Селетари, або оранг-селетар (малай. Orang Seletar), власна назва кон-селетар (Kon Seletar), — одна з груп морських кочівників оранг-лаутів (малай. Orang Laut, перекладається як «люди моря»), корінні жителі Джогорської протоки, що відділяє Сингапур від Півострівної Малайзії.
Селетари Kon Seletar | |
---|---|
Кількість | 1407 (2003, COAC) |
Ареал | Малайзія: південне узбережжя штату Джогор |
Раса | південні монголоїди |
Близькі до: | канаки, джакуни, малайці |
Входить до | оранг-аслі, прото-малайці |
Мова | селетарська |
Цей маленький народ проживає майже в центрі одного з найрозвиненіших регіонів світу, але лишається практично невідомим для широкого загалу.
На півночі Сингапуру є річка Селетар (малай. Sungai Seletar), там раніше жили селетари, але невідомо чи це люди отримали своє ім'я від назви річки, чи навпаки.
Незважаючи на сусідство з розвиненою цивілізацією, селетари й досі значною мірою зберігають традиційний спосіб життя. Разом з тим, розвинене суспільство все сильніше й сильніше наступає на середовище їх проживання. На очах зникають мангрові ліси, все більше забруднюється море. В результаті цивілізація невблаганно позбавляє цю етнічну групу її традиційних засобів до існування. Селетарів вже не лишилося на території Сингапуру, мають великі проблеми вони також і в Малайзії. Народ змушений боротися за своє майбутнє.
Уряд Малайзії зараховує селетарів до числа оранг-аслі (малай. Orang Asli), групи корінних народів Півострівної Малайзії, що складається з 18 офіційно зареєстрованих племен. Оранг-аслі перебувають під опікою спеціального Департаменту розвитку оранг-аслі [ 14 жовтня 2016 у Wayback Machine.] (малай. Jabatan Kemajuan Orang Asli, JAKOA, до 2011 року він називався Департамент у справах оранг-аслі, малай. Jabatan Hal Ehwal Orang Asli, JHEOA), метою діяльності якого є підняття рівня життя корінного населення до середніх показників по країні.
JAKOA класифікує селетарів як одне із племен аборигенних малайців (офіційна назва: прото-малайці, малай. Melayu Proto, Melayu Asli), однієї з трьох підгруп оранг-аслі. Це один з небагатьох корінних народів Півострівної Малайзії, чий спосіб життя пов'язаний з морем, а не з тропічним лісом.
Власна назва народу кон-селетар містить префікс кон-, який, як вважають, має мон-кмерське походження. Для порівняння давньомонське і середньомонське kon означає «людина, що належить до певної етнічної або соціальної групи».
Розселення
Довгий час селетари вели кочовий спосіб життя серед мангрових лісів і боліт, розташованих уздовж Джогорської протоки (інша назва протока Тебрау, малай. Selat Tebrau), а також у гирлах річок, що впадають у неї. Вони мешкали по обидва боки протоки, вільно переходили з одного берега на інший, не зважаючи на існування кордону між Сингапуром і Малайзією. Ширина Джогорської протоки в жодному місці не перевищує 2 км, а в деяких місцях не перевищує 500 метрів. Така вузька смужка води ніколи не становила перешкоди для морських кочівників.
Ще у кінці XIX століття мангрові ліси домінували на більшій частині прибережних районів і в лиманах річок на півночі Сингапуру, на момент приходу сюди англійців вони становили приблизно на 13 % території острова. Саме тут тоді мешкала більшість селетарів. Мангри є унікальним сховищем багатих і різноманітних водних рослинних і природних ресурсів, на експлуатації яких побудований традиційний господарський комплекс цього народу. Протягом XX століття мангрові ліси Сингапуру були розчищені, і селетари змушені були покинути регіон.
Тепер вони живуть тільки на малайзійському боці. Вони значною мірою вже відмовились від кочового способу життя і проживають у 9 селах, розташованих на південному узбережжі штату Джогор: Телук-Кабунг (малай. Kampung Teluk Kabung), Симпанг-Аранг (малай. Kampung Simpang Arang), Сунгай-Темун (малай. Kampung Sungai Temun), Бакар-Бату (малай. Kampung Bakar Batu), Пасір-Салам (малай. Kampung Pasir Salam), Пасір-Путіг (малай. Kampung Pasir Putih), Куала-Масай (малай. Kampung Kuala Masai), Телук-Джава (малай. Kampung Teluk Jawa), Конг-Конг (малай. Kampung Kong Kong). Деякі з цих сіл стоять далі від узбережжя.
На північному узбережжі Сингапуру ще у 1980-х роках залишалося 3 селетарських села, але тепер їх більше не існує. Всі вони живуть у Малайзії, частина ж асимілювалася з малайською громадою Сингапуру. У деяких з селетарів, що зараз живуть на південному узбережжі Джогору, можна простежити історичні зв'язки із Сингапуром.
Чисельність
Динаміка чисельності народу на території Малайзії виглядає так:
1960 | 1965 | 1969 | 1974 | 1980 | 1993/1996 | 2000 | 2003 |
252 | 290 | 277 | 374 | 497 | 801 | 1 037 | 1 407 |
Джерела: 1960—1980 роки: Nobuta, Toshihiro,1996. Oran Asuri no bikara: Kokka to Taiwa Suru Oran Asuri [The Bicara of the Orang Asli: The Orang Asli Talking to the Government]. Shakai Jinruigaku Nenpo [Annual Report of Social Anthropology] 22: 105—140; 1993/1996 рік: JHEOA; 2000 і 2003 рік: Center for Orang Asli Concerns (COAC).
Дані перепису населення, проведені JHEOA в 1996 році, зафіксували 801 селетара, з них 796 осіб жило у штаті Джогор, ще 5 осіб у штаті Селангор.
Деякі джерела, як, наприклад, Ethnologue або Joshua Project, і досі наводять дані стосовно наявності селетарів на території Сингапуру, але це не відповідає дійсності. Аріффін (Ariffin, 1978) у своїй оцінці загальної чисельності народу говорить про 6 або 7 сімей селетарів, які ще лишалися в Сингапурі, це приблизно 32-38 осіб; у Джогорі ж він нарахував 514 селетарів станом на 1977 рік. Тепер у Сингапурі селетарів не лишилося зовсім.
Мова
Говорять селетарською мовою, яка належить до малайської групи австронезійських мов. Проект Ethnologue зараховує її до малайської макромови (msa).
Французький дослідник Крістіан Пелрас (фр. Pelras Christian) у 1972 році провів аналіз наявного на той час словника селетарської мови. Він прийшов до висновку, що це лише діалект малайської мови, адже 85 % селетарських слів були малайськими, а ще 5 % слів також присутні в малайській мові, але мають трохи інше значення. 10 % слів, що залишилися, не мають аналогів у малайській мові. Деякі з цієї останньої групи, здається, мають відповідники у мовах, поширених на острові Калімантан. Проте є й слова, для яких Пелрасу не вдалося знайти аналогів в інших автронезійських мовах. Цікаво, якщо говорити про спорідненість мов малайських народів Півострівної Малайзії, що серед 15 % немалайських слів у селетарській мові майже немає слів, спільних із сусідньою дуанською мовою.
Свіжі дані, отримані під час польових досліджень, опублікували в 2015 році Кевін Блісет і Дірк Елзінга. В результаті опитування носіїв селетарської мови був складений список загальної лексики, який відповідає загальноприйнятому списку Сводеша (англ. Swadesh list). Відповіді респондентів були записані на цифровий диктофон, а потім розшифровані за допомогою Міжнародного фонетичного алфавіту. Це дає цінну інформацію про те, як насправді вимовляються селетарські слова. Проте це лише початок досліджень. Ця мова все ще вимагає величезної кількості додаткового вивчення і записів, перш ніж вона буде збережена в значній мірі.
Як і висновки Пелраса, ці дані фіксують близьку лексичну спорідненість селетарської мови з малайською. Багато слів є точно такими ж, як і їх відповідникив малайській мові; інші можуть бути отримані із малайських слів шляхом простих фонологічних змін. Невелика група слів, як видається, є унікальними для селетарської мови, без очевидного зв'язку з малайською. Такі характеристики вказують на діалект малайської (zlm), а не зовсім самостійну мову.
Проте є також вагомі аргументи «проти». По-перше, селетарська мова не є зрозумілою для малайців. По-друге, і малайці, й селетари ставляться до малайської та селетарської як до окремих мов. Крім того, існують, як видається, істотні граматичні відмінності між цими двома мовами.
Тривожною є ситуація з функціюванням селетарської мови. Поки що представники старшого й середнього поколінь спілкуються між собою виключно або переважно рідною мовою, але молодше покоління та люди, що живуть за межами громади, частіше користуються малайською. Склалася ситуація, коли з кожним поколінням все менше стає носіїв селетарської мови, і, що є ще більш тривожним, селетари рідше вчать рідній мові своїх дітей. Таким чином, спостерігається стала тенденція поступового витіснення селетарської мови, до речі, як і мов інших корінних народів Півострівної Малайзії, стандартною малайською мовою. Недарма, ЮНЕСКО заносить селетарську до числа мов, яким загрожує серйозна небезпека зникнення.
Власної писемності селетарська мова не має.
Релігія
Хоча селетари й є дуже близькими до малайців за мовою, ще у 1980-і роки вони залишалися язичниками.
Місіонерська діяльність малайзійських органів у справах релігії не була в ті часи активною, а самі селетари не дуже сприймають основні засади ісламу. Постулати релігії, які пропонуються малайцями, виглядають для них занадто абстрактними. Для цих морських кочівників це просто тексти, відірвані від реального життя. Мусульманська релігія не має для них сенсу і практичних функцій. Єдиний Бог є занадто недоступним, і, на відміну від духів природи, не може впливати на конкретні події.
Як і раніше, селетари шанують численних духів-ганту (hantu), які, як вони вважають, мешкають усюди: живуть на деревах, під водою, в скелях, у печерах, у повітрі. На переконання селетарів, коли не шанувати навколишнє середовище, тобто обитель духів, приходять хвороби, конфлікти і смерть. Єдиним способом лікування для них є екзорцизм і умиротворення духів. Смерть і хвороби у селетарів пов'язані із землею. Вони виходять на берег, щоб вилікувати хворого або поховати померлих.
Ситуація змінилася в 1980-і роки, коли уряд Малайзії став докладати зусиль до зміцнення в країні позицій ісламу. Мусульманські місіонери займалися наверненням на іслам язичницьких корінних народів країни. 1997 року, за статистикою JHEOA, на території штату Джогор вже було 240 селетарів-мусульман. Це приблизно четверта частина народу. За інформацією Joshua Project, 5 % селетарів є християнами.
Через те, що селетари у своїй більшості не є мусульманами, вони не сприймаються суспільством як малайці.
Історія
Доколоніальний період
Оранг-лаути були одними з перших жителів прибережних районів Малакської протоки. Таким чином, коли малайський принц Парамешвара (малай. Parameswara), майбутній султан Малакки, з'явився в Малацці зі своїми прибічниками, на цьому місці вже існувало невеличке рибальське село, населення якого становили оранг-лаути. Парамешвара налагодив зв'язки з ними шляхом включення лідерів оранг-лаутів до політичної ієрархії країни й за допомогою розсудливих шлюбів в самій королівської сім'ї.
Чудове знання незліченних островів і зрадницьких морських проток, зробили з оранг-лаутів майстерних навігаторів і флотських командирів. Незважаючи на те, що вони не були мусульманами, їх команди перебували на службі у малайських султанів Малакки, а згодом Джогору. Наприклад, Ган-Туаг (малай. Hang Tuah), найвідоміший в малайській історії адмірал (місцева назва лакшамана, малай. Laksamana) та класичний зразок воїна-лицаря у малайському фольклорі, був з числа оранг-лаутів. Протягом сотень років відданість оранг-лаутів малайським правителям Малакки була вирішальним фактором у збереженні і процвітання держави.
Оранг-лаути Малакки, або як їх ще називали оранг-селати (малай. Orang Selat, або «люди протоки»), були добре відомі й першим європейським колонізаторам. Португальські джерела, зокрема, згадують їх під назвою «селати» (Celates або Selates). Португальський історик XVI століття Жуан де Барруш (порт. João de Barros) називає їх «ницими і підлими» людьми, схильними до піратства та рейдерства.
Під британською владою
До середини дев'ятнадцятого століття малайська і оранглаутська участь в морській торгівлі була ліквідована англійцями. Було покінчено й з піратством. Оранг-лаути змушені були змінити свій спосіб життя. Частина їх прийняла іслам й увійшла до складу малайців. Інша частина перейшла до примітивного життя за рахунок дарів моря і відійшла на периферію суспільства. Селетари поселилися серед мангрових лісів на півночі острова Сингапур. Формально вони лишалися підданими султана Джогору. Малайці зневажливо ставилися до таких груп населення. Британці ж взагалі сприймали їх за дикунів, які за своїм способом життя більше нагадують тварин, ніж людей. Серед мангрів північного Сингапуру застав селетарів засновник міста Сингапур сер Стемфорд Рафлз (англ. Sir Thomas Stamford Raffles), який відвідав острів у 1919 році для вирішення питань його приєднання до британських володінь. За оцінками, на той час в Сингапурі жило близько 200 селетарів приблизно на 30 човнах. З колись гордих військових моряків, охоронців морів вони перетворилися на всіма забутих людей, над якими знущалися держава та їхні сусіди.
Європейські колоніальні держави більшою мірою покладалася на промисловий розвиток і розвиток виробництва товарних сільськогосподарських культур. Таким людям, як селетари, місця в цій системі не було. В середині XIX століття тропічні ліси на півночі Сингапуру стали розчищати під каучукові плантації. У 1923 році 600 акрів земель в районі Селетар були відведені під будівництво військової авіабази. Багато селетарів переселилося тоді до Джогору. За згодою ще колишнього (1886—1895) султана Абу-Бакара (малай. Abu Bakar) вони мали дозвіл селитися вздовж річки Пулай (малай. Sungai Pulai) на південному заході країни.
Переселення із Сингапуру до Малайзії
У 1950/60-і роки розпочинається стрімкий економічний розвиток Сингапуру. Відбувається освоєння все нових і нових земель. Крім того, уряд Сингапуру, що тільки-но отримав незалежність у 1965 році, висловлював побоювання з приводу того, що кочове плем'я, яке вільно перетинало державний кордон, несло потенційну загрозу контрабанди. На цей період припадає нова значна міграція селетарів на південне узбережжя Джогору, до Малайзії. Селетари пам'ятають часи, коли з'явилося багато державних службовців та поліції, які ставили їм різні запитання. Тоді у них не було паспортів, вони не мали громадянства, і вони злякалися, гадаючи, що їх хотіли заарештувати. В результаті значна частина селетарів за власним бажанням перебралася до Джогору. Сталося це біля 1967 року.
Зрештою, все плем'я було переселене в Джогор відповідно до міжурядових угод. Всі селетари стали громадянами Малайзії. Проте до кінця 1987 року їм неофіційно було дозволено вільно пересуватися Джогорською протокою без необхідності проходити через імміграційні контрольно-пропускні пункти.
Прихильність малайзійської влади до селетарів, мабуть, пояснюється їх давніми стосунками за схемою «патрон-клієнт» із султаном Джогору. Вони збирали лісові та мангрові продукти для султана, виконували традиційні танці на малайських святах, їх запрошували на полювання з султаном на оленів і диких кабанів. Тому вони мали право збирати лісові продукти в Джогорі без будь-яких обмежень.
У 1970-і роки селетари, які досі жили в човнах, почали селитися на землі. В Сунгай-Ландас (малай. Sungai Landas) на південному узбережжі Джогору уряд Малайзії спеціально виділив сингапурським селетарам земельні ділянки.
3 села селетарів існувало й на північному узбережжі Сингапуру: Танджонг-Ірау (малай. Kampong Tanjong Irau) в районі Сембаванг (малай. Sembawang), Бак-Суманг (малай. Kampong Вак Sumang) в Пунголі (малай. Punggol) на схід від Джогорської дамби та ще одне. Ця група селетарів повинна була залишити країну в квітні 1986 року, щоб звільнити місце для подальшої реалізації проектів в галузі розвитку.
Згодом залишки селетарів у Сингапурі були асимільовані в ширше малайське співтовариство, а основна громада продовжувала життя вже по той бік Джогорської протоки.
Сучасність
Тепер селетари проживають у 9 селах, розташованих уздовж південного узбережжя Джогору, частина з цих сіл відсунута далі від моря.
Розвиток дістався їх і тут. Джогор, розташований на південному краю Малайського півострова, є штатом, що швидко розвивається. Розбудова відбувається по території усього штату, але особливо в прибережному регіоні, що обумовлено його близькістю до Сингапуру. Південний Джогор увійшов до складу масштабного проекту розвитку Іскандар Малайзія (англ. Iskandar Malaysia, IM), започаткованого у 2006 році. За зразок було взято китайську економічну зону Шеньчжень, яка перебуває у тісному зв'язку з Гонконгом. Так само й Іскандар має тісно взаємодіяти із Сингапуром. Проект займає одне з центральних місць у Дев'ятому плані розвитку Малайзії.
Сім із дев'яти селетарських сіл розташовані в зоні Іскандар Малайзія. Нове будівництво не лише знищує мангрові ліси, а вже підбирається й до осель селетарів. Люди відчувають, що такими діями їх просто змушують тікати, але тікати їм нікуди.
Складність ситуації полягає ще й у тому, що тільки 2 селетарських села, а саме Бакар-Бату в окрузі Джогор-Бару (малай. Johor Bahru) і Симпанг-Аранг в окрузі Ґеланг-Петаг (малай. Gelang Patah) були частково офіційно оголошені резервами аборигенів згідно Закону про корінні народи 1954 року (англ. Aboriginal Peoples Act 1954). Решта ж живе на землях, що перебувають у власності уряду або приватних осіб. Не маючи постійного статусу своїх поселень, селетари в будь-який час із будь-якого села можуть бути виселені, якщо цього вимагатимуть потреби розвитку регіону.
188 селетарів, жителі сіл Бакар-Бату і Сунгай-Темун, подали позов у Вищий суд міста Джогор-Бару проти 13 відповідачів через вторгнення на їх традиційні землі. Вони стверджують, що отримали права на свої звичаєві території принаймні з 1950-х років, і тому вважають подальше відчуження їх території незаконним і недійсним. Йдеться, в першу чергу, про мангрові ліси, з яких селетари завжди отримували засоби для свого існування. На додаток до претензії щодо звичаєвих земель, позов включає також вимогу стосовно звичаєвих вод, адже традиційні території народу включають не тільки землі, а й море, морське дно, річки, русла річок та води. Ця вимога є унікальною в правовій практиці, її ще належить ретельно розглянути в суді. Селетари також вимагають відшкодування за заподіяну шкоду і довічну судову заборону втручання на їх звичаєві території. Жителі одного із названих сіл у 2012 році виявили 10 зруйнували могил, що, на їхню думку, було пов'язано з розчищенням земель під будівництво. Цей факт також значиться у позові.
Селетарів у суді представляє група адвокатів зі складу Комітету Ради адвокатів з прав оранг-аслі (англ. Bar Council’s Committee on Orang Asli Rights). Пікантність ситуації полягає в тому, що серед відповідачів є не лише будівельні компанії, а й Уповноважений орган з розвитку Іскандар (англ. Iskandar Regional Development Authority, IRDA), Департамент розвитку оранг-аслі (JAKOA), уряд Федерації Малайзія, уряд штату Джогор. Тому слухання справи затягнулося на декілька років. У грудні 2013 року Вищий суд Джогор-Бару постановив зупинити незаконне проникнення на звичаєву територію селетарів і припинити там всі роботи, поки справу не буде вирішено. 24 червня 2014 року Апеляційний суд відхилив клопотання двох із 13 відповідачів про скасування цієї заборони.
Як би не закінчились судові слухання, зупинити реалізацію проекту Іскандар вже не вдасться. Більшість селетарських сіл розташовані недалеко від моря, а ці ділянки є найбільш привабливими для комерційного будівництва. Крім того, відбувається активне розчищення мангрових лісів, все більше забруднюється море. Таким чином селетари позбавляються традиційних ресурсів, які досі забезпечували їх існування. Уряд намагається в делікатній формі вирішити це питання, запропонувавши селетарам альтернативні форми зайнятості.
Небайдужі особи намагаються звернути увагу на долю народу, на реальну загрозу втрати його унікальних традиційних знань. З'явилися відповідні публікації в засобах масової інформації, в Інтернеті. У 2011 році вийшов 20-хвилинний документальний фільм про селетарів під назвою «Lot, Umah Am», що перекладається як «Море, мій дім». Він дає можливість зазирнути в маловідоме життя корінного народу, який протягом декількох поколінь називає Джогорську протоку своєю домівкою.
Того ж таки 2001 року в селі Сунгай-Темун, за підтримки приватних спонсорів, відкрився Селетарський культурний центр (англ. Seletar Cultural Centre) з власною музейною експозицією, метою якого є збереження культурної спадщини народу зі сподіванням на те, що молоде покоління не забуватиме про своє коріння.
Культура
Спосіб життя і традиційне господарство
Берегова зона островів Малайського архіпелагу відзначається багатством морської флори і фауни. Ще відносно недавно густі мангрові ліси вкривали береги Джогорської протоки. Саме на їх природні ресурси орієнтована традиційна економіка селетарів. Вони завжди вважали себе частиною природи і перебували в гармонії з нею. Тиск на природу був мінімальним, люди брали тільки те, що потрібно їм було для щоденного існування, і це не заважало поновлюванню природних ресурсів.
Серед мангрових лісів селетари лишалися практично загубленими для зовнішнього світу. Вони кочували протокою, лабіринтом вузьких проток, міняючи місце свого розташування залежно від припливів і сезону. Значною мірою вони зберігають такий спосіб життя і нині, але їх традиційний життєвий простір значно скоротився. Заходять селетари також у лимани і підіймаються вгору річками, що впадають у Джогорську протоку. У той же час, у відкрите море вони не ризикують виходити і ніколи не покидають води вузької, мілкої й спокійної Джогорської протоки.
Ще донедавна селетари жили у човнах, які вони називають дам-пау (da'm pa'u), це відповідає малайському сампан (малай. sampan). Кожен човен був справжньою плавучою хатою, розрахованою на одну сім'ю. Тому човни ще називали сату-келамін (satu kelamin), тобто «одна подружня пара». Незважаючи на невеликі розміри човна, тут проходило все їхнє життя. У човні селетари готували й досі готують їжу, їдять, там же вони й відпочивають. В човні у них народжуються й виростають діти.
Селетарські традиційні човни — це прості довбанки, які вони раніше робили самі. Такий човен має дах, який називають каджанг (kajang), роль полотна виконує пальмове листя. Коли йде дощ, такий дах протікає. Дуже складно в таких умовах буває розвести вогонь для приготування їжі. Раніше палили лише дрова, тепер купують гас. У негоду люди знаходять собі безпечну гавань серед захищених мангрів.
Через вирубування лісів, селетари вже не мають потрібних матеріалів для побудови своїх човнів. Тому тепер човни вони купують, до речі, значно кращої якості. Свої ж старі навички люди використовують, виготовляючи моделі традиційних дам-пау для продажу туристам.
Основу традиційного господарства селетарів становить промисел ракоподібних (креветок, крабів тощо). При цьому вони користуються примітивним спорядженням у вигляді банок-пасток із отворами, які ставлять на дно за допомогою залізних гаків з довгою дерев'яною ручкою. Таким самим примітивним було донедавна й їхнє риболовецьке спорядження. Основним знаряддям рибної ловлі (точніше сказати, полювання) був спис із бамбуку, зазублений на кінці; він називається тікам (tikam). Важливим тут є не сила зброї, а вправність мисливця у поводженні зі списом, коли він плаває під водою. До речі, селетари можуть ловити рибу й голими руками. Волосінь, яку тут називають панчинг (pancing), використовували нечасто.
Ще до недавнього часу вони практикували натуральне господарство, лише іноді виходили на берег, щоб обміняти свій улов риби на рис та інші продукти. Раніше практикували виключно бартерні операції, тепер користуються грошима. Купують більше всього рис, а ще курятину, м'ясо, цукор, каву і, звичайно, одяг та гас. Овочі купувати їм не треба. Риба, креветки і краби у них свої.
Основу харчування становлять краби і тапіока, яку вони називають убі-каю (ubi kayu).
Крім продуктів, мангри мають великі запаси цінних порід деревини. Так листя пальми (лат. Nipah fruticans) використовується при спорудженні солом'яних дахів, а із соку цієї рослини отримують цукор. Листя пандану (лат. Pandanus sp.) йде на циновки і клоччя для конопачення. На дрова йдуть дерево (gelam, лат. Melaleuca leucadendron) та мангри роду різофора (лат. Rhizophora sp.) з місцевими назвами каю-бакау (kayu bakau) і каю-рікау (kayu rikau). Ще однією корисною рослиною є нібонг (nibong) (лат. Oncosperma filamentosa), з якого виготовляють рибальські кілки. Збирали також різні сорти ротанґу. Деякі з цих видів рослин перебувають під охороною, і тільки селетари вільні збирати їх. Велика частина продукції не використовувалась ними самими, а вимінювалась у малайців прибережних районів на інші товари.
Селетарське суспільство
Соціальна організація і структура спорідненості селетарів не виявляє ніяких ознак ранжування. Проте, вони повинні мати собі старосту в особі батіна (малай. batin), який є офіційною особою і призначається владою, щоб представляти місцеву громаду у стосунках з малайцями.
Сімейні стосунки у селетарів носять егалітарний характер, у них немає чіткого розподілу праці за статевою ознакою. Чоловік і жінка в однаковій мірі займаються і збиральництвом, і рибною ловлею, і вступають у контакт зі сторонніми людьми.
Члени селетарської сім'ї дуже віддані один одному, і все роблять разом. Вони не виходять ловити рибу, поки не зберуться всі члени сім'ї. Це є зрозумілим, адже, як правило, три покоління сім'ї постійно живуть разом в одному човні. Така ситуація викликає певні проблеми зі шкільним навчанням селетарських дітей, яке впроваджується останнім часом. Школярі змушені залишатися на березі, коли сім'я виходить у море. Як вихід, користуються допомогою сусідів, що залишаються на цей час у селі. Ті тримаються поблизу, так, щоб бачити дітей, поки їхня сім'я буде відсутня.
Для дітей, допомога батькам чи бабусям і дідусям у рибальстві не вважається рутиною, це для них форма відпочинку, тому що вони можуть при цьому стрибати у воду й вилазити з човна.
Дітей у віці від 3-х років вчать плавати, просто кидаючи їх у море. Якщо діти, яким виповнилося 4 роки, ще не вміють плавати, матері годують їх смаженим м'ясом піщаної акули; це, на їх переконання, має допомогти дітям навчитись плавати. Отже, для селетарських дітей плавання є природним і, коли вони підростуть, то вже можуть плавати під водою без допомоги кисневої маски протягом більше десяти хвилин. Вони здатні бачити рибу під водою і можуть ловити її голими руками.
Селетари вважають, що морська вода є омолоджуючею, на противагу прісній. Вони надають перевагу прийняттю ванни з використанням морської води, тому що тоді відчувають себе більш енергійними, а водопровідну воду вважають такою, що послаблює діяльність їх організму.
Легенди
У селетарів є легенда, що трохи нагадує біблейську розповідь про Всесвітній потоп. Колись давно дощ у Джогорі лив потоком протягом 40 днів і ночей. Рівень води піднявся аж до підніжжя гори Пулай (малай. Gunung Pulai). Щоб протистояти сильним потокам води, селетари зв'язали докупи всі свої плавучі хатки. Але, на жаль, мотузка обірвалася. Деяких із них віднесло потоком, і їх загубили.
Стосунки із сусідніми народами
Селетари мають дуже туманне уявлення про існування інших груп морських кочівників. Тим більше, не відчувають спорідненості з ними.
Натомість, вони відчувають певну спорідненість із джакунами, «малайськими аборигенами» внутрішніх районів Півострівної Малайзії. Говорять, наприклад, що вони з жителями району Клуанг (малай. Kluang) розуміють мову один одного, і ці мови мають 70 % спільних елементів, хоча це твердження неперевірене. У Сеґаматі (малай. Segamat), розташованому у внутрішніх районах Джогору, знаходиться священне місце крамат (kramat), де шанують міфічну «королеву» (раджа-перемптіон, raja peremption), якій, за традицією, в минулому підлягали селетари. Ще одним своїм законним правителем вони вважають раджу, який жив «на узбережжі Ява». Султани Джогору для них не є легітимними правителями, а тільки тимчасовими господарями (пенумпанг, penumpang). Крім того, вони вважають малайців відносно недавніми мігрантами. Тому селетари усвідомлюють себе частиною справжнього корінного населення на тому ж рівні, що й лісові мешканці країни. Через це вони позитивно ставляться до назви «оранг-аслі», що офіційно застосовується до них.
З іншого боку, малайці, незважаючи на етнічну спорідненість, рішуче не сприймають селетарів частиною малайського суспільства. Тут на перший план виступає не етнічна, а культурна ідентифікація. Селетари не належать до ісламу, і це відсуває їх на задвірки малайського суспільства. Звички селетарів також відрізняються від малайських. Вони живуть у човнах, ведуть кочовий спосіб життя, тримають у човнах собак, вживають заборонену релігією (haram) їжу. Малайці звертають увагу на погану гігієну селетарів, обумовлену цими факторами. Все це в комплексі закріпило малайський стереотип про селетарів, як людей «брудних», «нечистих».
Нерозуміння іншого способу життя сформувало у малайців стосовно селетарів також забобони містичного характеру. Вони вважають, що морські кочівники володіють потужною магією, яка може зашкодити іншим людям. Часто розповідають історії про китайців і малайців, які постраждали таким чином.
Селетари, в свою чергу, також не бажають ставати малайцями. Вони бояться втратити власну культуру і, головне, особисту свободу, на бажають працювати за наймом. Вони хочуть, як і їхні предки, їсти свинину і робити те, що їм подобається.
Селетари піддаються відвертому остракізму з боку малайців. Натомість вони підтримують добрі стосунки з китайцями. Селетари довіряють китайським торговцям більше, ніж своїм малайським сусідам. Шлюби між цими двома етнічними групами не є рідкістю. При цьому китайці навіть стають членами громади селетарів, приймаючи їхній спосіб життя. Близькі стосунки селетарів з китайцями пояснюються ще й тим, що «і ті, й інші їдять свинину» (малай. sama makan daging). Під час Другої світової війни багато китайських дітей переховувалось їхніми батьками серед селетарів, і ті доглядали за ними. Вони натирали малим китайцям обличчя брудом, щоб ті були схожі на селетарів. Зараз за сприяння китайців селетари, зокрема, відкривають свої ресторани морепродуктів.
Зміни в житті селетарів
Життя в районі Джогорської протоки стрімко змінюється, змінюється й життя селетарів. Ще у 1970-і роки частина їх осіла на суходолі. Ця група вирощує чемпедак і джекфрут, а також ямс і батат (солодку картоплю). Вони також збирають мангрову деревину для підприємства з виробництва паливного вугілля, що належить китайцям.
Стимулюючи перехід селетарів на осілість, уряд Малайзії організовує для них нові села на узбережжі. Тепер вони живуть у спеціально зведених для них хатинках на палях над водою. Такий вид поселень урядові чиновники вибрали, враховуючи традиційний спосіб життя цих морських кочівників і той факт, що ці люди не можуть жити без води. Щонайменше раз на день селетари продовжують виходити в море, а надвечір привозять додому все, що змогли добути протягом дня. Селетари говорять, що вони не можуть заснути, коли не бачать неба над головою. Тому лише одиниці серед них повністю осіли на землі.
Разом із тим, селетари перейняли деякі нові методи рибної ловлі, використовують тепер сітки й доріжки, користуються моторними човнами. Малайці сприймають такі зміни, як намагання селетарів «стати цивілізованими» ( 'dah tamadun), навчитися жити, як малайці. Проте селетари продовжують чіплятись за своє кочове життя, яке дає їм певний ступінь особистої свободи. З цієї причини вони не бажають вливатися в структуроване суспільство, у їхніх дітей існують проблеми з відвідуванням школи, а у дорослих — з релігійною практикою.
Цивілізація швидко й неухильно наступає на традиційне життя селетарів, і зупинити цей наступ вони не в змозі. Щоб вижити в умовах урбанізації та соціальних змін, які відбуваються, вони повинні опанувати нові навички і нові засоби отримання доходів. Кращим способом допомогти їм адаптуватися й жити нормальним життям була б реалізація програм і проектів, які б використовували існуючі знання і традиції народу на користь спільноті, без їх переселення в інші регіони. Поки все це перебуває лише на рівні ідей, а селетари лишаються одним із найбідніших народів Малайзії. Можливим шляхом виходу з бідності для них може бути ресторанний і туристичний бізнес. Вже сьогодні селетарське село Сунгай-Темун має декілька ресторанів морепродуктів. Найбільша група їх клієнтів є етнічними китайціями, страви також готують за китайськими традиціями.
Мало хто з селетарів далеко просунувся в отриманні освіти. Трапляється, коли над їхніми дітьми в школах знущаються через їх відмінну зовнішність і акцент. Багато селетарських дітей не закінчує школу. В результаті, без належної освіти молодь не може влаштуватися на пристойну роботу, а це прирікає їх на нелегке життя на задвірках малайзійського суспільства.
Втрачаючи свої традиційні природні ресурси, селетари також втрачають свою самобутність, віками набуті навички не передаються новому поколінню. Як результат постає питання втрати народом своєї національної ідентичності.
Усвідомлюючи ситуацію, що склалася, селетари створили Товариство Селетарської Культури і Туризму (англ. Seletar Cultural and Tourism Society), метою якого є збереження аспектів традиційної культури і створення альтернативних джерел отримання коштів для існування. За допомогою дослідників моря з Малайзійського Товариства Морських наук (англ. Malaysian Society of Marine Science, MSMS), етнічних китайців, які закохалися в цих людей і їх спосіб життя, в селі Сунгай-Темун був відкритий Селетарський культурний центр. Центр займає площу 232 м². Проект був профінансований Глобальним Екологічним фондом (англ. Global Environment Facility). Серед його експозиції є старі чорно-білі фотографії, зроблені англійським фотографом Іваном Полуніним (англ. Ivan Polunin), архівні документи та мапи, які розповідають про історію селетарів, моделі традиційних човнів і зразки мисливських інструментів, які використовувались у цій племінній громаді. Селетарський культурний центр має свою сторінку на Facebook [ 12 грудня 2017 у Wayback Machine.].
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Селетари |
Джерела
- Mariam Ali. Singapore's Orang Seletar, Orang Kallang, and Orang Selat: The Last Settlements [ 7 червня 2017 у Wayback Machine.](англ.)
- Christian Pelras. Notes sur quelques populations aquatiques de l'Archipel nusantarien [ 10 грудня 2020 у Wayback Machine.]. In: Archipel, volume 3, 1972. pp.133-168(фр.)
- Colin Nicholas. The Orang Asli and the Contest for Resources. Indigenous Politics, Development and Identity in Peninsular Malaysia [ 3 грудня 2012 у Wayback Machine.]. Center for Orang Asli Concerns & International Work Group for Indigenous Affairs (IWGIA). 2000. . IWGIA doc no: 95(англ.)
- The Orang Seletar: A Blast from Singapore's Past [ 23 жовтня 2016 у Wayback Machine.]. Nomadic Republic. Posted by Tan Wee Cheng at 7:58 AM Monday, October 24, 2011(англ.)
- Ahmad Nobaya, Abu Samah Asnarulkhadi, Halimatussaadiah Hamsan Hanina and Redzuan Ma'rof The Seletar Community (Orang Laut) of Johore and the Challenges against Development [ 16 травня 2017 у Wayback Machine.]. International Proceedings of Economics Development and Research (IPEDR). Archive, Volume 48, pp. 139—142(англ.)
Примітки
- . Center for Orang Asli Concerns (COAC). Архів оригіналу за 29 жовтня 2020. Процитовано 22.10.2016.(англ.)
- Mariam Ali. . Tribal communities in the Malay World: Historical, Cultural and Social Perspectives, 97-118. Архів оригіналу за 14 травня 2021. Процитовано 22.10.2016.(англ.)
- Jerome Lim. . The Long and Winding Road. Архів оригіналу за 31 січня 2021. Процитовано 22.10.2016.(англ.)
- Nobaya Ahmad, Asnarulkhadi Abu Samah, Hanina Halimatussaadiah Hamsan and Ma'rof Redzuan. (PDF). International Proceedings of Economics Development and Research (IPEDR). Archive, Volume 48, pp. 139-142. Архів оригіналу (PDF) за 14 липня 2020. Процитовано 22.10.2016.(англ.)
- Nobuta Toshihiro. Living On The Periphery: Development and Islamization Among the Orang Asli in Malaysia (PDF). Center for Orang Asli Concerns, Subang Jaya, Malaysia, 2009. Процитовано 22.10.2016.(англ.)
- Colin Nicholas. (PDF). Center for Orang Asli Concerns & International Work Group for Indigenous Affairs (IWGIA). 2000, IWGIA doc no: 95. ISBN . Архів оригіналу (PDF) за 3 грудня 2012. Процитовано 22.10.2016.(англ.)
- . Ethnologue: Languages of the World, Nineteenth edition. 2016. Архів оригіналу за 5 червня 2019. Процитовано 22.10.2016.(англ.)
- . Joshua Project, 2016. Архів оригіналу за 19 вересня 2020. Процитовано 22.10.2016.(англ.)
- Pelras Christian. . Archipel, volume 3, 1972. pp.133-168. Архів оригіналу за 10 грудня 2020. Процитовано 21.10.2016.(фр.)
- Kevin Blissett and Dr. Dirk Elzinga. . Journal of Undergraduate Research. Архів оригіналу за 7 листопада 2017. Процитовано 21.10.2016.(англ.)
- Christopher Moseley. (PDF). UNESCO, 2009. Архів оригіналу (PDF) за 11 жовтня 2017. Процитовано 21.10.2016.(англ.)
- . Joshua Project, 2016. Архів оригіналу за 4 серпня 2020. Процитовано 22.10.2016.(англ.)
- André Wink. . Brill, Leiden-Boston, 2004. ISBN . Архів оригіналу за 22 травня 2020. Процитовано 22.10.2016.(англ.)
- Logan, James R. The Orang Sletar. Journal of the Indian Archipelago and Eastern Asia I. 1847. p. 302-304. Процитовано 22.10.2016.(англ.)
- . Nomadic Republic. Posted by Tan Wee Cheng at 7:58 AM Monday, October 24, 2011. Архів оригіналу за 13 квітня 2021. Процитовано 22.10.2016.(англ.)
- Court Battle against Big Time Developers Continues Over Ancestral Territories. Media release by legal team, 25 March 2014. Процитовано 22.10.2016.(англ.)
- . Center for Orang Asli Concerns (COAC). Published: 25 June 2014. Архів оригіналу за 6 травня 2021. Процитовано 22.10.2016.(англ.)
- Yvonne Young Ai Peng. (PDF). Info Johore Bar Committee, January 2012, pp. 55-56. Архів оригіналу (PDF) за 23 жовтня 2016. Процитовано 22.10.2016.(англ.)
- Sean Yap. . The Star Online. 4 August 2011. Архів оригіналу за 10 листопада 2017. Процитовано 22.10.2016.(англ.)
- . Архів оригіналу за 12 грудня 2017. Процитовано 23.10.2016.(англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Seletari abo orang seletar malaj Orang Seletar vlasna nazva kon seletar Kon Seletar odna z grup morskih kochivnikiv orang lautiv malaj Orang Laut perekladayetsya yak lyudi morya korinni zhiteli Dzhogorskoyi protoki sho viddilyaye Singapur vid Pivostrivnoyi Malajziyi Seletari Kon SeletarKilkist 1407 2003 COAC Areal Malajziya pivdenne uzberezhzhya shtatu DzhogorRasa pivdenni mongoloyidiBlizki do kanaki dzhakuni malajciVhodit do orang asli proto malajciMova seletarska Cej malenkij narod prozhivaye majzhe v centri odnogo z najrozvinenishih regioniv svitu ale lishayetsya praktichno nevidomim dlya shirokogo zagalu Na pivnochi Singapuru ye richka Seletar malaj Sungai Seletar tam ranishe zhili seletari ale nevidomo chi ce lyudi otrimali svoye im ya vid nazvi richki chi navpaki Nezvazhayuchi na susidstvo z rozvinenoyu civilizaciyeyu seletari j dosi znachnoyu miroyu zberigayut tradicijnij sposib zhittya Razom z tim rozvinene suspilstvo vse silnishe j silnishe nastupaye na seredovishe yih prozhivannya Na ochah znikayut mangrovi lisi vse bilshe zabrudnyuyetsya more V rezultati civilizaciya nevblaganno pozbavlyaye cyu etnichnu grupu yiyi tradicijnih zasobiv do isnuvannya Seletariv vzhe ne lishilosya na teritoriyi Singapuru mayut veliki problemi voni takozh i v Malajziyi Narod zmushenij borotisya za svoye majbutnye Uryad Malajziyi zarahovuye seletariv do chisla orang asli malaj Orang Asli grupi korinnih narodiv Pivostrivnoyi Malajziyi sho skladayetsya z 18 oficijno zareyestrovanih plemen Orang asli perebuvayut pid opikoyu specialnogo Departamentu rozvitku orang asli 14 zhovtnya 2016 u Wayback Machine malaj Jabatan Kemajuan Orang Asli JAKOA do 2011 roku vin nazivavsya Departament u spravah orang asli malaj Jabatan Hal Ehwal Orang Asli JHEOA metoyu diyalnosti yakogo ye pidnyattya rivnya zhittya korinnogo naselennya do serednih pokaznikiv po krayini JAKOA klasifikuye seletariv yak odne iz plemen aborigennih malajciv oficijna nazva proto malajci malaj Melayu Proto Melayu Asli odniyeyi z troh pidgrup orang asli Ce odin z nebagatoh korinnih narodiv Pivostrivnoyi Malajziyi chij sposib zhittya pov yazanij z morem a ne z tropichnim lisom Vlasna nazva narodu kon seletar mistit prefiks kon yakij yak vvazhayut maye mon kmerske pohodzhennya Dlya porivnyannya davnomonske i serednomonske kon oznachaye lyudina sho nalezhit do pevnoyi etnichnoyi abo socialnoyi grupi RozselennyaDzhohorskoyu protokoyu prohodit morskij kordon mizh Singapurom i Malajziyeyu Dovgij chas seletari veli kochovij sposib zhittya sered mangrovih lisiv i bolit roztashovanih uzdovzh Dzhogorskoyi protoki insha nazva protoka Tebrau malaj Selat Tebrau a takozh u girlah richok sho vpadayut u neyi Voni meshkali po obidva boki protoki vilno perehodili z odnogo berega na inshij ne zvazhayuchi na isnuvannya kordonu mizh Singapurom i Malajziyeyu Shirina Dzhogorskoyi protoki v zhodnomu misci ne perevishuye 2 km a v deyakih miscyah ne perevishuye 500 metriv Taka vuzka smuzhka vodi nikoli ne stanovila pereshkodi dlya morskih kochivnikiv She u kinci XIX stolittya mangrovi lisi dominuvali na bilshij chastini priberezhnih rajoniv i v limanah richok na pivnochi Singapuru na moment prihodu syudi anglijciv voni stanovili priblizno na 13 teritoriyi ostrova Same tut todi meshkala bilshist seletariv Mangri ye unikalnim shovishem bagatih i riznomanitnih vodnih roslinnih i prirodnih resursiv na ekspluataciyi yakih pobudovanij tradicijnij gospodarskij kompleks cogo narodu Protyagom XX stolittya mangrovi lisi Singapuru buli rozchisheni i seletari zmusheni buli pokinuti region Teper voni zhivut tilki na malajzijskomu boci Voni znachnoyu miroyu vzhe vidmovilis vid kochovogo sposobu zhittya i prozhivayut u 9 selah roztashovanih na pivdennomu uzberezhzhi shtatu Dzhogor Teluk Kabung malaj Kampung Teluk Kabung Simpang Arang malaj Kampung Simpang Arang Sungaj Temun malaj Kampung Sungai Temun Bakar Batu malaj Kampung Bakar Batu Pasir Salam malaj Kampung Pasir Salam Pasir Putig malaj Kampung Pasir Putih Kuala Masaj malaj Kampung Kuala Masai Teluk Dzhava malaj Kampung Teluk Jawa Kong Kong malaj Kampung Kong Kong Deyaki z cih sil stoyat dali vid uzberezhzhya Na pivnichnomu uzberezhzhi Singapuru she u 1980 h rokah zalishalosya 3 seletarskih sela ale teper yih bilshe ne isnuye Vsi voni zhivut u Malajziyi chastina zh asimilyuvalasya z malajskoyu gromadoyu Singapuru U deyakih z seletariv sho zaraz zhivut na pivdennomu uzberezhzhi Dzhogoru mozhna prostezhiti istorichni zv yazki iz Singapurom ChiselnistDinamika chiselnosti narodu na teritoriyi Malajziyi viglyadaye tak 1960 1965 1969 1974 1980 1993 1996 2000 2003 252 290 277 374 497 801 1 037 1 407 Dzherela 1960 1980 roki Nobuta Toshihiro 1996 Oran Asuri no bikara Kokka to Taiwa Suru Oran Asuri The Bicara of the Orang Asli The Orang Asli Talking to the Government Shakai Jinruigaku Nenpo Annual Report of Social Anthropology 22 105 140 1993 1996 rik JHEOA 2000 i 2003 rik Center for Orang Asli Concerns COAC Dani perepisu naselennya provedeni JHEOA v 1996 roci zafiksuvali 801 seletara z nih 796 osib zhilo u shtati Dzhogor she 5 osib u shtati Selangor Deyaki dzherela yak napriklad Ethnologue abo Joshua Project i dosi navodyat dani stosovno nayavnosti seletariv na teritoriyi Singapuru ale ce ne vidpovidaye dijsnosti Ariffin Ariffin 1978 u svoyij ocinci zagalnoyi chiselnosti narodu govorit pro 6 abo 7 simej seletariv yaki she lishalisya v Singapuri ce priblizno 32 38 osib u Dzhogori zh vin narahuvav 514 seletariv stanom na 1977 rik Teper u Singapuri seletariv ne lishilosya zovsim MovaGovoryat seletarskoyu movoyu yaka nalezhit do malajskoyi grupi avstronezijskih mov Proekt Ethnologue zarahovuye yiyi do malajskoyi makromovi msa Francuzkij doslidnik Kristian Pelras fr Pelras Christian u 1972 roci proviv analiz nayavnogo na toj chas slovnika seletarskoyi movi Vin prijshov do visnovku sho ce lishe dialekt malajskoyi movi adzhe 85 seletarskih sliv buli malajskimi a she 5 sliv takozh prisutni v malajskij movi ale mayut trohi inshe znachennya 10 sliv sho zalishilisya ne mayut analogiv u malajskij movi Deyaki z ciyeyi ostannoyi grupi zdayetsya mayut vidpovidniki u movah poshirenih na ostrovi Kalimantan Prote ye j slova dlya yakih Pelrasu ne vdalosya znajti analogiv v inshih avtronezijskih movah Cikavo yaksho govoriti pro sporidnenist mov malajskih narodiv Pivostrivnoyi Malajziyi sho sered 15 nemalajskih sliv u seletarskij movi majzhe nemaye sliv spilnih iz susidnoyu duanskoyu movoyu Svizhi dani otrimani pid chas polovih doslidzhen opublikuvali v 2015 roci Kevin Bliset i Dirk Elzinga V rezultati opituvannya nosiyiv seletarskoyi movi buv skladenij spisok zagalnoyi leksiki yakij vidpovidaye zagalnoprijnyatomu spisku Svodesha angl Swadesh list Vidpovidi respondentiv buli zapisani na cifrovij diktofon a potim rozshifrovani za dopomogoyu Mizhnarodnogo fonetichnogo alfavitu Ce daye cinnu informaciyu pro te yak naspravdi vimovlyayutsya seletarski slova Prote ce lishe pochatok doslidzhen Cya mova vse she vimagaye velicheznoyi kilkosti dodatkovogo vivchennya i zapisiv persh nizh vona bude zberezhena v znachnij miri Yak i visnovki Pelrasa ci dani fiksuyut blizku leksichnu sporidnenist seletarskoyi movi z malajskoyu Bagato sliv ye tochno takimi zh yak i yih vidpovidnikiv malajskij movi inshi mozhut buti otrimani iz malajskih sliv shlyahom prostih fonologichnih zmin Nevelika grupa sliv yak vidayetsya ye unikalnimi dlya seletarskoyi movi bez ochevidnogo zv yazku z malajskoyu Taki harakteristiki vkazuyut na dialekt malajskoyi zlm a ne zovsim samostijnu movu Prote ye takozh vagomi argumenti proti Po pershe seletarska mova ne ye zrozumiloyu dlya malajciv Po druge i malajci j seletari stavlyatsya do malajskoyi ta seletarskoyi yak do okremih mov Krim togo isnuyut yak vidayetsya istotni gramatichni vidminnosti mizh cimi dvoma movami Trivozhnoyu ye situaciya z funkciyuvannyam seletarskoyi movi Poki sho predstavniki starshogo j serednogo pokolin spilkuyutsya mizh soboyu viklyuchno abo perevazhno ridnoyu movoyu ale molodshe pokolinnya ta lyudi sho zhivut za mezhami gromadi chastishe koristuyutsya malajskoyu Sklalasya situaciya koli z kozhnim pokolinnyam vse menshe staye nosiyiv seletarskoyi movi i sho ye she bilsh trivozhnim seletari ridshe vchat ridnij movi svoyih ditej Takim chinom sposterigayetsya stala tendenciya postupovogo vitisnennya seletarskoyi movi do rechi yak i mov inshih korinnih narodiv Pivostrivnoyi Malajziyi standartnoyu malajskoyu movoyu Nedarma YuNESKO zanosit seletarsku do chisla mov yakim zagrozhuye serjozna nebezpeka zniknennya Vlasnoyi pisemnosti seletarska mova ne maye ReligiyaHocha seletari j ye duzhe blizkimi do malajciv za movoyu she u 1980 i roki voni zalishalisya yazichnikami Misionerska diyalnist malajzijskih organiv u spravah religiyi ne bula v ti chasi aktivnoyu a sami seletari ne duzhe sprijmayut osnovni zasadi islamu Postulati religiyi yaki proponuyutsya malajcyami viglyadayut dlya nih zanadto abstraktnimi Dlya cih morskih kochivnikiv ce prosto teksti vidirvani vid realnogo zhittya Musulmanska religiya ne maye dlya nih sensu i praktichnih funkcij Yedinij Bog ye zanadto nedostupnim i na vidminu vid duhiv prirodi ne mozhe vplivati na konkretni podiyi Yak i ranishe seletari shanuyut chislennih duhiv gantu hantu yaki yak voni vvazhayut meshkayut usyudi zhivut na derevah pid vodoyu v skelyah u pecherah u povitri Na perekonannya seletariv koli ne shanuvati navkolishnye seredovishe tobto obitel duhiv prihodyat hvorobi konflikti i smert Yedinim sposobom likuvannya dlya nih ye ekzorcizm i umirotvorennya duhiv Smert i hvorobi u seletariv pov yazani iz zemleyu Voni vihodyat na bereg shob vilikuvati hvorogo abo pohovati pomerlih Situaciya zminilasya v 1980 i roki koli uryad Malajziyi stav dokladati zusil do zmicnennya v krayini pozicij islamu Musulmanski misioneri zajmalisya navernennyam na islam yazichnickih korinnih narodiv krayini 1997 roku za statistikoyu JHEOA na teritoriyi shtatu Dzhogor vzhe bulo 240 seletariv musulman Ce priblizno chetverta chastina narodu Za informaciyeyu Joshua Project 5 seletariv ye hristiyanami Cherez te sho seletari u svoyij bilshosti ne ye musulmanami voni ne sprijmayutsya suspilstvom yak malajci IstoriyaDokolonialnij period Orang lauti buli odnimi z pershih zhiteliv priberezhnih rajoniv Malakskoyi protoki Takim chinom koli malajskij princ Parameshvara malaj Parameswara majbutnij sultan Malakki z yavivsya v Malacci zi svoyimi pribichnikami na comu misci vzhe isnuvalo nevelichke ribalske selo naselennya yakogo stanovili orang lauti Parameshvara nalagodiv zv yazki z nimi shlyahom vklyuchennya lideriv orang lautiv do politichnoyi iyerarhiyi krayini j za dopomogoyu rozsudlivih shlyubiv v samij korolivskoyi sim yi Chudove znannya nezlichennih ostroviv i zradnickih morskih protok zrobili z orang lautiv majsternih navigatoriv i flotskih komandiriv Nezvazhayuchi na te sho voni ne buli musulmanami yih komandi perebuvali na sluzhbi u malajskih sultaniv Malakki a zgodom Dzhogoru Napriklad Gan Tuag malaj Hang Tuah najvidomishij v malajskij istoriyi admiral misceva nazva lakshamana malaj Laksamana ta klasichnij zrazok voyina licarya u malajskomu folklori buv z chisla orang lautiv Protyagom soten rokiv viddanist orang lautiv malajskim pravitelyam Malakki bula virishalnim faktorom u zberezhenni i procvitannya derzhavi Orang lauti Malakki abo yak yih she nazivali orang selati malaj Orang Selat abo lyudi protoki buli dobre vidomi j pershim yevropejskim kolonizatoram Portugalski dzherela zokrema zgaduyut yih pid nazvoyu selati Celates abo Selates Portugalskij istorik XVI stolittya Zhuan de Barrush port Joao de Barros nazivaye yih nicimi i pidlimi lyudmi shilnimi do piratstva ta rejderstva Pid britanskoyu vladoyu Do seredini dev yatnadcyatogo stolittya malajska i oranglautska uchast v morskij torgivli bula likvidovana anglijcyami Bulo pokincheno j z piratstvom Orang lauti zmusheni buli zminiti svij sposib zhittya Chastina yih prijnyala islam j uvijshla do skladu malajciv Insha chastina perejshla do primitivnogo zhittya za rahunok dariv morya i vidijshla na periferiyu suspilstva Seletari poselilisya sered mangrovih lisiv na pivnochi ostrova Singapur Formalno voni lishalisya piddanimi sultana Dzhogoru Malajci znevazhlivo stavilisya do takih grup naselennya Britanci zh vzagali sprijmali yih za dikuniv yaki za svoyim sposobom zhittya bilshe nagaduyut tvarin nizh lyudej Sered mangriv pivnichnogo Singapuru zastav seletariv zasnovnik mista Singapur ser Stemford Raflz angl Sir Thomas Stamford Raffles yakij vidvidav ostriv u 1919 roci dlya virishennya pitan jogo priyednannya do britanskih volodin Za ocinkami na toj chas v Singapuri zhilo blizko 200 seletariv priblizno na 30 chovnah Z kolis gordih vijskovih moryakiv ohoronciv moriv voni peretvorilisya na vsima zabutih lyudej nad yakimi znushalisya derzhava ta yihni susidi Yevropejski kolonialni derzhavi bilshoyu miroyu pokladalasya na promislovij rozvitok i rozvitok virobnictva tovarnih silskogospodarskih kultur Takim lyudyam yak seletari miscya v cij sistemi ne bulo V seredini XIX stolittya tropichni lisi na pivnochi Singapuru stali rozchishati pid kauchukovi plantaciyi U 1923 roci 600 akriv zemel v rajoni Seletar buli vidvedeni pid budivnictvo vijskovoyi aviabazi Bagato seletariv pereselilosya todi do Dzhogoru Za zgodoyu she kolishnogo 1886 1895 sultana Abu Bakara malaj Abu Bakar voni mali dozvil selitisya vzdovzh richki Pulaj malaj Sungai Pulai na pivdennomu zahodi krayini Pereselennya iz Singapuru do Malajziyi U 1950 60 i roki rozpochinayetsya strimkij ekonomichnij rozvitok Singapuru Vidbuvayetsya osvoyennya vse novih i novih zemel Krim togo uryad Singapuru sho tilki no otrimav nezalezhnist u 1965 roci vislovlyuvav poboyuvannya z privodu togo sho kochove plem ya yake vilno peretinalo derzhavnij kordon neslo potencijnu zagrozu kontrabandi Na cej period pripadaye nova znachna migraciya seletariv na pivdenne uzberezhzhya Dzhogoru do Malajziyi Seletari pam yatayut chasi koli z yavilosya bagato derzhavnih sluzhbovciv ta policiyi yaki stavili yim rizni zapitannya Todi u nih ne bulo pasportiv voni ne mali gromadyanstva i voni zlyakalisya gadayuchi sho yih hotili zaareshtuvati V rezultati znachna chastina seletariv za vlasnim bazhannyam perebralasya do Dzhogoru Stalosya ce bilya 1967 roku Zreshtoyu vse plem ya bulo pereselene v Dzhogor vidpovidno do mizhuryadovih ugod Vsi seletari stali gromadyanami Malajziyi Prote do kincya 1987 roku yim neoficijno bulo dozvoleno vilno peresuvatisya Dzhogorskoyu protokoyu bez neobhidnosti prohoditi cherez immigracijni kontrolno propuskni punkti Prihilnist malajzijskoyi vladi do seletariv mabut poyasnyuyetsya yih davnimi stosunkami za shemoyu patron kliyent iz sultanom Dzhogoru Voni zbirali lisovi ta mangrovi produkti dlya sultana vikonuvali tradicijni tanci na malajskih svyatah yih zaproshuvali na polyuvannya z sultanom na oleniv i dikih kabaniv Tomu voni mali pravo zbirati lisovi produkti v Dzhogori bez bud yakih obmezhen U 1970 i roki seletari yaki dosi zhili v chovnah pochali selitisya na zemli V Sungaj Landas malaj Sungai Landas na pivdennomu uzberezhzhi Dzhogoru uryad Malajziyi specialno vidiliv singapurskim seletaram zemelni dilyanki 3 sela seletariv isnuvalo j na pivnichnomu uzberezhzhi Singapuru Tandzhong Irau malaj Kampong Tanjong Irau v rajoni Sembavang malaj Sembawang Bak Sumang malaj Kampong Vak Sumang v Pungoli malaj Punggol na shid vid Dzhogorskoyi dambi ta she odne Cya grupa seletariv povinna bula zalishiti krayinu v kvitni 1986 roku shob zvilniti misce dlya podalshoyi realizaciyi proektiv v galuzi rozvitku Zgodom zalishki seletariv u Singapuri buli asimilovani v shirshe malajske spivtovaristvo a osnovna gromada prodovzhuvala zhittya vzhe po toj bik Dzhogorskoyi protoki Suchasnist Teper seletari prozhivayut u 9 selah roztashovanih uzdovzh pivdennogo uzberezhzhya Dzhogoru chastina z cih sil vidsunuta dali vid morya Rozvitok distavsya yih i tut Dzhogor roztashovanij na pivdennomu krayu Malajskogo pivostrova ye shtatom sho shvidko rozvivayetsya Rozbudova vidbuvayetsya po teritoriyi usogo shtatu ale osoblivo v priberezhnomu regioni sho obumovleno jogo blizkistyu do Singapuru Pivdennij Dzhogor uvijshov do skladu masshtabnogo proektu rozvitku Iskandar Malajziya angl Iskandar Malaysia IM zapochatkovanogo u 2006 roci Za zrazok bulo vzyato kitajsku ekonomichnu zonu Shenchzhen yaka perebuvaye u tisnomu zv yazku z Gonkongom Tak samo j Iskandar maye tisno vzayemodiyati iz Singapurom Proekt zajmaye odne z centralnih misc u Dev yatomu plani rozvitku Malajziyi Sim iz dev yati seletarskih sil roztashovani v zoni Iskandar Malajziya Nove budivnictvo ne lishe znishuye mangrovi lisi a vzhe pidbirayetsya j do osel seletariv Lyudi vidchuvayut sho takimi diyami yih prosto zmushuyut tikati ale tikati yim nikudi Skladnist situaciyi polyagaye she j u tomu sho tilki 2 seletarskih sela a same Bakar Batu v okruzi Dzhogor Baru malaj Johor Bahru i Simpang Arang v okruzi Gelang Petag malaj Gelang Patah buli chastkovo oficijno ogolosheni rezervami aborigeniv zgidno Zakonu pro korinni narodi 1954 roku angl Aboriginal Peoples Act 1954 Reshta zh zhive na zemlyah sho perebuvayut u vlasnosti uryadu abo privatnih osib Ne mayuchi postijnogo statusu svoyih poselen seletari v bud yakij chas iz bud yakogo sela mozhut buti viseleni yaksho cogo vimagatimut potrebi rozvitku regionu 188 seletariv zhiteli sil Bakar Batu i Sungaj Temun podali pozov u Vishij sud mista Dzhogor Baru proti 13 vidpovidachiv cherez vtorgnennya na yih tradicijni zemli Voni stverdzhuyut sho otrimali prava na svoyi zvichayevi teritoriyi prinajmni z 1950 h rokiv i tomu vvazhayut podalshe vidchuzhennya yih teritoriyi nezakonnim i nedijsnim Jdetsya v pershu chergu pro mangrovi lisi z yakih seletari zavzhdi otrimuvali zasobi dlya svogo isnuvannya Na dodatok do pretenziyi shodo zvichayevih zemel pozov vklyuchaye takozh vimogu stosovno zvichayevih vod adzhe tradicijni teritoriyi narodu vklyuchayut ne tilki zemli a j more morske dno richki rusla richok ta vodi Cya vimoga ye unikalnoyu v pravovij praktici yiyi she nalezhit retelno rozglyanuti v sudi Seletari takozh vimagayut vidshkoduvannya za zapodiyanu shkodu i dovichnu sudovu zaboronu vtruchannya na yih zvichayevi teritoriyi Zhiteli odnogo iz nazvanih sil u 2012 roci viyavili 10 zrujnuvali mogil sho na yihnyu dumku bulo pov yazano z rozchishennyam zemel pid budivnictvo Cej fakt takozh znachitsya u pozovi Seletariv u sudi predstavlyaye grupa advokativ zi skladu Komitetu Radi advokativ z prav orang asli angl Bar Council s Committee on Orang Asli Rights Pikantnist situaciyi polyagaye v tomu sho sered vidpovidachiv ye ne lishe budivelni kompaniyi a j Upovnovazhenij organ z rozvitku Iskandar angl Iskandar Regional Development Authority IRDA Departament rozvitku orang asli JAKOA uryad Federaciyi Malajziya uryad shtatu Dzhogor Tomu sluhannya spravi zatyagnulosya na dekilka rokiv U grudni 2013 roku Vishij sud Dzhogor Baru postanoviv zupiniti nezakonne proniknennya na zvichayevu teritoriyu seletariv i pripiniti tam vsi roboti poki spravu ne bude virisheno 24 chervnya 2014 roku Apelyacijnij sud vidhiliv klopotannya dvoh iz 13 vidpovidachiv pro skasuvannya ciyeyi zaboroni Yak bi ne zakinchilis sudovi sluhannya zupiniti realizaciyu proektu Iskandar vzhe ne vdastsya Bilshist seletarskih sil roztashovani nedaleko vid morya a ci dilyanki ye najbilsh privablivimi dlya komercijnogo budivnictva Krim togo vidbuvayetsya aktivne rozchishennya mangrovih lisiv vse bilshe zabrudnyuyetsya more Takim chinom seletari pozbavlyayutsya tradicijnih resursiv yaki dosi zabezpechuvali yih isnuvannya Uryad namagayetsya v delikatnij formi virishiti ce pitannya zaproponuvavshi seletaram alternativni formi zajnyatosti Nebajduzhi osobi namagayutsya zvernuti uvagu na dolyu narodu na realnu zagrozu vtrati jogo unikalnih tradicijnih znan Z yavilisya vidpovidni publikaciyi v zasobah masovoyi informaciyi v Interneti U 2011 roci vijshov 20 hvilinnij dokumentalnij film pro seletariv pid nazvoyu Lot Umah Am sho perekladayetsya yak More mij dim Vin daye mozhlivist zazirnuti v malovidome zhittya korinnogo narodu yakij protyagom dekilkoh pokolin nazivaye Dzhogorsku protoku svoyeyu domivkoyu Togo zh taki 2001 roku v seli Sungaj Temun za pidtrimki privatnih sponsoriv vidkrivsya Seletarskij kulturnij centr angl Seletar Cultural Centre z vlasnoyu muzejnoyu ekspoziciyeyu metoyu yakogo ye zberezhennya kulturnoyi spadshini narodu zi spodivannyam na te sho molode pokolinnya ne zabuvatime pro svoye korinnya KulturaSposib zhittya i tradicijne gospodarstvo Poselennya seletariv bilya mista Pasir Gudang Beregova zona ostroviv Malajskogo arhipelagu vidznachayetsya bagatstvom morskoyi flori i fauni She vidnosno nedavno gusti mangrovi lisi vkrivali beregi Dzhogorskoyi protoki Same na yih prirodni resursi oriyentovana tradicijna ekonomika seletariv Voni zavzhdi vvazhali sebe chastinoyu prirodi i perebuvali v garmoniyi z neyu Tisk na prirodu buv minimalnim lyudi brali tilki te sho potribno yim bulo dlya shodennogo isnuvannya i ce ne zavazhalo ponovlyuvannyu prirodnih resursiv Sered mangrovih lisiv seletari lishalisya praktichno zagublenimi dlya zovnishnogo svitu Voni kochuvali protokoyu labirintom vuzkih protok minyayuchi misce svogo roztashuvannya zalezhno vid pripliviv i sezonu Znachnoyu miroyu voni zberigayut takij sposib zhittya i nini ale yih tradicijnij zhittyevij prostir znachno skorotivsya Zahodyat seletari takozh u limani i pidijmayutsya vgoru richkami sho vpadayut u Dzhogorsku protoku U toj zhe chas u vidkrite more voni ne rizikuyut vihoditi i nikoli ne pokidayut vodi vuzkoyi milkoyi j spokijnoyi Dzhogorskoyi protoki She donedavna seletari zhili u chovnah yaki voni nazivayut dam pau da m pa u ce vidpovidaye malajskomu sampan malaj sampan Kozhen choven buv spravzhnoyu plavuchoyu hatoyu rozrahovanoyu na odnu sim yu Tomu chovni she nazivali satu kelamin satu kelamin tobto odna podruzhnya para Nezvazhayuchi na neveliki rozmiri chovna tut prohodilo vse yihnye zhittya U chovni seletari gotuvali j dosi gotuyut yizhu yidyat tam zhe voni j vidpochivayut V chovni u nih narodzhuyutsya j virostayut diti Seletarski tradicijni chovni ce prosti dovbanki yaki voni ranishe robili sami Takij choven maye dah yakij nazivayut kadzhang kajang rol polotna vikonuye palmove listya Koli jde dosh takij dah protikaye Duzhe skladno v takih umovah buvaye rozvesti vogon dlya prigotuvannya yizhi Ranishe palili lishe drova teper kupuyut gas U negodu lyudi znahodyat sobi bezpechnu gavan sered zahishenih mangriv Cherez virubuvannya lisiv seletari vzhe ne mayut potribnih materialiv dlya pobudovi svoyih chovniv Tomu teper chovni voni kupuyut do rechi znachno krashoyi yakosti Svoyi zh stari navichki lyudi vikoristovuyut vigotovlyayuchi modeli tradicijnih dam pau dlya prodazhu turistam Osnovu tradicijnogo gospodarstva seletariv stanovit promisel rakopodibnih krevetok krabiv tosho Pri comu voni koristuyutsya primitivnim sporyadzhennyam u viglyadi banok pastok iz otvorami yaki stavlyat na dno za dopomogoyu zaliznih gakiv z dovgoyu derev yanoyu ruchkoyu Takim samim primitivnim bulo donedavna j yihnye ribolovecke sporyadzhennya Osnovnim znaryaddyam ribnoyi lovli tochnishe skazati polyuvannya buv spis iz bambuku zazublenij na kinci vin nazivayetsya tikam tikam Vazhlivim tut ye ne sila zbroyi a vpravnist mislivcya u povodzhenni zi spisom koli vin plavaye pid vodoyu Do rechi seletari mozhut loviti ribu j golimi rukami Volosin yaku tut nazivayut panching pancing vikoristovuvali nechasto She do nedavnogo chasu voni praktikuvali naturalne gospodarstvo lishe inodi vihodili na bereg shob obminyati svij ulov ribi na ris ta inshi produkti Ranishe praktikuvali viklyuchno barterni operaciyi teper koristuyutsya groshima Kupuyut bilshe vsogo ris a she kuryatinu m yaso cukor kavu i zvichajno odyag ta gas Ovochi kupuvati yim ne treba Riba krevetki i krabi u nih svoyi Osnovu harchuvannya stanovlyat krabi i tapioka yaku voni nazivayut ubi kayu ubi kayu Krim produktiv mangri mayut veliki zapasi cinnih porid derevini Tak listya palmi lat Nipah fruticans vikoristovuyetsya pri sporudzhenni solom yanih dahiv a iz soku ciyeyi roslini otrimuyut cukor Listya pandanu lat Pandanus sp jde na cinovki i klochchya dlya konopachennya Na drova jdut derevo gelam lat Melaleuca leucadendron ta mangri rodu rizofora lat Rhizophora sp z miscevimi nazvami kayu bakau kayu bakau i kayu rikau kayu rikau She odniyeyu korisnoyu roslinoyu ye nibong nibong lat Oncosperma filamentosa z yakogo vigotovlyayut ribalski kilki Zbirali takozh rizni sorti rotangu Deyaki z cih vidiv roslin perebuvayut pid ohoronoyu i tilki seletari vilni zbirati yih Velika chastina produkciyi ne vikoristovuvalas nimi samimi a viminyuvalas u malajciv priberezhnih rajoniv na inshi tovari Seletarske suspilstvo Socialna organizaciya i struktura sporidnenosti seletariv ne viyavlyaye niyakih oznak ranzhuvannya Prote voni povinni mati sobi starostu v osobi batina malaj batin yakij ye oficijnoyu osoboyu i priznachayetsya vladoyu shob predstavlyati miscevu gromadu u stosunkah z malajcyami Simejni stosunki u seletariv nosyat egalitarnij harakter u nih nemaye chitkogo rozpodilu praci za statevoyu oznakoyu Cholovik i zhinka v odnakovij miri zajmayutsya i zbiralnictvom i ribnoyu lovleyu i vstupayut u kontakt zi storonnimi lyudmi Chleni seletarskoyi sim yi duzhe viddani odin odnomu i vse roblyat razom Voni ne vihodyat loviti ribu poki ne zberutsya vsi chleni sim yi Ce ye zrozumilim adzhe yak pravilo tri pokolinnya sim yi postijno zhivut razom v odnomu chovni Taka situaciya viklikaye pevni problemi zi shkilnim navchannyam seletarskih ditej yake vprovadzhuyetsya ostannim chasom Shkolyari zmusheni zalishatisya na berezi koli sim ya vihodit u more Yak vihid koristuyutsya dopomogoyu susidiv sho zalishayutsya na cej chas u seli Ti trimayutsya poblizu tak shob bachiti ditej poki yihnya sim ya bude vidsutnya Dlya ditej dopomoga batkam chi babusyam i didusyam u ribalstvi ne vvazhayetsya rutinoyu ce dlya nih forma vidpochinku tomu sho voni mozhut pri comu stribati u vodu j vilaziti z chovna Ditej u vici vid 3 h rokiv vchat plavati prosto kidayuchi yih u more Yaksho diti yakim vipovnilosya 4 roki she ne vmiyut plavati materi goduyut yih smazhenim m yasom pishanoyi akuli ce na yih perekonannya maye dopomogti dityam navchitis plavati Otzhe dlya seletarskih ditej plavannya ye prirodnim i koli voni pidrostut to vzhe mozhut plavati pid vodoyu bez dopomogi kisnevoyi maski protyagom bilshe desyati hvilin Voni zdatni bachiti ribu pid vodoyu i mozhut loviti yiyi golimi rukami Seletari vvazhayut sho morska voda ye omolodzhuyucheyu na protivagu prisnij Voni nadayut perevagu prijnyattyu vanni z vikoristannyam morskoyi vodi tomu sho todi vidchuvayut sebe bilsh energijnimi a vodoprovidnu vodu vvazhayut takoyu sho poslablyuye diyalnist yih organizmu Legendi U seletariv ye legenda sho trohi nagaduye biblejsku rozpovid pro Vsesvitnij potop Kolis davno dosh u Dzhogori liv potokom protyagom 40 dniv i nochej Riven vodi pidnyavsya azh do pidnizhzhya gori Pulaj malaj Gunung Pulai Shob protistoyati silnim potokam vodi seletari zv yazali dokupi vsi svoyi plavuchi hatki Ale na zhal motuzka obirvalasya Deyakih iz nih vidneslo potokom i yih zagubili Stosunki iz susidnimi narodami Seletari mayut duzhe tumanne uyavlennya pro isnuvannya inshih grup morskih kochivnikiv Tim bilshe ne vidchuvayut sporidnenosti z nimi Natomist voni vidchuvayut pevnu sporidnenist iz dzhakunami malajskimi aborigenami vnutrishnih rajoniv Pivostrivnoyi Malajziyi Govoryat napriklad sho voni z zhitelyami rajonu Kluang malaj Kluang rozumiyut movu odin odnogo i ci movi mayut 70 spilnih elementiv hocha ce tverdzhennya neperevirene U Segamati malaj Segamat roztashovanomu u vnutrishnih rajonah Dzhogoru znahoditsya svyashenne misce kramat kramat de shanuyut mifichnu korolevu radzha peremption raja peremption yakij za tradiciyeyu v minulomu pidlyagali seletari She odnim svoyim zakonnim pravitelem voni vvazhayut radzhu yakij zhiv na uzberezhzhi Yava Sultani Dzhogoru dlya nih ne ye legitimnimi pravitelyami a tilki timchasovimi gospodaryami penumpang penumpang Krim togo voni vvazhayut malajciv vidnosno nedavnimi migrantami Tomu seletari usvidomlyuyut sebe chastinoyu spravzhnogo korinnogo naselennya na tomu zh rivni sho j lisovi meshkanci krayini Cherez ce voni pozitivno stavlyatsya do nazvi orang asli sho oficijno zastosovuyetsya do nih Z inshogo boku malajci nezvazhayuchi na etnichnu sporidnenist rishuche ne sprijmayut seletariv chastinoyu malajskogo suspilstva Tut na pershij plan vistupaye ne etnichna a kulturna identifikaciya Seletari ne nalezhat do islamu i ce vidsuvaye yih na zadvirki malajskogo suspilstva Zvichki seletariv takozh vidriznyayutsya vid malajskih Voni zhivut u chovnah vedut kochovij sposib zhittya trimayut u chovnah sobak vzhivayut zaboronenu religiyeyu haram yizhu Malajci zvertayut uvagu na poganu gigiyenu seletariv obumovlenu cimi faktorami Vse ce v kompleksi zakripilo malajskij stereotip pro seletariv yak lyudej brudnih nechistih Nerozuminnya inshogo sposobu zhittya sformuvalo u malajciv stosovno seletariv takozh zaboboni mistichnogo harakteru Voni vvazhayut sho morski kochivniki volodiyut potuzhnoyu magiyeyu yaka mozhe zashkoditi inshim lyudyam Chasto rozpovidayut istoriyi pro kitajciv i malajciv yaki postrazhdali takim chinom Seletari v svoyu chergu takozh ne bazhayut stavati malajcyami Voni boyatsya vtratiti vlasnu kulturu i golovne osobistu svobodu na bazhayut pracyuvati za najmom Voni hochut yak i yihni predki yisti svininu i robiti te sho yim podobayetsya Seletari piddayutsya vidvertomu ostrakizmu z boku malajciv Natomist voni pidtrimuyut dobri stosunki z kitajcyami Seletari doviryayut kitajskim torgovcyam bilshe nizh svoyim malajskim susidam Shlyubi mizh cimi dvoma etnichnimi grupami ne ye ridkistyu Pri comu kitajci navit stayut chlenami gromadi seletariv prijmayuchi yihnij sposib zhittya Blizki stosunki seletariv z kitajcyami poyasnyuyutsya she j tim sho i ti j inshi yidyat svininu malaj sama makan daging Pid chas Drugoyi svitovoyi vijni bagato kitajskih ditej perehovuvalos yihnimi batkami sered seletariv i ti doglyadali za nimi Voni natirali malim kitajcyam oblichchya brudom shob ti buli shozhi na seletariv Zaraz za spriyannya kitajciv seletari zokrema vidkrivayut svoyi restorani moreproduktiv Zmini v zhitti seletariv Zhittya v rajoni Dzhogorskoyi protoki strimko zminyuyetsya zminyuyetsya j zhittya seletariv She u 1970 i roki chastina yih osila na suhodoli Cya grupa viroshuye chempedak i dzhekfrut a takozh yams i batat solodku kartoplyu Voni takozh zbirayut mangrovu derevinu dlya pidpriyemstva z virobnictva palivnogo vugillya sho nalezhit kitajcyam Stimulyuyuchi perehid seletariv na osilist uryad Malajziyi organizovuye dlya nih novi sela na uzberezhzhi Teper voni zhivut u specialno zvedenih dlya nih hatinkah na palyah nad vodoyu Takij vid poselen uryadovi chinovniki vibrali vrahovuyuchi tradicijnij sposib zhittya cih morskih kochivnikiv i toj fakt sho ci lyudi ne mozhut zhiti bez vodi Shonajmenshe raz na den seletari prodovzhuyut vihoditi v more a nadvechir privozyat dodomu vse sho zmogli dobuti protyagom dnya Seletari govoryat sho voni ne mozhut zasnuti koli ne bachat neba nad golovoyu Tomu lishe odinici sered nih povnistyu osili na zemli Razom iz tim seletari perejnyali deyaki novi metodi ribnoyi lovli vikoristovuyut teper sitki j dorizhki koristuyutsya motornimi chovnami Malajci sprijmayut taki zmini yak namagannya seletariv stati civilizovanimi dah tamadun navchitisya zhiti yak malajci Prote seletari prodovzhuyut chiplyatis za svoye kochove zhittya yake daye yim pevnij stupin osobistoyi svobodi Z ciyeyi prichini voni ne bazhayut vlivatisya v strukturovane suspilstvo u yihnih ditej isnuyut problemi z vidviduvannyam shkoli a u doroslih z religijnoyu praktikoyu Civilizaciya shvidko j neuhilno nastupaye na tradicijne zhittya seletariv i zupiniti cej nastup voni ne v zmozi Shob vizhiti v umovah urbanizaciyi ta socialnih zmin yaki vidbuvayutsya voni povinni opanuvati novi navichki i novi zasobi otrimannya dohodiv Krashim sposobom dopomogti yim adaptuvatisya j zhiti normalnim zhittyam bula b realizaciya program i proektiv yaki b vikoristovuvali isnuyuchi znannya i tradiciyi narodu na korist spilnoti bez yih pereselennya v inshi regioni Poki vse ce perebuvaye lishe na rivni idej a seletari lishayutsya odnim iz najbidnishih narodiv Malajziyi Mozhlivim shlyahom vihodu z bidnosti dlya nih mozhe buti restorannij i turistichnij biznes Vzhe sogodni seletarske selo Sungaj Temun maye dekilka restoraniv moreproduktiv Najbilsha grupa yih kliyentiv ye etnichnimi kitajciyami stravi takozh gotuyut za kitajskimi tradiciyami Malo hto z seletariv daleko prosunuvsya v otrimanni osviti Traplyayetsya koli nad yihnimi ditmi v shkolah znushayutsya cherez yih vidminnu zovnishnist i akcent Bagato seletarskih ditej ne zakinchuye shkolu V rezultati bez nalezhnoyi osviti molod ne mozhe vlashtuvatisya na pristojnu robotu a ce pririkaye yih na nelegke zhittya na zadvirkah malajzijskogo suspilstva Vtrachayuchi svoyi tradicijni prirodni resursi seletari takozh vtrachayut svoyu samobutnist vikami nabuti navichki ne peredayutsya novomu pokolinnyu Yak rezultat postaye pitannya vtrati narodom svoyeyi nacionalnoyi identichnosti Usvidomlyuyuchi situaciyu sho sklalasya seletari stvorili Tovaristvo Seletarskoyi Kulturi i Turizmu angl Seletar Cultural and Tourism Society metoyu yakogo ye zberezhennya aspektiv tradicijnoyi kulturi i stvorennya alternativnih dzherel otrimannya koshtiv dlya isnuvannya Za dopomogoyu doslidnikiv morya z Malajzijskogo Tovaristva Morskih nauk angl Malaysian Society of Marine Science MSMS etnichnih kitajciv yaki zakohalisya v cih lyudej i yih sposib zhittya v seli Sungaj Temun buv vidkritij Seletarskij kulturnij centr Centr zajmaye ploshu 232 m Proekt buv profinansovanij Globalnim Ekologichnim fondom angl Global Environment Facility Sered jogo ekspoziciyi ye stari chorno bili fotografiyi zrobleni anglijskim fotografom Ivanom Poluninim angl Ivan Polunin arhivni dokumenti ta mapi yaki rozpovidayut pro istoriyu seletariv modeli tradicijnih chovniv i zrazki mislivskih instrumentiv yaki vikoristovuvalis u cij pleminnij gromadi Seletarskij kulturnij centr maye svoyu storinku na Facebook 12 grudnya 2017 u Wayback Machine Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu SeletariDzherelaMariam Ali Singapore s Orang Seletar Orang Kallang and Orang Selat The Last Settlements 7 chervnya 2017 u Wayback Machine angl Christian Pelras Notes sur quelques populations aquatiques de l Archipel nusantarien 10 grudnya 2020 u Wayback Machine In Archipel volume 3 1972 pp 133 168 fr Colin Nicholas The Orang Asli and the Contest for Resources Indigenous Politics Development and Identity in Peninsular Malaysia 3 grudnya 2012 u Wayback Machine Center for Orang Asli Concerns amp International Work Group for Indigenous Affairs IWGIA 2000 ISBN 87 90730 15 1 IWGIA doc no 95 angl The Orang Seletar A Blast from Singapore s Past 23 zhovtnya 2016 u Wayback Machine Nomadic Republic Posted by Tan Wee Cheng at 7 58 AM Monday October 24 2011 angl Ahmad Nobaya Abu Samah Asnarulkhadi Halimatussaadiah Hamsan Hanina and Redzuan Ma rof The Seletar Community Orang Laut of Johore and the Challenges against Development 16 travnya 2017 u Wayback Machine International Proceedings of Economics Development and Research IPEDR Archive Volume 48 pp 139 142 angl Primitki Center for Orang Asli Concerns COAC Arhiv originalu za 29 zhovtnya 2020 Procitovano 22 10 2016 angl Mariam Ali Tribal communities in the Malay World Historical Cultural and Social Perspectives 97 118 Arhiv originalu za 14 travnya 2021 Procitovano 22 10 2016 angl Jerome Lim The Long and Winding Road Arhiv originalu za 31 sichnya 2021 Procitovano 22 10 2016 angl Nobaya Ahmad Asnarulkhadi Abu Samah Hanina Halimatussaadiah Hamsan and Ma rof Redzuan PDF International Proceedings of Economics Development and Research IPEDR Archive Volume 48 pp 139 142 Arhiv originalu PDF za 14 lipnya 2020 Procitovano 22 10 2016 angl Nobuta Toshihiro Living On The Periphery Development and Islamization Among the Orang Asli in Malaysia PDF Center for Orang Asli Concerns Subang Jaya Malaysia 2009 Procitovano 22 10 2016 angl Colin Nicholas PDF Center for Orang Asli Concerns amp International Work Group for Indigenous Affairs IWGIA 2000 IWGIA doc no 95 ISBN 87 90730 15 1 Arhiv originalu PDF za 3 grudnya 2012 Procitovano 22 10 2016 angl Ethnologue Languages of the World Nineteenth edition 2016 Arhiv originalu za 5 chervnya 2019 Procitovano 22 10 2016 angl Joshua Project 2016 Arhiv originalu za 19 veresnya 2020 Procitovano 22 10 2016 angl Pelras Christian Archipel volume 3 1972 pp 133 168 Arhiv originalu za 10 grudnya 2020 Procitovano 21 10 2016 fr Kevin Blissett and Dr Dirk Elzinga Journal of Undergraduate Research Arhiv originalu za 7 listopada 2017 Procitovano 21 10 2016 angl Christopher Moseley PDF UNESCO 2009 Arhiv originalu PDF za 11 zhovtnya 2017 Procitovano 21 10 2016 angl Joshua Project 2016 Arhiv originalu za 4 serpnya 2020 Procitovano 22 10 2016 angl Andre Wink Brill Leiden Boston 2004 ISBN 978 9 00 413561 1 Arhiv originalu za 22 travnya 2020 Procitovano 22 10 2016 angl Logan James R The Orang Sletar Journal of the Indian Archipelago and Eastern Asia I 1847 p 302 304 Procitovano 22 10 2016 angl Nomadic Republic Posted by Tan Wee Cheng at 7 58 AM Monday October 24 2011 Arhiv originalu za 13 kvitnya 2021 Procitovano 22 10 2016 angl Court Battle against Big Time Developers Continues Over Ancestral Territories Media release by legal team 25 March 2014 Procitovano 22 10 2016 angl Center for Orang Asli Concerns COAC Published 25 June 2014 Arhiv originalu za 6 travnya 2021 Procitovano 22 10 2016 angl Yvonne Young Ai Peng PDF Info Johore Bar Committee January 2012 pp 55 56 Arhiv originalu PDF za 23 zhovtnya 2016 Procitovano 22 10 2016 angl Sean Yap The Star Online 4 August 2011 Arhiv originalu za 10 listopada 2017 Procitovano 22 10 2016 angl Arhiv originalu za 12 grudnya 2017 Procitovano 23 10 2016 angl