Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Ойген Блейлер нім Paul Eugen Bleuler 30 квітня 1857 18570430 Цоллікон Швейцарія 15 червня 1939 там же швейцарський психі

Ойген Блейлер

Ойген Блейлер

Ойген Блейлер (нім. Paul Eugen Bleuler; 30 квітня 1857(18570430), Цоллікон, Швейцарія — 15 червня 1939, там же) — швейцарський психіатр та євгеніст. Найбільш помітний його внесок у розуміння психічних захворювань. Він вигадав багато психіатричних термінів, таких як «шизофренія», , «аутизм», «глибинна психологія» та те, що Зигмунд Фрейд назвав «щасливо обраним терміном амбівалентність Блейлера».

Ойген Блейлер
нім. Eugen Bleuler
image
Народився 30 квітня 1857(1857-04-30)[1][2][…]
Цоллікон, Швейцарія[4]
Помер 15 липня 1939(1939-07-15)[4][2][…] (82 роки)
Цоллікон, Швейцарія[4]
Поховання Цюрих
Місце проживання Цюрих
Країна image Швейцарія
Діяльність психіатр, лікар, викладач університету
Alma mater Цюрихський університет
Галузь психіатрія
Заклад Цюрихський університет
Посада ректор[5]
Науковий керівник Жан-Мартен Шарко
Аспіранти, докторанти Карл Густав Юнг
Роршах Герман
d
Членство Леопольдина
У шлюбі з d[6]
Діти d
Автограф image
image Ойген Блейлер у Вікісховищі

Біографія

Народився в сім'ї Йоганна Рудольфа Блейлера, заможного фермера, та Поліни Блейлер-Блейлер. Блейлер відвідував університети Цюриха, Берна та Мюнхена, став ліцензованим лікарем у 1881 році. Отримав ступінь доктора медицини у 1883 році. З 1881 по 1883 рік працював помічником лікаря у Валдау поблизу Берна. У 1884 році він подорожував по Франції та Англії, взимку 1884/1885 років працював у лабораторії разом з Йоганом Бернгардом Алойсом фон Ґудденом у Мюнхені. У 1885 році він став помічником лікаря в Бурґолзлі поблизу Цюриха, а згодом, з 1886 по 1898 рік був директором будинку престарілих Пфлегеанштальт-Рейнау поблизу Цюриха. У 1898 році Блейлера призначено професором психіатрії в Цюрихському університеті та директором університетської психіатричної лікарні, притулку Бурголзлі, де він працював з 1898 по 1927 рік.

Він вперше впровадив термін шизофренія в 1908 році в роботі, заснованій на дослідженні 647 пацієнтів Бурголзлі, а потім розширив свою роботу в «Dementia Praecox oder Gruppe der Schizophrenien»; 1911 року (Dementia Praecox; або Група шизофреній). Стаття характеризована в 1941 році Зільбургом як «класична робота психіатрії ХХ століття».

Блейлер так пояснював назву:

image Старіша форма Dementia Praecox є породженням часу, коли не тільки саме поняття деменції, але і поняття недорозвитку було застосовано до всіх випадків. Але це навряд чи відповідає нашим сучасним уявленням про масштаби цієї хвороби. Сьогодні ми включаємо пацієнтів, яких ми не назвали б ані «недоумкуватими», ані виключно жертвами погіршення стану на початку життя... Я називаю Dementia Praecox «шизофренією», оскільки (як я сподіваюся продемонструвати) «розщеплення» різних психічних функцій є однією з найважливіших її характеристик. Для зручності я використовую слово в однині, хоча очевидно, що група включає кілька захворювань. image

Блейлер зробив висновок, що хвороба була не однією з деменцій, станом, пов'язаним з органічним погіршенням роботи мозку, а такою, що полягала в дисгармонійному стані душі, в якому спільно існують суперечливі тенденції. Він показав, що Dementia Praecox, яку досліджував Еміль Крепелін, має включати всі шизофренічні розлади. Блейлер стверджував, що шизофренія не незмінно невиліковна і не завжди прогресувала до повного слабоумства.

Блейлеру приписують впровадження двох концепцій, фундаментальних для аналізу шизофренії: аутизму, що означає втрату контакту з реальністю, часто через поблажливість у химерній фантазії, та амбівалентності, що позначає співіснування взаємовиключних суперечностей всередині психіки.

Блейлер був одним із перших психіатрів, які застосували психоаналітичні методи у своїх дослідженнях. Він був раннім прихильником теорій Зигмунда Фрейда, він штудіював дослідження Йозефа Брейера та самого Фрейда про істерію. Блейлер намагався показати, як різні механізми, які Фрейд знайшов у невротичних пацієнтів, також можна було б виявити у психотичних хворих. Блелер оскаржив тезу, що психоз є результатом виключно органічного ураження мозку, натомість наполягаючи, що це може мати суто психологічні причини. Він визнав погляди Фрейда надмірно догматичними і відмовився вступити до Міжнародної психоаналітичної асоціації в 1911 році, написавши Фрейду, що " це «все або нічого», на мою думку, є необхідним для релігійних громад і корисним для політичних партій … але для науки, я вважаю це шкідливо ". Блейлер залишався зацікавлений у роботі Фрейда, цитуючи його привітно, наприклад, у своєму часто перевидаваному «Підручнику психіатрії». Він також підтримав висування Фрейда на Нобелівську премію наприкінці 1920-х років.

Блелер також досліджував концепцію морального ідіотизму, зв'язок між неврозом та алкоголізмом. Він слідував за Фрейдом, розглядаючи сексуальність як потужний вплив на тривогу, розмірковував над джерелами почуття провини, і вивчав процес того, що він назвав перемиканням (зокрема, афективний перехід від любові до ненависті). Роботи Блейлера стосуються також досліджень гіпнотизму, підкіркової афазії, остеомаляції, фізіології вентрикології тощо, що він опублікував у різних журналах. Він був видавцем часопису «Щорічник психоаналітичних досліджень» (Jahrbuch für psychoanalytische Forschung). «Підручник з психіатрії» (Lehrbuch der Psychiatrie) Блейлера, опублікований у 1916 році, мав безліч перевидань, як і його монографія «Психосиндром» (Psycho-syndrome).

Блейлер писав у 1911 році: «Коли процес захворювання шизофренією спалахує, на мій погляд, правильніше говорити про погіршення нападів, а не про його повторне явище. Звичайно, термін рецидив є більш втішним для пацієнта та його родичів, ніж поняття атаки, що прогресивно погіршується». Блейлер підтримував примусову стерилізацію осіб, у яких діагностовано шизофренію. Він стверджував, що расове погіршення буде наслідком поширення «психічних і фізичних калік» у своєму «Підручнику психіатрії». Як і Зигмунд Фрейд, він експериментував на пацієнтах, яких доглядав. Багатьох з них було стерилізовано, а багато хто покінчив життя самогубством.

На початку 1900-х років помічником Блейлера був Карл Густав Юнг, і вони разом з Фрейдом стали першими членами Віденського психоаналітичного товариства.

Він одружився з Гедвіг Блейлер-Восер, однією з небагатьох жінок, яка отримала ступінь доктора в Цюріхському університеті.

Медичні терміни, що названі на його честь

  • Хвороба Блейлера — рання назва шизофренії.
  • Психосиндром Блейлера — сукупний термін для різних психопатологічних і нейропсихологічних симптомокомплексів, що спостерігаються як наслідок дифузних пошкоджень мозку.

Науковий доробок

  • Versuch einer naturwissenschaftlichen Betrachtung der psychologischen Grundbegriffe. Zeitschrift für Psychiatrie.
  • Der geborene Verbrecher. München, 1896.
  • Über zwangsmässige Lichtempfindungen durch Schall und verwandte Erscheinungen auf dem Gebiete der anderen Sinneswahrnehmungen. Mitverfasser Karl Bernhard Lehmann (1858—1940). Leipzig, 1881.
  • Affektivität, Suggestibilität, Paranoia. Halle, 1906; 2nd edition, 1926.
  • Dementia praecox oder die Gruppe der Schizofrenien. / Handbuch der Psychiatrie. Leipzig and Vienna, 1911—1928.
  • Das autistische Denken. 1912.
  • Lehrbuch der Psychiatrie. Berlin, 1916; 5th edition, 1930. Sechste Auflage, den neueren Anschauungen und Bedürfnissen angepasst. Berlin, 1937.
  • Das autistisch-undisziplinierte Denken in der Medizin un seien Überwindung. Berlin, 1919; 4th edition, 1927.
  • Naturgeschichte der Seele und Ihres Bewusstwerdens. Berlin, 1921; 2nd edition, 1928.
  • Die Psychoide als Prinzip der organischen Entwicklung. Berlin, 1925.

Примітки

  1. Deutsche Nationalbibliothek Record #121096416 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
    d:Track:Q27302d:Track:Q36578
  2. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
  3. SNAC — 2010.
    d:Track:Q29861311
  4. Блейлер Эйген // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
    d:Track:Q649d:Track:Q17378135
  6. Historische Lexikon der Schweiz, Dictionnaire historique de la Suisse, Dizionario storico della Svizzera — Bern: 1998.
    d:Track:Q70d:Track:Q642074
  7. Read J, Masson J (2004). "Genetics, eugenics and mass murder (p. 36)". / Read J, Mosher RL, Bentall RP (eds.). Models of Madness. Psychological, Social and Biological Approaches to Schizophrenia. Hove, East Sussex: Brunner-Routledge. .[1]
  8. E. Bleuler: Lehrbuch der Psychiatrie. 1916. Berlin, Springer. (нім.)

Джерела

  • Kurt Beringer. Zum Tode Eugen Bleulers. Münchener medizinische Wochenschrift, 1939, 86: 1390. (нім.)
  • Berrios, G E (2011). «Eugen Bleuler's Place in the History of Psychiatry». Schizophrenia Bulletin. 37 (6): 1095—1098. doi:10.1093/schbul/sbr132. PMC 3196935. PMID 21914646
  • (Whonamedit?)- A dictionary of medical eponyms. Eugen Bleuler [2] (англ.)

