Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Східне Франкське королівство (лат. Francia Orientalis; нім. Ostfrankenreich) — держава, створена в результаті Верденського розділу 843 року Франкської імперії як спадкове володіння Людовика II Німецького. Королівство включало території на схід від Рейну і на північ від Альп. Східне Франкське королівство було попередником Священної Римської імперії та сучасної Німеччини.
| Східне Франкське королівство | |
| Дата створення / заснування | 843 |
|---|---|
| Посада керівника організації | d |
| Офіційна мова | латина |
| Континент | Європа |
| Країна |  Каролінзька імперія |
| Столиця | Франкфурт-на-Майні |
| Адміністративна одиниця | Каролінзька імперія |
| Форма правління | монархія |
| Голова держави | Людовик II Німецький, Карл III Товстий, Арнульф Каринтійський, Людовик IV Дитя, Конрад I, Генріх I Птахолов і Оттон I Великий |
| Валюта | Солідус, Треміс, Денарій і Пфеніг |
| Попередник | Франкське королівство |
| Наступник | Священна Римська імперія |
| Замінений на | Священна Римська імперія |
| На заміну | Каролінзька імперія |
| Мова комунікації | давньоверхньонімецька мова |
| Час/дата припинення існування | 962 |
 | |
 Східне Франкське королівство у Вікісховищі | |
Хронологічні та географічні рамки
Найчастіше період існування Східно-Франкського королівства обмежують, з одного боку, Верденським договором 843 року, а з іншого — 919 роком, коли було вперше згадано вираз regnum teutonicorum (Німецьке королівство). А саме, під 919 роком в записано, що Арнульфа, герцога Баварії, було обрано правителем Німецького королівства (лат. Baiuarii sponte se reddiderunt Arnolfo duci et regnare ei fecerunt in regno teutonicorum). Але офіційний титул королів залишався «король східних франків» (лат. rex Francorum Orientalium або просто rex Francorum) аж до 962 року, коли король Оттон I прийняв титул «імператор римлян і франків» (лат. imperator Romanorum et Francorum). Тому іноді історики тимчасовими рамками існування Східно-Франкського королівства вважають 843—962 роки.
Територія держави була відносно стабільною і мала тенденцію до розширення: 870 року була приєднана східна частина Лотарингії, включаючи Нідерланди, Ельзас і власне Лотарингія, почалася колонізація населених слов'янами земель уздовж Ельби, королі східних франків намагалися встановити сюзеренітет над Великоморавською державою.
Столицею Східно-Франкського королівства при Людовику Німецькому став Регенсбург.
Сепаратизм і тенденції інтеграції
Головною особливістю Східно-Франкського королівства був той факт, що воно фактично складалося з п'яти великих племінних герцогств: Саксонія, Баварія, Франконія, Швабія та Тюрингія (пізніше до них додалася Лотарингія), що були відносно однорідними у племінному складі напівнезалежними князівствами. Менше, ніж у Західно-Франкському королівстві вплив римських державно-правових інститутів і тривале збереження племінних відносин зумовили відносну відсталість соціально-політичного розвитку Східно-Франкського королівства від свого західного сусіда. Племінні герцоги були реальним джерелом влади в державі, в той час як влада короля виявилася досить обмеженою і сильно залежною від найбільших феодалів країни. Цьому сприяло також відсутність у Східно-Франкському королівстві великого земельного домену короля і необхідність опори на військові сили герцогів в питаннях зовнішньої політики.
Єдність держави підтримувалася, перш за все, правителями дому Каролінгів, а також адміністративними інститутами і широким прошарком аристократії франків, успадкованої Східно-Франкським королівством від імперії Карла Великого. Протягом IX століття паралельно з процесом консолідації влади в герцогстві розвивалося усвідомлення єдності німецької нації і держави. Східно-Франкське королівство за етнічним складом було набагато більш однорідним, ніж інші держави, утворені на руїнах Франкської імперії. Крім того, земельні володіння церкви і аристократії були розкидані по території всіх герцогств, що також створювало передумови для об'єднання.
Соціальні інститути
Процеси феодалізації в Східно-Франкському королівстві розвивалися більш повільними темпами, ніж в Західно-Франкському. Особливо це характерно для північних областей країни — Саксонії, Фризії. Процес закріпачення селян у королівстві знаходився ще в початковій стадії і в багатьох регіонах зберігалося досить широкий шар вільного селянства (Швабія, Саксонія, Тіроль). Суттєвим також є довготривале панування алодіальної земельної власності і відносно повільний процес її витіснення ленними відносинами, заснованими на умовному феодальному триманні. Більш того, ленна система Східно-Франкського королівства носила неспадковий характер: ф'єфи скаржилися, звичайно, наближеним короля чи герцога на термін несення ними служби без права передачі в спадщину. Судовий імунітет феодалів також не отримав такої повноти оформлення, яка спостерігалася в західно-франкських землях, і прерогатива рішення основного обсягу конфліктів і справ залишалася за королем і його представниками — графами.
Східно-Франкське королівство було спадковою монархією: влада передавалася від батька до сина в молодшої лінії династії Каролінгів — нащадків Людовика II Німецького. До кінця IX століття сформувався принцип неподільності держави, влада в якому повинна була успадковуватися старшим сином померлого монарха. Припинення німецької лінії Каролінгів в 911 р. не призвело до переходу престолу до французьких Каролінгів: східно-франкська шляхта обрала своїм правителем саксонського герцога Конрада I, закріпивши, таким чином, право німецьких князів на обрання наступника короля в разі відсутності прямого спадкоємця у померлого монарха.
Політичний розвиток
Засновником Східно-Франкського королівства був Людовик II Німецький (804—876), у період правління якого це державне утворення отримало суверенітет і конституційну цілісність. Король досить успішно воював на східному кордоні держави, підкоривши ободритів і встановивши сюзеренітет над Великою Моравією, проте його спроби відновити єдність імперії Карла Великого не увінчалися успіхом. Війна із Західно-Франкським королівством за спадщину лінії Лотара I завершилася підписанням 870 року, відповідно до якого до Східно-Франкського королівства відійшла східна частина Лотарингії. Наприкінці правління Людовіка II король, дотримуючись давньої традиції Каролінгів і поступаючись збройним вимогам своїх синів, розділив монархію на три частини, передавши Баварію старшому синові Карломану, Саксонію — середньому Людовику III, а Швабію з Лотарингією — молодшому Карлу III Товстому.
Наприкінці 870-х знову загострилася боротьба із Західно-Франкським королівством за владу над Лотарингією.
У 876 році війська Людовика III здобули перемогу над західно-франкською армією Карла II Лисого в битві при Андернасі, що закріпило територію Лотарингії за Німеччиною. За угодою в (880) було встановлено кордон між королівствами західних і східних франків, що проіснував до XIV століття. Серйознішою для держави стала загроза вторгнення вікінгів: з середини IX століття норвезькі і данські флотилії норманів регулярно плюндрували північнонімецькі землі, практично не зустрічаючи опору центральної влади. Незважаючи на окремі успіхи Людовика III і Карла III, в цілому, через економічну слабкість держави і складнощі з мобілізацією військових сил, організувати рішучої відсічі вікінгам не вдавалося.
При Карлі III Товстому (882—887) вперше з часів Людовика I Благочестивого всі частини імперії Каролінгів були об'єднані ненадовго: 879 року Карл Товстий успадкував Італію і титул імператора, а 884 року престол Західно-Франкського королівства. Але новий монарх виявився досить слабким правителем і не зміг організувати відсічі вторгненню вікінгів, які 886 року дійшли до Парижа. 887 року в Південно-Східній Німеччині проти нього вибухнуло повстання на чолі якого став Арнульф Каринтійський, незаконний син короля Карломана, який захопив владу в Східно-Франкському королівстві.
У період правління Арнульфа (887—899) Східно-Франкське королівство пережило період підйому: йому вдалося встановити принцип неподільності держави, підкорити своїй владі племінних герцогів і дати відсіч норманам.
У 895 році Арнульф завоював Італію і був коронований імператором, поклавши, таким чином, початок майже тисячолітній історії об'єднання титулів імператора Римської імперії і короля Німеччини. Менш вдалими були війни Арнульфа зі слов'янами Великоморавської держави і угорцями, які осіли з 895 року в Середньому Подунав'ї, і почали здійснювати грабіжницькі рейди на німецькі землі.
Наступник Арнульфа, його малолітній син Людовик IV Дитя знаходився під повним контролем найбільших німецьких князів і єпископів. Влада племінних герцогів знову посилилася, тоді як механізми королівської влади виявилися ослабленими. Положення ускладнювалося безперервними війнами з угорцями, які повністю знищили систему оборони південно-східних кордонів держави. Ініціатива з невілювання зовнішньої загрози й підтримки державної влади перейшла до регіональних правителів: герцогів Баварії, Саксонії, Франконії. Зі смертю Людовіка IV в 911 році німецька лінія Каролінгів припинилася. На раді в Форхгеймі князі Східно-Франкського королівства обрали новим монархом Конрада I, герцога Франконії і племінника померлого короля. Владні повноваження узурпували регіональні правителі, центральна влада практично перестала контролювати стан справ у герцогствах.
Конрад I помер, заповідаючи престол герцогу Саксонії Генріху I Птахолову (918-936), який був обраний королем в 919 році. Але частина феодалів не визнала Генріха, обравши в 919 році королем Арнульфа Злого, герцога Баварії. У літописному запису про цей факт вперше було згадано вираз «Німецьке королівство» (лат. regnum teutonicorum), що нерідко вважається моментом виникнення на місці Східно-Франкського королівства нової держави — королівства Німеччини.
У 921 році Арнульф Злий визнав короля Генріха I Птахолова. У тому ж 921 Генріх уклав в Бонні договір з королем Західно-Франкського королівства Карлом Простуватим. При цьому Генріх іменувався королем східних франків (лат. rex Francorum orientalium).
У 936 році після смерті Генріха I королем Східно-Франкського королівства був обраний його син Оттон I.
У 962 році Оттон I прийняв титул «імператор римлян і франків» (лат. imperator Romanorum et Francorum). Цей рік вважається роком заснування «Священної Римської імперії».
Джерела
| Ця стаття не містить . (вересень 2019) |
Див. також
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Frankiya Shidne Frankske korolivstvo lat Francia Orientalis nim Ostfrankenreich derzhava stvorena v rezultati Verdenskogo rozdilu 843 roku Frankskoyi imperiyi yak spadkove volodinnya Lyudovika II Nimeckogo Korolivstvo vklyuchalo teritoriyi na shid vid Rejnu i na pivnich vid Alp Shidne Frankske korolivstvo bulo poperednikom Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi ta suchasnoyi Nimechchini Shidne Frankske korolivstvoData stvorennya zasnuvannya843Posada kerivnika organizaciyidOficijna movalatinaKontinentYevropaKrayina Karolinzka imperiyaStolicyaFrankfurt na MajniAdministrativna odinicyaKarolinzka imperiyaForma pravlinnyamonarhiyaGolova derzhaviLyudovik II Nimeckij Karl III Tovstij Arnulf Karintijskij Lyudovik IV Ditya Konrad I Genrih I Ptaholov i Otton I VelikijValyutaSolidus Tremis Denarij i PfenigPoperednikFrankske korolivstvoNastupnikSvyashenna Rimska imperiyaZaminenij naSvyashenna Rimska imperiyaNa zaminuKarolinzka imperiyaMova komunikaciyidavnoverhnonimecka movaChas data pripinennya isnuvannya962 Shidne Frankske korolivstvo u VikishovishiFrankski korolivstva pislya Verdenskogo dogovoru 843 rokuIstoriya NimechchiniStarodavnya NimechchinaGermanciStarodavnya GermaniyaVelike pereselennya narodivSerednovichna NimechchinaFrankske korolivstvoShidne Frankske korolivstvoKorolivstvo NimechchinaGanzejska uniyaSvyashenna Rimska imperiyaOb yednannya NimechchiniPrussiyaRejnskij soyuzNimeckij soyuzRevolyuciya 1848 1849 rokiv u NimechchiniPivnichnonimeckij soyuzNovitnya istoriyaNimechchina u Pershij svitovij vijniVejmarska respublikaTretij RejhOkupaciya soyuznikami NimechchiniRozdilennya krayini FRN NDR Zahidnij Berlin ta SaarVozz yednannya NimechchiniSuchasna NimechchinaPortal Nimechchina pereglyanutiredaguvatiHronologichni ta geografichni ramkiNajchastishe period isnuvannya Shidno Frankskogo korolivstva obmezhuyut z odnogo boku Verdenskim dogovorom 843 roku a z inshogo 919 rokom koli bulo vpershe zgadano viraz regnum teutonicorum Nimecke korolivstvo A same pid 919 rokom v zapisano sho Arnulfa gercoga Bavariyi bulo obrano pravitelem Nimeckogo korolivstva lat Baiuarii sponte se reddiderunt Arnolfo duci et regnare ei fecerunt in regno teutonicorum Ale oficijnij titul koroliv zalishavsya korol shidnih frankiv lat rex Francorum Orientalium abo prosto rex Francorum azh do 962 roku koli korol Otton I prijnyav titul imperator rimlyan i frankiv lat imperator Romanorum et Francorum Tomu inodi istoriki timchasovimi ramkami isnuvannya Shidno Frankskogo korolivstva vvazhayut 843 962 roki Teritoriya derzhavi bula vidnosno stabilnoyu i mala tendenciyu do rozshirennya 870 roku bula priyednana shidna chastina Lotaringiyi vklyuchayuchi Niderlandi Elzas i vlasne Lotaringiya pochalasya kolonizaciya naselenih slov yanami zemel uzdovzh Elbi koroli shidnih frankiv namagalisya vstanoviti syuzerenitet nad Velikomoravskoyu derzhavoyu Stoliceyu Shidno Frankskogo korolivstva pri Lyudoviku Nimeckomu stav Regensburg Separatizm i tendenciyi integraciyiGolovnoyu osoblivistyu Shidno Frankskogo korolivstva buv toj fakt sho vono faktichno skladalosya z p yati velikih pleminnih gercogstv Saksoniya Bavariya Frankoniya Shvabiya ta Tyuringiya piznishe do nih dodalasya Lotaringiya sho buli vidnosno odnoridnimi u pleminnomu skladi napivnezalezhnimi knyazivstvami Menshe nizh u Zahidno Frankskomu korolivstvi vpliv rimskih derzhavno pravovih institutiv i trivale zberezhennya pleminnih vidnosin zumovili vidnosnu vidstalist socialno politichnogo rozvitku Shidno Frankskogo korolivstva vid svogo zahidnogo susida Pleminni gercogi buli realnim dzherelom vladi v derzhavi v toj chas yak vlada korolya viyavilasya dosit obmezhenoyu i silno zalezhnoyu vid najbilshih feodaliv krayini Comu spriyalo takozh vidsutnist u Shidno Frankskomu korolivstvi velikogo zemelnogo domenu korolya i neobhidnist opori na vijskovi sili gercogiv v pitannyah zovnishnoyi politiki Yednist derzhavi pidtrimuvalasya persh za vse pravitelyami domu Karolingiv a takozh administrativnimi institutami i shirokim prosharkom aristokratiyi frankiv uspadkovanoyi Shidno Frankskim korolivstvom vid imperiyi Karla Velikogo Protyagom IX stolittya paralelno z procesom konsolidaciyi vladi v gercogstvi rozvivalosya usvidomlennya yednosti nimeckoyi naciyi i derzhavi Shidno Frankske korolivstvo za etnichnim skladom bulo nabagato bilsh odnoridnim nizh inshi derzhavi utvoreni na ruyinah Frankskoyi imperiyi Krim togo zemelni volodinnya cerkvi i aristokratiyi buli rozkidani po teritoriyi vsih gercogstv sho takozh stvoryuvalo peredumovi dlya ob yednannya Socialni institutiProcesi feodalizaciyi v Shidno Frankskomu korolivstvi rozvivalisya bilsh povilnimi tempami nizh v Zahidno Frankskomu Osoblivo ce harakterno dlya pivnichnih oblastej krayini Saksoniyi Friziyi Proces zakripachennya selyan u korolivstvi znahodivsya she v pochatkovij stadiyi i v bagatoh regionah zberigalosya dosit shirokij shar vilnogo selyanstva Shvabiya Saksoniya Tirol Suttyevim takozh ye dovgotrivale panuvannya alodialnoyi zemelnoyi vlasnosti i vidnosno povilnij proces yiyi vitisnennya lennimi vidnosinami zasnovanimi na umovnomu feodalnomu trimanni Bilsh togo lenna sistema Shidno Frankskogo korolivstva nosila nespadkovij harakter f yefi skarzhilisya zvichajno nablizhenim korolya chi gercoga na termin nesennya nimi sluzhbi bez prava peredachi v spadshinu Sudovij imunitet feodaliv takozh ne otrimav takoyi povnoti oformlennya yaka sposterigalasya v zahidno frankskih zemlyah i prerogativa rishennya osnovnogo obsyagu konfliktiv i sprav zalishalasya za korolem i jogo predstavnikami grafami Shidno Frankske korolivstvo bulo spadkovoyu monarhiyeyu vlada peredavalasya vid batka do sina v molodshoyi liniyi dinastiyi Karolingiv nashadkiv Lyudovika II Nimeckogo Do kincya IX stolittya sformuvavsya princip nepodilnosti derzhavi vlada v yakomu povinna bula uspadkovuvatisya starshim sinom pomerlogo monarha Pripinennya nimeckoyi liniyi Karolingiv v 911 r ne prizvelo do perehodu prestolu do francuzkih Karolingiv shidno frankska shlyahta obrala svoyim pravitelem saksonskogo gercoga Konrada I zakripivshi takim chinom pravo nimeckih knyaziv na obrannya nastupnika korolya v razi vidsutnosti pryamogo spadkoyemcya u pomerlogo monarha Politichnij rozvitokZasnovnikom Shidno Frankskogo korolivstva buv Lyudovik II Nimeckij 804 876 u period pravlinnya yakogo ce derzhavne utvorennya otrimalo suverenitet i konstitucijnu cilisnist Korol dosit uspishno voyuvav na shidnomu kordoni derzhavi pidkorivshi obodritiv i vstanovivshi syuzerenitet nad Velikoyu Moraviyeyu prote jogo sprobi vidnoviti yednist imperiyi Karla Velikogo ne uvinchalisya uspihom Vijna iz Zahidno Frankskim korolivstvom za spadshinu liniyi Lotara I zavershilasya pidpisannyam 870 roku vidpovidno do yakogo do Shidno Frankskogo korolivstva vidijshla shidna chastina Lotaringiyi Naprikinci pravlinnya Lyudovika II korol dotrimuyuchis davnoyi tradiciyi Karolingiv i postupayuchis zbrojnim vimogam svoyih siniv rozdiliv monarhiyu na tri chastini peredavshi Bavariyu starshomu sinovi Karlomanu Saksoniyu serednomu Lyudoviku III a Shvabiyu z Lotaringiyeyu molodshomu Karlu III Tovstomu Naprikinci 870 h znovu zagostrilasya borotba iz Zahidno Frankskim korolivstvom za vladu nad Lotaringiyeyu U 876 roci vijska Lyudovika III zdobuli peremogu nad zahidno frankskoyu armiyeyu Karla II Lisogo v bitvi pri Andernasi sho zakripilo teritoriyu Lotaringiyi za Nimechchinoyu Za ugodoyu v 880 bulo vstanovleno kordon mizh korolivstvami zahidnih i shidnih frankiv sho proisnuvav do XIV stolittya Serjoznishoyu dlya derzhavi stala zagroza vtorgnennya vikingiv z seredini IX stolittya norvezki i danski flotiliyi normaniv regulyarno plyundruvali pivnichnonimecki zemli praktichno ne zustrichayuchi oporu centralnoyi vladi Nezvazhayuchi na okremi uspihi Lyudovika III i Karla III v cilomu cherez