Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Джон Хаглінгс Джексон ФРС 4 квітня 1835 7 жовтня 1911 англійський невролог Найбільш відомий своїми дослідженнями епілепс

Джон Хаглінгс Джексон

Джон Хаглінгс Джексон, ФРС (4 квітня 1835 — 7 жовтня 1911) — англійський невролог. Найбільш відомий своїми дослідженнями епілепсії та як співзасновник журналу Brain. Був членом Лондонського Королівського Товариства.

Джон Хаглінгс Джексон
image
Народився4 квітня 1835(1835-04-04)
Йоркшир, Велика Британія
Помер7 жовтня 1911(1911-10-07) (76 років)
Лондон, Сполучене Королівство
ПохованняГайґейтський цвинтар
Країнаimage Сполучене Королівство
Діяльністьневролог, нейронауковець, фізіолог, лікар
Alma materd
d
Галузьневрологія, епілепсія
ЧленствоЛондонське королівське товариство
Брати, сестриd
Нагороди
image Джон Хаглінгс Джексон у Вікісховищі

Біографія

Він народився в Провіденс-Грін, [en], поблизу Гаррогіта, Йоркшир, як молодший син Семюеля Джексона, пивовара та йомена, який володів і обробляв свою землю, і Сари Джексон (уроджена Хьюлінгс), доньки валлійського збирача доходів. Його мати померла трохи більше ніж через рік після його народження. Мав трьох братів і сестру; його брати емігрували до Нової Зеландії, а сестра вийшла заміж за лікаря. Він здобув освіту в Тадкастері, графство Йоркшир, і в Нейлсворті, графство Глостершир, перш ніж відвідати Йоркську медичну та хірургічну школу. Отримавши кваліфікацію в [en] в 1856 році, він став домашнім лікарем в [en].

У 1859 році він повернувся до Лондона, щоб працювати в Metropolitan Free Hospital і [en]. У 1862 році він був призначений помічником лікаря, пізніше (1869) лікарем у Національній лікарні паралічу та епілепсії, розташованій на [en] (нині (Національна лікарня неврології та нейрохірургії)), а також лікарем (1874) у Лондонській (Королівській) лікарні. У цей період він зарекомендував себе як невролог. У 1878 році він був обраний членом Королівського товариства.

image
Портрет Джона Хаглінгса Джексона роботи [en]

Джексон помер у Лондоні 7 жовтня 1911 року і був похований на західній стороні Хайгейтського кладовища. Він був атеїстом. На його честь названо будівлю [en] при [en].

image
Могила Джона Хьюлінгса Джексона на Хайгейтському кладовищі

Наука та дослідження

Бюст Джона Хьюлінгса Джексона, резидента [en] в Лондоні

Джексон був новаторським мислителем, і плідним і чітким, хоча іноді і повторюваним, письменником. Незважаючи на те, що коло його інтересів був широким, його найбільше запам'ятали за його фундаментальний внесок у діагностику та розуміння епілепсії в усіх її формах і складностях. Його ім'я пов'язане з епонімом характерного «маршу» (The Jacksonian March) симптомів фокальних моторних нападів і так званого «сонного стану» психомоторних нападів скроневої частки. Його роботи про останній різновид епілепсії рідко були кращими в описових клінічних деталях або в аналізі зв'язку психомоторної епілепсії з різними моделями патологічного автоматизму та іншими психічними та поведінковими розладами.

Джексон також досліджував афазію, зазначивши, що деякі діти з афазією вміли співати, навіть якщо вони втратили здатність до звичайної мови. Він також досліджував, які типи втрати мови були виявлені у пацієнтів з ушкодженням лівого мозку, включаючи усталені фрази, такі як «До побачення» та «О, дорогий».

У молодості Джексон цікавився концептуальними питаннями, і вважається, що в 1859 році він обмірковував ідею відмовитися від медицини заради філософії. Таким чином, важлива частина його роботи стосувалася еволюційної організації нервової системи, для якої він запропонував три рівні: нижчий, середній і вищий. На найнижчому рівні рухи мали бути представлені в найменш складній формі; такі центри знаходяться в довгастому і спинному мозку. Середній рівень складається з так званої моторної зони кори, а найвищі моторні рівні знаходяться в префронтальній зоні.

Вищі центри гальмували нижчі, і, отже, пошкодження в них викликали «негативні» симптоми (через відсутність функції). «Позитивні» симптоми були викликані функціональним звільненням нижніх центрів. Цей процес Джексон назвав «розчиненням», термін, який він запозичив у Герберта Спенсера. Розрізнення «позитивне-негативне» він узяв у сера Джона Рейнольдса.

Континентальні психіатри та психологи (наприклад, (Теодюль Рібо), П'єр Жане, Зигмунд Фрейд, (Анрі Ей)) зазнали більшого впливу теоретичних ідей Джексона, ніж їхні британські колеги. У 1980-х роках було введено розрізнення «позитивно-негативно» щодо симптомів шизофренії.

Він був одним із небагатьох лікарів, які читали [en] (1869), [en] (1884) і [en] (1890) у [en]. Він також виголосив Мисливську промову 1872 року до [en] (імені [en]).

Методологія

Джексон не міг використовувати сучасну складну технологію нейродослідження (вона не була винайдена), а мав покладатися на власні сили клінічного спостереження, дедуктивну логіку та дані розтину. Деякі з його видатних наступників у галузі британської неврології критично ставилися до багатьох його теорій і концепцій; але, як зауважив сер [en] про свою роботу в 1943 році, «… коли все, що застаріло або не має значення, відкидається, залишається багатий скарб фізіологічного розуміння, який ми не можемо дозволити собі ігнорувати».

У свому дослідженні моторної кори [en] посилається виключно на Хьюлінгса Джексона для початкового відкриття (хоча без доказів) мозку як джерела неврологічної моторної сигналізації.

Внески

Разом зі своїми друзями сером Девідом Феррієром і сером [en], двома видатними нейропсихіатрами свого часу, Джексон був одним із засновників важливого журналу Brain, який був присвячений взаємодії між експериментальною та клінічною неврологією (публікується й сьогодні — один з найавторитетніших журналів в сфері нейронаук та неврології). Його перший номер вийшов у 1878 році.

У 1892 році Джексон був одним із членів-засновників Національного товариства працевлаштування хворих на епілепсію (нині Національне товариство епілепсії), разом із (сером Вільямом Гауерсом) і сером Девідом Феррієром.

Олівер Сакс неодноразово цитував Джексона як джерело натхнення у своїй неврологічній роботі.

