Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Андрій Володимирович Снєжне вський 7 20 липня 1904 19040720 Кострома 12 липня 1987 Москва радянський психіатр засновник

Снежневський Андрій Володимирович

Снежневський Андрій Володимирович

Андрій Володимирович Снєжне́вський (7 (20) липня 1904(19040720), Кострома — 12 липня 1987, Москва) — радянський психіатр, засновник однієї з декількох шкіл психіатрії в СРСР. Академік АМН СРСР, академік-секретар Відділення клінічної медицини АМН СРСР (1966—1968 та 1969—1976), доктор медичних наук (1949), професор (1956).

Снєжневський Андрій Володимирович
Народився7 (20) травня 1904 або 1904[1][2][…]
Кострома, Російська імперія[4]
Помер12 липня 1987(1987-07-12) або 1987[1][2][…]
Москва, СРСР
·рак легень
ПохованняКунцевський цвинтар
Місце проживанняМосква
Країнаimage Російська імперія
image Російська СФРР
image СРСР
Діяльністьпсихіатр, викладач університету
Alma materКазанський державний університет (1925)
Галузьпсихіатрія
ЗакладФедеральний медичний дослідний центр психіатрії і наркології імені В. П. Сербського
Вчене званняАкадемія медичних наук СРСР
Науковий ступіньдоктор медичних наук (1949)
Відомі учніd
Аспіранти, докторантиd
ПартіяКПРС
Війнанімецько-радянська війна
Нагороди
image
image image image
image

d

Голова Наукової ради з психіатрії Академії медичних наук СРСР, член президії Всесоюзного наукового товариства невропатологів та психіатрів. Директор Інституту судової психіатрії імені В. П. Сербського (1950—1951), директор Інституту психіатрії АМН СРСР (1962—1987). Снєжневський був іноземним членом Королівського коледжа психіатрії (Великобританія), американської асоціації психіатрів та біологічних досліджень у психіатрії, товариств психіатрів НРБ, НДР, ЧССР . З 1972 по 1983 був почесним членом Всесвітньої психіатричної асоціації.

Опублікував понад 100 наукових праць.

А. В. Снєжневський був прихильником концепції уповільненої шизофренії (рос. вялотекущая шизофрения). Не визнана у світовій психіатрії концепція набула поширення лише в СРСР та деяких інших східноєвропейських країнах; широко використовувалася в радянській репресивній психіатрії.

Снєжневський був головою низки судово-психіатричних експертиз, спрямованих проти радянських дисидентів; особисто діагностував уповільнену шизофренію у деяких з них (наприклад, у Володимира Буковського).

Біографія

У 1925 році закінчив медичний факультет Казанського університету. Лікарську діяльність розпочав у 1925—1926 роках як завідувач відділення Костромської психіатричної лікарні.

Після проходження служби в Червоній армії в 1927—1930 роках — психіатр Костромського інтернату, в 1930—1932 роках — лікар-психіатр диспансеру, з 1932 по 1938 — головний лікар Костромської міської психіатричної лікарні.

З 1938 року — заступник директора та старший науковий співробітник НДІ психіатрії імені П. Б. Ганнушкіна у Москві.

1940 року захистив кандидатську дисертацію на тему «Пізні симптоматичні психози».

У роки Німецько-радянської війни брав участь в битві за Москву, в боях на Північно-Західному та Другому Прибалтійському фронтах, був нагороджений орденом Червоної Зірки.

У 1945—1950 роках повернувся до Москви, де працював доцентом кафедри психіатрії Центрального інституту вдосконалення лікарів (ЦІВЛ).

У 1949 році захистив докторську дисертацію, присвячену проблемі старечої деменції.

У 1950—1951 роках очолював Інститут імені В. П. Сербського, після чого повернувся до ЦІВЛ, де до 1964 року працював завідувачем кафедри.

11 — 15 жовтня 1951 року на об'єднаному засіданні розширеного президії АМН СРСР і Пленуму правління Всесоюзного товариства невропатологів і психіатрів виступив з доповіддю «Стан психіатрії та її завдання у світлі вчення І. П. Павлова», в якій піддав критиці низку видних радянських психіатрів (М. О. Гуревича, О. С. Шмарьяна, Р. Я. Голант та ін.) за відхилення від вчення І. П. Павлова. Психіатри, які зазнали критики, були змушені «покаятися, зректися, як від єресі, від наукових ідей, які вони виношували роками, обіцяти виправитися, сповідувати тільки вчення І. П. Павлова в тому вигляді, як його підносив А. Г. Іванов-Смоленський». Однак у заключному слові Снєжневський зауважив, що ті, хто покаявся, «не роззброїлися і продовжують залишатися на старих антипавлівських позиціях», завдаючи цим «важких збитків радянській науковій та практичній психіатрії», а віце-президент АМН СРСР М. М. Жуков-Вережников, що вони «невпинно припадають до брудного джерела американської лженауки».

З 1952 року був головним редактором «Журналу невропатології та психіатрії імені С. С. Корсакова».

В 1962 став директором Інституту психіатрії АМН СРСР, де працював до кінця життя.1962 року поставив діагноз «уповільнена шизофренія» В. К. Буковському. Згодом сам Буковський прокоментував це в інтерв'ю:

…уповільнена шизофренія — діагноз, винайдений нашим вітчизняним, шановним психіатром професором Снєжневським, та ідея, яка полягає в тому, що шизофренія може розвиватися так непомітно і так довго, що тільки він, Снєжневський, може це помітити. Мені він поставив діагноз «уповільнена шизофренія» у шістдесят другому році. Я щасливий повідомити, що вона досі протікає повільно.

Пізніше Володимир Буковський був обстежений західними психіатрами і визнаний здоровим:

Те саме, за його словами, стосується і дисидента Володимира Буковського, якого в СРСР теж визнали душевнохворим, а на Заході — здоровим: «Я б хотів, щоб ви подивилися його історію хвороби. Якби ми — чотири-п'ять фахівців із двох наших країн — сіли і разом вивчили їх, ви б зрозуміли, що він був хворий».

Я заперечив. Якби Григоренко і Буковський справді страждали на захворювання, які їм діагностували в СРСР, хоча б деякі ознаки цих недуг мали б проявитися навіть за тривалий час і в зміненому соціальному середовищі.

Оригінальний текст (англ.)
The same was true, Vartanyan said, of the dissident Vladimir Bukovsky, who had also been found ill in the Soviet Union and well in the West. «I’d like you to see his hospital records. If we sat down, four or five of us from our two countries, and looked at them, you’d see that he was sick». I demurred. If Grigorenko and Bukovsky had really suffered from the illnesses that had been diagnosed in the Soviet Union, at least some signs of those illnesses should have been recognizable even after a long period of time and a change in their social surroundings.

— The New York Times, «The World of Soviet Psychiatry»

У 1964 році судово-психіатрична експертиза, проведена під головуванням Снєжневського, визнала психічно хворим колишнього генерал-майора П. Г. Григоренка, який виступив із критикою радянських порядків. Пізніше Петра Григоренка обстежили західні психіатри і визнали здоровим.

У 1966 році в Мадриді на IV Всесвітньому конгресі психіатрів А. В. Снєжневський у своєму повідомленні про «Класифікацію форм шизофренії» представив західним психіатрам концепцію нової форми латентної шизофренії, що є формою дебюту розладу, за моделлю латентної шизофренії Ойгена Блейлера, однак, на відміну від неї, вона не розвивається, залишаючись обмеженою клінічно лише початковими проявами, мало властивими такого психозу, як шизофренія. Ця концепція розглядалася західними психіатрами як неприйнятна, оскільки вона значно розширювала поняття шизофренії порівняно з критеріями, прийнятими в інших національних психіатричних школах. Пацієнти, яким було встановлено діагноз латентної шизофренії в Москві, не розглядалися як шизофреніки на Заході.

1972 року експертна комісія під головуванням Снєжневського провела експертизу дисидента Леоніда Плюща і підтвердила попередній висновок — хронічне психічне захворювання у формі шизофренії Пізніше Плющ був обстежений західними психіатрами і визнаний здоровим.

У 1977 році на конгресі Всесвітньої психіатричної асоціації в Гонолулу на Гаваях Андрій Снєжневський та його делегація зазнали різкої критики, і присутні більшістю голосів засудили « систематичне зловживання психіатрією в політичних цілях в СРСР». Резолюція, що мала на меті засудити Москву, була прийнята з перевагою лише в два голоси (90 проти 88) і тільки тому, що польська делегація була відсутня, а радянським представникам, які запізнилися зі сплатою внесків, не було дозволено використовувати всі виділені їм голоси. Сам Снєжневський на тому ж конгресі заявив, що в СРСР не було жодного випадку поміщення здорової людини в психіатричну лікарню.

У 1980 році Андрія Сніжнєвського запросив Королівський коледж психіатрії (Велика Британія), почесним членом якого він був, для відповіді на критику у зв'язку з його роллю в огляді Плюща та інших дисидентів. Він не прийняв запрошення, а також заявив про відмову від почесного членства в коледжі.

Помер 12 липня 1987 року у Москві. Похований на Кунцевському цвинтарі.

Специфіка наукових поглядів

А. В. Снєжневський вніс чималий внесок в осмислення взаємозв'язків різних патологічних механізмів у психіці людини. Найбільший інтерес для нього представляли ендогенні (функціональні) психічні розлади і проблема шизофренії, яку він досліджував мультидисциплінарним методом із залученням фахівців у галузі клінічної психології, нейрофізіології, біохімії, імунології, патоанатомії, нейрогенетики. Була багатосторонньо описана клініка найрізноманітніших форм шизофренії, зроблено висновки про стереотипи перебігу психозів, закономірності загальнопатологічного стереотипу розвитку, що проявляється, за Снєжневським, в послідовній і закономірній зміні синдромів, поступовому їх ускладненні в міру прогресування розладу.

Снєжневський і його послідовники постулювали і абсолютизували ідею про властивий хворобливому процесу суворо закономірний перебіг, обумовлений самою природою патогенетичних механізмів, що лежать в його основі, і незалежному у напрямку розвитку та послідовності етапів від різних екзогенних та ендогенних впливів. Згідно зі Снєжневським, кожен із психопатологічних синдромів виражає певний рівень тяжкості розладу психічної діяльності: найлегшим є астенічний синдром, з якого починаються всі види психічного розладу; далі йдуть афективні (легші — депресивні і тяжкі — маніакальні), за ними — невротичні синдроми (істеричні, обсесивні, сенестопатично-іпохондричні, деперсоналізаційні, дисморфофобічні). Подальше поглиблення розладу призводить лише до психотичних порушень — послідовно — до розвитку паранояльних, галюцинаторних, галюцинаторно-параноїдних, парафренних, кататонічних синдромів; далі до синдромів потьмарення свідомості: онейроїдні, деліріозні, аментивні синдроми, сутінкові; далі судомні синдроми і нарешті ряд психоорганічних розладів. Ця шкала позитивних розладів розглядалася Снєжневським у рамках вчення про єдиний психоз, проте він зазначав, що коло синдромів специфічне для кожної нозологічної одиниці. Позитивні розлади, відповідно до його концепції, існують і виявляються в єдності з негативними, і за всіх психічних хвороб однаково виявляється варіабельність перших та інваріантність других.

Подальший розвиток концепція Снєжневського про симптомокомплекси та його розширювальне трактування уповільненої шизофренії отримала в роботах А. Б. Смулевича: так, у книзі «Малопрогредієнтна шизофренія та межові стани» спостерігається зближення уповільненої шизофренії та межових розладів, щоб обґрунтувати віднесення деяких межових станів до групи психозів.

Критика

Уповільнена шизофренія

На Заході Снєжневський відомий поглядами на проблему шизофренії та розладів шизофренічного спектру — розширенню діагностичних меж, що виражалося на практиці у розширенні контингенту осіб, визнаних психічно хворими, та наростанні репресивності психіатрії. Через Снєжневського концепція уповільненої шизофренії виявилася широко поширеною як у СРСР, так і в низці інших соціалістичних країн. Ця концепція була не визнана міжнародним психіатричним співтовариством і піддавалася критиці як західними, так і радянськими психіатрами. Прихильники інших напрямів у радянській психіатрії (особливо представники київської та ленінградської школи) рішуче виступали проти концепції Снєжневського та пов'язаної з нею гіпердіагностики шизофренії, проте концепція Снєжневського поступово взяла гору.

Концепція уповільненої шизофренії знайшла широке застосування при судово-психіатричних експертизах дисидентів — експертизах, які зазвичай закінчувалися висновками про неосудність і примусовими госпіталізаціями в спеціальні психіатричні лікарні тюремного типу. Ці експертизи проводилися не тільки колегами Снєжневського з Інституту ім. Сербського (послідовниками та учнями Снєжневського, представниками так званої Московської школи психіатрії), а й самим Снєжневським, зокрема, проведена ним у 1964 році експертиза Петра Григоренка; участь в експертизах Жореса Медведєва, Леоніда Плюща, Наталії Горбаневської, Володимира Буковського. У десятках випадків Снєжневський особисто підписав комісійні рішення про неосудність психічно здорових дисидентів.

Інша критика

На думку редакції «Незалежного психіатричного журналу», Снєжневський зіграв активну роль у протистоянні різних теоретичних напрямів у психіатрії: у «розгромі» психоморфологічного (представленого М. О. Гуревичем, Р. Я. Голант, А. С. Шмарьяном та ін.) та сомато-інфекційного (А. Чистович, А. Епштейн) напрямів, в «приниженні психотерапевтичного напряму». Представники Незалежної психіатричної асоціації зазначали, що А. В. Снєжневський був провідним автором програмної доповіді на розгромній Павлівській сесії 1951 року, що стала апогеєм ідеологічного втручання радянської влади в науку; в результаті Павловських сесій на кілька десятиліть було перервано розвиток генетики, фізіології, психології, психіатрії.

Як відзначають відомий австралійський психіатр С. Блох і американський політолог П. Реддавей, після сесії 1951 року психіатрів-«антипавлівців» змістили з важливих постів і або перевели в провінцію, або відправили на пенсію, а хвиля, що розтрощила розгромлених, винесла на вершину медичної ієрархії А. В. Снєжнєвського.Психіатр Ю. Савенко, керівник організації «Незалежна психіатрична асоціація», пише, що Снєжневський у своїх працях припускався невмотивовано різкої критики К. Ясперса та інших класиків німецької психіатрії; зокрема, Ю. Савенко стверджує:

У 1952 р. Снєжневський видав монографію В. Х. Кандинського «Про псевдогалюцинацію», довільно скоротивши текст, опустивши понад сотню посилань на іноземних авторів і цитат із них на тій підставі, що російські автори «значно раніше і прогресивніше», а «Ясперс з притаманним йому шовінізмом» (!) вже готовий назвати шперрунги з вестибулярними розладами нападами Клооса.

Ю. Савенко також зазначив, що у 1961 році за вказівкою Снєжневського було знищено тираж наукової збірки за ред. проф. А. Л. Епштейна.

За словами Ю. Савенко, для позиції Снєжневського характерним був зайвий біологізм; Снєжневський був лідером вульгарно-фізіологічної версії психіатрії, архаїчний словник якої не змінювався і не оновлювався протягом кількох десятків років. Будучи прихильником павлівського спрямування в психіатрії, він ігнорував досягнення сучасної фізіології, мова якої принципово відмінна від мови павлівського спрямування, і навіть сам предмет дослідження розуміється ними по-різному. Як стверджує Ю. Савенко, Снєжневський скористався не просто віджитою концепцією, але вже на той час очевидно псевдонауковими поглядами А. Г. Іванова-Смоленського як догмою під час захоплення влади на Павлівській сесії 1951 року.

Психіатр Юрій Нуллер вказував, що, незважаючи на широкі масштаби проведених школою Снєжневського досліджень і на низку накопичених клінічних спостережень, надалі цей напрямок зайшов у глухий кут. Відповідно до його думки, погляди Снєжневського про суворо закономірний перебіг хворобливого процесу, незалежний від різних ендогенних та екзогенних впливів, суперечать сучасним уявленням про перебіг психозу як про результат багатьох впливів та факторів; ці уявлення підтверджуються психофармакологічними та біохімічними дослідженнями, а також роботами, під час яких були використані методи багатовимірної статистики. Вивчення перебігу психозів Снєжневським та його послідовниками зводилося, за словами Ю. Нуллера, до суто механістичного розчленування клінічної картини розладу на дуже велику кількість синдромів та спроб виявити сувору закономірність у їхній зміні.

Як зазначав Нуллер, гіпотеза Снєжневського, не будучи достатньо обґрунтованою навіть до рівня теорії, перетворилася на догму і набула широкого поширення серед радянських психіатрів, створюючи ілюзію повного знання, оволодіння матеріалом. В рамках концепції Снєжневського та представників його школи ті чи інші непсихотичні розлади (наприклад, психопатії) розглядалися як ранні, уповільнені у розвитку етапи неминучого прогредієнтного процесу, що призводило до гіпердіагностики шизофренії, створюючи тим самим можливості для вільних та мимовільних зловживань психіатрією.

За твердженням американського психіатра [en], якість досліджень, які проводилися співробітниками Снєжневського, викликає сумніви. Погляди Снєжневського про строгу успадкованість кожної з трьох форм шизофренії (приступоподібно-прогредієнтної, безперервної і рекурентної), що виділяються ним, теоретично підтверджувалися обстеженнями багатьох пацієнтів та їх родичів; проте методика дослідження мала суттєві вади. Діагнози родичам ставили ті ж лікарі, які обстежили й першого пацієнта, тому експеримент проводився не «наосліп»: лікарям-дослідникам було відомо, хто з ким перебуває у спорідненості. Перевіряючи гіпотезу власного директора, який найчастіше виступав безпосереднім розробником чи натхненником методики досліджень, учасники перебували під значним психологічним тиском, їхня кар'єра нерідко залежала від успішних результатів роботи. Ці фактори могли впливати на якість діагностики та обумовлювати її необ'єктивність, навіть якщо не було свідомого прагнення підтасування результатів експерименту. Райх також зазначав, що подібні дослідження в Європі (дослідження, засновані на класифікації різних форм шизофренії за їх клінічними характеристиками) не показали суворої успадкованості тих чи інших форм.

На думку [en], керівника організації [en], рішення 1950 року надати монополію в області психіатрії павлівської школі Снєжневського стало одним з факторів, що зумовили використання психіатрії в політичних цілях в СРСР, а умови тоталітарного режиму дозволили йому безперешкодно здійснити його плани: відомі психіатри, які не погодилися з ним, втратили роботу, «деякі з них навіть були заслані в Сибір».

Відповіді на критику

Французький психіатр Ж. Гаррабе в книзі «Histoire de la schizophrénie» («Історія шизофренії») наголошував:

Сьогодні, коли А. В. Снєжневського вже немає, і він більше не може захищатися, легко можна зробити його єдино відповідальним за все те зло, яке стало наслідком сутності того, що він описав; це, втім, і робили деякі уповноважені представники Радянської психіатричної асоціації на Афінському Конгресі.

Психіатр і заслужений лікар Росії, доктор медичних наук, професор Ф. В. Кондратьєв у 2014 році зазначив, що:

Явно тенденційно, а часом наклепницьки малюють історію російської психіатрії і за персоналіями, якщо переглядати матеріали в ресурсах Інтернету, що йдуть від Савенка. Як приклад можна показати, що видатний діяч психіатрії, Герой Соціалістичної Праці акад. А. В. Снєжневський зображується в матеріалах Савенка як безпринципний кар'єрист, антисеміт, організатор і натхненник каральної психіатрії. Савенко безапеляційно відкидає висновок комісійної стаціонарної експертизи під головуванням акад. А. В. Снєжневського щодо генерала П. Г. Григоренка, протиставивши йому як «єдино вірний» висновок про психічне здоров'я генерала, який був наданий лікарем-психіатром зі стажем лише 3 роки, який не має жодної підготовки із судової психіатрії, і це за умови, що цю «експертизу» було проведено одноосібно, заочно і, звісно ж, без ознайомлення з матеріалами кримінальної справи, що для експертизи є обов'язковим.

У російській навчально-методичній літературі як найбільш негативні наслідки психіатричних наукових поглядів школи А. В. Снєжневського називаються випадання із соціального життя людей, які мали діагноз «уповільнена шизофренія»; госпіталізація без їхньої згоди у період свят та державних заходів, а також можливість отримати в історії хвороби гриф «соціально небезпечний» у разі вчинення людиною нетяжких правопорушень. Оголошення інакодумців «божевільними» та їх утримання у психіатричних лікарнях (місцях ізоляції) не ставиться у провину Снєжневському, оскільки це є звичайною практикою влади на всьому протязі історії.

Самому А. В. Снєжневському приписуються твердження про те, що дії радянських психіатрів дозволили врятувати велику кількість людей від в'язниць, таборів, а також від неминучої смерті, чого не вдалося зробити німецьким психіатрам за часів Гітлера. З алюзією на виправдання своїх дій наводяться слова Снєжневського: «І інакодумці живі, і суспільство чистіше!».

Цікаві факти

За даними проведеного в 2005 році інтерактивного опитування, значний відсоток російських психіатрів вважав, що авторство психопатологічної концепції поділу на позитивні та негативні симптоми належить А. В. Снєжневському. Насправді прийняту в сучасному вигляді концепцію позитивно-негативних психопатологічних симптомів запропонував наприкінці XIX століття англійський невролог і теоретик медицини Джон Хаглінгс Джексон (1835—1911). Ще до Джексона негативні та позитивні симптоми запропонував виділяти інший англійський лікар — Рейнольдс.

Основні праці

  • Про пізні симптоматичні психози (1940).
  • Про клінічні закономірності лікування психічних хвороб // «Вісник АМН СРСР». — 1962. — № 1.
  • Психіатрія. 2-ге вид. — М., 1968 (у співавт.).
  • Шизофренія. Клініка та патогенез. — М., 1969 (у співавт.).
  • Шизофренія. Мультидисциплінарне дослідження (1972).
  • Шизофренія. — М., 1972 (ред.).
  • Довідник з психіатрії — М., 1974, 1985 (ред.)
  • Посібник з психіатрії (1983).
  • Загальна психопатологія: Курс лекцій. — М.: «МЕДпрес-інформ», 2001.
  • Шизофренія (цикл лекцій 1964). — М., 2009. — .

Див. також

Примітки
  1. CONOR.BG
    d:Track:Q101552639
  2. NUKAT — 2002.
    d:Track:Q11789729
  3. MAK
    d:Track:Q105192847
  4. Снежневский Андрей Владимирович // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
    d:Track:Q649d:Track:Q17378135
  5. Редакционная статья. «Журнал неврологии и психиатрии имени С. С. Корсакова» // НЦ психического здоровья РАМН : научный журнал. — М. : «Медиа-Сфера», 2004. — № 5 (14 липня). — С. 4—7. з джерела 7 червня 2013.
  6. Биография на сайте «Герои страны». оригіналу за 4 лютого 2014. Процитовано 26 квітня 2010.
  7. Большая советская энциклопедия : в 30 т. / главн. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.)
  8. Gershman, Carl. Psychiatric abuse in the Soviet Union // Society. — 1984. — Т. 21, № 5 (14 липня). — С. 54—59. — DOI:10.1007/BF02695434. — PMID 11615169 .[недоступне посилання з Февраль 2020]
  9. Wilkinson G. Political dissent and "sluggish" schizophrenia in the Soviet Union // The BMJ : journal. — 1986. — Vol. 293, no. 6548 (9). — P. 641—642. — PMID 3092963 . з джерела 13 грудня 2017.
  10. Merskey H., Shafran B. Political hazards in the diagnosis of 'sluggish schizophrenia' //  : journal. — Royal College of Psychiatrists, 1986. — Vol. 148 (3). — P. 247—256. — PMID 3719218 .
  11. Richard J., Bonnie L.L.B. Political Abuse of Psychiatry in the Soviet Union and in China: Complexities and Controversies // The Journal of the American Academy of Psychiatry and the Law : journal. — 2002. — Vol. 30, no. 1 (14 July). — P. 136—144. — PMID 11931362 . з джерела 28 вересня 2011.
  12. van Voren R. Political Abuse of Psychiatry—An Historical Overview //  : journal. — 2010. — Vol. 36, no. 1 (1). — P. 33—35. — DOI:10.1093/schbul/sbp119. — PMID 19892821 . з джерела 26 липня 2011. Процитовано 2010-03-25.
  13. Глузман С. Ф. Украинское лицо судебной психиатрии // Новости медицины и фармации. — Издательский дом «ЗАСЛАВСКИЙ», 2009. — № 15 (289) (14 липня). з джерела 25 березня 2012.
  14. Abuse of psychiatry in the Soviet Union: hearing before the Subcommittee on Human Rights and International Organizations of the Committee on Foreign Affairs and the Commission on Security and Cooperation in Europe, House of Representatives, Ninety-eighth Congress, first session, September 20, 1983. — Washington : U.S. Government Printing Office, 1984. — 106 с.
  15. Коротенко А. И., Аликина Н. В. Советская психиатрия: Заблуждения и умысел. — Киев : Сфера, 2002. — С. 50. — .
  16. Ярошевский А. (2005). Фильм «Тюремная психиатрия». rutube. Архів оригіналу за 14 лютого 2012. Процитовано 14 травня 2010.
  17. . Архів оригіналу за 24 серпня 2013.
  18. Михаил Осипович (Иосифович) Гуревич, 1878—1953 // [en] : журнал. — 2009. — № 3 (14 июля). — С. 7—8. Архівовано з джерела 25 квітня 2012. Процитовано 2010-05-19.
  19. НЦПЗ РАМН, Краткая историческая справка. оригіналу за 13 квітня 2010. Процитовано 12 травня 2010.
  20. Reich W. The World of Soviet Psychiatry : [ 11 серпня 2017] : ( )[англ.] // The New York Times (). — 1983. — Помилка: неправильний час. Перевод: . . Архів оригіналу за 19 січня 2012. {{}}: Cite має пустий невідомий параметр: |datepublished= (); Недійсний |deadlink=unfit ()
  21. Garrabé J. Первая встреча Восток — Запад [ 2023-12-11 у Wayback Machine.] // Histoire de la schizophrénie. — Paris, 1992.
  22. Garrabé J. Вялотекущая шизофрения [ 2023-12-11 у Wayback Machine.] // Histoire de la schizophrénie. — Paris, 1992.
  23. J. K. Wing, D. Mechanic. Reasoning about Madness. — Transaction Publishers, 2009. — С. 185. — , 9781412810579.
  24. Рабочая комиссия по расследованию использования психиатрии в политических целях. Информационный бюллетень № 2 // Вольное слово. Самиздат. Избранное : [ 10 січня 2017]. — Посев. — Франкфурт-на-Майне, 1978. — Вип. 31—32. — 175 с.
  25. Levine S. The Special Committee on the Political Abuse of Psychiatry // Psychiatric Bulletin : journal. — 1981. — No. 5 (5). з джерела 17 липня 2011.
  26. Bloch, Sidney; Reddaway, Peter. Soviet psychiatric abuse: the shadow over world psychiatry. — Westview Press, 1985. — .
  27. Шизофрения. Мультидисциплинарное исследование / Под ред. А. В. Снежневского. — М.: 1972.
  28. Снежневский А. В. Лекция 8. Симптом, синдром, болезнь [ 2009-01-22 у Wayback Machine.] // Общая психопатология (Курс лекций)
  29. Нуллер Ю. Л. О парадигме в психиатрии // Парадигмы в психиатрии. — Киів : Видання Асоціац ii психіатрів Украінi, 1993. з джерела 25 серпня 2011 . Архів оригіналу за 25 серпня 2011. Процитовано 19 травня 2010. {{}}: Недійсний |deadurl=unfit ()
  30. Снежневский А. В. Лекция 9. Психиатрический диагноз Архівна копія на сайті Wayback Machine. // Общая психопатология (Курс лекций)
  31. Снежневский А. В. Лекция 9. Психиатрический диагноз [ 2009-01-22 у Wayback Machine.] // Общая психопатология (Курс лекций)
  32. Garrabé J. Histoire de la schizophrénie. — Paris, 1992.
  33. Смулевич А.Б. Малопрогредиентная шизофрения и пограничные состояния. — 2-е издание. — Москва : МЕДпресс-информ, 2009. — С. 256. — . з джерела 29 листопада 2010 . Архів оригіналу за 29 листопада 2010. Процитовано 15 червня 2009. {{}}: Недійсний |deadurl=unfit ()
  34. Глузман С. Ф. Снежневский // Вестник Ассоциации психиатров Украины. — 2013. — № 6 (14 липня). з джерела 13 січня 2015.
  35. Блох С., Реддауэй П. Диагноз: инакомыслие. Как советские психиатры лечат от политического инакомыслия. — Лондон : Overseas Publications Interchange, 1981. — 418 с. — .
  36. Украинское лицо судебной психиатрии // Новости медицины и фармации. — 2009. — № 15 (289) (14 липня). з джерела 25 березня 2012.
  37. Андрей Владимирович Снежневский — 100-летний юбилей // [en] : журнал. — 2004. — № 1 (14 июля). з джерела 27 серпня 2013.
  38. Савенко Ю. С. 60-летие Павловской сессии 1951 г. Архів оригіналу за 17 березня 2012. Процитовано 18 вересня 2011.
  39. Савенко Ю.С. Проблема предмета психиатрии в Советском Союзе : [ 4 вересня 2019]. — Независимый психиатрический журнал. — 1992. — № I—II. — С. 5—9.
  40. Ван Ворен Р. От политических злоупотреблений психиатрией до реформы психиатрической службы // Вестник Ассоциации психиатров Украины. — 2013. — № 2 (14 липня). з джерела 28 червня 2021.
  41. Василенко Н. Ю. Основы социальной медицины[недоступне посилання з Июнь 2019]. — Владивосток: Изд-во Дальневосточного университета, 2004. — С. 33—34.
  42. Мосолов С. Н. Спорные и малоизученные вопросы практического использования антипсихотической фармакотерапии у больных шизофренией (анализ результатов интерактивного опроса врачей) // Современная терапия психических расстройств. — 2006. — № 1 (14 липня). з джерела 14 березня 2019.

Посилання

  • Андрій Володимирович Снєжневський — 100-річний ювілей // Журнал незалежної психіатричної асоціації. — 2004. — № 1.
  • А. В. Снєжневський // " Здоров'я ". — 1974. — № 11.
  • Медичний некрополь // Могила А. В. Снєжневського на Кунцевському цвинтарі.
  • (російська) . Архів оригіналу за 7 червня 2012. Процитовано 9 червня 2009.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Andrij Volodimirovich Snyezhne vskij 7 20 lipnya 1904 19040720 Kostroma 12 lipnya 1987 Moskva radyanskij psihiatr zasnovnik odniyeyi z dekilkoh shkil psihiatriyi v SRSR Akademik AMN SRSR akademik sekretar Viddilennya klinichnoyi medicini AMN SRSR 1966 1968 ta 1969 1976 doktor medichnih nauk 1949 profesor 1956 Snyezhnevskij Andrij VolodimirovichNarodivsya7 20 travnya 1904 abo 1904 1 2 Kostroma Rosijska imperiya 4 Pomer12 lipnya 1987 1987 07 12 abo 1987 1 2 Moskva SRSR rak legenPohovannyaKuncevskij cvintarMisce prozhivannyaMoskvaKrayina Rosijska imperiya Rosijska SFRR SRSRDiyalnistpsihiatr vikladach universitetuAlma materKazanskij derzhavnij universitet 1925 GaluzpsihiatriyaZakladFederalnij medichnij doslidnij centr psihiatriyi i narkologiyi imeni V P SerbskogoVchene zvannyaAkademiya medichnih nauk SRSRNaukovij stupindoktor medichnih nauk 1949 Vidomi uchnidAspiranti doktorantidPartiyaKPRSVijnanimecko radyanska vijnaNagorodid Golova Naukovoyi radi z psihiatriyi Akademiyi medichnih nauk SRSR chlen prezidiyi Vsesoyuznogo naukovogo tovaristva nevropatologiv ta psihiatriv Direktor Institutu sudovoyi psihiatriyi imeni V P Serbskogo 1950 1951 direktor Institutu psihiatriyi AMN SRSR 1962 1987 Snyezhnevskij buv inozemnim chlenom Korolivskogo koledzha psihiatriyi Velikobritaniya amerikanskoyi asociaciyi psihiatriv ta biologichnih doslidzhen u psihiatriyi tovaristv psihiatriv NRB NDR ChSSR Z 1972 po 1983 buv pochesnim chlenom Vsesvitnoyi psihiatrichnoyi asociaciyi Opublikuvav ponad 100 naukovih prac A V Snyezhnevskij buv prihilnikom koncepciyi upovilnenoyi shizofreniyi ros vyalotekushaya shizofreniya Ne viznana u svitovij psihiatriyi koncepciya nabula poshirennya lishe v SRSR ta deyakih inshih shidnoyevropejskih krayinah shiroko vikoristovuvalasya v radyanskij represivnij psihiatriyi Snyezhnevskij buv golovoyu nizki sudovo psihiatrichnih ekspertiz spryamovanih proti radyanskih disidentiv osobisto diagnostuvav upovilnenu shizofreniyu u deyakih z nih napriklad u Volodimira Bukovskogo BiografiyaU 1925 roci zakinchiv medichnij fakultet Kazanskogo universitetu Likarsku diyalnist rozpochav u 1925 1926 rokah yak zaviduvach viddilennya Kostromskoyi psihiatrichnoyi likarni Pislya prohodzhennya sluzhbi v Chervonij armiyi v 1927 1930 rokah psihiatr Kostromskogo internatu v 1930 1932 rokah likar psihiatr dispanseru z 1932 po 1938 golovnij likar Kostromskoyi miskoyi psihiatrichnoyi likarni Z 1938 roku zastupnik direktora ta starshij naukovij spivrobitnik NDI psihiatriyi imeni P B Gannushkina u Moskvi 1940 roku zahistiv kandidatsku disertaciyu na temu Pizni simptomatichni psihozi U roki Nimecko radyanskoyi vijni brav uchast v bitvi za Moskvu v boyah na Pivnichno Zahidnomu ta Drugomu Pribaltijskomu frontah buv nagorodzhenij ordenom Chervonoyi Zirki U 1945 1950 rokah povernuvsya do Moskvi de pracyuvav docentom kafedri psihiatriyi Centralnogo institutu vdoskonalennya likariv CIVL U 1949 roci zahistiv doktorsku disertaciyu prisvyachenu problemi starechoyi demenciyi U 1950 1951 rokah ocholyuvav Institut imeni V P Serbskogo pislya chogo povernuvsya do CIVL de do 1964 roku pracyuvav zaviduvachem kafedri 11 15 zhovtnya 1951 roku na ob yednanomu zasidanni rozshirenogo prezidiyi AMN SRSR i Plenumu pravlinnya Vsesoyuznogo tovaristva nevropatologiv i psihiatriv vistupiv z dopoviddyu Stan psihiatriyi ta yiyi zavdannya u svitli vchennya I P Pavlova v yakij piddav kritici nizku vidnih radyanskih psihiatriv M O Gurevicha O S Shmaryana R Ya Golant ta in za vidhilennya vid vchennya I P Pavlova Psihiatri yaki zaznali kritiki buli zmusheni pokayatisya zrektisya yak vid yeresi vid naukovih idej yaki voni vinoshuvali rokami obicyati vipravitisya spoviduvati tilki vchennya I P Pavlova v tomu viglyadi yak jogo pidnosiv A G Ivanov Smolenskij Odnak u zaklyuchnomu slovi Snyezhnevskij zauvazhiv sho ti hto pokayavsya ne rozzbroyilisya i prodovzhuyut zalishatisya na starih antipavlivskih poziciyah zavdayuchi cim vazhkih zbitkiv radyanskij naukovij ta praktichnij psihiatriyi a vice prezident AMN SRSR M M Zhukov Verezhnikov sho voni nevpinno pripadayut do brudnogo dzherela amerikanskoyi lzhenauki Z 1952 roku buv golovnim redaktorom Zhurnalu nevropatologiyi ta psihiatriyi imeni S S Korsakova V 1962 stav direktorom Institutu psihiatriyi AMN SRSR de pracyuvav do kincya zhittya 1962 roku postaviv diagnoz upovilnena shizofreniya V K Bukovskomu Zgodom sam Bukovskij prokomentuvav ce v interv yu upovilnena shizofreniya diagnoz vinajdenij nashim vitchiznyanim shanovnim psihiatrom profesorom Snyezhnevskim ta ideya yaka polyagaye v tomu sho shizofreniya mozhe rozvivatisya tak nepomitno i tak dovgo sho tilki vin Snyezhnevskij mozhe ce pomititi Meni vin postaviv diagnoz upovilnena shizofreniya u shistdesyat drugomu roci Ya shaslivij povidomiti sho vona dosi protikaye povilno Piznishe Volodimir Bukovskij buv obstezhenij zahidnimi psihiatrami i viznanij zdorovim Te same za jogo slovami stosuyetsya i disidenta Volodimira Bukovskogo yakogo v SRSR tezh viznali dushevnohvorim a na Zahodi zdorovim Ya b hotiv shob vi podivilisya jogo istoriyu hvorobi Yakbi mi chotiri p yat fahivciv iz dvoh nashih krayin sili i razom vivchili yih vi b zrozumili sho vin buv hvorij Ya zaperechiv Yakbi Grigorenko i Bukovskij spravdi strazhdali na zahvoryuvannya yaki yim diagnostuvali v SRSR hocha b deyaki oznaki cih nedug mali b proyavitisya navit za trivalij chas i v zminenomu socialnomu seredovishi Originalnij tekst angl The same was true Vartanyan said of the dissident Vladimir Bukovsky who had also been found ill in the Soviet Union and well in the West I d like you to see his hospital records If we sat down four or five of us from our two countries and looked at them you d see that he was sick I demurred If Grigorenko and Bukovsky had really suffered from the illnesses that had been diagnosed in the Soviet Union at least some signs of those illnesses should have been recognizable even after a long period of time and a change in their social surroundings The New York Times The World of Soviet Psychiatry U 1964 roci sudovo psihiatrichna ekspertiza provedena pid golovuvannyam Snyezhnevskogo viznala psihichno hvorim kolishnogo general majora P G Grigorenka yakij vistupiv iz kritikoyu radyanskih poryadkiv Piznishe Petra Grigorenka obstezhili zahidni psihiatri i viznali zdorovim U 1966 roci v Madridi na IV Vsesvitnomu kongresi psihiatriv A V Snyezhnevskij u svoyemu povidomlenni pro Klasifikaciyu form shizofreniyi predstaviv zahidnim psihiatram koncepciyu novoyi formi latentnoyi shizofreniyi sho ye formoyu debyutu rozladu za modellyu latentnoyi shizofreniyi Ojgena Blejlera odnak na vidminu vid neyi vona ne rozvivayetsya zalishayuchis obmezhenoyu klinichno lishe pochatkovimi proyavami malo vlastivimi takogo psihozu yak shizofreniya Cya koncepciya rozglyadalasya zahidnimi psihiatrami yak neprijnyatna oskilki vona znachno rozshiryuvala ponyattya shizofreniyi porivnyano z kriteriyami prijnyatimi v inshih nacionalnih psihiatrichnih shkolah Paciyenti yakim bulo vstanovleno diagnoz latentnoyi shizofreniyi v Moskvi ne rozglyadalisya yak shizofreniki na Zahodi 1972 roku ekspertna komisiya pid golovuvannyam Snyezhnevskogo provela ekspertizu disidenta Leonida Plyusha i pidtverdila poperednij visnovok hronichne psihichne zahvoryuvannya u formi shizofreniyi Piznishe Plyush buv obstezhenij zahidnimi psihiatrami i viznanij zdorovim U 1977 roci na kongresi Vsesvitnoyi psihiatrichnoyi asociaciyi v Gonolulu na Gavayah Andrij Snyezhnevskij ta jogo delegaciya zaznali rizkoyi kritiki i prisutni bilshistyu golosiv zasudili sistematichne zlovzhivannya psihiatriyeyu v politichnih cilyah v SRSR Rezolyuciya sho mala na meti zasuditi Moskvu bula prijnyata z perevagoyu lishe v dva golosi 90 proti 88 i tilki tomu sho polska delegaciya bula vidsutnya a radyanskim predstavnikam yaki zapiznilisya zi splatoyu vneskiv ne bulo dozvoleno vikoristovuvati vsi vidileni yim golosi Sam Snyezhnevskij na tomu zh kongresi zayaviv sho v SRSR ne bulo zhodnogo vipadku pomishennya zdorovoyi lyudini v psihiatrichnu likarnyu U 1980 roci Andriya Snizhnyevskogo zaprosiv Korolivskij koledzh psihiatriyi Velika Britaniya pochesnim chlenom yakogo vin buv dlya vidpovidi na kritiku u zv yazku z jogo rollyu v oglyadi Plyusha ta inshih disidentiv Vin ne prijnyav zaproshennya a takozh zayaviv pro vidmovu vid pochesnogo chlenstva v koledzhi Pomer 12 lipnya 1987 roku u Moskvi Pohovanij na Kuncevskomu cvintari Specifika naukovih poglyadivA V Snyezhnevskij vnis chimalij vnesok v osmislennya vzayemozv yazkiv riznih patologichnih mehanizmiv u psihici lyudini Najbilshij interes dlya nogo predstavlyali endogenni funkcionalni psihichni rozladi i problema shizofreniyi yaku vin doslidzhuvav multidisciplinarnim metodom iz zaluchennyam fahivciv u galuzi klinichnoyi psihologiyi nejrofiziologiyi biohimiyi imunologiyi patoanatomiyi nejrogenetiki Bula bagatostoronno opisana klinika najriznomanitnishih form shizofreniyi zrobleno visnovki pro stereotipi perebigu psihoziv zakonomirnosti zagalnopatologichnogo stereotipu rozvitku sho proyavlyayetsya za Snyezhnevskim v poslidovnij i zakonomirnij zmini sindromiv postupovomu yih uskladnenni v miru progresuvannya rozladu Snyezhnevskij i jogo poslidovniki postulyuvali i absolyutizuvali ideyu pro vlastivij hvoroblivomu procesu suvoro zakonomirnij perebig obumovlenij samoyu prirodoyu patogenetichnih mehanizmiv sho lezhat v jogo osnovi i nezalezhnomu u napryamku rozvitku ta poslidovnosti etapiv vid riznih ekzogennih ta endogennih vpliviv Zgidno zi Snyezhnevskim kozhen iz psihopatologichnih sindromiv virazhaye pevnij riven tyazhkosti rozladu psihichnoyi diyalnosti najlegshim ye astenichnij sindrom z yakogo pochinayutsya vsi vidi psihichnogo rozladu dali jdut afektivni legshi depresivni i tyazhki maniakalni za nimi nevrotichni sindromi isterichni obsesivni senestopatichno ipohondrichni depersonalizacijni dismorfofobichni Podalshe pogliblennya rozladu prizvodit lishe do psihotichnih porushen poslidovno do rozvitku paranoyalnih galyucinatornih galyucinatorno paranoyidnih parafrennih katatonichnih sindromiv dali do sindromiv potmarennya svidomosti onejroyidni deliriozni amentivni sindromi sutinkovi dali sudomni sindromi i nareshti ryad psihoorganichnih rozladiv Cya shkala pozitivnih rozladiv rozglyadalasya Snyezhnevskim u ramkah vchennya pro yedinij psihoz prote vin zaznachav sho kolo sindromiv specifichne dlya kozhnoyi nozologichnoyi odinici Pozitivni rozladi vidpovidno do jogo koncepciyi isnuyut i viyavlyayutsya v yednosti z negativnimi i za vsih psihichnih hvorob odnakovo viyavlyayetsya variabelnist pershih ta invariantnist drugih Podalshij rozvitok koncepciya Snyezhnevskogo pro simptomokompleksi ta jogo rozshiryuvalne traktuvannya upovilnenoyi shizofreniyi otrimala v robotah A B Smulevicha tak u knizi Maloprogrediyentna shizofreniya ta mezhovi stani sposterigayetsya zblizhennya upovilnenoyi shizofreniyi ta mezhovih rozladiv shob obgruntuvati vidnesennya deyakih mezhovih staniv do grupi psihoziv KritikaUpovilnena shizofreniya Na Zahodi Snyezhnevskij vidomij poglyadami na problemu shizofreniyi ta rozladiv shizofrenichnogo spektru rozshirennyu diagnostichnih mezh sho virazhalosya na praktici u rozshirenni kontingentu osib viznanih psihichno hvorimi ta narostanni represivnosti psihiatriyi Cherez Snyezhnevskogo koncepciya upovilnenoyi shizofreniyi viyavilasya shiroko poshirenoyu yak u SRSR tak i v nizci inshih socialistichnih krayin Cya koncepciya bula ne viznana mizhnarodnim psihiatrichnim spivtovaristvom i piddavalasya kritici yak zahidnimi tak i radyanskimi psihiatrami Prihilniki inshih napryamiv u radyanskij psihiatriyi osoblivo predstavniki kiyivskoyi ta leningradskoyi shkoli rishuche vistupali proti koncepciyi Snyezhnevskogo ta pov yazanoyi z neyu giperdiagnostiki shizofreniyi prote koncepciya Snyezhnevskogo postupovo vzyala goru Koncepciya upovilnenoyi shizofreniyi znajshla shiroke zastosuvannya pri sudovo psihiatrichnih ekspertizah disidentiv ekspertizah yaki zazvichaj zakinchuvalisya visnovkami pro neosudnist i primusovimi gospitalizaciyami v specialni psihiatrichni likarni tyuremnogo tipu Ci ekspertizi provodilisya ne tilki kolegami Snyezhnevskogo z Institutu im Serbskogo poslidovnikami ta uchnyami Snyezhnevskogo predstavnikami tak zvanoyi Moskovskoyi shkoli psihiatriyi a j samim Snyezhnevskim zokrema provedena nim u 1964 roci ekspertiza Petra Grigorenka uchast v ekspertizah Zhoresa Medvedyeva Leonida Plyusha Nataliyi Gorbanevskoyi Volodimira Bukovskogo U desyatkah vipadkiv Snyezhnevskij osobisto pidpisav komisijni rishennya pro neosudnist psihichno zdorovih disidentiv Insha kritika Na dumku redakciyi Nezalezhnogo psihiatrichnogo zhurnalu Snyezhnevskij zigrav aktivnu rol u protistoyanni riznih teoretichnih napryamiv u psihiatriyi u rozgromi psihomorfologichnogo predstavlenogo M O Gurevichem R Ya Golant A S Shmaryanom ta in ta somato infekcijnogo A Chistovich A Epshtejn napryamiv v prinizhenni psihoterapevtichnogo napryamu Predstavniki Nezalezhnoyi psihiatrichnoyi asociaciyi zaznachali sho A V Snyezhnevskij buv providnim avtorom programnoyi dopovidi na rozgromnij Pavlivskij sesiyi 1951 roku sho stala apogeyem ideologichnogo vtruchannya radyanskoyi vladi v nauku v rezultati Pavlovskih sesij na kilka desyatilit bulo perervano rozvitok genetiki fiziologiyi psihologiyi psihiatriyi Yak vidznachayut vidomij avstralijskij psihiatr S Bloh i amerikanskij politolog P Reddavej pislya sesiyi 1951 roku psihiatriv antipavlivciv zmistili z vazhlivih postiv i abo pereveli v provinciyu abo vidpravili na pensiyu a hvilya sho roztroshila rozgromlenih vinesla na vershinu medichnoyi iyerarhiyi A V Snyezhnyevskogo Psihiatr Yu Savenko kerivnik organizaciyi Nezalezhna psihiatrichna asociaciya pishe sho Snyezhnevskij u svoyih pracyah pripuskavsya nevmotivovano rizkoyi kritiki K Yaspersa ta inshih klasikiv nimeckoyi psihiatriyi zokrema Yu Savenko stverdzhuye U 1952 r Snyezhnevskij vidav monografiyu V H Kandinskogo Pro psevdogalyucinaciyu dovilno skorotivshi tekst opustivshi ponad sotnyu posilan na inozemnih avtoriv i citat iz nih na tij pidstavi sho rosijski avtori znachno ranishe i progresivnishe a Yaspers z pritamannim jomu shovinizmom vzhe gotovij nazvati shperrungi z vestibulyarnimi rozladami napadami Kloosa Yu Savenko takozh zaznachiv sho u 1961 roci za vkazivkoyu Snyezhnevskogo bulo znisheno tirazh naukovoyi zbirki za red prof A L Epshtejna Za slovami Yu Savenko dlya poziciyi Snyezhnevskogo harakternim buv zajvij biologizm Snyezhnevskij buv liderom vulgarno fiziologichnoyi versiyi psihiatriyi arhayichnij slovnik yakoyi ne zminyuvavsya i ne onovlyuvavsya protyagom kilkoh desyatkiv rokiv Buduchi prihilnikom pavlivskogo spryamuvannya v psihiatriyi vin ignoruvav dosyagnennya suchasnoyi fiziologiyi mova yakoyi principovo vidminna vid movi pavlivskogo spryamuvannya i navit sam predmet doslidzhennya rozumiyetsya nimi po riznomu Yak stverdzhuye Yu Savenko Snyezhnevskij skoristavsya ne prosto vidzhitoyu koncepciyeyu ale vzhe na toj chas ochevidno psevdonaukovimi poglyadami A G Ivanova Smolenskogo yak dogmoyu pid chas zahoplennya vladi na Pavlivskij sesiyi 1951 roku Psihiatr Yurij Nuller vkazuvav sho nezvazhayuchi na shiroki masshtabi provedenih shkoloyu Snyezhnevskogo doslidzhen i na nizku nakopichenih klinichnih sposterezhen nadali cej napryamok zajshov u gluhij kut Vidpovidno do jogo dumki poglyadi Snyezhnevskogo pro suvoro zakonomirnij perebig hvoroblivogo procesu nezalezhnij vid riznih endogennih ta ekzogennih vpliviv superechat suchasnim uyavlennyam pro perebig psihozu yak pro rezultat bagatoh vpliviv ta faktoriv ci uyavlennya pidtverdzhuyutsya psihofarmakologichnimi ta biohimichnimi doslidzhennyami a takozh robotami pid chas yakih buli vikoristani metodi bagatovimirnoyi statistiki Vivchennya perebigu psihoziv Snyezhnevskim ta jogo poslidovnikami zvodilosya za slovami Yu Nullera do suto mehanistichnogo rozchlenuvannya klinichnoyi kartini rozladu na duzhe veliku kilkist sindromiv ta sprob viyaviti suvoru zakonomirnist u yihnij zmini Yak zaznachav Nuller gipoteza Snyezhnevskogo ne buduchi dostatno obgruntovanoyu navit do rivnya teoriyi peretvorilasya na dogmu i nabula shirokogo poshirennya sered radyanskih psihiatriv stvoryuyuchi ilyuziyu povnogo znannya ovolodinnya materialom V ramkah koncepciyi Snyezhnevskogo ta predstavnikiv jogo shkoli ti chi inshi nepsihotichni rozladi napriklad psihopatiyi rozglyadalisya yak ranni upovilneni u rozvitku etapi neminuchogo progrediyentnogo procesu sho prizvodilo do giperdiagnostiki shizofreniyi stvoryuyuchi tim samim mozhlivosti dlya vilnih ta mimovilnih zlovzhivan psihiatriyeyu Za tverdzhennyam amerikanskogo psihiatra en yakist doslidzhen yaki provodilisya spivrobitnikami Snyezhnevskogo viklikaye sumnivi Poglyadi Snyezhnevskogo pro strogu uspadkovanist kozhnoyi z troh form shizofreniyi pristupopodibno progrediyentnoyi bezperervnoyi i rekurentnoyi sho vidilyayutsya nim teoretichno pidtverdzhuvalisya obstezhennyami bagatoh paciyentiv ta yih rodichiv prote metodika doslidzhennya mala suttyevi vadi Diagnozi rodicham stavili ti zh likari yaki obstezhili j pershogo paciyenta tomu eksperiment provodivsya ne naoslip likaryam doslidnikam bulo vidomo hto z kim perebuvaye u sporidnenosti Pereviryayuchi gipotezu vlasnogo direktora yakij najchastishe vistupav bezposerednim rozrobnikom chi nathnennikom metodiki doslidzhen uchasniki perebuvali pid znachnim psihologichnim tiskom yihnya kar yera neridko zalezhala vid uspishnih rezultativ roboti Ci faktori mogli vplivati na yakist diagnostiki ta obumovlyuvati yiyi neob yektivnist navit yaksho ne bulo svidomogo pragnennya pidtasuvannya rezultativ eksperimentu Rajh takozh zaznachav sho podibni doslidzhennya v Yevropi doslidzhennya zasnovani na klasifikaciyi riznih form shizofreniyi za yih klinichnimi harakteristikami ne pokazali suvoroyi uspadkovanosti tih chi inshih form Na dumku en kerivnika organizaciyi en rishennya 1950 roku nadati monopoliyu v oblasti psihiatriyi pavlivskoyi shkoli Snyezhnevskogo stalo odnim z faktoriv sho zumovili vikoristannya psihiatriyi v politichnih cilyah v SRSR a umovi totalitarnogo rezhimu dozvolili jomu bezpereshkodno zdijsniti jogo plani vidomi psihiatri yaki ne pogodilisya z nim vtratili robotu deyaki z nih navit buli zaslani v Sibir Vidpovidi na kritiku Francuzkij psihiatr Zh Garrabe v knizi Histoire de la schizophrenie Istoriya shizofreniyi nagoloshuvav Sogodni koli A V Snyezhnevskogo vzhe nemaye i vin bilshe ne mozhe zahishatisya legko mozhna zrobiti jogo yedino vidpovidalnim za vse te zlo yake stalo naslidkom sutnosti togo sho vin opisav ce vtim i robili deyaki upovnovazheni predstavniki Radyanskoyi psihiatrichnoyi asociaciyi na Afinskomu Kongresi Psihiatr i zasluzhenij likar Rosiyi doktor medichnih nauk profesor F V Kondratyev u 2014 roci zaznachiv sho Yavno tendencijno a chasom naklepnicki malyuyut istoriyu rosijskoyi psihiatriyi i za personaliyami yaksho pereglyadati materiali v resursah Internetu sho jdut vid Savenka Yak priklad mozhna pokazati sho vidatnij diyach psihiatriyi Geroj Socialistichnoyi Praci akad A V Snyezhnevskij zobrazhuyetsya v materialah Savenka yak bezprincipnij kar yerist antisemit organizator i nathnennik karalnoyi psihiatriyi Savenko bezapelyacijno vidkidaye visnovok komisijnoyi stacionarnoyi ekspertizi pid golovuvannyam akad A V Snyezhnevskogo shodo generala P G Grigorenka protistavivshi jomu yak yedino virnij visnovok pro psihichne zdorov ya generala yakij buv nadanij likarem psihiatrom zi stazhem lishe 3 roki yakij ne maye zhodnoyi pidgotovki iz sudovoyi psihiatriyi i ce za umovi sho cyu ekspertizu bulo provedeno odnoosibno zaochno i zvisno zh bez oznajomlennya z materialami kriminalnoyi spravi sho dlya ekspertizi ye obov yazkovim U rosijskij navchalno metodichnij literaturi yak najbilsh negativni naslidki psihiatrichnih naukovih poglyadiv shkoli A V Snyezhnevskogo nazivayutsya vipadannya iz socialnogo zhittya lyudej yaki mali diagnoz upovilnena shizofreniya gospitalizaciya bez yihnoyi zgodi u period svyat ta derzhavnih zahodiv a takozh mozhlivist otrimati v istoriyi hvorobi grif socialno nebezpechnij u razi vchinennya lyudinoyu netyazhkih pravoporushen Ogoloshennya inakodumciv bozhevilnimi ta yih utrimannya u psihiatrichnih likarnyah miscyah izolyaciyi ne stavitsya u provinu Snyezhnevskomu oskilki ce ye zvichajnoyu praktikoyu vladi na vsomu protyazi istoriyi Samomu A V Snyezhnevskomu pripisuyutsya tverdzhennya pro te sho diyi radyanskih psihiatriv dozvolili vryatuvati veliku kilkist lyudej vid v yaznic taboriv a takozh vid neminuchoyi smerti chogo ne vdalosya zrobiti nimeckim psihiatram za chasiv Gitlera Z alyuziyeyu na vipravdannya svoyih dij navodyatsya slova Snyezhnevskogo I inakodumci zhivi i suspilstvo chistishe Cikavi faktiZa danimi provedenogo v 2005 roci interaktivnogo opituvannya znachnij vidsotok rosijskih psihiatriv vvazhav sho avtorstvo psihopatologichnoyi koncepciyi podilu na pozitivni ta negativni simptomi nalezhit A V Snyezhnevskomu Naspravdi prijnyatu v suchasnomu viglyadi koncepciyu pozitivno negativnih psihopatologichnih simptomiv zaproponuvav naprikinci XIX stolittya anglijskij nevrolog i teoretik medicini Dzhon Haglings Dzhekson 1835 1911 She do Dzheksona negativni ta pozitivni simptomi zaproponuvav vidilyati inshij anglijskij likar Rejnolds Osnovni praciPro pizni simptomatichni psihozi 1940 Pro klinichni zakonomirnosti likuvannya psihichnih hvorob Visnik AMN SRSR 1962 1 Psihiatriya 2 ge vid M 1968 u spivavt Shizofreniya Klinika ta patogenez M 1969 u spivavt Shizofreniya Multidisciplinarne doslidzhennya 1972 Shizofreniya M 1972 red Dovidnik z psihiatriyi M 1974 1985 red Posibnik z psihiatriyi 1983 Zagalna psihopatologiya Kurs lekcij M MEDpres inform 2001 Shizofreniya cikl lekcij 1964 M 2009 ISBN 5 98322 408 5 Div takozhDerzhavnij naukovij centr socialnoyi ta sudovoyi psihiatriyi im V P Serbskogo Vsesvitnya psihiatrichna asociaciya Primitki CONOR BG d Track Q101552639 NUKAT 2002 d Track Q11789729 MAK d Track Q105192847 Snezhnevskij Andrej Vladimirovich Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t pod red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 d Track Q649d Track Q17378135 Redakcionnaya statya Zhurnal nevrologii i psihiatrii imeni S S Korsakova NC psihicheskogo zdorovya RAMN nauchnyj zhurnal M Media Sfera 2004 5 14 lipnya S 4 7 z dzherela 7 chervnya 2013 Biografiya na sajte Geroi strany originalu za 4 lyutogo 2014 Procitovano 26 kvitnya 2010 Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t glavn red A M Prohorov 3 e izd M Sovetskaya enciklopediya 1969 1978 ros Gershman Carl Psychiatric abuse in the Soviet Union Society 1984 T 21 5 14 lipnya S 54 59 DOI 10 1007 BF02695434 PMID 11615169 nedostupne posilannya z Fevral 2020 Wilkinson G Political dissent and sluggish schizophrenia in the Soviet Union The BMJ journal 1986 Vol 293 no 6548 9 P 641 642 PMID 3092963 z dzherela 13 grudnya 2017 Merskey H Shafran B Political hazards in the diagnosis of sluggish schizophrenia journal Royal College of Psychiatrists 1986 Vol 148 3 P 247 256 PMID 3719218 Richard J Bonnie L L B Political Abuse of Psychiatry in the Soviet Union and in China Complexities and Controversies The Journal of the American Academy of Psychiatry and the Law journal 2002 Vol 30 no 1 14 July P 136 144 PMID 11931362 z dzherela 28 veresnya 2011 van Voren R Political Abuse of Psychiatry An Historical Overview journal 2010 Vol 36 no 1 1 P 33 35 DOI 10 1093 schbul sbp119 PMID 19892821 z dzherela 26 lipnya 2011 Procitovano 2010 03 25 Gluzman S F Ukrainskoe lico sudebnoj psihiatrii Novosti mediciny i farmacii Izdatelskij dom ZASLAVSKIJ 2009 15 289 14 lipnya z dzherela 25 bereznya 2012 Abuse of psychiatry in the Soviet Union hearing before the Subcommittee on Human Rights and International Organizations of the Committee on Foreign Affairs and the Commission on Security and Cooperation in Europe House of Representatives Ninety eighth Congress first session September 20 1983 Washington U S Government Printing Office 1984 106 s Korotenko A I Alikina N V Sovetskaya psihiatriya Zabluzhdeniya i umysel Kiev Sfera 2002 S 50 ISBN 9667841367 Yaroshevskij A 2005 Film Tyuremnaya psihiatriya rutube Arhiv originalu za 14 lyutogo 2012 Procitovano 14 travnya 2010 Arhiv originalu za 24 serpnya 2013 Mihail Osipovich Iosifovich Gurevich 1878 1953 en zhurnal 2009 3 14 iyulya S 7 8 Arhivovano z dzherela 25 kvitnya 2012 Procitovano 2010 05 19 NCPZ RAMN Kratkaya istoricheskaya spravka originalu za 13 kvitnya 2010 Procitovano 12 travnya 2010 Reich W The World of Soviet Psychiatry 11 serpnya 2017 angl The New York Times 1983 Pomilka nepravilnij chas Perevod Arhiv originalu za 19 sichnya 2012 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Cite maye pustij nevidomij parametr datepublished dovidka Nedijsnij deadlink unfit dovidka Garrabe J Pervaya vstrecha Vostok Zapad 2023 12 11 u Wayback Machine Histoire de la schizophrenie Paris 1992 Garrabe J Vyalotekushaya shizofreniya 2023 12 11 u Wayback Machine Histoire de la schizophrenie Paris 1992 J K Wing D Mechanic Reasoning about Madness Transaction Publishers 2009 S 185 ISBN 1412810574 9781412810579 Rabochaya komissiya po rassledovaniyu ispolzovaniya psihiatrii v politicheskih celyah Informacionnyj byulleten 2 Volnoe slovo Samizdat Izbrannoe 10 sichnya 2017 Posev Frankfurt na Majne 1978 Vip 31 32 175 s Levine S The Special Committee on the Political Abuse of Psychiatry Psychiatric Bulletin journal 1981 No 5 5 z dzherela 17 lipnya 2011 Bloch Sidney Reddaway Peter Soviet psychiatric abuse the shadow over world psychiatry Westview Press 1985 ISBN 0 8133 0209 9 Shizofreniya Multidisciplinarnoe issledovanie Pod red A V Snezhnevskogo M 1972 Snezhnevskij A V Lekciya 8 Simptom sindrom bolezn 2009 01 22 u Wayback Machine Obshaya psihopatologiya Kurs lekcij Nuller Yu L O paradigme v psihiatrii Paradigmy v psihiatrii Kiiv Vidannya Asociac ii psihiatriv Ukraini 1993 z dzherela 25 serpnya 2011 Arhiv originalu za 25 serpnya 2011 Procitovano 19 travnya 2010 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Nedijsnij deadurl unfit dovidka Snezhnevskij A V Lekciya 9 Psihiatricheskij diagnoz Arhivna kopiya na sajti Wayback Machine Obshaya psihopatologiya Kurs lekcij Snezhnevskij A V Lekciya 9 Psihiatricheskij diagnoz 2009 01 22 u Wayback Machine Obshaya psihopatologiya Kurs lekcij Garrabe J Histoire de la schizophrenie Paris 1992 Smulevich A B Maloprogredientnaya shizofreniya i pogranichnye sostoyaniya 2 e izdanie Moskva MEDpress inform 2009 S 256 ISBN 5 98322 489 1 z dzherela 29 listopada 2010 Arhiv originalu za 29 listopada 2010 Procitovano 15 chervnya 2009 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Nedijsnij deadurl unfit dovidka Gluzman S F Snezhnevskij Vestnik Associacii psihiatrov Ukrainy 2013 6 14 lipnya z dzherela 13 sichnya 2015 Bloh S Reddauej P Diagnoz inakomyslie Kak sovetskie psihiatry lechat ot politicheskogo inakomysliya London Overseas Publications Interchange 1981 418 s ISBN 0903868334 Ukrainskoe lico sudebnoj psihiatrii Novosti mediciny i farmacii 2009 15 289 14 lipnya z dzherela 25 bereznya 2012 Andrej Vladimirovich Snezhnevskij 100 letnij yubilej en zhurnal 2004 1 14 iyulya z dzherela 27 serpnya 2013 Savenko Yu S 60 letie Pavlovskoj sessii 1951 g Arhiv originalu za 17 bereznya 2012 Procitovano 18 veresnya 2011 Savenko Yu S Problema predmeta psihiatrii v Sovetskom Soyuze 4 veresnya 2019 Nezavisimyj psihiatricheskij zhurnal 1992 I II S 5 9 Van Voren R Ot politicheskih zloupotreblenij psihiatriej do reformy psihiatricheskoj sluzhby Vestnik Associacii psihiatrov Ukrainy 2013 2 14 lipnya z dzherela 28 chervnya 2021 Vasilenko N Yu Osnovy socialnoj mediciny nedostupne posilannya z Iyun 2019 Vladivostok Izd vo Dalnevostochnogo universiteta 2004 S 33 34 Mosolov S N Spornye i maloizuchennye voprosy prakticheskogo ispolzovaniya antipsihoticheskoj farmakoterapii u bolnyh shizofreniej analiz rezultatov interaktivnogo oprosa vrachej Sovremennaya terapiya psihicheskih rasstrojstv 2006 1 14 lipnya z dzherela 14 bereznya 2019 PosilannyaAndrij Volodimirovich Snyezhnevskij 100 richnij yuvilej Zhurnal nezalezhnoyi psihiatrichnoyi asociaciyi 2004 1 A V Snyezhnevskij Zdorov ya 1974 11 Medichnij nekropol Mogila A V Snyezhnevskogo na Kuncevskomu cvintari rosijska Arhiv originalu za 7 chervnya 2012 Procitovano 9 chervnya 2009

Дата публікації:
Топ