ekonomichnu slabkist derzhavi i skladnoshi z mobilizaciyeyu vijskovih sil organizuvati rishuchoyi vidsichi vikingam ne vdavalosya Pri Karli III Tovstomu 882 887 vpershe z chasiv Lyudovika I Blagochestivogo vsi chastini imperiyi Karolingiv buli ob yednani nenadovgo 879 roku Karl Tovstij uspadkuvav Italiyu i titul imperatora a 884 roku prestol Zahidno Frankskogo korolivstva Ale novij monarh viyavivsya dosit slabkim pravitelem i ne zmig organizuvati vidsichi vtorgnennyu vikingiv yaki 886 roku dijshli do Parizha 887 roku v Pivdenno Shidnij Nimechchini proti nogo vibuhnulo povstannya na choli yakogo stav Arnulf Karintijskij nezakonnij sin korolya Karlomana yakij zahopiv vladu v Shidno Frankskomu korolivstvi U period pravlinnya Arnulfa 887 899 Shidno Frankske korolivstvo perezhilo period pidjomu jomu vdalosya vstanoviti princip nepodilnosti derzhavi pidkoriti svoyij vladi pleminnih gercogiv i dati vidsich normanam U 895 roci Arnulf zavoyuvav Italiyu i buv koronovanij imperatorom poklavshi takim chinom pochatok majzhe tisyacholitnij istoriyi ob yednannya tituliv imperatora Rimskoyi imperiyi i korolya Nimechchini Mensh vdalimi buli vijni Arnulfa zi slov yanami Velikomoravskoyi derzhavi i ugorcyami yaki osili z 895 roku v Serednomu Podunav yi i pochali zdijsnyuvati grabizhnicki rejdi na nimecki zemli Nastupnik Arnulfa jogo malolitnij sin Lyudovik IV Ditya znahodivsya pid povnim kontrolem najbilshih nimeckih knyaziv i yepiskopiv Vlada pleminnih gercogiv znovu posililasya todi yak mehanizmi korolivskoyi vladi viyavilisya oslablenimi Polozhennya uskladnyuvalosya bezperervnimi vijnami z ugorcyami yaki povnistyu znishili sistemu oboroni pivdenno shidnih kordoniv derzhavi Iniciativa z nevilyuvannya zovnishnoyi zagrozi j pidtrimki derzhavnoyi vladi perejshla do regionalnih praviteliv gercogiv Bavariyi Saksoniyi Frankoniyi Zi smertyu Lyudovika IV v 911 roci nimecka liniya Karolingiv pripinilasya Na radi v Forhgejmi knyazi Shidno Frankskogo korolivstva obrali novim monarhom Konrada I gercoga Frankoniyi i pleminnika pomerlogo korolya Vladni povnovazhennya uzurpuvali regionalni praviteli centralna vlada praktichno perestala kontrolyuvati stan sprav u gercogstvah Konrad I pomer zapovidayuchi prestol gercogu Saksoniyi Genrihu I Ptaholovu 918 936 yakij buv obranij korolem v 919 roci Ale chastina feodaliv ne viznala Genriha obravshi v 919 roci korolem Arnulfa Zlogo gercoga Bavariyi U litopisnomu zapisu pro cej fakt vpershe bulo zgadano viraz Nimecke korolivstvo lat regnum teutonicorum sho neridko vvazhayetsya momentom viniknennya na misci Shidno Frankskogo korolivstva novoyi derzhavi korolivstva Nimechchini U 921 roci Arnulf Zlij viznav korolya Genriha I Ptaholova U tomu zh 921 Genrih uklav v Bonni dogovir z korolem Zahidno Frankskogo korolivstva Karlom Prostuvatim Pri comu Genrih imenuvavsya korolem shidnih frankiv lat rex Francorum orientalium U 936 roci pislya smerti Genriha I korolem Shidno Frankskogo korolivstva buv obranij jogo sin Otton I U 962 roci Otton I prijnyav titul imperator rimlyan i frankiv lat imperator Romanorum et Francorum Cej rik vvazhayetsya rokom zasnuvannya Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi DzherelaCya stattya ne mistit posilan na dzherela Vi mozhete dopomogti polipshiti cyu stattyu dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno veresen 2019 Div takozhFranki Zahidne Frankske korolivstvo