Ру́ська Путь (Руський Путь, Руський Шлях, Старий Путь) — древній торговий шлях, один з найвідоміших у добу Середньовіччя шляхів, що з'єднував давню Угорщину з Руссю (звідси й назва шляху).
Історія
«Руська Путь» — торговий шлях, відомий з доби неоліту, тобто він існував ще за дві тисячі років до нашої ери. Починався на Балканах, пролягав по Дунаю, далі вздовж Тиси до Закарпаття і піднімався в гори до перевалу Руська Путь. На цьому перевалі досі є хрест із написом «Руська путь».
Цим безпечним шляхом користувалися для своїх походів Великі князі та королі Русі. Король Данило Галицький йшов ним походом 1269 року. Неодноразово цим шляхом зі своїм військом здійснював походи син Данила король Лев Данилович. У 1250 році він одружився з дочкою угорського короля Бели IV Констанцією. Очевидно, тоді, як би скріплюючи свою вірність до коханої, він залишив свій напис на камені на вершині гори Пікуй. Також польський історик Ян Длугош стверджує, що князь Лев на самому верху Пікуя поставив кам'яний стовп з руським написом, який означав кордон його володінь. У 1258 році Руським шляхом король Лев пішов походом, щоб приєднати до своєї держави Закарпаття.
На території Підгір'я давній шлях "Руська путь" та Карпатська оборонна лінія пролягав через м. Старий Самбір, села Тершів, Спас, Ясеницю Замкову до Ужоцького та Верецького (Ворітського) перевалів.
Одне з відгалужень "Руської Путі" пролягало через (Городище у Стебнику), яке мало вихід до перевалу у Східниці, й далі по р. Стрий — до Тустані та Верхнього Синьовиднього, через які пролягала "Руська путь". Вочевидь, воно було пов'язане з солеварним промислом в районі Дрогобича, що і зумовило будівництво тут укріплених поселень Стебник та Модричі І.
Див. також
Примітки
- Про Турківщину [ 5 вересня 2011 у Wayback Machine.]. Неофіційний міський портал Турка.com.ua
- РожкоМ. Заселенність Українських Карпат у княжий період (IX – XIV ст.)... – С. 46-47; Пришляк В. Середньовічні шляхи Галицько-Волинських земель в епоху Романовичів // Галичина та Волинь у добу середньовіччя. До 800-річчя народження Данила Галицького. – Львів, 2001. – С. 224.
- Рожко М.Ф. Тустань – давньоруська наскальна фортеця. – К. : Вид-во "Наукова думка", 1996. – 240 с. (с. 164-166)
- Володимир Шишак, Віталій Ляска. Стебник у передгір'ї Карпат // Дрогобицький краєзнавчий збірник/Ред.кол. Л.Тимошенко (голов.ред.), Л.Винар, Л.Войтович, Г.Гмітерек та ін.– Вип.XIV-XV.– Дрогобич: Коло, 2011.– 648 с. Наклад 300.
Посилання
- Руська путь - шлях християнства в Галичину
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Ruska Put znachennya Ru ska Put Ruskij Put Ruskij Shlyah Starij Put drevnij torgovij shlyah odin z najvidomishih u dobu Serednovichchya shlyahiv sho z yednuvav davnyu Ugorshinu z Russyu zvidsi j nazva shlyahu Istoriya Ruska Put torgovij shlyah vidomij z dobi neolitu tobto vin isnuvav she za dvi tisyachi rokiv do nashoyi eri Pochinavsya na Balkanah prolyagav po Dunayu dali vzdovzh Tisi do Zakarpattya i pidnimavsya v gori do perevalu Ruska Put Na comu perevali dosi ye hrest iz napisom Ruska put Cim bezpechnim shlyahom koristuvalisya dlya svoyih pohodiv Veliki knyazi ta koroli Rusi Korol Danilo Galickij jshov nim pohodom 1269 roku Neodnorazovo cim shlyahom zi svoyim vijskom zdijsnyuvav pohodi sin Danila korol Lev Danilovich U 1250 roci vin odruzhivsya z dochkoyu ugorskogo korolya Beli IV Konstanciyeyu Ochevidno todi yak bi skriplyuyuchi svoyu virnist do kohanoyi vin zalishiv svij napis na kameni na vershini gori Pikuj Takozh polskij istorik Yan Dlugosh stverdzhuye sho knyaz Lev na samomu verhu Pikuya postaviv kam yanij stovp z ruskim napisom yakij oznachav kordon jogo volodin U 1258 roci Ruskim shlyahom korol Lev pishov pohodom shob priyednati do svoyeyi derzhavi Zakarpattya Na teritoriyi Pidgir ya davnij shlyah Ruska put ta Karpatska oboronna liniya prolyagav cherez m Starij Sambir sela Tershiv Spas Yasenicyu Zamkovu do Uzhockogo ta Vereckogo Voritskogo perevaliv Odne z vidgaluzhen Ruskoyi Puti prolyagalo cherez Gorodishe u Stebniku yake malo vihid do perevalu u Shidnici j dali po r Strij do Tustani ta Verhnogo Sinovidnogo cherez yaki prolyagala Ruska put Vochevid vono bulo pov yazane z solevarnim promislom v rajoni Drogobicha sho i zumovilo budivnictvo tut ukriplenih poselen Stebnik ta Modrichi I Div takozhRuska Put pereval Kiyevo Belzkij shlyah Kiyevo Holmskij shlyahPrimitkiPro Turkivshinu 5 veresnya 2011 u Wayback Machine Neoficijnij miskij portal Turka com ua RozhkoM Zaselennist Ukrayinskih Karpat u knyazhij period IX XIV st S 46 47 Prishlyak V Serednovichni shlyahi Galicko Volinskih zemel v epohu Romanovichiv Galichina ta Volin u dobu serednovichchya Do 800 richchya narodzhennya Danila Galickogo Lviv 2001 S 224 Rozhko M F Tustan davnoruska naskalna fortecya K Vid vo Naukova dumka 1996 240 s s 164 166 Volodimir Shishak Vitalij Lyaska Stebnik u peredgir yi Karpat Drogobickij krayeznavchij zbirnik Red kol L Timoshenko golov red L Vinar L Vojtovich G Gmiterek ta in Vip XIV XV Drogobich Kolo 2011 648 s Naklad 300 ISBN 978 966 2405 68 2PosilannyaRuska put shlyah hristiyanstva v Galichinu