Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Загальний огляд
Рельє́ф Украї́ни досить різноманітний. На рівнинній території України, що є частиною великої Східноєвропейської рівнини, чергуються низовини і височини. На її заході підносяться гірські пасма Українських Карпат, на крайньому півдні височать пасма Кримських гір.
Поверхня території України формувалася протягом багатьох геологічних епох. На її розвиток вплинули новітні (сучасні) тектонічні рухи, давні зледеніння і відкладання лесів (жовтувата пориста порода, що утворилась в льодовиковий період), коливання рівня моря, ерозійна робота річок і вітру, господарська діяльність людини.
70 % сучасної поверхні України займають низовини, 25 % — це височини і тільки 5 % — гори.
Низовини, височини і гори неоднакові за висотою і формами рельєфу.
Піднятість рівнинної частини території України над рівнем моря становить у середньому 175 м. На Азово-Чорноморському узбережжі абсолютні висоти коливаються в межах 10—15 м, на височинах — 300—400 м. Гірські хребти досягають 1700—2000 м, і найвищою точкою всієї України є гора Говерла (2061 м) в Українських Карпатах.
Тектонічна і геологічна будова
Низовини, височини і гори України приурочені до різних тектонічних структур, що впливали на розвиток сучасного рельєфу, поверхню окремих частин території.
Територія України має складну тектонічну будову, яка сформувалася протягом тривалої геологічної історії. Більша частина території України належить до Східноєвропейської платформи, яка має давній кристалічний фундамент. Крім неї, тут є Західноєвропейська і Скіфська платформи, складчасті структури Середземноморського рухливого поясу.
У межах Східноєвропейської платформи виділяють такі тектонічні структури: Український щит, Волино-Подільську плиту, Галицько-Волинську і Дніпровсько-Донецьку западини, Донецьку складчасту область, Воронезький кристалічний масив, Причорноморську западину.
Український щит є піднятою ділянкою платформи. Кристалічні породи, що його складають, можна побачити в долинах річок, де вони часто виходять на поверхню. У сучасному рельєфі Український щит представлений Придніпровською та Приазовською височинами. Щит складений найдавнішими гірськими породами. Їхній вік становить 3,5—4 млрд років. Це граніти, гнейси, кварцити, пісковики та ін. Докембрійська поверхня щита є нерівною, її перекриває потужна товща палеозойських, мезозойських і кайнозойських осадових гірських порід. Український щит розбитий густою мережею глибинних розломів на окремі, зміщені один відносно одного, блоки. З розломами пов'язана більшість річкових долин. Такими ж розломами щит відокремлюється від Дніпровсько-донецької западини, Причорноморської западини та Волино-Подільської плити. У місцях, де осадових порід мало, кристалічні породи виходять на поверхню.
На захід від Українського щита розташована Волино-Подільська плита. В її межах докембрійський фундамент залягає на глибинах 2000—2500 м. На північ від неї розташована Галицька-Волинська западина, де докембрійський фундамент опущений на глибину 3000—7000 м. На його поверхні залягають потужні товщі палеозойських, мезозойських та кайнозойських відкладів.
На схід від Українського щита розташована Дніпровсько-Донецька западина. У рельєфі на поверхні їй відповідає Придніпровська низовина. Дніпровсько-Донецька западина розташована під осадовими породами на глибині до 12 км, що є однією з найбільших западин Східноєвропейської платформи. Вона виповнена осадовими відкладами палеозойського, мезозойського і кайнозойського періодів. З породами девонського і кам'яновугільного періодів пов'язані родовища нафти і газу, а також солі, що поховані під іншими осадовими породами.
На південний схід від Дніпровсько-Донецької западини розташована Донецька складчаста область, виражена в сучасному рельєфі Донецькою височиною — кряжем (Донецький кряж). Там на поверхню виходять девонські та карбонові (кам'яновугільні) породи. Це структура герцинського горотворення. З товщею карбонових відкладів, потужність яких досягає 12 км, пов'язані поклади кам'яного вугілля.
На північний схід від Дніпровсько-Донецької западини розташований схил Воронезького кристалічного масиву. Докембрійські породи, якими він складений, залягають на глибині від 150 до 900 м. У сучасному рельєфі — це західні схили Середньоросійської височини.
На південь від Українського щита розташована Причорноморська западина. У рельєфі їй відповідає Причорноморська низовина. Западина розташована на південній окраїні Східноєвропейської платформи. Докембрійський фундамент залягає тут на глибинах 600—3200 м, вище нагромадились палеозойські, мезозойські і кайнозойські відклади.
На південь від Східноєвропейської платформи розташовується Скіфська платформа, що утворилась під час герцинського горотворення. Більша її частина розташована під водами Чорного та Азовського морів. У сучасному рельєфі — це рівнинний Крим. Фундамент Скіфської платформи залягає на глибинах від 500 м на півдні до 6000 м на півночі.
Складчасті структури Українських Карпат — це гірські споруди альпійського горотворення. До них належать Передкарпатський прогин, складчасті гори і Закарпатська западина. Вони складені переважно крейдовими, палеогеновими та неогеновими відкладами. В сучасному рельєфі складчастим структурам відповідають пасма гірських хребтів та улоговини між ними. Передгірний прогин у рельєфі виражений Передкарпатською височиною, Закарпатська западина — однойменною низовиною.
Складчасті структури Кримських гір — це велике підняття, частина якого занурена в Чорне море. Гори складені переважно мезозойськими і кайнозойськими відкладами, вулканічними породами. В межах Головного пасма поширені відклади тріасового і юрського періодів.Складчасті структури Кримських гір — це велике підняття, частина якого занурена в Чорне море. Гори складені переважно мезозойськими і кайнозойськими відкладами, вулканічними породами. В межах Головного пасма поширені відклади тріасового і юрського періодів.
Геоморфологічна будова та основні форми рельєфу
Геоморфологічна будова й основні форми рельєфу. Основними типами ендогенного рельєфу є тектонічний і вулканічний. До першого можна віднести всі великі форми рельєфу території України, а до другого — куполи та інтрузивні тіла (утворені магмою, що підійшла до поверхні, але не вилилася, а остигла в надрах землі) Вулканічного хребта Карпат та Кримських гір.
До тектонічного піднятого рельєфу можна віднести не тільки гірські хребти Карпат та Криму, але й усі височини (Волинську, Подільську, Придніпровську, Приазовську, Середньоросійську, Донецьку), в основі яких залягають відповідно Волино-Подільська плита, Український кристалічний щит, Воронезький масив та Донецька складчаста споруда. У свою чергу до тектонічного опущеного ендогенного рельєфу належать гірські долини, низовини (Придніпровська, Причорноморська), що розміщені в межах тектонічних западин (Дніпровсько-Донецької та Причорноморської).
Найпоширенішими екзогенними типами рельєфу є схиловий, водний, гористий та озерний, льодовиковий, карстовий, еоловий, біогенний та техногенний.
Самі форми поверхні кожного з цих типів бувають або денудаційними (виробленими), або акумулятивними (накопичувальними). Переважно під впливом денудаційних процесів сформувалися комплекси форм рельєфу у Карпатах, Кримських горах, на Донецькій, Волинській та Приазовській височинах.
Схиловий тип формується під впливом таких гравітаційних процесів як зсуви, осипи, обвали, селеві явища, лавини. Три останні спостерігаються на території України тільки у гірських районах Криму та Карпат. Зсуви характерні для вододільних поверхонь не тільки гірських областей, але й Волинської, Подільської, Придніпровської, Приазовської та Донецької височин.
Текучі води своєю діяльністю формують водний (флювіальний) тип рельєфу. Яри і балки найхарактерніші в Україні для Волинської, Подільської та північної і центральної частин Придніпровської височин, відрогів Середньоросійської височини.
Води морів та озер зумовлюють руйнування берегів, утворення пляжів (узбережжя Чорного та Азовського морів), а також, у багатьох випадках, заболочення прилеглих територій, замулювання самих водойм. Інколи на поверхні є форми, утворені на дні давніх морських басейнів (пасмо Товтр на Подільській височині).
Льодовикові та водно-льодовикові форми рельєфу пов'язані з діяльністю материкових та гірських льодовиків у періоди розвитку четвертинних зледенінь, талих льодовикових вод. Наприклад, моренні горби, долини стоку талих вод, зандрові рівнини найхарактерніші для Поліської низовини, а кари та залишки зруйнованих сучасними потоками моренних гряд — для найвищої частини Українських Карпат.
Дюни і гряди еолового походження сформувалися, в основному, на зандрових рівнинах Полісся, а також піщаних заплавах середнього Дніпра, пересипах та косах Азовського і Чорного морів.
Карстовий тип рельєфу (лійки, печери, провалля) поширений в окремих районах Подільської височини та Кримських гір. На півдні Тернопільщини є понад сто карстових печер. Перлиною цих підземних витворів є печера Озерна. Десятки залів прикрашені надзвичайними гіпсовими утвореннями, що нагадують букети казкових квітів. Недалеко розташована печера Оптимістична, яка є найдовшою в Європі і другою за довжиною в світі.
До форм біогенного походження відносяться болота, купини, які найпоширеніші на Поліській низовині.
Серед антропогенних форм рельєфу є кар'єри, терикони шахт, дамби тощо.
Рівнини є переважаючим типом рельєфу України, вони охоплюють близько 70 % її території.
Низовини
На півночі України розташована Поліська низовина, що має похил до річок Прип'яті і Дніпра. Висоти її не перевищують 200 м, тільки Словечансько-Овруцький кряж, що є припіднятим блоком Українського щита, піднімається до 316 м. На Поліській низовині є густа річкова сітка. Ділянки між річками мають плоскохвилясту поверхню, на якій є горби і зниження. В основі Поліської низовини лежать різні тектонічні структури: на заході — Волино-Подільська плита, у центральній частині — Український кристалічний щит, а на сході — Дніпровсько-Донецька западина. Західна частина Полісся складена переважно мергелями, крейдою та пісковиками, які утворюють горбисті підвищення. Більшість території низовини формувалася під впливом материкових зледенінь, і тому складена пісками воднольодовикового та річкового походження. Поверхня її неглибоко порізана, рівнинна, але ускладнена моренними горбами та дюнами.
Придніпровська низовина розміщена між Дніпром на заході, Середньоросійською височиною на сході, пониззям Десни на півночі і гирлом Самари на півдні. Територія, прилегла до Дніпра, має майже ідеально плоску поверхню з середніми висотами 100—150 м. На північний і південний схід низовина поступово підіймається (найвища точка — 245 м) і стає хвилястою з високими вододілами і крутими схилами річкових долин. Відповідає низовині Дніпровсько-Донецька тектонічна западина, кристалічний фундамент якої лежить на глибині 3—8 тис. м. Поверхневі шари утворені на заході переважно піщаними, а на сході лесовими відкладами. Це сприяє широкому розвитку яроутворення на території Придніпровської низовини. На сході долина Дніпра поступово переходить у Полтавську рівнину, яка має плоску і горбисту поверхню з долинами та балками.
З південного заходу до Українських Карпат прилягає частина Середньодунайської низовини — Закарпатська низовина. Вона слабо похилена на південний захід і має абсолютні висоти 102—120 м. Поверхню Закарпатської низовини утворює плоска терасована долина річки Тиси з її притоками.
Причорноморська низовина охоплює широку смугу на півдні України вздовж Чорного та Азовського морів, а також рівнинний Крим. В основі низовини залягає Причорноморська западина та Скіфська плита. Абсолютні висоти змінюються тут від 210—240 м на заході до 50—80 м на сході. Окремі ділянки поверхні лежать нижче рівня моря. Так, Хаджибейський лиман має 13 м, Куяльницький — 5 м. Складена поверхня Причорноморської низовини осадовими породами морського походження, а тому дуже розчленована глибокими (до 100 м) долинами річок та балками. Складовою частиною Причорноморської низовини є , поверхня якої поступово знижується до Сиваша. Абсолютні висоти її не перевищують 40 м над рівнем моря. У межах країни вони утворюють майже суцільну смугу, яка простяглася через усю територію з північного заходу на південний схід. Різняться вони тектонічними структурами, формами поверхні, абсолютними висотами.
Рівнинні простори України є сприятливими для господарської діяльності. Ускладнюють її розвиток яри на височинах та Причорноморській низовині, заболоченість Поліської низовини тощо.
Височини
У центральній частині України розташована найбільша з височин — Придніпровська. Вона лежить в межиріччі Дніпра і Південного Бугу. В її східній частині виділяється своєрідний район — Канівські гори з висотами 230 м. Тут розташована могила генія українського народу Тараса Шевченка.
Формування височини пов'язано з виступами Українського кристалічного щита, що перекриті зверху незначними площами лесових порід. На півночі та півдні Придніпровська височина поступово переходить у низовини.
