мають власної халупи. У селищі не було жодної мощеної вулиці. Навесні та влітку тут стояла непролазна багнюка. За питною водою ходили за 2-3 кілометри. Із заходом сонця Криндачівка поринала в темряву. Вкрай важкими були умови праці криндачівских шахтарів — робочий день тривав 12 годин. Заробітна ж плата у забійників, вагонників і саночників не перевищувала 1 карбованець 50 копійок в день, а у робітників інших категорій була ще менше.

До 1917 існувало лютеранське село Маручине (Марієнфельд) на орендованій землі в Катеринославській губернії, Слов'яносербський повіт, Іванівська волость; у радянський період — Ворошиловградська/Донецька область, Іванівський/Краснолуцький район. Лютеранський прихід Ростов-Луганськ. Землі 1135 десятин. Мешканці: 100 (1905), 250 (1911), 189/51 німці (1926).

У 1920-ті за планом ГОЕЛРО за 7 км від селища почали будувати Штерівську електростанцію. Згодом на честь цієї події відбувся мітинг гірників, на якому вирішено перейменувати Криндачівку в Красний Луч. У 1926 Красний Луч отримав статус міста районного підпорядкування та електроенергію від Штерівської ДРЕС.

З 18 липня 1942 по 1 вересня 1943 місто було під контролем нацистів.

З 1991 — у складі незалежної України.

12 травня 2016 ВРУ постановила надати місту назву Хрустальний. Постанова набрала чинності з дня, наступного за днем її опублікування.

Війна на сході України

Докладніше: Російсько-українська війна (з 2014) та Війна на сході України

Невдовзі після проголошення «Луганської народної республіки» у 2014 році місто опинилося під контролем сепаратистів. Так, ще 25 квітня 2014 року депутати міської ради висловили свою підтримку сепаратизму, а 30 квітня 2014 року над будівлею міської ради було вивішено російський прапор. 3 червня 2014 року було захоплено податкову інспекцію, а 18 червня 2014 року — військкомат.

Починаючи з 9 серпня 2014 року антитерористичними силами здійснювалися спроби визволення міста від терористів, того дня в бою загинув солдат 95-ї окремої десантно-штурмової бригади Віталій Галянт. В центрі міста почалися активні бойові дії, були завдані авіаційні удари по місцях дислокації бойовиків — біля заводу «Стандарт», здійснювалися удари по блокпостах у місті, знищений блокпост на виїзді з Хрустального в бік Сніжного (Штергрес). Чимало мешканців намагалися залишити місто. Проте відбити місто українським військам не вдалося.

22 листопада 2014 року в місті перекинулася російська вантажівка зі зброєю та набоями, усі окупанти у військовій формі із російськими шевронами загинули.

Станом на ранок 9 грудня 2014 року з Хрустального позникали «козаки», місто патрулюють російські військові, велике скупчення військової техніки — біля водосховища Грабово окупанти облаштували «Гради» та гаубиці.

12 грудня 2014 року надійшла інформація, що жителі міста повністю вигнали російських бойовиків-козаків.

Протягом 2-4 лютого 2015 року українські військові поблизу Хрустального знищили зведений танковий підрозділ терористів — 7 танків було підбито в першу добу наступу, 4 танки протягом наступних 2 діб, ще 3 танки вийшли з ладу з інших причин. З 5 на 6 лютого 2015 року до Хрустального було доставлено до 80 трупів окупантів — чергову партію — терористів, ліквідованих під Дебальцевим.

Російсько-українська війна

Докладніше: Російсько-українська війна (з 2014) та Російське вторгнення в Україну (2022)

16 червня 2022 року в населеному пункті Хрустальний стався вибух боєприпасів на складі окупантів. Судячи з вибухів детонації та масштабів пожежі, горів склад з боєприпасами та іншою зброєю російських окупантів.

Вночі 24 липня 2022 року українські військові шістьма ракетами з комплексу M142 HIMARS поцілили прямо в дах готелю, в якому знаходився командний пункт одного з великих підрозділів окупанта. За даними української розвідки, втрати склали до 100 осіб.

Населення

Згідно з переписом населення 2001 року у Хрустальному проживало 94875 осіб.

Динаміка населення
1923 1926 1939 1959 1970 1979 1989 1992 2001 2006 2010 2020
1 811 7 009 59 271 93 764 102 636 105 946 113 278 114 200 94 875 88 413 84 792 79 957

Національний склад

Національний склад населення за даними перепису 2001 року:

Національність Відсоток
росіяни 49,20%
українці 46,12%
білоруси 1,14%
татари 1,01%
вірмени 0,37%
молдовани 0,25%
азербайджанці 0,14%
поляки 0,13%
грузини 0,12%
інші/не вказали 1,52%

Мовний склад

Рідна мова населення за даними перепису 2001 року:

Мова Чисельність, осіб Відсоток
Російська 83 211 87,82%
Українська 9 885 10,43%
Вірменська 187 0,20%
Білоруська 120 0,13%
Румунська 49 0,05%
Циганська 40 0,04%
Інші/Не вказали 1 264 1,33%
Разом 94 756 100%

Органи влади

Докладніше: Краснолуцька міська рада

Місцеві органи влади представлені Краснолуцькою міською радою, яка входить до складу Луганської області України.

Міський голова — Філіппова Марина Вікторівна. До міської ради входить 50 депутатів.

Відомі люди

Примітки

  1. Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2021 року (PDF)
  2. . Архів оригіналу за 19 серпня 2014. Процитовано 16 серпня 2014.
  3. Хрустальний — геопортал адміністративно-територіального устрою України[недоступне посилання з липня 2019]
  4. http://wolgadeutsche.net/diesendorf/Ortslexikon.pdf [ 30 листопада 2016 у Wayback Machine.] Німці Росії
  5. . Архів оригіналу за 23 травня 2016. Процитовано 12 травня 2016.
  6. . Архів оригіналу за 13 травня 2016. Процитовано 12 травня 2016.
  7. Красний Луч на Луганщині вже під російським «триколором»
  8. . Архів оригіналу за 4 грудня 2014. Процитовано 30 листопада 2014.
  9. . Архів оригіналу за 23 листопада 2014. Процитовано 30 листопада 2014.
  10. . Архів оригіналу за 11 серпня 2014. Процитовано 12 серпня 2014.
  11. . Архів оригіналу за 5 грудня 2014. Процитовано 30 листопада 2014.
  12. . Архів оригіналу за 13 липня 2015. Процитовано 22 листопада 2014.
  13. . Архів оригіналу за 9 грудня 2014. Процитовано 9 грудня 2014.
  14. . Архів оригіналу за 13 грудня 2014. Процитовано 13 грудня 2014.
  15. . Архів оригіналу за 4 лютого 2015. Процитовано 4 лютого 2015.
  16. . Архів оригіналу за 6 лютого 2015. Процитовано 6 лютого 2015.
  17. В окупованому Хрустальному вибухнув склад боєприпасів росіян. Мілітарний. 16 червня 2022.
  18. В Красному Лучі знищили командний пункт окупантів. Мілітарний. 24 липня 2022.
  19. . Архів оригіналу за 19 квітня 2012. Процитовано 16 серпня 2014.
  20. Національний склад міст. Datatowel.in.ua (укр.). Процитовано 27 квітня 2024.
  21. Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних
  22. Облікова картка Краснолуцької міської рада на сайті ВРУ[недоступне посилання з липня 2019]

Посилання

  • Краснолучский приборостроительный техникум [ 19 грудня 2011 у Wayback Machine.] (рос.)
  • (рос.)
  • Мармурова скульптура Короля мармуру Миколи Шматька [ 6 січня 2009 у Wayback Machine.] (рос.)

Література

  • Петро Лаврів. Історія південно-східної України. Львів. «Слово», 1992. 152с.
  • Василь Пірко // Донецьк: Укр. центр, 1998. — 124 с.
  • Куромія Г. Свобода і терор у Донбасі: Українсько-російське прикордоння, 1870-1990-ті рр. — Київ: Основи, 2002. — 510 с. (резюме, djvu) [ 14 липня 2014 у Wayback Machine.]
  • Подов. В. И., Курило В. С. История Донбасса: В 3 т. Т.2: Донбасс в XIX в. — Луганск: Альма-матер, 2004. — 384 с.
  • Алфьоров М. А. Міграційні процеси та їх вплив на соціально-економічний розвиток Донбасу (1939—1959 рр.): монографія / М. А. Алфьоров; Укр. культурол. центр, Донец. від-ня Наук. т-ва ім. Шевченка. — Донецьк, 2008. — 192 c.
  • Подов В. І., Курило В. С. Історія Донбасу. — Луганськ: Вид-во ДЗ «ЛНУ ім. Т. Г. Шевченка», 2009. — 300 с.
  • Алфьоров М. А. Урбанізаційні процеси в Україні в 1945—1991 рр: Монографія/ М. А. Алфьоров — Донецьк: Донецьке відділення НТШ ім. Шевченка, ТОВ «Східний видавничий дім» 2012. — 552 с.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Hrusta lnij do 1920 roku Krindachi vka u 1920 2016 rokah Kra snij Luch misto v Ukrayini administrativnij centr Hrustalnenskoyi miskoyi gromadi Rovenkivskogo rajonu Luganskoyi oblasti Z vesni 2014 roku misto perebuvaye pid okupaciyeyu rosijskih vijsk HrustalnijGerb Hrustalnogo Prapor HrustalnogoKrasnolucka miska radaOsnovni daniKrayina UkrayinaOblast Luganska oblastRajon Rovenkivskij rajonGromada Hrustalnenska miska gromadaKod KATOTTG UA44080050010029178Zasnovane 1895Status mista z 1926 rokuNaselennya 79 764 01 01 2021 Plosha 153 56 km Gustota naselennya 519 osib km Poshtovi indeksi 94500 94529Telefonnij kod 380 6432Koordinati 48 07 38 pn sh 38 55 09 sh d 48 12722 pn sh 38 91917 sh d 48 12722 38 91917 Koordinati 48 07 38 pn sh 38 55 09 sh d 48 12722 pn sh 38 91917 sh d 48 12722 38 91917Visota nad rivnem morya 269 mVodojma r Mius Krishtaleva Yulina Gluha Yanivske vodoshovisheNazva meshkanciv hrustalya nin hrustalya nka hrustalya niVidstanNajblizhcha zaliznichna stanciya Krasnij LuchDo obl resp centru zalizniceyu 136 km avtoshlyahami 62 kmDo Kiyeva avtoshlyahami 784 kmMiska vladaAdresa 94500 Luganska obl m Hrustalnij vul Komunistichna 33Miskij golova Filippova Marina ViktorivnaHrustalnij u Vikishovishi KartaHrustalnijHrustalnijU Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Hrustalnij znachennya GeografiyaVidstan avtoshlyahami do Luganska 62 km fizichna vidstan do Kiyeva 636 3 km Susidni naseleni punkti Hrustalnij Sofiyivskij Zelenij Gaj Kurgan HristoforivkaBokovo Hrustalne Hrustalne Pn Krasnoluckij Bokovo PlatoveZh Hrustalnij ShPdKnyaginivka Miusinsk Sadovij KripenskijIstoriyaTeren suchasnogo mista jmovirno bulo zaseleno she v gliboku davninu pro sho svidchat epohi piznoyi bronzi Pershi znachni poselennya poblizu mista vinikli u XVII stolitti Cherez nih prohodiv shlyah yakim dostavlyali sil z Bahmuta do Rostova Taganroga j Novocherkaska Zgodom uzdovzh shlyahu selilisya lyudi zajmayuchis skotarstvom i zemlerobstvom U 1880 h na pivdennih shilah Doneckogo kryazhu znajshli znachni pokladi antracitu U 1894 na teritoriyi mista z yavilasya persha shahta Rozvitok vugilnih pidpriyemstv strimuvala vidsutnist zaliznichnogo transportu Guzhovij transport uzhe ne zadovolnyav shahtovlasnikiv Tomu vinikla nagalna potreba u budivnictvi zaliznichnoyi gilki sho zv yazuye rudniki z najblizhchoyu stanciyeyu Shterivka U 1900 zaliznichna gilka dovzhinoyu 12 5 verst z yednala vugilni pidpriyemstva z kazennoyu Katerininskoyu zalizniceyu Novu stanciyu nazvali Krindachivka za imenem vlasnika dilyanki zemli Krindacha Nezabarom navkolo stanciyi viroslo robitniche selishe yake otrimalo odnojmennu nazvu Do 1913 v Krindachivci vzhe diyalo 18 vugledobuvnih shaht Naperedodni pershoyi svitovoyi vijni Krindachivka yavlyala soboyu nevelike gluhe mistechko sho potopaye v brudi U 1913 v nomu prozhivalo 3 500 osib Na vuzkih krivih vulicyah selisha tulilisya odna do inshoyi glinobitni hatini ta zemlyanki simejnih shahtariv Bulo takozh blizko dvadcyati kam yanih kazarm i derev yanih barakiv shozhih na truni v yakih zhili sezonni robitniki j shahtari sho she ne mayut vlasnoyi halupi U selishi ne bulo zhodnoyi moshenoyi vulici Navesni ta vlitku tut stoyala neprolazna bagnyuka Za pitnoyu vodoyu hodili za 2 3 kilometri Iz zahodom soncya Krindachivka porinala v temryavu Vkraj vazhkimi buli umovi praci krindachivskih shahtariv robochij den trivav 12 godin Zarobitna zh plata u zabijnikiv vagonnikiv i sanochnikiv ne perevishuvala 1 karbovanec 50 kopijok v den a u robitnikiv inshih kategorij bula she menshe Do 1917 isnuvalo lyuteranske selo Maruchine Mariyenfeld na orendovanij zemli v Katerinoslavskij guberniyi Slov yanoserbskij povit Ivanivska volost u radyanskij period Voroshilovgradska Donecka oblast Ivanivskij Krasnoluckij rajon Lyuteranskij prihid Rostov Lugansk Zemli 1135 desyatin Meshkanci 100 1905 250 1911 189 51 nimci 1926 U 1920 ti za planom GOELRO za 7 km vid selisha pochali buduvati Shterivsku elektrostanciyu Zgodom na chest ciyeyi podiyi vidbuvsya miting girnikiv na yakomu virisheno perejmenuvati Krindachivku v Krasnij Luch U 1926 Krasnij Luch otrimav status mista rajonnogo pidporyadkuvannya ta elektroenergiyu vid Shterivskoyi DRES Z 18 lipnya 1942 po 1 veresnya 1943 misto bulo pid kontrolem nacistiv Z 1991 u skladi nezalezhnoyi Ukrayini 12 travnya 2016 VRU postanovila nadati mistu nazvu Hrustalnij Postanova nabrala chinnosti z dnya nastupnogo za dnem yiyi opublikuvannya Vijna na shodi Ukrayini Dokladnishe Rosijsko ukrayinska vijna z 2014 ta Vijna na shodi Ukrayini Nevdovzi pislya progoloshennya Luganskoyi narodnoyi respubliki u 2014 roci misto opinilosya pid kontrolem separatistiv Tak she 25 kvitnya 2014 roku deputati miskoyi radi vislovili svoyu pidtrimku separatizmu a 30 kvitnya 2014 roku nad budivleyu miskoyi radi bulo vivisheno rosijskij prapor 3 chervnya 2014 roku bulo zahopleno podatkovu inspekciyu a 18 chervnya 2014 roku vijskkomat Pochinayuchi z 9 serpnya 2014 roku antiteroristichnimi silami zdijsnyuvalisya sprobi vizvolennya mista vid teroristiv togo dnya v boyu zaginuv soldat 95 yi okremoyi desantno shturmovoyi brigadi Vitalij Galyant V centri mista pochalisya aktivni bojovi diyi buli zavdani aviacijni udari po miscyah dislokaciyi bojovikiv bilya zavodu Standart zdijsnyuvalisya udari po blokpostah u misti znishenij blokpost na viyizdi z Hrustalnogo v bik Snizhnogo Shtergres Chimalo meshkanciv namagalisya zalishiti misto Prote vidbiti misto ukrayinskim vijskam ne vdalosya 22 listopada 2014 roku v misti perekinulasya rosijska vantazhivka zi zbroyeyu ta naboyami usi okupanti u vijskovij formi iz rosijskimi shevronami zaginuli Stanom na ranok 9 grudnya 2014 roku z Hrustalnogo poznikali kozaki misto patrulyuyut rosijski vijskovi velike skupchennya vijskovoyi tehniki bilya vodoshovisha Grabovo okupanti oblashtuvali Gradi ta gaubici 12 grudnya 2014 roku nadijshla informaciya sho zhiteli mista povnistyu vignali rosijskih bojovikiv kozakiv Protyagom 2 4 lyutogo 2015 roku ukrayinski vijskovi poblizu Hrustalnogo znishili zvedenij tankovij pidrozdil teroristiv 7 tankiv bulo pidbito v pershu dobu nastupu 4 tanki protyagom nastupnih 2 dib she 3 tanki vijshli z ladu z inshih prichin Z 5 na 6 lyutogo 2015 roku do Hrustalnogo bulo dostavleno do 80 trupiv okupantiv chergovu partiyu teroristiv likvidovanih pid Debalcevim Rosijsko ukrayinska vijna Dokladnishe Rosijsko ukrayinska vijna z 2014 ta Rosijske vtorgnennya v Ukrayinu 2022 16 chervnya 2022 roku v naselenomu punkti Hrustalnij stavsya vibuh boyepripasiv na skladi okupantiv Sudyachi z vibuhiv detonaciyi ta masshtabiv pozhezhi goriv sklad z boyepripasami ta inshoyu zbroyeyu rosijskih okupantiv Vnochi 24 lipnya 2022 roku ukrayinski vijskovi shistma raketami z kompleksu M142 HIMARS pocilili pryamo v dah gotelyu v yakomu znahodivsya komandnij punkt odnogo z velikih pidrozdiliv okupanta Za danimi ukrayinskoyi rozvidki vtrati sklali do 100 osib NaselennyaZgidno z perepisom naselennya 2001 roku u Hrustalnomu prozhivalo 94875 osib Dinamika naselennya 1923 1926 1939 1959 1970 1979 1989 1992 2001 2006 2010 20201 811 7 009 59 271 93 764 102 636 105 946 113 278 114 200 94 875 88 413 84 792 79 957Nacionalnij sklad Nacionalnij sklad naselennya za danimi perepisu 2001 roku Nacionalnist Vidsotokrosiyani 49 20 ukrayinci 46 12 bilorusi 1 14 tatari 1 01 virmeni 0 37 moldovani 0 25 azerbajdzhanci 0 14 polyaki 0 13 gruzini 0 12 inshi ne vkazali 1 52 Movnij sklad Ridna mova naselennya za danimi perepisu 2001 roku Mova Chiselnist osib VidsotokRosijska 83 211 87 82 Ukrayinska 9 885 10 43 Virmenska 187 0 20 Biloruska 120 0 13 Rumunska 49 0 05 Ciganska 40 0 04 Inshi Ne vkazali 1 264 1 33 Razom 94 756 100 Krasnoluckij aeroklubOrgani vladiDokladnishe Krasnolucka miska rada Miscevi organi vladi predstavleni Krasnoluckoyu miskoyu radoyu yaka vhodit do skladu Luganskoyi oblasti Ukrayini Miskij golova Filippova Marina Viktorivna Do miskoyi radi vhodit 50 deputativ Vidomi lyudiAbdumalikov Fathula Fedir Fedorovich vijskovij komisar mista deputat miskradi kilkoh sklikan Bratchenko Stanislav Nikiforovich ukrayinskij arheolog Zelenec Mikola Anatolijovich litovskij diplomat Pochesnij konsul Litvi v Lugansku Kosichi dinastiya Ovsyuk Oleksandr Mihajlovich ukrayinskij diplomat pravoznavec pismennik Kandidat yuridichnih nauk Redkin Viktor Mikolajovich 1977 2014 molodshij lejtenant MVS Ukrayini uchasnik rosijsko ukrayinskoyi vijni Shmatko Mikola Gavrilovich ukrayinskij skulptor hudozhnik Shuh Mihajlo Arkadijovich ukrayinskij kompozitor pedagog dirigent Zasluzhenij diyach mistectv Ukrayini 2001 Zhemchugov Volodimir Pavlovich ukrayinskij partizan uchasnik rosijsko ukrayinskoyi vijni geroj Ukrayini 2017 Gres Viktor Stepanovich radyanskij i ukrayinskij rezhiser scenarist aktor Zasluzhenij diyach mistectv URSR 1982 Narodnij artist Ukrayini 2000 Luk yanchenko Volodimir Valerijovich 1964 2014 ukrayinskij vijskovij uchasnik vijni na shodi Ukrayini Danilov Oleksij Myacheslavovich ukrayinskij politik sekretar RNBO Golova Radi ekspertiv z pitan energetichnoyi bezpeki Chuprin Mihajlo Ruslanovich starshij lejtenant polku Azov Nacionalnoyi gvardiyi Ukrayini uchasnik rosijsko ukrayinskoyi vijni sho tragichno zaginuv pid chas rosijskogo vtorgnennya v Ukrayinu 2022 roku Geroj Ukrayini z udostoyennyam ordena Zolota Zirka 2022 posmertno PrimitkiStatistichnij zbirnik Chiselnist nayavnogo naselennya Ukrayini na 1 sichnya 2021 roku PDF Arhiv originalu za 19 serpnya 2014 Procitovano 16 serpnya 2014 Hrustalnij geoportal administrativno teritorialnogo ustroyu Ukrayini nedostupne posilannya z lipnya 2019 http wolgadeutsche net diesendorf Ortslexikon pdf 30 listopada 2016 u Wayback Machine Nimci Rosiyi Arhiv originalu za 23 travnya 2016 Procitovano 12 travnya 2016 Arhiv originalu za 13 travnya 2016 Procitovano 12 travnya 2016 Krasnij Luch na Luganshini vzhe pid rosijskim trikolorom Arhiv originalu za 4 grudnya 2014 Procitovano 30 listopada 2014 Arhiv originalu za 23 listopada 2014 Procitovano 30 listopada 2014 Arhiv originalu za 11 serpnya 2014 Procitovano 12 serpnya 2014 Arhiv originalu za 5 grudnya 2014 Procitovano 30 listopada 2014 Arhiv originalu za 13 lipnya 2015 Procitovano 22 listopada 2014 Arhiv originalu za 9 grudnya 2014 Procitovano 9 grudnya 2014 Arhiv originalu za 13 grudnya 2014 Procitovano 13 grudnya 2014 Arhiv originalu za 4 lyutogo 2015 Procitovano 4 lyutogo 2015 Arhiv originalu za 6 lyutogo 2015 Procitovano 6 lyutogo 2015 V okupovanomu Hrustalnomu vibuhnuv sklad boyepripasiv rosiyan Militarnij 16 chervnya 2022 V Krasnomu Luchi znishili komandnij punkt okupantiv Militarnij 24 lipnya 2022 Arhiv originalu za 19 kvitnya 2012 Procitovano 16 serpnya 2014 Nacionalnij sklad mist Datatowel in ua ukr Procitovano 27 kvitnya 2024 Ridni movi v ob yednanih teritorialnih gromadah Ukrayini Ukrayinskij centr suspilnih danih Oblikova kartka Krasnoluckoyi miskoyi rada na sajti VRU nedostupne posilannya z lipnya 2019 PosilannyaKrasnoluchskij priborostroitelnyj tehnikum 19 grudnya 2011 u Wayback Machine ros ros Marmurova skulptura Korolya marmuru Mikoli Shmatka 6 sichnya 2009 u Wayback Machine ros LiteraturaPetro Lavriv Istoriya pivdenno shidnoyi Ukrayini Lviv Slovo 1992 152s ISBN 5 8326 0011 8 Vasil Pirko Doneck Ukr centr 1998 124 s Kuromiya G Svoboda i teror u Donbasi Ukrayinsko rosijske prikordonnya 1870 1990 ti rr Kiyiv Osnovi 2002 510 s rezyume djvu 14 lipnya 2014 u Wayback Machine Podov V I Kurilo V S Istoriya Donbassa V 3 t T 2 Donbass v XIX v Lugansk Alma mater 2004 384 s Alforov M A Migracijni procesi ta yih vpliv na socialno ekonomichnij rozvitok Donbasu 1939 1959 rr monografiya M A Alforov Ukr kulturol centr Donec vid nya Nauk t va im Shevchenka Doneck 2008 192 c Podov V I Kurilo V S Istoriya Donbasu Lugansk Vid vo DZ LNU im T G Shevchenka 2009 300 s Alforov M A Urbanizacijni procesi v Ukrayini v 1945 1991 rr Monografiya M A Alforov Doneck Donecke viddilennya NTSh im Shevchenka TOV Shidnij vidavnichij dim 2012 552 s

Дата публікації:
Топ