Явора — (старі назви — Явора Верхня, Явора Долішня, Явори) село в Україні, в Турківській міській громаді Самбірського району Львівської області. Населення становить 1332 осіб. Орган місцевого самоврядування — Турківська міська рада.
село Явора | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Львівська область |
Район | Самбірський район |
Громада | Турківська міська громада |
Основні дані | |
Засноване | 1431 |
Населення | 1332 |
Площа | 2 км² |
Густота населення | 666 осіб/км² |
Поштовий індекс | 82522 |
Телефонний код | +380 3269 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 49°11′38″ пн. ш. 23°04′06″ сх. д. / 49.19389° пн. ш. 23.06833° сх. д.Координати: 49°11′38″ пн. ш. 23°04′06″ сх. д. / 49.19389° пн. ш. 23.06833° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря | 552 м |
Водойми | Стрий |
Місцева влада | |
Адреса ради | 82500, Львівська обл., Самбірський р-н, м. Турка |
Карта | |
Явора | |
Явора | |
Мапа | |
Явора у Вікісховищі |
Географія
Село розташоване в Українських Карпатах, на березі річки Стрий, поруч з райцентром Турка, всього за 4 кілометри від нього. Через село пролягає автодорога Т1402, яка зв'язує Турківський район з Трускавцем, Бориславом і трасою у Миколаївському районі, біля села Пісочна. Також від села починається невелика автодорога, яка зв'язує Малу і Велику Волосянки з трасою Н 13. Навколо села — одразу дві залізничні станції Бойківська та «Явора».
Історія
Село було засноване в XIII столітті. Заклали його на місці непрохідних яворових лісів відважні люди, які героїчно захищали свою землю від ворога. У цьому нас переконують зображення мучеників-воїнів (початок XIII ст.) на звороті ікони Івана Златоуста. Колись тут була фортеця Собань, яка захищала від розбійницьких нападів торговельний шлях з Угорщини на Самбір і Львів, відомий як «Руська путь».
1349 рiк — Галичина була захоплена Польським королівством. А тутешні землі увійшли до складу Самбірського повіту, Руського воєводства.
Перша письмова згадка про село Явора припадає на 1431 рік. Саме тоді польський король Ягайло надав привілей за військові заслуги угорському графові Іванові Волоху та його синам — Занкові, Ходку, Іванкові на землі в Турківщині. Один з його синів — Занко — осів у Яворі, започаткувавши тут шляхетський рід Яворських.
Яворські мали придомки: Бальович, Бобрович, Цибович, Червакович, Дубін, Фаєвич, Гольдич, Горошкевич, Юсипович, Ігнацевич, Косачевич, Котарбович, Леневич, Ліскович, Мартич, Острашевич, Петрусевич, Перкевич, Пішкович, Романович, Зубович, Шустійович та інші.
1772 рік — Галичину захопила Австрійська імперія, а село увійшло до складу Самбірського циркулу Королівства Галичини і Лодомерії, а з 1856 року — до Турківського повіту.
Після закінчення Першої світової війни у 1918 році, Австро-Угорська імперія розпалась. У листопаді 1918 року на західноукраїнських землях постала ЗУНР, на яку відразу напала Польща. Село підпорядковувалось Самбірському військовому округу, Львівської області.
До кінця липня 1919 року полякам (за допомогою прибулої з Франції Армії Галлера) вдалось захопити територію Галичини. Явора, відповідно до нового адміністративного поділу, увійшло у 1920 року до Турківського повіту, Львівського воєводства.
У 1930-х Явора була одним із центрів КПЗУ. Спершу 1931 року вони надавали допомогу страйкарям лісопильні в Турці, а 1932 року поліція заарештувала 12 селян-комуністів, з них 7 осіб засуджено у Самборі до тюремного ув'язнення.
Вересень 1939 р. — СРСР анексував Галичину. Село 17 січня 1940 року було включене до Турківського району Дрогобицької області УРСР.
У межах примусової колективізації радянські окупанти 1940-го організували в селі колгосп імені Леніна. Правда, проіснував він до того часу, коли у село увійшли інші — німецькі окупанти.
Червень 1941 року — Німеччина напала на СРСР, захопивши українські землі. Село перебувало у складі Дистрикту Галичина, який був включений до Польського генерал-губернаторства. У вересні 1944 р. село було звільнене від німецьких окупантів, увійшовши до складу спершу Дрогобицької, а потім до Львівської області УРСР.
Під час Німецько-радянської війни в Червону Армію пішло 278 односельчан, з них 62 — загинули смертю хоробрих, 62 — нагороджені орденами і медалями.
На початку 1960-х років у селі було збудовано Явірську гідроелектростанцію.
У 1967 році встановлено обеліск на честь односельців, які загинули на війні.
Були й серед місцевих жителів ті, які боролись за незалежність України у лавах повстанців УПА. Зокрема, у радянських документах згадуються такі жителі села, причетні до повстанського руху як Голдич Микола, Гошівський Микола (Габрусишин), Зиґмунд Франк, Ігнацевич Марія Павлівна, Ігнацевич Степан Михайлович, Романович Дмитро Якович, Романович Єва (за чоловіка — Михайла — виселена на Сибір), Романович Іван Іванович, Юсипович Микола Іванович, Яворський Михайло Степанович.
Після повернення радянської влади, створено радгосп «Комсомолець» із центральною садибою у Яворі. За місцевим радгоспом у радянські часи було закріплено 1774 га сільгоспугідь, зокрема 530 га ріллі. У селі вирощували льон, картоплю, розводили велику рогату худобу.
У селі працював лісопильний та асфальтно-бетонний заводи, початкова та восьмирічна школи, дитсадок, народний дім, два фельдшерсько-акушерських пункти, будинок побуту, відділення зв'язку та шість магазинів.
Церкви
Церква Вознесіння Господнього постала у 1995 році за проектом турківських архітекторів Михайла Лофія та Івана Бесєдіна. Розташована на схилі гори, мурована з білої цегли з дерев'яними верхами. Хрещата в плані, з прямокутним вівтарем, бабинцем, та укороченими бічними раменами. до вівтаря по боках прилягають прямокутні ризниці. Наву на низькому дерев'яному світловому восьмерику вінчає приплюснута баня, завершена ліхтарем з маківкою і хрестом. Дві менші бані на невеликих восьмериках вінчають двосхилі дахи бабинця і вівтаря.
Церква належить до Православної церкви України.
Церква перенесення мощів Святого Миколая постала у 1902 році, а у 1956 році – згоріла. У 1990 році розпочалося будівництво нової церкви шляхом розбудови існуючої дзвіниці. Нова церква належить до ПЦУ. Первісно до дзвіниці, перетвореної на бабинець, приставили ширшу наву і вужчий вівтар з двома захристіями. Наву і вівтар вкрили низькими восьмибічними наметами на восьмериках. Пізніше над всіма трьома об'ємами встановили шоломові бані на високих світлих восьмериках.
Сучасне село
У сучасній Яворі процвітає зелений туризм. Зокрема, приймають гостей Агрооселя «У Ліди» і Агрооселя «ЧерТур».
У селі працюють сімейна лікарська амбулаторія, НВК, будинок культури і бібліотека.
Також діють такі приватні підприємства як МПП «Ромашка», СФГ Юсиповича І. І., ТзОВ «Берест-2005», ТзОВ «МІК», ТзОВ «Рута», АТзОВ «Прикарпаття», ТзОВ «Хімтех», ТзОВ «Термінал», ПП «Лілія-91», ССГ «Мрія».
У 2006 році була модернізована занедбана радянська гідроелектростанція. На даний час офіційно оформлена як ТзОВ «Явірська гідроелектростанція».
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
Мова | Кількість | Відсоток |
---|---|---|
українська | 1327 | 99.63% |
російська | 5 | 0.37% |
Усього | 1332 | 100% |
Відомі люди
- Романович Михайло Михайлович (1995—2014) — солдат Збройних сил України, учасники російсько-української війни.
- Яворський Василь (1854—1926) — український галицький громадсько-політичний діяч.
- Стефан Яворський (1658—1722) — український та російський філософ і релігійний діяч.
Див. також
Примітки
- Янкович-Височанський М. Драго-Саси. «Повага і честь-важливий поступ на шляху відродження української нації» // Турка — перлина Карпат
- Крип'якевич І. Галицько-Волинське князівство наприк. XIII—в першій пол. XIV ст. // Галицько-Волинське князівство. — Київ: Наукова думка, 1984. — 176 с.
- Коротка історія Галичини [ 2015-04-02 у Wayback Machine.] // Історичне Прикарпаття.
- Jawora // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1882. — Т. III. — S. 513. (пол.)
- Воронко Б. Витоки шляхетських родів Турківщини (До історії Івана Волоха з Турки)
- Історія утворення Турківського району [ 2015-07-22 у Wayback Machine.] // Офіційний сайт Турківської райдержадміністрації
- Полянський О. Західна Україна у двох революціях. — Тернопіль: Джура, 1998. — С. 42.
- ІМСУ, 1968, с. 697—698.
- Коротка історія Галичини [ 2015-04-02 у Wayback Machine.] // Історичне Прикарпаття
- Історія утворення Турківського району [ 2015-07-22 у Wayback Machine.] // Офіційний сайт Турківської райдержадміністрації.
- Худицький В. Карпати: для всіх чи для малої енергетики? // ПОТІК. Електронний інформаційний вісник. — 2012. — Випуск. 23. — С. 3—5.
- Горбаль М. Довідник-пошуковець. Реєстр осіб, пов'язаних з визвольною боротьбою на теренах Дрогобиччини 1939—1950 роках (за архівними документами). — Торонто-Львів: Літопис УПА, 2005. – С. 812.
- Село Явора [ 2 квітня 2015 у Wayback Machine.] // Турка.com.ua
- Офіційний сайт Львівської єпархії ПЦУ
- . Архів оригіналу за 6 жовтня 2016. Процитовано 12 квітня 2011.
- Список агроосель Туркіського району // Турка — перлина Карпат
- Явора [ 2015-03-17 у Wayback Machine.] // Довідник компаній.
Джерела
- Явора // Історія міст і сіл Української РСР: У 26 т. Львівська область / Маланчук В. Ю. (голова редколегії), Гнидюк М. Я., Дудикевич Б. К., Івасюта М. К., Крип'якевич I. П., Огоновський В. П., Олексюк М. М., Пастер П. I. (відповідальний секретар редколегії), Сісецький А. Г., Смішко М. Ю., Челак П. П., Чугайов В. П.. АН УРСР. Інститут історії. — Київ : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1968. — С. 398.
- Смуток І. І. Вступ до генеалогії шляхти Самбірського повіту XVI — початку XVII ст. (шляхетські прізвиська) / І. І. Смуток; Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка, Дрогобицький осередок Наукового товариства імені Шевченка. — Л.: Камула, 2008. — 336 c.
- Jawora // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1882. — Т. III. — S. 512. (пол.)
Посилання
- Воронко Б. Витоки шляхетських родів Турківщини (До історії Івана Волоха з Турки)
- Інформація про храми Турківського району на сайті РДА
- Сайт о Яворских. Генеалогия и история родов Яворских
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Yavora stari nazvi Yavora Verhnya Yavora Dolishnya Yavori selo v Ukrayini v Turkivskij miskij gromadi Sambirskogo rajonu Lvivskoyi oblasti Naselennya stanovit 1332 osib Organ miscevogo samovryaduvannya Turkivska miska rada selo YavoraKrayina UkrayinaOblast Lvivska oblastRajon Sambirskij rajonGromada Turkivska miska gromadaOsnovni daniZasnovane 1431Naselennya 1332Plosha 2 km Gustota naselennya 666 osib km Poshtovij indeks 82522Telefonnij kod 380 3269Geografichni daniGeografichni koordinati 49 11 38 pn sh 23 04 06 sh d 49 19389 pn sh 23 06833 sh d 49 19389 23 06833 Koordinati 49 11 38 pn sh 23 04 06 sh d 49 19389 pn sh 23 06833 sh d 49 19389 23 06833Serednya visota nad rivnem morya 552 mVodojmi StrijMisceva vladaAdresa radi 82500 Lvivska obl Sambirskij r n m TurkaKartaYavoraYavoraMapa Yavora u VikishovishiGeografiyaSelo roztashovane v Ukrayinskih Karpatah na berezi richki Strij poruch z rajcentrom Turka vsogo za 4 kilometri vid nogo Cherez selo prolyagaye avtodoroga T1402 yaka zv yazuye Turkivskij rajon z Truskavcem Borislavom i trasoyu u Mikolayivskomu rajoni bilya sela Pisochna Takozh vid sela pochinayetsya nevelika avtodoroga yaka zv yazuye Malu i Veliku Volosyanki z trasoyu N 13 Navkolo sela odrazu dvi zaliznichni stanciyi Bojkivska ta Yavora IstoriyaSelo bulo zasnovane v XIII stolitti Zaklali jogo na misci neprohidnih yavorovih lisiv vidvazhni lyudi yaki geroyichno zahishali svoyu zemlyu vid voroga U comu nas perekonuyut zobrazhennya muchenikiv voyiniv pochatok XIII st na zvoroti ikoni Ivana Zlatousta Kolis tut bula fortecya Soban yaka zahishala vid rozbijnickih napadiv torgovelnij shlyah z Ugorshini na Sambir i Lviv vidomij yak Ruska put 1349 rik Galichina bula zahoplena Polskim korolivstvom A tuteshni zemli uvijshli do skladu Sambirskogo povitu Ruskogo voyevodstva Persha pismova zgadka pro selo Yavora pripadaye na 1431 rik Same todi polskij korol Yagajlo nadav privilej za vijskovi zaslugi ugorskomu grafovi Ivanovi Volohu ta jogo sinam Zankovi Hodku Ivankovi na zemli v Turkivshini Odin z jogo siniv Zanko osiv u Yavori zapochatkuvavshi tut shlyahetskij rid Yavorskih Yavorski mali pridomki Balovich Bobrovich Cibovich Chervakovich Dubin Fayevich Goldich Goroshkevich Yusipovich Ignacevich Kosachevich Kotarbovich Lenevich Liskovich Martich Ostrashevich Petrusevich Perkevich Pishkovich Romanovich Zubovich Shustijovich ta inshi 1772 rik Galichinu zahopila Avstrijska imperiya a selo uvijshlo do skladu Sambirskogo cirkulu Korolivstva Galichini i Lodomeriyi a z 1856 roku do Turkivskogo povitu Pislya zakinchennya Pershoyi svitovoyi vijni u 1918 roci Avstro Ugorska imperiya rozpalas U listopadi 1918 roku na zahidnoukrayinskih zemlyah postala ZUNR na yaku vidrazu napala Polsha Selo pidporyadkovuvalos Sambirskomu vijskovomu okrugu Lvivskoyi oblasti Do kincya lipnya 1919 roku polyakam za dopomogoyu pribuloyi z Franciyi Armiyi Gallera vdalos zahopiti teritoriyu Galichini Yavora vidpovidno do novogo administrativnogo podilu uvijshlo u 1920 roku do Turkivskogo povitu Lvivskogo voyevodstva U 1930 h Yavora bula odnim iz centriv KPZU Spershu 1931 roku voni nadavali dopomogu strajkaryam lisopilni v Turci a 1932 roku policiya zaareshtuvala 12 selyan komunistiv z nih 7 osib zasudzheno u Sambori do tyuremnogo uv yaznennya Veresen 1939 r SRSR aneksuvav Galichinu Selo 17 sichnya 1940 roku bulo vklyuchene do Turkivskogo rajonu Drogobickoyi oblasti URSR U mezhah primusovoyi kolektivizaciyi radyanski okupanti 1940 go organizuvali v seli kolgosp imeni Lenina Pravda proisnuvav vin do togo chasu koli u selo uvijshli inshi nimecki okupanti Cherven 1941 roku Nimechchina napala na SRSR zahopivshi ukrayinski zemli Selo perebuvalo u skladi Distriktu Galichina yakij buv vklyuchenij do Polskogo general gubernatorstva U veresni 1944 r selo bulo zvilnene vid nimeckih okupantiv uvijshovshi do skladu spershu Drogobickoyi a potim do Lvivskoyi oblasti URSR Pid chas Nimecko radyanskoyi vijni v Chervonu Armiyu pishlo 278 odnoselchan z nih 62 zaginuli smertyu horobrih 62 nagorodzheni ordenami i medalyami Na pochatku 1960 h rokiv u seli bulo zbudovano Yavirsku gidroelektrostanciyu U 1967 roci vstanovleno obelisk na chest odnoselciv yaki zaginuli na vijni Buli j sered miscevih zhiteliv ti yaki borolis za nezalezhnist Ukrayini u lavah povstanciv UPA Zokrema u radyanskih dokumentah zgaduyutsya taki zhiteli sela prichetni do povstanskogo ruhu yak Goldich Mikola Goshivskij Mikola Gabrusishin Zigmund Frank Ignacevich Mariya Pavlivna Ignacevich Stepan Mihajlovich Romanovich Dmitro Yakovich Romanovich Yeva za cholovika Mihajla viselena na Sibir Romanovich Ivan Ivanovich Yusipovich Mikola Ivanovich Yavorskij Mihajlo Stepanovich Pislya povernennya radyanskoyi vladi stvoreno radgosp Komsomolec iz centralnoyu sadiboyu u Yavori Za miscevim radgospom u radyanski chasi bulo zakripleno 1774 ga silgospugid zokrema 530 ga rilli U seli viroshuvali lon kartoplyu rozvodili veliku rogatu hudobu U seli pracyuvav lisopilnij ta asfaltno betonnij zavodi pochatkova ta vosmirichna shkoli ditsadok narodnij dim dva feldshersko akusherskih punkti budinok pobutu viddilennya zv yazku ta shist magaziniv CerkviCerkva Voznesinnya Gospodnogo postala u 1995 roci za proektom turkivskih arhitektoriv Mihajla Lofiya ta Ivana Besyedina Roztashovana na shili gori murovana z biloyi cegli z derev yanimi verhami Hreshata v plani z pryamokutnim vivtarem babincem ta ukorochenimi bichnimi ramenami do vivtarya po bokah prilyagayut pryamokutni riznici Navu na nizkomu derev yanomu svitlovomu vosmeriku vinchaye priplyusnuta banya zavershena lihtarem z makivkoyu i hrestom Dvi menshi bani na nevelikih vosmerikah vinchayut dvoshili dahi babincya i vivtarya Cerkva nalezhit do Pravoslavnoyi cerkvi Ukrayini Cerkva perenesennya moshiv Svyatogo Mikolaya postala u 1902 roci a u 1956 roci zgorila U 1990 roci rozpochalosya budivnictvo novoyi cerkvi shlyahom rozbudovi isnuyuchoyi dzvinici Nova cerkva nalezhit do PCU Pervisno do dzvinici peretvorenoyi na babinec pristavili shirshu navu i vuzhchij vivtar z dvoma zahristiyami Navu i vivtar vkrili nizkimi vosmibichnimi nametami na vosmerikah Piznishe nad vsima troma ob yemami vstanovili sholomovi bani na visokih svitlih vosmerikah Suchasne seloU suchasnij Yavori procvitaye zelenij turizm Zokrema prijmayut gostej Agrooselya U Lidi i Agrooselya CherTur U seli pracyuyut simejna likarska ambulatoriya NVK budinok kulturi i biblioteka Takozh diyut taki privatni pidpriyemstva yak MPP Romashka SFG Yusipovicha I I TzOV Berest 2005 TzOV MIK TzOV Ruta ATzOV Prikarpattya TzOV Himteh TzOV Terminal PP Liliya 91 SSG Mriya U 2006 roci bula modernizovana zanedbana radyanska gidroelektrostanciya Na danij chas oficijno oformlena yak TzOV Yavirska gidroelektrostanciya Mova Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku Mova Kilkist Vidsotokukrayinska 1327 99 63 rosijska 5 0 37 Usogo 1332 100 Vidomi lyudiRomanovich Mihajlo Mihajlovich 1995 2014 soldat Zbrojnih sil Ukrayini uchasniki rosijsko ukrayinskoyi vijni Yavorskij Vasil 1854 1926 ukrayinskij galickij gromadsko politichnij diyach Stefan Yavorskij 1658 1722 ukrayinskij ta rosijskij filosof i religijnij diyach Div takozhYavirska GES YavorskiPrimitkiYankovich Visochanskij M Drago Sasi Povaga i chest vazhlivij postup na shlyahu vidrodzhennya ukrayinskoyi naciyi Turka perlina Karpat Krip yakevich I Galicko Volinske knyazivstvo naprik XIII v pershij pol XIV st Galicko Volinske knyazivstvo Kiyiv Naukova dumka 1984 176 s Korotka istoriya Galichini 2015 04 02 u Wayback Machine Istorichne Prikarpattya Jawora Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1882 T III S 513 pol Voronko B Vitoki shlyahetskih rodiv Turkivshini Do istoriyi Ivana Voloha z Turki Istoriya utvorennya Turkivskogo rajonu 2015 07 22 u Wayback Machine Oficijnij sajt Turkivskoyi rajderzhadministraciyi Polyanskij O Zahidna Ukrayina u dvoh revolyuciyah Ternopil Dzhura 1998 S 42 IMSU 1968 s 697 698 Korotka istoriya Galichini 2015 04 02 u Wayback Machine Istorichne Prikarpattya Istoriya utvorennya Turkivskogo rajonu 2015 07 22 u Wayback Machine Oficijnij sajt Turkivskoyi rajderzhadministraciyi Hudickij V Karpati dlya vsih chi dlya maloyi energetiki POTIK Elektronnij informacijnij visnik 2012 Vipusk 23 S 3 5 Gorbal M Dovidnik poshukovec Reyestr osib pov yazanih z vizvolnoyu borotboyu na terenah Drogobichchini 1939 1950 rokah za arhivnimi dokumentami Toronto Lviv Litopis UPA 2005 S 812 Selo Yavora 2 kvitnya 2015 u Wayback Machine Turka com ua Oficijnij sajt Lvivskoyi yeparhiyi PCU Arhiv originalu za 6 zhovtnya 2016 Procitovano 12 kvitnya 2011 Spisok agroosel Turkiskogo rajonu Turka perlina Karpat Yavora 2015 03 17 u Wayback Machine Dovidnik kompanij Ridni movi v ob yednanih teritorialnih gromadah Ukrayini Ukrayinskij centr suspilnih danihDzherelaYavora Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR U 26 t Lvivska oblast Malanchuk V Yu golova redkolegiyi Gnidyuk M Ya Dudikevich B K Ivasyuta M K Krip yakevich I P Ogonovskij V P Oleksyuk M M Paster P I vidpovidalnij sekretar redkolegiyi Siseckij A G Smishko M Yu Chelak P P Chugajov V P AN URSR Institut istoriyi Kiyiv Golovna redakciya URE AN URSR 1968 S 398 Smutok I I Vstup do genealogiyi shlyahti Sambirskogo povitu XVI pochatku XVII st shlyahetski prizviska I I Smutok Drogobickij derzhavnij pedagogichnij universitet imeni Ivana Franka Drogobickij oseredok Naukovogo tovaristva imeni Shevchenka L Kamula 2008 336 c Jawora Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1882 T III S 512 pol PosilannyaVoronko B Vitoki shlyahetskih rodiv Turkivshini Do istoriyi Ivana Voloha z Turki Informaciya pro hrami Turkivskogo rajonu na sajti RDA Sajt o Yavorskih Genealogiya i istoriya rodov Yavorskih