Придніпровська височина має слабогорбисту поверхню з середніми висотами 220—240 м. Найвища точка має позначку 321 м. Глибоко розчленована лише східна окраїна височини, що прилягає до Дніпра. Вздовж річкових долин на Придніпровській височині часто відбуваються зсуви, місцями виходять на поверхню давні кристалічні породи.
На південному сході країни розташована Приазовська височина з висотами 150—300 м. Тут на поверхню виходять кристалічні породи, що утворюють підвищення, які в народі називають «могилами» (г. Бельмак-Могила, 324 м). У тектонічному відношенні вона відповідає лівобережній частині кристалічного щита. В долинах річок, інколи, відслонюються граніти, а на вершинах залягають леси.
Подільська і Волинська височини
У західній частині України розташовані Подільська та Волинська височини. Їхні поверхні дуже розчленовані. Вони розділені рівниною Малого Полісся. Абсолютні висоти становлять 320—350 м (г. Камула, 471 м). На Волинській височині виділяється Мізоцький кряж та інші плато і височини, на Подільській — окремі масиви-горбогір'я: Кременецькі гори, Гологори, Опілля, Товтри (Медобори), а також Вороняки. Із заходу до Подільської височини прилягає Розточчя.
Подільська височина є однією з найвищих частин усієї Східноєвропейської рівнини. Абсолютні висоти її перевищують 400 м. Рельєф Поділля дуже розчленований численними річковими долинами, ярами, балками, глибина яких сягає інколи 150 м. Виділяються в його межах окремі кряжі, пасма горбів. На більшій частині території характерними є карстові явища (розчинення гірських порід поверхневими і підземними водами та утворення пустот, печер, карстових лійок).
Волинська височина підіймається над рівниною Малого Полісся в середньому на 30—50 м. Абсолютні позначки на ній змінюються від 200 до 300 м.
На межиріччі річок Пруту і Дністра розміщене хвилясте горбисте пасмо, що утворює Хотинську височину. З південного заходу на північний схід височина тягнеться на 50 км, з середніми висотами 350—400 м; тут розташована найвища точка рівнинної частини України — г. Берда (515 м). Височина складена вапняками, глинами, гіпсами, поверхня її розчленована притоками річок Пруту і Дністра, які мають глибокі долини з крутими схилами. Більша частина височини вкрита буковими і дубово-грабовими лісами.
На сході України розташована Донецька височина, її середні висоти становлять 75—300 м (найвища точка — г. Могила Мечетна, 367 м). Її найвищу вододільну частину на південному сході називають Донецьким кряжем. Вона є залишком гір герцинського етапу горотворення. Тепер це горбиста височина, утворена декількома пасмами, складеними крейдяними породами. Вона прилягає до північного краю Приазовської височини.
На північний схід території України заходить південно-західними відрогами Середньоросійська височина. Висота її в межах нашої країни не перевищує 236 м. Тут дуже багато ярів, балок. В тектонічній її основі залягає Воронезький масив, в межах якого піднятий кристалічний фундамент платформи, перекритий незначною товщею пухких осадових відкладів (знизу — крейдою, а зверху — лесами). Хвилясте плато поступово знижується від 240 до 150 м у південному та південне західному напрямках.
Гори
Українські Карпати — це північна частина Східних Карпат, що є частиною великої Карпатської системи. Це — молоді середньовисотні гори, що утворилися під час альпійської складчастості. Їх середні висоти коливаються в межах 1200—1600 м. Гори складаються з кількох паралельних пасом, що простягаються з північного заходу на південний схід в межах України на 270 км. Гірські пасма мають простягання, близьке до субмеридіонального і називаються Зовнішніми Карпатами (Бескиди, Ґорґани та Покутсько-Буковинські Карпати), Вододільно-Верховинські Карпати, Полонинсько-Чорногірський хребет, Рахівські і Чивчинські гори. Найвищою частиною Українських Карпат є масив Чорногора, де, окрім Говерли (2061 м), є ще п'ять двотисячників — Гутин-Томнатик (2016 м), Піп Іван Чорногірський (2022 м), Бребенескул (2032 м), Ребра (2010 м), Петрос (2020 м). Зручними перевалами в Українських Карпатах є: Ужоцький, Верецький, Вишківський, Яблуницький.
Структурно Українські Карпати відповідають Карпатській складчастій області, яка належить до Альпійсько-Гімалайського складчастого поясу. В їхній геологічній будові беруть участь різновікові відклади від докембрійських до антропогенових, але найпоширенішими є крейдові і палеогенові. Переважно це пісковики, сланці, мергелі. З льодовикового періоду тут збереглися такі форми рельєфу, як кари і цирки.
Зовнішній край Карпатської складчастої системи відділяє від Східноєвропейської платформи Передкарпатський крайовий прогин, заповнений потужною товщею осадових порід, у рельєфі йому відповідає ускладнена котловинами і долинами річок височина Передкарпаття, що поступово підвищується у напрямку до гір.
Власне Карпати простягаються паралельними хребтами з північного заходу на південний схід. У їхніх межах виділяють п'ять відмінних областей, що пов'язано, перш за все, із складною тектонічною будовою.
Над рівниною Передкарпаття крутим уступом підіймаються Зовнішні (або Скибові) Карпати. Їхня назва пов'язана з тим, що складки тут насунуті на рівнину, а тому нахилені у північно-східному напрямку. Через це схили хребтів, обернені до Передкарпаття, круті, а південно-західні — пологі. Поперечні розломи розділяють у Зовнішніх Карпатах масиви Бескидів, Ґорґан, Покутсько-Буковинських Карпат. Найвища точка — гора Сивуля (1836 м).
Вододільна-Верховинська область охоплює центральну знижену частину Українських Карпат з низькогірним рельєфом (абсолютні висоти — 600—700 м). Тут проходить основний вододіл, що розділяє басейни Дністра і Тиси.
Полонинсько-Чорногірські Карпати охоплюють внутрішню найпіднятішу частину гір. Плоскі безлісі вершини хребтів тут називають полонинами. Розділені долинами річок, вони утворюють окремі масиви. Найвищі серед них Свидовець і Чорногора, у яких виражені сліди діяльності гірських льодовиків, що лежали тут в епохи зледенінь. На масиві Чорногора є шість вершин, що мають висоту понад 2000 м.
На південь від Білої Тиси і Черемошу розміщена область Рахівських і Чивчинських гір з гострими скелястими гребенями і слідами четвертинного зледеніння. Це залишки давнього гірського масиву, який сформувався ще в герцинську епоху горотворення.
Паралельно до Полонинсько-Чорногірських Карпат простягається Вигорлат-Гутинський вулканічний хребет, утворений куполами згаслих вулканів.
Закарпатському крайовому прогину відповідає Закарпатська низовина, що знижується в напрямку до басейну Тиси від 133 до 105 м.
Кримські гори займають крайній південь Кримського півострова. Вони простягаються з заходу на схід на 180 км. Виділяються три гірські пасма: Головне з висотами 1200—1500 м, Внутрішнє з висотами 400—600 м та Зовнішнє з висотами 250—350 м. Схили пасом асиметричні: південні — круті й урвисті, північні — пологі. Це пов'язано з розмиванням м'яких порід в гірських нашаруваннях, що складаються з пластів різної твердості. Довгі і похилі схили Зовнішнього і Внутрішнього пасом збігаються з напрямом залягання стійких гірських порід — вапняків, круті схили — наслідок руйнування м'яких порід — мергелів і глин. Такі асиметричні форми рельєфу називають куестами. Між куестовими пасмами в результаті ерозії утворилися зниження.
Головне пасмо Кримських гір найвище. Воно становить суцільний ланцюг плоских безлісих масивів, що називаються яйлами («яйла» тюркською — літнє пасовище): Байдарська яйла, Ай-Петринська, Ялтинська, Нікітська, Гурзуфська, Бабуган, Чатирдаг, Демерджі, Довгоруківська, Карабі-яйла. На Бабуган-яйлі розташована найвища точка Кримських гір — г. Роман-Кош (1545 м). В Криму є ще чотири вершини з відмітками понад 1500 м — Демір-Капу, Зейтін-Кош, Кемаль-Егерек, Еклізі-Бурун. Характерною рисою Кримських гір, особливо Головного пасма, де поширені вапнякові породи, є наявність різноманітних карстових форм рельєфу. Трапляються дуже глибокі провалля, печери. На дні багатьох із них залягають підземні потоки й озера, які є важливим джерелом живлення для річок Криму.
Всі пасма глибоко розчленовані поздовжніми і поперечними річковими долинами, які місцями мають каньйоноподібну форму. Найбільше приваблює численних туристів Великий Кримський каньйон.
Узбережні схили Головного пасма закінчуються Південним берегом Криму, де поширені ерозійні, зсувні та вулканічні форми рельєфу. Сучасного вигляду Кримські гори набули в епоху альпійської складчастості.
У геологічній будові гір беруть участь породи різного віку, складу та походження. Адже горотворчі процеси тут започатковані ще в кімерійську епоху, а в альпійську відбулося омолодження гір.
Див. також
Джерела
- Природа України
- печера Мушкарова яма
- Фізична географія світу та України
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Category:Geography of Ukraine |
- Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — .
- Рельєф та геологічна будова України
- Заставний Ф. Д. Фізична географія України
- Хрестоматія з географії України
 | Це незавершена стаття з географії України. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Relyef UkrayiniZagalnij oglyadRelye f Ukrayi ni dosit riznomanitnij Na rivninnij teritoriyi Ukrayini sho ye chastinoyu velikoyi Shidnoyevropejskoyi rivnini cherguyutsya nizovini i visochini Na yiyi zahodi pidnosyatsya girski pasma Ukrayinskih Karpat na krajnomu pivdni visochat pasma Krimskih gir Poverhnya teritoriyi Ukrayini formuvalasya protyagom bagatoh geologichnih epoh Na yiyi rozvitok vplinuli novitni suchasni tektonichni ruhi davni zledeninnya i vidkladannya lesiv zhovtuvata porista poroda sho utvorilas v lodovikovij period kolivannya rivnya morya erozijna robota richok i vitru gospodarska diyalnist lyudini 70 suchasnoyi poverhni Ukrayini zajmayut nizovini 25 ce visochini i tilki 5 gori Nizovini visochini i gori neodnakovi za visotoyu i formami relyefu Pidnyatist rivninnoyi chastini teritoriyi Ukrayini nad rivnem morya stanovit u serednomu 175 m Na Azovo Chornomorskomu uzberezhzhi absolyutni visoti kolivayutsya v mezhah 10 15 m na visochinah 300 400 m Girski hrebti dosyagayut 1700 2000 m i najvishoyu tochkoyu vsiyeyi Ukrayini ye gora Goverla 2061 m v Ukrayinskih Karpatah Tektonichna i geologichna budova 1 Ukrayinskij shit 2 Kovelskij vistup 3 Volino Podilska plita 4 Karpatska skladchasta oblast 5 Zahidno Yevropejska platforma 6 Dniprovsko Donecka zapadina 7 Voronezkij masiv 8 Donecka skladchasta oblast 9 Prichornomorska zapadina 10 Skifska plita 11 Krimska skladchasta oblast Nizovini visochini i gori Ukrayini priurocheni do riznih tektonichnih struktur sho vplivali na rozvitok suchasnogo relyefu poverhnyu okremih chastin teritoriyi Teritoriya Ukrayini maye skladnu tektonichnu budovu yaka sformuvalasya protyagom trivaloyi geologichnoyi istoriyi Bilsha chastina teritoriyi Ukrayini nalezhit do Shidnoyevropejskoyi platformi yaka maye davnij kristalichnij fundament Krim neyi tut ye Zahidnoyevropejska i Skifska platformi skladchasti strukturi Seredzemnomorskogo ruhlivogo poyasu Shidnoyevropejska platforma U mezhah Shidnoyevropejskoyi platformi vidilyayut taki tektonichni strukturi Ukrayinskij shit Volino Podilsku plitu Galicko Volinsku i Dniprovsko Donecku zapadini Donecku skladchastu oblast Voronezkij kristalichnij masiv Prichornomorsku zapadinu Ukrayinskij shit Ukrayinskij shit ye pidnyatoyu dilyankoyu platformi Kristalichni porodi sho jogo skladayut mozhna pobachiti v dolinah richok de voni chasto vihodyat na poverhnyu U suchasnomu relyefi Ukrayinskij shit predstavlenij Pridniprovskoyu ta Priazovskoyu visochinami Shit skladenij najdavnishimi girskimi porodami Yihnij vik stanovit 3 5 4 mlrd rokiv Ce graniti gnejsi kvarciti piskoviki ta in Dokembrijska poverhnya shita ye nerivnoyu yiyi perekrivaye potuzhna tovsha paleozojskih mezozojskih i kajnozojskih osadovih girskih porid Ukrayinskij shit rozbitij gustoyu merezheyu glibinnih rozlomiv na okremi zmisheni odin vidnosno odnogo bloki Z rozlomami pov yazana bilshist richkovih dolin Takimi zh rozlomami shit vidokremlyuyetsya vid Dniprovsko doneckoyi zapadini Prichornomorskoyi zapadini ta Volino Podilskoyi pliti U miscyah de osadovih porid malo kristalichni porodi vihodyat na poverhnyu Volino Podilska plita Na zahid vid Ukrayinskogo shita roztashovana Volino Podilska plita V yiyi mezhah dokembrijskij fundament zalyagaye na glibinah 2000 2500 m Na pivnich vid neyi roztashovana Galicka Volinska zapadina de dokembrijskij fundament opushenij na glibinu 3000 7000 m Na jogo poverhni zalyagayut potuzhni tovshi paleozojskih mezozojskih ta kajnozojskih vidkladiv Dniprovsko Donecka zapadina Na shid vid Ukrayinskogo shita roztashovana Dniprovsko Donecka zapadina U relyefi na poverhni yij vidpovidaye Pridniprovska nizovina Dniprovsko Donecka zapadina roztashovana pid osadovimi porodami na glibini do 12 km sho ye odniyeyu z najbilshih zapadin Shidnoyevropejskoyi platformi Vona vipovnena osadovimi vidkladami paleozojskogo mezozojskogo i kajnozojskogo periodiv Z porodami devonskogo i kam yanovugilnogo periodiv pov yazani rodovisha nafti i gazu a takozh soli sho pohovani pid inshimi osadovimi porodami Donecka skladchasta oblast Na pivdennij shid vid Dniprovsko Doneckoyi zapadini roztashovana Donecka skladchasta oblast virazhena v suchasnomu relyefi Doneckoyu visochinoyu kryazhem Doneckij kryazh Tam na poverhnyu vihodyat devonski ta karbonovi kam yanovugilni porodi Ce struktura gercinskogo gorotvorennya Z tovsheyu karbonovih vidkladiv potuzhnist yakih dosyagaye 12 km pov yazani pokladi kam yanogo vugillya Voronezkij kristalichnij masiv Na pivnichnij shid vid Dniprovsko Doneckoyi zapadini roztashovanij shil Voronezkogo kristalichnogo masivu Dokembrijski porodi yakimi vin skladenij zalyagayut na glibini vid 150 do 900 m U suchasnomu relyefi ce zahidni shili Serednorosijskoyi visochini Prichornomorska zapadina Na pivden vid Ukrayinskogo shita roztashovana Prichornomorska zapadina U relyefi yij vidpovidaye Prichornomorska nizovina Zapadina roztashovana na pivdennij okrayini Shidnoyevropejskoyi platformi Dokembrijskij fundament zalyagaye tut na glibinah 600 3200 m vishe nagromadilis paleozojski mezozojski i kajnozojski vidkladi Skifska platforma Na pivden vid Shidnoyevropejskoyi platformi roztashovuyetsya Skifska platforma sho utvorilas pid chas gercinskogo gorotvorennya Bilsha yiyi chastina roztashovana pid vodami Chornogo ta Azovskogo moriv U suchasnomu relyefi ce rivninnij Krim Fundament Skifskoyi platformi zalyagaye na glibinah vid 500 m na pivdni do 6000 m na pivnochi Skladchasti strukturi Ukrayinskih Karpat Skladchasti strukturi Ukrayinskih Karpat ce girski sporudi alpijskogo gorotvorennya Do nih nalezhat Peredkarpatskij progin skladchasti gori i Zakarpatska zapadina Voni skladeni perevazhno krejdovimi paleogenovimi ta neogenovimi vidkladami V suchasnomu relyefi skladchastim strukturam vidpovidayut pasma girskih hrebtiv ta ulogovini mizh nimi Peredgirnij progin u relyefi virazhenij Peredkarpatskoyu visochinoyu Zakarpatska zapadina odnojmennoyu nizovinoyu Skladchasti strukturi Krimskih gir Skladchasti strukturi Krimskih gir ce velike pidnyattya chastina yakogo zanurena v Chorne more Gori skladeni perevazhno mezozojskimi i kajnozojskimi vidkladami vulkanichnimi porodami V mezhah Golovnogo pasma poshireni vidkladi triasovogo i yurskogo periodiv Skladchasti strukturi Krimskih gir ce velike pidnyattya chastina yakogo zanurena v Chorne more Gori skladeni perevazhno mezozojskimi i kajnozojskimi vidkladami vulkanichnimi porodami V mezhah Golovnogo pasma poshireni vidkladi triasovogo i yurskogo periodiv Geomorfologichna budova ta osnovni formi relyefuGeomorfologichna budova j osnovni formi relyefu Osnovnimi tipami endogennogo relyefu ye tektonichnij i vulkanichnij Do pershogo mozhna vidnesti vsi veliki formi relyefu teritoriyi Ukrayini a do drugogo kupoli ta intruzivni tila utvoreni magmoyu sho pidijshla do poverhni ale ne vililasya a ostigla v nadrah zemli Vulkanichnogo hrebta Karpat ta Krimskih gir Do tektonichnogo pidnyatogo relyefu mozhna vidnesti ne tilki girski hrebti Karpat ta Krimu ale j usi visochini Volinsku Podilsku Pridniprovsku Priazovsku Serednorosijsku Donecku v osnovi yakih zalyagayut vidpovidno Volino Podilska plita Ukrayinskij kristalichnij shit Voronezkij masiv ta Donecka skladchasta sporuda U svoyu chergu do tektonichnogo opushenogo endogennogo relyefu nalezhat girski dolini nizovini Pridniprovska Prichornomorska sho rozmisheni v mezhah tektonichnih zapadin Dniprovsko Doneckoyi ta Prichornomorskoyi Najposhirenishimi ekzogennimi tipami relyefu ye shilovij vodnij goristij ta ozernij lodovikovij karstovij eolovij biogennij ta tehnogennij Sami formi poverhni kozhnogo z cih tipiv buvayut abo denudacijnimi viroblenimi abo akumulyativnimi nakopichuvalnimi Perevazhno pid vplivom denudacijnih procesiv sformuvalisya kompleksi form relyefu u Karpatah Krimskih gorah na Doneckij Volinskij ta Priazovskij visochinah Shilovij tip formuyetsya pid vplivom takih gravitacijnih procesiv yak zsuvi osipi obvali selevi yavisha lavini Tri ostanni sposterigayutsya na teritoriyi Ukrayini tilki u girskih rajonah Krimu ta Karpat Zsuvi harakterni dlya vododilnih poverhon ne tilki girskih oblastej ale j Volinskoyi Podilskoyi Pridniprovskoyi Priazovskoyi ta Doneckoyi visochin Tekuchi vodi svoyeyu diyalnistyu formuyut vodnij flyuvialnij tip relyefu Yari i balki najharakternishi v Ukrayini dlya Volinskoyi Podilskoyi ta pivnichnoyi i centralnoyi chastin Pridniprovskoyi visochin vidrogiv Serednorosijskoyi visochini Vodi moriv ta ozer zumovlyuyut rujnuvannya beregiv utvorennya plyazhiv uzberezhzhya Chornogo ta Azovskogo moriv a takozh u bagatoh vipadkah zabolochennya prileglih teritorij zamulyuvannya samih vodojm Inkoli na poverhni ye formi utvoreni na dni davnih morskih basejniv pasmo Tovtr na Podilskij visochini Lodovikovi ta vodno lodovikovi formi relyefu pov yazani z diyalnistyu materikovih ta girskih lodovikiv u periodi rozvitku chetvertinnih zledenin talih lodovikovih vod Napriklad morenni gorbi dolini stoku talih vod zandrovi rivnini najharakternishi dlya Poliskoyi nizovini a kari ta zalishki zrujnovanih suchasnimi potokami morennih gryad dlya najvishoyi chastini Ukrayinskih Karpat Dyuni i gryadi eolovogo pohodzhennya sformuvalisya v osnovnomu na zandrovih rivninah Polissya a takozh pishanih zaplavah serednogo Dnipra peresipah ta kosah Azovskogo i Chornogo moriv Karstovij tip relyefu lijki pecheri provallya poshirenij v okremih rajonah Podilskoyi visochini ta Krimskih gir Na pivdni Ternopilshini ye ponad sto karstovih pecher Perlinoyu cih pidzemnih vitvoriv ye pechera Ozerna Desyatki zaliv prikrasheni nadzvichajnimi gipsovimi utvorennyami sho nagaduyut buketi kazkovih kvitiv Nedaleko roztashovana pechera Optimistichna yaka ye najdovshoyu v Yevropi i drugoyu za dovzhinoyu v sviti Do form biogennogo pohodzhennya vidnosyatsya bolota kupini yaki najposhirenishi na Poliskij nizovini Sered antropogennih form relyefu ye kar yeri terikoni shaht dambi tosho Rivnini ye perevazhayuchim tipom relyefu Ukrayini voni ohoplyuyut blizko 70 yiyi teritoriyi NizoviniPoliska nizovina Na pivnochi Ukrayini roztashovana Poliska nizovina sho maye pohil do richok Prip yati i Dnipra Visoti yiyi ne perevishuyut 200 m tilki Slovechansko Ovruckij kryazh sho ye pripidnyatim blokom Ukrayinskogo shita pidnimayetsya do 316 m Na Poliskij nizovini ye gusta richkova sitka Dilyanki mizh richkami mayut ploskohvilyastu poverhnyu na yakij ye gorbi i znizhennya V osnovi Poliskoyi nizovini lezhat rizni tektonichni strukturi na zahodi Volino Podilska plita u centralnij chastini Ukrayinskij kristalichnij shit a na shodi Dniprovsko Donecka zapadina Zahidna chastina Polissya skladena perevazhno mergelyami krejdoyu ta piskovikami yaki utvoryuyut gorbisti pidvishennya Bilshist teritoriyi nizovini formuvalasya pid vplivom materikovih zledenin i tomu skladena piskami vodnolodovikovogo ta richkovogo pohodzhennya Poverhnya yiyi negliboko porizana rivninna ale uskladnena morennimi gorbami ta dyunami Pridniprovska nizovina Pridniprovska nizovina rozmishena mizh Dniprom na zahodi Serednorosijskoyu visochinoyu na shodi ponizzyam Desni na pivnochi i girlom Samari na pivdni Teritoriya prilegla do Dnipra maye majzhe idealno plosku poverhnyu z serednimi visotami 100 150 m Na pivnichnij i pivdennij shid nizovina postupovo pidijmayetsya najvisha tochka 245 m i staye hvilyastoyu z visokimi vododilami i krutimi shilami richkovih dolin Vidpovidaye nizovini Dniprovsko Donecka tektonichna zapadina kristalichnij fundament yakoyi lezhit na glibini 3 8 tis m Poverhnevi shari utvoreni na zahodi perevazhno pishanimi a na shodi lesovimi vidkladami Ce spriyaye shirokomu rozvitku yaroutvorennya na teritoriyi Pridniprovskoyi nizovini Na shodi dolina Dnipra postupovo perehodit u Poltavsku rivninu yaka maye plosku i gorbistu poverhnyu z dolinami ta balkami Zakarpatska nizovina Z pivdennogo zahodu do Ukrayinskih Karpat prilyagaye chastina Serednodunajskoyi nizovini Zakarpatska nizovina Vona slabo pohilena na pivdennij zahid i maye absolyutni visoti 102 120 m Poverhnyu Zakarpatskoyi nizovini utvoryuye ploska terasovana dolina richki Tisi z yiyi pritokami Prichornomorska nizovina Prichornomorska nizovina ohoplyuye shiroku smugu na pivdni Ukrayini vzdovzh Chornogo ta Azovskogo moriv a takozh rivninnij Krim V osnovi nizovini zalyagaye Prichornomorska zapadina ta Skifska plita Absolyutni visoti zminyuyutsya tut vid 210 240 m na zahodi do 50 80 m na shodi Okremi dilyanki poverhni lezhat nizhche rivnya morya Tak Hadzhibejskij liman maye 13 m Kuyalnickij 5 m Skladena poverhnya Prichornomorskoyi nizovini osadovimi porodami morskogo pohodzhennya a tomu duzhe rozchlenovana glibokimi do 100 m dolinami richok ta balkami Skladovoyu chastinoyu Prichornomorskoyi nizovini ye poverhnya yakoyi postupovo znizhuyetsya do Sivasha Absolyutni visoti yiyi ne perevishuyut 40 m nad rivnem morya U mezhah krayini voni utvoryuyut