Аль-Ашраф Ала ад-Дін Куджук (араб. الملك الأشرف علاء الدين كجك; 1334–1345) — мамелюкський султан Єгипту з династії Бахрітів.
Куджук аль-Ашраф араб. علاء الدين كجك | |||
| |||
---|---|---|---|
1341 — 1342 | |||
Попередник: | Аль-Мансур Абу Бакр | ||
Спадкоємець: | Ахмад ан-Насір | ||
Народження: | 1334 Каїр, Єгипет | ||
Смерть: | вересень 1345 Каїр, Єгипет | ||
Країна: | Єгипет | ||
Релігія: | Іслам сунітського спрямування | ||
Рід: | Бахріти | ||
Батько: | Мухаммад I ан-Насір |
Життєпис
Був другим сином султана Мухаммада I ан-Насіра й монголки Урду. Після повалення й вигнання його старшого брата Абу Бакра еміри вирішили возвести на престол семирічного Куджука.
Фактичним правителем країни став Каузун, впливовий емір і віце-султан. Невдовзі багатьох емірів та інших чиновників, хто виявляв лояльність до султана Абу Бакра, було усунуто від їхніх посад і замінено на мамелюків, які отримали свої статки завдяки Каузуну. Останній остерігався еміра Ахмада, брата юного султана, який жив у Кераку. Він намагався умовити Ахмада приїхати до Каїра, щоб потім ув'язнити його. Ахмад, який вважав Каузуна узурпатором, заявив, що повернеться до Єгипту, коли провідні еміри складуть йому присягу, а також коли Каузун звільнить його братів. Зрештою, Ахмад відмовився приїхати до Каїра.
Каузун вимагав від мамелюків султана, щоб вони підпорядковувались йому так само, як і султану. В результаті стосунки між мамелюками й Каузуном почали погіршуватись, поки воїни не повстали й публічно не заявили, що вони підпорядковуються лише султану, а не віце-султану. Каузун довідався, що мамелюки планують його вбити, і звернувся до емірів по допомогу. В результаті заколоту й короткого жорстокого бою мамелюки султана зазнали поразки. Тих, хто залишився живим, Каузун жорстоко покарав.
Тим часом почали надходити тривожні звістки з Дамаска й Алеппо. Ахмад залишив Керак і заявив про свій намір вирушити до Єгипту й коронуватись там. Проти волі емірів Каузун відрядив війська до Керака, щоб заарештувати Ахмада. Але замість арешту військо також перейшло на бік Ахмада. Також на бік Ахмада стали й деякі еміри в Каїрі, після чого почались захоплення власності Каузуна й вуличні сутички. Були звільнені мамелюки та еміри, яких ув'язнив Каузун, а юного Куджука офіційно усунули від престолу за п'ять місяців від моменту сходження на трон.
Куджук помер за три роки. Його рештки були поховані у грудні 1347 року у мечеті еміра Аксункура ан-Насірі, що у Каїрі.
Джерела
- Abu al-Fida: The Concise History of Humanity.
- Al-Maqrizi: Al Selouk Leme'refatt Dewall al-Melouk. Dar al-kotob, 1997.
- Al-Maqrizi: al-Mawaiz wa al-´i'tibar bi dhikr al-khitat wa al-´athar, Matabat aladab. Kairo 1996, .
- Doris Behrens-Abouseif: Cairo of the Mamluks. A History of the Architecture and its Culture. London 2007.
- Henry G. Bohn: The Road to Knowledge oft he Return of Kings, Chronicles of the Crusades. AMS Press, 1969.
- Urbain Bouriant: Description topographique et historique de l'Egypte. Paris 1895.
- Ibn Taghri: al-Nujum al-Zahirah Fi Milook Misr wa al-Qahirah. al-Hay'ah al-Misrehyah 1968.
- Yusef: History of Egypt, 1382–1469 A.D. (übersetzt von William Popper), Abu L-Mahasin ibn Taghri Birdi, University of California Press, 1954.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Al Ashraf Ala ad Din Kudzhuk arab الملك الأشرف علاء الدين كجك 1334 1345 mamelyukskij sultan Yegiptu z dinastiyi Bahritiv Kudzhuk al Ashraf arab علاء الدين كجك Prapor Sultan Yegiptu1341 1342Poperednik Al Mansur Abu BakrSpadkoyemec Ahmad an Nasir Narodzhennya 1334 Kayir YegipetSmert veresen 1345 Kayir YegipetKrayina YegipetReligiya Islam sunitskogo spryamuvannyaRid BahritiBatko Muhammad I an NasirZhittyepisBuv drugim sinom sultana Muhammada I an Nasira j mongolki Urdu Pislya povalennya j vignannya jogo starshogo brata Abu Bakra emiri virishili vozvesti na prestol semirichnogo Kudzhuka Faktichnim pravitelem krayini stav Kauzun vplivovij emir i vice sultan Nevdovzi bagatoh emiriv ta inshih chinovnikiv hto viyavlyav loyalnist do sultana Abu Bakra bulo usunuto vid yihnih posad i zamineno na mamelyukiv yaki otrimali svoyi statki zavdyaki Kauzunu Ostannij osterigavsya emira Ahmada brata yunogo sultana yakij zhiv u Keraku Vin namagavsya umoviti Ahmada priyihati do Kayira shob potim uv yazniti jogo Ahmad yakij vvazhav Kauzuna uzurpatorom zayaviv sho povernetsya do Yegiptu koli providni emiri skladut jomu prisyagu a takozh koli Kauzun zvilnit jogo brativ Zreshtoyu Ahmad vidmovivsya priyihati do Kayira Kauzun vimagav vid mamelyukiv sultana shob voni pidporyadkovuvalis jomu tak samo yak i sultanu V rezultati stosunki mizh mamelyukami j Kauzunom pochali pogirshuvatis poki voyini ne povstali j publichno ne zayavili sho voni pidporyadkovuyutsya lishe sultanu a ne vice sultanu Kauzun dovidavsya sho mamelyuki planuyut jogo vbiti i zvernuvsya do emiriv po dopomogu V rezultati zakolotu j korotkogo zhorstokogo boyu mamelyuki sultana zaznali porazki Tih hto zalishivsya zhivim Kauzun zhorstoko pokarav Tim chasom pochali nadhoditi trivozhni zvistki z Damaska j Aleppo Ahmad zalishiv Kerak i zayaviv pro svij namir virushiti do Yegiptu j koronuvatis tam Proti voli emiriv Kauzun vidryadiv vijska do Keraka shob zaareshtuvati Ahmada Ale zamist areshtu vijsko takozh perejshlo na bik Ahmada Takozh na bik Ahmada stali j deyaki emiri v Kayiri pislya chogo pochalis zahoplennya vlasnosti Kauzuna j vulichni sutichki Buli zvilneni mamelyuki ta emiri yakih uv yazniv Kauzun a yunogo Kudzhuka oficijno usunuli vid prestolu za p yat misyaciv vid momentu shodzhennya na tron Kudzhuk pomer za tri roki Jogo reshtki buli pohovani u grudni 1347 roku u mecheti emira Aksunkura an Nasiri sho u Kayiri DzherelaAbu al Fida The Concise History of Humanity Al Maqrizi Al Selouk Leme refatt Dewall al Melouk Dar al kotob 1997 Al Maqrizi al Mawaiz wa al i tibar bi dhikr al khitat wa al athar Matabat aladab Kairo 1996 ISBN 977 241 175X Doris Behrens Abouseif Cairo of the Mamluks A History of the Architecture and its Culture London 2007 Henry G Bohn The Road to Knowledge oft he Return of Kings Chronicles of the Crusades AMS Press 1969 Urbain Bouriant Description topographique et historique de l Egypte Paris 1895 Ibn Taghri al Nujum al Zahirah Fi Milook Misr wa al Qahirah al Hay ah al Misrehyah 1968 Yusef History of Egypt 1382 1469 A D ubersetzt von William Popper Abu L Mahasin ibn Taghri Birdi University of California Press 1954