Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
То́рій (лат. Thorium) — радіоактивний хімічний елемент, перший член сімейства актиноїдів, що входять до III групи періодичної системи Менделєєва; символ Th, атомний номер 90, атомна маса 232,038; сріблясто-білий пластичний метал. Стійкий до окиснення в чистому вигляді, але повільно тьмяніє із часом — до темного кольору. Повільно взаємодіє з водою. Легко деформується на холоді; механічні властивості торію сильно залежать від його чистоти, тому межа міцності при розтягуванні торію варіює від 150 до 290 Мн/м² (15-29 кгс/мм²), твердість за Бринелем від 450 до 700 Мн/м² (45-70 кгс/мм²). Конфігурація зовнішніх електронів атома Th 6d 27s2.
На повітрі при кімнатній температурі торій трохи окиснюється, вкриваючись захисною плівкою чорного кольору; вище 400 °C швидко окиснюється. ThO2 — єдиний оксид, який плавиться вище 3200 °C і має високу хімічну стійкість.
Природний торій містить один ізотоп 232Th з періодом напіврозпаду 14 млрд років.
Радіоактивність — основна причина цікавості до торію, оскільки цей тугоплавкий, але не міцний і нестійкий до корозії метал, одразу після відкриття не становив інтересу як конструкційний матеріал.
Історія
1828 року видатному шведському хіміку І. Я.Берцеліусу надіслали рідкісний мінерал, який тепер називають торитом (ThSiO4). Видатний хімік виділив оксид (торит містить до 77% ThO2) і впевнившись, що це окис нового елемента, надав йому назву торій на честь наймогутнішого скандинавського божества Тора.
Відновивши калієм фтористу сполуку нового елемента, Берцеліус отримав сірий металічний порошок, як пізніше з'ясувалося — дуже забруднений домішками. Ці домішки призвели до цілої низки помилок під час опису властивостей торію.
Чистий препарат торію було отримано лише 1882 року іншим видатним шведським хіміком — Ларсом Фредериком Нільсоном.
У 19 столітті застосування торію обмежувалося тільки його оксидом (ThO2). Ця сполука з температурою плавлення 3300 °C — найвищою серед усіх оксидів. Спочатку з нього пробували робити тиглі для виплавки матеріалів, але, попри тугоплавкість, ця речовина розчиняється в деяких металах і, таким чином, забруднює їх. Поширення набули сітки з оксиду торію в газових ліхтарях, які в ті часи (за відсутності електричного освітлення) були основним джерелом світла на вулицях міст.
1898 року Марія Склодовська-Кюрі та, незалежно й майже одночасно з нею, німецький вчений Ґергард Шмідт виявили радіоактивність торію.
Глибокі досліди радіоактивності торію вже спочатку дали неочікувані результати. У той час як радіоактивність урану була постійною та не залежною від будь-яких зовнішніх факторів, радіоактивність торію відрізнялася дивною непостійністю. Двоє тоді ще молодих професорів університету Мак-Гілла в Монреалі — Ернест Резерфорд та [en] — на початку робіт із торієм були дуже здивовані, коли після ретельного провітрювання приміщення радіоактивність торію стала майже непомітною.
Вони висунули природне припущення, що під час розпаду утворюється радіоактивний газ. Він отримав назву еманація торію або торон, його було вивчено й наразі він відомий як ізотоп радону 220Rn.
Невдовзі в тій же лабораторії Фредерік Содді виділив із розчину торієвої солі ще один новий радіоактивний продукт торій-X. Його знаходили скрізь, де був торій, але після відокремлення інтенсивність його випромінювання швидко падала. Менш ніж за чотири дні вона зменшувалася вдвічі й продовжувала зменшуватися надалі у повній відповідності з геометричною прогресією. Так у фізику увійшло поняття період напіврозпаду. Пізніше було встановлено, що торій-X являє собою ізотоп радію 224Ra з порівняно коротким часом життя (3,6 доби).
Вивчивши численні продукти перетворень торію, Резерфорд встановив зв'язок між ними та на підставі цих досліджень 1903 року запропонував схему послідовних розпадів радіоактивного ряду торію.
