Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Турківський повіт Округ Стрийський до 1867 Коронний край Королівство Галичини та ВолодимиріїКраїна Австрійська імперія А

Турківський повіт

Турківський повіт
Турківський повіт
Округ Стрийський (до 1867)
Коронний край image Королівство Галичини та Володимирії
Країна image Австрійська імперія
image Австро-Угорщина
Центр Турка
Створений 1854
Площа 1458,343 км² (1880)
Населення 55 935 (1880)
image
Найбільші міста Турка
Див. також: Турківський

Турківський повіт  — історична адміністративна одиниця на українських землях, що входила до складу Австро-Угорщини, Західно-Української Народної республіки, Польщі, СРСР і дистрикту Галичина. Центром повіту було м. Турка.

Австро-Угорщина

Турківський повіт був заснований 1854 році за часів Австрійської імперії.

У 1867 р. до Турківського повіту приєднаний Боринський повіт.

У 1880 р. повіт поділявся на 72 кадастральні гміни. За переписом 1880 р. в повіті було 55 935 мешканців, серед них: 49 049 греко-католиків, 1 305 римо-католиків, 5 598 юдеїв і 3 інших визнань. У товариських стосунках користувались переважно українською мовою — 50 053 особи, польською — 1 450, німецькою — 4 3533, іншими — 9.

У складі ЗУНР

Повітовим комісаром і головою Повітової УНРади був обраний Всеволод Ріпецький, адвокатський кандидат у Самборі. Керівником громад повіту (старостою) став Омелян Лісікевич, судовий радник. Міським комісаром обраний Андрій Федорика, а делегатом до УНРади — о. Іван Федевич, катехит народних шкіл (УНДП).

Повіт входив до Львівської військової області ЗУНР.

Під польською окупацією

Турківський

пол. Powiat turczański

Місто Турка
Найбільше місто Турка
Країна image Польська Республіка
Регіон Станіславське, Львівське
Гміни 74
Населення
 - повне 76 645 (1921)
 - густота 52,5
Площа
 - повна 1 459 км²
Дата заснування 1867
Дата ліквідації 17 січня 1940
image

Після окупації поляками Західно-Української Народної республіки повіт у 1920 р. був включений до складу новоутвореного Станіславського воєводства Польщі. До складу повіту входило 115 поселень (з них 1 місто, 73 сільські гміни і 41 фільварок) зі 13 755 житловими будинками. Площа повіту — 1 459 км². Загальна чисельність населення повіту складала 76 645 осіб (за даними перепису населення 1921 року), з них 62 559 — греко-католики, 4 432 — римо-католики, 9 608 — юдеї, 46 — інших визнань.

Зміни адміністративного поділу

image
Турківський повіт

17 квітня 1931 р. Турківський повіт було вилучено зі Станіславського воєводства і приєднано до Львівського. 1 квітня 1932 р. Старосамбірський повіт було скасовано, і значна його частина була приєднана до Турківського повіту, внаслідок чого територія повіту ще збільшилася.

1 серпня 1934 р. було здійснено новий поділ на сільські гміни шляхом об'єднання дотогочасних (збережених від Австро-Угорщини) ґмін, які позначали громаду села. Новоутворені ґміни відповідали волості — об'єднували громади кількох сіл або (в дуже рідкісних випадках) обмежувались єдиним дуже великим селом. Внаслідок поділу утворилися 13 сільських гмін і 1 міська.

Турківський повіт був найбільшим повітом Львівського воєводства. Включав одне місто — Турка.

Міста (Міські ґміни)

містечко Турка — місто з 1934 р.

Сільські ґміни

Кількість:

1920—1932 — 73

1932—1934 рр. — 98

1934—1939 рр. — 13

Об'єднані сільські ґміни 1934 року Старі сільські ґміни Кількість
1 Ґміна Бориня Бориня, Бутелка Ніжна, Висоцко Нижнє (Нижнє Висоцьке), Туречке Ніжне (Нижній Турів), Яблунув (Яблунів) 5
2 Ґміна Висоцко Вижне Висоцько Вижнє (Верхнє Висоцьке), Либохора 2
3 Ґміна Завадка Багновате, Довжки, Завадка, Задільсько, Криве, Молдавсько, Мита, Росохач, Риків, Сухий Потік 10
4 Ґміна Комарнікі Комарники 1
5 Ґміна Лаврув Віцюв (Виців) (з 01.04.1932), Галувка (Галівка) (з 01.04.1932), Лінина Мала (з 01.04.1932), Лінина Велика (з 01.04.1932), Лаврів (з 01.04.1932), Мшанець (з 01.04.1932), Начулка Мала (Нанчівка Мала) (з 01.04.1932), Начулка Велика (Нанчівка Велика) (з 01.04.1932), Плоске (з 01.04.1932), Потік Великий (з 01.04.1932), Спас (з 01.04.1932), Тершув (Тершів) (з 01.04.1932), Тиха (з 01.04.1932) 13
6 Ґміна Ломна Бережек, Боберка, Бистре (з 01.04.1932), Днєстрик Дембови (Дністрик-Дубовий), Днєстрик Головєцкі (Дністрик-Головецький), Ґранзьова (Грозьово) (з 01.04.1932), Жукотин, Ліпє (Липʼя), Ломна (Лімна), Лопушанка Лєхньова, Міхньовєц (Михновець), Хащув (Хащів) 12
7 Ґміна Маткув Гусне Ніжне (Нижнє Гусне), Гусне Вижне (Верхнє Гусне), Івашковце (Івашківці), Красне, Кривка, Маткув (Матків), Мохнате 7
8 Ґміна Розлуч Волосянка Мала, Волосянка Велика, Гвоздець, Лопушанка Хомина (з 01.04.1932), Розлуч, Рип'яни, Смеречка, Ясениця-Замкова 8
9 Ґміна Стшилкі Бусовисько (з 01.04.1932), Головєцко (Головецько) (з 01.04.1932), Лужек Гурни (Верхній Лужок) (з 01.04.1932), Недзєльна (Недільна) (з 01.04.1932), Стшилкі (Стрілки) (з 01.04.1932), Топільниця Рустикальна (з 01.04.1932), Топільниця Шляхецька (з 01.04.1932), Туже (Тур'є) (з 01.04.1932), Тисовиця (з 01.04.1932) 9
10 Ґміна Сянкі Беньова, Ботелка Вижня, Бітля, Гнила, Сянки, Турочки Вижні (Верхній Турів), Яворів 7
11 Гміна Тарнава Нижня Буковець, Дидьова, Дзвиняч Горішній, Локоть, Соколики, Тарнава Нижня, Тарнава Вижня, Шандровець 8
12 Ґміна Турка Вовче, Ільник, Лосинець, Мельничне, Присліп, Радич, Шум'яч, Яблінка Нижня, Яблінка Вижня, Явора 10
13 Ґміна Ясьонка Масьова Головсько, Ісаї, Кіндратів, Свидник, Ясінка Масьова, Ясінка Стецева 6

Населення

У 1907 році українці-грекокатолики становили 86 % населення повіту.

У 1939 році в повіті проживало 126 680 мешканців (110 145 українців-грекокатоликів — 86,95 %, 840 українців-латинників — 0,66 %, 4 550 поляків — 3,59 %, 10 790 євреїв — 8,52 % і 355 німців та інших національностей — 0,28 %).

Публіковані польським урядом цифри про національний склад повіту за результатами перепису 1931 року (з 114 457 населення ніби-то було аж 26 083 (22,79 %) поляків при 80 483 (70,31 %) українців, 7 552 (6,6 %) євреїв і 94 (0,08 %) німців) суперечать даним, отриманим від місцевих жителів (див. вище) та пропорціям за допольськими (австрійським 1910 року) та післяпольськими (радянськими 1940 і німецьким 1943) переписами.

СРСР

27 листопада 1939 р. включений до новоутвореної Дрогобицької області.

17 січня 1940 р. повіт поділений на райони — кожен із кількох ґмін:

Третій Райх

Німецькою окупаційною владою 1.08.1941 відновлений Турківський повіт, який 11.08.1941 був підпорядкований Самбірському окружному староству (нім. Kreishauptmannschaft und Gemeindeverband Sambor). Відновлений був також і поділ на ґміни. 15 листопада 1941 частини волостей (ґмін) Нижня Тернава і Сянки, які перебували в німецькій зоні окупації 1939-1941 рр., були відокремлені від крайсгауптманшафту Санок сусіднього дистрикту Краків і повернено до Турківського повіту.

1 липня 1943 створено Турківський повітовий комісаріат (нім. Landkommissariat Turka), який 1 серпня 1943 разом із Самбірським повітом був підпорядкований Дрогобицькому окружному староству.

Післявоєнна доба

Після повторної радянського приєднання на початку серпня 1944 р., радянською владою повіт знову був поділений на райони. Польщі віддані частини гмін Тарнава Нижня і Сянкі. У 1951 році внаслідок Угоди про зміну кордонів від 15 лютого 1951 року Польщі віддані частина гміни Ломна (з селами Бистре, Лип'я, Михновець і Хащів, в Україні залишились села Бережок, Боберка, Грозьово, Дністрик, Дністрик-Дубовий, Жукотин, Лімна, Лопушанка) і краєчок гміни Лаврув.

Примітки

  1. Turczański powiat // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1892. — Т. XII. — S. 641. (пол.)
  2. Олег ПАВЛИШИН. ОРГАНІЗАЦІЯ ЦИВІЛЬНОЇ ВЛАДИ ЗУНР У ПОВІТАХ ГАЛИЧИНИ (ЛИСТОПАД — ГРУДЕНЬ 1918 РОКУ).
  3. Перепис 1921 року
  4. http://isap.sejm.gov.pl/DetailsServlet?id=WDU19320060036
  5. http://isap.sejm.gov.pl/DetailsServlet?id=WDU19340640553
  6. Українці. Частка у населенні повітів
  7. Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939. — Вісбаден, 1983. — с. 94-97
  8. . Архів оригіналу за 26 листопада 2016. Процитовано 23 квітня 2017.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Turkivskij povit Okrug Strijskij do 1867 Koronnij kraj Korolivstvo Galichini ta VolodimiriyiKrayina Avstrijska imperiya Avstro UgorshinaCentr TurkaStvorenij 1854Plosha 1458 343 km 1880 Naselennya 55 935 1880 Najbilshi mista TurkaDiv takozh Turkivskij Turkivskij povit istorichna administrativna odinicya na ukrayinskih zemlyah sho vhodila do skladu Avstro Ugorshini Zahidno Ukrayinskoyi Narodnoyi respubliki Polshi SRSR i distriktu Galichina Centrom povitu bulo m Turka Avstro UgorshinaTurkivskij povit buv zasnovanij 1854 roci za chasiv Avstrijskoyi imperiyi U 1867 r do Turkivskogo povitu priyednanij Borinskij povit U 1880 r povit podilyavsya na 72 kadastralni gmini Za perepisom 1880 r v poviti bulo 55 935 meshkanciv sered nih 49 049 greko katolikiv 1 305 rimo katolikiv 5 598 yudeyiv i 3 inshih viznan U tovariskih stosunkah koristuvalis perevazhno ukrayinskoyu movoyu 50 053 osobi polskoyu 1 450 nimeckoyu 4 3533 inshimi 9 U skladi ZUNRPovitovim komisarom i golovoyu Povitovoyi UNRadi buv obranij Vsevolod Ripeckij advokatskij kandidat u Sambori Kerivnikom gromad povitu starostoyu stav Omelyan Lisikevich sudovij radnik Miskim komisarom obranij Andrij Fedorika a delegatom do UNRadi o Ivan Fedevich katehit narodnih shkil UNDP Povit vhodiv do Lvivskoyi vijskovoyi oblasti ZUNR Pid polskoyu okupaciyeyuTurkivskijpol Powiat turczanskiMisto TurkaNajbilshe misto TurkaKrayina Polska RespublikaRegion Stanislavske LvivskeGmini 74Naselennya povne 76 645 1921 gustota 52 5Plosha povna 1 459 km Data zasnuvannya 1867Data likvidaciyi 17 sichnya 1940 Pislya okupaciyi polyakami Zahidno Ukrayinskoyi Narodnoyi respubliki povit u 1920 r buv vklyuchenij do skladu novoutvorenogo Stanislavskogo voyevodstva Polshi Do skladu povitu vhodilo 115 poselen z nih 1 misto 73 silski gmini i 41 filvarok zi 13 755 zhitlovimi budinkami Plosha povitu 1 459 km Zagalna chiselnist naselennya povitu skladala 76 645 osib za danimi perepisu naselennya 1921 roku z nih 62 559 greko katoliki 4 432 rimo katoliki 9 608 yudeyi 46 inshih viznan Zmini administrativnogo podilu Turkivskij povit 17 kvitnya 1931 r Turkivskij povit bulo vilucheno zi Stanislavskogo voyevodstva i priyednano do Lvivskogo 1 kvitnya 1932 r Starosambirskij povit bulo skasovano i znachna jogo chastina bula priyednana do Turkivskogo povitu vnaslidok chogo teritoriya povitu she zbilshilasya 1 serpnya 1934 r bulo zdijsneno novij podil na silski gmini shlyahom ob yednannya dotogochasnih zberezhenih vid Avstro Ugorshini gmin yaki poznachali gromadu sela Novoutvoreni gmini vidpovidali volosti ob yednuvali gromadi kilkoh sil abo v duzhe ridkisnih vipadkah obmezhuvalis yedinim duzhe velikim selom Vnaslidok podilu utvorilisya 13 silskih gmin i 1 miska Turkivskij povit buv najbilshim povitom Lvivskogo voyevodstva Vklyuchav odne misto Turka Mista Miski gmini mistechko Turka misto z 1934 r Silski gmini Kilkist 1920 1932 73 1932 1934 rr 98 1934 1939 rr 13 Ob yednani silski gmini 1934 roku Stari silski gmini Kilkist1 Gmina Borinya Borinya Butelka Nizhna Visocko Nizhnye Nizhnye Visocke Turechke Nizhne Nizhnij Turiv Yablunuv Yabluniv 52 Gmina Visocko Vizhne Visocko Vizhnye Verhnye Visocke Libohora 23 Gmina Zavadka Bagnovate Dovzhki Zavadka Zadilsko Krive Moldavsko Mita Rosohach Rikiv Suhij Potik 104 Gmina Komarniki Komarniki 15 Gmina Lavruv Vicyuv Viciv z 01 04 1932 Galuvka Galivka z 01 04 1932 Linina Mala z 01 04 1932 Linina Velika z 01 04 1932 Lavriv z 01 04 1932 Mshanec z 01 04 1932 Nachulka Mala Nanchivka Mala z 01 04 1932 Nachulka Velika Nanchivka Velika z 01 04 1932 Ploske z 01 04 1932 Potik Velikij z 01 04 1932 Spas z 01 04 1932 Tershuv Tershiv z 01 04 1932 Tiha z 01 04 1932 136 Gmina Lomna Berezhek Boberka Bistre z 01 04 1932 Dnyestrik Dembovi Dnistrik Dubovij Dnyestrik Golovyecki Dnistrik Goloveckij Granzova Grozovo z 01 04 1932 Zhukotin Lipye Lipʼya Lomna Limna Lopushanka Lyehnova Mihnovyec Mihnovec Hashuv Hashiv 127 Gmina Matkuv Gusne Nizhne Nizhnye Gusne Gusne Vizhne Verhnye Gusne Ivashkovce Ivashkivci Krasne Krivka Matkuv Matkiv Mohnate 78 Gmina Rozluch Volosyanka Mala Volosyanka Velika Gvozdec Lopushanka Homina z 01 04 1932 Rozluch Rip yani Smerechka Yasenicya Zamkova 89 Gmina Stshilki Busovisko z 01 04 1932 Golovyecko Golovecko z 01 04 1932 Luzhek Gurni Verhnij Luzhok z 01 04 1932 Nedzyelna Nedilna z 01 04 1932 Stshilki Strilki z 01 04 1932 Topilnicya Rustikalna z 01 04 1932 Topilnicya Shlyahecka z 01 04 1932 Tuzhe Tur ye z 01 04 1932 Tisovicya z 01 04 1932 910 Gmina Syanki Benova Botelka Vizhnya Bitlya Gnila Syanki Turochki Vizhni Verhnij Turiv Yavoriv 711 Gmina Tarnava Nizhnya Bukovec Didova Dzvinyach Gorishnij Lokot Sokoliki Tarnava Nizhnya Tarnava Vizhnya Shandrovec 812 Gmina Turka Vovche Ilnik Losinec Melnichne Prislip Radich Shum yach Yablinka Nizhnya Yablinka Vizhnya Yavora 1013 Gmina Yasonka Masova Golovsko Isayi Kindrativ Svidnik Yasinka Masova Yasinka Steceva 6Naselennya U 1907 roci ukrayinci grekokatoliki stanovili 86 naselennya povitu U 1939 roci v poviti prozhivalo 126 680 meshkanciv 110 145 ukrayinciv grekokatolikiv 86 95 840 ukrayinciv latinnikiv 0 66 4 550 polyakiv 3 59 10 790 yevreyiv 8 52 i 355 nimciv ta inshih nacionalnostej 0 28 Publikovani polskim uryadom cifri pro nacionalnij sklad povitu za rezultatami perepisu 1931 roku z 114 457 naselennya nibi to bulo azh 26 083 22 79 polyakiv pri 80 483 70 31 ukrayinciv 7 552 6 6 yevreyiv i 94 0 08 nimciv superechat danim otrimanim vid miscevih zhiteliv div vishe ta proporciyam za dopolskimi avstrijskim 1910 roku ta pislyapolskimi radyanskimi 1940 i nimeckim 1943 perepisami SRSR27 listopada 1939 r vklyuchenij do novoutvorenoyi Drogobickoyi oblasti 17 sichnya 1940 r povit podilenij na rajoni kozhen iz kilkoh gmin Borinskij zi gmin Borinya Visocko Vizhne Zavadka Komarniki Matkuv i Syanki Strilkivskij zi gmin Lavruv Lomna Rozluch i radyanskoyi chastini gmini Syanki Turkivskij z miskoyi gmini Turka ta silskih Turka Yasonka Masova i radyanskoyi chastini gmini Tarnava Nizhnya Tretij RajhNimeckoyu okupacijnoyu vladoyu 1 08 1941 vidnovlenij Turkivskij povit yakij 11 08 1941 buv pidporyadkovanij Sambirskomu okruzhnomu starostvu nim Kreishauptmannschaft und Gemeindeverband Sambor Vidnovlenij buv takozh i podil na gmini 15 listopada 1941 chastini volostej gmin Nizhnya Ternava i Syanki yaki perebuvali v nimeckij zoni okupaciyi 1939 1941 rr buli vidokremleni vid krajsgauptmanshaftu Sanok susidnogo distriktu Krakiv i poverneno do Turkivskogo povitu 1 lipnya 1943 stvoreno Turkivskij povitovij komisariat nim Landkommissariat Turka yakij 1 serpnya 1943 razom iz Sambirskim povitom buv pidporyadkovanij Drogobickomu okruzhnomu starostvu Pislyavoyenna dobaPislya povtornoyi radyanskogo priyednannya na pochatku serpnya 1944 r radyanskoyu vladoyu povit znovu buv podilenij na rajoni Polshi viddani chastini gmin Tarnava Nizhnya i Syanki U 1951 roci vnaslidok Ugodi pro zminu kordoniv vid 15 lyutogo 1951 roku Polshi viddani chastina gmini Lomna z selami Bistre Lip ya Mihnovec i Hashiv v Ukrayini zalishilis sela Berezhok Boberka Grozovo Dnistrik Dnistrik Dubovij Zhukotin Limna Lopushanka i krayechok gmini Lavruv PrimitkiTurczanski powiat Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1892 T XII S 641 pol Oleg PAVLIShIN ORGANIZACIYa CIVILNOYi VLADI ZUNR U POVITAH GALIChINI LISTOPAD GRUDEN 1918 ROKU Perepis 1921 roku http isap sejm gov pl DetailsServlet id WDU19320060036 http isap sejm gov pl DetailsServlet id WDU19340640553 Ukrayinci Chastka u naselenni povitiv Kubijovich V Etnichni grupi pivdennozahidnoyi Ukrayini Galichini na 1 1 1939 Visbaden 1983 s 94 97 Arhiv originalu za 26 listopada 2016 Procitovano 23 kvitnya 2017

Дата публікації:
Топ