Страсті Христові — події, пов'язані з Ісусом Христом, що відбувались в останні дні його життя. Церква ці події згадує під час останнього тижня Великого посту, а найбільше у Страсну п'ятницю.
Ці страсті починаються від Тайної Вечері. Після арешту, суду та хресної дороги, Розп'яття на хресті — кульмінація цих подій. Більшість християн вірять, що ці страждання були передбачені багатьма пророками та самим Ісусом Христом.
Події Страждань
Дані наводяться перекази з Євангелія:
- Ісус Христос входить в Єрусалим. Ісус Христос після сорока днів строгого посту та після воскресіння мертвого Лазаря входить у Єрусалим — тогочасну столицю Ізраїлю. Населення міста дає йому дорогу на його ослику, махаючи при цьому гілками пальми.
- Помазання Марією Магдалиною Ісусових ніг У середу страсного тижня у домі Симона Марія Магдалина обмащує Ісусові ноги миром.
- Ісус омиває ноги апостолів Під час тайної вечері Ісус Христос миє кожному із своїх учнів ноги. Такі дії у тих краях вважались як гостинність. У цьому випадку — це вияв великої любові Ісуса до своїх учнів.
- Таємна вечеря Таємна вечеря відбулася у четвер, день перед розп'яттям Ісуса. У цей день Христос зібрав своїх учнів і розповів апостолам, яке майбутнє його чекає. Він також розказав учням, що серед них є той, хто зрадив його. Він попросив зрадника вмочити свій хліб у його вино. Зрадником був Юда Іскаріот: він вмочив свій хліб у вино Ісуса. Таємна вечеря є важливою ще й тому, що тут відбулось перше таїнство Євхаристії.
- Ісус входить разом з апостолами в Оливний город В оливному Гефсимандському саду зупинились апостоли з Ісусом. Ісус їм сказав: «Ви тут чекайте, не спіть і моліться».
- Ісус молиться в оливному городі У цю ніч з четверга на п'ятницю Ісус молився Богові. Він просив у нього терпіння пережити усе це.
- Арешт Ісуса. Поцілунок Юди У цьому Гефсимандському саду Христа арештували за доповіддю Юди Іскаріота. Перед цим Юда поцілував Ісуса. Зараз вислів «поцілунок Юди» означає поцілунок зрадника, виявлення лицемірних почуттів до того, кого зрадив.
- Ісус перед первосвящениками Первосвященики востаннє питаються, чи є Ісус Христос Богом. Ісус відповідає твердо: є. Первосвященики вирішують відправити Ісуса на суд до Понтія Пилата
- Відречення апостола Петра
- Суд Понтія Пилата над Христом На цьому суді Понтій Пилат зацікавився, у якому царстві Ісус є Богом, але, отримуючи неочікувану відповідь, Пилат вмиває руки — що означає виходить із цієї справи.
- Катування Христа Після того, як Понтій умив руки, євреї вирішили катувати Христа. На спині Ісуса, за переказами, не залишилось місця без рани.
- Увінчання терновим вінком Після тяжкого катування, катам наказано одягнути Христа у червоний плащ. Кати надягають плащ, одягають терновий вінок і брудно лають Ісуса Христа.
- Хресна дорога Ісуса відправляють нести важкий хрест від міста і аж до самої Голгофи. По дорозі Він тричі падає, зустрічається із своєю Матір'ю, бачить плачучих жінок, Вероніка йому втирає лице, допомагає нести хрест… У церкві у строгий піст ці події згадують на хресній дорозі на чотирнадцятьох стадіях.
- Знімання одягу Христа Після хресної дороги, вже коли Ісус Христос приходить на Гологофу, з Нього здирають одяг. Його тіло пече після засохлої крові…
- Розп'яття на Голгофі Знявши одяг з Христа, Його руки і ноги прибивають до хреста. Ісус помер швидко: через 3 години після розп'яття. За цей час Він встиг пробачити розбійникові його гріхи, Йому пробили бік і напоїли жовчею і оцтом.
- Зняття з хреста Після смерті Ісуса Його тіло зняли з хреста.
- Поміщення в гробницю Мертве тіло Ісуса за єврейським звичаєм поклали в гробницю на три дні перебування.
- Визволення людей від пекельних мук Про це у Новому завіті говорить тільки апостол Петро. За його словами, Ісус спустився в пекло і визволив всіх праведних із пекла в рай.
- Воскресіння Ісус воскрес із мертвих на третій день.
Знаряддя страстей
Знаряддя Страстей(лат. Arma Christi) — важливі атрибути Страстей Господніх, інструменти мучеництва Ісуса Христа.
Зображення знарядь страстей має довгу традицію в іконографії, принаймні, починаючи з IX століття а (Утрехтський псалтир, 830 рік). Мініатюрні зображення знарядь наносилися на розп'яття і чотки, ікони та ретабло як знак плати, внесеної Ісусом за гріхи роду людського.
В православній традиції з XVII століття композиції із зображенням знарядь Страстей Христових починають відтворюватися на антимінсах, покровцах, потирах, дароносицях і дарохранильницях, на окладах Євангелій та ікон, пізніше — на лубочних аркушах. Знаряддя пристрастей також зображують на — Престолі уготованому, що зустрічається як самостійно, так і в складі композиції «Страшний Суд» та інших складних символіко-догматичних композиціях.
У число знарядь страстей входять:
Назва | Призначення | Місцезнаходження |
---|---|---|
Стовп | До нього був прив'язаний Ісус під час бичування | У капелі Сан-Дзено базиліки Санта-Прасседе в Римі та церкви св. Георгія в Стамбулі |
Бич, пучок різок | [ru] | |
Рука | Зображення кисті руки, яка карала Ісуса або дала гроші Юді | |
Терновий вінець | Увінчання з метою приниження | У Нотр-Дам де Парі, а окремі шипи в багатьох церквах світу |
Хрест | Звичайна римська страта | Частини Животворящого Хреста знаходяться в багатьох церквах світу |
INRI | Табличка з цим написом — для додаткового приниження | Великий фрагмент в церкві Санта-Кроче-ін-Джерусалемме в Римі |
Цвяхи | Утримували тіло на хресті | Цвяхи знаходяться в багатьох церквах світу, проте їх загальна кількість говорить про наявність величезної кількості копій. Один цвях зберігається в церкві Санта-Кроче-ін-Джерусалемме в Римі |
Спис Лонгина | Римський солдат Лонгин пронизав цим списом бік розіп'ятого Ісуса Христа | Існують три списи, що претендують називатися справжніми: в соборі святого Петра в Римі, в палаці Хофбург у Відні і в (Вірменія) |
Губка | Змоченою в оцті (або у вині) для втамування спраги | Фрагмент її із слідами крові — у базиліці Сан-Джованні-ін-Латерно в Римі та частина «губки» — у в Московському Кремлі |
Миска | Для оцту або вина | |
Грааль | Чаша, в яку була зібрана кров Ісуса | Невідомо. Предмет багатовікових пошуків. |
Одягу Ісуса І гральні кістки | Їх розігрують солдати | потрапила до Росії в XVII столітті, в наш час[] розділена на кілька частин. Безшовний хітон — у м. Трір тобто фрагмент кармазину в Латеранській базиліці (Рим). |
Півень | Проспівав тричі при зреченні апостола Петра | |
Сходи | Використовувалися для зняття мертвого тіла з хреста | |
Кліщі | Ними виймали цвяхи з рук Ісуса | |
Миска з мірри | Йосип Ариматейський або жінки-мироносиці, що обтирали тіло | |
Плащаниця | Саван, пелена, в яке було загорнуте тіло | У соборі Івана Хрестителя в Турині |
30 срібняків | Плата Юди, «Ціна крові». Можуть бути у гаманці | |
Чаша | У ній умив руки Понтій Пилат | |
Ліхтар зі свічкою | Символ зрадництва в Гетсиманському саду | |
Меч, іноді з вухом | Ним апостол Петро відсік вухо слузі первосвященика Малху (Ів. 18:10) |
Реліквії Страстей
Реліквії Страстей — артефакти, пов'язані з мучеництвом Христа, які зберігаються церквою для вшанування і використання в обрядах. Як вважається, всі вони відносяться до I ст. н. е., попри те, що точне датування багатьох з цих реліквій здавна ставиться вченими під сумнів.
Шанування реліквій Страстей Христових і особливо Животворного хреста має величезне значення в християнстві. Частинки знарядь Страстей є об'єктом релігійного поклоніння в православ'ї та католицизмі. У Середньовіччі вони грали значну роль в політичному житті держав, а також у приватному житті правителів, стаючи значною матеріальною цінністю, що згадується в заповітах, шлюбних контрактах, мирних договорах тощо. Частинки реліквій обов'язково були і в молитовні глави держави, і в його наперсному хресті. Як символ освячення влади, реліквії Страстей відігравали значну роль у церковно-державній обрядовості.
Більшість реліквій Страстей, як свідчать легенди, було знайдено рівноапостольною Оленою під час її подорожі в Єрусалим. Так, в 326 році вона знайшла Животворний Хрест, чотири цвяхи і титли INRI. Самою Оленою хрест був розділений на дві частини, а в наступні роки — вже на величезну безліч фрагментів, що породило хвилю фальсифікацій, як частин хреста, так і інших реліквій, пов'язаних з земним життям Христа і його Страстями. Відносно низки реліквій досі немає єдиної думки про їхнє походження. Наприклад, у відношенні Святих сходів (лат. Scala Santa), що зберігаються в капелі Сан-Лоренцо (Рим), існує переказ, що вони були привезені в 326 році з Єрусалиму святою Оленою і саме по них піднімався на суд Ісус Христос до палацу Понтія Пілата і на їх сходинах залишилися сліди його крові. Однак ряд сучасних дослідників вважають їх одними з найстаріших сходів Латеранського палацу, зроблених реліквією тільки близько XI століття.
У Росії велике зібрання реліквій Страстей знаходиться в — великому з реліквіями, привезеними в 1383-му з константинопольського монастиря святого Георгія в Манганах. У ньому крім частини Животворного Хреста знаходяться ще 16 реліквій, у тому числі досить екзотичні: «влас исторган из брады Христа Бога и вода стекшая из ребро на распятье… кровь Христова прободенным копьем стекшая с пречистых ребер… губа юже омочиша во очет и напоиша Христа на кресте распята». Ковчег Діонісія протягом століть перебував у і нині зберігається у Московському Кремлі.
Найпоказовішою з точки зору атрибуції реліквії як автентичної є історія наукового дослідження Туринської плащаниці.
Католицька традиція відносить до реліквій Страстей «Плат святої Вероніки», яким вона втерла залите кров'ю і потом обличчя Христа під час його шляху на Голгофу. За переказами обличчя відобразилося на тканині. При зображенні плата Вероніки лик Христа часто зображається в терновому вінці і зі слідами крові. Вважається, що легендарний плат Вероніки зберігається в соборі святого Петра в Римі.
Примітки
- Знаряддя Страстей Христових на російських хрестах XVII—XIX століть
- І. К. Язикова. «Богослов'я ікони»
- socrat/socr01.html Сократ Схоластик. Церковна історія. Гл.17
- The Holy Staircase. Rome, 2000
- Scala Santa, or Holy Stairs (stairs, Rome, Italy). Encyclopædia Britannica
- Ковчег Діонісія Суздальського
- Ульянов О. Г. «Пристрасті Христові»
- Ораціо Петросілло. Місто Ватикан. Edizioni Musei Vaticani, 2005
Джерела
- Barnes, Arthur. The Passion of Christ in the Four Gospels // The Catholic Encyclopedia. Vol. 11. New York: Robert Appleton Company, 1911.
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Страсті Христові
- Про сутність страждань Спасителя // Чернігівські єпархіальні відомості
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Strasti Hristovi film Strasti Hristovi podiyi pov yazani z Isusom Hristom sho vidbuvalis v ostanni dni jogo zhittya Cerkva ci podiyi zgaduye pid chas ostannogo tizhnya Velikogo postu a najbilshe u Strasnu p yatnicyu Hresna doroga Isusa Hrista Tayemna vecherya Rozp yattya Ci strasti pochinayutsya vid Tajnoyi Vecheri Pislya areshtu sudu ta hresnoyi dorogi Rozp yattya na hresti kulminaciya cih podij Bilshist hristiyan viryat sho ci strazhdannya buli peredbacheni bagatma prorokami ta samim Isusom Hristom Podiyi StrazhdanDani navodyatsya perekazi z Yevangeliya Isus Hristos vhodit v Yerusalim Isus Hristos pislya soroka dniv strogogo postu ta pislya voskresinnya mertvogo Lazarya vhodit u Yerusalim togochasnu stolicyu Izrayilyu Naselennya mista daye jomu dorogu na jogo osliku mahayuchi pri comu gilkami palmi Pomazannya Mariyeyu Magdalinoyu Isusovih nig U seredu strasnogo tizhnya u domi Simona Mariya Magdalina obmashuye Isusovi nogi mirom Isus omivaye nogi apostoliv Pid chas tajnoyi vecheri Isus Hristos miye kozhnomu iz svoyih uchniv nogi Taki diyi u tih krayah vvazhalis yak gostinnist U comu vipadku ce viyav velikoyi lyubovi Isusa do svoyih uchniv Tayemna vecherya Tayemna vecherya vidbulasya u chetver den pered rozp yattyam Isusa U cej den Hristos zibrav svoyih uchniv i rozpoviv apostolam yake majbutnye jogo chekaye Vin takozh rozkazav uchnyam sho sered nih ye toj hto zradiv jogo Vin poprosiv zradnika vmochiti svij hlib u jogo vino Zradnikom buv Yuda Iskariot vin vmochiv svij hlib u vino Isusa Tayemna vecherya ye vazhlivoyu she j tomu sho tut vidbulos pershe tayinstvo Yevharistiyi Isus vhodit razom z apostolami v Olivnij gorod V olivnomu Gefsimandskomu sadu zupinilis apostoli z Isusom Isus yim skazav Vi tut chekajte ne spit i molitsya Isus molitsya v olivnomu gorodi U cyu nich z chetverga na p yatnicyu Isus molivsya Bogovi Vin prosiv u nogo terpinnya perezhiti use ce Aresht Isusa Pocilunok Yudi U comu Gefsimandskomu sadu Hrista areshtuvali za dopoviddyu Yudi Iskariota Pered cim Yuda pociluvav Isusa Zaraz visliv pocilunok Yudi oznachaye pocilunok zradnika viyavlennya licemirnih pochuttiv do togo kogo zradiv Isus pered pervosvyashenikami Pervosvyasheniki vostannye pitayutsya chi ye Isus Hristos Bogom Isus vidpovidaye tverdo ye Pervosvyasheniki virishuyut vidpraviti Isusa na sud do Pontiya Pilata Vidrechennya apostola Petra Sud Pontiya Pilata nad Hristom Na comu sudi Pontij Pilat zacikavivsya u yakomu carstvi Isus ye Bogom ale otrimuyuchi neochikuvanu vidpovid Pilat vmivaye ruki sho oznachaye vihodit iz ciyeyi spravi Katuvannya Hrista Pislya togo yak Pontij umiv ruki yevreyi virishili katuvati Hrista Na spini Isusa za perekazami ne zalishilos miscya bez rani Uvinchannya ternovim vinkom Pislya tyazhkogo katuvannya katam nakazano odyagnuti Hrista u chervonij plash Kati nadyagayut plash odyagayut ternovij vinok i brudno layut Isusa Hrista Hresna doroga Isusa vidpravlyayut nesti vazhkij hrest vid mista i azh do samoyi Golgofi Po dorozi Vin trichi padaye zustrichayetsya iz svoyeyu Matir yu bachit plachuchih zhinok Veronika jomu vtiraye lice dopomagaye nesti hrest U cerkvi u strogij pist ci podiyi zgaduyut na hresnij dorozi na chotirnadcyatoh stadiyah Znimannya odyagu Hrista Pislya hresnoyi dorogi vzhe koli Isus Hristos prihodit na Gologofu z Nogo zdirayut odyag Jogo tilo peche pislya zasohloyi krovi Rozp yattya na Golgofi Znyavshi odyag z Hrista Jogo ruki i nogi pribivayut do hresta Isus pomer shvidko cherez 3 godini pislya rozp yattya Za cej chas Vin vstig probachiti rozbijnikovi jogo grihi Jomu probili bik i napoyili zhovcheyu i octom Znyattya z hresta Pislya smerti Isusa Jogo tilo znyali z hresta Pomishennya v grobnicyu Mertve tilo Isusa za yevrejskim zvichayem poklali v grobnicyu na tri dni perebuvannya Vizvolennya lyudej vid pekelnih muk Pro ce u Novomu zaviti govorit tilki apostol Petro Za jogo slovami Isus spustivsya v peklo i vizvoliv vsih pravednih iz pekla v raj Voskresinnya Isus voskres iz mertvih na tretij den Znaryaddya strastejLorenco Monako P yeta zi znaryaddyami Strastej Rozp yattya z znaryaddyami pristrastej 1717 Bremen kapela sv Vendelina Ikona Hristos v temnici z Znaryaddyami Strastej pochatok XIX stolittya Znaryaddya Strastej lat Arma Christi vazhlivi atributi Strastej Gospodnih instrumenti muchenictva Isusa Hrista Zobrazhennya znaryad strastej maye dovgu tradiciyu v ikonografiyi prinajmni pochinayuchi z IX stolittya a Utrehtskij psaltir 830 rik Miniatyurni zobrazhennya znaryad nanosilisya na rozp yattya i chotki ikoni ta retablo yak znak plati vnesenoyi Isusom za grihi rodu lyudskogo V pravoslavnij tradiciyi z XVII stolittya kompoziciyi iz zobrazhennyam znaryad Strastej Hristovih pochinayut vidtvoryuvatisya na antiminsah pokrovcah potirah daronosicyah i darohranilnicyah na okladah Yevangelij ta ikon piznishe na lubochnih arkushah Znaryaddya pristrastej takozh zobrazhuyut na Prestoli ugotovanomu sho zustrichayetsya yak samostijno tak i v skladi kompoziciyi Strashnij Sud ta inshih skladnih simvoliko dogmatichnih kompoziciyah U chislo znaryad strastej vhodyat Nazva Priznachennya Misceznahodzhennya Stovp Do nogo buv priv yazanij Isus pid chas bichuvannya U kapeli San Dzeno baziliki Santa Prassede v Rimi ta cerkvi sv Georgiya v Stambuli Bich puchok rizok ru Ruka Zobrazhennya kisti ruki yaka karala Isusa abo dala groshi Yudi Ternovij vinec Uvinchannya z metoyu prinizhennya U Notr Dam de Pari a okremi shipi v bagatoh cerkvah svitu Hrest Zvichajna rimska strata Chastini Zhivotvoryashogo Hresta znahodyatsya v bagatoh cerkvah svitu INRI Tablichka z cim napisom dlya dodatkovogo prinizhennya Velikij fragment v cerkvi Santa Kroche in Dzherusalemme v Rimi Cvyahi Utrimuvali tilo na hresti Cvyahi znahodyatsya v bagatoh cerkvah svitu prote yih zagalna kilkist govorit pro nayavnist velicheznoyi kilkosti kopij Odin cvyah zberigayetsya v cerkvi Santa Kroche in Dzherusalemme v Rimi Spis Longina Rimskij soldat Longin pronizav cim spisom bik rozip yatogo Isusa Hrista Isnuyut tri spisi sho pretenduyut nazivatisya spravzhnimi v sobori svyatogo Petra v Rimi v palaci Hofburg u Vidni i v Virmeniya Gubka Zmochenoyu v octi abo u vini dlya vtamuvannya spragi Fragment yiyi iz slidami krovi u bazilici San Dzhovanni in Laterno v Rimi ta chastina gubki u v Moskovskomu Kremli Miska Dlya octu abo vina Graal Chasha v yaku bula zibrana krov Isusa Nevidomo Predmet bagatovikovih poshukiv Odyagu Isusa I gralni kistki Yih rozigruyut soldati potrapila do Rosiyi v XVII stolitti v nash chas koli rozdilena na kilka chastin Bezshovnij hiton u m Trir tobto fragment karmazinu v Lateranskij bazilici Rim Piven Prospivav trichi pri zrechenni apostola Petra Shodi Vikoristovuvalisya dlya znyattya mertvogo tila z hresta Klishi Nimi vijmali cvyahi z ruk Isusa Miska z mirri Josip Arimatejskij abo zhinki mironosici sho obtirali tilo Plashanicya Savan pelena v yake bulo zagornute tilo U sobori Ivana Hrestitelya v Turini 30 sribnyakiv Plata Yudi Cina krovi Mozhut buti u gamanci Chasha U nij umiv ruki Pontij Pilat Lihtar zi svichkoyu Simvol zradnictva v Getsimanskomu sadu Mech inodi z vuhom Nim apostol Petro vidsik vuho sluzi pervosvyashenika Malhu Iv 18 10 Relikviyi Strastej Relikviyi Strastej artefakti pov yazani z muchenictvom Hrista yaki zberigayutsya cerkvoyu dlya vshanuvannya i vikoristannya v obryadah Yak vvazhayetsya vsi voni vidnosyatsya do I st n e popri te sho tochne datuvannya bagatoh z cih relikvij zdavna stavitsya vchenimi pid sumniv relikvarij dlya Ternovogo vincya v Notr Dam de Pari Shanuvannya relikvij Strastej Hristovih i osoblivo Zhivotvornogo hresta maye velichezne znachennya v hristiyanstvi Chastinki znaryad Strastej ye ob yektom religijnogo pokloninnya v pravoslav yi ta katolicizmi U Serednovichchi voni grali znachnu rol v politichnomu zhitti derzhav a takozh u privatnomu zhitti praviteliv stayuchi znachnoyu materialnoyu cinnistyu sho zgaduyetsya v zapovitah shlyubnih kontraktah mirnih dogovorah tosho Chastinki relikvij obov yazkovo buli i v molitovni glavi derzhavi i v jogo napersnomu hresti Yak simvol osvyachennya vladi relikviyi Strastej vidigravali znachnu rol u cerkovno derzhavnij obryadovosti Bilshist relikvij Strastej yak svidchat legendi bulo znajdeno rivnoapostolnoyu Olenoyu pid chas yiyi podorozhi v Yerusalim Tak v 326 roci vona znajshla Zhivotvornij Hrest chotiri cvyahi i titli INRI Samoyu Olenoyu hrest buv rozdilenij na dvi chastini a v nastupni roki vzhe na velicheznu bezlich fragmentiv sho porodilo hvilyu falsifikacij yak chastin hresta tak i inshih relikvij pov yazanih z zemnim zhittyam Hrista i jogo Strastyami Vidnosno nizki relikvij dosi nemaye yedinoyi dumki pro yihnye pohodzhennya Napriklad u vidnoshenni Svyatih shodiv lat Scala Santa sho zberigayutsya v kapeli San Lorenco Rim isnuye perekaz sho voni buli privezeni v 326 roci z Yerusalimu svyatoyu Olenoyu i same po nih pidnimavsya na sud Isus Hristos do palacu Pontiya Pilata i na yih shodinah zalishilisya slidi jogo krovi Odnak ryad suchasnih doslidnikiv vvazhayut yih odnimi z najstarishih shodiv Lateranskogo palacu zroblenih relikviyeyu tilki blizko XI stolittya U Rosiyi velike zibrannya relikvij Strastej znahoditsya v velikomu z relikviyami privezenimi v 1383 mu z konstantinopolskogo monastirya svyatogo Georgiya v Manganah U nomu krim chastini Zhivotvornogo Hresta znahodyatsya she 16 relikvij u tomu chisli dosit ekzotichni vlas istorgan iz brady Hrista Boga i voda stekshaya iz rebro na raspyate krov Hristova probodennym kopem stekshaya s prechistyh reber guba yuzhe omochisha vo ochet i napoisha Hrista na kreste raspyata Kovcheg Dionisiya protyagom stolit perebuvav u i nini zberigayetsya u Moskovskomu Kremli Najpokazovishoyu z tochki zoru atribuciyi relikviyi yak avtentichnoyi ye istoriya naukovogo doslidzhennya Turinskoyi plashanici Katolicka tradiciya vidnosit do relikvij Strastej Plat svyatoyi Veroniki yakim vona vterla zalite krov yu i potom oblichchya Hrista pid chas jogo shlyahu na Golgofu Za perekazami oblichchya vidobrazilosya na tkanini Pri zobrazhenni plata Veroniki lik Hrista chasto zobrazhayetsya v ternovomu vinci i zi slidami krovi Vvazhayetsya sho legendarnij plat Veroniki zberigayetsya v sobori svyatogo Petra v Rimi PrimitkiZnaryaddya Strastej Hristovih na rosijskih hrestah XVII XIX stolit I K Yazikova Bogoslov ya ikoni socrat socr01 html Sokrat Sholastik Cerkovna istoriya Gl 17 The Holy Staircase Rome 2000 Scala Santa or Holy Stairs stairs Rome Italy Encyclopaedia Britannica Kovcheg Dionisiya Suzdalskogo Ulyanov O G Pristrasti Hristovi Oracio Petrosillo Misto Vatikan Edizioni Musei Vaticani 2005DzherelaBarnes Arthur The Passion of Christ in the Four Gospels The Catholic Encyclopedia Vol 11 New York Robert Appleton Company 1911 PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Strasti Hristovi Pro sutnist strazhdan Spasitelya Chernigivski yeparhialni vidomosti