Сухи́й Поті́к — село в Україні, в Стрийському районі Львівської області. Орган місцевого самоврядування — Козівська сільська рада.
село Сухий Потік | |
---|---|
Церква села | |
Країна | Україна |
Область | Львівська область |
Район | Стрийський район |
Громада | Козівська сільська громада |
Код КАТОТТГ | UA46100090220090632 |
Основні дані | |
Засноване | 1591 |
Населення | 97 |
Площа | 0,33 км² |
Густота населення | 293,94 осіб/км² |
Поштовий індекс | 82622 |
Телефонний код | +380 3251 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 48°59′41″ пн. ш. 23°15′22″ сх. д. / 48.99472° пн. ш. 23.25611° сх. д.Координати: 48°59′41″ пн. ш. 23°15′22″ сх. д. / 48.99472° пн. ш. 23.25611° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря | 782 м |
Місцева влада | |
Адреса ради | 82631, Львівська обл., Стрийський р-н, с.Козьова |
Карта | |
Сухий Потік | |
Сухий Потік | |
Мапа | |
Сухий Потік у Вікісховищі |
Географія
Село розташоване приблизно за 63 км від Стрия, 31 км від Сколе, 29 км від Турки (відстані прокладені існуючими транспортними шляхами є дещо довшими за географічні відстані між населеними пунктами на мапі). Лежить на висоті 796 м над рівнем моря, над притокою річки Завадка, що впадає в річку Стрий (басейн Дністра). Розташоване на пологому гірському масиві карпатського Бескиду, де вершини сягають до 1141 метра над рівнем моря.
Історія
Перша згадка та Річ Посполита
Згадка про село вперше трапляється в історичних джералах у 1591 році.
За даними люстрації (висвітлення, опису, перепису) 1689 року Сухий Потік (інша народна назва Суха) був селом в складі Самбірської королівської економії, Ільницької країни. В той час в селі Сухий Потік було 5 ланів: з них 2 війтівських і 1 попівський, а на двома іншими користувалися піддані на тимчасовій волі. У 1760 р. теж було 5 ланів: з них 2 під посівами, 2 під сінокосами та 1 без використання. Підданих було 16 поселень.
Під правлінням Відня
Видимими залишками панування цієї імперії на наших теренах залишилися нащадки німецьких поселенців та досить добре збережені лінії оборони (окопи) від часу Першої світової війни, розпочатої в 1914 році.
У 1790 році королівське село було включене в склад столових (камеральних) австрійських маєтків.
В часі знесення (скасування) панщини на 304 моргах в селі було 19 селянських грунтових поселень: з них 6 по 20-28 моргів, 10 по 10-19 моргів, які робили 70 (піших) і 250 тяглих днів і давали 10 кірців вівса, 13 штук курей 1 240 яєць та платили чинші, за що викуп панщини був 900 флоренів (дані з Львівського історичного архіву: ф.168, спр.3044). З усієї площі села (775 га) 211 га належало камері, яка 1868 року продала їх німцеві, баронові Лібігу Йоганові.
Ось деякі загальні статистичні дані: 1869р. – 32 двори і 179 осіб населення; 1900р. – 34 двори і 194 особи населення (185 українців і 9 євреїв); 1905р. – з усіх приналежних до села 453 га землі 112 га було у власності пана Лібіга; 1931р. – 34 двори, 206 осіб; 1934р. – з усіх 453 гектарів вже 268 га були пана Лібіга, 28 га церковних (попівських), 20 га громадських (війтівських) і 137 га селянських (в середньому понад 4 гектари на кожний двір).
Сільська школа розміщувалася у більших оселях (хатах) окремих господарів. Торгові точки (крамнички) утримували євреї, а пізніше (з приходом радянської влади) перші державні (кооперативні) магазини також були у приватних приміщення, аж до зведення громадою дерев’яної сільської крамниці.
Друга світова війна
Коли у вересні 1939 року внаслідок перекраювання кордонів за погодженням між Гітлером та Сталіним, так звані визволителі (брати зі сходу) були неоднозначно сприйняті. Першими совітами назвали цей період після того, як ті ж «совіти» (радянська влада) вже вдруге повернулися після німецької окупації, внаслідок відкочування фронту на захід, а відтак і встановлення остаточно радянської влади у 1944 році. За трохи більший ніж півторарічний період росіяни (московити), або ж «перші совіти», не встигли суттєво повпливати на життя такого віддаленого закутка як Суха (Сухий Потік). Але навіть в цьому маленькому селі були переконані москвофіли, які постали ще після Першої світової війни. Найбільшого впливу набули ті, хто побував в тодішній Росії. Серед таких виявився Ярема Іван Онуфрійович – перший радянський сільський голова.
Почути від місцевих старожилів про негідну поведінку німецьких окупантів можна було значно рідше ніж про окупантів московських. Найчастіше період «з-за німців» обговорювали в контексті тих заготівельних зобов’язань, які накладалися на людей, а не про певні злочини окупантів проти місцевого населення, як це часто відображалося в історичних нарисах радянської пропаганди. А ще важливою складовою була відправка молоді на роботи в Німеччину. Частина їхала добровільно з надією на краще життя, але більшість остерігалися невідомості і старалися уникати (відкуповувалися, переховувалися, мінялися з бажаючими) перспективи опинитись в ролі остарбайтера. З ненадто чисельного Сухого Потоку було близько 2-х десятків тих кого брали на роботу в Третій Рейх.
Радянська влада, яка прийшла на Західну Україну після війни, ще довго не могла стовідсотково закріпитися, оскільки люди ще не забули про усталене, тобто звичне, життя до осені 1939 року, а також понад трирічний німецький порядок. Та найбільшою перешкодою для «большевиків» був збройний спротив УПА та підпільна діяльність ОУН. І хоч жителі села Сухий Потік не всі були високосвідомими підтримувачами «української партизанки», більшість з них так чи інакше були втягнутими в ці процеси в різних ролях: одні безпосередньо були учасниками «партизанки»; інші підтримували матеріально; ще інші були скритими інформаторами, як в один так в інший бік; а ще інші звичайними жертвами всіх сторін цього протистояння. В ті буремні часи на околицях села були загиблі з числа повстанців, а також є поховання на місцевому цвинтарі сотенного «Ханенка» (Богдан Римик родом з Івано-Франківщини) та ще 2 стрільців.
Радянська влада та Україна
Радянська влада стартувала в Карпатах, як і на інших теренах Західної України, з такими намірами та діями, які в більшості сприймалися населенням, як загарбницькі та насильницькі. Було відчуття, що влада прийшла відібрати майже все що люди мали (землю, худобу, тяглову силу і так далі), а натомість нічого не дала, лише красиву обіцянку про рівність та заможне життя в колгоспах. І лише значно пізніше коли появилися такі поняття як пенсійне забезпечення (нехай і мізерних розмірів, але живими грошима) та інші речі, почала потрохи «скресати крига» упередженості до «проклятих маскалів», якими вважали майже всіх чужих, навіть якщо вони насправді були вихідцями з Великої України.
За радянської влади діяв сільський клуб, як культурно-просвітницький центр, який в 90-ті роки з відновленням незалежності України перейменували в сільський Народний дім «Просвіта». Таке перейменування, за рішенням тодішньої обласної ради, відбулося по всій Львівській області. Однак якщо в багатьох населених пунктах це мало певне історичне підґрунтя, оскільки там до 1939 року (приходу «перших совітів») діяли правдиві Народні Доми та хати-читальні, то невеличкий Сухий Потік не мав таких інституцій, а в інший спосіб задовільняв свої культурні потреби.
Релігія
Центром релігійного життя та місцем задоволення духовних потреб мешканців села є місцева церква, що являє собою тризрубну триверху будівлю бойківського типу. Попередня дерев'яна церква була збудована в селі у першій половині XVIII ст. Іконостас для неї, частково збережений в існуючій церкві, малював Марко Домажирський-Шестакович в 1730-1731 рр. На місці старої у 1889 р. майстер Лука Снігур з Погара збудував існуючу сьогодні дерев'яну церкву св. арх. Михаїла, хоча храмовим празником на даний час є Різдво Богородиці (21 вересня). Протягом 1960-1989 рр. церква в селі була зачиненою, але віруючі жителі в часі Великодних свят крадькома самі відкривали храм і навіть виставляли Плащаницю та молилися без священика. До закриття, храм і громада в Сухому Потоці, разом з храмами в сусідніх селах Мита та Росохач, належав до єдиної парафії, яку обслуговував один священик. У 1684 р. парафія отримала привілей, належавши до Перемиської єпархії УГКЦ.
В часі коли місцева церква була зачиненою, найближчим діючим храмом була церква в селі Завадка (віддаленість близько 10 км.). Священик, який служив у Завадці, частково задовільняв духовні потреби жителів Сухого Потоку (сповідь, христини, шлюби, похорони, освячення пасхи, садовини тощо у відповідні релігійні свята). Довголітнім служителем у Завадці, з обслуговуванням прилеглих сіл, був отець Іван (Бальковський), який проживав у місті Сколе (народжений у с.Великі Дідушичі, що на Стрийщині).
До сумнозвісного псевдособору у Львові 1946 р. церковна громада у с.Сухий Потік належала до уніатської (греко-католицької) конфесії. Після відновлення (1989р.) Богослужень у місцевому храмі, на початках прислуговував о.Іван Бальковський, а відтак була створена парохія, де на два села (Сухий Потік та сусіднє село Мита) почав служити молодий священик Тарас Шуптар. Після його несподіваної смерті (похоронений у Миті), служив о.Мирон, а потім почергово служили отці на прізвище Цап (батько і син Микола), а відтак о. Володимир (служив 14 років), а потім о. Віктор. До створення ПЦУ громада належала до Української Автокефальної Православної Церкви, хоча у 1992 році Львівською обласною радою була зареєстрована і громада УГКЦ (свідоцтво № від 17 березня 1992р.), з правом на почергове Богослужіння. Одначе маленьке село (невелика кількість людей) по факту не стали ділитися на дві групи, а відвідували Богослужіння, які очолювали православні священики.
У селі на сьогоднішній день є діючий дерев’яний храм, який наприкінці XIX століття збудований на кільканадцять метрів нижче в рельєфі від місця знаходження старого храму, названого на честь Архистратига Михаїла. При типовій бойківській трьохбанній церкві окремо збудована дзвінниця з трьома церковними дзвонами. Ці споруди знаходяться на нижній частині протяжного південно-східного схилу сільських земель, який має назву «Церкв’янець». Подвір’я храму як такого нема. Поруч з церквою та дзвінницею є поховання різних періодів і разом з сучасним кладовищем це все становить цілісну церковно-цвинтарну територію.
Господарство
На території села не було жодних виробництв чи підприємств, якщо не рахувати сільський водяний млин та ферм за часів існування колгоспу, а потім радгоспу «Завадківський» (бригада Росохацького відділення). В різні часи земельні ресурси мали різну площу та власників (держава, церква, приватна та комунальна власність, тобто громадська). В певні історичні періоди обчислення земельних та інших ресурсів велося спільно з іншими територіями (сусідніми селами тощо), що ускладнює спроби подати чіткі кількісні показники тих чи інших ресурсів.
Орна земля (ораниці), сінокоси та пасовища, а також заліснені території (ліси) складали основу багатства невибагливого, витривалого та працьовитого етносу бойків. Другою за значенням складовою капіталу була швидше за все худоба, включаючи і тяглову силу (коні, воли), а вже відтак будинки (хати) та господарські споруди (стайні, стодоли, зимівки). Відносно обмежена кількість земель, придатних для ведення господарки, спонукала до забудови вздовж гірських потоків, з незавжди зручними заїздами та в певній сусідській тісноті, використовуючи для цього навіть ті ділянки, які можна було б віднести до поняття неугіддя. Всі віддалені полонинські площі використовувалися як сінокоси або пасовища, оскільки близькі до села площі ощадно використовувалися для скупого вирощування збіжжя, коренеплодів, інших витривалих до карпатського клімату культур. В певні історичні періоди простий селянин був суттєво обмежений земельними ресурсами, оскільки кращі частини належали або великим магнатам (в основному не українцям) або державі, як було в радянський період. В часи фільварків, прості селяни змушені були розорювати навіть полонини, оскільки кращі низинні земельні ділянки були у власності великих магнатів або в іншій юрисдикції.
Виживання за рахунок особистого господарства без можливостей щось, окрім худоби та ще самої землі, продати і мати гроші на придбання найнеобхіднішого, спонукало до того, що кожна родина намагалася мати бодай якийсь нескладний реманент та приладдя для ведення господарства, з якого мали і харчуватися і одягатися і забезпечувати всі інші життєві потреби.
Сільський газда (господар) разом з усіма членами сім’ї, від найстаршої особи до найменшої, але вже відносно самостійної дитини, узгоджували свій трудовий день зі світловим днем відповідної пори року (працювали «від зорі до зорі»). В іншому випадку вижити було майже неможливо, особливо якщо було багато дітей. В різні історичні періоди в різний спосіб складалися трудові відносини. Працювати виключно на себе міг той, хто не мав такої повинності як панщина (до її скасування в 1848 році), що передбачало відпрацювання певних або днів або кількості виконаних сільгоспробіт як чоловіками так і жінками на полях панів, до власності яких причисляли і самих селян.
В радянські часи колективізації тривалий час практикувалася праця в колгоспі за, так звані, трудодні. За результатами року «трудодні» могли частково отоварюватися тим, що було в колгоспних коморах. А оскільки в зубожілих колективних господарствах нашого краю в коморах було не густо, то й отоварення трудоднів зовсім не відповідало тим зусиллям важкої фізичної праці в ускладнених гірських умовах. Свідки того історичного періоду часто з наріканням згадують і про колгоспні часи коли заборонялося мати у власному господарстві більше однієї корови та одного теляти. З цього приводу згадують такий випадок, що родина Меделянів тримала теля на поді (на стриху), приховуючи таким чином від тодішньої влади порушення існуючого припису про обмеження.
Культурне життя села
Культурні запити громада задовільняла через підтримання давніх звичаїв та обрядів. В неділі та свята молодь села і мешканці середнього віку сходилися в одній з хат і влаштовували танці. Музиками були свої місцеві аматори. Декілька осіб грали на скрипці, самостійно виготовляли бубни, бас, інші прості традиційні інструменти. Молодші переймали навички у старших і таким чином забезпечувалася тяглість неформальних сільських музик. Як добрих сільських музик згадують братів Левіцьких (Николай – скрипка, Василь – бас, Митер – бубен ). Віртуозно на скрипці грав коваль Лацко, який разом з Настунею (походила з с.Кривка) мав сина Петра, а інший син Настуні, Іван Козибрід, теж був скрипалем. Щекун Николай (з «Матійчикових») та Ярема Савелій (Савка) були одними з останніх сільських скрипалів самоучок у Сухому Потоці. З молодшого покоління добре почувався як музикант з гармошкою або баяном Ярослав Мотрунич (тепер живе десь на Київщині), а його двоюрідному брату Онуфрію (Онісько) часто довіряли бубен.
Місця для танців обирали там де була в хаті або в сінях підлога і достатня площа, тому що приблизно до середини XX століття більшість помешкань мали долівки-мазанки (не дерев’яну, а глиняну підлогу). Часом танці могли влаштовувати в чиїйсь стодолі. До часу коли в селі громадським способом збудували клуб та школу під одним дахом, танці найчастіше проводили в хаті Митра (Дмитра) Щекуна, для чого перед тим громадою влаштували там з дощок підлогу. Слід зазначити що дошки різали переважно вручну (саморобний переносний тартак).
Населення
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 120 осіб, з яких 58 чоловіків та 62 жінки.
За переписом населення України 2001 року в селі мешкала 91 особа.
Станом на 2022 рік в селі проживає близько 50 осіб. Близько 5-10 осіб, що зареєстровані в селі, більшу частину часу перебувають в родичів за межами України (Росія, Польща), також є ті, що майже постійно на заробітках.
За етнічним походженням та соціальним статусом у селі проживали українські селяни православної християнської віри. Невелика кількість еврейських сімей не мала суттєвого впливу на суспільне життя громади, лише відтінювала деякі його економічні аспекти, оскільки питання торгівлі, постачання найнеобхідніших товарів (сіль, нафта гас, свічки, інше) переважно були в руках евреїв. Ще згадується про те, що в певний час на території села проживали і німецькі сім’ї. Кількість населення в різний час становила від 70 до 200 осіб, а кількість помешкань (хат) майже не перевищувала число 40.
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 98,97 % |
російська | 1,03 % |
Пам'ятки
У селі є церква Різдва Пресвятої Богородиці ПЦУ. В давніх реєстрах значиться як храм архистратига Михаїла.
Визначні особистості
Загинули:
- Богдан Римик «Ханенко» — командир сотні УПА «Хорти», куреня «Промінь».
Примітки
- Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Львівська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Львівська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- Розподіл населення за рідною мовою, Львівська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- Церква Св. Арх. Михайла 1889
- Про парафію на сайті Львівської єпархії
Посилання
- Погода в селі Сухий Потік
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Suhi j Poti k selo v Ukrayini v Strijskomu rajoni Lvivskoyi oblasti Organ miscevogo samovryaduvannya Kozivska silska rada selo Suhij Potik Cerkva selaCerkva sela Krayina Ukrayina Oblast Lvivska oblast Rajon Strijskij rajon Gromada Kozivska silska gromada Kod KATOTTG UA46100090220090632 Osnovni dani Zasnovane 1591 Naselennya 97 Plosha 0 33 km Gustota naselennya 293 94 osib km Poshtovij indeks 82622 Telefonnij kod 380 3251 Geografichni dani Geografichni koordinati 48 59 41 pn sh 23 15 22 sh d 48 99472 pn sh 23 25611 sh d 48 99472 23 25611 Koordinati 48 59 41 pn sh 23 15 22 sh d 48 99472 pn sh 23 25611 sh d 48 99472 23 25611 Serednya visota nad rivnem morya 782 m Misceva vlada Adresa radi 82631 Lvivska obl Strijskij r n s Kozova Karta Suhij Potik Suhij Potik Mapa Suhij Potik u Vikishovishi Div takozh Suhij potik znachennya GeografiyaSelo roztashovane priblizno za 63 km vid Striya 31 km vid Skole 29 km vid Turki vidstani prokladeni isnuyuchimi transportnimi shlyahami ye desho dovshimi za geografichni vidstani mizh naselenimi punktami na mapi Lezhit na visoti 796 m nad rivnem morya nad pritokoyu richki Zavadka sho vpadaye v richku Strij basejn Dnistra Roztashovane na pologomu girskomu masivi karpatskogo Beskidu de vershini syagayut do 1141 metra nad rivnem morya IstoriyaPersha zgadka ta Rich Pospolita Zgadka pro selo vpershe traplyayetsya v istorichnih dzheralah u 1591 roci Za danimi lyustraciyi visvitlennya opisu perepisu 1689 roku Suhij Potik insha narodna nazva Suha buv selom v skladi Sambirskoyi korolivskoyi ekonomiyi Ilnickoyi krayini V toj chas v seli Suhij Potik bulo 5 laniv z nih 2 vijtivskih i 1 popivskij a na dvoma inshimi koristuvalisya piddani na timchasovij voli U 1760 r tezh bulo 5 laniv z nih 2 pid posivami 2 pid sinokosami ta 1 bez vikoristannya Piddanih bulo 16 poselen Pid pravlinnyam Vidnya Vidimimi zalishkami panuvannya ciyeyi imperiyi na nashih terenah zalishilisya nashadki nimeckih poselenciv ta dosit dobre zberezheni liniyi oboroni okopi vid chasu Pershoyi svitovoyi vijni rozpochatoyi v 1914 roci U 1790 roci korolivske selo bulo vklyuchene v sklad stolovih kameralnih avstrijskih mayetkiv V chasi znesennya skasuvannya panshini na 304 morgah v seli bulo 19 selyanskih gruntovih poselen z nih 6 po 20 28 morgiv 10 po 10 19 morgiv yaki robili 70 pishih i 250 tyaglih dniv i davali 10 kirciv vivsa 13 shtuk kurej 1 240 yayec ta platili chinshi za sho vikup panshini buv 900 floreniv dani z Lvivskogo istorichnogo arhivu f 168 spr 3044 Z usiyeyi ploshi sela 775 ga 211 ga nalezhalo kameri yaka 1868 roku prodala yih nimcevi baronovi Libigu Joganovi Os deyaki zagalni statistichni dani 1869r 32 dvori i 179 osib naselennya 1900r 34 dvori i 194 osobi naselennya 185 ukrayinciv i 9 yevreyiv 1905r z usih prinalezhnih do sela 453 ga zemli 112 ga bulo u vlasnosti pana Libiga 1931r 34 dvori 206 osib 1934r z usih 453 gektariv vzhe 268 ga buli pana Libiga 28 ga cerkovnih popivskih 20 ga gromadskih vijtivskih i 137 ga selyanskih v serednomu ponad 4 gektari na kozhnij dvir Silska shkola rozmishuvalasya u bilshih oselyah hatah okremih gospodariv Torgovi tochki kramnichki utrimuvali yevreyi a piznishe z prihodom radyanskoyi vladi pershi derzhavni kooperativni magazini takozh buli u privatnih primishennya azh do zvedennya gromadoyu derev yanoyi silskoyi kramnici Druga svitova vijna Koli u veresni 1939 roku vnaslidok perekrayuvannya kordoniv za pogodzhennyam mizh Gitlerom ta Stalinim tak zvani vizvoliteli brati zi shodu buli neodnoznachno sprijnyati Pershimi sovitami nazvali cej period pislya togo yak ti zh soviti radyanska vlada vzhe vdruge povernulisya pislya nimeckoyi okupaciyi vnaslidok vidkochuvannya frontu na zahid a vidtak i vstanovlennya ostatochno radyanskoyi vladi u 1944 roci Za trohi bilshij nizh pivtorarichnij period rosiyani moskoviti abo zh pershi soviti ne vstigli suttyevo povplivati na zhittya takogo viddalenogo zakutka yak Suha Suhij Potik Ale navit v comu malenkomu seli buli perekonani moskvofili yaki postali she pislya Pershoyi svitovoyi vijni Najbilshogo vplivu nabuli ti hto pobuvav v todishnij Rosiyi Sered takih viyavivsya Yarema Ivan Onufrijovich pershij radyanskij silskij golova Pochuti vid miscevih starozhiliv pro negidnu povedinku nimeckih okupantiv mozhna bulo znachno ridshe nizh pro okupantiv moskovskih Najchastishe period z za nimciv obgovoryuvali v konteksti tih zagotivelnih zobov yazan yaki nakladalisya na lyudej a ne pro pevni zlochini okupantiv proti miscevogo naselennya yak ce chasto vidobrazhalosya v istorichnih narisah radyanskoyi propagandi A she vazhlivoyu skladovoyu bula vidpravka molodi na roboti v Nimechchinu Chastina yihala dobrovilno z nadiyeyu na krashe zhittya ale bilshist osterigalisya nevidomosti i staralisya unikati vidkupovuvalisya perehovuvalisya minyalisya z bazhayuchimi perspektivi opinitis v roli ostarbajtera Z nenadto chiselnogo Suhogo Potoku bulo blizko 2 h desyatkiv tih kogo brali na robotu v Tretij Rejh Radyanska vlada yaka prijshla na Zahidnu Ukrayinu pislya vijni she dovgo ne mogla stovidsotkovo zakripitisya oskilki lyudi she ne zabuli pro ustalene tobto zvichne zhittya do oseni 1939 roku a takozh ponad tririchnij nimeckij poryadok Ta najbilshoyu pereshkodoyu dlya bolshevikiv buv zbrojnij sprotiv UPA ta pidpilna diyalnist OUN I hoch zhiteli sela Suhij Potik ne vsi buli visokosvidomimi pidtrimuvachami ukrayinskoyi partizanki bilshist z nih tak chi inakshe buli vtyagnutimi v ci procesi v riznih rolyah odni bezposeredno buli uchasnikami partizanki inshi pidtrimuvali materialno she inshi buli skritimi informatorami yak v odin tak v inshij bik a she inshi zvichajnimi zhertvami vsih storin cogo protistoyannya V ti buremni chasi na okolicyah sela buli zagibli z chisla povstanciv a takozh ye pohovannya na miscevomu cvintari sotennogo Hanenka Bogdan Rimik rodom z Ivano Frankivshini ta she 2 strilciv Radyanska vlada ta Ukrayina Radyanska vlada startuvala v Karpatah yak i na inshih terenah Zahidnoyi Ukrayini z takimi namirami ta diyami yaki v bilshosti sprijmalisya naselennyam yak zagarbnicki ta nasilnicki Bulo vidchuttya sho vlada prijshla vidibrati majzhe vse sho lyudi mali zemlyu hudobu tyaglovu silu i tak dali a natomist nichogo ne dala lishe krasivu obicyanku pro rivnist ta zamozhne zhittya v kolgospah I lishe znachno piznishe koli poyavilisya taki ponyattya yak pensijne zabezpechennya nehaj i mizernih rozmiriv ale zhivimi groshima ta inshi rechi pochala potrohi skresati kriga uperedzhenosti do proklyatih maskaliv yakimi vvazhali majzhe vsih chuzhih navit yaksho voni naspravdi buli vihidcyami z Velikoyi Ukrayini Za radyanskoyi vladi diyav silskij klub yak kulturno prosvitnickij centr yakij v 90 ti roki z vidnovlennyam nezalezhnosti Ukrayini perejmenuvali v silskij Narodnij dim Prosvita Take perejmenuvannya za rishennyam todishnoyi oblasnoyi radi vidbulosya po vsij Lvivskij oblasti Odnak yaksho v bagatoh naselenih punktah ce malo pevne istorichne pidgruntya oskilki tam do 1939 roku prihodu pershih sovitiv diyali pravdivi Narodni Domi ta hati chitalni to nevelichkij Suhij Potik ne mav takih institucij a v inshij sposib zadovilnyav svoyi kulturni potrebi ReligiyaCentrom religijnogo zhittya ta miscem zadovolennya duhovnih potreb meshkanciv sela ye misceva cerkva sho yavlyaye soboyu trizrubnu triverhu budivlyu bojkivskogo tipu Poperednya derev yana cerkva bula zbudovana v seli u pershij polovini XVIII st Ikonostas dlya neyi chastkovo zberezhenij v isnuyuchij cerkvi malyuvav Marko Domazhirskij Shestakovich v 1730 1731 rr Na misci staroyi u 1889 r majster Luka Snigur z Pogara zbuduvav isnuyuchu sogodni derev yanu cerkvu sv arh Mihayila hocha hramovim praznikom na danij chas ye Rizdvo Bogorodici 21 veresnya Protyagom 1960 1989 rr cerkva v seli bula zachinenoyu ale viruyuchi zhiteli v chasi Velikodnih svyat kradkoma sami vidkrivali hram i navit vistavlyali Plashanicyu ta molilisya bez svyashenika Do zakrittya hram i gromada v Suhomu Potoci razom z hramami v susidnih selah Mita ta Rosohach nalezhav do yedinoyi parafiyi yaku obslugovuvav odin svyashenik U 1684 r parafiya otrimala privilej nalezhavshi do Peremiskoyi yeparhiyi UGKC V chasi koli misceva cerkva bula zachinenoyu najblizhchim diyuchim hramom bula cerkva v seli Zavadka viddalenist blizko 10 km Svyashenik yakij sluzhiv u Zavadci chastkovo zadovilnyav duhovni potrebi zhiteliv Suhogo Potoku spovid hristini shlyubi pohoroni osvyachennya pashi sadovini tosho u vidpovidni religijni svyata Dovgolitnim sluzhitelem u Zavadci z obslugovuvannyam prileglih sil buv otec Ivan Balkovskij yakij prozhivav u misti Skole narodzhenij u s Veliki Didushichi sho na Strijshini Do sumnozvisnogo psevdosoboru u Lvovi 1946 r cerkovna gromada u s Suhij Potik nalezhala do uniatskoyi greko katolickoyi konfesiyi Pislya vidnovlennya 1989r Bogosluzhen u miscevomu hrami na pochatkah prislugovuvav o Ivan Balkovskij a vidtak bula stvorena parohiya de na dva sela Suhij Potik ta susidnye selo Mita pochav sluzhiti molodij svyashenik Taras Shuptar Pislya jogo nespodivanoyi smerti pohoronenij u Miti sluzhiv o Miron a potim pochergovo sluzhili otci na prizvishe Cap batko i sin Mikola a vidtak o Volodimir sluzhiv 14 rokiv a potim o Viktor Do stvorennya PCU gromada nalezhala do Ukrayinskoyi Avtokefalnoyi Pravoslavnoyi Cerkvi hocha u 1992 roci Lvivskoyu oblasnoyu radoyu bula zareyestrovana i gromada UGKC svidoctvo vid 17 bereznya 1992r z pravom na pochergove Bogosluzhinnya Odnache malenke selo nevelika kilkist lyudej po faktu ne stali dilitisya na dvi grupi a vidviduvali Bogosluzhinnya yaki ocholyuvali pravoslavni svyasheniki U seli na sogodnishnij den ye diyuchij derev yanij hram yakij naprikinci XIX stolittya zbudovanij na kilkanadcyat metriv nizhche v relyefi vid miscya znahodzhennya starogo hramu nazvanogo na chest Arhistratiga Mihayila Pri tipovij bojkivskij trohbannij cerkvi okremo zbudovana dzvinnicya z troma cerkovnimi dzvonami Ci sporudi znahodyatsya na nizhnij chastini protyazhnogo pivdenno shidnogo shilu silskih zemel yakij maye nazvu Cerkv yanec Podvir ya hramu yak takogo nema Poruch z cerkvoyu ta dzvinniceyu ye pohovannya riznih periodiv i razom z suchasnim kladovishem ce vse stanovit cilisnu cerkovno cvintarnu teritoriyu GospodarstvoNa teritoriyi sela ne bulo zhodnih virobnictv chi pidpriyemstv yaksho ne rahuvati silskij vodyanij mlin ta ferm za chasiv isnuvannya kolgospu a potim radgospu Zavadkivskij brigada Rosohackogo viddilennya V rizni chasi zemelni resursi mali riznu ploshu ta vlasnikiv derzhava cerkva privatna ta komunalna vlasnist tobto gromadska V pevni istorichni periodi obchislennya zemelnih ta inshih resursiv velosya spilno z inshimi teritoriyami susidnimi selami tosho sho uskladnyuye sprobi podati chitki kilkisni pokazniki tih chi inshih resursiv Orna zemlya oranici sinokosi ta pasovisha a takozh zalisneni teritoriyi lisi skladali osnovu bagatstva nevibaglivogo vitrivalogo ta pracovitogo etnosu bojkiv Drugoyu za znachennyam skladovoyu kapitalu bula shvidshe za vse hudoba vklyuchayuchi i tyaglovu silu koni voli a vzhe vidtak budinki hati ta gospodarski sporudi stajni stodoli zimivki Vidnosno obmezhena kilkist zemel pridatnih dlya vedennya gospodarki sponukala do zabudovi vzdovzh girskih potokiv z nezavzhdi zruchnimi zayizdami ta v pevnij susidskij tisnoti vikoristovuyuchi dlya cogo navit ti dilyanki yaki mozhna bulo b vidnesti do ponyattya neugiddya Vsi viddaleni poloninski ploshi vikoristovuvalisya yak sinokosi abo pasovisha oskilki blizki do sela ploshi oshadno vikoristovuvalisya dlya skupogo viroshuvannya zbizhzhya koreneplodiv inshih vitrivalih do karpatskogo klimatu kultur V pevni istorichni periodi prostij selyanin buv suttyevo obmezhenij zemelnimi resursami oskilki krashi chastini nalezhali abo velikim magnatam v osnovnomu ne ukrayincyam abo derzhavi yak bulo v radyanskij period V chasi filvarkiv prosti selyani zmusheni buli rozoryuvati navit polonini oskilki krashi nizinni zemelni dilyanki buli u vlasnosti velikih magnativ abo v inshij yurisdikciyi Vizhivannya za rahunok osobistogo gospodarstva bez mozhlivostej shos okrim hudobi ta she samoyi zemli prodati i mati groshi na pridbannya najneobhidnishogo sponukalo do togo sho kozhna rodina namagalasya mati bodaj yakijs neskladnij remanent ta priladdya dlya vedennya gospodarstva z yakogo mali i harchuvatisya i odyagatisya i zabezpechuvati vsi inshi zhittyevi potrebi Silskij gazda gospodar razom z usima chlenami sim yi vid najstarshoyi osobi do najmenshoyi ale vzhe vidnosno samostijnoyi ditini uzgodzhuvali svij trudovij den zi svitlovim dnem vidpovidnoyi pori roku pracyuvali vid zori do zori V inshomu vipadku vizhiti bulo majzhe nemozhlivo osoblivo yaksho bulo bagato ditej V rizni istorichni periodi v riznij sposib skladalisya trudovi vidnosini Pracyuvati viklyuchno na sebe mig toj hto ne mav takoyi povinnosti yak panshina do yiyi skasuvannya v 1848 roci sho peredbachalo vidpracyuvannya pevnih abo dniv abo kilkosti vikonanih silgosprobit yak cholovikami tak i zhinkami na polyah paniv do vlasnosti yakih prichislyali i samih selyan V radyanski chasi kolektivizaciyi trivalij chas praktikuvalasya pracya v kolgospi za tak zvani trudodni Za rezultatami roku trudodni mogli chastkovo otovaryuvatisya tim sho bulo v kolgospnih komorah A oskilki v zubozhilih kolektivnih gospodarstvah nashogo krayu v komorah bulo ne gusto to j otovarennya trudodniv zovsim ne vidpovidalo tim zusillyam vazhkoyi fizichnoyi praci v uskladnenih girskih umovah Svidki togo istorichnogo periodu chasto z narikannyam zgaduyut i pro kolgospni chasi koli zaboronyalosya mati u vlasnomu gospodarstvi bilshe odniyeyi korovi ta odnogo telyati Z cogo privodu zgaduyut takij vipadok sho rodina Medelyaniv trimala telya na podi na strihu prihovuyuchi takim chinom vid todishnoyi vladi porushennya isnuyuchogo pripisu pro obmezhennya Kulturne zhittya selaKulturni zapiti gromada zadovilnyala cherez pidtrimannya davnih zvichayiv ta obryadiv V nedili ta svyata molod sela i meshkanci serednogo viku shodilisya v odnij z hat i vlashtovuvali tanci Muzikami buli svoyi miscevi amatori Dekilka osib grali na skripci samostijno vigotovlyali bubni bas inshi prosti tradicijni instrumenti Molodshi perejmali navichki u starshih i takim chinom zabezpechuvalasya tyaglist neformalnih silskih muzik Yak dobrih silskih muzik zgaduyut brativ Levickih Nikolaj skripka Vasil bas Miter buben Virtuozno na skripci grav koval Lacko yakij razom z Nastuneyu pohodila z s Krivka mav sina Petra a inshij sin Nastuni Ivan Kozibrid tezh buv skripalem Shekun Nikolaj z Matijchikovih ta Yarema Savelij Savka buli odnimi z ostannih silskih skripaliv samouchok u Suhomu Potoci Z molodshogo pokolinnya dobre pochuvavsya yak muzikant z garmoshkoyu abo bayanom Yaroslav Motrunich teper zhive des na Kiyivshini a jogo dvoyuridnomu bratu Onufriyu Onisko chasto doviryali buben Miscya dlya tanciv obirali tam de bula v hati abo v sinyah pidloga i dostatnya plosha tomu sho priblizno do seredini XX stolittya bilshist pomeshkan mali dolivki mazanki ne derev yanu a glinyanu pidlogu Chasom tanci mogli vlashtovuvati v chiyijs stodoli Do chasu koli v seli gromadskim sposobom zbuduvali klub ta shkolu pid odnim dahom tanci najchastishe provodili v hati Mitra Dmitra Shekuna dlya chogo pered tim gromadoyu vlashtuvali tam z doshok pidlogu Slid zaznachiti sho doshki rizali perevazhno vruchnu samorobnij perenosnij tartak NaselennyaZgidno z perepisom URSR 1989 roku chiselnist nayavnogo naselennya sela stanovila 120 osib z yakih 58 cholovikiv ta 62 zhinki Za perepisom naselennya Ukrayini 2001 roku v seli meshkala 91 osoba Stanom na 2022 rik v seli prozhivaye blizko 50 osib Blizko 5 10 osib sho zareyestrovani v seli bilshu chastinu chasu perebuvayut v rodichiv za mezhami Ukrayini Rosiya Polsha takozh ye ti sho majzhe postijno na zarobitkah Za etnichnim pohodzhennyam ta socialnim statusom u seli prozhivali ukrayinski selyani pravoslavnoyi hristiyanskoyi viri Nevelika kilkist evrejskih simej ne mala suttyevogo vplivu na suspilne zhittya gromadi lishe vidtinyuvala deyaki jogo ekonomichni aspekti oskilki pitannya torgivli postachannya najneobhidnishih tovariv sil nafta gas svichki inshe perevazhno buli v rukah evreyiv She zgaduyetsya pro te sho v pevnij chas na teritoriyi sela prozhivali i nimecki sim yi Kilkist naselennya v riznij chas stanovila vid 70 do 200 osib a kilkist pomeshkan hat majzhe ne perevishuvala chislo 40 Mova Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku Mova Vidsotok ukrayinska 98 97 rosijska 1 03 Pam yatkiU seli ye cerkva Rizdva Presvyatoyi Bogorodici PCU V davnih reyestrah znachitsya yak hram arhistratiga Mihayila Viznachni osobistostiZaginuli Bogdan Rimik Hanenko komandir sotni UPA Horti kurenya Promin PrimitkiKilkist nayavnogo ta postijnogo naselennya po kozhnomu silskomu naselenomu punktu Lvivska oblast osib Region Rik Kategoriya naselennya Stat 1989 12 01 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Kilkist nayavnogo naselennya po kozhnomu silskomu naselenomu punktu Lvivska oblast osib Region Rik 2001 05 12 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu Lvivska oblast u do zagalnoyi chiselnosti naselennya Region Rik Vkazali u yakosti ridnoyi movu 2001 05 12 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Cerkva Sv Arh Mihajla 1889 Pro parafiyu na sajti Lvivskoyi yeparhiyiPosilannyaPogoda v seli Suhij Potik Ce nezavershena stattya z geografiyi Ukrayini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi