Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Кома́рники — село в Україні, у Самбірському районі Львівської області, розкидане на площі 40 км².
| село Комарники | |||
|---|---|---|---|
| |||
| Країна |  Україна | ||
| Область | Львівська область | ||
| Район | Самбірський район | ||
| Громада | Боринська селищна громада | ||
| Код КАТОТТГ | UA46080030170014024 | ||
| Основні дані | |||
| Засноване | 1493 | ||
| Населення | ▼1031 | ||
| Площа | 4,5 км² | ||
| Густота населення | 487,73 осіб/км² | ||
| Поштовий індекс | 82550 | ||
| Телефонний код | +380 3269 | ||
| Географічні дані | |||
| Географічні координати | 48°59′20″ пн. ш. 23°02′31″ сх. д. / 48.98889° пн. ш. 23.04194° сх. д.Координати: 48°59′20″ пн. ш. 23°02′31″ сх. д. / 48.98889° пн. ш. 23.04194° сх. д. | ||
| Середня висота над рівнем моря | 677 м | ||
| Водойми | Стрий, Дживні, Ріг | ||
| Місцева влада | |||
| Адреса ради | 82547, Львівська обл., Самбірський р-н, смт. Бориня | ||
| Карта | |||
  Комарники | |||
 Комарники | |||
| Мапа | |||
| | |||
Географія
Село розташоване за 25 км від Турки, за 19 км від залізничної станції Нижня Яблунька.
Розкинулися Комарники в долині річки Стрий і її приток, одна з яких річка Дживні. Оточені високими горами. У південно-західній стороні села підноситься гора Зелені висотою 877 метрів, над південно-східною окраїною височить гора Маґура (1013 метрів), а в самому центрі села — гора Кичера висотою 793 м.
У південній частині села потік Ріг впадає у річку Стрий.
Комарники займають обширну територію, приблизно 45 квадратних кілометрів, мають форму ромба і простягаються зі сходу на захід на 8 км, а з півдня на північ — на 6 км.
До складу села здавна входило багато хуторів. У «Словнику географічному Королівства Польського та інших слов'янських країв» за 1880 р. зафіксовано сім найбільших на той час хуторів: Зворець, Дівчий, Буковинка, Ровінь, Закичера, Лазок, Ясінь. Серед менших названо Ботивський потік, Береговець, Яцькова, Копчин.
Колишні присілки Буковинка, Закичера і Зворець стали окремими селами, і підпорядковуються Комарницькій сільській раді.
Історія
Початки історії села досить давні. Першу письмову згадку, яка дійшла з 1493 р., аж ніяк не можна вважати офіційною датою заснування села. Воно набагато старше і для такого твердження є вагомі аргументи. Передісторичні кургани, що були відкриті тут археологами, знайдені знаряддя праці, римські монети, камінь із старовинним написом з урочища Чертіж та 12 бронзових мечів, що відносяться до 1200—1000 рр. до н. е., свідчать про те, що терени Комарників були притулком для людей ще в давнину.
За часів короля Зигмунда I Старого Думка Височанський подарував одному із своїх синів Верхнє Висоцьке, другому — Комарники, а третьому — Матків з Івашківцями. Парох Комарників Щасний Саламон твердив, що ще в 1880 році бачив у Верхньому Висоцьку фундаційний лист, який документально закріпив цей дар багатого дідича своїм синам.
Комарники є гніздом шляхетного роду Комарницьких, витоки якого пов'язують з угорським графом Іваном Волохом. Першим з-поміж членів цієї родини в документах згаданий Федько в 1493 р., роком пізніше — Яцько.
Комарницькі мали придомки: Тадорович, Федькович, Яцькович, Онофрикович, Дудич, Лико, Михалкович, Петрашович, Ванчович та ін.
В 1506 році король Олександр привілеєм, виданим у Любліні, віддає землі шляхтичам Сашкові і Гадурові Комарницьким, Васконові Турянському і Дмитру (Думці) Височанському — спадкоємцям сіл Комарники, Тур'є і Висоцьке.
Перша письмова згадка про школу в Комарниках відноситься до 1853 р. Школа функціонувала при церкві на хуторі Зворець. У ній помічник священика І.Чижевич навчав 14 дітей. Лише у 1878 р. жителі села за власний кошт збудували в селі школу.
В ході Першої світової війни війни фронт двічі проходив через Комарники. Перший раз з осені 1914 року до весни наступного року, коли наступали російські війська, вдруге — навесні 1915 р., коли розпочався контрнаступ австро-німецьких військ. Воєнні дії завдали великої шкоди. Згоріло чимало житлових і господарських будівель, серед жителів були вбиті та поранені. До того ж австрійська жандармерія заарештувала і відправила в концентраційний табір Талєргоф 40 жителів села, звинувативши їх у москвофільстві. З фронтів війни в село не повернулося більше 50 чоловіків.
У міжвоєнний період польська влада проводила в Східній Галичині політику полонізації, гальмувала розвиток національної освіти, закривала українські школи. У 1924 р. прийнято дискримінаційний закон Грабського, згідно якого основним типом школи стали двомовні, так звані утраквістичні, які, по суті, були, польськими школами. У 1925 р. утраквістичними стали й обидві школи в Комарниках. Більш свідомі українці села виступили на захист свого права навчати дітей рідною мовою. Проводився збір декларацій за українську мову викладання у школах. Однак польська адміністрація на це не звертала уваги.
Значних людських втрат зазнало село у роки Другої світової війни. На примусові роботи в Німеччину й Австрію було вивезено 317 жителів села. Деякі з них загинули на чужині, частина ж, побоюючись репресій, подалися шукати кращої долі в країни Західної Європи.
У 1942–1943 рр. гітлерівці знищили близько 60 євреїв, жителів Комарників. Врятуватися вдалося одиницям.
Восени 1944 р., коли радянські війська знову зайняли Галичину, з Комарників внаслідок мобілізації на фронт було відправлено 178 юнаків і молодих чоловіків, 69 з них загинули в боях. У пам'ять про них 1967 року встановлено обеліск.
У перші повоєнні роки частина жителів села брала участь у боротьбі зі сталінським тоталітарним режимом, який поновлювався у західних областях України. З тими, хто допомагав Українській Повстанській Армії продуктами чи одягом, жорстоко розправлялися. Їх зараховували до «бандпосібників» і репресували. Серед таких із села Комарники було близько 30 осіб. Не всі вони повернулися із заслання додому. Чимало з них померло в тюрмах і таборах. Загалом у 1939–1953 рр. загинуло понад 200 жителів Комарників переважно молодого віку.
У радянський період в селі діяв центр колгоспу ім. Горького, за яким закріплено 2427 га сільгоспугідь, у т. Ч. 1354 га орної землі, 804 га лісу. М'ясо-молочний напрямок. Були швейна і взуттєва майстерні. Функціонували дві восьмирічні школи, два народні доми, дві бібліотеки з книжковим фондом понад 18000 примірників, 4 медичні пункти, відділення зв'язку.
Церкви
Дерев'яна церква св. Миколая, споруджена 1817 року. Входить у перелік пам'яток архітектури національного значення. Триверха, належить до бойківського типу. Три квадратні зруби оперізані широким піддашшям, спертим на виступи вінців зрубів. До вівтаря по обидва боки прилягають вузькі ризниці (південна добудована у 1991 році). Церква увінчана трьома пірамідальними наметовими верхами з двома заломами над вівтарем і бабинцем та трьома над навою, з подвійними маківками і хрестами, ґанок засклений. Стіни підопасання ошальовані вертикально дошками, надопасання — пластмасовою вагонкою, заломи — бляхою.
Поруч стоїть триярусна дерев'яна дзвіниця, датована 1817 роком. Спершу це були ворота для входу на подвір'я церкви, які початку XX ст. перебудували на дзвіницю. На другому ярусі влаштована каплиця з обхідною галереєю замість піддашшя. Дах з більшим восьмериком в центрі і меншими на рогах завершеними стіжками з маківками і хрестами. Простір між дзвіницею і церквою перекритий пластмасовим дахом на металевих стовпах.
Окрім церкви, у Комарниках стоїть старий недобудований костел Успіння Пресвятої Діви Марії. З 1743 року місцеві римо-католики належали до парафії у Турці, якою опікувались оо.єзуїти. Від початку XX століття Комарники увійшли до складу парафії св. Роха у Борині.
Будівництва костелу у 1930-х роках, проводилось в рамках програми полонізації українського населення, хоча до того римо-католиків та поляків у селі не було. У 1936—1939 роках у Комарниках, було частково споруджено філіальну муровану каплицю (місце будівництва освятили 19.07.1936 р., а 13 вересня цього ж року — наріжний камінь). У 1939—1992 роках незавершена святиня, поділена на поверхи, була колгоспним складом. 27 листопада 2004 року єпископ Мар'ян Бучек освятив відновлений зі середини костел.
Комарники обслуговують дієцезіальні священики з парафії Успіння Пресвятої Діви Марії у Турці.
Інфраструктура
У селі функціонує екологічний туризм — діє двоповерхова екосадиба «Валентина».
Відомі люди
В селі народилися
- Гнат Зубрицький — учасник національно-визвольних змагань 1918—1921 рр., учасник бою під Крутами, старшина Запорізької дивізії армії УНР.
- (25.V.1948) — математик, д-р фіз.- мат. наук (Теоретико-модельні властивості класів кілець та модулів, визначених скрутом або радикалом, 1997), проф. (2002). У 1971–72 співроб. відділу алгебри Фіз.-мех. ін-ту; з 2002 зав. каф. алгебри і логіки, 1992–99 заст. декана мех.-мат. ф-ту Львівського університету.
- Степан Попель — один із найкращих українських шахістів (чемпіон Львова 1929, чемпіон Галичини у 1928, 1942).
- Саламон Щасний — греко-католицький священик, публіцист, український фольклорист.
В селі загинули
• «Байда» (нар. ? — † 17.02.1945) — провідник підрайонний (села Багнувате, Риків і Ільник) ОУН(р), загинув у бою між селами Комарники, Задільське, Росохач, разом з ним загинули «Юрій», Федір Іжик і ще 8 повстанців;
Примітки
- Історія міст і сіл Української РСР. Львівська область. — Київ: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1968. — С.694.
- Комарницький В. Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук. Село Комарники Турківського району Львівської області: етносоціальний та культурний розвиток (XV—XX ст.). — Львів, 2010. — С. 9.
- Komarniki // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich. T. XIV , Warszawa : nakł. Filipa Sulimierskiego i Władysława Walewskiego, 1880-1914. - S. 299-300.
- Комарницька сільська рада.
- Воронко Б. Витоки шляхетських родів Турківщини (До історії походження Івана Волоха з Турки) [ 28 Січня 2015 у Wayback Machine.] // Турка -перлина Карпат.
- Смуток І. Рід Комарницьких наприкінці XV — на початку XVII ст. (спроба генеалогічної реконструкції) [ 28 січня 2015 у Wayback Machine.] // Турка -перлина карпат.
- Там само.
- Янкович-Височанський М. Драго-Саси. «Повага і честь-важливий поступ на шляху відродження української нації» [ 2 Квітня 2015 у Wayback Machine.] // Турка — перлина Карпат
- Комарницький В. Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук. — Львів, 2010. — С. 15.
- Там само. — С. 13.
- Комарницький В. Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук. — Львів, 2010. — С. 14.
- Сивіцький М. Історія польсько-українських конфліктів Київ : Вид-во ім. Олени Теліги, 2005. Т. 1. -С. 263
- Костел Успіння Пресвятої Діви Марії
- . Архів оригіналу за 11 Грудня 2018. Процитовано 10 Грудня 2018.
- ДАЛО, ф. 5001, оп. 6, спр. 55, арк. 16-17
Джерела
- Комарницький В. Комарники — село на руському путі: історія с. Комарники. — Львів , 2005. — 351 с.
- Комарницький В. Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук. Село Комарники Турківського району Львівської області: етносоціальний та культурний розвиток (XV—XX ст.). — Львів: Патент, 2010. — 20 с.
- Гайда Ю., Шуптар В. Турківщина: історія населених пунктів. Монографічний опис. — Ужгород: Патент, 2002. — 454 с.
- Історія міст і сіл Української РСР. Львівська область. — Київ: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1968. — 980 с.
Посилання
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Комарники |
- Воронко Б. Витоки шляхетських родів Турківщини (До історії походження Івана Волоха з Турки) [ 28 Січня 2015 у Wayback Machine.] // Турка — перлина карпат.
- Смуток І. // Турка -перлина карпат.
- Komarniki // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1883. — Т. IV. — S. 299. (пол.)
- Інформація про храми Турківського району на сайті РДА [ 6 Жовтня 2016 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Koma rniki selo v Ukrayini u Sambirskomu rajoni Lvivskoyi oblasti rozkidane na ploshi 40 km selo KomarnikiGerbKrayina UkrayinaOblast Lvivska oblastRajon Sambirskij rajonGromada Borinska selishna gromadaKod KATOTTG UA46080030170014024Osnovni daniZasnovane 1493Naselennya 1031Plosha 4 5 km Gustota naselennya 487 73 osib km Poshtovij indeks 82550Telefonnij kod 380 3269Geografichni daniGeografichni koordinati 48 59 20 pn sh 23 02 31 sh d 48 98889 pn sh 23 04194 sh d 48 98889 23 04194 Koordinati 48 59 20 pn sh 23 02 31 sh d 48 98889 pn sh 23 04194 sh d 48 98889 23 04194Serednya visota nad rivnem morya 677 mVodojmi Strij Dzhivni RigMisceva vladaAdresa radi 82547 Lvivska obl Sambirskij r n smt BorinyaKartaKomarnikiKomarnikiMapa Komarniki u VikishovishiU Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Komarniki zapovidne urochishe GeografiyaSelo roztashovane za 25 km vid Turki za 19 km vid zaliznichnoyi stanciyi Nizhnya Yablunka Rozkinulisya Komarniki v dolini richki Strij i yiyi pritok odna z yakih richka Dzhivni Otocheni visokimi gorami U pivdenno zahidnij storoni sela pidnositsya gora Zeleni visotoyu 877 metriv nad pivdenno shidnoyu okrayinoyu visochit gora Magura 1013 metriv a v samomu centri sela gora Kichera visotoyu 793 m U pivdennij chastini sela potik Rig vpadaye u richku Strij Komarniki zajmayut obshirnu teritoriyu priblizno 45 kvadratnih kilometriv mayut formu romba i prostyagayutsya zi shodu na zahid na 8 km a z pivdnya na pivnich na 6 km Do skladu sela zdavna vhodilo bagato hutoriv U Slovniku geografichnomu Korolivstva Polskogo ta inshih slov yanskih krayiv za 1880 r zafiksovano sim najbilshih na toj chas hutoriv Zvorec Divchij Bukovinka Rovin Zakichera Lazok Yasin Sered menshih nazvano Botivskij potik Beregovec Yackova Kopchin Kolishni prisilki Bukovinka Zakichera i Zvorec stali okremimi selami i pidporyadkovuyutsya Komarnickij silskij radi IstoriyaBronzovi mechi znajdeni v Komarnikah cilij mech ruchki i golovki mechiv Pochatki istoriyi sela dosit davni Pershu pismovu zgadku yaka dijshla z 1493 r azh niyak ne mozhna vvazhati oficijnoyu datoyu zasnuvannya sela Vono nabagato starshe i dlya takogo tverdzhennya ye vagomi argumenti Peredistorichni kurgani sho buli vidkriti tut arheologami znajdeni znaryaddya praci rimski moneti kamin iz starovinnim napisom z urochisha Chertizh ta 12 bronzovih mechiv sho vidnosyatsya do 1200 1000 rr do n e svidchat pro te sho tereni Komarnikiv buli pritulkom dlya lyudej she v davninu Za chasiv korolya Zigmunda I Starogo Dumka Visochanskij podaruvav odnomu iz svoyih siniv Verhnye Visocke drugomu Komarniki a tretomu Matkiv z Ivashkivcyami Paroh Komarnikiv Shasnij Salamon tverdiv sho she v 1880 roci bachiv u Verhnomu Visocku fundacijnij list yakij dokumentalno zakripiv cej dar bagatogo didicha svoyim sinam Komarniki ye gnizdom shlyahetnogo rodu Komarnickih vitoki yakogo pov yazuyut z ugorskim grafom Ivanom Volohom Pershim z pomizh chleniv ciyeyi rodini v dokumentah zgadanij Fedko v 1493 r rokom piznishe Yacko Komarnicki mali pridomki Tadorovich Fedkovich Yackovich Onofrikovich Dudich Liko Mihalkovich Petrashovich Vanchovich ta in V 1506 roci korol Oleksandr privileyem vidanim u Lyublini viddaye zemli shlyahticham Sashkovi i Gadurovi Komarnickim Vaskonovi Turyanskomu i Dmitru Dumci Visochanskomu spadkoyemcyam sil Komarniki Tur ye i Visocke Persha pismova zgadka pro shkolu v Komarnikah vidnositsya do 1853 r Shkola funkcionuvala pri cerkvi na hutori Zvorec U nij pomichnik svyashenika I Chizhevich navchav 14 ditej Lishe u 1878 r zhiteli sela za vlasnij kosht zbuduvali v seli shkolu V hodi Pershoyi svitovoyi vijni vijni front dvichi prohodiv cherez Komarniki Pershij raz z oseni 1914 roku do vesni nastupnogo roku koli nastupali rosijski vijska vdruge navesni 1915 r koli rozpochavsya kontrnastup avstro nimeckih vijsk Voyenni diyi zavdali velikoyi shkodi Zgorilo chimalo zhitlovih i gospodarskih budivel sered zhiteliv buli vbiti ta poraneni Do togo zh avstrijska zhandarmeriya zaareshtuvala i vidpravila v koncentracijnij tabir Talyergof 40 zhiteliv sela zvinuvativshi yih u moskvofilstvi Z frontiv vijni v selo ne povernulosya bilshe 50 cholovikiv U mizhvoyennij period polska vlada provodila v Shidnij Galichini politiku polonizaciyi galmuvala rozvitok nacionalnoyi osviti zakrivala ukrayinski shkoli U 1924 r prijnyato diskriminacijnij zakon Grabskogo zgidno yakogo osnovnim tipom shkoli stali dvomovni tak zvani utrakvistichni yaki po suti buli polskimi shkolami U 1925 r utrakvistichnimi stali j obidvi shkoli v Komarnikah Bilsh svidomi ukrayinci sela vistupili na zahist svogo prava navchati ditej ridnoyu movoyu Provodivsya zbir deklaracij za ukrayinsku movu vikladannya u shkolah Odnak polska administraciya na ce ne zvertala uvagi Znachnih lyudskih vtrat zaznalo selo u roki Drugoyi svitovoyi vijni Na primusovi roboti v Nimechchinu j Avstriyu bulo vivezeno 317 zhiteliv sela Deyaki z nih zaginuli na chuzhini chastina zh poboyuyuchis represij podalisya shukati krashoyi doli v krayini Zahidnoyi Yevropi U 1942 1943 rr gitlerivci znishili blizko 60 yevreyiv zhiteliv Komarnikiv Vryatuvatisya vdalosya odinicyam Voseni 1944 r koli radyanski vijska znovu zajnyali Galichinu z Komarnikiv vnaslidok mobilizaciyi na front bulo vidpravleno 178 yunakiv i molodih cholovikiv 69 z nih zaginuli v boyah U pam yat pro nih 1967 roku vstanovleno obelisk U pershi povoyenni roki chastina zhiteliv sela brala uchast u borotbi zi stalinskim totalitarnim rezhimom yakij ponovlyuvavsya u zahidnih oblastyah Ukrayini Z timi hto dopomagav Ukrayinskij Povstanskij Armiyi produktami chi odyagom zhorstoko rozpravlyalisya Yih zarahovuvali do bandposibnikiv i represuvali Sered takih iz sela Komarniki bulo blizko 30 osib Ne vsi voni povernulisya iz zaslannya dodomu Chimalo z nih pomerlo v tyurmah i taborah Zagalom u 1939 1953 rr zaginulo ponad 200 zhiteliv Komarnikiv perevazhno molodogo viku U radyanskij period v seli diyav centr kolgospu im Gorkogo za yakim zakripleno 2427 ga silgospugid u t Ch 1354 ga ornoyi zemli 804 ga lisu M yaso molochnij napryamok Buli shvejna i vzuttyeva majsterni Funkcionuvali dvi vosmirichni shkoli dva narodni domi dvi biblioteki z knizhkovim fondom ponad 18000 primirnikiv 4 medichni punkti viddilennya zv yazku CerkviDerev yana cerkva sv Mikolaya sporudzhena 1817 roku Vhodit u perelik pam yatok arhitekturi nacionalnogo znachennya Triverha nalezhit do bojkivskogo tipu Tri kvadratni zrubi operizani shirokim piddashshyam spertim na vistupi vinciv zrubiv Do vivtarya po obidva boki prilyagayut vuzki riznici pivdenna dobudovana u 1991 roci Cerkva uvinchana troma piramidalnimi nametovimi verhami z dvoma zalomami nad vivtarem i babincem ta troma nad navoyu z podvijnimi makivkami i hrestami ganok zasklenij Stini pidopasannya oshalovani vertikalno doshkami nadopasannya plastmasovoyu vagonkoyu zalomi blyahoyu Poruch stoyit triyarusna derev yana dzvinicya datovana 1817 rokom Spershu ce buli vorota dlya vhodu na podvir ya cerkvi yaki pochatku XX st perebuduvali na dzvinicyu Na drugomu yarusi vlashtovana kaplicya z obhidnoyu galereyeyu zamist piddashshya Dah z bilshim vosmerikom v centri i menshimi na rogah zavershenimi stizhkami z makivkami i hrestami Prostir mizh dzviniceyu i cerkvoyu perekritij plastmasovim dahom na metalevih stovpah Okrim cerkvi u Komarnikah stoyit starij nedobudovanij kostel Uspinnya Presvyatoyi Divi Mariyi Z 1743 roku miscevi rimo katoliki nalezhali do parafiyi u Turci yakoyu opikuvalis oo yezuyiti Vid pochatku XX stolittya Komarniki uvijshli do skladu parafiyi sv Roha u Borini Budivnictva kostelu u 1930 h rokah provodilos v ramkah programi polonizaciyi ukrayinskogo naselennya hocha do togo rimo katolikiv ta polyakiv u seli ne bulo U 1936 1939 rokah u Komarnikah bulo chastkovo sporudzheno filialnu murovanu kaplicyu misce budivnictva osvyatili 19 07 1936 r a 13 veresnya cogo zh roku narizhnij kamin U 1939 1992 rokah nezavershena svyatinya podilena na poverhi bula kolgospnim skladom 27 listopada 2004 roku yepiskop Mar yan Buchek osvyativ vidnovlenij zi seredini kostel Komarniki obslugovuyut diyecezialni svyasheniki z parafiyi Uspinnya Presvyatoyi Divi Mariyi u Turci InfrastrukturaU seli funkcionuye ekologichnij turizm diye dvopoverhova ekosadiba Valentina Vidomi lyudiV seli narodilisya Gnat Zubrickij uchasnik nacionalno vizvolnih zmagan 1918 1921 rr uchasnik boyu pid Krutami starshina Zaporizkoyi diviziyi armiyi UNR 25 V 1948 matematik d r fiz mat nauk Teoretiko modelni vlastivosti klasiv kilec ta moduliv viznachenih skrutom abo radikalom 1997 prof 2002 U 1971 72 spivrob viddilu algebri Fiz meh in tu z 2002 zav kaf algebri i logiki 1992 99 zast dekana meh mat f tu Lvivskogo universitetu Stepan Popel odin iz najkrashih ukrayinskih shahistiv chempion Lvova 1929 chempion Galichini u 1928 1942 Salamon Shasnij greko katolickij svyashenik publicist ukrayinskij folklorist V seli zaginuli Bajda nar 17 02 1945 providnik pidrajonnij sela Bagnuvate Rikiv i Ilnik OUN r zaginuv u boyu mizh selami Komarniki Zadilske Rosohach razom z nim zaginuli Yurij Fedir Izhik i she 8 povstanciv PrimitkiIstoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR Lvivska oblast Kiyiv Golovna redakciya URE AN URSR 1968 S 694 Komarnickij V Avtoreferat disertaciyi na zdobuttya naukovogo stupenya kandidata istorichnih nauk Selo Komarniki Turkivskogo rajonu Lvivskoyi oblasti etnosocialnij ta kulturnij rozvitok XV XX st Lviv 2010 S 9 Komarniki Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego i innych krajow slowianskich T XIV Warszawa nakl Filipa Sulimierskiego i Wladyslawa Walewskiego 1880 1914 S 299 300 Komarnicka silska rada Voronko B Vitoki shlyahetskih rodiv Turkivshini Do istoriyi pohodzhennya Ivana Voloha z Turki 28 Sichnya 2015 u Wayback Machine Turka perlina Karpat Smutok I Rid Komarnickih naprikinci XV na pochatku XVII st sproba genealogichnoyi rekonstrukciyi 28 sichnya 2015 u Wayback Machine Turka perlina karpat Tam samo Yankovich Visochanskij M Drago Sasi Povaga i chest vazhlivij postup na shlyahu vidrodzhennya ukrayinskoyi naciyi 2 Kvitnya 2015 u Wayback Machine Turka perlina Karpat Komarnickij V Avtoreferat disertaciyi na zdobuttya naukovogo stupenya kandidata istorichnih nauk Lviv 2010 S 15 Tam samo S 13 Komarnickij V Avtoreferat disertaciyi na zdobuttya naukovogo stupenya kandidata istorichnih nauk Lviv 2010 S 14 Sivickij M Istoriya polsko ukrayinskih konfliktiv Kiyiv Vid vo im Oleni Teligi 2005 T 1 S 263 Kostel Uspinnya Presvyatoyi Divi Mariyi Arhiv originalu za 11 Grudnya 2018 Procitovano 10 Grudnya 2018 DALO f 5001 op 6 spr 55 ark 16 17DzherelaKomarnickij V Komarniki selo na ruskomu puti istoriya s Komarniki Lviv 2005 351 s Komarnickij V Avtoreferat disertaciyi na zdobuttya naukovogo stupenya kandidata istorichnih nauk Selo Komarniki Turkivskogo rajonu Lvivskoyi oblasti etnosocialnij ta kulturnij rozvitok XV XX st Lviv Patent 2010 20 s Gajda Yu Shuptar V Turkivshina istoriya naselenih punktiv Monografichnij opis Uzhgorod Patent 2002 454 s Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR Lvivska oblast Kiyiv Golovna redakciya URE AN URSR 1968 980 s PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu KomarnikiVoronko B Vitoki shlyahetskih rodiv Turkivshini Do istoriyi pohodzhennya Ivana Voloha z Turki 28 Sichnya 2015 u Wayback Machine Turka perlina karpat Smutok I Turka perlina karpat Komarniki Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1883 T IV S 299 pol Informaciya pro hrami Turkivskogo rajonu na sajti RDA 6 Zhovtnya 2016 u Wayback Machine