Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Племінні герцогства (нім. Stammesherzogtum) — традиційна назва для групи декількох найбільших князівств, що утворились у складі Східно-Франкського королівства (Німеччини) у IX—X століттях на основі територій, що раніше займали різноманітні племена германців. Ці князівства поступово досягли значного рівня незалежності від королів Німеччини й упродовж декількох століть після падіння Каролінгів відігравали роль базових державних утворень «Священної Римської імперії». Розвиток феодалізму і сепаратистських тенденцій в Німеччині призвели у XII столітті до розпаду герцогств. Проте традиція виділення декількох найбільших «племінних» регіонів збереглась й пізніше знайшли свій відбиток в системі курфюрств та імперських округів.
Зазвичай виділяють наступні п'ять племінних герцогств:
Розселення німецьких племен
У період Великого переселення народів різноманітні німецькі племена розселились територією сучасної Німеччини. Північно-західні регіони, вздовж берегів Північного моря та нижньої течії Ельби зайняли сакси. На південний схід розселились тюринги. Землі на схід від Рейну займали франки. Території у верхів'ях Рейну, Майну та Дунаю були заселені алеманами і свевами. Південно-західні області Німеччини після розгрому ругіїв Одоакром у V столітті перейшли під владу баварів. Ці п'ять німецьких племен стали родоначальниками ранньофеодальних державних утворень, що склали королівство Німеччину після краху імперії Каролінгів: на землях саксів виникла Саксонія, тюрингів — Тюрингія, франків — Франконія, аллеманів — Швабія, а баварів — Баварія.
Виникнення й розвиток держав
Саксонія
Сакси, імовірно, були єдиними з німецьких племен, хто зберіг свою національну ідентичність до часів Карла Великого. Вони доволі пізно увійшли до складу імперії Каролінгів (після війн 772—804 років). В умовах необхідності самостійно організовувати відсіч норманам і балтійським слов'янам, до кінця IX століття склалось герцогство Саксонія із власною династією. Воно розповсюдило свою владу на прилеглу Тюрингію й частину земель, відвойованих у західних слов'ян, де сформувалась система прикордонних марок. Представники Саксонської династії у 919 році успадкували престол королівства Німеччина, а 961 року відродили Священну Римську імперію. У першій половині XII століття Саксонія перейшла під владу дому Вельфів, які розгорнули тривалу боротьбу з імператорами династії Гогенштауфенів. Поразка Вельфів від Фрідріха I Барбаросси призвело 1181 року до розділу герцогства Саксонія на декілька феодальних і церковних володінь. Пізніше сформувались два центри влади на саксонських територіях — курфюрство Саксонія (сучасна федеральна земля Саксонія) на південному сході і герцогство Брауншвейг-Люнебург (з кінця XVII століття — королівство Ганновер, сучасна земля Нижня Саксонія).
Тюрингія
Тюрингів було завойовано франками близько 550 року, а після розпаду імперії Каролінгів утворилось невелике (пізніше ). Однак у XIII столітті воно розпалось: у західній частині сформувалось ландграфство Гессен, а східна частина (сучасна земля Тюрингія) перейшла під владу дому Веттінів із Майсенської марки й пізніше було розподілено між численними нащадками цієї династії.
Франконія
Територія Франконії здавна входила до складу франкського королівства Австразії, а після припинення династії Каролінгів на початку X століття утворилось широке Франконське герцогство, чий правитель Конрад I був обраний королем Німеччини. Однак у другій половині X століття імператор Оттон I Великий завоював Франконію й розподілив її між різними церковними державами (Вюрцбург, Фульда, Бамберг). У західній частині нащадки франконських герцогів зберегли частину володінь та у XI столітті навіть отримали імперський престол (Салічна династія). Ця територія стала основою майбутнього курфюрства Пфальцького. Східна Франконія пізніше увійшла до складу Баварії.
Швабія
Свеви, що пішли у V столітті на Піренейський півострів, дали свою назву герцогству Швабії (сучасна земля Баден-Вюртемберг), що виникло у IX столітті на землях, заселених після уходу свевів алеманнами. У цьому герцогстві династії змінювали одна іншу, поки 1079 року влада не перейшла до Гогенштауфенів, за яких Швабія стала найважливішим німецьким князівством, а сама Священна Римська імперія пережила свій найвищий підйом. Але після смерті останнього імператора з дому Гогенштауфенів у 1268 році Швабія швидко розпалась, а на її території утворилось декілька десятків, а пізніше — понад сотню, феодальних володінь. Лише у XVI столітті почалось возвеличення двох найбільших швабських князівств — маркграфства Баден і герцогства Вюртемберг. Після Наполеонівських війн цим двом державам вдалось об'єднати територію колишнього герцогства Швабія.
Баварія
Бавари були, ймовірно, нащадками ругіїв, розбитих королем Одоакром у 487 році, й найдавнішого кельтського населення сучасної Чехії. Вони досить рано визнали верховну владу франків, однак пізніше сформували власне герцогство під управлінням династії . У середині VIII століття Баварія увійшла до складу імперії Карла Великого, але вже наприкінці IX століття баварські землі були передані Луїтпольду, який відновив стародавнє герцогство Баварія. Воно стало одним з найбільших та найвпливовіших в імперії, а в період правління баварських герцогів із дому Вельфів стало головною територіальною опорою аристократичної опозиції німецьким імператорам. 1180 року Баварія перейшла під владу династії Віттельсбахів, які правили тут до 1918 року. На відміну від інших племінних герцогств, Баварії вдалось достатньо швидко подолати період феодальної роздробленості й з XVI століття Баварія однією з найбільших німецьких держав.
Лотарингія
На відміну від інших племінних герцогств Лотарингія не являла собою етнічно-культурної спільності. Виникла 855 року внаслідок розділу володінь імператора Лотаря I, включала до свого складу різнорідні у національному та географічному плані області сучасних Нідерландів, Бельгії, Люксембургу, Рейнланд-Пфальцу, Ельзасу та Французької Лотарингії. Після припинення династії Каролінгів на початку X століття було сформовано герцогство Лотарингія, однак вже 959/965 року воно розпалось на дві держави: Нижня Лотарингія і Верхня Лотарингія. Перша припинила своє існування наприкінці XII століття й на його уламках виникли герцогства Брабант, Гелдерн, графство Голландія тощо. Інша проіснувала довше, до 1736 року, коли її було приєднано до Франції. Віднесення Лотарингії до одного з племінних герцогств багато в чому суперечливе, ймовірно, базується на територіальній величині цього державного утворення й бажанні замінити як німецькотворче князівство Тюрингію, що швидко втратила незалежність.
Система влади у герцогствах
Первинно на чолі племінних герцогств стояли, ймовірно, вожді відповідних німецьких племен, оточені воєнною знаттю. У період імперії Каролінгів ці вожді прийняли титул герцога як елемент культури Каролінгського відродження і нової системи феодалізму. Герцоги привласнили собі право призначення єпископів, абатів і, часто, графів на території своїх князівств, формуючи таким чином регіональну владну еліту, незалежну від імператорів. Після смерті останнього німецького короля з династії Каролінгів герцоги взяли на себе функцію обрання нового короля. У подальшому ця традиція трансформувалась в інституцію курфюрстів-виборців Священної Римської імперії.
У той же час, утворення племінних герцогств — регіональних центрів влади у Німеччині, сприяло посиленню антагонізму між різними династіями й аристократичними групами в імперії, що вело до безперервних війн, боротьби за імперський престол та заколотів. Це значно послаблювало Німецьке королівство і стало однією з причин його фактичного розпаду.
Племінну складову в системі влади в герцогствах для періоду після Каролінгів слід розуміти не в сенсі етнічної єдності та відокремленості, а скоріше як вказівник на наявність достатньо закритого шару місцевої еліти. Ця еліта первинно очолювалась франкськими аристократами, але з плином часу все більшого значення набувала місцева німецька регіональна знать, чиї традиції якщо й походили з часів германських племен, то в істотній мірі вже втратили родове забарвлення.
Посилання
- «Племінні герцогства» і марки (англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Pleminni gercogstva nim Stammesherzogtum tradicijna nazva dlya grupi dekilkoh najbilshih knyazivstv sho utvorilis u skladi Shidno Frankskogo korolivstva Nimechchini u IX X stolittyah na osnovi teritorij sho ranishe zajmali riznomanitni plemena germanciv Ci knyazivstva postupovo dosyagli znachnogo rivnya nezalezhnosti vid koroliv Nimechchini j uprodovzh dekilkoh stolit pislya padinnya Karolingiv vidigravali rol bazovih derzhavnih utvoren Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi Rozvitok feodalizmu i separatistskih tendencij v Nimechchini prizveli u XII stolitti do rozpadu gercogstv Prote tradiciya vidilennya dekilkoh najbilshih pleminnih regioniv zbereglas j piznishe znajshli svij vidbitok v sistemi kurfyurstv ta imperskih okrugiv Zazvichaj vidilyayut nastupni p yat pleminnih gercogstv Saksoniya Frankoniya Bavariya Shvabiya Lotaringiya abo za inshoyu tradiciyeyu Tyuringiya Rozselennya nimeckih plemenU period Velikogo pereselennya narodiv riznomanitni nimecki plemena rozselilis teritoriyeyu suchasnoyi Nimechchini Pivnichno zahidni regioni vzdovzh beregiv Pivnichnogo morya ta nizhnoyi techiyi Elbi zajnyali saksi Na pivdennij shid rozselilis tyuringi Zemli na shid vid Rejnu zajmali franki Teritoriyi u verhiv yah Rejnu Majnu ta Dunayu buli zaseleni alemanami i svevami Pivdenno zahidni oblasti Nimechchini pislya rozgromu rugiyiv Odoakrom u V stolitti perejshli pid vladu bavariv Ci p yat nimeckih plemen stali rodonachalnikami rannofeodalnih derzhavnih utvoren sho sklali korolivstvo Nimechchinu pislya krahu imperiyi Karolingiv na zemlyah saksiv vinikla Saksoniya tyuringiv Tyuringiya frankiv Frankoniya allemaniv Shvabiya a bavariv Bavariya Viniknennya j rozvitok derzhavSaksoniya Saksi imovirno buli yedinimi z nimeckih plemen hto zberig svoyu nacionalnu identichnist do chasiv Karla Velikogo Voni dovoli pizno uvijshli do skladu imperiyi Karolingiv pislya vijn 772 804 rokiv V umovah neobhidnosti samostijno organizovuvati vidsich normanam i baltijskim slov yanam do kincya IX stolittya sklalos gercogstvo Saksoniya iz vlasnoyu dinastiyeyu Vono rozpovsyudilo svoyu vladu na prileglu Tyuringiyu j chastinu zemel vidvojovanih u zahidnih slov yan de sformuvalas sistema prikordonnih marok Predstavniki Saksonskoyi dinastiyi u 919 roci uspadkuvali prestol korolivstva Nimechchina a 961 roku vidrodili Svyashennu Rimsku imperiyu U pershij polovini XII stolittya Saksoniya perejshla pid vladu domu Velfiv yaki rozgornuli trivalu borotbu z imperatorami dinastiyi Gogenshtaufeniv Porazka Velfiv vid Fridriha I Barbarossi prizvelo 1181 roku do rozdilu gercogstva Saksoniya na dekilka feodalnih i cerkovnih volodin Piznishe sformuvalis dva centri vladi na saksonskih teritoriyah kurfyurstvo Saksoniya suchasna federalna zemlya Saksoniya na pivdennomu shodi i gercogstvo Braunshvejg Lyuneburg z kincya XVII stolittya korolivstvo Gannover suchasna zemlya Nizhnya Saksoniya Tyuringiya Tyuringiv bulo zavojovano frankami blizko 550 roku a pislya rozpadu imperiyi Karolingiv utvorilos nevelike piznishe Odnak u XIII stolitti vono rozpalos u zahidnij chastini sformuvalos landgrafstvo Gessen a shidna chastina suchasna zemlya Tyuringiya perejshla pid vladu domu Vettiniv iz Majsenskoyi marki j piznishe bulo rozpodileno mizh chislennimi nashadkami ciyeyi dinastiyi Frankoniya Teritoriya Frankoniyi zdavna vhodila do skladu frankskogo korolivstva Avstraziyi a pislya pripinennya dinastiyi Karolingiv na pochatku X stolittya utvorilos shiroke Frankonske gercogstvo chij pravitel Konrad I buv obranij korolem Nimechchini Odnak u drugij polovini X stolittya imperator Otton I Velikij zavoyuvav Frankoniyu j rozpodiliv yiyi mizh riznimi cerkovnimi derzhavami Vyurcburg Fulda Bamberg U zahidnij chastini nashadki frankonskih gercogiv zberegli chastinu volodin ta u XI stolitti navit otrimali imperskij prestol Salichna dinastiya Cya teritoriya stala osnovoyu majbutnogo kurfyurstva Pfalckogo Shidna Frankoniya piznishe uvijshla do skladu Bavariyi Shvabiya Svevi sho pishli u V stolitti na Pirenejskij pivostriv dali svoyu nazvu gercogstvu Shvabiyi suchasna zemlya Baden Vyurtemberg sho viniklo u IX stolitti na zemlyah zaselenih