Аль Малік аль Аділь Зайн ад Дін Кітбуга аль Мансурі араб الملك العادل زين الدين كتبغا بن عبد الله المنصورى التركى المغلى

Аль-Малік аль-Аділь Зайн ад-Дін Кітбуга аль-Мансурі (араб. الملك العادل زين الدين كتبغا بن عبد الله المنصورى التركى المغلى‎; помер 1297) — мамелюкський султан Єгипту монгольського походження.

Кітбуга аль-Аділь
араб. الملك العادل زين الدين كتبغا بن عبد الله المنصورى التركى المغلى‎

Мідна монета Кітбуги

Прапор

Султан Єгипту

1295 — 1297

Попередник:

Мухаммад I ан-Насір

Спадкоємець:

Ладжін аль-Мансур

Народження:

1245

Смерть:

липень 1303
Гама, Сирія

Національність:

Монгол

Країна:

Мамлюкський султанат

Релігія:

Іслам сунітського спрямування

Рід:

Бахріти

Батько:

Калаун

Медіафайли у Вікісховищі

Життєпис

Юнаком був узятий у полон після поразки монгольської армії при Хомсі 1260 року. Його придбав еміром Калаун, після чого він спочатку став одним з його особистих мамелюків — Мансурі, а після тривалої служби — наближеним еміром Калауна, який тоді вже став султаном, а потім — і його сина Халіля

Після того як Халіль був убитий (14 грудня 1293 року) його місце спробував зайняти один зі змовників, емір Байдара, але й він загинув за кілька днів від рук відданих Халілю мамелюків на чолі з Кітбугою. На трон зійшов восьмирічний брат Халіля Мухаммад з титулом ан-Насір, а Кітбуга став віце-султаном, одним з двох найвпивовіших людей у державі, поряд із візиром Алам ад-Діном Санджаром Шуджаї. У боротьбі за владу з останнім Кітбуга здобув перемогу і, усунувши наприкінці 1294 року Мухаммада, проголосив себе султаном з титулом аль-Малік аль-Аділь.

Кітбуга міг розраховувати на відданість емірів і мамелюків монгольського походження. Змова Санджара аш-Шуджаї проти Кітбуги була розкрита монгольським мамелюком Санджара — Кунуком ат-Татарі.

Вищі чиновники висловлювали своє невдоволення тим, що султан сприяв своїм одноплемінникам і надав їм рівні з мамелюками права. Це стало однією з причин повалення Кітбуги віце-султаном Ладжін аль-Мансуром. Ладжін, прусс чи грек за походженням, спирався на черкеських мамелюків Бурджі, а султан — на емірів і мамелюків Захірі, а також воїнів халка, курдські допоміжні війська та вершників вафідія. Кітбуга був засланий у Дамаск, але потім йому знову дозволили управляти Хамою. 1299 року, під час походу проти ільхана Газана, ойрати повстали, маючи намір убити султана й повернути трон Кітбузі, але їхній заколот зазнав краху.

Джерела

Монархи. Мусульманский Восток VII–XV/Бахриты
Ayalon D. The Wafidiya in the Mamluk Kingdom // International encyclopaedia of Islamic dynasties. — Anmol Publications PVT. LTD., 2002. — С. 184-194. — .
The Middle East in the Middle Ages: the early Mamluk Sultanate 1250-1382. — London : Croom Helm, 1986. — 180 с. — .
Levanoni A. A turning point in Mamluk history: the third reign of al-Nāṣir Muḥammad ibn Qalāwūn (1310-1341). — Leiden, New York, Köln : Brill, 1995. — 221 с. — (Islamic history and civilization) — .
Satō T. State and rural society in medieval Islam: sultans, muqtaʻs, and fallahun. — Leiden, New York, Köln : Brill, 1997. — С. 80. — (Islamic History and Civilization) — .
The Cambridge History of Egypt. — Cambridge : Cambridge University Press, 2008. — 668 с. — .