Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інші вулиці з такою назвою Стрийська вулиця Вулиця Стрийська одна з семи магістральних вулиць Л

Стрийська вулиця (Львів)

Стрийська вулиця (Львів)
У Вікіпедії є статті про інші вулиці з такою назвою: Стрийська вулиця.

Вулиця Стрийська — одна з семи магістральних вулиць Львова. Починається від вул. Івана Франка в Галицькому районі, а закінчується на міській окружній дорозі, пролягаючи по межі Франківського і Сихівського районів.

Вулиця Стрийська
Львів
image
Місцевість Боднарівка, Вулька, , Снопків
Район Галицький, Сихівський, Франківський
Назва на честь м. Стрий
Колишні назви
Стрийська дорога, Стрийєрштрассе
польського періоду (польською) Stryjska droga, Stryjska
радянського періоду (російською) Стрыйская
Загальні відомості
Протяжність бл. 7 500 м
Координати початку 49°49′45″ пн. ш. 24°01′55″ сх. д. / 49.829250° пн. ш. 24.032028° сх. д. / 49.829250; 24.032028Координати: 49°49′45″ пн. ш. 24°01′55″ сх. д. / 49.829250° пн. ш. 24.032028° сх. д. / 49.829250; 24.032028
Координати кінця 49°46′09″ пн. ш. 24°00′51″ сх. д. / 49.76917° пн. ш. 24.014250° сх. д. / 49.76917; 24.014250
поштові індекси 79011, 79026, 79031
Транспорт
Автобуси № 3а
Тролейбуси № 3, 25, 20
Маршрутні таксі № 40, 25, 1004, 131, 133
Зупинки громадського транспорту «Стрийський парк», «Сахарова», «Лазаренка», «Автобусний завод», «Наукова», «Скорини», «Гашека», «Максимовича», «Автовокзал»
Рух двосторонній
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура
Храми Церква Блаженних мучеників УГКЦ, церква Святих Мучеників Бориса і Гліба, церква святої Софії — Премудрості Божої, церква святого Володимира Великого
Державні установи ДПА у Львівській області
Навчальні заклади ЗОШ № 32, № 86
Заклади культури стадіон «Арена Львів», РЦ «Скай Парк»
Поштові відділення ВПЗ № 11, ВПЗ № 26, ВПЗ № 31
Забудова кінець XIX — початок XIX ст.; класицизм, віденська сецесія, польський конструктивізм, радянський функціоналізм 1950-х—1980-х, сучасна житлова багатоповерхова
Комерція ТЦ «Максимум»
Підприємства Львівський автобусний завод, каменеобробний завод «Каменяр», Львівський бронетанковий завод
Парки Стрийський парк, Парк культури, Парк «Боднарівка»
Зовнішні посилання
У проєкті OpenStreetMap r2277463
Мапа
image Вулиця Стрийська у Вікісховищі

Прилучаються вулиці Івана Рутковича, , Літня, Героїв Майдану, Академіка Сахарова, Козельницька, , Академіка Лазаренка, Луганська, Персенківка, Володимира Великого, Івана Рубчака, Наукова, Хуторівка, Трускавецька, Михайла Максимовича, Вернадського, Карла Мікльоша.

Серед львівських вулиць Стрийська — одна з найдовших (близько 7,5 км), одна з вулиць із найстарішими назвами (поточна назва — з 1626 року) та одна з вулиць із найбільшою кількістю населення.

Історія

Вулиця виникла на місці шляху до міста Стрий на Львівщині, у 1626 році зафіксовано її назву — Стрийська дорога. Втім, до кінця XVIII століття на Стрий їздили переважно вул. Зеленою — через Давидів, Вовків, Раковець, і лише на початку XIX століття проклали цісарську дорогу (тобто шосе, зведене коштом держави) вздовж сучасної Стрийської вулиці. Не пізніше 1805 року вулиця вже мала сучасну назву — Стрийська, у період нацистської окупації Львова, з листопада 1941 року по липень 1944 року — Стрийєрштрассе.

У листопаді 1918 року вулиця Стрийська стала одним із місць найзапекліших боїв битви за Львів, по ній пролягла лінії фронту, а Кадетська школа (сучасна Академія сухопутних військ) стала одним із найважливіших осередків польського опору.

Навесні 1932 року вулиця Стрийська знову стала ареною визвольної боротьби українського народу: 22 березня підпільник ОУН Юрій Березинський убив комісара польської поліції у Львові Е. Чеховського. Замах, спланований Романом Шухевичем, стався поблизу Стрийського цвинтаря, в місці, де вулиця Стрийська повертає на південь.

З 1930 по 1933 рік у Львові щорічно проводили авторалі «Гран-прі де Леополь». Однією з вулиць, по яких пролягала траса ралі, була Стрийська. У 1933 році, після кількох смертельних аварій змагання припинили.

У 2010—2011 роках, в рамках підготовки до Євро—2012, дорожнє покриття вулиці пройшло глибокий капітальний ремонт (зі зняттям верхнього шару старого асфальту).

6 липня 2023 року, Львів зазнав найбільшого ракетного удару ВКС РФ по цивільній інфраструктурі за весь час повномасштабного вторгнення РФ в Україну. Найбільших руйнувань після обстрілу зазнали чотири будинки на вул. Стрийській – № 62, 64, 66, 68, які практично зруйновані. Внаслідок ракетного обстрілу 10 людей загинуло, 48 отримали травми; 17 будинків пошкоджено; вибито близько 3000 вікон, з яких 596 — дерев'яні. Серйозних уражень зазнало 60 помешкань, а також пошкоджено 50 автомобілів.

Забудова

Від початку вулиці до вулиці Героїв Майдану

image
Початок вулиці Стрийської

На початку сучасної вулиці Стрийської (у нижній частині сучасного Стрийського парку) у 1786 році, згідно з розпорядженням цісаря Йозефа II Габсбурга від 11 грудня 1783 року, відкрили старий Стрийський цвинтар для мешканців Галицького передмістя, яке проіснувало на цьому місці до 1823 року. Пізніше його перенесли на , де розташована верхня тераса Парку культури імені Богдана Хмельницького та колись розташовувався Військовий меморіал (між вулицями Лижв'ярською та Стрийською). Після закриття у 1875 році Городоцького цвинтаря на цьому цвинтарі ховали також парафіян собору святого Юра і костелу святої Марії Магдалини, а після його розширення у 1881 році — всіх померлих мешканців Галицького і Краківського передмість. Офіційно цвинтар функціонував до 1893 року, проте підпоховання відбувалися до 1920-х років. Під час Другої світової війни тут ховали німецьких військовиків, що померли у шпиталях. Наприкінці 1940-х років цвинтар ліквідували, деякі надгробки перенесли на Личаківський та Янівський цвинтарі, проте і в 1960-х роках тут знаходили людські рештки.

Частина земель біля Стрийського цвинтаря, на початку XX століття належала Товариству ковзанярів, яке влаштувало тут літні корти та ковзанку. Також у цій місцевості з початку XX століття функціонувала цегельня Нойвонера, яка закрилася ще до 1940-х років, пізніше на місці глиняного кар'єру звели невеликий стадіон. У 1947—1952 роках на місці цвинтаря та цегельні утворили парк імені Богдана Хмельницького, в якому 1970 року спорудили Монумент бойової слави радянських Збройних Сил (скульптори Д. Крвавич, Е. Мисько, Я. Мотика, О. Пирожков, архітектори М. Вендзилович, А. Огранович), відзначений 1972 року Державною премією Української РСР імені Тараса Шевченка, а 1974 року — золотою медаллю імені М. Грекова Академії мистецтв СРСР.

Початкова ділянка непарної сторони вулиці забудована рядом кам'яниць початку XX століття у стилі історизму.

  • № 1 — тут за радянських часів діяв магазин «Продукти».
  • № 3 — будинок зведений на межі XIX—XX століть, рясно декорований ліпниною та керамічною плиткою.
  • № 4 і № 6 — будинки зведений у 1905—1906 роках у стилі декоративної сецесії за проєктом Августа Богохвальського, збереглися металеві сецесійні брами. У будинку № 4 у 1950-х роках був ремонт бляхарського посуду.
  • № 5 (інша адреса — вул. Рутковича, 2) — наріжний житловий будинок зведений за проєктом Міхала Ковальчука у 1896—1897 роках. Необарокове скульптурне оздоблення виконав скульптор Броніслав Солтис.
  • № 7 — одноповерховий будинок, оздоблений у стилі історизму, належав родині Шиманських.
  • № 12 — колишня вілла Белтовських. Тут мешкав і працював скульптор і художник, професор Юліуш Белтовський.
  • № 18 і № 20 — будинки зведені у 1907—1908 роках фірмою Івана Левинського у стилі раціональної сецесії.
  • № 22, 24, 26 — будинки побудовані у 1906 році фірмою Івана Левинського за проєктом архітектора Наполеона Лущкевича. Фасади будинків оздоблені у стилі декоративної сецесії, з маскаронами та рослинними орнаментами. У будинку № 22 мешкали скульптор Петро Гарасимович і професор Казимир Квєтнєвський. У будинку № 26 мешкав фармаколог Леон Попєльський, а також діяв «Будинок руської студентської молоді імені Айтала Юліяновича Ясеницького» — гуртожиток для студентів із русофільських родин, заснований суддею Айталом Ясеницьким. Також в одному з цих будинків у 1911—1939 роках мешкав антрополог Ян Чекановський, який став всесвітньо відомим завдяки низці експедицій до Африки.

На непарному боці вулиці після будинку № 11 починається Стрийський парк. На парному боці будинком № 26 завершується частина старої, початку XX століття, забудови вулиці і починається ділянка новішої забудови.

  • № 28 — будинок зведений у 1971 році за проєктом архітектора Олега Радомського для наукових працівників Академії наук УРСР. За радянських часів тут був магазин «Продукти» та продуктовий магазин для інвалідів війни. В будинку у 1990—2006 роках мешкав учений-економіст, професор Степан Злупко.
image
Храм Блаженних мучеників УГКЦ
  • № 36—42 — комплекс будинків на 86 квартир, побудований у 1928—1930 роках у стилі функціоналізму. Призначався для працівників закладу соціального забезпечення (пол. ZUS). Комплекс, зведених за проєктом Вітольда Мінкевича, складається з трьох об'ємів — 6-поверхового центрального і двох 5-поверхових бічних, що утворюють глибокий курдонер із бічними проїздами. У цих будинках вперше у Львові було впроваджено центральне опалення, також фасади відрізняються великою кількістю балконів і лоджій. З архітектурної точки зору цей житловий комплекс започаткував функціоналістичний напрям у житловому будівництві Львова. За радянських часів у будинку № 36 були магазин канцтоварів і «Воєнторг». 6 липня 2012 року на будинку під № 38 відкрито меморіальну таблицю на честь польського діяча Яцека Куроня, який провів тут свої дитячі роки. У 2021 році в межах програми «100 років модернізму у Львові» Бюро спадщини ознакувало комплекс будинків інформаційною табличкою.
  • № 44—48 — ряд чотириповерхових будинків, зведених у 1935—1936 роках на місці дерев'яних бараків для безробітних, що стояли тут на початку XX століття. В архітектурному плані ці будинки були подібні до сусіднього комплексу № 36—42, тому разом з останніми утворили своєрідний мікрорайон, відомий серед львів'ян під назвою «На Гірці». У будинку № 46 у 1938—1941 роках мешкав письменник Ярослав Галан, що засвідчує меморіальна дошка, встановлена на будинку у 1959 році. У будинку № 44 за радянських часів містилася майстерня з ремонту взуття.

Остання на цьому відтинку вулиці будівля — руїни будинку колишнього «Музею історії військ Червонопрапорного Прикарпатського військового округу» (№ 48-а), що стоїть на місці колишнього Стрийського цвинтаря. Музей був заснований 7 травня 1965 року, спочатку розміщувався на вулиці Личаківській, 99, проте у 1974 році переїхав до нового, спеціально зведеного приміщення на Стрийській; урочисте відкриття відбулося 12 липня 1974 року. Будівля музею зведена у 1974 році за проєктом архітекторів О. Гуковича та А. Симбірцевої. Вона мала вигляд майже правильного куба, візуально розділеного на дві частини — обличкований червоним гранітом перший поверх та білосніжну двоповерхову верхню частину, розчленовану вертикально світловими прорізами. Музей складався з шести виставкових залів, конференц-залу та діорами «На Львівському напрямку», виготовленої художниками студії імені М. Грекова П. Жигимонтом та О.  Афанасьєвим. На алеї, що вела до музею, були встановлені чотири стели з червоного граніту, із викарбуваними назвами 79 військових частин, які брали участь у Львівсько-Сандомірській операції (перенесені до в/ч А-0284 У травня 1995 року рішенням командувача військ Прикарпатського військового округу музей перенесли до військової частини А-0284 на вулиці Стрийській, 88, і 8 травня 1996 року відкрили під назвою «Музей історії військ Прикарпатського військового округу». З кінця 1990-х років будівлю колишнього музею планували перебудувати під готель, проте будівництво зупинилося. У 2018 році цю ділянку міська рада продала новому власнику, тут з 2019 року планується збудувати багатоповерховий готель мережі , проте будівництво хмарочосу, запланована висота якого влітку 2019 року змінилася з 34 до 72 м, на погано пристосованій для цього місцевості, у буферній зоні ЮНЕСКО та на місці колишнього кладовища викликало активний спротив як львівських архітекторів, так і місцевих мешканців.

Від вулиці Героїв Майдану до вулиці Луганської та залізниці

image
Блок будинків № 50-76
image
Будинок № 78

Біля перетину з вулицею Героїв Майдану вулиця Стрийська круто повертає на південь, пролягаючи по межі Франківського і Сихівського районів. На непарному боці вулиці продовжується Стрийський парк, на парному боці, на розі з вулицею Героїв Майдану, розташовані будівлі Національної академії сухопутних військ, зведені у 1897—1899 роках для Цісарсько-королівської школи піхоти. У первісному комплексі було чотири основних будівлі (навчальний корпус, шпиталь, будинок для персоналу і дім коменданта школи), різні допоміжні господарські будівлі, плац, кегельбан, спортивні майданчики і тенісний корт. За часів Другої Польської Республіки тут розміщувався Львівський корпус кадетів імені Ю. Пілсудського, тоді ж добудували ще один великий корпус. Під час Другої світової війни в кадетському корпусі містився німецький військовий шпиталь. У радянський період комплекс зайняло Вище військово-політичне училище, для якого у 1970—1980-х роках збудували клуб, гуртожитки та інші споруди.

Далі на південь, між Стрийською та вулицею Академіка Сахарова, розташовувався завод «Львівприлад». На цьому місці у середині 1939 року почали будувати нові корпуси Львівського політехнічного інституту. Будівництво перервала Друга світова війна. Після війни, радянська влада спершу вирішила продовжити будівництво, архітектори М. Мікула, А. Бахматов і розробили проєкт нового корпусу нафтового факультету Львівської політехніки, який мав стати одним з найбільших — обсягом понад 90 тис. м³ — нових громадських будинків у повоєнному Львові. За цим проєктом мала постати велика п'ятиповерхова будівля у стилістиці сталінського ампіру: з шестиколонним портиком, пілястрами та багатим скульптурним оздобленням, із бічною вежею зі шпилем. Втім, цей проєкт так і не був втілений у життя, натомість, на місці недобудованих корпусів постали цехи секретного воєнного заводу «Львівприлад» («поштова скринька № 49»). У 2017 році будівлі колишнього заводу «Львівприлад» знесли задля створення на цій ділянці інноваційного парку LvivTech.City. Інноваційний парк складатиметься з двох частин — офісної та житлової. Перша черга будівництва — офісна частина, що має складатися з трьох будівель — двох п'ятиповерхових та однієї одинадцятиповерхової та будуть розташовані безпосередньо з вул. Стрийської. Площа офісних будівель разом з підземним паркувальним майданчиком складатиме понад 60 000 м². Друга черга будівництва — житлова частина з шести житлових багатоповерхівок, що будуть розташовані за офісними будівлями. Площа житлової забудови разом об'єктами комерції та соціальної інфраструктури (дитячим садком, медичним центром, сервісними службами) складатиме понад 42 000 м². Підземний паркінг в офісній зоні буде розрахований на понад 250 паркувальних місць, а у житловій — на понад 550. Першу чергу інноваційного парку LvivTech.City мали ввести в експлуатацію наприкінці 2018 року, а загалом будівництво триватиме до 2020—2021 років.

  • № 50—76в — на розі з вулицею Академіка Сахарова розташований комплекс із 16 будинків, зведених у 1930 році за проєктом архітектора Міхала Риби. Цей комплекс у стилі раннього функціоналізму, побудований довкола великого закритого подвір'я, призначався переважно для викладачів Львівської Політехніки та мав народну назву «Міські будинки». У 1950-х роках у будинку № 52 в 1950-х роках розміщувалася дитяча трудова колонія № 2, у будинку № 66 — майстерня з ремонту взуття.
  • № 78 — шестисекційний дев'ятиповерховий житловий будинок, розміщених під кутом до вул. Сахарова. Зведені за індивідуальним проєктом (архітектор В. Дорошенко) у 1970-х роках на місці колишньої (Стрийської рогатки). За радянських часів у будинку діяв магазин «Продукти» та відділення поштового зв'язку № 26.
  • № 80—86 — 3-4-поверховий житловий будинок пенсійного закладу Міських електричних мереж. Проєкт 1927 року, авторства архітекторів Владислава Дердацького та Станіслава Ревуцького, реалізований до середини 1928 року. Проєкт огорожі та двох менших окремих корпусів так і не був втілений у життя.. За часів СРСР у будинку діяла філія бібліотеки для дорослих Радянського району. За цим будинком за польських часів діяла велика пекарня Юзефа Маковського, за радянських часів — хлібозавод № 3. У XXI столітті будівлі хлібозаводу знесли, на їх місці споруджений багатоповерховий ЖК «Park Tower».

Далі по парній стороні вулиці розташовані будівлі військової частини A-0284, де базується 80-та окрема десантно-штурмова бригада. Казарми зведені в середині 1950-х років, а в 1956 році сюди перевели 5-й мотострілецький полк, що до цього часу базувався у Стрийському парку. На місці військової частини за польських часів було два стадіони: футбольного клубу «Погонь», дворазового чемпіона Польщі, та Товариства рухомих забав. Стадіон ФК «Погонь» був зведений у 1912 році. На стадіоні Товариства рухомих забав регулярно проводилися змагання з різних видів спорту — футболу, хокею, тенісу, стрільби з луку тощо.

На розі з вулицею Лазаренка у 1950-х роках звели два симетрично розташовані чотириповерхових будинки (вул. Лазаренка, 1 і 2), що акцентують початок вулиці Лазаренка, утворюючи своєрідні «пропілеї». Ці будинки, однакові за формою, — наочна ілюстрація тогочасної «боротьби з надмірностями в архітектурі»: будинок ліворуч має ліпне оздоблення, характерне для сталінської архітектури, та балкони з балясинами, а будинок праворуч, зведений лише кількома місяцями пізніше, вже позбавлений декору та має прості балкони зі стандартними металевими решітками. Завершує забудову даного відтинка Стрийської будівля головного корпусу проєктного інституту «Гірхімпром», зведена у 1950-х роках і оздоблена традиційними для того часу пілястрами та декорованими карнизами.

На непарному боці вулиці приблизно навпроти будинку № 80-86 закінчується територія Стрийського парку. Тут розташована станція дитячої залізниці «Сонячна» (первісно — «Дитяче містечко») Львівської дитячої залізниці, прокладеної у 1953 році. На цьому місці до 1910-х років існував велотрек, а в 1911 році був закладений спортивний майдан «Український город» і побудований стадіон товариства «Сокіл-Батько», дерев'яні трибуни якого були зведені за проєктом архітектора Євгена Нагірного і стилізовані під народну архітектуру. У 1938 році польська влада відібрала у товариства стадіон «для цілей оборони краю». У 1950—1953 роках на місці стадіону створили дитячий парк, проклали алею, прикрашену бюстами російських митців та скульптурною групою «Сталін і Горький», збудували парашутну вежу (розібрана у 1960-х роках) та ресторан.

image
Будинок Державної податкової служби (№ 35)

За радянським генпланом 1960-х років, який передбачав перехід від моноцентричної концепції розвитку міста до поліцентричної, на непарному боці Стрийської мав постати комплекс адміністративних і громадських будівель обласного та міського значення — так званий південний підцентр, що повинен був розвантажити центр міста. На цьому місці з 1889 року до 1920-х років існував іподром Товариства вирощування коней, у 1923 році був зведений стадіон львівського спортивного клубу «Чарні» (після війни — «Динамо»). На стадіоні «Чарні» були бігові доріжки, футбольне поле, велотрек і тенісні корти. У 1963 році на цьому стадіоні відбувся перший офіційний матч ФК «Карпати». У 1980-х роках його залишки, як і залишки сусіднього стадіону товариства «Сокіл-батько», були остаточно ліквідовані. У 1986 році почалося будівництво першої черги підцентру — будинку обласної адміністрації, який мав стати композиційним центром комплексу, Будинку офіцерів Західного військового округу та Інституту українознавства НАНУ. 14-поверховий будинок обласної адміністрації (№ 35), зведений за проєктом архітекторів О. Базюка, В. Каменщика, М. Кошла, З. Підлісного і В. Куликівського, розташований на відступі від вулиці Стрийської, він Х-подібний у плані та спирається на масивний цокольний поверх. З 1996 року в цій будівлі базується обласна податкова адміністрація. З протилежного від Стрийської боку будинку мав постати круглий виставково-театральний зал обкому КПРС на 800 місць, сполучений із головною будівлею наземним переходом, проте будівництво зупинили ще наприкінці 1980-х років. У вересні 2018 року недобудовану споруду за 10 млн грн викупив Український католицький університет. Північніше будинку податкової у 1980-х роках за проєктом архітекторів В. Красільнікова, О. Агафонова, В. Каменщика та З. Підлісного почали споруджувати Будинок офіцерів і драматичний театр на 900 місць. Втім, це будівництво також заморозили наприкінці 1980-х років, а у 1999 році недобудований театр придбав УКУ. У 2002 році міська рада закріпила за університетом 4 га прилеглої до театру території, що дозволило знести недобудови та спорудити на їх місці університетське містечко УКУ. Наріжний камінь майбутнього студмістечка у червні 2001 року освятив Папа Римський Іван Павло II, втім, активна фаза будівництва почалася лише 2010 року. Проєкт навчального корпусу УКУ розробили у 2001 році архітектори І. Коваленко, Г. Калінін та І. Ковальчук. У 2016 році в центрі студентського містечка побудували церкву Софії Премудрості Божої, ближче до вулиці Стрийської стоїть сучасна дерев'яна церква Блаженних мучеників УГКЦ.

Далі по непарному боку Стрийської за радянських часів був створений парниковий комплекс, у XXI столітті на його місці планується звести так званий Innovation District IT Park — комплекс з офісних будівель, бізнес-центрів, IT-лабораторій, торгового центру, факультету УКУ з інформаційних технологій, готелю, дитячого садка, фітнес-залу та рекреаційної зони.

За колишнім парниковим господарством у 1907—1908 роках А. і К. Каменобродські звели будівлю міської електростанції (сучасна ТЕЦ-1). Проєкт цієї модерністичної із сецесійним декором будівлі розробив у 1907 році Адольф Піллер.

Від залізниці до межі міста

image
Колишній Львівський автобусний завод
image
Будинок № 45а (ЖК «Леви міста»)

За залізницею вулиця Стрийська пролягає по території колишнього села Боднарівка, північна частина якого (від залізниці до вулиці Хуторівка) увійшла до меж Львова, а південна — у 1955 році, утворивши житловий масив Боднарівка.

На розі з вулицею Персенківка розташовані приміщення Львівського заводу будівельних виробів (№ 43 або вул. Персенківка, 2) — колишнього міського бетонного заводу, спорудженого після Першої світової війни.

З непарного боку, біля залізниці з 1920-х років існував міський іподром, перенесений сюди з ділянки, де розташована сучасна будівля податкової адміністрації. Восени 1945 року у цій місцевості почалося будівництво автоскладального заводу, оснащеного трофейним німецьким обладнанням. У 1949 році на базі цього підприємства створили Львівський автобусний завод (№ 45), який випустив свою першу продукцію в 1950 році. З часом територія заводу все розширювалася, зокрема, на початку 1970-х років поглинувши іподром, і зрештою зайняла майже весь квартал Стрийської від залізниці до вулиці Хуторівка. Поруч також розташовувалися склади та виробничі приміщення Львівського заводу гідромеханічних передач, виокремленого на початку 1990-х років, під час приватизації, з Львівського автобусного заводу. У 2006 році на заводі сталася пожежа, яка завдала значних збитків і підприємство почало занепадати. У 2010-х роках почали з'являтися плани забудови території колишнього заводу і зрештою 2018 року міська влада погодила будівництво комплексу багатоповерхових житлових будинку з паркінгом та приміщеннями громадського призначення. Трохи далі, на розі вулиці Стрийської та проспекту Святого Папи Івана Павла II (до 2021 року — частина вул. Хуторівка) у 2018—2021 роках компанією «Галжитлобуд» споруджено дванадцяти секційний сучасний житловий комплекс «Леви міста» (№ 45а).

На парному боці вулиці поблизу залізниці після першої світової війни спорудили цегельний завод «Радивил, Відмер і Желенський» (за радянських часів — цегельний завод № 7). Завод припинив свою діяльність на початку 1990-х років, у 2015—2016 роках буди знесені його приміщення, на місці яких почалося будівництво житлового кварталу «Національний». Між колишньою цегельнею та залізницею збереглася крихітна ділянка приватної малоповерхової забудови та, далі вглиб мікрорайону — невеликий каменеобробний завод «Каменяр» (№ 108).

На розі з вулицею Володимира Великого у 1975 році за проєктом архітекторів Б. Гапи та Володимира Дорошенка зведена 12-поверхова споруда видавничо-поліграфічного комплексу (вул. Володимира Великого, 2) за проєктом архітектора В.  Дорошенка. Будівництво розпочалося у 1970 році, на місці малоповерхової приватної забудови.

Мікрорайон між вулицями Володимира Великого і Науковою — найсхідніший та найперший за часом створення мікрорайон Південного житлового масиву. Цей масив став першим із планувальних житлових районів, запроєктованих у Львівському філіалі «Діпроміст», які мали постати на околицях Львова. Він займає велику ділянку від вулиці Стрийської до вулиці Кульпарківської, його забудова почалася наприкінці 1960-х років. Мікрорайон, що межує зі Стрийською, має вільне планування і складається з 5- та 9-поверхових типових житлових будинків. Із забудови Південного масиву до вулиці Стрийської приписані лише кілька будинків: дев'ятиповерхові будинки № 104 і № 106, зведені у 1970-х роках, і чотириповерхові будинки № 148 і № 148а, зведені у 1953—1954 роках. За радянських часів у будинку № 104 діяв магазин «Галантерея», у будинку № 106 — овочевий магазин і крамниця побутових товарів, у будинку № 148 — ще один овочевий.

image
Церква святих Бориса і Гліба у парку Боднарівка

На розі з вулицею Науковою розташований парк «Боднарівка», закладений у 1960-х роках (первісна назва — парк 50-річчя Жовтня). В його центрі у 1998—2005 роках за проєктом Р. Сивенького збудували церкву святих мучеників Бориса і Гліба УАПЦ. На місці церкви у 1960-х—1970-х роках був дитячий кінотеатр «Літак», оригінально розміщений у фюзеляжі літака Ан-10. У 1965 році у парку відкрили пам'ятник на могилі радянського військовика Веселова, який «загинув у боротьбі з ворогами радянської влади у 1950 році». Пам'ятник демонтували у 1990-х роках.

За парком, в глибині мікрорайону, стоїть зведена у 1950-х роках колишня будівля казарм внутрішніх військ (№ 146), яку займає Управління Західного територіального командування Національної Гвардії України.

Парну сторону Стрийської від вулиці Хуторівки до вулиці Володимира Вернадського займає забудова житлового масиву Боднарівка, запроєктована у 1960-х роках у рамках першої черги забудови околиць Львова. Детальний проєкт забудови даного відтинку Стрийської розробили архітектори А. Петрова, Я. Новаківський та І. Каганяк. За даним проєктом вздовж парного боку вулиці, на деякій відстані від червоної лінії забудови (задля зменшення шумового впливу) у 1970-х—1980-х роках звели низку типових 9-поверхових багатосекційних і 14-поверхових двосекційних будинків, що чергуються один з одним. Будинки в цьому мікрорайоні призначалися переважно для військових. У будинку № 57 за радянських часів діяв Окружний універмаг управління торгівлі ПрикВО, у будинку № 93 — магазин «Продукти», у будинку № 103 — «Воєнторг». У глибині мікрорайону, за будинком № 71-б, розташований Львівський бронетанковий завод (№ 73).

На розі з вулицею Володимира Вернадського у 1976—1980 роках звели автовокзал «Львів» (№ 109), який був розрахований на 800 відправлень на годину. Авторами проєкту були архітектори , М. Столяров та інженери В. Бойків і А. Єфремов. Цей автовокзал став першим із запланованих трьох автовокзалів Львова і мав забезпечувати транспортне сполучення міста у південному, східному та західному напрямках. Первісно автовокзал мали звести значно меншим за розмірами (на 400 відправлень на годину) та за типовим проєктом, проте завдяки активному спротиву львівських архітекторів вдалося провести закритий конкурс і реалізувати індивідуальний проєкт. Триповерхова із додатковим цокольним поверхом з тильного боку будівля автовокзалу має форму трилистника, який розділяє навколишній простір на три зони — зону центрального входу із площею, зону прибуття автобусів і зону відправлення. На першому поверсі розташований касовий зал, на другому — зал очікування, кафе і готель. Ці два поверхи просторово сполучаються між собою великим круглим отвором у перекритті, над яким первісно була підвішена унікальна декоративна люстра (автори Ф. Черняк, З. Флінта, А. Бокотей), втрачена після перебудови у 1990-х роках. На третьому поверсі розташовані службові приміщення, у цокольному — камери схову і допоміжні служби.

За будівлею автовокзалу у середині 2010-х років почали будувати сучасні багатоповерхові житлові комплекси «Леополь Таун» та «Квіти Львова».

Далі на парному боці Стрийської, за вулицею Карла Мікльоша, розташовані будівлі міського іподрому (№ 179), зведеного у 1980-х роках (четвертого за ліком іподрому у Львові). За радянських часів іподром був одним із найкращих, у 1987 році, за рішенням Держагропрому СРСР, його було зараховано до п'ятірки провідних іподромів колишнього СРСР. 26—27 червня 2001 року на іподромі відбулися літургії за участю Папи Римського Івана Павла II. 2008 року за іподромом почали будувати новий стадіон «Арена Львів» на 35 тис. глядацьких місць, відкритий 29 жовтня 2011 року. У 2012 році тут відбулися три матчі Євро-2012.

На непарному боці вулиці, на розі з вулицею Трускавецькою розташований комплекс НДІ матеріалів (№ 202), зведений у 1970-х роках, кілька громадських будівель та будівельний майданчик сучасного житлового комплексу. За вулицею Трускавецькою і до межі міста тягнеться мікрорайон приватної малоповерхової забудови 1930-х—1950-х років.

Транспорт

Вулиця Стрийська — важлива транспортна артерія Львова, вона сполучає центральну частину міста з Вулькою, Боднарівкою та Південним житловим масивом, за межею міста вулиця переходить в автошлях міжнародного значення М06 (Київ—Чоп).

Після Другої світової війни у Львові почали розвивати тролейбус, першу лінію відкрили 27 листопада 1952 року, а влітку 1954 року проклали тролейбусну лінію по вулиці Стрийській, четверту в місті. Рух нею почався 7 листопада 1954 року, маршрут № 4 довжиною 8,8 км пролягав від площі Міцкевича через проспект Шевченка, далі вулицями Саксаганського, Костомарова, Шота Руставелі і Стрийською до Львівського автобусного заводу. Наступного, 1955 року цю лінію продовжили на 2 км далі на південь, до зупинки «7-й кілометр», яка розташовувалася навпроти танкоремонтного заводу, відкритого в Освіцькому гаю 1946 року. Цей тролейбусний маршрут отримав 5-й номер.

Влітку 1957 року проклали тролейбусну лінію на Новий Львів, 8 серпня нею запустили новий маршрут № 6, який прямував із центру до Нового Львова через вулицю Стрийську. Восени 1958 року тролейбусний маршрут № 2, який первісно сполучав центр міста і Богданівку, продовжили через проспект Шевченка та вулицю Стрийську до автобусного заводу, а наступного 1959 року тролейбусний маршрут № 4 по Стрийській скасували (його повністю дублювали нові маршрути № 2 і № 5), його номер передали новому тролейбусному маршрутові з центру до стадіону СКА на Клепарові. У 1971 році, через перевантаженість центру транзитним транспортом, тролейбусну мережу в районі площі Міцкевича, проспекту Шевченка, вулиці Саксаганського ліквідували, тому рух тролейбусів № 5 і № 6 обмежили вулицею Шота Руставелі, де влаштували розворотне кільце, а 1972 року маршрут № 2 скоротили до вулиці Січових Стрільців (пізніше його перейменували на маршрут № 13).

У грудні 1981 року тролейбусну лінію по вулиці Стрийській продовжили на 5,7 км до автовокзалу.

Станом на 2020 рік вулицею Стрийською курсує тролейбус № 25 «Вулиця Шота Руставелі — Автовокзал», на відтинку між автовокзалом і вулицею Науковою діє також тролейбусний маршрут № 22 «Університет — Автовокзал», на відтинку між автовокзалом і вулицею Івана Рубчака — маршрут № 23 «Вулиця Ряшівська — Автовокзал».

Персоналії

  • Белтовський Юліуш — скульптор і художник, професор. Мешкав і працював у будинку № 12
  • Галан Ярослав Олександрович — радянський письменник, у 1938—1941 роках мешкав у будинку № 46.
  • Злупко Степан Миколайович — український економіст, історик; у 1990—2006 роках мешкав у будинку № 28.
  • Куронь Яцек — польський громадський діяч, антикомуніст; дитячі роки провів у будинку № 36—42.
  • Шухевич Роман Осипович — український політичний і державний діяч, головнокомандувач Української повстанської армії. Замолоду захоплювався спортом і часто тренувався на стадіоні «Сокіл-Батько». У 1923 році на Запорозьких іграх, які проводилися на цьому стадіоні, встановив рекорди у бігу з перешкодами на 400 м і у плаванні на 100 метрів, а в естафеті 4×100 м команда Шухевича зайняла 2-ге місце.

В деяких джерелах помилково вказується, у будинку № 6 по вулиці Стрийській мешкав український письменник і поет Іван Франко з сім'єю. Насправді він у 1887—1893 роках мешкав неподалік, у одноповерховій садибі під № 10 на вулиці Зиблікевича (частина нинішньої вулиця Івана Франка від вулиці Зеленої до вулиці Менделєєва), та іноді використовував стару адресу садиби — вулиця Стрийська, 6. У 1912—1921 роках на місці садиби Франка спорудили великий адміністративний будинок, що має адресу (вулиця Саксаганського, 13).

Пам'ятники та меморіальні таблиці

  • буд. № 28 — меморіальна таблиця на пошану Степана Злупка, який мешкав у цьому будинку.
  • буд. № 35 — пам'ятний знак на місці стадіону «Сокіл-Батько», встановлений у 2001 році. Розташування пам'ятного знаку вибрано неправильно, стадіон розташовувався трохи північніше, на місці сучасної станції дитячої залізниці «Сонячна».
  • буд. № 36—42 — меморіальна таблиця на пошану Яцека Куроня, який мешкав у цьому будинку.
  • буд. № 70 — меморіальна таблиця на пошану Лева Синицького, який мешкав у цьому будинку.
  • міський іподром — пам'ятний хрест на честь відвідин Львова Папою Римським Іваном Павлом II у 2001 році.

Колишні пам'ятники

У 1926 році на стадіоні «Сокіл-Батько» в рамках заходів із вшанування пам'яті Івана Франка на честь письменника висадили пам'ятний дуб, спиляний у радянські часи.

На території заводів, розташованих на вулиці Стрийській, були встановлені пам'ятники Володимиру Леніну: у 1964 році — на каменеобробному заводі, у 1967 році — на Львівському автобусному заводі, у 1969 році — на заводі «Львівприлад». Усі демонтовані у 1990-х роках.

У парку «Боднарівка» у 1965 році встановили пам'ятник на могилі радянського солдата Веселова, який «загинув у боротьбі з ворогами радянської влади у 1950 році». Авторами пам'ятника були Андрій Бокотей, Любомир Медвідь і Микола Рибенчук. У 1990-х роках пам'ятник демонтували.

На будинку № 46 у 1959 році встановили меморіальну дошку на честь Ярослава Галана, матеріал — сірий мармур. Дошку демонтували в рамках декомунізації у травні 2017 року.

У парку імені Богдана Хмельницького у 1969 році встановили монумент Бойової слави Збройних Сил СРСР, скульптори — Д. Крвавич, Е. Мисько, Я. Мотика, О. Пирожков, архітектори М. Вендзилович, А. Огранович. Урочисте відкриття відбулося 9 травня 1970 року. У грудні 2018 року розпочався демонтаж монументу через його аварійний стан, горельєфи зі стели пам'ятника передали до музею «Територія Терору». У березні 2019 року демонтували стелу з радянською зіркою, у липні 2021 року демонтували решту монументальної композиції.

Коментарі

  1. Львівський історик Ігор Мельник помилково приписує авторство архітекторам Вінценту Равському-молодшому та Вітольду Мінкевичу, а датою будівництва вказує 1927—1928 роки
  2. Ігор Мельник подає іншу дату — 1913 рік
  3. пам'ятний знак про цю подію помилково встановлений південніше, перед будівлею податкової
  4. у Ігоря Мельника авторами проєкту вказані Адольф Піллер, Юзеф Сосновський і Альфред Захаревич

Примітки

  1. Знайти поштовий індекс. ukrposhta.com. Укрпошта. оригіналу за 4 жовтня 2021. Процитовано 17 липня 2021.
  2. Назарук, 2015, с. 215.
  3. Назарук, 2015, с. 220.
  4. 1243 вулиці Львова, 2009, с. 294.
  5. . www.lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. Архів оригіналу за 10 квітня 2020. Процитовано 12 квітня 2020 року.
  6. . www.lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. Архів оригіналу за 10 квітня 2020. Процитовано 12 квітня 2020 року.
  7. Назарук, 2015, с. 235.
  8. 1243 вулиці Львова, 2009, с. 292.
  9. Довідник перейменувань вулиць і площ Львова, 2001, с. 60.
  10. Мельник І., 2008, с. 348.
  11. Галицьке передмістя, 2012, с. 200.
  12. Дєдик, Козицький, Мороз, Муравський, 2009, с. 196-197.
  13. Дєдик, Козицький, Мороз, Муравський, 2009, с. 198—199.
  14. Мельник Б., 2006, с. 237.
  15. Андрій Яремко (8 серпня 2023). Місяць після найбільшого обстрілу у Львові: що зроблено за цей час (відео). city-adm.lviv.ua. Львівська міська рада. Процитовано 9 грудня 2023.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url ()
  16. Крип'якевич, 2009, с. 79.
  17. Довкола Високого Замку, 2010, с. 9.
  18. Галицьке передмістя, 2012, с. 202.
  19. Львів повсякденний, 2009, с. 75.
  20. Архітектура Львова, 2008, с. 633.
  21. Biriulow J. Rzeźba lwowska. — Warszawa: Neriton, 2007. — S. 167. — . (пол.)
  22. Читайло О. Він зміг розговорити стіни мовчазні… // Леополіс. — 30 грудня 2010. — № 53 (226). — С. 6; Lwów. Ilustrowany przewodnik. — Lwów: Centrum Europy, 2003. — S. 182. — .
  23. Галицьке передмістя, 2012, с. 201.
  24. Вулицями старовинного Львова, 2006, с. 238.
  25. Архітектура Львова, 2008, с. 558.
  26. Мар'яна Вербовська. Згадка про Яцека Куроня // Львівська газета. — 2012. — № 38 (677) (12 липня). — С. 4.
  27. У Львові ознакують 30 будинків, збудованих у міжвоєнний період. Огляд будівель. tvoemisto.tv. Медіа-хаб «Твоє Місто». 20 травня 2022. оригіналу за 21 травня 2021. Процитовано 7 січня 2024.
  28. Галицьке передмістя, 2012, с. 203.
  29. Наталя Петрик. Колекція зброї та озброєння у фондах воєнно-сторичного музею 58-го будинку офіцерів // Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія: Історія. — 2016. — Вип. 2 (3). — С. 107-111.
  30. Трегубова, 1989, с. 248.
  31. Трегубова, 1989, с. 249.
  32. . photo-lviv.in.ua. Фотографії старого Львова. 26 лютого 2015. Архів оригіналу за 12 квітня 2020. Процитовано 12 квітня 2020.
  33. . tvoemisto.tv. Твоє місто. 5 квітня 2019 року. Архів оригіналу за 12 квітня 2020. Процитовано 12 квітня 2020 року.
  34. Наталя Дуляба (5 вересня 2019 року). . portal.lviv.ua. Львівський портал. Архів оригіналу за 20 квітня 2020. Процитовано 12 квітня 2020 року.
  35. . portal.lviv.ua. Львівський портал. 10 грудня 2019 року. Архів оригіналу за 18 березня 2020. Процитовано 12 квітня 2020 року.
  36. . lviv.znaj.ua. 5 вересня 2019 року. Архів оригіналу за 5 вересня 2019. Процитовано 12 квітня 2020 року.
  37. Новий Світ, 2014, с. 173.
  38. Архітектура Львова, 2008, с. 539.
  39. Галицьке передмістя, 2012, с. 204.
  40. Мельник І., 2008, с. 349.
  41. Архітектура Львова, 2008, с. 591.
  42. Архітектура Львова, 2008, с. 592.
  43. Новий Світ, 2014, с. 83.
  44. . tvoemisto.tv. Медіа-хаб «Твоє Місто». 28 липня 2017. Архів оригіналу за 19 лютого 2022. Процитовано 12 квітня 2020.
  45. . tvoemisto.tv. Медіа-хаб «Твоє Місто». 24 квітня 2018. Архів оригіналу за 18 лютого 2020. Процитовано 12 квітня 2020.
  46. Наталія Онисько, Ірина Скіць (28 грудня 2015). . zaxid.net. Zaxid.net. Архів оригіналу за 26 вересня 2019. Процитовано 12 квітня 2020.
  47. 1243 вулиці Львова, 2009, с. 293.
  48. Архітектура Львова, 2008, с. 622.
  49. Новий Світ, 2014, с. 168.
  50. Lwów: miasto, architektura, modernizm / pod red. B. Czerkesa i A. Szczerskiego. — Wrocław: Muzeum Architektury we Wrocławiu, 2016. — S. 96. — . (пол.)
  51. Галицьке передмістя, 2012, с. 206.
  52. Мельник І., 2008, с. 191.
  53. Галицьке передмістя, 2012, с. 225.
  54. Архітектура Львова, 2008, с. 450.
  55. Архітектура Львова, 2008, с. 543.
  56. Архітектура Львова, 2008, с. 597.
  57. Архітектура Львова, 2008, с. 596.
  58. Архітектура Львова, 2008, с. 603.
  59. Галицьке передмістя, 2012, с. 205.
  60. Дєдик, Козицький, Мороз, Муравський, 2009, с. 200.
  61. Мельник І., 2008, с. 121.
  62. Архітектура Львова, 2008, с. 612.
  63. Архітектура Львова, 2008, с. 629.
  64. Катерина Родак (11 вересня 2018 року). . zaxid.net. Zaxid.net. Архів оригіналу за 12 квітня 2020. Процитовано 12 квітня 2020 року.
  65. Архітектура Львова, 2008, с. 688.
  66. . itcluster.lviv.ua. Lviv IT Cluster. Архів оригіналу за 12 квітня 2020. Процитовано 12 квітня 2020 року.
  67. Архітектура Львова, 2008, с. 412.
  68. Мельник І., 2008, с. 352.
  69. Галицьке передмістя, 2012, с. 320.
  70. Архітектура Львова, 2008, с. 595.
  71. Оксана Дудар (8 червня 2017). . dyvys.info. Дивись.info. Архів оригіналу за 12 квітня 2020. Процитовано 12 квітня 2020.
  72. Юлія Лавришин (23 листопада 2018). . zaxid.net. Zaxid.net. Архів оригіналу за 12 квітня 2020. Процитовано 12 квітня 2020.
  73. . galzhytlobud.com. Архів оригіналу за 20 лютого 2020. Процитовано 24 жовтня 2021.
  74. Najnowszy ksiąźkowy plan-informator miasta Lwowa… — s. 8.
  75. Архітектура Львова, 2008, с. 636.
  76. Андрій Шуляр. . lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. Архів оригіналу за 29 липня 2018. Процитовано 12 квітня 2020.
  77. Архітектура Львова, 2008, с. 618.
  78. Трегубова, 1989, с. 221.
  79. Мельник І., 2008, с. 351.
  80. Новий Світ, 2014, с. 231.
  81. Мельник І., 2008, с. 353.
  82. Архітектура Львова, 2008, с. 685.
  83. Львів повсякденний, 2009, с. 80.
  84. Трегубова, 1989, с. 223.
  85. Галицьке передмістя, 2012, с. 322.
  86. Архітектура Львова, 2008, с. 630.
  87. Трегубова, 1989, с. 253-254.
  88. Трегубова, 1989, с. 253.
  89. Галицьке передмістя, 2012, с. 323.
  90. Львів повсякденний, 2009, с. 78.
  91. Львів повсякденний, 2009, с. 79.
  92. Мельник І., 2008, с. 193.
  93. Мельник І., 2008, с. 194.
  94. Мельник І., 2008, с. 347.
  95. . www.lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. Архів оригіналу за 17 січня 2020. Процитовано 12 квітня 2020 року.
  96. Львів повсякденний, 2009, с. 161.
  97. Львів повсякденний, 2009, с. 184.
  98. Мельник, Масик, 2012, с. 221.
  99. Дєдик, Козицький, Мороз, Муравський, 2009, с. 201.
  100. . zik.ua. ZIK. 14 жовтня 2013 року. Архів оригіналу за 12 квітня 2020. Процитовано 12 квітня 2020 року.
  101. Мельник Б., 2006, с. 238.
  102. Галицьке передмістя, 2012, с. 188.
  103. Мельник, Масик, 2012, с. 222.
  104. прес-служба ЛМР (6 вересня 2013). У Львові встановлять три меморіальні таблиці: Кімаковичу, Орачу і Синицькому. dailylviv.com. Щоденний Львів. оригіналу за 27 лютого 2022. Процитовано 19 лютого 2023.
  105. . varta.com.ua. Справжня варта. 12 травня 2017 року. Архів оригіналу за 12 квітня 2020. Процитовано 12 квітня 2020 року.
  106. Мельник, Масик, 2012, с. 220.
  107. Zaxid.net. . ZAXID.NET (укр.). Архів оригіналу за 6 березня 2019. Процитовано 3 березня 2019.
  108. . ТСН.ua (укр.). 17 грудня 2018. Архів оригіналу за 17 грудня 2018. Процитовано 16 лютого 2019.
  109. Перші демонтовані барельєфи зі стели Монумента Слави у музеї «Територія Терору». www.facebook.com (англ.). Процитовано 8 лютого 2019.
  110. Zaxid.net. . ZAXID.NET (укр.). Архів оригіналу за 6 лютого 2019. Процитовано 8 лютого 2019.
  111. . zik.ua. ZIK. 1 лютого 2019. Архів оригіналу за 22 жовтня 2020. Процитовано 17 липня 2021.
  112. . ukranews_com (ua) . 4 березня 2019. Архів оригіналу за 4 березня 2019. Процитовано 4 березня 2019.
  113. Ірина Ващишин (23 липня 2021). У Львові остаточно демонтували радянський Монумент слави. zaxid.net. Zaxid.net. оригіналу за 18 вересня 2021. Процитовано 18 вересня 2021.

Джерела

Вулиця Стрийська
у сестринських Вікіпроєктах
Портал
image Вулиця Стрийська у Вікісховищі?
  • Архітектура Львова: Час і стилі XIII—XXI ст / М. Бевз, Ю. Бірюльов, Ю. Богданова, В. Дідик, У. Іваночко, Т. Клименюк та інші. — Л. : Центр Європи, 2008. — 720 с. — 2000 прим. — .
  • Дєдик О., Козицький А., Мороз В., Муравський В. Львів. Місто наших героїв: путівник / за ред. А. Козицького. — Л. : Літопис, 2009. — 248 с. — .
  • Ілько Лемко, Михалик В., Бегляров Г. Стрийська вул. // 1243 вулиці Львова (1939—2009). — Л. : Апріорі, 2009. — 528 с. — 1000 прим. — .
  • Крип'якевич І. П. Історичні проходи по Львові. — Л. : Апріорі, 2009. — 116 с. — .
  • Мельник Б. В. Вулицями старовинного Львова. — 3-тє. — Л. : Світ, 2006. — 272 с. — (Історичні місця України) — 10000 прим. — .
  • Мельник Б. В. Покажчик сучасних назв вулиць і площ Львова // Довідник перейменувань вулиць і площ Львова. XIII—XX століття. — Л. : Світ, 2001. — 128 с. — 500 прим. — .
  • Мельник І. В. Вулиці Львова. — Харків : Фоліо, 2017. — С. 47, 235, 340, 250—252,, 530, 534, 586. — ISBN .
  • Мельник І. В. Галицьке передмістя та південно-східні околиці королівського столичного міста Львова. — Л. : Апріорі, 2012. — 352 с. — (Львівські вулиці і кам'яниці) — 1000 прим. — .
  • Мельник І. В. Довкола Високого Замку шляхами й вулицями Жовківського передмістя та північних околиць міста Львова. — Апріорі, 2010. — 288 с. — (Львівські вулиці і кам'яниці) — 100 прим. — .
  • Мельник І. В. Львівські вулиці і кам'яниці, мури, закамарки, передмістя та інші особливості королівського столичного міста Галичини. — Л. : Центр Європи, 2008. — 384 с. — 2000 прим. — .
  • Мельник І. В. Львівський Новий Світ та південні околиці Королівського столичного міста Галичини від Святого Юра до Наварії. — 2-ге, виправлене та доповнене. — Л. : Центр Європи, 2014. — Т. VI. — 288 с. — (Львівські вулиці і кам'яниці) — .
  • Мельник І. В., Масик Р. Пам'ятники та меморіальні таблиці міста Львова. — Л. : Апріорі. — Т. VII. — 320 с. — (Львівські вулиці і кам'яниці) — .
  • Михалик В., Ілько Лемко. Львів повсякденний. — Л. : Апріорі, 2009. — С. 162. — .
  • Назарук М. Львів на початку XXI століття. — Л. : Видавництво Старого Лева, 2015. — 240 с. — 500 прим. — .
  • Трегубова Т. А., Мих Р. М. Львів: архітектурно-історичний нарис. — К. : Будівельник, 1989. — С. 272. — 50000 прим. — .
  • Ilustrowany informator miasta Lwowa: ze spisem miejscowości województwa lwowskiego: na rok 1939. — Lwów, 1939. — 146 s. (пол.)
  • Najnowszy ksiąźkowy plan-informator miasta Lwowa ze spisem ulic oraz 14 planami miasta.  — Lwów: Nakładem Edwarda Zimnego, 1939.  — 60 s. (пол.)

Посилання

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshi vulici z takoyu nazvoyu Strijska vulicya Vulicya Strijska odna z semi magistralnih vulic Lvova Pochinayetsya vid vul Ivana Franka v Galickomu rajoni a zakinchuyetsya na miskij okruzhnij dorozi prolyagayuchi po mezhi Frankivskogo i Sihivskogo rajoniv Vulicya Strijska LvivMiscevist Bodnarivka Vulka SnopkivRajon Galickij Sihivskij FrankivskijNazva na chest m StrijKolishni nazviStrijska doroga Strijyershtrassepolskogo periodu polskoyu Stryjska droga Stryjskaradyanskogo periodu rosijskoyu StryjskayaZagalni vidomostiProtyazhnist bl 7 500 mKoordinati pochatku 49 49 45 pn sh 24 01 55 sh d 49 829250 pn sh 24 032028 sh d 49 829250 24 032028 Koordinati 49 49 45 pn sh 24 01 55 sh d 49 829250 pn sh 24 032028 sh d 49 829250 24 032028Koordinati kincya 49 46 09 pn sh 24 00 51 sh d 49 76917 pn sh 24 014250 sh d 49 76917 24 014250poshtovi indeksi 79011 79026 79031TransportAvtobusi 3aTrolejbusi 3 25 20Marshrutni taksi 40 25 1004 131 133Zupinki gromadskogo transportu Strijskij park Saharova Lazarenka Avtobusnij zavod Naukova Skorini Gasheka Maksimovicha Avtovokzal Ruh dvostoronnijBudivli pam yatki infrastrukturaHrami Cerkva Blazhennih muchenikiv UGKC cerkva Svyatih Muchenikiv Borisa i Gliba cerkva svyatoyi Sofiyi Premudrosti Bozhoyi cerkva svyatogo Volodimira VelikogoDerzhavni ustanovi DPA u Lvivskij oblastiNavchalni zakladi ZOSh 32 86Zakladi kulturi stadion Arena Lviv RC Skaj Park Poshtovi viddilennya VPZ 11 VPZ 26 VPZ 31Zabudova kinec XIX pochatok XIX st klasicizm videnska secesiya polskij konstruktivizm radyanskij funkcionalizm 1950 h 1980 h suchasna zhitlova bagatopoverhovaKomerciya TC Maksimum Pidpriyemstva Lvivskij avtobusnij zavod kameneobrobnij zavod Kamenyar Lvivskij bronetankovij zavodParki Strijskij park Park kulturi Park Bodnarivka Zovnishni posilannyaU proyekti OpenStreetMap r2277463Mapa Vulicya Strijska u Vikishovishi Priluchayutsya vulici Ivana Rutkovicha Litnya Geroyiv Majdanu Akademika Saharova Kozelnicka Akademika Lazarenka Luganska Persenkivka Volodimira Velikogo Ivana Rubchaka Naukova Hutorivka Truskavecka Mihajla Maksimovicha Vernadskogo Karla Miklosha Sered lvivskih vulic Strijska odna z najdovshih blizko 7 5 km odna z vulic iz najstarishimi nazvami potochna nazva z 1626 roku ta odna z vulic iz najbilshoyu kilkistyu naselennya IstoriyaVulicya vinikla na misci shlyahu do mista Strij na Lvivshini u 1626 roci zafiksovano yiyi nazvu Strijska doroga Vtim do kincya XVIII stolittya na Strij yizdili perevazhno vul Zelenoyu cherez Davidiv Vovkiv Rakovec i lishe na pochatku XIX stolittya proklali cisarsku dorogu tobto shose zvedene koshtom derzhavi vzdovzh suchasnoyi Strijskoyi vulici Ne piznishe 1805 roku vulicya vzhe mala suchasnu nazvu Strijska u period nacistskoyi okupaciyi Lvova z listopada 1941 roku po lipen 1944 roku Strijyershtrasse U listopadi 1918 roku vulicya Strijska stala odnim iz misc najzapeklishih boyiv bitvi za Lviv po nij prolyagla liniyi frontu a Kadetska shkola suchasna Akademiya suhoputnih vijsk stala odnim iz najvazhlivishih oseredkiv polskogo oporu Navesni 1932 roku vulicya Strijska znovu stala arenoyu vizvolnoyi borotbi ukrayinskogo narodu 22 bereznya pidpilnik OUN Yurij Berezinskij ubiv komisara polskoyi policiyi u Lvovi E Chehovskogo Zamah splanovanij Romanom Shuhevichem stavsya poblizu Strijskogo cvintarya v misci de vulicya Strijska povertaye na pivden Z 1930 po 1933 rik u Lvovi shorichno provodili avtorali Gran pri de Leopol Odniyeyu z vulic po yakih prolyagala trasa rali bula Strijska U 1933 roci pislya kilkoh smertelnih avarij zmagannya pripinili U 2010 2011 rokah v ramkah pidgotovki do Yevro 2012 dorozhnye pokrittya vulici projshlo glibokij kapitalnij remont zi znyattyam verhnogo sharu starogo asfaltu 6 lipnya 2023 roku Lviv zaznav najbilshogo raketnogo udaru VKS RF po civilnij infrastrukturi za ves chas povnomasshtabnogo vtorgnennya RF v Ukrayinu Najbilshih rujnuvan pislya obstrilu zaznali chotiri budinki na vul Strijskij 62 64 66 68 yaki praktichno zrujnovani Vnaslidok raketnogo obstrilu 10 lyudej zaginulo 48 otrimali travmi 17 budinkiv poshkodzheno vibito blizko 3000 vikon z yakih 596 derev yani Serjoznih urazhen zaznalo 60 pomeshkan a takozh poshkodzheno 50 avtomobiliv ZabudovaVid pochatku vulici do vulici Geroyiv Majdanu Pochatok vulici Strijskoyi Na pochatku suchasnoyi vulici Strijskoyi u nizhnij chastini suchasnogo Strijskogo parku u 1786 roci zgidno z rozporyadzhennyam cisarya Jozefa II Gabsburga vid 11 grudnya 1783 roku vidkrili starij Strijskij cvintar dlya meshkanciv Galickogo peredmistya yake proisnuvalo na comu misci do 1823 roku Piznishe jogo perenesli na de roztashovana verhnya terasa Parku kulturi imeni Bogdana Hmelnickogo ta kolis roztashovuvavsya Vijskovij memorial mizh vulicyami Lizhv yarskoyu ta Strijskoyu Pislya zakrittya u 1875 roci Gorodockogo cvintarya na comu cvintari hovali takozh parafiyan soboru svyatogo Yura i kostelu svyatoyi Mariyi Magdalini a pislya jogo rozshirennya u 1881 roci vsih pomerlih meshkanciv Galickogo i Krakivskogo peredmist Oficijno cvintar funkcionuvav do 1893 roku prote pidpohovannya vidbuvalisya do 1920 h rokiv Pid chas Drugoyi svitovoyi vijni tut hovali nimeckih vijskovikiv sho pomerli u shpitalyah Naprikinci 1940 h rokiv cvintar likviduvali deyaki nadgrobki perenesli na Lichakivskij ta Yanivskij cvintari prote i v 1960 h rokah tut znahodili lyudski reshtki Chastina zemel bilya Strijskogo cvintarya na pochatku XX stolittya nalezhala Tovaristvu kovzanyariv yake vlashtuvalo tut litni korti ta kovzanku Takozh u cij miscevosti z pochatku XX stolittya funkcionuvala cegelnya Nojvonera yaka zakrilasya she do 1940 h rokiv piznishe na misci glinyanogo kar yeru zveli nevelikij stadion U 1947 1952 rokah na misci cvintarya ta cegelni utvorili park imeni Bogdana Hmelnickogo v yakomu 1970 roku sporudili Monument bojovoyi slavi radyanskih Zbrojnih Sil skulptori D Krvavich E Misko Ya Motika O Pirozhkov arhitektori M Vendzilovich A Ogranovich vidznachenij 1972 roku Derzhavnoyu premiyeyu Ukrayinskoyi RSR imeni Tarasa Shevchenka a 1974 roku zolotoyu medallyu imeni M Grekova Akademiyi mistectv SRSR Pochatkova dilyanka neparnoyi storoni vulici zabudovana ryadom kam yanic pochatku XX stolittya u stili istorizmu 1 tut za radyanskih chasiv diyav magazin Produkti 3 budinok zvedenij na mezhi XIX XX stolit ryasno dekorovanij lipninoyu ta keramichnoyu plitkoyu 4 i 6 budinki zvedenij u 1905 1906 rokah u stili dekorativnoyi secesiyi za proyektom Avgusta Bogohvalskogo zbereglisya metalevi secesijni brami U budinku 4 u 1950 h rokah buv remont blyaharskogo posudu 5 insha adresa vul Rutkovicha 2 narizhnij zhitlovij budinok zvedenij za proyektom Mihala Kovalchuka u 1896 1897 rokah Neobarokove skulpturne ozdoblennya vikonav skulptor Bronislav Soltis 7 odnopoverhovij budinok ozdoblenij u stili istorizmu nalezhav rodini Shimanskih 12 kolishnya villa Beltovskih Tut meshkav i pracyuvav skulptor i hudozhnik profesor Yuliush Beltovskij 18 i 20 budinki zvedeni u 1907 1908 rokah firmoyu Ivana Levinskogo u stili racionalnoyi secesiyi 22 24 26 budinki pobudovani u 1906 roci firmoyu Ivana Levinskogo za proyektom arhitektora Napoleona Lushkevicha Fasadi budinkiv ozdobleni u stili dekorativnoyi secesiyi z maskaronami ta roslinnimi ornamentami U budinku 22 meshkali skulptor Petro Garasimovich i profesor Kazimir Kvyetnyevskij U budinku 26 meshkav farmakolog Leon Popyelskij a takozh diyav Budinok ruskoyi studentskoyi molodi imeni Ajtala Yuliyanovicha Yasenickogo gurtozhitok dlya studentiv iz rusofilskih rodin zasnovanij suddeyu Ajtalom Yasenickim Takozh v odnomu z cih budinkiv u 1911 1939 rokah meshkav antropolog Yan Chekanovskij yakij stav vsesvitno vidomim zavdyaki nizci ekspedicij do Afriki Na neparnomu boci vulici pislya budinku 11 pochinayetsya Strijskij park Na parnomu boci budinkom 26 zavershuyetsya chastina staroyi pochatku XX stolittya zabudovi vulici i pochinayetsya dilyanka novishoyi zabudovi 28 budinok zvedenij u 1971 roci za proyektom arhitektora Olega Radomskogo dlya naukovih pracivnikiv Akademiyi nauk URSR Za radyanskih chasiv tut buv magazin Produkti ta produktovij magazin dlya invalidiv vijni V budinku u 1990 2006 rokah meshkav uchenij ekonomist profesor Stepan Zlupko Hram Blazhennih muchenikiv UGKC 29a nevelikij derev yanij hram blazhennih muchenikiv UGKC Hram nazvano na chest blazhennih muchenikiv Ukrayinskoyi greko katolickoyi cerkvi sered yakih ye vipuskniki ta vikladachi dovoyennoyi Lvivskoyi bogoslovskoyi akademiyi Vin stav pershim ob yektom majbutnogo universitetskogo mistechka Ukrayinskogo katolickogo universitetu 36 42 kompleks budinkiv na 86 kvartir pobudovanij u 1928 1930 rokah u stili funkcionalizmu Priznachavsya dlya pracivnikiv zakladu socialnogo zabezpechennya pol ZUS Kompleks zvedenih za proyektom Vitolda Minkevicha skladayetsya z troh ob yemiv 6 poverhovogo centralnogo i dvoh 5 poverhovih bichnih sho utvoryuyut glibokij kurdoner iz bichnimi proyizdami U cih budinkah vpershe u Lvovi bulo vprovadzheno centralne opalennya takozh fasadi vidriznyayutsya velikoyu kilkistyu balkoniv i lodzhij Z arhitekturnoyi tochki zoru cej zhitlovij kompleks zapochatkuvav funkcionalistichnij napryam u zhitlovomu budivnictvi Lvova Za radyanskih chasiv u budinku 36 buli magazin kanctovariv i Voyentorg 6 lipnya 2012 roku na budinku pid 38 vidkrito memorialnu tablicyu na chest polskogo diyacha Yaceka Kuronya yakij proviv tut svoyi dityachi roki U 2021 roci v mezhah programi 100 rokiv modernizmu u Lvovi Byuro spadshini oznakuvalo kompleks budinkiv informacijnoyu tablichkoyu 44 48 ryad chotiripoverhovih budinkiv zvedenih u 1935 1936 rokah na misci derev yanih barakiv dlya bezrobitnih sho stoyali tut na pochatku XX stolittya V arhitekturnomu plani ci budinki buli podibni do susidnogo kompleksu 36 42 tomu razom z ostannimi utvorili svoyeridnij mikrorajon vidomij sered lviv yan pid nazvoyu Na Girci U budinku 46 u 1938 1941 rokah meshkav pismennik Yaroslav Galan sho zasvidchuye memorialna doshka vstanovlena na budinku u 1959 roci U budinku 44 za radyanskih chasiv mistilasya majsternya z remontu vzuttya Ostannya na comu vidtinku vulici budivlya ruyini budinku kolishnogo Muzeyu istoriyi vijsk Chervonoprapornogo Prikarpatskogo vijskovogo okrugu 48 a sho stoyit na misci kolishnogo Strijskogo cvintarya Muzej buv zasnovanij 7 travnya 1965 roku spochatku rozmishuvavsya na vulici Lichakivskij 99 prote u 1974 roci pereyihav do novogo specialno zvedenogo primishennya na Strijskij urochiste vidkrittya vidbulosya 12 lipnya 1974 roku Budivlya muzeyu zvedena u 1974 roci za proyektom arhitektoriv O Gukovicha ta A Simbircevoyi Vona mala viglyad majzhe pravilnogo kuba vizualno rozdilenogo na dvi chastini oblichkovanij chervonim granitom pershij poverh ta bilosnizhnu dvopoverhovu verhnyu chastinu rozchlenovanu vertikalno svitlovimi prorizami Muzej skladavsya z shesti vistavkovih zaliv konferenc zalu ta diorami Na Lvivskomu napryamku vigotovlenoyi hudozhnikami studiyi imeni M Grekova P Zhigimontom ta O Afanasyevim Na aleyi sho vela do muzeyu buli vstanovleni chotiri steli z chervonogo granitu iz vikarbuvanimi nazvami 79 vijskovih chastin yaki brali uchast u Lvivsko Sandomirskij operaciyi pereneseni do v ch A 0284 U travnya 1995 roku rishennyam komanduvacha vijsk Prikarpatskogo vijskovogo okrugu muzej perenesli do vijskovoyi chastini A 0284 na vulici Strijskij 88 i 8 travnya 1996 roku vidkrili pid nazvoyu Muzej istoriyi vijsk Prikarpatskogo vijskovogo okrugu Z kincya 1990 h rokiv budivlyu kolishnogo muzeyu planuvali perebuduvati pid gotel prote budivnictvo zupinilosya U 2018 roci cyu dilyanku miska rada prodala novomu vlasniku tut z 2019 roku planuyetsya zbuduvati bagatopoverhovij gotel merezhi Hilton Hotels amp Resorts prote budivnictvo hmarochosu zaplanovana visota yakogo vlitku 2019 roku zminilasya z 34 do 72 m na pogano pristosovanij dlya cogo miscevosti u bufernij zoni YuNESKO ta na misci kolishnogo kladovisha viklikalo aktivnij sprotiv yak lvivskih arhitektoriv tak i miscevih meshkanciv Vid vulici Geroyiv Majdanu do vulici Luganskoyi ta zaliznici Blok budinkiv 50 76 Budinok 78 Bilya peretinu z vuliceyu Geroyiv Majdanu vulicya Strijska kruto povertaye na pivden prolyagayuchi po mezhi Frankivskogo i Sihivskogo rajoniv Na neparnomu boci vulici prodovzhuyetsya Strijskij park na parnomu boci na rozi z vuliceyu Geroyiv Majdanu roztashovani budivli Nacionalnoyi akademiyi suhoputnih vijsk zvedeni u 1897 1899 rokah dlya Cisarsko korolivskoyi shkoli pihoti U pervisnomu kompleksi bulo chotiri osnovnih budivli navchalnij korpus shpital budinok dlya personalu i dim komendanta shkoli rizni dopomizhni gospodarski budivli plac kegelban sportivni majdanchiki i tenisnij kort Za chasiv Drugoyi Polskoyi Respubliki tut rozmishuvavsya Lvivskij korpus kadetiv imeni Yu Pilsudskogo todi zh dobuduvali she odin velikij korpus Pid chas Drugoyi svitovoyi vijni v kadetskomu korpusi mistivsya nimeckij vijskovij shpital U radyanskij period kompleks zajnyalo Vishe vijskovo politichne uchilishe dlya yakogo u 1970 1980 h rokah zbuduvali klub gurtozhitki ta inshi sporudi Dali na pivden mizh Strijskoyu ta vuliceyu Akademika Saharova roztashovuvavsya zavod Lvivprilad Na comu misci u seredini 1939 roku pochali buduvati novi korpusi Lvivskogo politehnichnogo institutu Budivnictvo perervala Druga svitova vijna Pislya vijni radyanska vlada spershu virishila prodovzhiti budivnictvo arhitektori M Mikula A Bahmatov i rozrobili proyekt novogo korpusu naftovogo fakultetu Lvivskoyi politehniki yakij mav stati odnim z najbilshih obsyagom ponad 90 tis m novih gromadskih budinkiv u povoyennomu Lvovi Za cim proyektom mala postati velika p yatipoverhova budivlya u stilistici stalinskogo ampiru z shestikolonnim portikom pilyastrami ta bagatim skulpturnim ozdoblennyam iz bichnoyu vezheyu zi shpilem Vtim cej proyekt tak i ne buv vtilenij u zhittya natomist na misci nedobudovanih korpusiv postali cehi sekretnogo voyennogo zavodu Lvivprilad poshtova skrinka 49 U 2017 roci budivli kolishnogo zavodu Lvivprilad znesli zadlya stvorennya na cij dilyanci innovacijnogo parku LvivTech City Innovacijnij park skladatimetsya z dvoh chastin ofisnoyi ta zhitlovoyi Persha cherga budivnictva ofisna chastina sho maye skladatisya z troh budivel dvoh p yatipoverhovih ta odniyeyi odinadcyatipoverhovoyi ta budut roztashovani bezposeredno z vul Strijskoyi Plosha ofisnih budivel razom z pidzemnim parkuvalnim majdanchikom skladatime ponad 60 000 m Druga cherga budivnictva zhitlova chastina z shesti zhitlovih bagatopoverhivok sho budut roztashovani za ofisnimi budivlyami Plosha zhitlovoyi zabudovi razom ob yektami komerciyi ta socialnoyi infrastrukturi dityachim sadkom medichnim centrom servisnimi sluzhbami skladatime ponad 42 000 m Pidzemnij parking v ofisnij zoni bude rozrahovanij na ponad 250 parkuvalnih misc a u zhitlovij na ponad 550 Pershu chergu innovacijnogo parku LvivTech City mali vvesti v ekspluataciyu naprikinci 2018 roku a zagalom budivnictvo trivatime do 2020 2021 rokiv 50 76v na rozi z vuliceyu Akademika Saharova roztashovanij kompleks iz 16 budinkiv zvedenih u 1930 roci za proyektom arhitektora Mihala Ribi Cej kompleks u stili rannogo funkcionalizmu pobudovanij dovkola velikogo zakritogo podvir ya priznachavsya perevazhno dlya vikladachiv Lvivskoyi Politehniki ta mav narodnu nazvu Miski budinki U 1950 h rokah u budinku 52 v 1950 h rokah rozmishuvalasya dityacha trudova koloniya 2 u budinku 66 majsternya z remontu vzuttya 78 shestisekcijnij dev yatipoverhovij zhitlovij budinok rozmishenih pid kutom do vul Saharova Zvedeni za individualnim proyektom arhitektor V Doroshenko u 1970 h rokah na misci kolishnoyi Strijskoyi rogatki Za radyanskih chasiv u budinku diyav magazin Produkti ta viddilennya poshtovogo zv yazku 26 80 86 3 4 poverhovij zhitlovij budinok pensijnogo zakladu Miskih elektrichnih merezh Proyekt 1927 roku avtorstva arhitektoriv Vladislava Derdackogo ta Stanislava Revuckogo realizovanij do seredini 1928 roku Proyekt ogorozhi ta dvoh menshih okremih korpusiv tak i ne buv vtilenij u zhittya Za chasiv SRSR u budinku diyala filiya biblioteki dlya doroslih Radyanskogo rajonu Za cim budinkom za polskih chasiv diyala velika pekarnya Yuzefa Makovskogo za radyanskih chasiv hlibozavod 3 U XXI stolitti budivli hlibozavodu znesli na yih misci sporudzhenij bagatopoverhovij ZhK Park Tower Dali po parnij storoni vulici roztashovani budivli vijskovoyi chastini A 0284 de bazuyetsya 80 ta okrema desantno shturmova brigada Kazarmi zvedeni v seredini 1950 h rokiv a v 1956 roci syudi pereveli 5 j motostrileckij polk sho do cogo chasu bazuvavsya u Strijskomu parku Na misci vijskovoyi chastini za polskih chasiv bulo dva stadioni futbolnogo klubu Pogon dvorazovogo chempiona Polshi ta Tovaristva ruhomih zabav Stadion FK Pogon buv zvedenij u 1912 roci Na stadioni Tovaristva ruhomih zabav regulyarno provodilisya zmagannya z riznih vidiv sportu futbolu hokeyu tenisu strilbi z luku tosho Na rozi z vuliceyu Lazarenka u 1950 h rokah zveli dva simetrichno roztashovani chotiripoverhovih budinki vul Lazarenka 1 i 2 sho akcentuyut pochatok vulici Lazarenka utvoryuyuchi svoyeridni propileyi Ci budinki odnakovi za formoyu naochna ilyustraciya togochasnoyi borotbi z nadmirnostyami v arhitekturi budinok livoruch maye lipne ozdoblennya harakterne dlya stalinskoyi arhitekturi ta balkoni z balyasinami a budinok pravoruch zvedenij lishe kilkoma misyacyami piznishe vzhe pozbavlenij dekoru ta maye prosti balkoni zi standartnimi metalevimi reshitkami Zavershuye zabudovu danogo vidtinka Strijskoyi budivlya golovnogo korpusu proyektnogo institutu Girhimprom zvedena u 1950 h rokah i ozdoblena tradicijnimi dlya togo chasu pilyastrami ta dekorovanimi karnizami Na neparnomu boci vulici priblizno navproti budinku 80 86 zakinchuyetsya teritoriya Strijskogo parku Tut roztashovana stanciya dityachoyi zaliznici Sonyachna pervisno Dityache mistechko Lvivskoyi dityachoyi zaliznici prokladenoyi u 1953 roci Na comu misci do 1910 h rokiv isnuvav velotrek a v 1911 roci buv zakladenij sportivnij majdan Ukrayinskij gorod i pobudovanij stadion tovaristva Sokil Batko derev yani tribuni yakogo buli zvedeni za proyektom arhitektora Yevgena Nagirnogo i stilizovani pid narodnu arhitekturu U 1938 roci polska vlada vidibrala u tovaristva stadion dlya cilej oboroni krayu U 1950 1953 rokah na misci stadionu stvorili dityachij park proklali aleyu prikrashenu byustami rosijskih mitciv ta skulpturnoyu grupoyu Stalin i Gorkij zbuduvali parashutnu vezhu rozibrana u 1960 h rokah ta restoran Budinok Derzhavnoyi podatkovoyi sluzhbi 35 Za radyanskim genplanom 1960 h rokiv yakij peredbachav perehid vid monocentrichnoyi koncepciyi rozvitku mista do policentrichnoyi na neparnomu boci Strijskoyi mav postati kompleks administrativnih i gromadskih budivel oblasnogo ta miskogo znachennya tak zvanij pivdennij pidcentr sho povinen buv rozvantazhiti centr mista Na comu misci z 1889 roku do 1920 h rokiv isnuvav ipodrom Tovaristva viroshuvannya konej u 1923 roci buv zvedenij stadion lvivskogo sportivnogo klubu Charni pislya vijni Dinamo Na stadioni Charni buli bigovi dorizhki futbolne pole velotrek i tenisni korti U 1963 roci na comu stadioni vidbuvsya pershij oficijnij match FK Karpati U 1980 h rokah jogo zalishki yak i zalishki susidnogo stadionu tovaristva Sokil batko buli ostatochno likvidovani U 1986 roci pochalosya budivnictvo pershoyi chergi pidcentru budinku oblasnoyi administraciyi yakij mav stati kompozicijnim centrom kompleksu Budinku oficeriv Zahidnogo vijskovogo okrugu ta Institutu ukrayinoznavstva NANU 14 poverhovij budinok oblasnoyi administraciyi 35 zvedenij za proyektom arhitektoriv O Bazyuka V Kamenshika M Koshla Z Pidlisnogo i V Kulikivskogo roztashovanij na vidstupi vid vulici Strijskoyi vin H podibnij u plani ta spirayetsya na masivnij cokolnij poverh Z 1996 roku v cij budivli bazuyetsya oblasna podatkova administraciya Z protilezhnogo vid Strijskoyi boku budinku mav postati kruglij vistavkovo teatralnij zal obkomu KPRS na 800 misc spoluchenij iz golovnoyu budivleyu nazemnim perehodom prote budivnictvo zupinili she naprikinci 1980 h rokiv U veresni 2018 roku nedobudovanu sporudu za 10 mln grn vikupiv Ukrayinskij katolickij universitet Pivnichnishe budinku podatkovoyi u 1980 h rokah za proyektom arhitektoriv V Krasilnikova O Agafonova V Kamenshika ta Z Pidlisnogo pochali sporudzhuvati Budinok oficeriv i dramatichnij teatr na 900 misc Vtim ce budivnictvo takozh zamorozili naprikinci 1980 h rokiv a u 1999 roci nedobudovanij teatr pridbav UKU U 2002 roci miska rada zakripila za universitetom 4 ga prilegloyi do teatru teritoriyi sho dozvolilo znesti nedobudovi ta sporuditi na yih misci universitetske mistechko UKU Narizhnij kamin majbutnogo studmistechka u chervni 2001 roku osvyativ Papa Rimskij Ivan Pavlo II vtim aktivna faza budivnictva pochalasya lishe 2010 roku Proyekt navchalnogo korpusu UKU rozrobili u 2001 roci arhitektori I Kovalenko G Kalinin ta I Kovalchuk U 2016 roci v centri studentskogo mistechka pobuduvali cerkvu Sofiyi Premudrosti Bozhoyi blizhche do vulici Strijskoyi stoyit suchasna derev yana cerkva Blazhennih muchenikiv UGKC Dali po neparnomu boku Strijskoyi za radyanskih chasiv buv stvorenij parnikovij kompleks u XXI stolitti na jogo misci planuyetsya zvesti tak zvanij Innovation District IT Park kompleks z ofisnih budivel biznes centriv IT laboratorij torgovogo centru fakultetu UKU z informacijnih tehnologij gotelyu dityachogo sadka fitnes zalu ta rekreacijnoyi zoni Za kolishnim parnikovim gospodarstvom u 1907 1908 rokah A i K Kamenobrodski zveli budivlyu miskoyi elektrostanciyi suchasna TEC 1 Proyekt ciyeyi modernistichnoyi iz secesijnim dekorom budivli rozrobiv u 1907 roci Adolf Piller Vid zaliznici do mezhi mista Kolishnij Lvivskij avtobusnij zavod Budinok 45a ZhK Levi mista Za zalizniceyu vulicya Strijska prolyagaye po teritoriyi kolishnogo sela Bodnarivka pivnichna chastina yakogo vid zaliznici do vulici Hutorivka uvijshla do mezh Lvova a pivdenna u 1955 roci utvorivshi zhitlovij masiv Bodnarivka Na rozi z vuliceyu Persenkivka roztashovani primishennya Lvivskogo zavodu budivelnih virobiv 43 abo vul Persenkivka 2 kolishnogo miskogo betonnogo zavodu sporudzhenogo pislya Pershoyi svitovoyi vijni Z neparnogo boku bilya zaliznici z 1920 h rokiv isnuvav miskij ipodrom perenesenij syudi z dilyanki de roztashovana suchasna budivlya podatkovoyi administraciyi Voseni 1945 roku u cij miscevosti pochalosya budivnictvo avtoskladalnogo zavodu osnashenogo trofejnim nimeckim obladnannyam U 1949 roci na bazi cogo pidpriyemstva stvorili Lvivskij avtobusnij zavod 45 yakij vipustiv svoyu pershu produkciyu v 1950 roci Z chasom teritoriya zavodu vse rozshiryuvalasya zokrema na pochatku 1970 h rokiv poglinuvshi ipodrom i zreshtoyu zajnyala majzhe ves kvartal Strijskoyi vid zaliznici do vulici Hutorivka Poruch takozh roztashovuvalisya skladi ta virobnichi primishennya Lvivskogo zavodu gidromehanichnih peredach viokremlenogo na pochatku 1990 h rokiv pid chas privatizaciyi z Lvivskogo avtobusnogo zavodu U 2006 roci na zavodi stalasya pozhezha yaka zavdala znachnih zbitkiv i pidpriyemstvo pochalo zanepadati U 2010 h rokah pochali z yavlyatisya plani zabudovi teritoriyi kolishnogo zavodu i zreshtoyu 2018 roku miska vlada pogodila budivnictvo kompleksu bagatopoverhovih zhitlovih budinku z parkingom ta primishennyami gromadskogo priznachennya Trohi dali na rozi vulici Strijskoyi ta prospektu Svyatogo Papi Ivana Pavla II do 2021 roku chastina vul Hutorivka u 2018 2021 rokah kompaniyeyu Galzhitlobud sporudzheno dvanadcyati sekcijnij suchasnij zhitlovij kompleks Levi mista 45a Na parnomu boci vulici poblizu zaliznici pislya pershoyi svitovoyi vijni sporudili cegelnij zavod Radivil Vidmer i Zhelenskij za radyanskih chasiv cegelnij zavod 7 Zavod pripiniv svoyu diyalnist na pochatku 1990 h rokiv u 2015 2016 rokah budi zneseni jogo primishennya na misci yakih pochalosya budivnictvo zhitlovogo kvartalu Nacionalnij Mizh kolishnoyu cegelneyu ta zalizniceyu zbereglasya krihitna dilyanka privatnoyi malopoverhovoyi zabudovi ta dali vglib mikrorajonu nevelikij kameneobrobnij zavod Kamenyar 108 Na rozi z vuliceyu Volodimira Velikogo u 1975 roci za proyektom arhitektoriv B Gapi ta Volodimira Doroshenka zvedena 12 poverhova sporuda vidavnicho poligrafichnogo kompleksu vul Volodimira Velikogo 2 za proyektom arhitektora V Doroshenka Budivnictvo rozpochalosya u 1970 roci na misci malopoverhovoyi privatnoyi zabudovi Mikrorajon mizh vulicyami Volodimira Velikogo i Naukovoyu najshidnishij ta najpershij za chasom stvorennya mikrorajon Pivdennogo zhitlovogo masivu Cej masiv stav pershim iz planuvalnih zhitlovih rajoniv zaproyektovanih u Lvivskomu filiali Dipromist yaki mali postati na okolicyah Lvova Vin zajmaye veliku dilyanku vid vulici Strijskoyi do vulici Kulparkivskoyi jogo zabudova pochalasya naprikinci 1960 h rokiv Mikrorajon sho mezhuye zi Strijskoyu maye vilne planuvannya i skladayetsya z 5 ta 9 poverhovih tipovih zhitlovih budinkiv Iz zabudovi Pivdennogo masivu do vulici Strijskoyi pripisani lishe kilka budinkiv dev yatipoverhovi budinki 104 i 106 zvedeni u 1970 h rokah i chotiripoverhovi budinki 148 i 148a zvedeni u 1953 1954 rokah Za radyanskih chasiv u budinku 104 diyav magazin Galantereya u budinku 106 ovochevij magazin i kramnicya pobutovih tovariv u budinku 148 she odin ovochevij Cerkva svyatih Borisa i Gliba u parku Bodnarivka Na rozi z vuliceyu Naukovoyu roztashovanij park Bodnarivka zakladenij u 1960 h rokah pervisna nazva park 50 richchya Zhovtnya V jogo centri u 1998 2005 rokah za proyektom R Sivenkogo zbuduvali cerkvu svyatih muchenikiv Borisa i Gliba UAPC Na misci cerkvi u 1960 h 1970 h rokah buv dityachij kinoteatr Litak originalno rozmishenij u fyuzelyazhi litaka An 10 U 1965 roci u parku vidkrili pam yatnik na mogili radyanskogo vijskovika Veselova yakij zaginuv u borotbi z vorogami radyanskoyi vladi u 1950 roci Pam yatnik demontuvali u 1990 h rokah Za parkom v glibini mikrorajonu stoyit zvedena u 1950 h rokah kolishnya budivlya kazarm vnutrishnih vijsk 146 yaku zajmaye Upravlinnya Zahidnogo teritorialnogo komanduvannya Nacionalnoyi Gvardiyi Ukrayini Parnu storonu Strijskoyi vid vulici Hutorivki do vulici Volodimira Vernadskogo zajmaye zabudova zhitlovogo masivu Bodnarivka zaproyektovana u 1960 h rokah u ramkah pershoyi chergi zabudovi okolic Lvova Detalnij proyekt zabudovi danogo vidtinku Strijskoyi rozrobili arhitektori A Petrova Ya Novakivskij ta I Kaganyak Za danim proyektom vzdovzh parnogo boku vulici na deyakij vidstani vid chervonoyi liniyi zabudovi zadlya zmenshennya shumovogo vplivu u 1970 h 1980 h rokah zveli nizku tipovih 9 poverhovih bagatosekcijnih i 14 poverhovih dvosekcijnih budinkiv sho cherguyutsya odin z odnim Budinki v comu mikrorajoni priznachalisya perevazhno dlya vijskovih U budinku 57 za radyanskih chasiv diyav Okruzhnij univermag upravlinnya torgivli PrikVO u budinku 93 magazin Produkti u budinku 103 Voyentorg U glibini mikrorajonu za budinkom 71 b roztashovanij Lvivskij bronetankovij zavod 73 Na rozi z vuliceyu Volodimira Vernadskogo u 1976 1980 rokah zveli avtovokzal Lviv 109 yakij buv rozrahovanij na 800 vidpravlen na godinu Avtorami proyektu buli arhitektori M Stolyarov ta inzheneri V Bojkiv i A Yefremov Cej avtovokzal stav pershim iz zaplanovanih troh avtovokzaliv Lvova i mav zabezpechuvati transportne spoluchennya mista u pivdennomu shidnomu ta zahidnomu napryamkah Pervisno avtovokzal mali zvesti znachno menshim za rozmirami na 400 vidpravlen na godinu ta za tipovim proyektom prote zavdyaki aktivnomu sprotivu lvivskih arhitektoriv vdalosya provesti zakritij konkurs i realizuvati individualnij proyekt Tripoverhova iz dodatkovim cokolnim poverhom z tilnogo boku budivlya avtovokzalu maye formu trilistnika yakij rozdilyaye navkolishnij prostir na tri zoni zonu centralnogo vhodu iz plosheyu zonu pributtya avtobusiv i zonu vidpravlennya Na pershomu poversi roztashovanij kasovij zal na drugomu zal ochikuvannya kafe i gotel Ci dva poverhi prostorovo spoluchayutsya mizh soboyu velikim kruglim otvorom u perekritti nad yakim pervisno bula pidvishena unikalna dekorativna lyustra avtori F Chernyak Z Flinta A Bokotej vtrachena pislya perebudovi u 1990 h rokah Na tretomu poversi roztashovani sluzhbovi primishennya u cokolnomu kameri shovu i dopomizhni sluzhbi Za budivleyu avtovokzalu u seredini 2010 h rokiv pochali buduvati suchasni bagatopoverhovi zhitlovi kompleksi Leopol Taun ta Kviti Lvova Dali na parnomu boci Strijskoyi za vuliceyu Karla Miklosha roztashovani budivli miskogo ipodromu 179 zvedenogo u 1980 h rokah chetvertogo za likom ipodromu u Lvovi Za radyanskih chasiv ipodrom buv odnim iz najkrashih u 1987 roci za rishennyam Derzhagropromu SRSR jogo bulo zarahovano do p yatirki providnih ipodromiv kolishnogo SRSR 26 27 chervnya 2001 roku na ipodromi vidbulisya liturgiyi za uchastyu Papi Rimskogo Ivana Pavla II 2008 roku za ipodromom pochali buduvati novij stadion Arena Lviv na 35 tis glyadackih misc vidkritij 29 zhovtnya 2011 roku U 2012 roci tut vidbulisya tri matchi Yevro 2012 Na neparnomu boci vulici na rozi z vuliceyu Truskaveckoyu roztashovanij kompleks NDI materialiv 202 zvedenij u 1970 h rokah kilka gromadskih budivel ta budivelnij majdanchik suchasnogo zhitlovogo kompleksu Za vuliceyu Truskaveckoyu i do mezhi mista tyagnetsya mikrorajon privatnoyi malopoverhovoyi zabudovi 1930 h 1950 h rokiv TransportVulicya Strijska vazhliva transportna arteriya Lvova vona spoluchaye centralnu chastinu mista z Vulkoyu Bodnarivkoyu ta Pivdennim zhitlovim masivom za mezheyu mista vulicya perehodit v avtoshlyah mizhnarodnogo znachennya M06 Kiyiv Chop Pislya Drugoyi svitovoyi vijni u Lvovi pochali rozvivati trolejbus pershu liniyu vidkrili 27 listopada 1952 roku a vlitku 1954 roku proklali trolejbusnu liniyu po vulici Strijskij chetvertu v misti Ruh neyu pochavsya 7 listopada 1954 roku marshrut 4 dovzhinoyu 8 8 km prolyagav vid ploshi Mickevicha cherez prospekt Shevchenka dali vulicyami Saksaganskogo Kostomarova Shota Rustaveli i Strijskoyu do Lvivskogo avtobusnogo zavodu Nastupnogo 1955 roku cyu liniyu prodovzhili na 2 km dali na pivden do zupinki 7 j kilometr yaka roztashovuvalasya navproti tankoremontnogo zavodu vidkritogo v Osvickomu gayu 1946 roku Cej trolejbusnij marshrut otrimav 5 j nomer Vlitku 1957 roku proklali trolejbusnu liniyu na Novij Lviv 8 serpnya neyu zapustili novij marshrut 6 yakij pryamuvav iz centru do Novogo Lvova cherez vulicyu Strijsku Voseni 1958 roku trolejbusnij marshrut 2 yakij pervisno spoluchav centr mista i Bogdanivku prodovzhili cherez prospekt Shevchenka ta vulicyu Strijsku do avtobusnogo zavodu a nastupnogo 1959 roku trolejbusnij marshrut 4 po Strijskij skasuvali jogo povnistyu dublyuvali novi marshruti 2 i 5 jogo nomer peredali novomu trolejbusnomu marshrutovi z centru do stadionu SKA na Kleparovi U 1971 roci cherez perevantazhenist centru tranzitnim transportom trolejbusnu merezhu v rajoni ploshi Mickevicha prospektu Shevchenka vulici Saksaganskogo likviduvali tomu ruh trolejbusiv 5 i 6 obmezhili vuliceyu Shota Rustaveli de vlashtuvali rozvorotne kilce a 1972 roku marshrut 2 skorotili do vulici Sichovih Strilciv piznishe jogo perejmenuvali na marshrut 13 U grudni 1981 roku trolejbusnu liniyu po vulici Strijskij prodovzhili na 5 7 km do avtovokzalu Stanom na 2020 rik vuliceyu Strijskoyu kursuye trolejbus 25 Vulicya Shota Rustaveli Avtovokzal na vidtinku mizh avtovokzalom i vuliceyu Naukovoyu diye takozh trolejbusnij marshrut 22 Universitet Avtovokzal na vidtinku mizh avtovokzalom i vuliceyu Ivana Rubchaka marshrut 23 Vulicya Ryashivska Avtovokzal PersonaliyiBeltovskij Yuliush skulptor i hudozhnik profesor Meshkav i pracyuvav u budinku 12 Galan Yaroslav Oleksandrovich radyanskij pismennik u 1938 1941 rokah meshkav u budinku 46 Zlupko Stepan Mikolajovich ukrayinskij ekonomist istorik u 1990 2006 rokah meshkav u budinku 28 Kuron Yacek polskij gromadskij diyach antikomunist dityachi roki proviv u budinku 36 42 Shuhevich Roman Osipovich ukrayinskij politichnij i derzhavnij diyach golovnokomanduvach Ukrayinskoyi povstanskoyi armiyi Zamolodu zahoplyuvavsya sportom i chasto trenuvavsya na stadioni Sokil Batko U 1923 roci na Zaporozkih igrah yaki provodilisya na comu stadioni vstanoviv rekordi u bigu z pereshkodami na 400 m i u plavanni na 100 metriv a v estafeti 4 100 m komanda Shuhevicha zajnyala 2 ge misce V deyakih dzherelah pomilkovo vkazuyetsya u budinku 6 po vulici Strijskij meshkav ukrayinskij pismennik i poet Ivan Franko z sim yeyu Naspravdi vin u 1887 1893 rokah meshkav nepodalik u odnopoverhovij sadibi pid 10 na vulici Ziblikevicha chastina ninishnoyi vulicya Ivana Franka vid vulici Zelenoyi do vulici Mendelyeyeva ta inodi vikoristovuvav staru adresu sadibi vulicya Strijska 6 U 1912 1921 rokah na misci sadibi Franka sporudili velikij administrativnij budinok sho maye adresu vulicya Saksaganskogo 13 Pam yatniki ta memorialni tablicibud 28 memorialna tablicya na poshanu Stepana Zlupka yakij meshkav u comu budinku bud 35 pam yatnij znak na misci stadionu Sokil Batko vstanovlenij u 2001 roci Roztashuvannya pam yatnogo znaku vibrano nepravilno stadion roztashovuvavsya trohi pivnichnishe na misci suchasnoyi stanciyi dityachoyi zaliznici Sonyachna bud 36 42 memorialna tablicya na poshanu Yaceka Kuronya yakij meshkav u comu budinku bud 70 memorialna tablicya na poshanu Leva Sinickogo yakij meshkav u comu budinku miskij ipodrom pam yatnij hrest na chest vidvidin Lvova Papoyu Rimskim Ivanom Pavlom II u 2001 roci Kolishni pam yatniki U 1926 roci na stadioni Sokil Batko v ramkah zahodiv iz vshanuvannya pam yati Ivana Franka na chest pismennika visadili pam yatnij dub spilyanij u radyanski chasi Na teritoriyi zavodiv roztashovanih na vulici Strijskij buli vstanovleni pam yatniki Volodimiru Leninu u 1964 roci na kameneobrobnomu zavodi u 1967 roci na Lvivskomu avtobusnomu zavodi u 1969 roci na zavodi Lvivprilad Usi demontovani u 1990 h rokah U parku Bodnarivka u 1965 roci vstanovili pam yatnik na mogili radyanskogo soldata Veselova yakij zaginuv u borotbi z vorogami radyanskoyi vladi u 1950 roci Avtorami pam yatnika buli Andrij Bokotej Lyubomir Medvid i Mikola Ribenchuk U 1990 h rokah pam yatnik demontuvali Na budinku 46 u 1959 roci vstanovili memorialnu doshku na chest Yaroslava Galana material sirij marmur Doshku demontuvali v ramkah dekomunizaciyi u travni 2017 roku U parku imeni Bogdana Hmelnickogo u 1969 roci vstanovili monument Bojovoyi slavi Zbrojnih Sil SRSR skulptori D Krvavich E Misko Ya Motika O Pirozhkov arhitektori M Vendzilovich A Ogranovich Urochiste vidkrittya vidbulosya 9 travnya 1970 roku U grudni 2018 roku rozpochavsya demontazh monumentu cherez jogo avarijnij stan gorelyefi zi steli pam yatnika peredali do muzeyu Teritoriya Teroru U berezni 2019 roku demontuvali stelu z radyanskoyu zirkoyu u lipni 2021 roku demontuvali reshtu monumentalnoyi kompoziciyi KomentariLvivskij istorik Igor Melnik pomilkovo pripisuye avtorstvo arhitektoram Vincentu Ravskomu molodshomu ta Vitoldu Minkevichu a datoyu budivnictva vkazuye 1927 1928 roki Igor Melnik podaye inshu datu 1913 rik pam yatnij znak pro cyu podiyu pomilkovo vstanovlenij pivdennishe pered budivleyu podatkovoyi u Igorya Melnika avtorami proyektu vkazani Adolf Piller Yuzef Sosnovskij i Alfred ZaharevichPrimitkiZnajti poshtovij indeks ukrposhta com Ukrposhta originalu za 4 zhovtnya 2021 Procitovano 17 lipnya 2021 Nazaruk 2015 s 215 Nazaruk 2015 s 220 1243 vulici Lvova 2009 s 294 www lvivcenter org Centr miskoyi istoriyi Centralno Shidnoyi Yevropi Arhiv originalu za 10 kvitnya 2020 Procitovano 12 kvitnya 2020 roku www lvivcenter org Centr miskoyi istoriyi Centralno Shidnoyi Yevropi Arhiv originalu za 10 kvitnya 2020 Procitovano 12 kvitnya 2020 roku Nazaruk 2015 s 235 1243 vulici Lvova 2009 s 292 Dovidnik perejmenuvan vulic i plosh Lvova 2001 s 60 Melnik I 2008 s 348 Galicke peredmistya 2012 s 200 Dyedik Kozickij Moroz Muravskij 2009 s 196 197 Dyedik Kozickij Moroz Muravskij 2009 s 198 199 Melnik B 2006 s 237 Andrij Yaremko 8 serpnya 2023 Misyac pislya najbilshogo obstrilu u Lvovi sho zrobleno za cej chas video city adm lviv ua Lvivska miska rada Procitovano 9 grudnya 2023 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z parametrom url status ale bez parametra archive url posilannya Krip yakevich 2009 s 79 Dovkola Visokogo Zamku 2010 s 9 Galicke peredmistya 2012 s 202 Lviv povsyakdennij 2009 s 75 Arhitektura Lvova 2008 s 633 Biriulow J Rzezba lwowska Warszawa Neriton 2007 S 167 ISBN 978 83 7543 009 7 pol Chitajlo O Vin zmig rozgovoriti stini movchazni Leopolis 30 grudnya 2010 53 226 S 6 Lwow Ilustrowany przewodnik Lwow Centrum Europy 2003 S 182 ISBN 966 7022 26 9 Galicke peredmistya 2012 s 201 Vulicyami starovinnogo Lvova 2006 s 238 Arhitektura Lvova 2008 s 558 Mar yana Verbovska Zgadka pro Yaceka Kuronya Lvivska gazeta 2012 38 677 12 lipnya S 4 U Lvovi oznakuyut 30 budinkiv zbudovanih u mizhvoyennij period Oglyad budivel tvoemisto tv Media hab Tvoye Misto 20 travnya 2022 originalu za 21 travnya 2021 Procitovano 7 sichnya 2024 Galicke peredmistya 2012 s 203 Natalya Petrik Kolekciya zbroyi ta ozbroyennya u fondah voyenno storichnogo muzeyu 58 go budinku oficeriv Naukovi zapiski Ternopilskogo nacionalnogo pedagogichnogo universitetu imeni Volodimira Gnatyuka Seriya Istoriya 2016 Vip 2 3 S 107 111 Tregubova 1989 s 248 Tregubova 1989 s 249 photo lviv in ua Fotografiyi starogo Lvova 26 lyutogo 2015 Arhiv originalu za 12 kvitnya 2020 Procitovano 12 kvitnya 2020 tvoemisto tv Tvoye misto 5 kvitnya 2019 roku Arhiv originalu za 12 kvitnya 2020 Procitovano 12 kvitnya 2020 roku Natalya Dulyaba 5 veresnya 2019 roku portal lviv ua Lvivskij portal Arhiv originalu za 20 kvitnya 2020 Procitovano 12 kvitnya 2020 roku portal lviv ua Lvivskij portal 10 grudnya 2019 roku Arhiv originalu za 18 bereznya 2020 Procitovano 12 kvitnya 2020 roku lviv znaj ua 5 veresnya 2019 roku Arhiv originalu za 5 veresnya 2019 Procitovano 12 kvitnya 2020 roku Novij Svit 2014 s 173 Arhitektura Lvova 2008 s 539 Galicke peredmistya 2012 s 204 Melnik I 2008 s 349 Arhitektura Lvova 2008 s 591 Arhitektura Lvova 2008 s 592 Novij Svit 2014 s 83 tvoemisto tv Media hab Tvoye Misto 28 lipnya 2017 Arhiv originalu za 19 lyutogo 2022 Procitovano 12 kvitnya 2020 tvoemisto tv Media hab Tvoye Misto 24 kvitnya 2018 Arhiv originalu za 18 lyutogo 2020 Procitovano 12 kvitnya 2020 Nataliya Onisko Irina Skic 28 grudnya 2015 zaxid net Zaxid net Arhiv originalu za 26 veresnya 2019 Procitovano 12 kvitnya 2020 1243 vulici Lvova 2009 s 293 Arhitektura Lvova 2008 s 622 Novij Svit 2014 s 168 Lwow miasto architektura modernizm pod red B Czerkesa i A Szczerskiego Wroclaw Muzeum Architektury we Wroclawiu 2016 S 96 ISBN 978 83 89262 96 7 pol Galicke peredmistya 2012 s 206 Melnik I 2008 s 191 Galicke peredmistya 2012 s 225 Arhitektura Lvova 2008 s 450 Arhitektura Lvova 2008 s 543 Arhitektura Lvova 2008 s 597 Arhitektura Lvova 2008 s 596 Arhitektura Lvova 2008 s 603 Galicke peredmistya 2012 s 205 Dyedik Kozickij Moroz Muravskij 2009 s 200 Melnik I 2008 s 121 Arhitektura Lvova 2008 s 612 Arhitektura Lvova 2008 s 629 Katerina Rodak 11 veresnya 2018 roku zaxid net Zaxid net Arhiv originalu za 12 kvitnya 2020 Procitovano 12 kvitnya 2020 roku Arhitektura Lvova 2008 s 688 itcluster lviv ua Lviv IT Cluster Arhiv originalu za 12 kvitnya 2020 Procitovano 12 kvitnya 2020 roku Arhitektura Lvova 2008 s 412 Melnik I 2008 s 352 Galicke peredmistya 2012 s 320 Arhitektura Lvova 2008 s 595 Oksana Dudar 8 chervnya 2017 dyvys info Divis info Arhiv originalu za 12 kvitnya 2020 Procitovano 12 kvitnya 2020 Yuliya Lavrishin 23 listopada 2018 zaxid net Zaxid net Arhiv originalu za 12 kvitnya 2020 Procitovano 12 kvitnya 2020 galzhytlobud com Arhiv originalu za 20 lyutogo 2020 Procitovano 24 zhovtnya 2021 Najnowszy ksiazkowy plan informator miasta Lwowa s 8 Arhitektura Lvova 2008 s 636 Andrij Shulyar lvivcenter org Centr miskoyi istoriyi Centralno Shidnoyi Yevropi Arhiv originalu za 29 lipnya 2018 Procitovano 12 kvitnya 2020 Arhitektura Lvova 2008 s 618 Tregubova 1989 s 221 Melnik I 2008 s 351 Novij Svit 2014 s 231 Melnik I 2008 s 353 Arhitektura Lvova 2008 s 685 Lviv povsyakdennij 2009 s 80 Tregubova 1989 s 223 Galicke peredmistya 2012 s 322 Arhitektura Lvova 2008 s 630 Tregubova 1989 s 253 254 Tregubova 1989 s 253 Galicke peredmistya 2012 s 323 Lviv povsyakdennij 2009 s 78 Lviv povsyakdennij 2009 s 79 Melnik I 2008 s 193 Melnik I 2008 s 194 Melnik I 2008 s 347 www lvivcenter org Centr miskoyi istoriyi Centralno Shidnoyi Yevropi Arhiv originalu za 17 sichnya 2020 Procitovano 12 kvitnya 2020 roku Lviv povsyakdennij 2009 s 161 Lviv povsyakdennij 2009 s 184 Melnik Masik 2012 s 221 Dyedik Kozickij Moroz Muravskij 2009 s 201 zik ua ZIK 14 zhovtnya 2013 roku Arhiv originalu za 12 kvitnya 2020 Procitovano 12 kvitnya 2020 roku Melnik B 2006 s 238 Galicke peredmistya 2012 s 188 Melnik Masik 2012 s 222 pres sluzhba LMR 6 veresnya 2013 U Lvovi vstanovlyat tri memorialni tablici Kimakovichu Orachu i Sinickomu dailylviv com Shodennij Lviv originalu za 27 lyutogo 2022 Procitovano 19 lyutogo 2023 varta com ua Spravzhnya varta 12 travnya 2017 roku Arhiv originalu za 12 kvitnya 2020 Procitovano 12 kvitnya 2020 roku Melnik Masik 2012 s 220 Zaxid net ZAXID NET ukr Arhiv originalu za 6 bereznya 2019 Procitovano 3 bereznya 2019 TSN ua ukr 17 grudnya 2018 Arhiv originalu za 17 grudnya 2018 Procitovano 16 lyutogo 2019 Pershi demontovani barelyefi zi steli Monumenta Slavi u muzeyi Teritoriya Teroru www facebook com angl Procitovano 8 lyutogo 2019 Zaxid net ZAXID NET ukr Arhiv originalu za 6 lyutogo 2019 Procitovano 8 lyutogo 2019 zik ua ZIK 1 lyutogo 2019 Arhiv originalu za 22 zhovtnya 2020 Procitovano 17 lipnya 2021 ukranews com ua 4 bereznya 2019 Arhiv originalu za 4 bereznya 2019 Procitovano 4 bereznya 2019 Irina Vashishin 23 lipnya 2021 U Lvovi ostatochno demontuvali radyanskij Monument slavi zaxid net Zaxid net originalu za 18 veresnya 2021 Procitovano 18 veresnya 2021 DzherelaVulicya Strijska u sestrinskih Vikiproyektah Portal Lviv Vulicya Strijska u Vikishovishi Arhitektura Lvova Chas i stili XIII XXI st M Bevz Yu Biryulov Yu Bogdanova V Didik U Ivanochko T Klimenyuk ta inshi L Centr Yevropi 2008 720 s 2000 prim ISBN 978 966 7022 77 8 Dyedik O Kozickij A Moroz V Muravskij V Lviv Misto nashih geroyiv putivnik za red A Kozickogo L Litopis 2009 248 s ISBN 978 966 7007 79 9 Ilko Lemko Mihalik V Beglyarov G Strijska vul 1243 vulici Lvova 1939 2009 L Apriori 2009 528 s 1000 prim ISBN 978 966 2154 24 5 Krip yakevich I P Istorichni prohodi po Lvovi L Apriori 2009 116 s ISBN 966 8256 32 8 Melnik B V Vulicyami starovinnogo Lvova 3 tye L Svit 2006 272 s Istorichni miscya Ukrayini 10000 prim ISBN 966 603 393 3 Melnik B V Pokazhchik suchasnih nazv vulic i plosh Lvova Dovidnik perejmenuvan vulic i plosh Lvova XIII XX stolittya L Svit 2001 128 s 500 prim ISBN 966 603 115 9 Melnik I V Vulici Lvova Harkiv Folio 2017 S 47 235 340 250 252 530 534 586 ISBN ISBN 978 966 03 7863 6 Melnik I V Galicke peredmistya ta pivdenno shidni okolici korolivskogo stolichnogo mista Lvova L Apriori 2012 352 s Lvivski vulici i kam yanici 1000 prim ISBN 978 617 629 076 6 Melnik I V Dovkola Visokogo Zamku shlyahami j vulicyami Zhovkivskogo peredmistya ta pivnichnih okolic mista Lvova Apriori 2010 288 s Lvivski vulici i kam yanici 100 prim ISBN 978 966 2154 32 0 Melnik I V Lvivski vulici i kam yanici muri zakamarki peredmistya ta inshi osoblivosti korolivskogo stolichnogo mista Galichini L Centr Yevropi 2008 384 s 2000 prim ISBN 978 966 7022 79 2 Melnik I V Lvivskij Novij Svit ta pivdenni okolici Korolivskogo stolichnogo mista Galichini vid Svyatogo Yura do Navariyi 2 ge vipravlene ta dopovnene L Centr Yevropi 2014 T VI 288 s Lvivski vulici i kam yanici ISBN 978 966 7022 82 2 Melnik I V Masik R Pam yatniki ta memorialni tablici mista Lvova L Apriori T VII 320 s Lvivski vulici i kam yanici ISBN 978 617 629 077 3 Mihalik V Ilko Lemko Lviv povsyakdennij L Apriori 2009 S 162 ISBN 978 966 2154 19 1 Nazaruk M Lviv na pochatku XXI stolittya L Vidavnictvo Starogo Leva 2015 240 s 500 prim ISBN 978 617 679 108 9 Tregubova T A Mih R M Lviv arhitekturno istorichnij naris K Budivelnik 1989 S 272 50000 prim ISBN 5 7705 0178 2 Ilustrowany informator miasta Lwowa ze spisem miejscowosci wojewodztwa lwowskiego na rok 1939 Lwow 1939 146 s pol Najnowszy ksiazkowy plan informator miasta Lwowa ze spisem ulic oraz 14 planami miasta Lwow Nakladem Edwarda Zimnego 1939 60 s pol PosilannyaProyekt Vulici Lvova vulicya Strijska lvivcenter org Centr miskoyi istoriyi Centralno Shidnoyi Yevropi originalu za 18 veresnya 2021 Procitovano 18 veresnya 2021

Дата публікації:
Топ