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Ojgen Blejler nim Paul Eugen Bleuler 30 kvitnya 1857 18570430 Collikon Shvejcariya 15 chervnya 1939 tam zhe shvejcarskij psihiatr ta yevgenist Najbilsh pomitnij jogo vnesok u rozuminnya psihichnih zahvoryuvan Vin vigadav bagato psihiatrichnih terminiv takih yak shizofreniya autizm glibinna psihologiya ta te sho Zigmund Frejd nazvav shaslivo obranim terminom ambivalentnist Blejlera Ojgen Blejlernim Eugen BleulerNarodivsya 30 kvitnya 1857 1857 04 30 1 2 Collikon Shvejcariya 4 Pomer 15 lipnya 1939 1939 07 15 4 2 82 roki Collikon Shvejcariya 4 Pohovannya CyurihMisce prozhivannya CyurihKrayina ShvejcariyaDiyalnist psihiatr likar vikladach universitetuAlma mater Cyurihskij universitetGaluz psihiatriyaZaklad Cyurihskij universitetPosada rektor 5 Naukovij kerivnik Zhan Marten SharkoAspiranti doktoranti Karl Gustav Yung Rorshah German dChlenstvo LeopoldinaU shlyubi z d 6 Diti dAvtograf Ojgen Blejler u VikishovishiBiografiyaNarodivsya v sim yi Joganna Rudolfa Blejlera zamozhnogo fermera ta Polini Blejler Blejler Blejler vidviduvav universiteti Cyuriha Berna ta Myunhena stav licenzovanim likarem u 1881 roci Otrimav stupin doktora medicini u 1883 roci Z 1881 po 1883 rik pracyuvav pomichnikom likarya u Valdau poblizu Berna U 1884 roci vin podorozhuvav po Franciyi ta Angliyi vzimku 1884 1885 rokiv pracyuvav u laboratoriyi razom z Joganom Berngardom Alojsom fon Guddenom u Myunheni U 1885 roci vin stav pomichnikom likarya v Burgolzli poblizu Cyuriha a zgodom z 1886 po 1898 rik buv direktorom budinku prestarilih Pflegeanshtalt Rejnau poblizu Cyuriha U 1898 roci Blejlera priznacheno profesorom psihiatriyi v Cyurihskomu universiteti ta direktorom universitetskoyi psihiatrichnoyi likarni pritulku Burgolzli de vin pracyuvav z 1898 po 1927 rik Vin vpershe vprovadiv termin shizofreniya v 1908 roci v roboti zasnovanij na doslidzhenni 647 paciyentiv Burgolzli a potim rozshiriv svoyu robotu v Dementia Praecox oder Gruppe der Schizophrenien 1911 roku Dementia Praecox abo Grupa shizofrenij Stattya harakterizovana v 1941 roci Zilburgom yak klasichna robota psihiatriyi HH stolittya Blejler tak poyasnyuvav nazvu Starisha forma Dementia Praecox ye porodzhennyam chasu koli ne tilki same ponyattya demenciyi ale i ponyattya nedorozvitku bulo zastosovano do vsih vipadkiv Ale ce navryad chi vidpovidaye nashim suchasnim uyavlennyam pro masshtabi ciyeyi hvorobi Sogodni mi vklyuchayemo paciyentiv yakih mi ne nazvali b ani nedoumkuvatimi ani viklyuchno zhertvami pogirshennya stanu na pochatku zhittya Ya nazivayu Dementia Praecox shizofreniyeyu oskilki yak ya spodivayusya prodemonstruvati rozsheplennya riznih psihichnih funkcij ye odniyeyu z najvazhlivishih yiyi harakteristik Dlya zruchnosti ya vikoristovuyu slovo v odnini hocha ochevidno sho grupa vklyuchaye kilka zahvoryuvan Blejler zrobiv visnovok sho hvoroba bula ne odniyeyu z demencij stanom pov yazanim z organichnim pogirshennyam roboti mozku a takoyu sho polyagala v disgarmonijnomu stani dushi v yakomu spilno isnuyut superechlivi tendenciyi Vin pokazav sho Dementia Praecox yaku doslidzhuvav Emil Krepelin maye vklyuchati vsi shizofrenichni rozladi Blejler stverdzhuvav sho shizofreniya ne nezminno nevilikovna i ne zavzhdi progresuvala do povnogo slaboumstva Blejleru pripisuyut vprovadzhennya dvoh koncepcij fundamentalnih dlya analizu shizofreniyi autizmu sho oznachaye vtratu kontaktu z realnistyu chasto cherez poblazhlivist u himernij fantaziyi ta ambivalentnosti sho poznachaye spivisnuvannya vzayemoviklyuchnih superechnostej vseredini psihiki Blejler buv odnim iz pershih psihiatriv yaki zastosuvali psihoanalitichni metodi u svoyih doslidzhennyah Vin buv rannim prihilnikom teorij Zigmunda Frejda vin shtudiyuvav doslidzhennya Jozefa Brejera ta samogo Frejda pro isteriyu Blejler namagavsya pokazati yak rizni mehanizmi yaki Frejd znajshov u nevrotichnih paciyentiv takozh mozhna bulo b viyaviti u psihotichnih hvorih Bleler oskarzhiv tezu sho psihoz ye rezultatom viklyuchno organichnogo urazhennya mozku natomist napolyagayuchi sho ce mozhe mati suto psihologichni prichini Vin viznav poglyadi Frejda nadmirno dogmatichnimi i vidmovivsya vstupiti do Mizhnarodnoyi psihoanalitichnoyi asociaciyi v 1911 roci napisavshi Frejdu sho ce vse abo nichogo na moyu dumku ye neobhidnim dlya religijnih gromad i korisnim dlya politichnih partij ale dlya nauki ya vvazhayu ce shkidlivo Blejler zalishavsya zacikavlenij u roboti Frejda cituyuchi jogo privitno napriklad u svoyemu chasto perevidavanomu Pidruchniku psihiatriyi Vin takozh pidtrimav visuvannya Frejda na Nobelivsku premiyu naprikinci 1920 h rokiv Bleler takozh doslidzhuvav koncepciyu moralnogo idiotizmu zv yazok mizh nevrozom ta alkogolizmom Vin sliduvav za Frejdom rozglyadayuchi seksualnist yak potuzhnij vpliv na trivogu rozmirkovuvav nad dzherelami pochuttya provini i vivchav proces togo sho vin nazvav peremikannyam zokrema afektivnij perehid vid lyubovi do nenavisti Roboti Blejlera stosuyutsya takozh doslidzhen gipnotizmu pidkirkovoyi afaziyi osteomalyaciyi fiziologiyi ventrikologiyi tosho sho vin opublikuvav u riznih zhurnalah Vin buv vidavcem chasopisu Shorichnik psihoanalitichnih doslidzhen Jahrbuch fur psychoanalytische Forschung Pidruchnik z psihiatriyi Lehrbuch der Psychiatrie Blejlera opublikovanij u 1916 roci mav bezlich perevidan yak i jogo monografiya Psihosindrom Psycho syndrome Blejler pisav u 1911 roci Koli proces zahvoryuvannya shizofreniyeyu spalahuye na mij poglyad pravilnishe govoriti pro pogirshennya napadiv a ne pro jogo povtorne yavishe Zvichajno termin recidiv ye bilsh vtishnim dlya paciyenta ta jogo rodichiv nizh ponyattya ataki sho progresivno pogirshuyetsya Blejler pidtrimuvav primusovu sterilizaciyu osib u yakih diagnostovano shizofreniyu Vin stverdzhuvav sho rasove pogirshennya bude naslidkom poshirennya psihichnih i fizichnih kalik u svoyemu Pidruchniku psihiatriyi Yak i Zigmund Frejd vin eksperimentuvav na paciyentah yakih doglyadav Bagatoh z nih bulo sterilizovano a bagato hto pokinchiv zhittya samogubstvom Na pochatku 1900 h rokiv pomichnikom Blejlera buv Karl Gustav Yung i voni razom z Frejdom stali pershimi chlenami Videnskogo psihoanalitichnogo tovaristva Vin odruzhivsya z Gedvig Blejler Voser odniyeyu z nebagatoh zhinok yaka otrimala stupin doktora v Cyurihskomu universiteti Medichni termini sho nazvani na jogo chestHvoroba Blejlera rannya nazva shizofreniyi Psihosindrom Blejlera sukupnij termin dlya riznih psihopatologichnih i nejropsihologichnih simptomokompleksiv sho sposterigayutsya yak naslidok difuznih poshkodzhen mozku Naukovij dorobokVersuch einer naturwissenschaftlichen Betrachtung der psychologischen Grundbegriffe Zeitschrift fur Psychiatrie Der geborene Verbrecher Munchen 1896 Uber zwangsmassige Lichtempfindungen durch Schall und verwandte Erscheinungen auf dem Gebiete der anderen Sinneswahrnehmungen Mitverfasser Karl Bernhard Lehmann 1858 1940 Leipzig 1881 Affektivitat Suggestibilitat Paranoia Halle 1906 2nd edition 1926 Dementia praecox oder die Gruppe der Schizofrenien Handbuch der Psychiatrie Leipzig and Vienna 1911 1928 Das autistische Denken 1912 Lehrbuch der Psychiatrie Berlin 1916 5th edition 1930 Sechste Auflage den neueren Anschauungen und Bedurfnissen angepasst Berlin 1937 Das autistisch undisziplinierte Denken in der Medizin un seien Uberwindung Berlin 1919 4th edition 1927 Naturgeschichte der Seele und Ihres Bewusstwerdens Berlin 1921 2nd edition 1928 Die Psychoide als Prinzip der organischen Entwicklung Berlin 1925 PrimitkiDeutsche Nationalbibliothek Record 121096416 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 SNAC 2010 d Track Q29861311 Blejler Ejgen Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t pod red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 d Track Q649d Track Q17378135 Historische Lexikon der Schweiz Dictionnaire historique de la Suisse Dizionario storico della Svizzera Bern 1998 d Track Q70d Track Q642074 Read J Masson J 2004 Genetics eugenics and mass murder p 36 Read J Mosher RL Bentall RP eds Models of Madness Psychological Social and Biological Approaches to Schizophrenia Hove East Sussex Brunner Routledge ISBN 1 5839 1905 8 1 E Bleuler Lehrbuch der Psychiatrie 1916 Berlin Springer nim DzherelaKurt Beringer Zum Tode Eugen Bleulers Munchener medizinische Wochenschrift 1939 86 1390 nim Berrios G E 2011 Eugen Bleuler s Place in the History of Psychiatry Schizophrenia Bulletin 37 6 1095 1098 doi 10 1093 schbul sbr132 PMC 3196935 PMID 21914646 Whonamedit A dictionary of medical eponyms Eugen Bleuler 2 angl

Дата публікації:
Топ