Примітки

  1. Koehler, Peter (2000). Neurological eponyms. New York: Oxford University Press. с. 95. ISBN .
  2. J. Hughlings Jackson.
  3. Siegman, Aron Wolfe., and Stanley Feldstein. Nonverbal Behavior and Communication. Hillsdale, NJ: L. Erlbaum Associates, 1978. Print.
  4. Janković, SM; Sokić, DV; Lević, Z; Susić, V (1997). Dr. John Hughlings Jackson. Srp Arh Celok Lek. 125 (11–12): 381—6. PMID 9480576.
  5. Balcells Riba, M (1999). [Contribution of John Hughlings Jackson to the understanding of epilepsy]. Neurología. 14 (1): 23—28. PMID 10079688. He systematized what we today know as complex partial crisis, establishing the link between the function of the temporal lobe and the sensorial auras, automatism's, déjà-vu and jamais vu phenomena.
  6. York, George K; Steinberg, David A (2011). Hughlings Jackson's neurological ideas. Brain: A Journal of Neurology. 134 (Pt 10): 3106—3113. doi:10.1093/brain/awr219. PMID 21903729. By observing the march of epileptic seizures he developed the idea of somatotopic representation.
  7. Lardreau, Esther (2011). An approach to nineteenth-century medical lexicon: the term "dreamy state". Journal of the History of the Neurosciences. 20 (1): 34—41. doi:10.1080/09647041003740937. PMID 21253938. Hughlings-Jackson coined the concept of dreamy state: According to him, one of the sensations of a "dreamy state" was an odd feeling of recognition and familiarity, often called "deja vu". A clear sense of strangeness could also be experienced in the "dreamy state" ("jamais vu").
  8. Johnson, Julene K; Graziano, Amy B (2015). Some early cases of aphasia and the capacity to sing (PDF). Progress in Brain Research. Т. 216. с. 73—89. doi:10.1016/bs.pbr.2014.11.004. ISBN . PMID 25684286. The observation that some patients with aphasia and limited speech output were able to sing the texts of songs inspired scholars to examine the relationship between music and language. Early ideas about the capacity to sing were provided by well-known neurologists, such as John Hughlings Jackson and Adolf Kussmaul.
  9. Lorch, Marjorie Perlman; Greenblatt, Samuel H (2015). Singing by speechless (aphasic) children: Victorian medical observations. Progress in Brain Research. Т. 216. с. 53—72. doi:10.1016/bs.pbr.2014.11.003. ISBN . PMID 25684285. One notable publication was of two cases of children briefly observed by John Hughlings Jackson (1835-1911) in 1871. These children were speechless but could produce some musical expression.
  10. Hughlings Jackson, J. (1874a/1932). On the nature of the duality of the brain. In J. Taylor (Ed.), Selected writings of John Hughlings Jackson (Vol. 2, pp. 129—145). London, United Kingdom: Hodder & Stoughton.
  11. Hughlings Jackson, J. (1874b/1932). On affections of speech from disease of the brain. In J. Taylor (Ed.), Selected writings of John Hughlings Jackson (Vol. 2, pp. 155—204). London, United Kingdom: Hodder & Stoughton.
  12. James Taylor, 'Jackson, John Hughlings (1835—1911)', rev. Walton of Detchant, Oxford Dictionary of National Biography, Oxford University Press, 2004
  13. Phillips, C. G. (1973). Proceedings: Hughlings Jackson Lecture. Cortical localization and "sensori motor processes" at the "middle level" in primates. Proceedings of the Royal Society of Medicine. 66 (10): 987—1002. doi:10.1177/003591577306601015. PMC 1645607. PMID 4202444.
  14. Berrios, G. E. (2001). The factors of insanities: J. Hughlings Jackson. Classic Text No. 47. History of Psychiatry. 12 (47 Pt 3): 353—73. doi:10.1177/0957154x0101204705. PMID 11954572.
  15. Berrios, G. E. (1985). Positive and negative symptoms and Jackson. A conceptual history. Archives of General Psychiatry. 42 (1): 95—7. doi:10.1001/archpsyc.1985.01790240097011. PMID 3881095.
  16. Berrios G. E. (1977) Henri Ey, Jackson et les idées obsédantes. L'Evolution Psychiatrique 42: 685—699
  17. Berrios, G. E. (1991). Positive and Negative Signals: A Conceptual History. Negative Versus Positive Schizophrenia. с. 8—27. doi:10.1007/978-3-642-76841-5_2. ISBN .
  18. Eadie, M. J. (1990). The evolution of J. Hughlings Jackson's thought on epilepsy. Clinical and Experimental Neurology. 27: 29—41. PMID 2129959. By 1870, and within 5 or 6 years of his beginning to analyse the clinical phenomena of epilepsy and to correlate them with autopsy data, the 35-year-old John Hughlings Jackson had come to a view of the nature of epilepsy that was radically different from that of his contemporaries
  19. Foerster, O. (1936). The Motor Cortex in Man in the Light of Hughlings Jackson's Doctrines. Brain. 59 (2): 135—159. doi:10.1093/brain/59.2.135.

Посилання

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Дата публікації:
Dzhon Haglings Dzhekson FRS 4 kvitnya 1835 7 zhovtnya 1911 anglijskij nevrolog Najbilsh vidomij svoyimi doslidzhennyami epilepsiyi ta yak spivzasnovnik zhurnalu Brain Buv chlenom Londonskogo Korolivskogo Tovaristva Dzhon Haglings DzheksonNarodivsya4 kvitnya 1835 1835 04 04 Jorkshir Velika BritaniyaPomer7 zhovtnya 1911 1911 10 07 76 rokiv London Spoluchene KorolivstvoPohovannyaGajgejtskij cvintarKrayina Spoluchene KorolivstvoDiyalnistnevrolog nejronaukovec fiziolog likarAlma materd dGaluznevrologiya epilepsiyaChlenstvoLondonske korolivske tovaristvoBrati sestridNagorodichlen Londonskogo korolivskogo tovaristva d 1884 d 1869 Dzhon Haglings Dzhekson u VikishovishiBiografiyaVin narodivsya v Providens Grin en poblizu Garrogita Jorkshir yak molodshij sin Semyuelya Dzheksona pivovara ta jomena yakij volodiv i obroblyav svoyu zemlyu i Sari Dzhekson urodzhena Hyulings donki vallijskogo zbiracha dohodiv Jogo mati pomerla trohi bilshe nizh cherez rik pislya jogo narodzhennya Mav troh brativ i sestru jogo brati emigruvali do Novoyi Zelandiyi a sestra vijshla zamizh za likarya Vin zdobuv osvitu v Tadkasteri grafstvo Jorkshir i v Nejlsvorti grafstvo Glostershir persh nizh vidvidati Jorksku medichnu ta hirurgichnu shkolu Otrimavshi kvalifikaciyu v en v 1856 roci vin stav domashnim likarem v en U 1859 roci vin povernuvsya do Londona shob pracyuvati v Metropolitan Free Hospital i en U 1862 roci vin buv priznachenij pomichnikom likarya piznishe 1869 likarem u Nacionalnij likarni paralichu ta epilepsiyi roztashovanij na en nini Nacionalna likarnya nevrologiyi ta nejrohirurgiyi a takozh likarem 1874 u Londonskij Korolivskij likarni U cej period vin zarekomenduvav sebe yak nevrolog U 1878 roci vin buv obranij chlenom Korolivskogo tovaristva Portret Dzhona Haglingsa Dzheksona roboti en Dzhekson pomer u Londoni 7 zhovtnya 1911 roku i buv pohovanij na zahidnij storoni Hajgejtskogo kladovisha Vin buv ateyistom Na jogo chest nazvano budivlyu en pri en Mogila Dzhona Hyulingsa Dzheksona na Hajgejtskomu kladovishiNauka ta doslidzhennyaByust Dzhona Hyulingsa Dzheksona rezidenta en v Londoni Dzhekson buv novatorskim mislitelem i plidnim i chitkim hocha inodi i povtoryuvanim pismennikom Nezvazhayuchi na te sho kolo jogo interesiv buv shirokim jogo najbilshe zapam yatali za jogo fundamentalnij vnesok u diagnostiku ta rozuminnya epilepsiyi v usih yiyi formah i skladnostyah Jogo im ya pov yazane z eponimom harakternogo marshu The Jacksonian March simptomiv fokalnih motornih napadiv i tak zvanogo sonnogo stanu psihomotornih napadiv skronevoyi chastki Jogo roboti pro ostannij riznovid epilepsiyi ridko buli krashimi v opisovih klinichnih detalyah abo v analizi zv yazku psihomotornoyi epilepsiyi z riznimi modelyami patologichnogo avtomatizmu ta inshimi psihichnimi ta povedinkovimi rozladami Dzhekson takozh doslidzhuvav afaziyu zaznachivshi sho deyaki diti z afaziyeyu vmili spivati navit yaksho voni vtratili zdatnist do zvichajnoyi movi Vin takozh doslidzhuvav yaki tipi vtrati movi buli viyavleni u paciyentiv z ushkodzhennyam livogo mozku vklyuchayuchi ustaleni frazi taki yak Do pobachennya ta O dorogij U molodosti Dzhekson cikavivsya konceptualnimi pitannyami i vvazhayetsya sho v 1859 roci vin obmirkovuvav ideyu vidmovitisya vid medicini zaradi filosofiyi Takim chinom vazhliva chastina jogo roboti stosuvalasya evolyucijnoyi organizaciyi nervovoyi sistemi dlya yakoyi vin zaproponuvav tri rivni nizhchij serednij i vishij Na najnizhchomu rivni ruhi mali buti predstavleni v najmensh skladnij formi taki centri znahodyatsya v dovgastomu i spinnomu mozku Serednij riven skladayetsya z tak zvanoyi motornoyi zoni kori a najvishi motorni rivni znahodyatsya v prefrontalnij zoni Vishi centri galmuvali nizhchi i otzhe poshkodzhennya v nih viklikali negativni simptomi cherez vidsutnist funkciyi Pozitivni simptomi buli viklikani funkcionalnim zvilnennyam nizhnih centriv Cej proces Dzhekson nazvav rozchinennyam termin yakij vin zapozichiv u Gerberta Spensera Rozriznennya pozitivne negativne vin uzyav u sera Dzhona Rejnoldsa Kontinentalni psihiatri ta psihologi napriklad Teodyul Ribo P yer Zhane Zigmund Frejd Anri Ej zaznali bilshogo vplivu teoretichnih idej Dzheksona nizh yihni britanski kolegi U 1980 h rokah bulo vvedeno rozriznennya pozitivno negativno shodo simptomiv shizofreniyi Vin buv odnim iz nebagatoh likariv yaki chitali en 1869 en 1884 i en 1890 u en Vin takozh vigolosiv Mislivsku promovu 1872 roku do en imeni en Metodologiya Dzhekson ne mig vikoristovuvati suchasnu skladnu tehnologiyu nejrodoslidzhennya vona ne bula vinajdena a mav pokladatisya na vlasni sili klinichnogo sposterezhennya deduktivnu logiku ta dani roztinu Deyaki z jogo vidatnih nastupnikiv u galuzi britanskoyi nevrologiyi kritichno stavilisya do bagatoh jogo teorij i koncepcij ale yak zauvazhiv ser en pro svoyu robotu v 1943 roci koli vse sho zastarilo abo ne maye znachennya vidkidayetsya zalishayetsya bagatij skarb fiziologichnogo rozuminnya yakij mi ne mozhemo dozvoliti sobi ignoruvati U svomu doslidzhenni motornoyi kori en posilayetsya viklyuchno na Hyulingsa Dzheksona dlya pochatkovogo vidkrittya hocha bez dokaziv mozku yak dzherela nevrologichnoyi motornoyi signalizaciyi VneskiRazom zi svoyimi druzyami serom Devidom Ferriyerom i serom en dvoma vidatnimi nejropsihiatrami svogo chasu Dzhekson buv odnim iz zasnovnikiv vazhlivogo zhurnalu Brain yakij buv prisvyachenij vzayemodiyi mizh eksperimentalnoyu ta klinichnoyu nevrologiyeyu publikuyetsya j sogodni odin z najavtoritetnishih zhurnaliv v sferi nejronauk ta nevrologiyi Jogo pershij nomer vijshov u 1878 roci U 1892 roci Dzhekson buv odnim iz chleniv zasnovnikiv Nacionalnogo tovaristva pracevlashtuvannya hvorih na epilepsiyu nini Nacionalne tovaristvo epilepsiyi razom iz serom Vilyamom Gauersom i serom Devidom Ferriyerom Oliver Saks neodnorazovo cituvav Dzheksona yak dzherelo nathnennya u svoyij nevrologichnij roboti PrimitkiKoehler Peter 2000 Neurological eponyms New York Oxford University Press s 95 ISBN 9780198030591 J Hughlings Jackson Siegman Aron Wolfe and Stanley Feldstein Nonverbal Behavior and Communication Hillsdale NJ L Erlbaum Associates 1978 Print Jankovic SM Sokic DV Levic Z Susic V 1997 Dr John Hughlings Jackson Srp Arh Celok Lek 125 11 12 381 6 PMID 9480576 Balcells Riba M 1999 Contribution of John Hughlings Jackson to the understanding of epilepsy Neurologia 14 1 23 28 PMID 10079688 He systematized what we today know as complex partial crisis establishing the link between the function of the temporal lobe and the sensorial auras automatism s deja vu and jamais vu phenomena York George K Steinberg David A 2011 Hughlings Jackson s neurological ideas Brain A Journal of Neurology 134 Pt 10 3106 3113 doi 10 1093 brain awr219 PMID 21903729 By observing the march of epileptic seizures he developed the idea of somatotopic representation Lardreau Esther 2011 An approach to nineteenth century medical lexicon the term dreamy state Journal of the History of the Neurosciences 20 1 34 41 doi 10 1080 09647041003740937 PMID 21253938 Hughlings Jackson coined the concept of dreamy state According to him one of the sensations of a dreamy state was an odd feeling of recognition and familiarity often called deja vu A clear sense of strangeness could also be experienced in the dreamy state jamais vu Johnson Julene K Graziano Amy B 2015 Some early cases of aphasia and the capacity to sing PDF Progress in Brain Research T 216 s 73 89 doi 10 1016 bs pbr 2014 11 004 ISBN 9780444633996 PMID 25684286 The observation that some patients with aphasia and limited speech output were able to sing the texts of songs inspired scholars to examine the relationship between music and language Early ideas about the capacity to sing were provided by well known neurologists such as John Hughlings Jackson and Adolf Kussmaul Lorch Marjorie Perlman Greenblatt Samuel H 2015 Singing by speechless aphasic children Victorian medical observations Progress in Brain Research T 216 s 53 72 doi 10 1016 bs pbr 2014 11 003 ISBN 9780444633996 PMID 25684285 One notable publication was of two cases of children briefly observed by John Hughlings Jackson 1835 1911 in 1871 These children were speechless but could produce some musical expression Hughlings Jackson J 1874a 1932 On the nature of the duality of the brain In J Taylor Ed Selected writings of John Hughlings Jackson Vol 2 pp 129 145 London United Kingdom Hodder amp Stoughton Hughlings Jackson J 1874b 1932 On affections of speech from disease of the brain In J Taylor Ed Selected writings of John Hughlings Jackson Vol 2 pp 155 204 London United Kingdom Hodder amp Stoughton James Taylor Jackson John Hughlings 1835 1911 rev Walton of Detchant Oxford Dictionary of National Biography Oxford University Press 2004 Phillips C G 1973 Proceedings Hughlings Jackson Lecture Cortical localization and sensori motor processes at the middle level in primates Proceedings of the Royal Society of Medicine 66 10 987 1002 doi 10 1177 003591577306601015 PMC 1645607 PMID 4202444 Berrios G E 2001 The factors of insanities J Hughlings Jackson Classic Text No 47 History of Psychiatry 12 47 Pt 3 353 73 doi 10 1177 0957154x0101204705 PMID 11954572 Berrios G E 1985 Positive and negative symptoms and Jackson A conceptual history Archives of General Psychiatry 42 1 95 7 doi 10 1001 archpsyc 1985 01790240097011 PMID 3881095 Berrios G E 1977 Henri Ey Jackson et les idees obsedantes L Evolution Psychiatrique 42 685 699 Berrios G E 1991 Positive and Negative Signals A Conceptual History Negative Versus Positive Schizophrenia s 8 27 doi 10 1007 978 3 642 76841 5 2 ISBN 978 3 642 76843 9 Eadie M J 1990 The evolution of J Hughlings Jackson s thought on epilepsy Clinical and Experimental Neurology 27 29 41 PMID 2129959 By 1870 and within 5 or 6 years of his beginning to analyse the clinical phenomena of epilepsy and to correlate them with autopsy data the 35 year old John Hughlings Jackson had come to a view of the nature of epilepsy that was radically different from that of his contemporaries Foerster O 1936 The Motor Cortex in Man in the Light of Hughlings Jackson s Doctrines Brain 59 2 135 159 doi 10 1093 brain 59 2 135 PosilannyaBiografiya Foto z Britanskoyi enciklopediyi Dokumenti Haglingsa Dzheksona v arhivi Kvin skver
Топ