majzhe sucilnu smugu yaka prostyaglasya cherez usyu teritoriyu z pivnichnogo zahodu na pivdennij shid Riznyatsya voni tektonichnimi strukturami formami poverhni absolyutnimi visotami Rivninni prostori Ukrayini ye spriyatlivimi dlya gospodarskoyi diyalnosti Uskladnyuyut yiyi rozvitok yari na visochinah ta Prichornomorskij nizovini zabolochenist Poliskoyi nizovini tosho VisochiniPridniprovska visochina U centralnij chastini Ukrayini roztashovana najbilsha z visochin Pridniprovska Vona lezhit v mezhirichchi Dnipra i Pivdennogo Bugu V yiyi shidnij chastini vidilyayetsya svoyeridnij rajon Kanivski gori z visotami 230 m Tut roztashovana mogila geniya ukrayinskogo narodu Tarasa Shevchenka Formuvannya visochini pov yazano z vistupami Ukrayinskogo kristalichnogo shita sho perekriti zverhu neznachnimi ploshami lesovih porid Na pivnochi ta pivdni Pridniprovska visochina postupovo perehodit u nizovini Pridniprovska visochina maye slabogorbistu poverhnyu z serednimi visotami 220 240 m Najvisha tochka maye poznachku 321 m Gliboko rozchlenovana lishe shidna okrayina visochini sho prilyagaye do Dnipra Vzdovzh richkovih dolin na Pridniprovskij visochini chasto vidbuvayutsya zsuvi miscyami vihodyat na poverhnyu davni kristalichni porodi Priazovska visochina Na pivdennomu shodi krayini roztashovana Priazovska visochina z visotami 150 300 m Tut na poverhnyu vihodyat kristalichni porodi sho utvoryuyut pidvishennya yaki v narodi nazivayut mogilami g Belmak Mogila 324 m U tektonichnomu vidnoshenni vona vidpovidaye livoberezhnij chastini kristalichnogo shita V dolinah richok inkoli vidslonyuyutsya graniti a na vershinah zalyagayut lesi Podilska i Volinska visochini U zahidnij chastini Ukrayini roztashovani Podilska ta Volinska visochini Yihni poverhni duzhe rozchlenovani Voni rozdileni rivninoyu Malogo Polissya Absolyutni visoti stanovlyat 320 350 m g Kamula 471 m Na Volinskij visochini vidilyayetsya Mizockij kryazh ta inshi plato i visochini na Podilskij okremi masivi gorbogir ya Kremenecki gori Gologori Opillya Tovtri Medobori a takozh Voronyaki Iz zahodu do Podilskoyi visochini prilyagaye Roztochchya Podilska visochina ye odniyeyu z najvishih chastin usiyeyi Shidnoyevropejskoyi rivnini Absolyutni visoti yiyi perevishuyut 400 m Relyef Podillya duzhe rozchlenovanij chislennimi richkovimi dolinami yarami balkami glibina yakih syagaye inkoli 150 m Vidilyayutsya v jogo mezhah okremi kryazhi pasma gorbiv Na bilshij chastini teritoriyi harakternimi ye karstovi yavisha rozchinennya girskih porid poverhnevimi i pidzemnimi vodami ta utvorennya pustot pecher karstovih lijok Volinska visochina pidijmayetsya nad rivninoyu Malogo Polissya v serednomu na 30 50 m Absolyutni poznachki na nij zminyuyutsya vid 200 do 300 m Hotinska visochina Na mezhirichchi richok Prutu i Dnistra rozmishene hvilyaste gorbiste pasmo sho utvoryuye Hotinsku visochinu Z pivdennogo zahodu na pivnichnij shid visochina tyagnetsya na 50 km z serednimi visotami 350 400 m tut roztashovana najvisha tochka rivninnoyi chastini Ukrayini g Berda 515 m Visochina skladena vapnyakami glinami gipsami poverhnya yiyi rozchlenovana pritokami richok Prutu i Dnistra yaki mayut gliboki dolini z krutimi shilami Bilsha chastina visochini vkrita bukovimi i dubovo grabovimi lisami Donecka visochina Na shodi Ukrayini roztashovana Donecka visochina yiyi seredni visoti stanovlyat 75 300 m najvisha tochka g Mogila Mechetna 367 m Yiyi najvishu vododilnu chastinu na pivdennomu shodi nazivayut Doneckim kryazhem Vona ye zalishkom gir gercinskogo etapu gorotvorennya Teper ce gorbista visochina utvorena dekilkoma pasmami skladenimi krejdyanimi porodami Vona prilyagaye do pivnichnogo krayu Priazovskoyi visochini Serednorosijska visochina Na pivnichnij shid teritoriyi Ukrayini zahodit pivdenno zahidnimi vidrogami Serednorosijska visochina Visota yiyi v mezhah nashoyi krayini ne perevishuye 236 m Tut duzhe bagato yariv balok V tektonichnij yiyi osnovi zalyagaye Voronezkij masiv v mezhah yakogo pidnyatij kristalichnij fundament platformi perekritij neznachnoyu tovsheyu puhkih osadovih vidkladiv znizu krejdoyu a zverhu lesami Hvilyaste plato postupovo znizhuyetsya vid 240 do 150 m u pivdennomu ta pivdenne zahidnomu napryamkah GoriUkrayinski Karpati Shema Karpatskoyi sistemi Korichnevim poznacheno zovnishni svitlo korichnevim vnutrishni Shidni Karpati Ukrayinski Karpati ce pivnichna chastina Shidnih Karpat sho ye chastinoyu velikoyi Karpatskoyi sistemi Ce molodi serednovisotni gori sho utvorilisya pid chas alpijskoyi skladchastosti Yih seredni visoti kolivayutsya v mezhah 1200 1600 m Gori skladayutsya z kilkoh paralelnih pasom sho prostyagayutsya z pivnichnogo zahodu na pivdennij shid v mezhah Ukrayini na 270 km Girski pasma mayut prostyagannya blizke do submeridionalnogo i nazivayutsya Zovnishnimi Karpatami Beskidi Gorgani ta Pokutsko Bukovinski Karpati Vododilno Verhovinski Karpati Poloninsko Chornogirskij hrebet Rahivski i Chivchinski gori Najvishoyu chastinoyu Ukrayinskih Karpat ye masiv Chornogora de okrim Goverli 2061 m ye she p yat dvotisyachnikiv Gutin Tomnatik 2016 m Pip Ivan Chornogirskij 2022 m Brebeneskul 2032 m Rebra 2010 m Petros 2020 m Zruchnimi perevalami v Ukrayinskih Karpatah ye Uzhockij Vereckij Vishkivskij Yablunickij Tipovij krayevid v Karpatah Gorgani Strukturno Ukrayinski Karpati vidpovidayut Karpatskij skladchastij oblasti yaka nalezhit do Alpijsko Gimalajskogo skladchastogo poyasu V yihnij geologichnij budovi berut uchast riznovikovi vidkladi vid dokembrijskih do antropogenovih ale najposhirenishimi ye krejdovi i paleogenovi Perevazhno ce piskoviki slanci mergeli Z lodovikovogo periodu tut zbereglisya taki formi relyefu yak kari i cirki Zovnishnij kraj Karpatskoyi skladchastoyi sistemi viddilyaye vid Shidnoyevropejskoyi platformi Peredkarpatskij krajovij progin zapovnenij potuzhnoyu tovsheyu osadovih porid u relyefi jomu vidpovidaye uskladnena kotlovinami i dolinami richok visochina Peredkarpattya sho postupovo pidvishuyetsya u napryamku do gir Vlasne Karpati prostyagayutsya paralelnimi hrebtami z pivnichnogo zahodu na pivdennij shid U yihnih mezhah vidilyayut p yat vidminnih oblastej sho pov yazano persh za vse iz skladnoyu tektonichnoyu budovoyu Nad rivninoyu Peredkarpattya krutim ustupom pidijmayutsya Zovnishni abo Skibovi Karpati Yihnya nazva pov yazana z tim sho skladki tut nasunuti na rivninu a tomu nahileni u pivnichno shidnomu napryamku Cherez ce shili hrebtiv oberneni do Peredkarpattya kruti a pivdenno zahidni pologi Poperechni rozlomi rozdilyayut u Zovnishnih Karpatah masivi Beskidiv Gorgan Pokutsko Bukovinskih Karpat Najvisha tochka gora Sivulya 1836 m Vododilna Verhovinska oblast ohoplyuye centralnu znizhenu chastinu Ukrayinskih Karpat z nizkogirnim relyefom absolyutni visoti 600 700 m Tut prohodit osnovnij vododil sho rozdilyaye basejni Dnistra i Tisi Poloninsko Chornogirski Karpati ohoplyuyut vnutrishnyu najpidnyatishu chastinu gir Ploski bezlisi vershini hrebtiv tut nazivayut poloninami Rozdileni dolinami richok voni utvoryuyut okremi masivi Najvishi sered nih Svidovec i Chornogora u yakih virazheni slidi diyalnosti girskih lodovikiv sho lezhali tut v epohi zledenin Na masivi Chornogora ye shist vershin sho mayut visotu ponad 2000 m Na pivden vid Biloyi Tisi i Cheremoshu rozmishena oblast Rahivskih i Chivchinskih gir z gostrimi skelyastimi grebenyami i slidami chetvertinnogo zledeninnya Ce zalishki davnogo girskogo masivu yakij sformuvavsya she v gercinsku epohu gorotvorennya Paralelno do Poloninsko Chornogirskih Karpat prostyagayetsya Vigorlat Gutinskij vulkanichnij hrebet utvorenij kupolami zgaslih vulkaniv Zakarpatskomu krajovomu proginu vidpovidaye Zakarpatska nizovina sho znizhuyetsya v napryamku do basejnu Tisi vid 133 do 105 m Krimski gori Krimski gori Shili Karadagu Krimski gori zajmayut krajnij pivden Krimskogo pivostrova Voni prostyagayutsya z zahodu na shid na 180 km Vidilyayutsya tri girski pasma Golovne z visotami 1200 1500 m Vnutrishnye z visotami 400 600 m ta Zovnishnye z visotami 250 350 m Shili pasom asimetrichni pivdenni kruti j urvisti pivnichni pologi Ce pov yazano z rozmivannyam m yakih porid v girskih nasharuvannyah sho skladayutsya z plastiv riznoyi tverdosti Dovgi i pohili shili Zovnishnogo i Vnutrishnogo pasom zbigayutsya z napryamom zalyagannya stijkih girskih porid vapnyakiv kruti shili naslidok rujnuvannya m yakih porid mergeliv i glin Taki asimetrichni formi relyefu nazivayut kuestami Mizh kuestovimi pasmami v rezultati eroziyi utvorilisya znizhennya Golovne pasmo Krimskih gir najvishe Vono stanovit sucilnij lancyug ploskih bezlisih masiviv sho nazivayutsya yajlami yajla tyurkskoyu litnye pasovishe Bajdarska yajla Aj Petrinska Yaltinska Nikitska Gurzufska Babugan Chatirdag Demerdzhi Dovgorukivska Karabi yajla Na Babugan yajli roztashovana najvisha tochka Krimskih gir g Roman Kosh 1545 m V Krimu ye she chotiri vershini z vidmitkami ponad 1500 m Demir Kapu Zejtin Kosh Kemal Egerek Eklizi Burun Harakternoyu risoyu Krimskih gir osoblivo Golovnogo pasma de poshireni vapnyakovi porodi ye nayavnist riznomanitnih karstovih form relyefu Traplyayutsya duzhe gliboki provallya pecheri Na dni bagatoh iz nih zalyagayut pidzemni potoki j ozera yaki ye vazhlivim dzherelom zhivlennya dlya richok Krimu Vsi pasma gliboko rozchlenovani pozdovzhnimi i poperechnimi richkovimi dolinami yaki miscyami mayut kanjonopodibnu formu Najbilshe privablyuye chislennih turistiv Velikij Krimskij kanjon Uzberezhni shili Golovnogo pasma zakinchuyutsya Pivdennim beregom Krimu de poshireni erozijni zsuvni ta vulkanichni formi relyefu Suchasnogo viglyadu Krimski gori nabuli v epohu alpijskoyi skladchastosti U geologichnij budovi gir berut uchast porodi riznogo viku skladu ta pohodzhennya Adzhe gorotvorchi procesi tut zapochatkovani she v kimerijsku epohu a v alpijsku vidbulosya omolodzhennya gir Div takozhGeografiya UkrayiniDzherelaPriroda Ukrayini pechera Mushkarova yama Fizichna geografiya svitu ta UkrayiniVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Category Geography of UkrainePortal Ukrayina Girnichij enciklopedichnij slovnik u 3 t za red V S Bileckogo D Shidnij vidavnichij dim 2004 T 3 752 s ISBN 966 7804 78 X Relyef ta geologichna budova Ukrayini Zastavnij F D Fizichna geografiya Ukrayini Hrestomatiya z geografiyi Ukrayini Ce nezavershena stattya z geografiyi Ukrayini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi