Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Заді́льське — село в Україні, у Стрийському районі Львівської області. Населення становить 662 особи. Орган місцевого самоврядування — Козівська СТГ.
| село Задільське | |
|---|---|
| Країна |  Україна |
| Область | Львівська область |
| Район | Стрийський район |
| Громада | Козівська сільська громада |
| Основні дані | |
| Засноване | 1537 |
| Населення | 662 |
| Площа | 2,65 км² |
| Густота населення | 249,81 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 82621 |
| Телефонний код | +380 3251 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 48°59′31″ пн. ш. 23°08′05″ сх. д. / 48.99194° пн. ш. 23.13472° сх. д.Координати: 48°59′31″ пн. ш. 23°08′05″ сх. д. / 48.99194° пн. ш. 23.13472° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря | 716 м |
| Водойми | Довжанка, Магура |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 82621, Львівська обл., Сколівський р-н, с. Задільське |
| Карта | |
  Задільське | |
 Задільське | |
| Мапа | |
| | |
Географія
Розташоване між горами вздовж річки Магура, яка бере початок з-під гори Магура. Річка тече переважно на північний схід і впадає у річку Довжанку, ліву притоку Завадки, яка є правою притокою найбільшої річки Бойківщини — р. Стрий.
На півдні села підноситься гора Магура, висота якої становить 1013 м, на півночі — г. Клива — висота 901 м, із західної сторони — вододільний хребет Діл, який є значно нижчим від Довжок і Магори. Найвища точка над рівнем моря 1013 м.
На півдні Задільсько межує із селом Красним, на південному-заході із Мохнатем та Верхнє Висоцьке, заході — з Комарниками, на північному-заході з Молдавським, на сході — з Довжками, на півночі — з Завадкою. Найближчим містом, до якого 23 км, є м. Турка. Віддаль від Задільська до м. Сколе становить 40 км, до м. Львів —150 км.
В селі нараховується понад 220 дворів, близько 800 жителів (2008 р.).
Як і для більшості інших районів Карпат, для с.Задільського характерні піскувато-глинисті і підзолисті ґрунти. Для ґрунтів характерна в цілому значна зволоженість. Переважна більшість зайнята лісами, чагарниками, пасовищами і сінокосами.
Основними лісоутворюючими породами є ялина, смерека, складовою частиною мішаних лісів є бук. На узліссях і вирубках поширені ягідники малини, ожини, чорниці і брусниці. Надзвичайно різноманітна трав'яна рослинність.
Клімат
Село розташоване на висоті 735 м над рівнем моря. Річна кількість опадів коливається біля 1000—1100 мм. Середня температура січня -10 °C — -12 °C; липня +20 °C — +22 °C.
Історія
Назва села походить від того, що воно розташоване за вододільним хребтом Діл. Задільське виникло приблизно в середині XVI ст. За люстрацією 1686 року воно належало до самбірського староства земель Ільницьких.
З часів незалежності до 2020 року належало до однойменної сільської ради. На сьогодення село належить до Завадківського староства.
Населення
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 756 осіб, з яких 355 чоловіків та 401 жінка.
За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 672 особи. 100 % населення вказало своєю рідною мовою українську.
Соціальна сфера
Освіта
Нова школа була побудована в селі у 1984 році. Триповерхова, з комп'ютерним класом, лінгафонним кабінетом, спортивним залом, їдальнею, великими просторими кабінетами. Вищу освіту здобули 148 випускників. З них: педагогічну — 68 випускників; сільськогосподарські ВНЗ — 24 випускники, лікарями стали 11 випускників; священиками — 27 випускників; працівники лісового господарства — 12 випускників; політехнічний ВНЗ — 2 випускників;, стали юристами — 4 випускників; 1 випускник військового інституту льотчиків (станом на 2010 р.).
Культура
У Задільському існують Задільська сільська бібліотека ім. І. Котляревського та Народний дім культури «Просвіта».
Бібліотека
Задільська сільська бібліотека ім. І. Котляревського знаходиться в центрі села, за адресою вул. І. Франка, 176. Довідково-пошуковий апарат складається з генерального алфавітного та систематичного каталогів, а також краєзнавчих картотек.
1936 року громада села Задільське звернулась до товариства «Просвіта» Турки та Львова з проханням відкрити у селі читальню. Дозвіл було отримано і 24 квітня 1936 року Задільська сільська читальня розпочала свою роботу.
Перші внески становили 25 злотих, бібліотека одержувала 18 книг та 12 номерів журналів щороку. Бібліотекарем був Гринь Гайдук. 1938 року у зв'язку з погіршеними умовами роботи та розпадом читальні Задільська бібліотека була перевезена до Довжків. Бібліотекарем став Степан Йосипович Лазор.
1945 року мешканці села Задільське звернулись до директора «Будинку культури» Львова з проханням відновити читальню в селі. Лист було розглянуто і бібліотеку було повернено. Тоді бібліотекарем став Василь Миколайович Рущак. 1947 року до бібліотеки було завезено понад 100 книг. Василь Рущак зробив великий внесок у розвиток бібліотеки. Крім ремонту, він сприяв закупівлі художньої та наукової літератури для бібліотеки. Також зробив маленький читальний зал для дітей віком 4-11 років та закупив книги для дітей.
1953 року в бібліотеці була організована виставка книг та поставлена вистава «Енеїда» на честь І. Котляревського. На виставу було запрошено директора бібліотеки будинку «Просвіта» Турки. 1956 року бібліотеці імені І. Котляревського Задільського було присуджено звання найкращої бібліотеки серед сіл Завадка, Росохач, Довжки й Орява. 1961 року книги з бібліотеки були привезені на найбільшу виставку книг у Турці.
З 1974 року і до теперішнього часу бібліотекарем є Любов Мар'янівна Стецишин.
Транспорт (маршрутне таксі)
м. Львів — с. Задільське
| Львів | Стрий | Сколе | Задільське |
|---|---|---|---|
| 06.30 | 08.00 | 08.50 | 10.30 |
| 09.30 | 11.15 | 12.10 | 13.40 |
| 13.20 | 15.00 | 15.50 | 17.30 |
| 16.40 | 18.10 | 19.00 | 20.40 |
с. Задільське — м. Львів
| Задільське | Сколе | Стрий | Львів |
|---|---|---|---|
| 07.00 | 08.50 | 09.50 | 11.20 |
| 11.20 | 13.00 | 13.50 | 15.30 |
| 14.15 | 15.50 | 16.50 | 18.20 |
| 18.10 | 19.40 | 20.20 | 22.20 |
Станом на 14.01.2015
Храм
Ерекційний акт парафії наданий у 1652 р. польським королем Яном Казимиром. Попередня дерев'яна церква св. пророка Іллі проіснувала до початку XVIII ст., пізніше розібрана, а матеріал використано на дзвіницю. Силою грамоти ВПР єпископської консисторії дня 30 серпня 1833 року наданий церкві єпископом Іваном Снігурським — відпуст на празник Успіння Божої Матері. На іншому місці села у 1889 році при настоятелі Романові Пасічинському була збудована існуюча, в стилі бойківської школи, дерев'яна церква св. Димитрія. До 1946 р. — дочірня церква парафії с. Красне, Височанського деканату, єпархії Перемишльсько-Сяницької УГКЦ. Храм стояв зачиненим з 1962 р. по 1989 р., але потреби парафіян задовольняв священик с. Завадка Сколівського благочиння Львівсько-Тернопільської єпархії РПЦ. Після чого церква відновила свою діяльність. Зараз парафія в с. Задільську належить до ПЦУ. Зовні відновлена малюванням після 2009 р. Очевидно, тоді ж зрізали практично усі дерева біля храму.
Велика, фарбована у національні кольори церква (свято також на Успення Пр. Богородиці) стоїть у центрі Задільська, на схилі, біля цвинтара. Будівля видовжена у плані, тризрубна, триверха. Оточена піддашям, яке знизу горизонтально шальоване дошками. Вівтарна частина церкви до низу піддашя прямокутної форми, над піддашям має незначно зрізані кути.
З обидвох сторін вівтаря прибудовані ризниці, причому з північної сторони прибудова менша. Бабинець від заходу має рівноширокий присінок, дах якого суміщений з піддашям. Бічні двері є у південній стіні нави. Стіни будівлі до рівня карнизу даху вертикально шальовані дошками, вище — оббиті бляхою. Церкву завершують три верхи (над навою п'ятизаломний, над бабинцем та вівтарем — чотиризаломні), накриті маленькими баньками з маківками.
На південь від храму знаходиться дерев'яна триярусна квадратова у плані, очевидно вже не діюча дзвіниця, накрита, як часто є в цьому районі, восьмибічним верхом. Поблизу церкви у 2009 році збудована мурована дзвіниця — арка.
Священики, які обслуговували громаду.
- Тарчановський іван (нар.1789; рукопокл. 1811; роки служ. 1828—1844; пом. (невідомо), УГКЦ);
- Козаневич Ілля (нар. 1801; рукопокл.1831; роки служ. 1844—1848; пом. (невідомо), УГКЦ);
- Пасічинський Роман (нар. 1806; рукопокл. 1837; роки служ. 1848—1899; пом. 1899, УГКЦ);
- Мацюрак Василій (нар. 1865; рукопокл. 1894; у 1896 помічник свящ.; пом...., УГКЦ);
- Чижович Симеон (нар. 1867; рукопокл. 1895; у 1897 помічник свящ.; пом..., УГКЦ);
- Яньов Петро (нар. 1869; рукопокл. 1896: у 1898 помічник свящ.; пом..., УГКЦ);
- Антоневич Марʼян (нар. 1872; рукопокл. 1898; у 1898 помічник свящ.; адм. 1899—1900; пом. (невідомо), УГКЦ);
- Федєв Костянтин (нар. 1867; рукопокл. 1893; роки служ. 1900—1913; пом. 1916, УГКЦ);
- Гладиш Іван (нар. 1881; рукопокл. 1909; роки служ. 1914—1917; пом. (невідомо), УГКЦ);
- Запоточний Йосип (нар. 1892; рукопокл. 1917; роки служ. 1917—1918; пом. 1919, УГКЦ);
- Тришневський Михайло (нар. 1864; рукопокл. 1891; роки служ. 1918—1924; пом. 1924, УГКЦ);
- Тришневський Андрій (нар.1886; рукопокл. 1911; роки служ. 1924—1930; пом. (невідомо), УГКЦ);
- Солтикевич Іван (нар. 1898; рукопокл. 1930; роки служ. 1930—1933; пом. (невідомо), УГКЦ);
- Мриглод Петро (нар. 1897; рукопокл. 1925; роки служ. 1933—1946; пом. 1948, УГКЦ);
- Вовчук Михайло (1946—1961, РПЦ);
- Бень Степан (1961—1967, РПЦ);
- Бальковський Іван (нар. 1932; рукопокл. 1968; роки служ. 1968—1989; пом. 2014, РПЦ)
- Щомак Мирон (нар. 1959; рукопокл.; роки служ. 1990—1998, УАПЦ);
- Цап Микола (нар. 1950 рукопокл.; роки служ 1998—2014, УАПЦ)
- Цап Микола (нар. 1978; рукопокл.; роки служ. 2014—по сьогодення, ПЦУ).
Пам'ятки природи
- Сигла — заповідне урочище місцевого значення.
Зв'язок
На всій території села є надійне покриття національних операторів мобільного зв'язку: Vodafone (Задовільним є покриття операторів Київстар та Lifecell). Єдиним провайдером широкосмугового доступу до інтернету є ТзОВ «Радіо Нетворк». [ 9 січня 2016 у Wayback Machine.]
Відомі люди
В селі народилися
- Денькович Іван Васильович — український політик, член фракції Реформи заради майбутнього.
В селі загинули
• «Байда» (нар. ? — † 17.02.1945) — провідник підрайонний (села Багнувате, Риків і Ільник) ОУН(р), загинув у бою між селами Комарники, Задільське, Росохач, разом з ним загинули «Юрій», Федір Іжик і ще 8 повстанців;
Примітки
- Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Львівська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Львівська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- Розподіл населення за рідною мовою, Львівська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- ДАЛО, ф. 5001, оп. 6, спр. 55, арк. 16-17
Посилання
- Погода в селі Задільське [ 31 березня 2022 у Wayback Machine.]
- Групи у соціальних мережах Вконтакте[недоступне посилання з липня 2019] та Однокласники[недоступне посилання з липня 2019]
 | Це незавершена стаття з географії України. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Zadi lske selo v Ukrayini u Strijskomu rajoni Lvivskoyi oblasti Naselennya stanovit 662 osobi Organ miscevogo samovryaduvannya Kozivska STG selo Zadilske Krayina Ukrayina Oblast Lvivska oblast Rajon Strijskij rajon Gromada Kozivska silska gromada Osnovni dani Zasnovane 1537 Naselennya 662 Plosha 2 65 km Gustota naselennya 249 81 osib km Poshtovij indeks 82621 Telefonnij kod 380 3251 Geografichni dani Geografichni koordinati 48 59 31 pn sh 23 08 05 sh d 48 99194 pn sh 23 13472 sh d 48 99194 23 13472 Koordinati 48 59 31 pn sh 23 08 05 sh d 48 99194 pn sh 23 13472 sh d 48 99194 23 13472 Serednya visota nad rivnem morya 716 m Vodojmi Dovzhanka Magura Misceva vlada Adresa radi 82621 Lvivska obl Skolivskij r n s Zadilske Karta Zadilske Zadilske Mapa Zadilske u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Zadilske GeografiyaRoztashovane mizh gorami vzdovzh richki Magura yaka bere pochatok z pid gori Magura Richka teche perevazhno na pivnichnij shid i vpadaye u richku Dovzhanku livu pritoku Zavadki yaka ye pravoyu pritokoyu najbilshoyi richki Bojkivshini r Strij Na pivdni sela pidnositsya gora Magura visota yakoyi stanovit 1013 m na pivnochi g Kliva visota 901 m iz zahidnoyi storoni vododilnij hrebet Dil yakij ye znachno nizhchim vid Dovzhok i Magori Najvisha tochka nad rivnem morya 1013 m Na pivdni Zadilsko mezhuye iz selom Krasnim na pivdennomu zahodi iz Mohnatem ta Verhnye Visocke zahodi z Komarnikami na pivnichnomu zahodi z Moldavskim na shodi z Dovzhkami na pivnochi z Zavadkoyu Najblizhchim mistom do yakogo 23 km ye m Turka Viddal vid Zadilska do m Skole stanovit 40 km do m Lviv 150 km V seli narahovuyetsya ponad 220 dvoriv blizko 800 zhiteliv 2008 r Yak i dlya bilshosti inshih rajoniv Karpat dlya s Zadilskogo harakterni piskuvato glinisti i pidzolisti grunti Dlya gruntiv harakterna v cilomu znachna zvolozhenist Perevazhna bilshist zajnyata lisami chagarnikami pasovishami i sinokosami Osnovnimi lisoutvoryuyuchimi porodami ye yalina smereka skladovoyu chastinoyu mishanih lisiv ye buk Na uzlissyah i virubkah poshireni yagidniki malini ozhini chornici i brusnici Nadzvichajno riznomanitna trav yana roslinnist Klimat Selo roztashovane na visoti 735 m nad rivnem morya Richna kilkist opadiv kolivayetsya bilya 1000 1100 mm Serednya temperatura sichnya 10 C 12 C lipnya 20 C 22 C IstoriyaNazva sela pohodit vid togo sho vono roztashovane za vododilnim hrebtom Dil Zadilske viniklo priblizno v seredini XVI st Za lyustraciyeyu 1686 roku vono nalezhalo do sambirskogo starostva zemel Ilnickih Z chasiv nezalezhnosti do 2020 roku nalezhalo do odnojmennoyi silskoyi radi Na sogodennya selo nalezhit do Zavadkivskogo starostva NaselennyaZgidno z perepisom URSR 1989 roku chiselnist nayavnogo naselennya sela stanovila 756 osib z yakih 355 cholovikiv ta 401 zhinka Za perepisom naselennya Ukrayini 2001 roku v seli meshkali 672 osobi 100 naselennya vkazalo svoyeyu ridnoyu movoyu ukrayinsku Socialna sferaShkola sela Osvita Nova shkola bula pobudovana v seli u 1984 roci Tripoverhova z komp yuternim klasom lingafonnim kabinetom sportivnim zalom yidalneyu velikimi prostorimi kabinetami Vishu osvitu zdobuli 148 vipusknikiv Z nih pedagogichnu 68 vipusknikiv silskogospodarski VNZ 24 vipuskniki likaryami stali 11 vipusknikiv svyashenikami 27 vipusknikiv pracivniki lisovogo gospodarstva 12 vipusknikiv politehnichnij VNZ 2 vipusknikiv stali yuristami 4 vipusknikiv 1 vipusknik vijskovogo institutu lotchikiv stanom na 2010 r Kultura U Zadilskomu isnuyut Zadilska silska biblioteka im I Kotlyarevskogo ta Narodnij dim kulturi Prosvita Biblioteka Zadilska silska biblioteka im I Kotlyarevskogo znahoditsya v centri sela za adresoyu vul I Franka 176 Dovidkovo poshukovij aparat skladayetsya z generalnogo alfavitnogo ta sistematichnogo katalogiv a takozh krayeznavchih kartotek 1936 roku gromada sela Zadilske zvernulas do tovaristva Prosvita Turki ta Lvova z prohannyam vidkriti u seli chitalnyu Dozvil bulo otrimano i 24 kvitnya 1936 roku Zadilska silska chitalnya rozpochala svoyu robotu Pershi vneski stanovili 25 zlotih biblioteka oderzhuvala 18 knig ta 12 nomeriv zhurnaliv shoroku Bibliotekarem buv Grin Gajduk 1938 roku u zv yazku z pogirshenimi umovami roboti ta rozpadom chitalni Zadilska biblioteka bula perevezena do Dovzhkiv Bibliotekarem stav Stepan Josipovich Lazor 1945 roku meshkanci sela Zadilske zvernulis do direktora Budinku kulturi Lvova z prohannyam vidnoviti chitalnyu v seli List bulo rozglyanuto i biblioteku bulo poverneno Todi bibliotekarem stav Vasil Mikolajovich Rushak 1947 roku do biblioteki bulo zavezeno ponad 100 knig Vasil Rushak zrobiv velikij vnesok u rozvitok biblioteki Krim remontu vin spriyav zakupivli hudozhnoyi ta naukovoyi literaturi dlya biblioteki Takozh zrobiv malenkij chitalnij zal dlya ditej vikom 4 11 rokiv ta zakupiv knigi dlya ditej 1953 roku v biblioteci bula organizovana vistavka knig ta postavlena vistava Eneyida na chest I Kotlyarevskogo Na vistavu bulo zaprosheno direktora biblioteki budinku Prosvita Turki 1956 roku biblioteci imeni I Kotlyarevskogo Zadilskogo bulo prisudzheno zvannya najkrashoyi biblioteki sered sil Zavadka Rosohach Dovzhki j Oryava 1961 roku knigi z biblioteki buli privezeni na najbilshu vistavku knig u Turci Z 1974 roku i do teperishnogo chasu bibliotekarem ye Lyubov Mar yanivna Stecishin Transport marshrutne taksi m Lviv s Zadilske Lviv Strij Skole Zadilske 06 30 08 00 08 50 10 30 09 30 11 15 12 10 13 40 13 20 15 00 15 50 17 30 16 40 18 10 19 00 20 40 s Zadilske m Lviv Zadilske Skole Strij Lviv 07 00 08 50 09 50 11 20 11 20 13 00 13 50 15 30 14 15 15 50 16 50 18 20 18 10 19 40 20 20 22 20 Stanom na 14 01 2015HramCerkva sela Erekcijnij akt parafiyi nadanij u 1652 r polskim korolem Yanom Kazimirom Poperednya derev yana cerkva sv proroka Illi proisnuvala do pochatku XVIII st piznishe rozibrana a material vikoristano na dzvinicyu Siloyu gramoti VPR yepiskopskoyi konsistoriyi dnya 30 serpnya 1833 roku nadanij cerkvi yepiskopom Ivanom Snigurskim vidpust na praznik Uspinnya Bozhoyi Materi Na inshomu misci sela u 1889 roci pri nastoyateli Romanovi Pasichinskomu bula zbudovana isnuyucha v stili bojkivskoyi shkoli derev yana cerkva sv Dimitriya Do 1946 r dochirnya cerkva parafiyi s Krasne Visochanskogo dekanatu yeparhiyi Peremishlsko Syanickoyi UGKC Hram stoyav zachinenim z 1962 r po 1989 r ale potrebi parafiyan zadovolnyav svyashenik s Zavadka Skolivskogo blagochinnya Lvivsko Ternopilskoyi yeparhiyi RPC Pislya chogo cerkva vidnovila svoyu diyalnist Zaraz parafiya v s Zadilsku nalezhit do PCU Zovni vidnovlena malyuvannyam pislya 2009 r Ochevidno todi zh zrizali praktichno usi dereva bilya hramu Velika farbovana u nacionalni kolori cerkva svyato takozh na Uspennya Pr Bogorodici stoyit u centri Zadilska na shili bilya cvintara Budivlya vidovzhena u plani trizrubna triverha Otochena piddashyam yake znizu gorizontalno shalovane doshkami Vivtarna chastina cerkvi do nizu piddashya pryamokutnoyi formi nad piddashyam maye neznachno zrizani kuti Z obidvoh storin vivtarya pribudovani riznici prichomu z pivnichnoyi storoni pribudova mensha Babinec vid zahodu maye rivnoshirokij prisinok dah yakogo sumishenij z piddashyam Bichni dveri ye u pivdennij stini navi Stini budivli do rivnya karnizu dahu vertikalno shalovani doshkami vishe obbiti blyahoyu Cerkvu zavershuyut tri verhi nad navoyu p yatizalomnij nad babincem ta vivtarem chotirizalomni nakriti malenkimi bankami z makivkami Na pivden vid hramu znahoditsya derev yana triyarusna kvadratova u plani ochevidno vzhe ne diyucha dzvinicya nakrita yak chasto ye v comu rajoni vosmibichnim verhom Poblizu cerkvi u 2009 roci zbudovana murovana dzvinicya arka Svyasheniki yaki obslugovuvali gromadu Tarchanovskij ivan nar 1789 rukopokl 1811 roki sluzh 1828 1844 pom nevidomo UGKC Kozanevich Illya nar 1801 rukopokl 1831 roki sluzh 1844 1848 pom nevidomo UGKC Pasichinskij Roman nar 1806 rukopokl 1837 roki sluzh 1848 1899 pom 1899 UGKC Macyurak Vasilij nar 1865 rukopokl 1894 u 1896 pomichnik svyash pom UGKC Chizhovich Simeon nar 1867 rukopokl 1895 u 1897 pomichnik svyash pom UGKC Yanov Petro nar 1869 rukopokl 1896 u 1898 pomichnik svyash pom UGKC Antonevich Marʼyan nar 1872 rukopokl 1898 u 1898 pomichnik svyash adm 1899 1900 pom nevidomo UGKC Fedyev Kostyantin nar 1867 rukopokl 1893 roki sluzh 1900 1913 pom 1916 UGKC Gladish Ivan nar 1881 rukopokl 1909 roki sluzh 1914 1917 pom nevidomo UGKC Zapotochnij Josip nar 1892 rukopokl 1917 roki sluzh 1917 1918 pom 1919 UGKC Trishnevskij Mihajlo nar 1864 rukopokl 1891 roki sluzh 1918 1924 pom 1924 UGKC Trishnevskij Andrij nar 1886 rukopokl 1911 roki sluzh 1924 1930 pom nevidomo UGKC Soltikevich Ivan nar 1898 rukopokl 1930 roki sluzh 1930 1933 pom nevidomo UGKC Mriglod Petro nar 1897 rukopokl 1925 roki sluzh 1933 1946 pom 1948 UGKC Vovchuk Mihajlo 1946 1961 RPC Ben Stepan 1961 1967 RPC Balkovskij Ivan nar 1932 rukopokl 1968 roki sluzh 1968 1989 pom 2014 RPC Shomak Miron nar 1959 rukopokl roki sluzh 1990 1998 UAPC Cap Mikola nar 1950 rukopokl roki sluzh 1998 2014 UAPC Cap Mikola nar 1978 rukopokl roki sluzh 2014 po sogodennya PCU Pam yatki prirodiSigla zapovidne urochishe miscevogo znachennya Zv yazokNa vsij teritoriyi sela ye nadijne pokrittya nacionalnih operatoriv mobilnogo zv yazku Vodafone Zadovilnim ye pokrittya operatoriv Kiyivstar ta Lifecell Yedinim provajderom shirokosmugovogo dostupu do internetu ye TzOV Radio Netvork 9 sichnya 2016 u Wayback Machine Vidomi lyudiV seli narodilisya Denkovich Ivan Vasilovich ukrayinskij politik chlen frakciyi Reformi zaradi majbutnogo V seli zaginuli Bajda nar 17 02 1945 providnik pidrajonnij sela Bagnuvate Rikiv i Ilnik OUN r zaginuv u boyu mizh selami Komarniki Zadilske Rosohach razom z nim zaginuli Yurij Fedir Izhik i she 8 povstanciv PrimitkiKilkist nayavnogo ta postijnogo naselennya po kozhnomu silskomu naselenomu punktu Lvivska oblast osib Region Rik Kategoriya naselennya Stat 1989 12 01 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Kilkist nayavnogo naselennya po kozhnomu silskomu naselenomu punktu Lvivska oblast osib Region Rik 2001 05 12 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu Lvivska oblast u do zagalnoyi chiselnosti naselennya Region Rik Vkazali u yakosti ridnoyi movu 2001 05 12 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini DALO f 5001 op 6 spr 55 ark 16 17PosilannyaPogoda v seli Zadilske 31 bereznya 2022 u Wayback Machine Grupi u socialnih merezhah Vkontakte nedostupne posilannya z lipnya 2019 ta Odnoklasniki nedostupne posilannya z lipnya 2019 Ce nezavershena stattya z geografiyi Ukrayini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi