Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Жупанин Степан Ілліч | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| Народився | 18 січня 1936 м. Іршава | |||
| Помер | 7 січня 2005 (68 років) м. Ужгород | |||
| Громадянство |  Україна | |||
| Діяльність | письменник | |||
| Нагороди | Премія ім. Лесі Українки | |||
| | ||||
Степан Ілліч Жупанин (18 січня 1936 — 7 січня 2005) — український письменник, професор, доктор наук, педагог. Лауреат літературної премії імені Лесі Українки. Член Національної спілки письменників України від 1974 року. Заслужений працівник народної освіти України.
Біографія
Степан Ілліч Жупанин народився 18 січня 1936 року в селі Іршаві (тепер місто Закарпатської області) в багатодітній сім'ї хліборобів Марії Петрівни та Ілька Андрійовича Жупанинів.
У дитинстві любив слухати оповіді про Довбуша, січових стрільців, про відьом і домовиків, водяників і лісовиків. Від батька навчився коломийок, умів грати на сопілці. А мати часто розповідала хлопчикові легенди, притчі, казки.
У школі Степан захопився ляльковим театром. У сьомому класі перед початком лялькової вистави Степан виконав власний вірш-пісеньку «Мак і бджілка», який пізніше ввійшов до першої книжки «Бджілка» (1959).
Навчався у Іршавській школі № 1. Після її закінчення працював інструктором у редакції районної газети «Нове життя», потім навчався в Ужгородському університеті. Закінчивши філологічний факультет Ужгородського університету в 1959 році, учителював в Ільниці Іршавького району та у м. Виноградів, де працював учителем і керував районним літературним об'єднанням «Пролісок».
У 1961 р.одружився з Терезією Михайлівною Копинець (Жупанин), в шлюбі з якою вони народили і виховали трьох дітей.
З 1970 по 1973 рр. Степан Ілліч Навчався в аспірантурі Науково-дослідного інституту педагогіки АПН України. Тоді ж захистив дисертацію «Естетичне виховання молодших школярів засобами пейзажної лірики».
П'ятнадцять років працював викладачем в Ужгородському університеті, де викладав українську літературу, психологію, працював завідувачем кафедри гуманітарних дисциплін.
З 1986 р. завідував кафедрою педагогіки і психології та суспільних дисциплін Закарпатського інституту вдосконалення кваліфікації вчителів (нині «Закарпатський інститут післядипломної педагогічної освіти»), де став доцентом, а пізніше професором і продовжував працювати на основній роботі в цьому інституті до кінця життя. В останні роки працював за сумісництвом і викладачем на Ужгородському факультеті Київського національного інституту культури і мистецтв та в Ужгородській класичній гімназії .
Степан Ілліч Жупанин був доктором педагогічних наук, професором, заслуженим працівником народної освіти України.
Сьогодні вірші С. Жупанина є в шкільній освітній програмі й надруковані у «Букварі» і «Читанці» — їх вивчають учні молодших класів всієї України.
Він — автор понад 500 публікацій наукового, науково-методичного характеру підручників, посібників та багатьох художніх дитячих творів.
Досліджував проблеми естетичного виховання, післядипломної освіти та дошкільного виховання.
У1994 р. вийшла монографія «Педагогічні основи формування в молодших школярів художнього образу природи».
Степан Ілліч викладацьку діяльність поєднував із літературною. Серед його творчого доробку чимало скоромовок, дитячих закличок, віршованих оповідань, що склали 25 збірок. Серед них: «На високій полонині», «Сестрички-смерічки» (1962), «Світле озерце» (1975), «Смерековий край» (1985), «Гірська стежинка» (1965), «Ватра» (1981), «Лісовий світанок» (1986), «Світлячок та бджілка» (1989), «На високій полонині» (1993), «Сто загадок» (1993).
Він продовжив у дитячій літературі Закарпаття традиції Олександра Духновича і Марійки Підгірянки.
Степан Ілліч був членом Спілки письменників України.
У 1995 р. указом президента України «за вагомий особистий внесок у соціально-економічний і культурний розвиток області, високу професійну майстерність та з нагоди 50-ї річниці возз'єднання Закарпаття з Україною» Степану Жупанину було присвоєно звання «Заслужений працівник народної освіти України».
Мелодійними поезіями Степан Жупанин привернув увагу композиторів. В одному з листів до нього композитор Анатолій Кос-Анатольський писав, що його вірші самі просяться на музику. Понад сто його віршів стали піснями. Покладені на музику дружиною Терезією Копинець-Жупанин, А. Філіпенком, А. Кос-Анатольським, Д. Задором, Б. Фільц, Л. Дичко, В. Теличком, В. Таловирею, М. Попенком, М. Чембержі, А. Рябчуном, І. Біликом, І. Бочкаєм та ін. Побачили світ книжки пісень на його слова та музику А. Кос-Анатольського «Пісні для дітей» (1974), «Сонечко» (1983), «Журавлик» (1989), дитяча кантата на музику Лесі Дичко «Барвінок» (1983), збірка пісень для школярів «Ластів'ята» (1991), співаник для дітей «Закарпатські візерунки» (1993), куди ввійшло 117 творів.
Займається також перекладацькою роботою. Окремою книжечкою «Помандрую завтра в ліс» (1977) в його перекладах з'явилися вірші російського поета І. Мазніна.
У своїй книзі «Смерековий край» (1985) С. Жупанин відводить цілий розділ перекладам віршів знайомих йому дитячих поетів усіх республік тодішнього Союзу. Переклав з угорської ряд поезій Барбари Салаї, що живе на Закарпатті (Закарпат. правда. 1982. 8 верес.; 1986. 25 черв, та зб. Б. Салаї «Чарівний дзвіночок» (К., 1986).
Збірник віршів авторства Степана Жупанина «Пастушок»(«A Kisbojtar»), куди ввійшло 46 дитячих віршів поета, був перекладений на угорську мову Барбарою Салаї та іншими угорськомовними поетами і виданий у 1980 р.
Автор багатьох нарисів про людей Закарпаття, статей та рецензій про творчість Ю. Гойди, М. Томчанія, Параски Амбросій, В. Ладижця, Марійки Підгірянки, Барбари Салаї, Ольги Рішаеї та сучасних молодих письменників. Разом з П. Скунцем упорядкував своєрідну дитячу антологію поетичних творів письменників Закарпаття під назвою «Карпатська весна», яка вийшла 1982 р. в Братиславі.
Підготував читанку для молодших школярів «Сонячний світ» (1972) та збірку художніх творів для самостійного читання у початкових класах шкіл України з угорською, молдавською та польською мовами навчання — «С чего начинается Родина» (1987). Окремими виданнями в перекладі російською мовою з'явилися збірки у перекладі Ігора Мазніна «Лесные часы» (1974), «Кукушкины сапожки» (1981), «Рассвет» (1987); словацькою — «Зозулині чобітки» (1981); угорською — «Вівчарик» (1980); чеською — «Журавлику мій милий» (1977). Чимало творів С. Жупанина опубліковано в газетах, журналах, збірниках та книжках для дітей у перекладах на білоруську, молдавську, туркменську, таджицьку, казахську та ін. мови.
Його вірші та пісні знають у Канаді, Австралії, Бразилії, США.
У 2003 р. вийшов Навчальний посібник «Верховиночка. Література рідного краю» (в 3-х частинах, розміщених у 2-х книгах), де С. Жупанин зібрав і упорядкував фольклорні (народних співців, поетів-аматорів) та оригінальні твори письменників рідного краю (О. Духновича, М. Підгірянки, М. Томчанія, І. Чендея, Ю. Керекеша, Г. Малик та ін.), які народились і жили на Закарпатті. Посібник був виданий за рекомендацією Міністерства освіти і науки України.
Помер 7 січня 2005 року в Ужгороді. Похований на доманинському кладовищі.
Родина
Дружина — Терезія Михайлівна (в дівоцтві Копинець; 16.08.1940-21.11.2010).
Діти: сини Павло, Юрій (лікар за професією) та донька Мирослава.
Премії
- Премія Кабінету Міністрів України імені Лесі Українки за літературно-мистецькі твори для дітей та юнацтва (1994 р.) — за збірку казок, загадок, скоромовок «На високій полонині» (1993) і співаник для дітей «Закарпатські візерунки» (1993 р.).
- Закарпатська обласна літературна премія імені Федора Потушняка.
- Заслужений працівник народної освіти України (1995 р.)
Література
- Балега Ю. І. Жупанин Степан Ілліч // Українська літературна енциклопедія : В 5 т. / редкол.: І. О. Дзеверін (відповід. ред.) та ін. — К. : Голов. ред. УРЕ ім. М. П. Бажана, 1990. — Т. 2 : Д—К. — С.214.
- Хланта І. В. Літературне Закарпаття у ХХ столітті: Бібліографічний покажчик. — Ужгород: Закарпаття, 1995. — 967 с.
- Літературна Виноградівщина: Минуле і сучасне/ Упор. В.Кіш. — Виноградів, 1995. — 65 с.
- Шкіря В. В. Стежина. Про життя і творчість Степана Жупанина. — Ужгород. Мистецька Лінія. — 131 с.
Посилання
- Вірші для дітей Степана Жупанина в бібліотеці TOU
| Цю статтю треба для відповідності Вікіпедії. (лютий 2013) |
- Терезія Копинець (Жупанин) і музика: історія відомої закарпатської родини
- Мирослава Копинець: «Мені талант безкоштовно дістався від предків, тож я повинна рятувати душі людей»
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Zhupanin Ukrcenter Primitki Zhupanin Stepan IllichNarodivsya18 sichnya 1936 1936 01 18 m IrshavaPomer7 sichnya 2005 2005 01 07 68 rokiv m UzhgorodGromadyanstvo UkrayinaDiyalnistpismennikNagorodiPremiya im Lesi Ukrayinki Stepan Illich Zhupanin 18 sichnya 1936 7 sichnya 2005 ukrayinskij pismennik profesor doktor nauk pedagog Laureat literaturnoyi premiyi imeni Lesi Ukrayinki Chlen Nacionalnoyi spilki pismennikiv Ukrayini vid 1974 roku Zasluzhenij pracivnik narodnoyi osviti Ukrayini BiografiyaStepan Illich Zhupanin narodivsya 18 sichnya 1936 roku v seli Irshavi teper misto Zakarpatskoyi oblasti v bagatoditnij sim yi hliborobiv Mariyi Petrivni ta Ilka Andrijovicha Zhupaniniv U ditinstvi lyubiv sluhati opovidi pro Dovbusha sichovih strilciv pro vidom i domovikiv vodyanikiv i lisovikiv Vid batka navchivsya kolomijok umiv grati na sopilci A mati chasto rozpovidala hlopchikovi legendi pritchi kazki U shkoli Stepan zahopivsya lyalkovim teatrom U somomu klasi pered pochatkom lyalkovoyi vistavi Stepan vikonav vlasnij virsh pisenku Mak i bdzhilka yakij piznishe vvijshov do pershoyi knizhki Bdzhilka 1959 Navchavsya u Irshavskij shkoli 1 Pislya yiyi zakinchennya pracyuvav instruktorom u redakciyi rajonnoyi gazeti Nove zhittya potim navchavsya v Uzhgorodskomu universiteti Zakinchivshi filologichnij fakultet Uzhgorodskogo universitetu v 1959 roci uchitelyuvav v Ilnici Irshavkogo rajonu ta u m Vinogradiv de pracyuvav uchitelem i keruvav rajonnim literaturnim ob yednannyam Prolisok U 1961 r odruzhivsya z Tereziyeyu Mihajlivnoyu Kopinec Zhupanin v shlyubi z yakoyu voni narodili i vihovali troh ditej Z 1970 po 1973 rr Stepan Illich Navchavsya v aspiranturi Naukovo doslidnogo institutu pedagogiki APN Ukrayini Todi zh zahistiv disertaciyu Estetichne vihovannya molodshih shkolyariv zasobami pejzazhnoyi liriki P yatnadcyat rokiv pracyuvav vikladachem v Uzhgorodskomu universiteti de vikladav ukrayinsku literaturu psihologiyu pracyuvav zaviduvachem kafedri gumanitarnih disciplin Z 1986 r zaviduvav kafedroyu pedagogiki i psihologiyi ta suspilnih disciplin Zakarpatskogo institutu vdoskonalennya kvalifikaciyi vchiteliv nini Zakarpatskij institut pislyadiplomnoyi pedagogichnoyi osviti de stav docentom a piznishe profesorom i prodovzhuvav pracyuvati na osnovnij roboti v comu instituti do kincya zhittya V ostanni roki pracyuvav za sumisnictvom i vikladachem na Uzhgorodskomu fakulteti Kiyivskogo nacionalnogo institutu kulturi i mistectv ta v Uzhgorodskij klasichnij gimnaziyi Stepan Illich Zhupanin buv doktorom pedagogichnih nauk profesorom zasluzhenim pracivnikom narodnoyi osviti Ukrayini Sogodni virshi S Zhupanina ye v shkilnij osvitnij programi j nadrukovani u Bukvari i Chitanci yih vivchayut uchni molodshih klasiv vsiyeyi Ukrayini Vin avtor ponad 500 publikacij naukovogo naukovo metodichnogo harakteru pidruchnikiv posibnikiv ta bagatoh hudozhnih dityachih tvoriv Doslidzhuvav problemi estetichnogo vihovannya pislyadiplomnoyi osviti ta doshkilnogo vihovannya U1994 r vijshla monografiya Pedagogichni osnovi formuvannya v molodshih shkolyariv hudozhnogo obrazu prirodi Stepan Illich vikladacku diyalnist poyednuvav iz literaturnoyu Sered jogo tvorchogo dorobku chimalo skoromovok dityachih zaklichok virshovanih opovidan sho sklali 25 zbirok Sered nih Na visokij polonini Sestrichki smerichki 1962 Svitle ozerce 1975 Smerekovij kraj 1985 Girska stezhinka 1965 Vatra 1981 Lisovij svitanok 1986 Svitlyachok ta bdzhilka 1989 Na visokij polonini 1993 Sto zagadok 1993 Vin prodovzhiv u dityachij literaturi Zakarpattya tradiciyi Oleksandra Duhnovicha i Marijki Pidgiryanki Stepan Illich buv chlenom Spilki pismennikiv Ukrayini U 1995 r ukazom prezidenta Ukrayini za vagomij osobistij vnesok u socialno ekonomichnij i kulturnij rozvitok oblasti visoku profesijnu majsternist ta z nagodi 50 yi richnici vozz yednannya Zakarpattya z Ukrayinoyu Stepanu Zhupaninu bulo prisvoyeno zvannya Zasluzhenij pracivnik narodnoyi osviti Ukrayini Melodijnimi poeziyami Stepan Zhupanin privernuv uvagu kompozitoriv V odnomu z listiv do nogo kompozitor Anatolij Kos Anatolskij pisav sho jogo virshi sami prosyatsya na muziku Ponad sto jogo virshiv stali pisnyami Pokladeni na muziku druzhinoyu Tereziyeyu Kopinec Zhupanin A Filipenkom A Kos Anatolskim D Zadorom B Filc L Dichko V Telichkom V Talovireyu M Popenkom M Chemberzhi A Ryabchunom I Bilikom I Bochkayem ta in Pobachili svit knizhki pisen na jogo slova ta muziku A Kos Anatolskogo Pisni dlya ditej 1974 Sonechko 1983 Zhuravlik 1989 dityacha kantata na muziku Lesi Dichko Barvinok 1983 zbirka pisen dlya shkolyariv Lastiv yata 1991 spivanik dlya ditej Zakarpatski vizerunki 1993 kudi vvijshlo 117 tvoriv Zajmayetsya takozh perekladackoyu robotoyu Okremoyu knizhechkoyu Pomandruyu zavtra v lis 1977 v jogo perekladah z yavilisya virshi rosijskogo poeta I Maznina U svoyij knizi Smerekovij kraj 1985 S Zhupanin vidvodit cilij rozdil perekladam virshiv znajomih jomu dityachih poetiv usih respublik todishnogo Soyuzu Pereklav z ugorskoyi ryad poezij Barbari Salayi sho zhive na Zakarpatti Zakarpat pravda 1982 8 veres 1986 25 cherv ta zb B Salayi Charivnij dzvinochok K 1986 Zbirnik virshiv avtorstva Stepana Zhupanina Pastushok A Kisbojtar kudi vvijshlo 46 dityachih virshiv poeta buv perekladenij na ugorsku movu Barbaroyu Salayi ta inshimi ugorskomovnimi poetami i vidanij u 1980 r Avtor bagatoh narisiv pro lyudej Zakarpattya statej ta recenzij pro tvorchist Yu Gojdi M Tomchaniya Paraski Ambrosij V Ladizhcya Marijki Pidgiryanki Barbari Salayi Olgi Rishaeyi ta suchasnih molodih pismennikiv Razom z P Skuncem uporyadkuvav svoyeridnu dityachu antologiyu poetichnih tvoriv pismennikiv Zakarpattya pid nazvoyu Karpatska vesna yaka vijshla 1982 r v Bratislavi Pidgotuvav chitanku dlya molodshih shkolyariv Sonyachnij svit 1972 ta zbirku hudozhnih tvoriv dlya samostijnogo chitannya u pochatkovih klasah shkil Ukrayini z ugorskoyu moldavskoyu ta polskoyu movami navchannya S chego nachinaetsya Rodina 1987 Okremimi vidannyami v perekladi rosijskoyu movoyu z yavilisya zbirki u perekladi Igora Maznina Lesnye chasy 1974 Kukushkiny sapozhki 1981 Rassvet 1987 slovackoyu Zozulini chobitki 1981 ugorskoyu Vivcharik 1980 cheskoyu Zhuravliku mij milij 1977 Chimalo tvoriv S Zhupanina opublikovano v gazetah zhurnalah zbirnikah ta knizhkah dlya ditej u perekladah na bilorusku moldavsku turkmensku tadzhicku kazahsku ta in movi Jogo virshi ta pisni znayut u Kanadi Avstraliyi Braziliyi SShA U 2003 r vijshov Navchalnij posibnik Verhovinochka Literatura ridnogo krayu v 3 h chastinah rozmishenih u 2 h knigah de S Zhupanin zibrav i uporyadkuvav folklorni narodnih spivciv poetiv amatoriv ta originalni tvori pismennikiv ridnogo krayu O Duhnovicha M Pidgiryanki M Tomchaniya I Chendeya Yu Kerekesha G Malik ta in yaki narodilis i zhili na Zakarpatti Posibnik buv vidanij za rekomendaciyeyu Ministerstva osviti i nauki Ukrayini Pomer 7 sichnya 2005 roku v Uzhgorodi Pohovanij na domaninskomu kladovishi RodinaDruzhina Tereziya Mihajlivna v divoctvi Kopinec 16 08 1940 21 11 2010 Diti sini Pavlo Yurij likar za profesiyeyu ta donka Miroslava PremiyiPremiya Kabinetu Ministriv Ukrayini imeni Lesi Ukrayinki za literaturno mistecki tvori dlya ditej ta yunactva 1994 r za zbirku kazok zagadok skoromovok Na visokij polonini 1993 i spivanik dlya ditej Zakarpatski vizerunki 1993 r Zakarpatska oblasna literaturna premiya imeni Fedora Potushnyaka Zasluzhenij pracivnik narodnoyi osviti Ukrayini 1995 r LiteraturaBalega Yu I Zhupanin Stepan Illich Ukrayinska literaturna enciklopediya V 5 t redkol I O Dzeverin vidpovid red ta in K Golov red URE im M P Bazhana 1990 T 2 D K S 214 Hlanta I V Literaturne Zakarpattya u HH stolitti Bibliografichnij pokazhchik Uzhgorod Zakarpattya 1995 967 s Literaturna Vinogradivshina Minule i suchasne Upor V Kish Vinogradiv 1995 65 s Shkirya V V Stezhina Pro zhittya i tvorchist Stepana Zhupanina Uzhgorod Mistecka Liniya 131 s PosilannyaVirshi dlya ditej Stepana Zhupanina v biblioteci TOUCyu stattyu treba vikifikuvati dlya vidpovidnosti standartam yakosti Vikipediyi Bud laska dopomozhit dodavannyam dorechnih vnutrishnih posilan abo vdoskonalennyam rozmitki statti lyutij 2013 Tereziya Kopinec Zhupanin i muzika istoriya vidomoyi zakarpatskoyi rodini Miroslava Kopinec Meni talant bezkoshtovno distavsya vid predkiv tozh ya povinna ryatuvati dushi lyudej