pislya uhodu sveviv alemannami U comu gercogstvi dinastiyi zminyuvali odna inshu poki 1079 roku vlada ne perejshla do Gogenshtaufeniv za yakih Shvabiya stala najvazhlivishim nimeckim knyazivstvom a sama Svyashenna Rimska imperiya perezhila svij najvishij pidjom Ale pislya smerti ostannogo imperatora z domu Gogenshtaufeniv u 1268 roci Shvabiya shvidko rozpalas a na yiyi teritoriyi utvorilos dekilka desyatkiv a piznishe ponad sotnyu feodalnih volodin Lishe u XVI stolitti pochalos vozvelichennya dvoh najbilshih shvabskih knyazivstv markgrafstva Baden i gercogstva Vyurtemberg Pislya Napoleonivskih vijn cim dvom derzhavam vdalos ob yednati teritoriyu kolishnogo gercogstva Shvabiya Bavariya Bavari buli jmovirno nashadkami rugiyiv rozbitih korolem Odoakrom u 487 roci j najdavnishogo keltskogo naselennya suchasnoyi Chehiyi Voni dosit rano viznali verhovnu vladu frankiv odnak piznishe sformuvali vlasne gercogstvo pid upravlinnyam dinastiyi U seredini VIII stolittya Bavariya uvijshla do skladu imperiyi Karla Velikogo ale vzhe naprikinci IX stolittya bavarski zemli buli peredani Luyitpoldu yakij vidnoviv starodavnye gercogstvo Bavariya Vono stalo odnim z najbilshih ta najvplivovishih v imperiyi a v period pravlinnya bavarskih gercogiv iz domu Velfiv stalo golovnoyu teritorialnoyu oporoyu aristokratichnoyi opoziciyi nimeckim imperatoram 1180 roku Bavariya perejshla pid vladu dinastiyi Vittelsbahiv yaki pravili tut do 1918 roku Na vidminu vid inshih pleminnih gercogstv Bavariyi vdalos dostatno shvidko podolati period feodalnoyi rozdroblenosti j z XVI stolittya Bavariya odniyeyu z najbilshih nimeckih derzhav Lotaringiya Na vidminu vid inshih pleminnih gercogstv Lotaringiya ne yavlyala soboyu etnichno kulturnoyi spilnosti Vinikla 855 roku vnaslidok rozdilu volodin imperatora Lotarya I vklyuchala do svogo skladu riznoridni u nacionalnomu ta geografichnomu plani oblasti suchasnih Niderlandiv Belgiyi Lyuksemburgu Rejnland Pfalcu Elzasu ta Francuzkoyi Lotaringiyi Pislya pripinennya dinastiyi Karolingiv na pochatku X stolittya bulo sformovano gercogstvo Lotaringiya odnak vzhe 959 965 roku vono rozpalos na dvi derzhavi Nizhnya Lotaringiya i Verhnya Lotaringiya Persha pripinila svoye isnuvannya naprikinci XII stolittya j na jogo ulamkah vinikli gercogstva Brabant Geldern grafstvo Gollandiya tosho Insha proisnuvala dovshe do 1736 roku koli yiyi bulo priyednano do Franciyi Vidnesennya Lotaringiyi do odnogo z pleminnih gercogstv bagato v chomu superechlive jmovirno bazuyetsya na teritorialnij velichini cogo derzhavnogo utvorennya j bazhanni zaminiti yak nimeckotvorche knyazivstvo Tyuringiyu sho shvidko vtratila nezalezhnist Sistema vladi u gercogstvahPervinno na choli pleminnih gercogstv stoyali jmovirno vozhdi vidpovidnih nimeckih plemen otocheni voyennoyu znattyu U period imperiyi Karolingiv ci vozhdi prijnyali titul gercoga yak element kulturi Karolingskogo vidrodzhennya i novoyi sistemi feodalizmu Gercogi privlasnili sobi pravo priznachennya yepiskopiv abativ i chasto grafiv na teritoriyi svoyih knyazivstv formuyuchi takim chinom regionalnu vladnu elitu nezalezhnu vid imperatoriv Pislya smerti ostannogo nimeckogo korolya z dinastiyi Karolingiv gercogi vzyali na sebe funkciyu obrannya novogo korolya U podalshomu cya tradiciya transformuvalas v instituciyu kurfyurstiv viborciv Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi U toj zhe chas utvorennya pleminnih gercogstv regionalnih centriv vladi u Nimechchini spriyalo posilennyu antagonizmu mizh riznimi dinastiyami j aristokratichnimi grupami v imperiyi sho velo do bezperervnih vijn borotbi za imperskij prestol ta zakolotiv Ce znachno poslablyuvalo Nimecke korolivstvo i stalo odniyeyu z prichin jogo faktichnogo rozpadu Pleminnu skladovu v sistemi vladi v gercogstvah dlya periodu pislya Karolingiv slid rozumiti ne v sensi etnichnoyi yednosti ta vidokremlenosti a skorishe yak vkazivnik na nayavnist dostatno zakritogo sharu miscevoyi eliti Cya elita pervinno ocholyuvalas frankskimi aristokratami ale z plinom chasu vse bilshogo znachennya nabuvala misceva nimecka regionalna znat chiyi tradiciyi yaksho j pohodili z chasiv germanskih plemen to v istotnij miri vzhe vtratili rodove zabarvlennya Posilannya Pleminni gercogstva i marki angl