У статті подано список султанів Єгипту.
Султан Єгипту — титул правителя Єгипту, який мали правителі з династії Аюбідів, мамелюкських династій (1250—1517) та правителі з династії Мухаммеда Алі з 1914 до 1922 року.
1171 року Фатімідський халіфат був зруйнований засновником династії Аюбідів Салах ад-Діном. Він створив султанат, об'єднавши Єгипет та Сирію. Його нащадки правили до 1250 року, коли до влади прийшли мамелюки. Султани з династій Бахрітів і Бурджитів часто виступали лише номінальними правителями за реальної влади впливових емірів. Після завоювання Єгипту турками султанат припинив своє існування до початку XX століття. 1914 року Велика Британія проголосила протекторат над Єгиптом, а султаном став Хусейн Каміль. 1922 року Велика Британія визнала незалежність Єгипту, відтак султан Ахмед Фуад I змінив свій титул на королівський.
Хронологія
- 1171 до Єгипту вторгся Салах ад-Дін
- з 1171 до 1250 Єгиптом правила династія султанів курдського походження — Аюбіди (Еюбіди)
- у 1250—1517 роках Єгиптом правили султани мамлюкського походження: Бахріти (1250—1382) та Бурджити (1382—1517)
- з 1914 до 1922 року правителями Єгипту були султани з династії Мухаммеда Алі
Список султанів
Аюбіди
Ім'я | Роки правління | Зображення | Коментар |
---|---|---|---|
Салах ад-Дін | 1174—1193 | Султан Єгипту та Сирії, талановитий полководець, мусульманський лідер XII століття. Засновник династії Аюбідів, яка за часів свого розквіту правила Єгиптом, Сирією, Іраком, Хіджазом та Єменом | |
Аль-Азіз Усман ібн Юсуф | 1193—1198 | Другий син Салах ад-Діна та другим султаном з династії Аюбідів, що правили в Єгипті. Перед смертю Салах ад-Дін розділив свої володіння між своїми близькими — Аль-Афдал отримав Сирію, Палестину та Ємен, Аз-Захрі отримав північ Сирії, а Абу Бакр отримав Межиріччя. Це невдовзі призвело до конфлікту, під час якого Абу Бакру, брату Салах ад-Діна, вдалось захопити землі від Межиріччя до Єгипту та скинути аль-Маліка, прийнявши престол під іменем аль-Малік аль-Аділь I (1200—1218) | |
Аль-Мансур Мухаммад ібн Усман | 1198—1200 | Успадкував престол у 12-річному віці, але правив недовго через боротьбу за регентство, що розгорнулась між двома військовими угрупуваннями | |
Аль-Аділь I Ахмад ібн Аюб | 1200—1218 | Був обдарованим та ефективним адміністратором й організатором. Упродовж свого правління зберігав цілісність і міць держави Аюбідів | |
Аль-Каміль Мухаммад ібн Ахмад | 1218—1238 | За часів його перебування на престолі Аюбіди відбили п'ятий хрестовий похід. У результаті шостого хрестового походу поступився Єрусалимом християнам та, як вважають, зустрічався зі Святим Франциском | |
Аль-Аділь II Абу Бакр ібн Мухаммад | 1238—1240 | Був усунутий від влади в результаті перевороту, який очолив його зведений брат | |
Ас-Саліх Аюб ібн Мухаммад | 1240—1249 | Ас-Саліх не був першим з правителів Аюбідів, хто використовував мамлюків, але він став першим, хто від них залежав настільки сильно | |
Туран-шах II ібн Аюб | 1249—1250 | Син султана Ас-Саліха Аюба. Після смерті султана Ас-Саліх Аюб ібн Мухаммада його кохана наложниця Шаджар ад-Дурр і головний шейх приховали факт смерті султана, потай викликали Туран-шаха з іракськими військами та почали видавати укази від імені покійного. Одним з таких указів військам було наказано скласти присягу Туран-шаху як спадкоємцю престолу |
Бахріти
Ім'я | Роки правління | Зображення | Коментар |
---|---|---|---|
Шаджар ад-Дурр | 1250 | Вдова султана ас-Саліха. Після його смерті вийшла заміж за головнокомандувача мамелюків, але її правління тривало лише 80 днів. | |
Айбек аль-Муїзз | 1250—1257 | Перший мамелюкський султан Єгипту | |
Мансур Алі | 1257—1259 | Справжніми правителями країни за п'ятнадцятирічного Алі були могутні еміри Санджар аль-Халабі, атабек султана, Санджар аль-Гатмі, лідер бахрітів, які залишались у Єгипті, і Кутуз аль-Му'їзз, фаворит Айбека | |
Кутуз аль-Музаффар | 1259—1260 | Був старшим еміром мамлюків аль-Му‘їзза Айбека, після приходу до влади останнього зайняв пост намісника султанату Єгипту | |
Бейбарс I аль-Бундукдарі | 1260—1277 | Відомий успішними війнами у Палестині та Сирії проти монгольських ільханів та європейських хрестоносців | |
Саїд Берке | 1277—1280 | Зрікся престолу у серпні 1279 року. На трон зійшов семирічний брат Берке-хана Саламиш під опікою Калауна | |
Саламиш аль-Аділь | 1280 | Невдовзі після сходження на трон був скинутий Калауном, який прийняв титул султана | |
Калаун | 1280—1290 | До сходження на трон Калаун займав пост командувача сотні. Відзначився у походах проти Хулагуїдів, Малої Вірменії та монголів (1272), які намагались знову закріпитись у Сирії після розгрому при Айн-Джалуті (1260) | |
Халіль аль-Ашраф | 1290—1294 | Найбільш відомий завоюванням останньої з держав хрестоносців у Палестині, що завершилось захопленням Акри 1291 року | |
Мухаммад I ан-Насір | 1294—1295, 1299—1309, 1309—1340 | Був молодшим сином султана Калауна та братом султана Халіля. Тричі сходив на єгипетський престол | |
Кітбуга аль-Аділь | 1295—1297 | Юнаком був взятий у полон після поразки монгольської армії при Хомсі (1260). Його викупив емір Калаун, після чого Кітбуга спочатку став одним з його особистих мамелюків — Мансурі, а після тривалої служби — наближеним еміром Калауна, який тоді вже став султаном, а потім - і його сина Халіля | |
Ладжін аль-Мансур | 1297—1299 | Був усунутий від влади в результаті змови емірів. Це призвело до убивства султана й відновлення на троні Кітбуги | |
Бейбарс II аль-Джашанкір | 1309 | Після зречення престолу Мухаммадом I Бейбарс був проголошений новим султаном, але вся Сирія не визнала його влади. Після відновлення на троні Мухаммада I був страчений | |
Аль-Мансур Абу Бакр | 1340—1341 | Правив лише два місяці. Був усунутий від влади в результаті змови емірів | |
Куджук аль-Ашраф | 1341—1342 | Фактичним правителем країни був віце-султан Каузун | |
Ахмад ан-Насір | 1342 | Прийшов до влади в результаті заколоту мамелюків | |
Ісмаїл ас-Саліх | 1342—1345 | За часів правління Ісмаїла на його політичні рішення почали впливати євнухи та дружини з султанського гарему | |
Шабан I аль-Каміль | 1345—1346 | Фактичним правителем країни був віце-султан Аргун аль-Алай, командир мамелюків султана | |
Хаджжі I аль-Музаффар | 1346—1347 | На момент сходження на престол йому було лише чотирнадцять років, і він любив поло, тортури та ігри з голубами | |
Аль-Хасан ан-Насір | 1347—1351, 1354—1361 | За часів його першого правління Єгипет зазнав першої великої епідемії чуми. Був усунутий від влади в результаті перевороту, але повернув собі трон за чотири роки. Вдруге втратив престол також в результаті перевороту | |
Саліх Салахуддін | 1351—1354 | Прийшов до влади в результаті змови емірів. Але за чотири роки, в результаті боротьби тих же емірів, був усунутий від трону. Султаном знову став Аль-Хасан ан-Насір | |
Мухаммад аль-Мансур Салахуддін | 1361—1363 | Незважаючи на свою молодість, він швидко набув репутації збоченця й упертюха. Окрім того, у поводженні з наложницями проявлялись його садистські схильності, через що він був відправлений назад до гарему його матері | |
Шабан II аль-Ашраф | 1363—1376 | Виявився розсудливим і грамотним правителем. Був страчений під час заворушень, що охопили Єгипет | |
Алі II аль-Мансур Алауддін | 1376—1382 | Фактичним правителем країни був Баркук, майбутній султан і засновник династії Бурджитів | |
Хаджжі II ас-Саліх | 1382, 1389—1390 | Останній султан з династії Бахрітів. Його правління позначилось боротьбою між різними впливовими групами емірів, переможцем з якої вийшов Баркук |
Бурджити
Ім'я | Роки правління | Зображення | Примітка |
---|---|---|---|
Баркук аз-Захір | 1382—1389, 1390—1399 | Засновник династії Бурджитів, народився у Черкесії. Затвердився на престолі 1382 року. За його правління всі емірські посади були зайняті черкесами, внаслідок чого всі наступні султани виходили тільки з середовища черкесів. Перед смертю проголосив своїм спадкоємцем 13-річного сина Фараджа | |
Фарадж ан-Насір | 1399—1405, 1405—1412 | Син Баркука, народжений грецькою невільницею | |
Абдул-Азіз аль-Мансур | 1405 | 1405 року група мамелюків спробувала возвести на престол Абдул-Азіза аль-Мансура. Його правління тривало лише кілька місяців | |
Абуль-Фадль аль-Мустаїн | 1412 | 1412 року Фарадж ан-Насір здійснив черговий похід до Сирії, взявши з собою халіфа аль-Мустаїна. Султан зазнав поразки та був узятий в облогу в Дамаску. Сирійці взяли у полон халіфа та проголосили його султаном. Аль-Мустаїн наполегливо відмовлявся від такої сумнівної честі | |
Шайх аль-Муаяд | 1412—1421 | За кілька місяців після того, як аль-Мустаїн зійшов на трон, Шайх аль-Муаяд усунув його від влади й сам став султаном. Відновив мир і порядок у країні | |
Ахмад I аль-Музаффар | 1421 | Після сходження на престол майже одразу його скинув емір Татар, який наказав стратити всіх прибічників Шайха аль-Муаяда | |
Татар аз-Захір | 1421 | За три міяці після сходження на престол Татар аз-Захір захворів і помер. Трон він передав своєму 10-річному сину Мухаммаду I | |
Мухаммад I ас-Саліх | 1421—1422 | Зійшов на трон після смерті батька. Був усунутий управляючим султанського палацу Барсбоєм 1422 року | |
Барсбой аль-Ашраф | 1422—1438 | Усунув від влади Мухаммада I ас-Саліха. Був жорстоким правителем | |
Юсуф аль-Азіз | 1438 | 1438 року Барсбой помер, заповівши престол своєму сину Юсуфу. Того ж року останнього усунув від влади його опікун Джакмак | |
Джакмак аз-Захір | 1438—1453 | Усунув від влади Юсуфа аль-Азіза. Придушив усі заколоти в Сирії, після чого розпочав війну з Родосом | |
Усман аль-Мансур | 1453 | Син Джакмака. Був жорстоким і дурним правителем. Усунутий в результаті повстання мамелюків | |
Інал аль-Ашраф | 1453—1461 | За часів його правління султанські невільники за власним бажанням призначали та усували від посад усіх вищих чиновників | |
Ахмад II аль-Муаяд | 1461 | Син Інала аль-Ашрафа. Усунутий мамелюками за кілька місяців | |
Хушкадам аз-Захір | 1461—1467 | Після повалення Ахмада II аль-Муаяда мамелюки возвели на престол грека Хушкадама, який до того керував султанським доменом | |
Білбай аз-Захір | 1467—1468 | Прийшов до влади після смерті Хушкадама аз-Захіра. Був лялькою в руках мамелюків | |
Тимур-буга аз-Захір | 1468 | Прийшов до влади після смерті Білбая аз-Захіра. Як і його попередник, був ляльковим правителем | |
Каїт-бай аль-Ашраф | 1468—1496 | Був жорстоким, розумним і далекоглядним. За його правління, 1485 року, почалась перша війна з турками, що проходила на території малоазійських князівств. Виграв обидві битви, а 1491 уклав вигідний для Єгипту мир, за яким турки відмовились від претензій на Альбістан і Кілікію | |
Мухаммад II ан-Насір | 1496—1498 | Спробував озброїти єгипетську армію вогнепальною зброєю, але більшість мамелюків вважали ту реформу нечестивою. Молодий султан був убитий 1498 року в Газі | |
Кансух аз-Захір | 1498—1500 | Був обраний султаном після смерті Мухаммада II. Убитий за два роки після початку правління | |
Джанбалат аль-Ашраф | 1500—1501 | Був обраний султаном після смерті Кансуха аз-Захіра. Правив упродовж короткого терміну | |
Туман-бай I аль-Аділь | 1501 | Був обраний султаном після смерті Джанбалата аль-Ашрафа. Правив упродовж короткого терміну | |
Кансух аль-Гаурі | 1501—1516 | За підтримки емірів зайняв трон 1501 у віці 60 років. До того був головним візиром. Загинув у вирішальній з османами | |
Туман-бай II аль-Ашраф | 1516—1517 | Був обраний султаном після смерті Кансуха аль-Гаурі. До того виконував обов'язки намісника Єгипту. Після невдалого повстання у Каїрі Туман-бай потрапив у полон до турків і був страчений |
Династія Мухаммеда Алі
Ім'я | Роки правління | Зображення | Примітка |
---|---|---|---|
Хусейн Каміль | 19 грудня 1914 — 9 жовтня 1917 | Султан Єгипту за часів британського протекторату над Єгиптом. Був сином хедива Ізмаїла Паші. Після його смерті єдиний син султана, принц зрікся престолу, після чого влада в султанаті перейшла до його брата Ахмеда Фуада I | |
Ахмед Фуад I | 9 жовтня 1917 — 28 лютого 1922 | Після визнання британською владою незалежності Єгипту став королем Єгипту і Судану |
Див. також
Примітки
- Єгипет // / гол. ред. А. А. Громико. — Африка. Енциклопедичний довідник. — Москва : Советская Энциклопедия, 1986. — Т. 1. — С. 502-506.
- . Архів оригіналу за 19 січня 2016. Процитовано 14 листопада 2015.
- Bahā' al-Dīn Ibn Shaddād (2002). The Rare and Excellent History of Saladin. Ashgate.
- Ali, Abdul. Islamic Dynasties of the Arab East: State and Civilization during the Later Medieval times. New Delhi: M D Publications Pvt, 1996
- A History of the Crusades: The Kingdom of Acre and the Later Crusades by Steven Runciman, стор. 81
- Humphreys, R. S., From Saladin to the Mongols, The Ayyubids of Damascus 1183—1260, SUNY Press 1977. стор. 110
- From Saladin to the Mongols: The Ayyubids of Damascus, 1193—1260 by R. Stephen Humphreys, SUNY Press 1977, стор. 155
- Saint Francis and the Sultan: The Curious History of a Christian-Muslim Encounter, John V. Tolan OUP 2009
- René Grousset, Histoire des croisades et du royaume franc de Jérusalem — III. 1188—1291 L'anarchie franque, Paris, Perrin, 1936, стор. 902
- Irwin, Robert (1986). The Middle East in the Middle Ages: The Early Mamluk Sultanate, 1250—1382. Southern Illinois University Press / Croom Helm.
- Фильшнинский И. М. История арабов и Халифата (750—1517). — 3-є, випр. і доп. — М. : АСТ:Восток-Запад, 2008. — С. 258—260. — .
- . Архів оригіналу за 5 січня 2016. Процитовано 14 листопада 2015.
- Монархи. Мусульманский Восток VII—XV/Бахриты
- The Middle East in the Middle Ages: the early Mamluk Sultanate 1250-1382. — London : Croom Helm, 1986. — 180 с. — .
- . Архів оригіналу за 23 листопада 2015. Процитовано 22 листопада 2015.
- Бахріти. — Мусульманський Схід VII-XV ст. — М. : Вече, 2004. — 544 с. — (Всі монархи світу) — 3000 прим. — . з джерела 18 липня 2014
- André Clot, L'Égypte des Mamelouks 1250-1517. L'empire des esclaves, с. 121
- André Clot, L'Égypte des Mamelouks 1250-1517. L'empire des esclaves, с. 122
- Jörg-Dieter Brandes: Die Mameluken — Aufstieg und Fall einer Sklavendespotie. Thorbecke, Sigmaringen 1996,
- Yusef: History of Egypt, 1382—1469 A.D. (übersetzt von William Popper), Abu L-Mahasin ibn Taghri Birdi, University of California Press, 1954
- Энциклопедический словарь : в 86 т. (82 т. и 4 доп.). — СПб. : Ф. А. Брокгауз, И. А. Ефрон, 1890—1907. (рос.)
- William Muir (1896). The Mameluke; or, Slave dynasty of Egypt, 1260-1517, A. D. Smith, Elder. с. 245.
- . Архів оригіналу за 14 листопада 2018. Процитовано 29 листопада 2015.
- Рижов К. В. Бурджити // Всі монархи світу. Мусульманський Схід VII-XV ст = Все монархи мира. Мусульманский Восток VII-XV вв. — М. : Вече, 2004. — 544 с. — . з джерела 17 липня 2014
- A. W. Newhall, The patronage of the Mamluk Sultan Qā’it Bay, 872-901/1468-1496 (Diss. Harvard, 1987)
- Фильштынский И. М. "История арабов и Халифата (750—1517 гг.), Москва, «Муравей», 2001. , стор. 294
- Naguib Mahfouz, Palace Walk (Anchor Books, 1991), стор. 12
- . Архів оригіналу за 11 грудня 2015. Процитовано 6 грудня 2015.
- . Энциклопедия Кругосвет. Архів оригіналу за 2 травня 2015. Процитовано 6 грудня 2015.
Література
- Рыжов К. В. Монархи. Мусульманский Восток VII—XV. Бахриты
- Рыжов К. В. Монархи. Мусульманский Восток VII—XV. Бурджиты
- Рыжов, К. В. Мухаммада Али династия // Все монархи мира. Мусульманский Восток. XV—XX вв. — М. : Вече, 2004. — 544 с. — .
Цей список належить до української Вікіпедії. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U statti podano spisok sultaniv Yegiptu Sultan Yegiptu titul pravitelya Yegiptu yakij mali praviteli z dinastiyi Ayubidiv mamelyukskih dinastij 1250 1517 ta praviteli z dinastiyi Muhammeda Ali z 1914 do 1922 roku 1171 roku Fatimidskij halifat buv zrujnovanij zasnovnikom dinastiyi Ayubidiv Salah ad Dinom Vin stvoriv sultanat ob yednavshi Yegipet ta Siriyu Jogo nashadki pravili do 1250 roku koli do vladi prijshli mamelyuki Sultani z dinastij Bahritiv i Burdzhitiv chasto vistupali lishe nominalnimi pravitelyami za realnoyi vladi vplivovih emiriv Pislya zavoyuvannya Yegiptu turkami sultanat pripiniv svoye isnuvannya do pochatku XX stolittya 1914 roku Velika Britaniya progolosila protektorat nad Yegiptom a sultanom stav Husejn Kamil 1922 roku Velika Britaniya viznala nezalezhnist Yegiptu vidtak sultan Ahmed Fuad I zminiv svij titul na korolivskij Hronologiya1171 do Yegiptu vtorgsya Salah ad Din z 1171 do 1250 Yegiptom pravila dinastiya sultaniv kurdskogo pohodzhennya Ayubidi Eyubidi u 1250 1517 rokah Yegiptom pravili sultani mamlyukskogo pohodzhennya Bahriti 1250 1382 ta Burdzhiti 1382 1517 z 1914 do 1922 roku pravitelyami Yegiptu buli sultani z dinastiyi Muhammeda AliSpisok sultanivAyubidi Im ya Roki pravlinnya Zobrazhennya Komentar Salah ad Din 1174 1193 Sultan Yegiptu ta Siriyi talanovitij polkovodec musulmanskij lider XII stolittya Zasnovnik dinastiyi Ayubidiv yaka za chasiv svogo rozkvitu pravila Yegiptom Siriyeyu Irakom Hidzhazom ta Yemenom Al Aziz Usman ibn Yusuf 1193 1198 Drugij sin Salah ad Dina ta drugim sultanom z dinastiyi Ayubidiv sho pravili v Yegipti Pered smertyu Salah ad Din rozdiliv svoyi volodinnya mizh svoyimi blizkimi Al Afdal otrimav Siriyu Palestinu ta Yemen Az Zahri otrimav pivnich Siriyi a Abu Bakr otrimav Mezhirichchya Ce nevdovzi prizvelo do konfliktu pid chas yakogo Abu Bakru bratu Salah ad Dina vdalos zahopiti zemli vid Mezhirichchya do Yegiptu ta skinuti al Malika prijnyavshi prestol pid imenem al Malik al Adil I 1200 1218 Al Mansur Muhammad ibn Usman 1198 1200 Uspadkuvav prestol u 12 richnomu vici ale praviv nedovgo cherez borotbu za regentstvo sho rozgornulas mizh dvoma vijskovimi ugrupuvannyami Al Adil I Ahmad ibn Ayub 1200 1218 Buv obdarovanim ta efektivnim administratorom j organizatorom Uprodovzh svogo pravlinnya zberigav cilisnist i mic derzhavi Ayubidiv Al Kamil Muhammad ibn Ahmad 1218 1238 Za chasiv jogo perebuvannya na prestoli Ayubidi vidbili p yatij hrestovij pohid U rezultati shostogo hrestovogo pohodu postupivsya Yerusalimom hristiyanam ta yak vvazhayut zustrichavsya zi Svyatim Franciskom Al Adil II Abu Bakr ibn Muhammad 1238 1240 Buv usunutij vid vladi v rezultati perevorotu yakij ocholiv jogo zvedenij brat As Salih Ayub ibn Muhammad 1240 1249 As Salih ne buv pershim z praviteliv Ayubidiv hto vikoristovuvav mamlyukiv ale vin stav pershim hto vid nih zalezhav nastilki silno Turan shah II ibn Ayub 1249 1250 Sin sultana As Saliha Ayuba Pislya smerti sultana As Salih Ayub ibn Muhammada jogo kohana nalozhnicya Shadzhar ad Durr i golovnij shejh prihovali fakt smerti sultana potaj viklikali Turan shaha z irakskimi vijskami ta pochali vidavati ukazi vid imeni pokijnogo Odnim z takih ukaziv vijskam bulo nakazano sklasti prisyagu Turan shahu yak spadkoyemcyu prestolu Bahriti Im ya Roki pravlinnya Zobrazhennya Komentar Shadzhar ad Durr 1250 Vdova sultana as Saliha Pislya jogo smerti vijshla zamizh za golovnokomanduvacha mamelyukiv ale yiyi pravlinnya trivalo lishe 80 dniv Ajbek al Muyizz 1250 1257 Pershij mamelyukskij sultan Yegiptu Mansur Ali 1257 1259 Spravzhnimi pravitelyami krayini za p yatnadcyatirichnogo Ali buli mogutni emiri Sandzhar al Halabi atabek sultana Sandzhar al Gatmi lider bahritiv yaki zalishalis u Yegipti i Kutuz al Mu yizz favorit Ajbeka Kutuz al Muzaffar 1259 1260 Buv starshim emirom mamlyukiv al Mu yizza Ajbeka pislya prihodu do vladi ostannogo zajnyav post namisnika sultanatu Yegiptu Bejbars I al Bundukdari 1260 1277 Vidomij uspishnimi vijnami u Palestini ta Siriyi proti mongolskih ilhaniv ta yevropejskih hrestonosciv Sayid Berke 1277 1280 Zriksya prestolu u serpni 1279 roku Na tron zijshov semirichnij brat Berke hana Salamish pid opikoyu Kalauna Salamish al Adil 1280 Nevdovzi pislya shodzhennya na tron buv skinutij Kalaunom yakij prijnyav titul sultana Kalaun 1280 1290 Do shodzhennya na tron Kalaun zajmav post komanduvacha sotni Vidznachivsya u pohodah proti Hulaguyidiv Maloyi Virmeniyi ta mongoliv 1272 yaki namagalis znovu zakripitis u Siriyi pislya rozgromu pri Ajn Dzhaluti 1260 Halil al Ashraf 1290 1294 Najbilsh vidomij zavoyuvannyam ostannoyi z derzhav hrestonosciv u Palestini sho zavershilos zahoplennyam Akri 1291 roku Muhammad I an Nasir 1294 1295 1299 1309 1309 1340 Buv molodshim sinom sultana Kalauna ta bratom sultana Halilya Trichi shodiv na yegipetskij prestol Kitbuga al Adil 1295 1297 Yunakom buv vzyatij u polon pislya porazki mongolskoyi armiyi pri Homsi 1260 Jogo vikupiv emir Kalaun pislya chogo Kitbuga spochatku stav odnim z jogo osobistih mamelyukiv Mansuri a pislya trivaloyi sluzhbi nablizhenim emirom Kalauna yakij todi vzhe stav sultanom a potim i jogo sina Halilya Ladzhin al Mansur 1297 1299 Buv usunutij vid vladi v rezultati zmovi emiriv Ce prizvelo do ubivstva sultana j vidnovlennya na troni Kitbugi Bejbars II al Dzhashankir 1309 Pislya zrechennya prestolu Muhammadom I Bejbars buv progoloshenij novim sultanom ale vsya Siriya ne viznala jogo vladi Pislya vidnovlennya na troni Muhammada I buv strachenij Al Mansur Abu Bakr 1340 1341 Praviv lishe dva misyaci Buv usunutij vid vladi v rezultati zmovi emiriv Kudzhuk al Ashraf 1341 1342 Faktichnim pravitelem krayini buv vice sultan Kauzun Ahmad an Nasir 1342 Prijshov do vladi v rezultati zakolotu mamelyukiv Ismayil as Salih 1342 1345 Za chasiv pravlinnya Ismayila na jogo politichni rishennya pochali vplivati yevnuhi ta druzhini z sultanskogo garemu Shaban I al Kamil 1345 1346 Faktichnim pravitelem krayini buv vice sultan Argun al Alaj komandir mamelyukiv sultana Hadzhzhi I al Muzaffar 1346 1347 Na moment shodzhennya na prestol jomu bulo lishe chotirnadcyat rokiv i vin lyubiv polo torturi ta igri z golubami Al Hasan an Nasir 1347 1351 1354 1361 Za chasiv jogo pershogo pravlinnya Yegipet zaznav pershoyi velikoyi epidemiyi chumi Buv usunutij vid vladi v rezultati perevorotu ale povernuv sobi tron za chotiri roki Vdruge vtrativ prestol takozh v rezultati perevorotu Salih Salahuddin 1351 1354 Prijshov do vladi v rezultati zmovi emiriv Ale za chotiri roki v rezultati borotbi tih zhe emiriv buv usunutij vid tronu Sultanom znovu stav Al Hasan an Nasir Muhammad al Mansur Salahuddin 1361 1363 Nezvazhayuchi na svoyu molodist vin shvidko nabuv reputaciyi zbochencya j upertyuha Okrim togo u povodzhenni z nalozhnicyami proyavlyalis jogo sadistski shilnosti cherez sho vin buv vidpravlenij nazad do garemu jogo materi Shaban II al Ashraf 1363 1376 Viyavivsya rozsudlivim i gramotnim pravitelem Buv strachenij pid chas zavorushen sho ohopili Yegipet Ali II al Mansur Alauddin 1376 1382 Faktichnim pravitelem krayini buv Barkuk majbutnij sultan i zasnovnik dinastiyi Burdzhitiv Hadzhzhi II as Salih 1382 1389 1390 Ostannij sultan z dinastiyi Bahritiv Jogo pravlinnya poznachilos borotboyu mizh riznimi vplivovimi grupami emiriv peremozhcem z yakoyi vijshov Barkuk Burdzhiti Im ya Roki pravlinnya Zobrazhennya Primitka Barkuk az Zahir 1382 1389 1390 1399 Zasnovnik dinastiyi Burdzhitiv narodivsya u Cherkesiyi Zatverdivsya na prestoli 1382 roku Za jogo pravlinnya vsi emirski posadi buli zajnyati cherkesami vnaslidok chogo vsi nastupni sultani vihodili tilki z seredovisha cherkesiv Pered smertyu progolosiv svoyim spadkoyemcem 13 richnogo sina Faradzha Faradzh an Nasir 1399 1405 1405 1412 Sin Barkuka narodzhenij greckoyu nevilniceyu Abdul Aziz al Mansur 1405 1405 roku grupa mamelyukiv sprobuvala vozvesti na prestol Abdul Aziza al Mansura Jogo pravlinnya trivalo lishe kilka misyaciv Abul Fadl al Mustayin 1412 1412 roku Faradzh an Nasir zdijsniv chergovij pohid do Siriyi vzyavshi z soboyu halifa al Mustayina Sultan zaznav porazki ta buv uzyatij v oblogu v Damasku Sirijci vzyali u polon halifa ta progolosili jogo sultanom Al Mustayin napoleglivo vidmovlyavsya vid takoyi sumnivnoyi chesti Shajh al Muayad 1412 1421 Za kilka misyaciv pislya togo yak al Mustayin zijshov na tron Shajh al Muayad usunuv jogo vid vladi j sam stav sultanom Vidnoviv mir i poryadok u krayini Ahmad I al Muzaffar 1421 Pislya shodzhennya na prestol majzhe odrazu jogo skinuv emir Tatar yakij nakazav stratiti vsih pribichnikiv Shajha al Muayada Tatar az Zahir 1421 Za tri miyaci pislya shodzhennya na prestol Tatar az Zahir zahvoriv i pomer Tron vin peredav svoyemu 10 richnomu sinu Muhammadu I Muhammad I as Salih 1421 1422 Zijshov na tron pislya smerti batka Buv usunutij upravlyayuchim sultanskogo palacu Barsboyem 1422 roku Barsboj al Ashraf 1422 1438 Usunuv vid vladi Muhammada I as Saliha Buv zhorstokim pravitelem Yusuf al Aziz 1438 1438 roku Barsboj pomer zapovivshi prestol svoyemu sinu Yusufu Togo zh roku ostannogo usunuv vid vladi jogo opikun Dzhakmak Dzhakmak az Zahir 1438 1453 Usunuv vid vladi Yusufa al Aziza Pridushiv usi zakoloti v Siriyi pislya chogo rozpochav vijnu z Rodosom Usman al Mansur 1453 Sin Dzhakmaka Buv zhorstokim i durnim pravitelem Usunutij v rezultati povstannya mamelyukiv Inal al Ashraf 1453 1461 Za chasiv jogo pravlinnya sultanski nevilniki za vlasnim bazhannyam priznachali ta usuvali vid posad usih vishih chinovnikiv Ahmad II al Muayad 1461 Sin Inala al Ashrafa Usunutij mamelyukami za kilka misyaciv Hushkadam az Zahir 1461 1467 Pislya povalennya Ahmada II al Muayada mamelyuki vozveli na prestol greka Hushkadama yakij do togo keruvav sultanskim domenom Bilbaj az Zahir 1467 1468 Prijshov do vladi pislya smerti Hushkadama az Zahira Buv lyalkoyu v rukah mamelyukiv Timur buga az Zahir 1468 Prijshov do vladi pislya smerti Bilbaya az Zahira Yak i jogo poperednik buv lyalkovim pravitelem Kayit baj al Ashraf 1468 1496 Buv zhorstokim rozumnim i dalekoglyadnim Za jogo pravlinnya 1485 roku pochalas persha vijna z turkami sho prohodila na teritoriyi maloazijskih knyazivstv Vigrav obidvi bitvi a 1491 uklav vigidnij dlya Yegiptu mir za yakim turki vidmovilis vid pretenzij na Albistan i Kilikiyu Muhammad II an Nasir 1496 1498 Sprobuvav ozbroyiti yegipetsku armiyu vognepalnoyu zbroyeyu ale bilshist mamelyukiv vvazhali tu reformu nechestivoyu Molodij sultan buv ubitij 1498 roku v Gazi Kansuh az Zahir 1498 1500 Buv obranij sultanom pislya smerti Muhammada II Ubitij za dva roki pislya pochatku pravlinnya Dzhanbalat al Ashraf 1500 1501 Buv obranij sultanom pislya smerti Kansuha az Zahira Praviv uprodovzh korotkogo terminu Tuman baj I al Adil 1501 Buv obranij sultanom pislya smerti Dzhanbalata al Ashrafa Praviv uprodovzh korotkogo terminu Kansuh al Gauri 1501 1516 Za pidtrimki emiriv zajnyav tron 1501 u vici 60 rokiv Do togo buv golovnim vizirom Zaginuv u virishalnij z osmanami Tuman baj II al Ashraf 1516 1517 Buv obranij sultanom pislya smerti Kansuha al Gauri Do togo vikonuvav obov yazki namisnika Yegiptu Pislya nevdalogo povstannya u Kayiri Tuman baj potrapiv u polon do turkiv i buv strachenij Dinastiya Muhammeda Ali Im ya Roki pravlinnya Zobrazhennya Primitka Husejn Kamil 19 grudnya 1914 9 zhovtnya 1917 Sultan Yegiptu za chasiv britanskogo protektoratu nad Yegiptom Buv sinom hediva Izmayila Pashi Pislya jogo smerti yedinij sin sultana princ zriksya prestolu pislya chogo vlada v sultanati perejshla do jogo brata Ahmeda Fuada I Ahmed Fuad I 9 zhovtnya 1917 28 lyutogo 1922 Pislya viznannya britanskoyu vladoyu nezalezhnosti Yegiptu stav korolem Yegiptu i SudanuDiv takozhSpisok koroliv YegiptuPrimitkiYegipet gol red A A Gromiko Afrika Enciklopedichnij dovidnik Moskva Sovetskaya Enciklopediya 1986 T 1 S 502 506 Arhiv originalu za 19 sichnya 2016 Procitovano 14 listopada 2015 Baha al Din Ibn Shaddad 2002 The Rare and Excellent History of Saladin Ashgate ISBN 978 0 7546 3381 5 Ali Abdul Islamic Dynasties of the Arab East State and Civilization during the Later Medieval times New Delhi M D Publications Pvt 1996 A History of the Crusades The Kingdom of Acre and the Later Crusades by Steven Runciman stor 81 Humphreys R S From Saladin to the Mongols The Ayyubids of Damascus 1183 1260 SUNY Press 1977 stor 110 From Saladin to the Mongols The Ayyubids of Damascus 1193 1260 by R Stephen Humphreys SUNY Press 1977 stor 155 Saint Francis and the Sultan The Curious History of a Christian Muslim Encounter John V Tolan OUP 2009 Rene Grousset Histoire des croisades et du royaume franc de Jerusalem III 1188 1291 L anarchie franque Paris Perrin 1936 stor 902 Irwin Robert 1986 The Middle East in the Middle Ages The Early Mamluk Sultanate 1250 1382 Southern Illinois University Press Croom Helm ISBN 1 5974 0466 7 Filshninskij I M Istoriya arabov i Halifata 750 1517 3 ye vipr i dop M AST Vostok Zapad 2008 S 258 260 ISBN 978 5 17 039553 8 Arhiv originalu za 5 sichnya 2016 Procitovano 14 listopada 2015 Monarhi Musulmanskij Vostok VII XV Bahrity The Middle East in the Middle Ages the early Mamluk Sultanate 1250 1382 London Croom Helm 1986 180 s ISBN 0 7099 1308 7 Arhiv originalu za 23 listopada 2015 Procitovano 22 listopada 2015 Bahriti Musulmanskij Shid VII XV st M Veche 2004 544 s Vsi monarhi svitu 3000 prim ISBN 5 94538 301 5 z dzherela 18 lipnya 2014 Andre Clot L Egypte des Mamelouks 1250 1517 L empire des esclaves s 121 Andre Clot L Egypte des Mamelouks 1250 1517 L empire des esclaves s 122 Jorg Dieter Brandes Die Mameluken Aufstieg und Fall einer Sklavendespotie Thorbecke Sigmaringen 1996 ISBN 3 7995 0090 1 Yusef History of Egypt 1382 1469 A D ubersetzt von William Popper Abu L Mahasin ibn Taghri Birdi University of California Press 1954 Enciklopedicheskij slovar v 86 t 82 t i 4 dop SPb F A Brokgauz I A Efron 1890 1907 ros William Muir 1896 The Mameluke or Slave dynasty of Egypt 1260 1517 A D Smith Elder s 245 Arhiv originalu za 14 listopada 2018 Procitovano 29 listopada 2015 Rizhov K V Burdzhiti Vsi monarhi svitu Musulmanskij Shid VII XV st Vse monarhi mira Musulmanskij Vostok VII XV vv M Veche 2004 544 s ISBN 5 94538 301 5 z dzherela 17 lipnya 2014 A W Newhall The patronage of the Mamluk Sultan Qa it Bay 872 901 1468 1496 Diss Harvard 1987 Filshtynskij I M Istoriya arabov i Halifata 750 1517 gg Moskva Muravej 2001 ISBN 5 8463 0082 0 stor 294 Naguib Mahfouz Palace Walk Anchor Books 1991 stor 12 Arhiv originalu za 11 grudnya 2015 Procitovano 6 grudnya 2015 Enciklopediya Krugosvet Arhiv originalu za 2 travnya 2015 Procitovano 6 grudnya 2015 LiteraturaRyzhov K V Monarhi Musulmanskij Vostok VII XV Bahrity Ryzhov K V Monarhi Musulmanskij Vostok VII XV Burdzhity Ryzhov K V Muhammada Ali dinastiya Vse monarhi mira Musulmanskij Vostok XV XX vv M Veche 2004 544 s ISBN 5 9533 0384 X Cej spisok nalezhit do vibranih spiskiv ukrayinskoyi Vikipediyi