Розповсюдження
Торій — характерний елемент верхньої частини земної кори гранітного шару й осадової оболонки, де його в середньому міститься відповідно 1,8×10-3% і 1,3×10-3% за масою. Торій порівняно малорухливий елемент; в основному він бере участь у магматичних процесах, накопичуються в гранітах, лужних породах і пегматитах. Здатність до концентрації слабка. Відомо 12 власних мінералів торію. Торій міститься в монациті, уранініті, цирконі, апатиті, ортиті та ін. Основне промислове джерело торію — монацитові розсипи (морські й континентальні). У природних водах міститься дуже мало торію: у прісній воді — 2·10-9%, у морській воді — 1·10-9%. Він дуже слабо мігрує в біосфері й гідротермальних розчинах.
Крім вже згаданого ториту (ThSiO4), мінералом торію є також торіаніт (Th, U)O2, що містить від 45% до 93% ThO2. Але ці мінерали надзвичайно рідкісні і, хоча вони мають промислове значення, їх частка у виробництві торію незначна. Найвідоміше родовище ураноторіаніту розташоване на острові Мадагаскар.
Значні кількості торію містяться у монациті. Загалом його формулу пишуть як (Ce, La)PO4, але крім церію та лантану монацит містить багато рідкісноземельних елементів, і, зокрема, — торій. У деяких родовищах вміст його оксиду може сягати чверті.
Власне торієві родовища невідомі. Торій видобувають супутно під час переробки комплексних руд рідкісних елементів, основна маса його залягає в прибережно-морських монацитових розсипах Австралії, Індії, Бразилії, Малайзії.
Рідкіснометалічні родовища Th відомі в ендогенній, екзогенній і метаморфогенній серіях. Серед ендогенних утворень до торієвмісних належать деякі магматичні (Скандинавський щит), карбонатитові (Маунтін Пасс, США), пегматитові (Банкрофт, Канада), альбітитові (Джонс, Нігерія), гідротермальні (Стінкампськрааль, ПАР; Шаудерхорн, США і інш.) родовища. У серії екзогенних утворень домінують алювіальні, пролювіальні і особливо латеральні (прибережно-океанічні) як сучасні, так і древні розсипи торієвмісного монациту, що містять головні запаси цього металу. Серед метаморфогенних можуть бути згадані металоносні конгломерати, наприклад, Вітватерсранда (ПАР), в яких присутній ураноторит, або Еліот-Лейк (Канада) з торієвмісними бранеритом і монацитом. Найвідоміше родовище ураноторіаніту розташоване на острові Мадагаскар.
Отримання
Виділення торію з монацитових руд є надзвичайно складним. Це зумовлено тим, що мінерал містить рідкоземельні метали, які дуже подібні до торію та між собою за хімічними властивостями. Наразі для цього використовують екстракцію. Найчастіше це роблять за допомогою .
Одержують ThO2 термічним розкладанням нітрату, оксалату або гідроокису торію з воднем, при температурах вище 200 °С торій реагує з утворенням порошкоподібних гідридів ThH2, ThH3 та ін. складу. У вакуумі при температурі 700–800 °С з торію можна видалити весь водень. При нагріванні в азоті вище 800 °С утворюються нітриди ThN і Th2NЗ, які розкладаються водою з виділенням аміаку. З вуглецем утворює два карбіди — ThC і ThC2; вони розкладаються водою з виділенням метану й ацетилену. Сульфіди ThS, Th2S3, Th7S12, ThS2 можуть бути одержані при нагріванні металу з парами сірки (600–800 °С). Торій реагує з фтором при кімнатній температурі, з рештою галогенів при нагріванні з утворенням галогенідів типу ThX4 (де X — галоген). Найважливіше промислове значення з галогенідів мають фторид ThF4 і хлорид ThC14. Фторид одержують дією HF на ThO2 при підвищених температурах; хлорид — хлоруванням суміші ThO2 з вугіллям при підвищених температурах.
Торій добувається головним чином з монацитових концентратів, в яких він міститься у вигляді фосфату. Промислове значення мають два способи розкриття (розкладання) таких концентратів:
- обробка концентрованою сірчаною кислотою при 200°С (сульфатизація);
- обробка розчинами лугу при 140 °С.
У сірчанокислі розчини продуктів сульфатизації переходять усі рідкоземельні елементи, торій і фосфорна кислота. При доведенні рН такого розчину до 1 осаджується фосфат торію; осад відділяють і розчиняють в азотній кислоті, а потім нітрат торію екстрагують органічним розчинником, з якого торій легко вимивається у вигляді комплексних сполук. При лужному розкритті концентратів в осаді залишаються гідроокиси всіх металів, а в розчин переходить тринатрій фосфат. Осад відділяють і розчиняють у соляній кислоті; знижуючи рН цього розчину до 3,6–5, оточують торій у вигляді гідроокису. З виділених і очищених сполук торію одержують ThO2, ThCl4 і ThF4, основні початкові речовини для виробництва металевого торію метало-термічними методами або електролізом розплавлених солей. До метало-термічних методів належать: відновлення ThO2 кальцієм за наявності CaCl2 в атмосфері аргону при 1100–1200 °С, відновлення ThCl4 магнієм при 825–925 °С і відновлення ThF4 кальцієм за наявності ZnCl2 з отриманням сплаву торію й подальшим відділенням цинку нагріванням сплаву у вакуумній печі при 1100 °С. У всіх випадках одержують торій у формі порошку або губки. Електроліз розплавлених солей ведеться з електролітів, що містять ThCl4 і МаСl, або ванн, що складаються з суміші ThF4, КаCl, KCl. Торій виділяється на катоді у вигляді порошку, який потім відокремлюють від електроліту обробкою водою або розбавленими лугами. Для отримання компактного торію застосовують метод порошкової металургії (спікання заготовок проводять у вакуумі при 1100–1350 °С) або плавку в індукційних вакуумних печах у тиглях з оксидів цирконію (ZrO2) або берилію (ВеО). Для отримання торію особливо високої чистоти застосовують метод термічної дисоціації йодиду торію.
Застосування
Завдяки постійній швидкості радіоактивного розпаду та наявності у речовині материнських та дочірніх ізотопів торій використовують для виміру геологічного віку порід та скам'янілостей. Відповідну ідею висловив П'єр Кюрі 1904 року.
Також торій використовують:
- в авіаційно-космічному конструюванні як легуючий елемент для магнію, що помітно збільшує міцність та жаростійкість його сплавів, які набули значення в реактивній авіації й ракетній техніці.
- для легування вольфраму, що поліпшує його структуру. Додавання 0,8–1 % ThO2 до вольфраму стабілізує структуру ниток ламп розжарювання (нитки розжарювання ламп, електроди)
- як каталізатор у процесах крекінгу нафти, виробництва азотних добрив та органічного синтезу.
- як добавка до скла, що збільшує показник його заломлення та зменшує дисперсію. Це мало застосування у високоякісних лінзах для фотокінокамер та наукових інструментів, але такі об'єктиви давно зняті з виробництва.
- Металевий торій використовується в торієвих реакторах.
Використання як ядерного палива
Торій не може бути ядерним паливом безпосередньо. Але під дією нейтронів (наприклад, у ядерних реакторах) відбуваються такі ядерні реакції:
- 232Th + n → 233Th → 233Pa + e-
- 233Pa → 233U + e-
Отриманий ізотоп урану 233U є чудовим ядерним пальним, яке за деякими показниками перевищує традиційний 235U.
Біологічна роль
Біологічної ролі торій не має, у біосфері не зустрічається. Якщо потрапляє до шлунку людини (у звичайному вигляді та у вигляді більшості сполук), то виводиться з організму. Небезпечним є потрапляння до складу крові.
Див. також
Примітки
- Любич О. Й., Пчелінцев В. О. Фізичні основи металургії кольорових і рідкоземельних металів: Навч. посібник. — Суми: Вид-во СумДУ, 2009 с.209 — 212
Література
- Глосарій термінів з хімії // Й.Опейда, О.Швайка. Ін-т фізико-органічної хімії та вуглехімії ім.. Л. М. Литвиненка НАН України, Донецький національний університет — Донецьк: «Вебер», 2008. — 758 с.
- Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2001—2004.
- Український радянський енциклопедичний словник : [у 3 т.] / гол. ред. Бабичев Ф. С. — 2-ге вид. — К. : Голов. ред. УРЕ АН УРСР, 1987. — Т. 3 : Портулак — Ь. — 736 с.
- Торій на WebElements (англ.)
- Торій у Популярній бібліотеці хімчних елементів (рос.)
- Любич О. Й., Пчелінцев В. О. Фізичні основи металургії кольорових і рідкоземельних металів: Навч. посібник. — Суми: Вид-во СумДУ, 2009 с.209 — 212
Посилання
- Торій // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
To rij lat Thorium radioaktivnij himichnij element pershij chlen simejstva aktinoyidiv sho vhodyat do III grupi periodichnoyi sistemi Mendelyeyeva simvol Th atomnij nomer 90 atomna masa 232 038 sriblyasto bilij plastichnij metal Stijkij do okisnennya v chistomu viglyadi ale povilno tmyaniye iz chasom do temnogo koloru Povilno vzayemodiye z vodoyu Legko deformuyetsya na holodi mehanichni vlastivosti toriyu silno zalezhat vid jogo chistoti tomu mezha micnosti pri roztyaguvanni toriyu variyuye vid 150 do 290 Mn m 15 29 kgs mm tverdist za Brinelem vid 450 do 700 Mn m 45 70 kgs mm Konfiguraciya zovnishnih elektroniv atoma Th 6d 27s2 Torij Torij Th Atomnij nomer 90Zovnishnij viglyad prostoyi rechovini sirij m yakij kovkij v yazkij radioaktivnij metalVlastivosti atomaAtomna masa molyarna masa 232 0381 a o m g mol Radius atoma 180 pmEnergiya ionizaciyi pershij elektron 670 4 6 95 kDzh mol eV Elektronna konfiguraciya Rn 6d2 7s2Himichni vlastivostiKovalentnij radius 165 pmRadius iona 4e 102 pmElektronegativnist za Polingom 1 3Elektrodnij potencial Stupeni okisnennya 4Termodinamichni vlastivostiGustina 11 78 g sm Molyarna teployemnist 0 113 Dzh K mol Teploprovidnist 54 0 Vt m K Temperatura plavlennya 2028 KTeplota plavlennya 16 11 kDzh molTemperatura kipinnya 5060 KTeplota viparovuvannya 513 7 kDzh molMolyarnij ob yem 19 8 sm molKristalichna gratkaStruktura gratki kubichna granecentrovanaPeriod gratki 5 080 AVidnoshennya s a n aTemperatura Debaya 100 00 KH He Li Be B C N O F Ne Na Mg Al Si P S Cl Ar K Ca Sc Ti V Cr Mn Fe Co Ni Cu Zn Ga Ge As Se Br Kr Rb Sr Y Zr Nb Mo Tc Ru Rh Pd Ag Cd In Sn Sb Te I Xe Cs Ba Hf Ta W Re Os Ir Pt Au Hg Tl Pb Bi Po At Rn Fr Ra Rf Db Sg Bh Hs Mt Ds Rg Cn Nh Fl Mc Lv Ts Og La Ce Pr Nd Pm Sm Eu Gd Tb Dy Ho Er Tm Yb Lu Ac Th Pa U Np Pu Am Cm Bk Cf Es Fm Md No Lr Torij u Vikishovishi Na povitri pri kimnatnij temperaturi torij trohi okisnyuyetsya vkrivayuchis zahisnoyu plivkoyu chornogo koloru vishe 400 C shvidko okisnyuyetsya ThO2 yedinij oksid yakij plavitsya vishe 3200 C i maye visoku himichnu stijkist Prirodnij torij mistit odin izotop 232Th z periodom napivrozpadu 14 mlrd rokiv Radioaktivnist osnovna prichina cikavosti do toriyu oskilki cej tugoplavkij ale ne micnij i nestijkij do koroziyi metal odrazu pislya vidkrittya ne stanoviv interesu yak konstrukcijnij material Istoriya1828 roku vidatnomu shvedskomu himiku I Ya Berceliusu nadislali ridkisnij mineral yakij teper nazivayut toritom ThSiO4 Vidatnij himik vidiliv oksid torit mistit do 77 ThO2 i vpevnivshis sho ce okis novogo elementa nadav jomu nazvu torij na chest najmogutnishogo skandinavskogo bozhestva Tora Vidnovivshi kaliyem ftoristu spoluku novogo elementa Bercelius otrimav sirij metalichnij poroshok yak piznishe z yasuvalosya duzhe zabrudnenij domishkami Ci domishki prizveli do ciloyi nizki pomilok pid chas opisu vlastivostej toriyu Chistij preparat toriyu bulo otrimano lishe 1882 roku inshim vidatnim shvedskim himikom Larsom Frederikom Nilsonom U 19 stolitti zastosuvannya toriyu obmezhuvalosya tilki jogo oksidom ThO2 Cya spoluka z temperaturoyu plavlennya 3300 C najvishoyu sered usih oksidiv Spochatku z nogo probuvali robiti tigli dlya viplavki materialiv ale popri tugoplavkist cya rechovina rozchinyayetsya v deyakih metalah i takim chinom zabrudnyuye yih Poshirennya nabuli sitki z oksidu toriyu v gazovih lihtaryah yaki v ti chasi za vidsutnosti elektrichnogo osvitlennya buli osnovnim dzherelom svitla na vulicyah mist 1898 roku Mariya Sklodovska Kyuri ta nezalezhno j majzhe odnochasno z neyu nimeckij vchenij Gergard Shmidt viyavili radioaktivnist toriyu Gliboki doslidi radioaktivnosti toriyu vzhe spochatku dali neochikuvani rezultati U toj chas yak radioaktivnist uranu bula postijnoyu ta ne zalezhnoyu vid bud yakih zovnishnih faktoriv radioaktivnist toriyu vidriznyalasya divnoyu nepostijnistyu Dvoye todi she molodih profesoriv universitetu Mak Gilla v Monreali Ernest Rezerford ta en na pochatku robit iz toriyem buli duzhe zdivovani koli pislya retelnogo provitryuvannya primishennya radioaktivnist toriyu stala majzhe nepomitnoyu Voni visunuli prirodne pripushennya sho pid chas rozpadu utvoryuyetsya radioaktivnij gaz Vin otrimav nazvu emanaciya toriyu abo toron jogo bulo vivcheno j narazi vin vidomij yak izotop radonu 220Rn Nevdovzi v tij zhe laboratoriyi Frederik Soddi vidiliv iz rozchinu toriyevoyi soli she odin novij radioaktivnij produkt torij X Jogo znahodili skriz de buv torij ale pislya vidokremlennya intensivnist jogo viprominyuvannya shvidko padala Mensh nizh za chotiri dni vona zmenshuvalasya vdvichi j prodovzhuvala zmenshuvatisya nadali u povnij vidpovidnosti z geometrichnoyu progresiyeyu Tak u fiziku uvijshlo ponyattya period napivrozpadu Piznishe bulo vstanovleno sho torij X yavlyaye soboyu izotop radiyu 224Ra z porivnyano korotkim chasom zhittya 3 6 dobi Poslidovnist rozpadiv u ryadu toriyu Vivchivshi chislenni produkti peretvoren toriyu Rezerford vstanoviv zv yazok mizh nimi ta na pidstavi cih doslidzhen 1903 roku zaproponuvav shemu poslidovnih rozpadiv radioaktivnogo ryadu toriyu RozpovsyudzhennyaTorij harakternij element verhnoyi chastini zemnoyi kori granitnogo sharu j osadovoyi obolonki de jogo v serednomu mistitsya vidpovidno 1 8 10 3 i 1 3 10 3 za masoyu Torij porivnyano maloruhlivij element v osnovnomu vin bere uchast u magmatichnih procesah nakopichuyutsya v granitah luzhnih porodah i pegmatitah Zdatnist do koncentraciyi slabka Vidomo 12 vlasnih mineraliv toriyu Torij mistitsya v monaciti uraniniti cirkoni apatiti ortiti ta in Osnovne promislove dzherelo toriyu monacitovi rozsipi morski j kontinentalni U prirodnih vodah mistitsya duzhe malo toriyu u prisnij vodi 2 10 9 u morskij vodi 1 10 9 Vin duzhe slabo migruye v biosferi j gidrotermalnih rozchinah Krim vzhe zgadanogo toritu ThSiO4 mineralom toriyu ye takozh torianit Th U O2 sho mistit vid 45 do 93 ThO2 Ale ci minerali nadzvichajno ridkisni i hocha voni mayut promislove znachennya yih chastka u virobnictvi toriyu neznachna Najvidomishe rodovishe uranotorianitu roztashovane na ostrovi Madagaskar Znachni kilkosti toriyu mistyatsya u monaciti Zagalom jogo formulu pishut yak Ce La PO4 ale krim ceriyu ta lantanu monacit mistit bagato ridkisnozemelnih elementiv i zokrema torij U deyakih rodovishah vmist jogo oksidu mozhe syagati chverti Vlasne toriyevi rodovisha nevidomi Torij vidobuvayut suputno pid chas pererobki kompleksnih rud ridkisnih elementiv osnovna masa jogo zalyagaye v priberezhno morskih monacitovih rozsipah Avstraliyi Indiyi Braziliyi Malajziyi Ridkisnometalichni rodovisha Th vidomi v endogennij ekzogennij i metamorfogennij seriyah Sered endogennih utvoren do toriyevmisnih nalezhat deyaki magmatichni Skandinavskij shit karbonatitovi Mauntin Pass SShA pegmatitovi Bankroft Kanada albititovi Dzhons Nigeriya gidrotermalni Stinkampskraal PAR Shauderhorn SShA i insh rodovisha U seriyi ekzogennih utvoren dominuyut alyuvialni prolyuvialni i osoblivo lateralni priberezhno okeanichni yak suchasni tak i drevni rozsipi toriyevmisnogo monacitu sho mistyat golovni zapasi cogo metalu Sered metamorfogennih mozhut buti zgadani metalonosni konglomerati napriklad Vitvatersranda PAR v yakih prisutnij uranotorit abo Eliot Lejk Kanada z toriyevmisnimi braneritom i monacitom Najvidomishe rodovishe uranotorianitu roztashovane na ostrovi Madagaskar OtrimannyaVidilennya toriyu z monacitovih rud ye nadzvichajno skladnim Ce zumovleno tim sho mineral mistit ridkozemelni metali yaki duzhe podibni do toriyu ta mizh soboyu za himichnimi vlastivostyami Narazi dlya cogo vikoristovuyut ekstrakciyu Najchastishe ce roblyat za dopomogoyu Oderzhuyut ThO2 termichnim rozkladannyam nitratu oksalatu abo gidrookisu toriyu z vodnem pri temperaturah vishe 200 S torij reaguye z utvorennyam poroshkopodibnih gidridiv ThH2 ThH3 ta in skladu U vakuumi pri temperaturi 700 800 S z toriyu mozhna vidaliti ves voden Pri nagrivanni v azoti vishe 800 S utvoryuyutsya nitridi ThN i Th2NZ yaki rozkladayutsya vodoyu z vidilennyam amiaku Z vuglecem utvoryuye dva karbidi ThC i ThC2 voni rozkladayutsya vodoyu z vidilennyam metanu j acetilenu Sulfidi ThS Th2S3 Th7S12 ThS2 mozhut buti oderzhani pri nagrivanni metalu z parami sirki 600 800 S Torij reaguye z ftorom pri kimnatnij temperaturi z reshtoyu galogeniv pri nagrivanni z utvorennyam galogenidiv tipu ThX4 de X galogen Najvazhlivishe promislove znachennya z galogenidiv mayut ftorid ThF4 i hlorid ThC14 Ftorid oderzhuyut diyeyu HF na ThO2 pri pidvishenih temperaturah hlorid hloruvannyam sumishi ThO2 z vugillyam pri pidvishenih temperaturah Torij dobuvayetsya golovnim chinom z monacitovih koncentrativ v yakih vin mistitsya u viglyadi fosfatu Promislove znachennya mayut dva sposobi rozkrittya rozkladannya takih koncentrativ obrobka koncentrovanoyu sirchanoyu kislotoyu pri 200 S sulfatizaciya obrobka rozchinami lugu pri 140 S U sirchanokisli rozchini produktiv sulfatizaciyi perehodyat usi ridkozemelni elementi torij i fosforna kislota Pri dovedenni rN takogo rozchinu do 1 osadzhuyetsya fosfat toriyu osad viddilyayut i rozchinyayut v azotnij kisloti a potim nitrat toriyu ekstraguyut organichnim rozchinnikom z yakogo torij legko vimivayetsya u viglyadi kompleksnih spoluk Pri luzhnomu rozkritti koncentrativ v osadi zalishayutsya gidrookisi vsih metaliv a v rozchin perehodit trinatrij fosfat Osad viddilyayut i rozchinyayut u solyanij kisloti znizhuyuchi rN cogo rozchinu do 3 6 5 otochuyut torij u viglyadi gidrookisu Z vidilenih i ochishenih spoluk toriyu oderzhuyut ThO2 ThCl4 i ThF4 osnovni pochatkovi rechovini dlya virobnictva metalevogo toriyu metalo termichnimi metodami abo elektrolizom rozplavlenih solej Do metalo termichnih metodiv nalezhat vidnovlennya ThO2 kalciyem za nayavnosti CaCl2 v atmosferi argonu pri 1100 1200 S vidnovlennya ThCl4 magniyem pri 825 925 S i vidnovlennya ThF4 kalciyem za nayavnosti ZnCl2 z otrimannyam splavu toriyu j podalshim viddilennyam cinku nagrivannyam splavu u vakuumnij pechi pri 1100 S U vsih vipadkah oderzhuyut torij u formi poroshku abo gubki Elektroliz rozplavlenih solej vedetsya z elektrolitiv sho mistyat ThCl4 i MaSl dzherelo abo vann sho skladayutsya z sumishi ThF4 KaCl dzherelo KCl Torij vidilyayetsya na katodi u viglyadi poroshku yakij potim vidokremlyuyut vid elektrolitu obrobkoyu vodoyu abo rozbavlenimi lugami Dlya otrimannya kompaktnogo toriyu zastosovuyut metod poroshkovoyi metalurgiyi spikannya zagotovok provodyat u vakuumi pri 1100 1350 S abo plavku v indukcijnih vakuumnih pechah u tiglyah z oksidiv cirkoniyu ZrO2 abo beriliyu VeO Dlya otrimannya toriyu osoblivo visokoyi chistoti zastosovuyut metod termichnoyi disociaciyi jodidu toriyu ZastosuvannyaZavdyaki postijnij shvidkosti radioaktivnogo rozpadu ta nayavnosti u rechovini materinskih ta dochirnih izotopiv torij vikoristovuyut dlya vimiru geologichnogo viku porid ta skam yanilostej Vidpovidnu ideyu visloviv P yer Kyuri 1904 roku Takozh torij vikoristovuyut v aviacijno kosmichnomu konstruyuvanni yak leguyuchij element dlya magniyu sho pomitno zbilshuye micnist ta zharostijkist jogo splaviv yaki nabuli znachennya v reaktivnij aviaciyi j raketnij tehnici dlya leguvannya volframu sho polipshuye jogo strukturu Dodavannya 0 8 1 ThO2 do volframu stabilizuye strukturu nitok lamp rozzharyuvannya nitki rozzharyuvannya lamp elektrodi yak katalizator u procesah krekingu nafti virobnictva azotnih dobriv ta organichnogo sintezu yak dobavka do skla sho zbilshuye pokaznik jogo zalomlennya ta zmenshuye dispersiyu Ce malo zastosuvannya u visokoyakisnih linzah dlya fotokinokamer ta naukovih instrumentiv ale taki ob yektivi davno znyati z virobnictva Metalevij torij vikoristovuyetsya v toriyevih reaktorah Vikoristannya yak yadernogo paliva Torij ne mozhe buti yadernim palivom bezposeredno Ale pid diyeyu nejtroniv napriklad u yadernih reaktorah vidbuvayutsya taki yaderni reakciyi 232Th n 233Th 233Pa e 233Pa 233U e Otrimanij izotop uranu 233U ye chudovim yadernim palnim yake za deyakimi pokaznikami perevishuye tradicijnij 235U Biologichna rolBiologichnoyi roli torij ne maye u biosferi ne zustrichayetsya Yaksho potraplyaye do shlunku lyudini u zvichajnomu viglyadi ta u viglyadi bilshosti spoluk to vivoditsya z organizmu Nebezpechnim ye potraplyannya do skladu krovi Div takozhIzotopi toriyu Toriyevi rudi Toriyevi minerali TorimetriyaPrimitkiLyubich O J Pchelincev V O Fizichni osnovi metalurgiyi kolorovih i ridkozemelnih metaliv Navch posibnik Sumi Vid vo SumDU 2009 ISBN 978 966 657 255 7 s 209 212LiteraturaGlosarij terminiv z himiyi J Opejda O Shvajka In t fiziko organichnoyi himiyi ta vuglehimiyi im L M Litvinenka NAN Ukrayini Doneckij nacionalnij universitet Doneck Veber 2008 758 s ISBN 978 966 335 206 0 Girnichij enciklopedichnij slovnik u 3 t za red V S Bileckogo D Shidnij vidavnichij dim 2001 2004 Ukrayinskij radyanskij enciklopedichnij slovnik u 3 t gol red Babichev F S 2 ge vid K Golov red URE AN URSR 1987 T 3 Portulak 736 s Torij na WebElements angl Torij u Populyarnij biblioteci himchnih elementiv ros Lyubich O J Pchelincev V O Fizichni osnovi metalurgiyi kolorovih i ridkozemelnih metaliv Navch posibnik Sumi Vid vo SumDU 2009 ISBN 978 966 657 255 7 s 209 212PosilannyaTorij Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006